Вирок

від 02.12.2024 по справі 210/6828/24

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

іменем України

Справа № 210/6828/24

Провадження № 1-кп/210/835/24

02 грудня 2024 року Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2

розглянувши у спрощеному порядку в залі Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024046710000504 від 22 листопада 2024 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Кривого Рогу, Дніпропетровської області, громадянин України, що маєсередню освіту,не одружений,не маєна утриманнінеповнолітніх дітейабо іншихосіб,офіційно непрацевлаштований,зареєстрований фактичнопроживає заадресою: АДРЕСА_1 ,не судимий,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 126 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок за наступних фактичних обставин.

21.11.2024 року близько 17 год. 00 хв. на відкритій ділянці місцевості, біля корпусу А будинку АДРЕСА_2 , перебували ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В ході спілкування між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, виник словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_3 раптово виник умисел на спричинення фізичного болю ОСОБА_4 .

Реалізуючи свій раптово виниклий умисел, направлений на завдання фізичного болю ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажання їх настання, ОСОБА_3 , перебуваючи по відношенню до ОСОБА_4 обличчям до обличчя, долонею своєї правої руки завдав одного удару в ділянку лівої щоки ОСОБА_4 , чим завдав фізичного болю, не спричинивши тілесних ушкоджень.

Зайєд ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кваліфікуються як кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.126 КК України за ознаками: «умисне завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень».

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області постановлено розглянути даний обвинувальний акт у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та додані матеріали кримінального провадження за № 12024046710000504 від 22 листопада 2024 року, вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 126 КК України за ознаками - «умисне завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень».

Частиною 2 ст. 382 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Прокурором ОСОБА_6 в обвинувальному акті окрім за все зазначено, що оскільки підозрюваний ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ст.ст. 381, 382 КПК України вона просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Обвинувачений ОСОБА_3 , який був представлений захисником - адвокатом ОСОБА_7 , надав письмову заяву, в якій зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального проступку беззастережно визнає в повному обсязі, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, обвинуваченому роз`яснено зміст встановлених у результаті досудового розслідування обставин, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 302 КПК України у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, які не заперечуються сторонами та учасниками кримінального провадження, та які перевірені судом шляхом дослідження письмових доказів, що у своїй сукупності підтверджують обставини, що в силу статті 91 КПК України підлягають доказуванню.

ОСОБА_3 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззастережно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту матеріалами провадження підтверджено обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за 1 ст. 126 КК України, його вина у вчиненні кримінального правопорушення доведена в повному обсязі.

Дослідивши у сукупності матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 слід визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку за частиною 1 статті 126 КК України за ознаками «умисне завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень».

При призначенні покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком, особу ОСОБА_3 , який раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря психолога не перебуває, неодружений, не маючий на утриманні неповнолітніх дітей чи інших осіб, офіційно не працевлаштований, має постійне місце проживання.

Згідно з ст. 66 КК України, пом`якшуючою її відповідальність обставиною, суд визнає щире каяття. Обставини, які обтяжують покарання, згідно ст.67 КК України - в обвинувальному акті не заявлені.

Згідно зі ст.ст. 50, 65 КК України покарання на меті має не тільки кару, а й виправлення засуджених, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

З урахуванням вищевикладеного, відповідно до статей 50, 65 КК України з метою виправлення ОСОБА_3 також запобігання скоєння нових злочинів, суд, з урахуванням обставин та тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особи обвинуваченого та встановлених судом обставин, які пом`якшують покарання, вважає необхідним призначити покарання у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст. 126 КК України, яке, на думку суду, буде справедливим та достатнім для досягнення мети покарання.

Саме така міра покарання, на думку суду, відповідає загальним засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання і є найбільш доцільною, достатньою для виправлення підсудного та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

З матеріалів справи встановлено, що процесуальні витрати та витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні. Цивільний позов: не заявлений.

Запобіжний захід не обирався. Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України

Керуючись ст. 374, 381-382, 394, 424, 473, 475 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у скоєнні кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Запобіжний захід до набрання вироку законної сили не застосовувати.

Матеріали кримінального провадження № 12024046710000504 залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням у справі №210/6828/24, провадження №1-кп/210/835/24.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок можебути оскарженодо Дніпровськогоапеляційного судушляхом подачіапеляційної скаргичерез Дзержинськийрайонний судм.Кривого РогуДніпропетровської областіпротягом 30діб здня йогопроголошення,а засудженимв тойже строкз часуотримання копіївироку.

Суддя: ОСОБА_1