Рішення

від 20.11.2024 по справі 641/4435/24

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Провадження № 2/641/2199/2024 Справа № 641/4435/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 року м. Харків

Комінтернівський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - суддіБогдан М.В.,

за участю секретаря судового засідання- Двірник О.С.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув містіХаркові впорядку спрощеногопровадження звикликом сторінцивільну справуза позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський медичний центр «Альтернатива» про зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати відмову ТОВ «Харківський медичний центр «Альтернатива» в наданні лікування шляхом видачі медичного препарату для самостійного прийому з першого дня обсягом до 10 діб незаконною; зобов`язати ТОВ «Харківський медичний центр «Альтернатива» здійснювати його лікування шляхом видачі медичного препарату для самостійного прийому з першого дня обсягом до 10 діб у відповідності до Постанови КМУ від 13 травня 2013 року № 333.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він, ОСОБА_2 , будучи наркозалежною особою, з метою лікування, 26.06.2024 року звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРКІВСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР «АЛЬТЕРНАТИВА». Під час оформлення відповідних документів для проходження ним лікування, лікарем ТОВ «ХАРКІВСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР «АЛЬТЕРНАТИВА», було роз?яснено, що лікування буде проходити шляхом отримання лікарських засобів та позивач повинен відвідувати вказаний заклад кожен день на протязі 3-х місяців. Після запитання, чи може він отримувати лікарські засоби раз на 10 діб, так як з?являтися кожен день до лікарського закладу не має можливості через догляд за похилим родичем, з яким він проживає в майже 60 км від міста Харків. На що лікар йому повідомив, що запропонований ним варіант відвідування закладу та отримання таким чином лікарських засобів не можливий. У зв?язку з вказаними обставинами позивачу прийшлось написати заяву про надання офіційної відмови щодо проходження лікування та подати її до ТОВ «ХАРКІВСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР «АЛЬТЕРНАТИВА». У відповіді на заяву ТОВ «ХАРКІВСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР «АЛЬТЕРНАТИВА» повідомило, що йому було відмовлено у наданні лікування шляхом видачі медичного препарату для самостійного прийому з першого дня обсягом до 10 діб відповідно до наказу Міністерства охорони здоров?я від 27.03.2012 року № 200 «Про затвердження Порядку проведення замісної підтримувальної терапії осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів» п.5 пп.11 - «Рішення про видачу препаратів пацієнтам за рецептом або безпосередньо з місця надання ЗПТ для їх самостійного прийому в амбулаторних умовах, приймається лікуючим лікарем щодо кожного пацієнта індивідуально у разі, якщо пацієнт: отримує 3ПТ не менше 6 місяців. У випадку підтвердження стабільності пацієнта (про що свідчить працевлаштування, стабільне соціальне середовище та стабільний психоемоційний стан пацієнта), територіальній віддаленості проживання пацієнта від місця щоденного отримання препаратів ЗПТ, лікуючим лікарем може бути прийнято рішення щодо скорочення вимоги стосовно мінімального строку лікування із використанням препаратів ЗПТ, що необхідний для прийняття рішення щодо отримання препаратів для їх самостійного прийому в амбулаторних умовах, до 3 місяців». Прийняте ТОВ «ХАРКІВСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР «АЛЬТЕРНАТИВА» рішення щодо відмови позивачу в наданні лікування шляхом видачі медичного препарату для самостійного прийому з першого дня обсягом до 10 діб вважає таким, що порушують його право на охорону здоров?я..

