Рішення

від 22.11.2024 по справі 676/3283/24

КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження 2/676/1720/24

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне)

і м е н е м У К Р А Ї Н И .

12 листопада 2024 року. м. Кам"янець- Подільський

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області.

в складі : головуючої судді - Семенюк В.В.

за участю секретаря судового засідання Сенчишеної Р.М.

справа № 676/3283/24,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача : Жванецька сільська рада , про визнання майна особистою приватною власністю, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача : Жванецька сільська рада , про визнання майна особистою приватною власністю.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 16.05.2024 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 17.10.2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до слухання.

Позивач, обґрунтовуючи позов, вказує, що він, ОСОБА_1 , народився в с. Жванець Кам`янець-Подільського району. В цьому селі він проживав від дня свого народження зі своїми батьками.

ІНФОРМАЦІЯ_1 його мати - ОСОБА_3 , подарувала йому житловий будинок, 1918 року забудови, загальною корисною площею 56 кв.м, стіни саманні, критий шифером, що знаходиться у с. Жванець Кам`янець-Подільського району, з приміщенням літньої кухні, сараю, підвалу, що підтверджується Договором дарування, зареєстрованого в реєстрі за №19. Даний будинок являється будинком його батьків, який відповідно до довідки,16 червня 1947 був придбаний його батьком ОСОБА_4 .

В даному будинку він проживав з батьками з дня свого народження, також в даному будинку він проживав з дружиною - ОСОБА_2 , з якою вони зареєстрували шлюб 08 вересня 1974 року. Відповідно до заочного рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 01 лютого 2019 року шлюб між ними був розірваний.

За весь період його проживання у даному будинку з батьками, з дружиною, будинок та все домоволодіння перебувало в незмінному стані, проводились тільки поточні ремонти.

Коли в 2013 році відповідач зібрала свої речі та пішла проживати за іншою адресою, він залишився проживати сам. Потім йому допомагали його родичі, які проживали з ним час від часу, допомагали доглядати за будинком, турбувались про нього.

У зв`язку із необхідністю догляду за ним він вирішив з одним із своїх родичів укласти договір довічного утримання з умовою, що той буде утримувати його та допомагати, а після його смерті тому залишиться на праві власності домоволодіння, яке було подаровано йому його матір`ю в с. Жванець Кам`янець-Подільського району і де він постійно проживав і проживає.

Та коли він та його родич прийшли до нотаріуса щодо оформлення договору довічного утримання, то він надав всі наявні у нього документи, які стосувались його права власності на домоволодіння, а саме: оригінал договору дарування від 08 серпня 1988 року та довідки щодо сплати коштів при оформленні; свідоцтво про право власності на нерухоме майно Серії НОМЕР_1 від 03.05.2010 року та Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 287816 від 30.12.2011 року; технічний паспорт на домоволодіння від 14.04.2010 року.

При цьому, відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 03.05.2010 року за ним, на підставі рішення виконавчого комітету Жванецької сільської ради №21 від 19.03.2010 року, зареєстровано право власності на домоволодіння: будинок А-1, 126,4 кв.м., сарай під літ «Б», сарай під літ «В», вбиральня «Г» за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯК

№ 287816 від 30.12.2011 року, на підставі рішення сесії Жванецької сільської ради №9 від 22.06.2011 року, за ним зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,1219 га цільового призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6822482700:01:001:0126.

Відповідно до технічного паспорту від 14.04.2010 року на домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зазначена характеристика домоволодіння: 126,4 кв.м. загальної площі, 66,8 кв.м житлової площі. При цьому експлікація до плану будинку повністю відповідає плану будівлі, який був подарований йому 08 серпня 1988 року його матір`ю.

При ознайомленні із наданими документами нотаріусом йому було роз`яснено, що оскільки свідоцтво про право власності на майно було отримано в 2010 році, тобто під час перебування його у зареєстрованому шлюбі із відповідачкою, то для оформлення будь-яких договорів необхідна її згода, але фактично будинок був подарований йому його матір`ю, при цьому, хоча він із відповідачкою проживали в ньому, але жодних реконструкцій, добудов не здійснювали за ці всі роки, окрім поточного ремонту за необхідності. Тобто відповідачка жодного відношення до набуття прав власності до домоволодіння не має.

На підтвердження вказаних обставин він звернувся до Жванецької сільської ради, але останньою йомуі було зазначено, що надати будь-яку інформацію можливості немає, оскільки всі документи буди передані до архіву.

На його звернення до архівного відділу Кам`янець-Подільської РДА йому були надані: копія рішення Жванецької сільської ради № 21 від 19 березня 2010 року, відповідно до якого було вирішено оформити за ним право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 ; копія рішення Жванецької сільської ради № 9 від 22 червня 2011 року, відповідно до якого було вирішено передати йому безоплатно у власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 ,

площею- 0,1219 га.

