Вирок

від 04.12.2024 по справі 194/1226/23

ТЕРНІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Кримінальне провадження № 194/1226/23

Номер провадження 1-кп/194/30/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2024 року Тернівський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спеціального судового провадження в режимі відеоконференції в залі Тернівського міського суду Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.01.2023 року за № 22023130000000002 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Гречишкине Новоайдарського району Луганської області, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В :

24.02.2022 року РФ здійснено повномасштабне військове вторгнення на територію України, у зв`язку із чим розпочато ведення агресивної війни проти України та захоплення її території.

У зв`язку із веденням агресивної війни з боку РФ проти України, у лютому 2022 року село Гречишкине Луганської області, захоплено збройними силами РФ спільно з незаконними збройними формуваннями так званої «лнр».

ОСОБА_3 будучи громадянкоюУкраїни,усвідомлюючи здійсненнявідкритої російськоїагресії,яка розпочаласьприблизно о04годині ранку24.02.2022року повномасштабнимросійським вторгненнямна територіюУкраїни,метою якогоє поваленняконституційного ладу,територіальної цілісностіта захопленнятериторії України,усвідомлюючи російськуагресію протиУкраїни,з метоюпереслідування своїхособистих інтересів, діючи умисно, протиправно, приблизно у травні2022року перебуваючи на території с. Гречишкине Щастинського району (раніше Новоайдарського району) Луганської області маючи умисел на вчинення дій, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти, та реалізуючи його, вступила в злочинну змову з окупаційними військами РФ та представниками так званої «лнр», та отримавши від них пропозицію на зайняття посади в закладі освіти окупаційної влади в с. Гречишкине Щастинського району (раніше Новоайдарського району) Луганської області, а саме «ГОУ ЛНР «УВК «Гречишкинская школа» (мовою оригіналу), в порушення вимог Конституції та Законів України добровільно, умисно погодилась на вказану пропозицію.

Після чого, ОСОБА_3 , у травні2022року, більш точний час встановити з об?єктивних причин не виявилось можливим, будучи громадянкою України, перебуваючи на території с. Гречишкине Щастинського району (раніше Новоайдарського району) Луганської області, діючи зі своїх особистих мотивів та бажання, погоджуючись на пропозицію представників окупаційної адміністрації держави-агресора - РФ та представників незаконних збройних формувань так званої «лнр», умисно, добровільно зайняла посаду «директора» «ГОУ ЛНР «УВК «Гречишкинская школа» (мовою оригіналу), з метою впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладі освіти.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_3 , обіймаючи посаду «директора» в так званому «ГОУ ЛНР «УВК «Гречишкинская школа» (мовою оригіналу), висловлюється на підтримку дій окупаційної влади та впроваджує стандарти освіти держави-агресора у вищевказаному закладі освіти.

Судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченої ОСОБА_3 (in absentia)

ЄСПЛ визнає, що хоча право обвинуваченого бути судимим у його присутності в Конвенції прямо не згадується, воно має «першорядне значення». Під час слухання людина володіє таким процесуальним правом як право фізично постати перед судовим посадовцем («Мулен проти Франції» (3710/406), (2010) §118; «Оджалан проти Туреччини» (46221/99), Велика палата (2005) §103; «Медведєв проти Франції» (3394/03), Велика палата (2010) §118). Право обвинувачених на особисту присутність вимагає, щоб влада досить завчасно інформувала їх самих (а також їх захисників) про дату і місце слухань, викликала їх до суду.

Водночас, обвинувачений може добровільно відмовитися від здійснення свого права бути присутнім на судових слуханнях, […]; супроводжуватися дотриманням гарантій, відповідних важливості такого рішення; і не повинна вступати в протиріччя з громадським інтересом («Колоцца проти Італії» (9024/80), (1985) §28; «Пуатрімоль проти Франції» (14032/88), (1993) §31; «Ермі проти Італії»(18114/02), Велика палата (2006) §73).

До початку судового процесу за відсутності обвинуваченого суд зобов`язаний переконатися, що обвинувачений був […] повідомлений про судовий розгляд, […]. Контрольні механізми в галузі прав людини, які вважають судовий розгляд in absentia допустимим у виняткових обставинах, передбачають, що в цьому випадку суди зобов`язані ще суворіше дотримуватися права обвинуваченого на захист. До таких прав також відноситься право на допомогу адвоката, навіть якщо обвинувачений відмовився особисто бути присутнім на суді […] («Пелладоах проти Нідерландів» (16737/90), (1994) §41; «Пуатрімоль проти Франції» (14032 / 88), (1993) §34).

