Рішення

від 03.12.2024 по справі 442/5942/24

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №442/5942/24

Провадження №2/442/1475/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2024 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі: головуючого - судді Гарасимків Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дрогобичі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Дрогобицької міської ради Львівської області до ОСОБА_1 , за участю третьої особи : КНП «Дрогобицька міська лікарня №1» Дрогобицької міської ради про стягнення коштів за лікування потерпілого від кримінального правопорушення в сумі 26469,00 грн.,-

встановив:

Дрогобицька міська рада Львівської області звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 , за участю третьої особи : КНП «Дрогобицька міська лікарня №1» Дрогобицької міської ради про стягнення коштів за лікування потерпілого від кримінального правопорушення в сумі 26469,00 грн.

Позов обгрунтовує тим, що відповідно до ухвали Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області №442/6833/22 від 16.11.2022 року ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.128 КК України, однак його звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням винного з потерпілим.

Ухвалою встановлено, що ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем Національної гвардії України та командиром 2-го патрульного взводу патрульної роти ( м.Дрогобич), в порушення вимог ст.ст.17, 65 Конституції України, ст.ст. 11, 49, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, свідомо бажаючи їх настання, 28.06.2022 близько 22 год. 00 хв., перебуваючи на проїжджій частині дороги по АДРЕСА_1 , на грунті раптово виниклих неприязних відносин, під час суперечки з ОСОБА_2 , наніс йому удар рукою в ділянку обличчя та носа зліва, завдавши тим самим потерпілому тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому кісток носа зі зміщенням, закритого фрагментарного перелому передньої стінки лівої гайморової пазухи, які відносяться до легкого ступеня, як такі, що викликали короткочасний розлад здоров`я, тілесне ушкодження у вигляді синця в ділянці лівої очниці, яке відноситься до легкого ступеня тяжкості, після чого відбулося падіння потерпілого ОСОБА_2 та одержання останнім удару правою частиною голови об дорожнє покриття, яке завдало потерпілому тілесне ушкодження у вигляді закритої черепно- мозкової травми - перелому скроневої кістки справа, гострої епідуральної1 гематоми правої скронево-тім`яної ділянки, забою-стиснення головного мозку важкого ступеню, підапоневротичного крововилову у правій скроневій ділянці, яке відноситься до тяжкого ступеня за ознакою небезпеки для життя, чим вчинив кримінальне правопорушення передбачене ст.128 КК України, тобто необережне тяжке тілесне ушкодження.

Відповідно до ухвали Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області №442/6833/22 від 16.11.2022р. ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за ст 128 КК України на підставі ст. 46 КК України у зв`язку з примиренням винного з потерпілим.

Управлінням правового забезпечення виконавчого комітету Дрогобицької міської ради скеровано службову записку від 18.01.2024 року № 28 у КНП "Дрогобицька міська лікарня № 1" ДМР щодо надання інофрмації про потерпілих, які знаходилися на стаціонарному лікуванні у період з 2021р. по 2023р. У відповідь на службову записку управління правового забезпечення виконавчого комітету Дрогобицької міської ради № 28 від 18.01.2024р., КНП "Дрогобицька міська лікарня №1" ДМР надала інформацію у вигляді таблиці про всіх потерпілих, які знаходилися на стаціонарному лікуванні за період з 2021р. по 2023р.

Потерпілий ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходився на стаціонарному лікуванні у нейрохірургічному відділенні КНП "Дрогобицька міська лікарня №1" ДМР у період з 28.06.2022р по 15.07.2022р.(вартість одного л/дня в нейрохірургічному .відділенні у 2022 році, становила - 1557,00 грн., кількість днів перебування потерпілого на лікуванні - 17 ліжко/дні., загальна сума витрат понесених закладом охорони здоров`я складає 26 469,00 грн.)

Відповідно до абзацу 2 пункту 3 Постанови Пленому Верховного Суду №11 від 07.07.1995 року "Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат" сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування.

Стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров`я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров`я (п.4 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затверженого постановою КМУ від 16.07.1993р. № 545).

