Ухвала

від 03.12.2024 по справі 179/2192/24

МАГДАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 179/2192/24

провадження № 2-о/179/85/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2024 року с-ще Магдалинівка

Суддя Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області Кравченко О.Ю., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , зацікавлені особи: ОСОБА_2 , Магдалинівська селищна рада, Царичанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса), Міністерство оборони України про встановлення факту батьківства, -

ВСТАНОВИВ:

27 листопада 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Салтисюк Юрій Валерійович, звернувся до суду із заявою в порядку окремого провадження, в якій просить суд встановити його батьківства відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та внести зміни до актового запису про її народження.

В обґрунтування вимог заяви посилається на те, що заявник - ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (яка в подальшому змінила прізвище на ОСОБА_5 ), починаючи з 2008 року підтримували фактичні шлюбні відносини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 народила доньку, ОСОБА_3 , запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень було вчинено відповідно до ч.1 ст.135 СК України за вказівкою матері.

Незважаючи на той факт, що запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень було вчинено за вказівкою матері у виді прізвища іншої особи, заявник з моменту народження доньки володів інформацією, що він є біологічним батьком дитини.

17 травня 2012 року заявник уклав шлюб з ОСОБА_4 , яка після реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_5 ».

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 померла. Після смерті матері дитина, ОСОБА_3 , фактично отримала статус сироти, оскільки батьківство заявника документально не підтверджено. Розпорядженням Магдалинівської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області від 02.10.2024 №262-р дитину було тимчасово влаштовано в сім`ю ОСОБА_2 , на яку було покладено відповідальність за життя, здоров`я, фізичний та психологічний розвиток дитини.

В свою чергу, ОСОБА_1 , усвідомлюючи свій батьківський обов`язок та відчуття любові до власної дитини, бажає щоб ОСОБА_3 виховувалася з ним у спільній родині та він повноцінно забезпечував утримання та розвиток дитини.

В зв`язку з тим, що мати неповнолітньої ОСОБА_3 померла, на даний час заявник має можливість забезпечити встановлення батьківства виключно в судовому порядку.

Доказом батьківства заявника є висновок судово-медичної експертизи, виконаний 22.10.2024 ДСУ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи».

Дослідивши матеріали заяви, суддя дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі з наступних обставин.

Згідно ч. 2 ст.19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Відповідно до ст. 128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Відповідно до ст.130 СК України у разісмерті чоловіка,який неперебував ушлюбі зматір`юдитини,факт йогобатьківства можебути встановленийза рішеннямсуду. Заявапро встановленняфакту батьківстваприймається судом,якщо записпро батькадитини уКнизі реєстраціїнароджень вчиненовідповідно дочастинипершої статті135цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними участині третій статті 128цього Кодексу.

Виходячи зі змісту ст.130 СК України справи про встановлення факту батьківства, розглядаються за правилами окремого провадження, а відповідно дост.128 СК Українисправи про визнання батьківства - за правилами позовного провадження.

В абз. 2 п. 15 постанови Пленуму ВСУ №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вказано, що суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини.

Згідно абз. 3-5 п. 7 Пленуму ВСУ від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК.

Таким чином, закон розрізняє порядок визначення походження дитини від батька шляхом визнання батьківства - про що позов заявляється до особи, яка вважається батьком дитини, або нею самою, та шляхом встановлення факту батьківства у разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини.

Якщо батько дитини помер і дитина народилася у незареєстрованому шлюбі, встановлення факту визнання батьківства або факту батьківства проводиться у порядку окремого провадження. Якщо імовірний батько дитини живий, то встановлення батьківства розглядається у позовному провадженні.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі №373/2257/18 (провадження № 61-15136св20), №361/2653/15-ц (провадження № 61-2239св21) від 15 квітня 2021 року.

З аналізу наведених законодавчих норм та роз`яснень вбачається, що особа, яка вважає себе батьком дитини, повинна звернутись до суду з позовом про визнання батьківства, а не із заявою про встановлення факту батьківства.

Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне відмовити заявнику у відкритті окремого провадження за заявою про встановлення факту батьківства, а також роз`яснює, що заявник має право звернутися до суду в порядку загального позовного провадження з позовом про визнання батьківства.

Керуючись ст.ст. 186, 260, 261, 293, 315 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті окремого провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , зацікавлені особи: ОСОБА_2 , Магдалинівська селищна рада, Царичанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса), Міністерство оборони України про встановлення факту батьківства.

Роз`яснити заявнику право на звернення до суду в порядку позовного провадження.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.Ю. Кравченко