Рішення

від 28.11.2024 по справі 518/2053/24

ШИРЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ширяївський районний суд Одеської області

28.11.2024 Справа №: 518/2053/24 Провадження № 2/518/488/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 року

Ширяївський районний суд Одеської області в складі:

Головуючого судді Тарасенка М.С.,

при секретарі судового засідання Логвенюк О.М.,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Старомаяківської сільської ради Березівського району Одеської області (ЄДРПОУ 04379143) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Старомаяківської сільської ради Березівського району Одеської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її баба ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки площею 3,32 га, яка розташована на території Старомаяківської (раніше Миколаївської) сільської ради Березівської району Одеської області, право на яку посвідчено Державним актом серії РІ №483926, виданий 01.10.2002 року Ширяївською РДА Одеської області.

Маючи намір оформити спадкові права як спадкоємець за законом після смерті ОСОБА_2 , позивачка звернулася до нотаріуса, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину їй відмовлено, оскільки нею пропущений шестимісячний термін для подачі заяви про прийняття спадщини.

Оскільки, на думку позивачки, строк для подачі заяви про прийняття спадщини був пропущений нею з поважних причин вона вимушена звернутись з позовом до суду.

Представник позивачки ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, надав суду письмову заяву в якій просить суд розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, надав суду письмову заяву в якій просить суд розглянути справу в його відсутність, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явились, враховуючи положення ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Як вбачаєтьсяз матеріалівсправи, ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла, про що 07.07.2020 року Ширяївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) складено відповідний запис за №227 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки площею 3,32 га, яка розташована на території Старомаяківської (раніше Миколаївської) сільської ради Березівської району Одеської області, право на яку посвідчено Державним актом серії РІ №483926, виданий 01.10.2002 року Ширяївською РДА Одеської області

З метою здійснення спадкування, позивачка звернулась до приватного нотаріуса Березівського районного нотаріального округу Петрова Ю.М., однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом їй було відмовлено з підстав пропуску строку для прийняття спадщини, про що надано письмові рекомендації щодо необхідності звернення до суду.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 3 ст.1222, ч.1 ст.1220, ч. 1 ст.1270 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1ст. 1268 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1ст. 1269 ЦК України).

Відповідно до ч. 3ст. 1272 ЦК Україниза позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Тобто право на спадщину належить спадкоємцю з моменту її відкриття й закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що правила ч. 3ст. 1272 ЦК Україниможуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви і ці обставини визнані судом поважними.

Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. У резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини.

Постановами КМУ від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»; від 20.05.2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»; від 22.07.2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»; від № 760 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України», якою зокрема, внесено зміни до постанови КМУ від 22.07.2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»; № 956 «Про внесення змін до постанови КМУ від 22.07.2020 року № 641» від 13.10.2020 року - з 12.03.2020 року до 31.12.2020 року в Україні запроваджено карантин. Внаслідок карантинних обмежень зупинився рух громадського транспорту, обмежувалось пересування громадян та вводилось ряд інших обмежень.

Запроваджений на всій території України карантин з метою запобігання поширенню на території України вірусу COVID-19 може обмежити дії спадкоємця на вчасне подання заяви про прийняття спадщини (постанова Верховного Суду у постанові від 12.05.2021року у справі №766/12921/20-ц).

Зі змісту позову вбачається, що за необхідності дотримання карантинних обмежень і запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) унеможливило своєчасне подання позивачем заяви про прийняття спадщини. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини, ОСОБА_1 посилалася на те, що у зв`язку із введенням карантину, вона не змогла звернутися до нотаріуса вчасно.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду у справі №681/203/17-ц від 17.10.2018 року, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Незначний часовий проміжок між закінченням строку прийняття спадщини та подачею позовної заяви про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є підставою для задоволення таких вимог.

При вирішенні цивільно-правового спору суд враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року № 15-рп/2004у справі № 1-33/2004.

Стаття 17 Закону України "Про виконання рішення застосування практики Європейського суду з прав людини"передбачає, що суди застосовують при розгляді справиКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Ільхан проти Туреччини" від 27 червня 2000 року зазначив, що при вирішенні питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд вважає, що шестимісячний строк для прийняття спадщини ОСОБА_1 пропущено з поважних причин, а саме в зв`язку з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для неї.

Вказане, в сукупності з тим, що ніхто крім позивачки на спадщину не претендує, вона до цього часу ніким не прийнята, відумерлою у встановленому законом порядку не визнана, відповідач не заперечує проти задоволення позову, що з урахуванням практики Європейського суду з прав людини та положеньст. 263 ЦПК Українидає підстави суду дійти висновку, що позивачка пропустила строк для прийняття спадщини з поважної причини і позивачці слід визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1272 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 141, 265, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк для прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановивши його терміном шість місяців з дня набрання законної сили рішенням у даній справі.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя М. Тарасенко