В судове засіданні позивач не з`явився, направив свого представника-адвоката Макогона Д.О., який просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, просив розглядати справу за його відсутності. У поданому відзиві на позовну заяву зазначив, що відповідно до підпунктів 13, 14 пункту 13 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 285 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики", ліцензіат зобов?язаний надавати медичну допомогу, медичні послуги відповідно до стандартів медичної допомоги та дотримуватись їх. Відповідно до п. 11 Порядку рішення про видачу препаратів пацієнтам за рецептом або безпосередньо з місця надання ЗПТ для їх самостійного прийому в амбулаторних умовах, приймається лікуючим лікарем щодо кожного пацієнта індивідуально (за виключенням пацієнтів ЗПТ, які відбувають покарання в установах виконання покарань, а також осіб, взятих під варту, які тримаються у слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби України) у разі, якщо пацієнт: отримує ЗПТ не менше 6 місяців, дотримується правил участі у ЗТ, не вживає наркотичних засобів протягом останніх 6 місяців, крім них, які призначені лікарем, що підтверджується результатами щомісячних тестів. У випадку підтвердження стабільності пацієнта лікуючим лікарем може бути прийнято рішення щодо скорочення вимоги стосовно мінімального строку лікування із використання препаратів ЗПТ, що необхідний для прийняття рішення щодо отримання препаратів для їх самостійного прийому в амбулаторних умовах, до 3 місяців. Таким чином, призначення ЗПТ здійснюється виключно з дотриманням вимог п. 11 Порядку та стандартів медичної допомоги. Посилаючись на вказані обставини, просив в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Згідност. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Частиною 1статті 4 ЦПК Українипередбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК Українивстановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 , згідно Витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно довідки № 6320-7001021243 від 26 квітня 2022 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_2 , будучи наркозалежною особою, з метою лікування, 26.06.2024 року звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРКІВСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР «АЛЬТЕРНАТИВА».

З первинного огляду пацієнта ОСОБА_2 лікарем ЗПТ та встановлення діагнозу вбачається, що пацієнту проведено експрес тестування на наявність в організмі наркотичних речовин на метадон, результат позитивний, та встановлено діагноз: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів, синдром залежності (F11.2).

Розпочато замісну підтримувальну терапію препаратом матадон у дозуванні 40 мг.

Згідно плану спостереження, обстеження та лікування синдрому залежності від опіоїдів F11.2 стосовно ОСОБА_2 вбачається, що враховуючи скарги, дані анамнезу життя, анамнезу захворювання, об`єктивний статус, психічний статус, позитивний тест на метадон, ОСОБА_2 призначено ЗПТ Tab. Methadone прийом в ЗОЗ, з подальшою корекцією дозування препаратом; період відвідування ЗОЗ щоденно, з 26.06.2024 по 26.09.2024 з подальшим розглядом самостійного прийому в амбулаторних умовах, відповідно до наказу МОЗ України від 27.03.2012 року № 200 «Про затвердження Порядку проведення замісної підтримувальної терапії осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів». План переглядається 1 раз на 3 місяці/1 раз на 6 місяців. Частота оглядів лікарем-щоденно, напротязі трьох місяців лікування.

Вказаний план підписаний лікарем ОСОБА_3 , пацієнт ОСОБА_2 з таким планом лікування ознайомлений, проте відмовився, де поставив свій власноручний підпис.

У письмовій відповіді № 43/2023 від 28.06.2024 року на заяву ТОВ «ХАРКІВСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР «АЛЬТЕРНАТИВА» повідомило ОСОБА_2 , що йому було відмовлено у наданні лікування шляхом видачі медичного препарату для самостійного прийому з першого дня обсягом до 10 діб відповідно до наказу Міністерства охорони здоров?я від 27.03.2012 року № 200 «Про затвердження Порядку проведення замісної підтримувальної терапії осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів» п.5 пп.11 - «Рішення про видачу препаратів пацієнтам за рецептом або безпосередньо з місця надання ЗПТ для їх самостійного прийому в амбулаторних умовах, приймається лікуючим лікарем щодо кожного пацієнта індивідуально у разі, якщо пацієнт: отримує 3ПТ не менше 6 місяців. У випадку підтвердження стабільності пацієнта (про що свідчить працевлаштування, стабільне соціальне середовище та стабільний психоемоційний стан пацієнта), територіальній віддаленості проживання пацієнта від місця щоденного отримання препаратів ЗПТ, лікуючим лікарем може бути прийнято рішення щодо скорочення вимоги стосовно мінімального строку лікування із використанням препаратів ЗПТ, що необхідний для прийняття рішення щодо отримання препаратів для їх самостійного прийому в амбулаторних умовах, до 3 місяців». Дані вимоги зазначаються в медичній документації, а саме в плані лікування, який розробляється згідно наказу МОЗ України від 09.11.2020 № 2555 «Про затвердження стандартів медичної допомоги «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів». Пацієнт в обов`язковому порядку має ознайомитись з планом лікування та підписати його, засвідчивши своє погодження. Оскільки ОСОБА_2 відмовився від призначеного плану лікування через відсутність можливості відвідувати медичний центр кожного дня протягом трьох місяців, медичний центр відмовив йому у наданні лікування шляхом видачі медичного препарату для самостійного прийому з першого дня обсягом до 10 діб.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров?я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов?язком держави.

