Рішення

від 26.11.2024 по справі 136/1915/24

ЛИПОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 136/1915/24

провадження № 2-о/136/115/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Присяжного О.І.,

за участю секретаря судового засідання Мельник В.Р., заявника ОСОБА_1 , представника заявника - адвоката Вичікова В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Турбівська селищна рада Вінницького району Вінницької області про встановлення факту смерті,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції заявника та заінтересованої особи.

ОСОБА_1 (далі по тексту заявник), через свого представника адвоката Вичікова В.М., звернувся до суду із вищевказаною заявою, в якій просить суд встановити факт смерті на території російської федерації у селищі Суземка, Суземського району, Брянської області його рідного брата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Підставність заяви обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 є громадянином російської федерації і постійно проживав на її території до 01.07.2024. Заявнику стало відомо, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підтвердження чого йому на телефон, за допомогою ресурсу Viber, від друзів ОСОБА_2 було надіслано скриншот свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , датованого 04.07.2024, а також світлини покійного та відео з учинення чину відспівування священиком. У той же час ОСОБА_2 перестав виходити на зв`язок та відповідати на телефоні виклики. Заявник, як спадкоємець має право на успадкування прав після померлого ОСОБА_2 , у зв`язку із чим звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, проте у нього відсутній документ, що підтверджує факт смерті спадкодавця, що перешкоджає заявнику у отриманні права на спадкування за законом після померлого брата.

Наведене стало підставою звернення до суду із даною заявою, оскільки від цього залежать майнові та особисті права заявника, а іншого порядку встановлення даного факту, а ніж у судовому порядку, чинним законодавством не передбачено.

Заінтересованою особою відзиву на заяву до суду не надано.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

14.10.2024 ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті, - залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків.

У зв`язку з усуненням недоліків, ухвалою суду від 04.11.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження за вказаною заявою, призначено розгляд по суті та визначено заінтересованій особі строк для подання відзиву на заяву.

13.11.2024 до суду надійшла заява Турбівської селищної ради № 07-12/1947 від 12.11.2024 про розгляд справи без участі представника заінтересованої особи, проти задоволення заяви не заперечують.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, тому проводить його в даному судовому засіданні на підставі зібраних у справі доказів.

Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно і всебічно з`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно і безпосередньо оцінивши зібрані у справі докази, встановив, що ОСОБА_2 є громадянином російської федерації і постійно проживав на її території до 01.07.2024.

Відповідно до наданої суду фотокопії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 , громадянин російської федерації, ІНФОРМАЦІЯ_1 , с. Стара Прилука, Липовецького району, Вінницької області помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у селищі Суземка, Суземського району, Брянської області (а.с. 28). Оригінал свідоцтва про смерть ОСОБА_2 у заявника відсутній.

Окрім того, на підтвердження факту смерті його рідного брата заявником надано отримані від друзів ОСОБА_2 світлини покійного (а.с. 30-31) та відео з учинення чину відспівування (а.с. 34).

Листом приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Скутельник Інни Анатоліївни від 26.09.2024 №197/02-14 ОСОБА_1 повідомлено про те, що його заяву про прийняття спадщини після смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 гр. ОСОБА_2 отримано та зареєстровано у книзі реєстрації спадкових справ за № 328 (спадкова справа №124/2024 року), умовно. Додатково ОСОБА_1 роз`яснено, що для того, щоб заява набрала законної сили, йому необхідно зі своїм паспортом та оригіналом свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , звернутися до неї, приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Скутельник І.А, або будь-яку нотаріальну контору та засвідчити заяву відповідним чином (а.с. 47).

На підтвердження факту родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надано наступні докази:

- свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , батько - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_4 , місце народження: с. Стара Прилука, Липовецький район, Вінницька область (а.с. 17);

- свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , батько - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_4 , місце народження: с. Стара Прилука, Липовецький район, Вінницька область (а.с. 16);

- погосподарські книги Староприлуцької сільської ради за 1964, 1965, 1966 рр. (а.с. 21-23) та за 1983р., 1984р., 1985р. (а.с. 24-26) відповідно до яких членами сім`ї ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 є ОСОБА_2 - син, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 - син, ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Свідок ОСОБА_5 , в судовому засіданні пояснила, що близько десяти років товаришує із ОСОБА_1 та його братом ОСОБА_2 . Свідок підтвердила, що до повномасштабного вторгнення ОСОБА_2 щоліта приїздив у с. Стара Прилука, а наразі їй відомо про те, що він помер у липні 2024 року. На долучених до матеріалів справи фотографіях із зображенням померлої особи (а.с. 30, 31) свідок впізнала ОСОБА_2 .