На запит адвоката була отримана відповідь КП «Кам`янець-Подільське міжміське бюро технічної інвентаризації» за №125 від 08.08.2023 року, відповідно до якої за ним зареєстровано житловий будинок з відповідними надвірними будівлями за АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва про право власності від 03.05.2010 року. Інформація про реєстрацію за ним права власності на домоволодіння АДРЕСА_1 відсутня. Договір дарування від 06.08.1988 року, згідно з яким ОСОБА_3 подарувала, а ОСОБА_1 прийняв в дар домоволодіння, в БТІ не зареєстровано.

Отже за відсутністю зазначення тієї обставини, що право власності реєструється за ним із врахуванням договору дарування від 06.08.1988 року, виникла ситуація, що нотаріусом ставиться під сумнів обставина щодо того, що дане домоволодіння належить йому на праві особистої власності. Жодним чином дане домоволодіння не створювалось, як новий об`єкт, не змінювалося збільшення його вартості та стану спільною працею інших людей , в тому числі, відповідачки та родичів. Дані обставини також підтверджуються копіями погосподарської книги за 1977-1979рр., за 1980-1982рр., за 1983-1985рр., за1986-1990рр., за 1996-2000рр., за

2001-2005рр., за 2006-2010рр., за 2011-2015 рр., відповідно до якої рік забудови будинку значиться 1918р., також в домоволодінні станом на 1988 рік були два сараї, вбиральня.

Різницю в зазначених цифрах площі пояснює тільки різними обрахунками та значеннями загальної (корисної) площі та житлової площі та внутрішніми переміщеннями приміщень в домоволодінні, оскільки з 1988 року, тобто з року укладення договору між ним та матір`ю, іншого будинку, або збільшення площі будинку завдяки значній добудові до будинку ні ним, а ні ними із дружиною, ні його родичами не здійснювалось. Дана обставина також підтверджується Актом огляду житлового будинку, складеним 24.10.2023 року.

Отже, вважає, що домоволодіння АДРЕСА_1 та земельна ділянка на адресою: АДРЕСА_1 належать йому на праві особистої приватної власності, про що і просить суд.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилися, подали до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять їх задовольнити, не заперечують проти винесення заочного рішення.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, належним чином повідомлена про день слухання справи.

Третя особа : сільський голова ОСОБА_6 направила до суду письмове клопотання про розгляд справи у відсутності представника Жванецької сільської

ради , повністю покладаються на рішення суду .

Зі згоди позивача суд розглядає справу у заочному порядку, у відсутності сторін, на підставі наявних матеріалів справи.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в судовому засіданні 17.10.2024 року пояснили, що будинок АДРЕСА_1 , в якому проживає позивач ОСОБА_1 та земельна ділянка під будинком належать на праві особистої власності ОСОБА_1 , оскільки його дружина ОСОБА_2 , прийшла проживати до свого чоловіка в той будинок, який раніше належав його батькам і взагалі в цьому будинку позивач живе з дитинства, будинок забудови 1918 року і за цей період він майже не перебудовувся і відповідачка до цього будинку ніякого відношення немає. Вона припинила сімейні відносини з позивачем, знялася з реєстрації ще в 2013 році і виїхала у невідомому напрямку.

Заслухав свідків, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 перебували у шлюбі з 08.09.1974 року по 01.02.2019 року, що підтверджується Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 01.02.2019 року про розірвання шлюбу.

Відповідно до Договору дарування житлового будинку, укладеного 06 серпня 1988 року мати позивача, ОСОБА_3 , подарувала ОСОБА_1 житловий будинок, 1918 року забудови, загальною корисною площею 56 кв.м, стіни саманні, критий шифером, що знаходиться у с. Жванець Кам`янець-Подільського району, з приміщенням літньої кухні, сараю, підвалу, що підтверджується Договором дарування, зареєстрованого в реєстрі за №19.

В даному будинку позивач проживав з батьками з дня народження, також в даному будинку він проживав і з дружиною - ОСОБА_2 і за весь період його проживання у даному будинку з батьками, з дружиною, будинок та все домоволодіння перебувало в незмінному стані, проводились тільки поточні ремонти.

Відповідно до рішення Жванецької сільської ради № 21 від 19 березня 2010 року було вирішено оформити за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 03.05.2010 року за ОСОБА_1 , на підставі рішення виконавчого комітету Жванецької сільської ради №21 від 19.03.2010 року, зареєстровано право власності на домоволодіння: будинок А-1, 126,4 кв.м., сарай під літ «Б», сарай під літ «В», вбиральня «Г» за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до рішення Жванецької сільської ради № 9 від 22 червня 2011 року було вирішено передати ОСОБА_1 безоплатно у власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1219 га.

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯК № 287816 від 30.12.2011 року, на підставі рішення сесії Жванецької сільської ради №9 від 22.06.2011 року, за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,1219 га цільового призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6822482700:01:001:0126.

Відповідно до інформаційної довідки КП «Кам`янець-Подільське міжміське бюро технічної інвентаризації» за №125 від 08.08.2023 року, за ОСОБА_1 зареєстровано житловий будинок з відповідними надвірними будівлями за АДРЕСА_1 . Інформація про реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на домоволодіння АДРЕСА_1 відсутня. Договір дарування від 06.08.1988 року, згідно з яким ОСОБА_3 подарувала, а ОСОБА_1 прийняв в дар домоволодіння, в БТІ не зареєстровано.

