Ухвала

від 04.12.2024 по справі 726/3743/24

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ

Справа № 726/3743/24

Провадження №2/726/526/24

Категорія 35

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(про передачу справи за підсудністю)

04.12.2024 м. Чернівці

Садгірський районний суд м. Чернівці у складі: головуючого судді Асташева С. А.,

з участю секретаря судових засідань Сківернічук А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м.Чернівці, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу №726/3743/24 за позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сайво 2-А» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги,

У С Т А Н О В И В:

До Садгірського районного суду м. Чернівці 19.11.2024 надійшов позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сайво 2-А» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги у якому голова правління ОСОБА_2 просить суд стягнути із відповідача на користь позивача заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг в сумі 30056,59 грн. також просить покласти на відповідача судові витрати у справі. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 , та не регулярно і не в повному обсязі сплачує житлово-комунальні послуги, а тому у нього наявна заборгованість.

Такий позов того ж дня переданий на розгляд головуючого судді Асташева С.А., згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2024.

Ухвалою судді Садгірського районного суду м. Чернівці Асташева С.А. від 22 листопада 2024 року, після отримання судом інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідачп у справі, на виконання вимог частин 6, 7 ст. 187 ЦПК України, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання призначено на 04 грудня 2024 року, про що повідомлено сторони.

Також 04.12.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача.

Голова правління ОСББ «Сайво 2-А» та відповідач у судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч.1 ст. 223 ЦПК України).

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та отриману судом інформацію, доходжу висновку, що справа не підсудна Садгірському районному суду м. Чернівці.

Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Дотримання судами процесуальних норм інституту підсудності є вимогою ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке гарантує, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція. Основними видами територіальної підсудності є, зокрема загальна, альтернативна та виключна.

Згідно із ч. 1 ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст.30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності.

Виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном. При цьому виключна підсудність встановлена з метою забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Зазначені у законі суди можуть здійснити такий розгляд, оскільки в районі їх діяльності знаходиться основна маса доказів.

Відповідно до положень п. 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (наприклад, це позови про право власності на таке майно; про правоволодіння і користування ним).

Згідно із правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року в справі № 638/1988/17, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Як зазначено в правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Позов, або заява про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна, має пред`являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18, зазначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині першій статті 30ЦПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є заборгованість, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладено щодо користування нерухомим майном, поширюються правила виключної підсудності.

Частиною 4 статті 263 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Тому, позови про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги на думку суду повинні подаватися за місцем знаходження майна, щодо якого такі послуги надаються.

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сайво 2-А» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги подано до Садгірського районного суду м. Чернівці, оскільки боржник ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Разом із тим, у позові заявлено вимоги про стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг в сумі 30056,59 грн, яка виникла за адресою: АДРЕСА_3 .

Позивач обґрунтовує право вимоги до відповідача, оскільки саме він є власником квартири АДРЕСА_1 , та не регулярно і не в повному обсязі сплачує житлово-комунальні послуги, а тому у нього наявна заборгованість, яку просить стягнути.

Таким чином позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сайво 2-А» стосується нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3 ,за якимнадавалися житлово-комунальніпослуги (тобто, предметом заяви у цій справі є зобов`язання, які випливають з надання житлово-комунальних послуг, що надаються за місцем знаходження нерухомого майна).

Таким чином,позовОб`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сайво 2-А» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги має пред`являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності відповідно до положень ст. 30 ЦПК України, а отже, справа не підсудна Садгірському районному суду м. Чернівці, а підсудна суду за місцезнаходженням майна Шевченківському районному суду м. Чернівці, за правилами виключної підсудності.

Згідно із положеннями ч.9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

У п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», передбачено, що якщо після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду виявилося, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності, суд передає справу на розгляд належному суду.

Згідно із положеннями ч.3 ст.376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу розглянуто неповноважним складом суду.

Тобто, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є безумовною підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.

Враховуючи, що провадження в справі було відкрито з порушенням правил підсудності, і судовий розгляд у ній не розпочато, вважаю за необхідне направити її на розгляд за територіальною підсудністю за місцезнаходженням майна.

Відповідно до ст.32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що справа не підсудна Садгірському районному суду м. Чернівці, а тому її слід передати за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Чернівці, за правилами виключної підсудності ( за місцезнаходженням майна за яким стрягнуються житлово-комунальні послуги).

Керуючись ст.ст. 31, 32, 187, 258-260, 353, 354 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Цивільну справу №726/3743/24за позовноюзаявою Об`єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку «Сайво2-А»до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості заспожиті житлово-комунальніпослуги передати для розгляду за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Чернівці.

Копію ухвали направити позивачу до відома.

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Чернівецького апеляційного суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С. А. Асташев