Статтею 49 Конституції України визначено, що кожен має право на охорону здоров?я, медичну допомогу та медичне страхування. Охорона здоров?я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров?я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності.

Відповідно до п. д ч. 1 ст. 6 ЗУ «Про основи законодавства України про охорону здоров?я» кожний громадянин України має право на охорону здоров?я, що передбачає кваліфіковану медичну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря, вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій і закладу охорони здоров?я.

Згідно до п. ї ч. 1 ст. 6 ЗУ «Про основи законодавства України про охорону здоров?я» кожний громадянин України має право на оскарження неправомірних рішень і дій працівників, закладів та органів охорони здоров?я.

Частиною 1 ст. 8 ЗУ «Про основи законодавства України про охорону здоров?я» визначено, що держава визнає право кожного громадянина України на охорону здоров?я і забезпечує його захист.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про основи законодавства України про охорону здоров?я» кожен громадянин має право на безоплатне отримання у державних та комунальних закладах охорони здоров?я медичної допомоги, до якої належать, зокрема, первинна медична допомога.

Згідно до ч. 6 ст . 8 ЗУ «Про основи законодавства України про охорону здоров?я» судовий захист права на охорону здоров?я здійснюється у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст. 283 ЦК України, фізична особа має право на охорону її здоров?я. Охорона здоров?я забезпечується системною діяльністю державних та інших організацій, передбаченою Конституцією України та законом.

Згідно до ст. 284 ЦК України, фізична особа має право на надання їй медичної допомоги.

Згідно статтею 4 Закону Україну «Основи законодавства України про охорону здоров?я», одним з основних принципів охорони здоров?я є орієнтація на сучасні стандарти медичної допомоги, поєднання вітчизняних традицій і досягнень із світовим досвідом в галузі охорони здоров?я.

Замісна підтримувальна терапія (далі - 3ПТ) є одним з найбільш ефективних методів лікування осіб із психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів. На ефективність програми впливають, серед іншого, правильність призначення препарату; правильність призначеної дози (врахування індивідуальних потреб, дотримання принципу призначення низьких початкових доз та високих підтримувальних, дотримання рекомендацій щодо терапевтично ефективних доз); безперервне і тривале лікування (відсутність обмежень щодо строку лікування, включно із можливістю довічного лікування з огляду на розуміння залежності не як гострого стану, а як хронічної хвороби); поєднання фармакологічного лікування із заходами психосоціального супроводу; доступність лікування у зв?язку з коморбідними станами (зв`язки зі службами ВІЛ, ТБ, інтеграція послуг тощо).

Проведення ЗПТ, серед іншого, регулюється Порядком проведення, Стандартами медичної допомоги «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів», затверджених наказом МОЗ України від 09.11.2020 року № 2555 (далі Стандарт).

Лікування синдрому залежності від опіоїдів здійснюється в ЗОЗ, відповідно до алгоритмів, затверджених у додатку 10 до Стандарту (п.п. 1 п. 5.2).

Крім того, саме спільно з пацієнтом розробляється індивідуальний комплексний план лікування, який базується на тяжкості захворювання, попередньому досвіді лікування, наявності коморбідних та супутніх захворювань, та враховує соціальні потреби пацієнта згідно з додатком 11 до Стандарту.