При зверненні позивача до нотаріуса, з метою відчуження будинку і земельної ділянки від будинком, той отримав роз`яснення про те, що оскільки право власності на домоволодіння та на земельну ділянку зареєстровано у період його шлюбу із відповідачкою

ОСОБА_2 , необхідно надати її згоду.

Позивач вказує, що при реєстрації права власності на домоволодіння у 2010 році за відсутністю зазначення тієї обставини, що право власності реєструється за ним із врахуванням договору дарування від 06.08.1988 року, виникла ситуація, що нотаріусом ставиться під сумнів обставина щодо того, що дане домоволодіння належить йому на праві особистої власності.

Встановлено, що вказане домоволодіння та земельна ділянка під ним, хоча і було зареєстровано право власності на них під час шлюбу з відповідачкою, але набуте позивачем було ще до реєстрації шлюбу і жодним чином дане домоволодіння не створювалось, як новий об`єкт, не змінювалося збільшення його вартості та стану спільною працею інших людей , в тому числі, відповідачки та інших родичів. Дані обставини підтверджуються, як Договором дарування між матір`ю і сином від 06.08.1988 року, а також підтверджуються копіями погосподарських книг за 1977-1979рр., за 1980-1982рр., за 1983-1985рр., за1986-1990рр., за 1996-2000рр.,за 2001-2005рр., за 2006-2010рр., за 2011-2015 рр., відповідно до яких рік забудови будинку значиться 1918р., також в домоволодінні станом на 1988 рік були два сараї, вбиральня, показами свідків у суді ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Правові підстави визнання майна особистою приватною власністю дружини чи чоловіка закріплені в ст.57 СК України, відповідно до п.п.1-3 частини першої якої визначено, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: майно, набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

У ст.70 СК України, зазначено, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ст.71 СК України, майно, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (ст.ст.60,69 СК, ч.3 ст.368 ЦК), відповідно до ч.2, 3 ст.325ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов`язальними правовідносинами, тощо.

Майно, яке належало одному з подружжя, може бути віднесено до спільної сумісної власності укладеною при реєстрації шлюбу угодою (шлюбним договором) або визнано такою власністю судом з тих підстав, що за час шлюбу його цінність істотно збільшилася внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя чи їх обох.

У разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.57СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй (йому) особисто.

Отже, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна.

Застосовуючи норму ст.60СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Тобто статус спільної сумісної власності визначається такими критеріями: час набуття майна; кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття).

Норма ст.60СК України вважається застосованою правильно, якщо набуття майна відповідає цим чинникам.

У зв`язку з викладеним, у разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.

Тому сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об`єктів права спільної сумісної власності подружжя.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.05.2019 року у справі № 522/19610/15-ц (провадження 61-35779ск18).

Оскільки, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в його набутті, крім того, застосовуючи норму ст.60СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Під час слухання справи у суді, судом не здобуто доказів , що джерелом набуття вказаного домоволодіння та земельної ділянки під ним , були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Таким чином, аналізуючи наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази, надані позивачем, приймаючи до уваги покази свідків, керуючись законодавством України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав визнати за позивачем право особистої приватної власності на домоволодіння АДРЕСА_1 загальною площею 126,4 кв.м., житловою площею 66,8 кв.м., Сарай, «Б», Сарай «В», Вбиральня «А», яке належить ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, Серії НОМЕР_2 від 03.05.2010 року, реєстраційний номер: 30336558, набуте під час шлюбу з ОСОБА_2 та визнати особистою приватною власністю ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,1219 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 6822482700:01:001:0126, яка належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, Серії ЯК № 287816 від 30.12.2011 року, набуту під час шлюбу з ОСОБА_2 , а тому поданий позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та ст.ст. 57,60,70,71 СК України, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

РНОКПП : НОМЕР_3 , до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача : Жванецька сільська рада ( код ЄДРПОУ : 04404036) , про визнання майна особистою приватною власністю - задовольнити.

Визнати особистою приватною власністю ОСОБА_1 домоволодіння АДРЕСА_1 загальною площею 126,4 кв.м., житловою площею 66,8 кв.м., Сарай, «Б», Сарай «В», Вбиральня «А», яке належить ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, Серії НОМЕР_2 від 03.05.2010 року, реєстраційний номер: 30336558, набуте під час шлюбу з ОСОБА_2 .

Визнати особистою приватною власністю ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,1219 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 6822482700:01:001:0126, яка належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, Серії ЯК № 287816 від 30.12.2011 року, набуту під час шлюбу з ОСОБА_2 .

Рішення суду набирає законної сили через 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом , що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача , поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його

перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку , встановленим цим Кодексом . У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Дата складення повного судового рішення - 22 листопада 2024 року.

Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду : Семенюк В.В.