Відповідь до вимог ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч.І ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, спільній власності територіальних громад, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, за рахунок якого таке лікування фінансувалося. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, який за відповідні надані медичні послуги отримує кошти згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, такі кошти зараховуються до Державного бюджету України (ч.З ст. 1206 ЦК України). Таким чином, ОСОБА_1 зобов`язаний у відповідності до вимог ст. 1206 ЦК України відшкодувати витрати в сумі 26 469,00 грн., понесених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 від завданого кримінального правопорушення, а тому виникла необхідність звернутися до суду та стягнути з ОСОБА_1 , понесені Комунальним некомерційним підприємством «Дрогобицька міська лікарня №1» Дрогобицької міської ради витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 від кримінального правопорушення у сумі 26 469,00 грн.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило.

Відповідач відзив на позовну заяву не подавав, ухвалу про розгляд справи в спрощеному позовному провадженні було надіслано за адресою реєстрації останнього ( рекомендоване повідомлення міститься в матеріалах справи).

Представником третьої особи - КНП «Дрогобицька міська лікарня №1» Дрогобицької міської ради письмових пояснень до суду не направлено, відтак суд знаходить можливим провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за правилами спрощеного позовного провадження, з особливостями встановленими гл. ІІ «Заочний розгляд справи» ЦПК України, при цьому відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснює фіксування судового засідання технічними засобами.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов є підставним та підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

За змістом статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин (стаття 264 ЦПК України).

Частиною 1 статті 1206 ЦК України визначено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

В ході розгляду справи судом було встановлено, що Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16.11.2022р., звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ст.128 КК України на підставі ст.46 КК України у зв`язку з примиренням винного з потерпілим; кримінальне провадження, відомості про яке 29.06.2022р. внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62022140110000065 відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України, закрито.

Ухвалою встановлено, що ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем Національної гвардії України та командиром 2-го патрульного взводу патрульної роти ( м.Дрогобич), в порушення вимог ст.ст.17, 65 Конституції України, ст.ст. 11, 49, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, свідомо бажаючи їх настання, 28.06.2022 близько 22 год. 00 хв., перебуваючи на проїжджій частині дороги по АДРЕСА_1 , на грунті раптово виниклих неприязних відносин, під час суперечки з ОСОБА_2 , наніс йому удар рукою в ділянку обличчя та носа зліва, завдавши тим самим потерпілому тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому кісток носа зі зміщенням, закритого фрагментарного перелому передньої стінки лівої гайморової пазухи, які відносяться до легкого ступеня, як такі, що викликали короткочасний розлад здоров`я, тілесне ушкодження у вигляді синця в ділянці лівої очниці, яке відноситься до легкого ступеня тяжкості, після чого відбулося падіння потерпілого ОСОБА_2 та одержання останнім удару правою частиною голови об дорожнє покриття, яке завдало потерпілому тілесне ушкодження у вигляді закритої черепно- мозкової травми - перелому скроневої кістки справа, гострої епідуральної1 гематоми правої скронево-тім`яної ділянки, забою-стиснення головного мозку важкого ступеню, підапоневротичного крововилову у правій скроневій ділянці, яке відноситься до тяжкого ступеня за ознакою небезпеки для життя, чим вчинив кримінальне правопорушення передбачене ст.128 КК України, тобто необережне тяжке тілесне ушкодження.

В зв`язку з отриманням тілесних ушкоджень, згідно інформації та розрахунку вартості лікування КНП «Дрогобицька міська лікарня №1» Дрогобицької міської ради, потерпілий ОСОБА_2 перебував на лікуванні в нейрохіроргічному відділенні КНП «Дрогобицька міська лікарня №1» Дрогобицької міської ради, з 28.06.2022 року по 15.07.2022 року (проведено 17 ліжко-днів), вартість перебування на лікуванні становить 26 469,00 грн.

В ході досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження цивільний позов про стягнення витрат на лікування потерпілого від злочину не подавався, відповідачем кошти добровільно на користь позивача не відшкодовано.

Згідно зі статтею 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1206 ЦК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати на лікування потерпілого від цього злочину. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Частиною 3 статті 1206 ЦК України передбачено, якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, спільній власності територіальних громад, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, за рахунок якого таке лікування фінансувалося.

Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебуває на лікуванні. До справи може бути приєднана довідка-розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого.

Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Пункт 1 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання (далі - Порядок) вказує, що згідно із статтею 1206 Цивільного кодексу України кошти, витрачені закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування особи потерпілої від злочину, за винятком випадку завдання такої шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства чи тяжкої образи з боку потерпілого, підлягають відшкодуванню особою, яка вчинила злочин, у розмірі фактичних витрат.