Пунктом 11 розділу 5 Стандарту визначено стандарт лікування синдрому залежності від опіоїдів, а саме: передбачено, що лікування із використанням препаратів підтримувальної терапії агоністами опіоїдів (далі ПТАО) відбувається за наступними режимами:

1)щоденна видача препарату для його прийому під наглядом медичного персоналу;

2)???видача препарату для самостійного прийому в амбулаторних умовах. Рішення щодо видачі препаратів пацієнту для самостійного прийому приймається лікуючим лікарем з урахуванням критеріїв щодо видачі препаратів ПТАО для самостійного прийому, що затверджені відповідним наказом Міністерства охорони здоров?я України від 27 березня 2012 року № 200 «Про затверджения Порядку проведення замісної підтримувальної терапії хворих з опоїдною залежністю» та на основі балансу між ризиками та забезпеченням самостійності пацієнта. Оцінка таких ризиків здійснюється на основі аналізу факторів, визначених у додатку 14 Стандарту.

Порядком проведення визначені критерії включення до ЗПТ (п. 7).

Крім того, як визначено абзацом 2 пункту 11 Порядку проведення, у випадку підтвердження стабільності пацієнта (про що свідчить працевлаштування, стабільне соціальне середовище та стабільний психоемоційний стан пацієнта), територіальній віддаленості проживання пацієнта від місця щоденного отримання препаратів ЗПТ, лікуючим лікарем може бути прийнято рішення щодо скорочення вимоги стосовно мінімального строку лікування із використанням препаратів ЗПТ, що необхідний для прийняття рішення щодо отримання препаратів для їх самостійного прийому в амбулаторних умовах, до 3 місяців.

Між критеріями самостійного прийому лікарських препаратів та ризиками, які можливі внаслідок порушення цих критеріїв, важливо слідувати балансу між дотриманням прав пашентів на автономію, ефективності лікування осіб, що приймають препарат самостійно та протидії незаконному обігу препаратів ЗПТ. Враховуючи, що метааналіз досліджень щодо самостійного прийому препаратів ЗПТ дуже обмежений, Центр орієнтується на доказові засади в лікуванні осіб з психологічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів, беручи до уваги рекомендації міжнародних керівництв, зокрема, BOO3: Guidelines for the Psychosocially Assisted Pharmacological Treatment of Opioid Dependence (далі - Керівництво). У Керівництві зазначено, що щоденний нагляд за прийомом метадону або бупренорфіну рекомендований для всіх пацієнтів, якщо тільки вони не відповідають критеріям для самостійного прийому препарату, розробленими на регіональному чи національному рівнях.

Для розгляду доцільності існуючих умов до самостійного прийому препаратів ЗПТ та наявності додаткових дискримінаційних перепон для пацієнтів, було проаналізовано умови видачі препаратів ЗПТ для самостійного прийому серед країн, які мають успішний досвід лікування осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів.

Національним керівництвом Австралії 2014 року (National Guidelines for Medication-Assisted Treatment of Opioid) розділом А10.4 «Критерії виносу препарату та дозування без нагляду» зазначено, що пацієнти можуть отримувати препарат терміном до шести днів, при цьому, поетапне введення такої кількості препарату на руки є доцільним, якщо це вважається клінічно безпечним, при цьому метадон вважається менш придатним через більший ризик невідповідного застосування та передозування у пацієнтів та інших осіб. Кількість днів, на які буде видаватись препарат, має грунтуватися на оцінці лікаря, який повинен не рідше, ніж кожні три місяці, робити оцінку придатності пацієнтів для самостійного прийому препаратів ЗПТ. Крім цього, підхід застосовується лише тоді, коли користь для пацієнта перевищує ризики.

Національним керівництвом США 2015 року (Federal Guidelines for Opioid Treatment Programs) зазначено, що з метою обмеження можливостей для нецільового використання препаратів ЗПТ (їх спрямування на нелегальний ринок), для видачі таких препаратів пацієнтам для самостійного прийому встановлені наступні умови: будь-який пацієнт, який перебуває на ЗПТ, може отримувати одну денну дозу для самостійного прийому на той день, коли клініка не працює, в т.ч. у неділю або свята.

