Ухвала

від 04.12.2024 по справі 344/21447/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/21447/24

Провадження № 1-кс/344/8494/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2024 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_3 , яке погоджено з прокурором Спеціалізованої екологічної рокуратури Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження за № 12024090000000510 від 14.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий, 02.12.2024р., за погодженням з прокурором, звернувся з вказаним клопотанням, в обґрунтування якого покликався на те, що Слідчим управлінням ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024090000000510 від 14.08.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службовими особами ТОВ «Потоківський цегельний завод» (код ЄДРПОУ 32447293, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, с. Потік, вул. Грушевського, 13), здійснюється незаконне користування надрами, а саме суглинком, для забезпечення виробничих потреб цегельного заводу з метою подальшої реалізації цегли та отримання грошової винагороди.

Так, ТОВ «Потоківський цегельний завод» володіє спеціальним дозволом на користування надрами № 4281 від 05.07.2007, відповідно до якого товариство має право здійснювати видобуток суглинку на території земельної ділянки, що розташована 0,7 км на південний схід АДРЕСА_1 (земельна ділянка з кадастровим номером 2624484500:04:001:0169). Однак, станом на цей час, вищевказаним товариством фактичного видобутку суглинків у визначеному спецдозволом місці не здійснюється. Натомість, організовано незаконний видобуток корисних копалин на території земельної ділянки розташованої поблизу адміністративних та виробничих будівель цегельного заводу у АДРЕСА_2 , яка перебуває у державній власності.

28.11.2024, з метою документування протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним видобутком корисних копалин, на підставі ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду № 344/21092/24 від 26.11.2024 проведено огляд земельної ділянки з кадастровим номером 2624484500:04:001:0169, під час проведення якого вилучено:

- 4 взірці землі, які поміщено у спецпакети PSP 4153171, PSP 4153172, PSP 4153173, PSP 4153174.

Проведення вищевказаних слідчих (розшукових) дій, надало змогу зафіксувати відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення.

В подальшому, 28.11.2024 слідчим винесено постанову про визнання речовими доказами вищеперелічених предметів та документів, що вилучено.

На теперішній час, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, у кримінальному провадженні, виникла необхідність у накладенні арешту на речі та документи, що мають значення для досудового розслідування, та були вилучені під час проведення огляду земельної ділянки з кадастровим номером 2624484500:04:001:0169.

Слідчий в судове засідання не з`явився, однак подав заяву за змістом якої клопотання про арешт майна підтримав в повному обсязі та просив слухати без його участі.

Власник майна в судове засідання не викликався відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, оскільки стороною обвинувачення доведено, що це є необхідним для забезпечення арешту майна.

Дослідивши подане клопотання, вважаю, що клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як встановлено матеріалами справи, майно, а саме: 4 взірці землі, які поміщено у спецпакети PSP 4153171, PSP 4153172, PSP 4153173, PSP 4153174, було вилучено 26.11.2024 під час огляду земельної ділянки.

Згідно копії постанови слідчого відділу СУ ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_3 , від 28.11.2024 року, майно, а саме: 4 взірці землі, які поміщено у спецпакети PSP 4153171, PSP 4153172, PSP 4153173, PSP 4153174, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Частиною 5 ст.171 КПК України визначено строки подання клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, зокрема клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Клопотання слідчого подано до суду у строки визначені ст.171 КПК України, та в повній мірі відповідає вимогам встановленим цією статтею.

Відповідно до ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) перелік майна, на яке накладено арешт; 2) підстави застосування арешту майна; 3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; 4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; 5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.

Враховуючи те, що майно, на яке згідно клопотання просить накласти арешт слідчий, погоджене прокурором, а саме: 4 взірці землі, які поміщено у спецпакети PSP 4153171, PSP 4153172, PSP 4153173, PSP 4153174, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12024090000000510 від 14.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України, з метою збереження речових доказів, запобігання можливого приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вилученого майна, оскільки існує сукупність підстав вважати, що вони в подальшому можуть мати доказове значення під час досудового розслідування та могли зберегти на собі сліди кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому, такий захід забезпечення кримінального провадження як накладення арешту на майно є підставним та доцільним.

Керуючись ст.ст.171, 173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

З метою забезпечення збереження майна, як речового доказу накласти арешт із забороною відчуження, розпоряджання та користування на вилучені 26.11.2024 в ході проведення огляду земельної ділянки з кадастровим номером 2624484500:04:001:0169, а саме: 4 взірці землі, які поміщено у спецпакети PSP 4153171, PSP 4153172, PSP 4153173, PSP 4153174 до його скасування у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_5