Також п.3 Порядку зазначає, визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров`я або прокурора. У разі коли при ухваленні вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом вказаних юридичних осіб. У такому ж порядку відшкодовуються витрати на стаціонарне лікування особи, яка постраждала від злочину, в разі закриття кримінального провадження за нереабілітуючими обставинами.

Пункт 2 Порядку передбачає, що сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонарного лікувального закладу.

Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.

У фактичні витрати лікарні входять такі видатки:

-заробітна плата працівників;

-нарахування на оплату праці;

-видатки на придбання предметів, матеріалів, обладнання та інвентарю, медикаментів та перев`язувальних матеріалів, продуктів харчування;

-оплата всіх послуг, в тому числі і комунальних;

-інші поточні витрати лікарні.

Кожен місяць фактичні витрати лікарні - різні, кількість ліжко-днів різна, тому і сума вартості за один ліжко-день кожного місяця змінюється.

Згідно з п. 4 зазначеного Порядку стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров`я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров`я.

Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, який за відповідні надані медичні послуги отримує кошти згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, такі кошти зараховуються до Державного бюджету України.

Відповідно до п.3 постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 07.07.1995 року «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16 липня 1993 року. Відповідно до п. 2 «Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993 року сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я , в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день.

Відповідно до інформації у вигляді таблиць по відділеннях та роках, наданої КНП «Дрогобицької міської лікарні №1» Дрогобицької міської ради у період з 2021р. по 2023р., ОСОБА_2 перебував на лікуванні в нейрохіроргічному відділенні КНП «Дрогобицька міська лікарня №1» Дрогобицької міської ради, з 28.06.2022 року по 15.07.2022 року (проведено 17 ліжко-днів), вартість перебування на лікуванні становить 26 469,00 грн.

Як вбачається із Рішення від 15.07.2022р. №1178 «Про затвердження Статуту КНП «Дрогобицька міська лікарні №1» ДМР в новій редакції та затвердження передавального акту КНП « Дрогобицький міський пологовий будинок» ДМР, передано майно комунального некомерційного підприємства «Дрогобицький міський пологовий будинок» Дрогобицької міської ради комунальному некомерційному підприємству «Дрогобицька міська лікарня №1» Дрогобицької міської ради в оперативне управління; затверджено Статут комунального некомерційного підприємства «Дрогобицька міська лікарня №1» Дрогобицької міської ради у новій редакції згідно додатку 2.

Згідно п.п. 1.1 Статуту Комунальне некомерційне підприємство "Дрогобицька міська лікарня №1 Дрогобицької міської ради є закладом охорони здоров`я - комунальним унітарним некомерційним підприємством, що надає послуги вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги, в тому числі стаціонарної, поліклінічної (консультативної), реабілітаційної медичної допомоги та медичних послуг населенню, незалежно від місця реєстрації та проживання (далі - Населення), в порядку та на умовах, встановлених чинним законодавством України та цим Статутом.

У відповідності до п.п.10.1. Статуту майно Підприємство складається з основних фондів, оборотних коштів, а також інші матеріальних та не матеріальних цінностей котрі передані Власником на правах оперативного управління, вартість яких відображається в балансі Підприємства, є комунальною власністю Дрогобицької міської ради Львівської області.

Відповідно до п.п. 10.3 Статуту джерелами формування майна Підприємства є: кошти отримані за договором з НСЗУ; комунальне майно; кошти та інше майно, одержані від надання медичної допомоги та медичних послуг Підприємства; кошти місцевого бюджету в частині медичної ! субвенції та додаткові у разі необхідності; цільові кошти; кредити банків; інші джерела, не заборонені законом.

Згідно зі статтею 18 ЗУ "Основи законодавства України про охорону здоров`я" фінансове забезпечення охорони здоров`я може здійснюватися за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів, коштів юридичних та фізичних осіб, а також з інших джерел, не заборонених законом. Кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, призначені на охорону здоров`я, використовуються, зокрема, для забезпечення медичної та реабілітаційної допомоги населенню, фінансування державних цільових і місцевих програм охорони здоров`я та фундаментальних наукових досліджень у цій сфері, відтак КНП "ДМЛ № 1" ДМР відноситься до установ комунальної власності, частина коштів, яких виділяються на лікування хворих, надходять із місцевого бюджету, у даному випадку відсутність коштів, призводить до ненадходження коштів до місцевого бюджету, що створює навантаження на бюджет та ускладнює процес безкоштовного лікування осіб, які цього потребують.