Національним керівництвом Ірландії 2018 року (Clinical Guidelines for Opioid Substitution Treatment), зазначено, що не рекомендується призначати препарати ЗПТ більше шести днів для видачі на руки (сім у випадках державних свят). При цьому, у фазі стабілізації, яка може тривати мінімум три місяці, прийом препаратів ЗПТ слід контролювати щодня.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що залежність від опіоїдів є хронічним рецидивуючим захворюванням, а лікування є комплексним та довгостроковим, та, у більшості випадків, триває пожиттєво.

Крім того, у відповідності до Стандарту для підвищення ефективності лікування разом із медикаментозним лікуванням надається психосоціальна підтримка, яка включає оцінку психологічних та соціальних погреб; підтримуюче консультування; залучення підтримки з боку близького оточення; направлення до соціальних служб тощо; практика самостійного прийому препаратів використовуватися лише у тих випадках, коли дотримано баланс між автономією лікування та безпекою пацієнта, яка залежить від моніторингу лікаря за прийомом цих препаратів.

Лікування не зводиться до видачі «препарату», а є комплексним мультидисциплінарним підходом, при чому, контроль лікаря за пацієнтом з метою утримання на лікуванні є невід?ємною його частиною та проводиться у відповідності до Стандарту, який є розробленим до застосування Ліцензіатом відповідно до п.п. 13 п. 13 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 285.

Відповідно до п. 11 Порядку рішення про видачу препаратів пацієнтам за рецептом або безпосередньо з місця надання ЗПТ для їх самостійного прийому в амбулаторних умовах, приймається лікуючим лікарем щодо кожного пацієнта індивідуально (за виключенням пацієнтів ЗПТ, які відбувають покарання в установах виконання покарань, а також осіб, взятих під варту, які тримаються у слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби України) у разі, якщо пацієнт: отримує ЗПТ не менше 6 місяців, дотримується правил участі у ЗТ, не вживає наркотичних засобів протягом останніх 6 місяців, крім них, які призначені лікарем, що підтверджується результатами щомісячних тестів.

У випадку підтвердження стабільності пацієнта лікуючим лікарем може бути прийнято рішення щодо скорочення вимоги стосовно мінімального строку лікування із використання препаратів ЗПТ, що необхідний для прийняття рішення щодо отримання препаратів для їх самостійного прийому в амбулаторних умовах, до 3 місяців.

Згідно плану спостереження, обстеження та лікування синдрому залежності від опіоїдів F11.2 стосовно ОСОБА_2 вбачається, що враховуючи скарги, дані анамнезу життя, анамнезу захворювання, об`єктивний статус, психічний статус, позитивний тест на метадон, ОСОБА_2 призначено ЗПТ Tab. Methadone прийом в ЗОЗ, з подальшою корекцією дозування препаратом; період відвідування ЗОЗ щоденно, з 26.06.2024 по 26.09.2024 з подальшим розглядом самостійного прийому в амбулаторних умовах, відповідно до наказу МОЗ України від 27.03.2012 року № 200 «Про затвердження Порядку проведення замісної підтримувальної терапії осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів». План переглядається 1 раз на 3 місяці/1 раз на 6 місяців. Частота оглядів лікарем-щоденно, напротязі трьох місяців лікування.

Таким чином, призначення ОСОБА_2 ЗПТ лікарем ТОВ «ХМЦ «АЛЬТЕРНАТИВА» здійснювалось виключно з дотриманням вимог п. 11 Порядку та стандартів медичної допомоги.

Частиною 1статті 76 ЦПК Українипередбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зст. 77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6, 7ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно зст. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для ухвалення судом рішення про відмову в позові (Правовий висновок Верховний Суд України у постановах від 2 липня 2014 № 6-78цс14 та від 09 грудня 2015 № 6-849цс15).

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_2 та відсутність підстав для задоволення позову.

Згідност.141 ЦПК України, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.12,13,19, 76, 77, 81, 89, 141,263-265,268,273 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенніпозовних вимог ОСОБА_2 доТовариства зобмеженою відповідальністю«Харківський медичнийцентр «Альтернатива»про зобов`язаннявчинити певнідії відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківський медичний центр «Альтернатива», код ЄДРПОУ 39782607, місцезнаходження: м. Харків, вул. Чорноморська, 3.

Суддя М.В.Богдан