Свідок ОСОБА_6 , в судовому засіданні підтвердила, що знає братів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , як своїх сусідів у с. Стара Прилука. Повідомила, що востаннє бачила ОСОБА_2 ще у 2021 році, а також підтвердила, що на фотографіях (а.с. 30, 31) померлою особою є ОСОБА_2 .

Свідок ОСОБА_9 повідомив суд про те, що брат заявника - ОСОБА_2 , до війни проживав на території російської федерації і щороку приїздив у с. Стара Прилука. Наразі свідку відомо, що ОСОБА_10 помер. Також свідок підтвердив, що на фотографіях, які знаходяться у матеріалах справи (а.с. 30, 31) дійсно зображено ОСОБА_2 .

За ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, щоу порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 752/20365/16-ц, від 05 грудня 2019 року у справі № 750/9847/18, від 03 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19, від 16 червня 2021 року у справі № 643/6447/19/19, від 08 вересня 2021 року у справі № 641/5187/20.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про міжнародне приватне право" у редакції від 23.12.2022, документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

На час дії Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993, ст. 13 даної Конвенції було передбачено, що документи, які на території однієї з Договірних Сторін виготовлені або засвідчені установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції і за встановленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на територіях інших Договірних сторін без якого-небудь спеціального посвідчення. Крім того, документи, які на території однієї з Договірних Сторін розглядаються як офіційні документи, користуються на територіях інших Договірних сторін доказовою силою офіційних документів.

23.12.2022 набрав чинності Закон України від 01.12.2022 № 2783-ІХ "Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993". Цим Законом передбачено зупинення у відносинах з Російською Федерацією та республікою Білорусь дії Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України 2-2.01.1993 та Протоколу 1997 року до Конвенції, вчиненого від імені України 28.03.1997 та вихід України з Конвенції від 22.01.1993 та Протоколу від 28.03.1997.

Таким чином, дія Конвенції від 22.01.1993р. та Протоколу від 28.03.1997р. зупинена з 27.12.22 р. 24 лютого 2022 року у відповідь на акт збройної агресії проти України, вторгнення російських військ задля знищення Української держави, захоплення силою української території та встановлення окупаційного контролю Україна заявила про розрив дипломатичних відносин з Росією без розриву консульських відносин, відповідно до статті 2 Віденської конвенції про консульські зносини 1963 року.

В подальшому, Міністерство закордонних справ України повідомило про припинення виконання своїх функцій Посольством України в Москві та консульських установ України на території РФ.

Таким чином отримати оригінал (належним чином завірену копію) свідоцтва про смерть особи на території російської федерації неможливо, оскільки із даною державою розірвано дипломатичні зв`язки.

Аналізуючи зібрані у справі докази суд дійшов висновку, що вони підтверджують факт смерті ОСОБА_2 01.07.2024, іншим чином підтвердити даний факт неможливо, а його встановлення безпосередньо породжує юридичні наслідки для ОСОБА_1 , тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості встановити такий факт; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що заява обґрунтована, отож підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 258-259, 263-265, 268, 273, 293, 315, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Турбівська селищна рада Вінницького району Вінницької області про встановлення факту смерті, - задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: село Стара Прилука, Липовецький район, Вінницької області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на території російської федерації у селищі Суземка, Суземського району, Брянської області.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП - НОМЕР_4 );

Заінтересована особа: Турбівська селищна рада Вінницького району Вінницької області (вул. Миру, 44, селище Турбів, Вінницький район, Вінницька область, ЄДРПОУ - 04326230).

Повний текст рішення складено та підписано 03.12.2024

Суддя Олексій ПРИСЯЖНИЙ