Дрогобицька міська рада, як засновник вищевказаного підприємства здійснює заходи представницького характеру щодо відшкодування шкоди заподіяної кримінальним правопорушення вчиненим ОСОБА_1 за лікування потерпілого ОСОБА_2 .

Так, предметом позовних вимог є відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення, що свідчить про порушення економічних інтересів КНП «Дрогобицька міська лікарня №1» Дрогобицької міської ради, що ускладнює належну реалізацію нею функцій держави щодо державної політики в галузі охорони здоров`я, оскільки кошти, виділені з бюджету на вказані цілі, залишаються до цього часу не відшкодовані, що призводить до порушень діяльності зазначених лікувальних закладів щодо безоплатного надання медичних послуг населенню та порушує інтереси держави.

Незважаючи на факт завдання шкоди інтересам держави, Дрогобицькою міською радою вживалися заходи, спрямовані на захист та поновлення порушених інтересів держави, зокрема відповідачу було скеровано лист за №3-35/2193 від 09.04.2024р., в якому пропонувалося сплатити кошти в сумі 26 469,00грн. добровільно.

Таким чином, порушення інтересів держави (національного, суспільного інтересу) відбулось внаслідок ігнорування відповідачем порядку відшкодування коштів на лікування особи, потерпілого від злочину, яке проведено за рахунок коштів комунального закладу та міського бюджету в цілому, позаяк несвоєчасне надходження коштів ослаблює економічні основи місцевого самоврядування та медичного закладу, позбавляє можливості закладом здійснювати подальше використання коштів міського бюджету на реалізацію програм в сфері охорони здоров`я та надання медичної допомоги іншим хворим, тощо.

Аналогічної позиції щодо стягнення коштів на користь закладу охорони здоров`я притримується і Європейський суд з прав людини, який, зокрема, у рішенні від 11.02.2003 по справі «Хаммерн (Hammern) проти Норвегії» (скарга №30287/96) встановив, що тягар фінансових збитків, завданих порушенням і розглядом кримінальної справи, що закрита чи закінчилась виправданням обвинуваченого, несе обвинувачений, якщо він не зможе довести, що вірогідна відсутність факту вчинення ним постановленого йому у вину діяння. Положення пункту 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не порушено.

Аналізуючи викладене, суд приходить до переконання, що приходить до висновку про задоволення позову.

Судовий збір підлягає стягненню на користь держави.

На підставі наведеного, ст. 1206 ЦК України, керуючись ст.ст. керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-84, 141, 259, 265, 280, 284, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов Дрогобицької міської ради Львівської області до ОСОБА_1 , за участю третьої особи : КНП «Дрогобицька міська лікарня №1» Дрогобицької міської ради про стягнення коштів за лікування потерпілого від кримінального правопорушення в сумі 26469,00 грн., задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактично проживаючого за адресою : АДРЕСА_2 , на користь Дрогобицької міської ради до місцевого бюджету в м.Дрогобич (р/р VА278999980314060544000013931, ЄДРПОУ 04055972, ГУК Львів/Дрогобицька тг/ 24060300), понесені комунальним некомерційним підприємством "Дрогобицька міська лікарня №1" Дрогобицької міської ради витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 від кримінального правопорушення у сумі 26 469,00 грн ( двадцять шість тисяч чотириста шістдесят дев`ять гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактично проживаючого за адресою : АДРЕСА_2 , на користь держави судовий збір в розмірі 3028,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Сторони по справі :

Позивач : Дрогобицька міська рада Львівської області, юридична адреса : м.Дрогобич, пл.Ринок, 1, ЄДРПОУ 04055972.

Відповідач : ОСОБА_1 , місце реєстрації : АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання : АДРЕСА_2 .

Третя особа : КПН «Дрогобицька міська лікарня №1» Дрогобицької міської ради, юридична адреса : м.Дрогобич, вул.Шептицького, 9, ЄДРПОУ 13815703.

Суддя Гарасимків Л.І.