Інститут спеціального кримінального провадження повністю узгоджується з нормами міжнародного права та практикою Європейського суду з прав людини.

Зокрема, питанню виконання вироків, винесених у відсутність обвинуваченого присвячений окремий розділ Європейської конвенції про міжнародну дійсність кримінальних вироків, ратифіковану Україною 26 вересня 2002 року, відповідно до положень якої, якщо Конвенція не передбачає іншого, виконання вироків, постановлених у відсутність обвинуваченого, та постанов у кримінальних справах здійснюється за тими самими правилами, що й інших вироків.

Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи № (75)11 від 19.01.1973 встановлено, що процедура заочного розгляду (trial in absentia) не порушує права обвинуваченого як на справедливий розгляд, так і на присутність i при розгляді його справи. У ній сформульовані умови та мінімальний перелік правил заочного розгляду, якими повинні користуватися держави-члени Ради Європи при розгляді справи за відсутності підсудного.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31.07.2023 року надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №22023130000000002 від 02.01.2023 року відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України.

Ухвалою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 13.03.2023 року розгляд кримінального провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.01.2023 року за № 22023130000000002 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, постановлено здійснювати за відсутності обвинуваченої в порядку спеціального судового провадження (in absentia).

Відповідно до ч. 2 ст.7КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.

Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст.2КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.

Враховуючи, що у кримінальному провадженні здійснювалося спеціальне досудове розслідування та спеціальне судове провадження (in absentia), судом досліджено, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав ОСОБА_3 , як підозрюваної та обвинуваченої, на захист та доступ до правосуддя, з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження, в результаті чого судом встановлено таке.

Суд вважає, що стороною обвинувачення вжито усіх передбачених законом заходів щодо дотримання прав підозрюваної та обвинуваченої на захист з урахуванням встановлених законом особливостей спеціального досудового розслідування.

Під час здійснення судового провадження судом також здійснені усі передбачені законом заходи щодо дотримання прав обвинуваченої на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.

Так, з метою дотримання прав обвинуваченої на захист та доступу до правосуддя, обвинувачена ОСОБА_3 про дату, час та місце судових засідань повідомлялась належним чином відповідно до вимог ч. 3 ст. 323 КПК України, зокрема, шляхом публікації змісту повісток про виклик та рішень суду в газеті «Урядовий кур`єр», яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, на офіційному веб-сайті суду та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Особа вважається належним чином ознайомленою зі змістом судових повісток, а отже, обізнаною про здійснюване судом щодо неї кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст.323КПК (in absentia), якщо місцевий суд повідомляв їй про судові засідання шляхом розміщення оголошення на вебпорталі «Судова влада України» та в газеті «Урядовий кур`єр».

До такого висновку дійшов ВС у своїх постановах від 01.04.2021 у справі № 759/2992/17 (провадження № 51-3360км20); від 10.03.2020 у справі № 242/3982/16-к (провадження № 51-7218км18); від 27.10.2021 у справі № 759/7443/17 (провадження № 51-1578км20); від 25.01.2021 у справі № 461/4987/16-к (провадження № 51-1955км20).

Процедури «in absentia» неминуче припускають деякий відступ від загальних правил кримінального процесу. Особливе значення при цьому надається питанню про забезпечення прав відсутнього в залі судового засідання підсудного. У прецедентній практиці ЄСПЛ були вироблені критерії, яким має відповідати таке провадження. При цьому Суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував на необхідності забезпечення процесуальних прав і гарантій осіб, що беруть участь у кримінальному процесі. До таких прав, що підлягають безумовному дотриманню, насамперед, відносяться: право бути присутнім під час розгляду справи, право на захисника, право бути вислуханим, право оскаржити заочний вирок.

Таким чином, обвинувачена ОСОБА_3 , яка в свою чергу повинна була знати про розпочате кримінальне провадження, у судові засідання не з`явилась, незважаючи на судові повістки (оголошення), опубліковані в газеті «Урядовий кур`єр» та оголошення, розміщені на офіційному веб-сайті суду та офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Отже, для забезпечення доступу до правосуддя судом вживалися заходи для виклику обвинуваченої ОСОБА_3 в судові засідання - повістки про виклик обвинуваченої ОСОБА_3 у судові засідання, а також інформація про процесуальні документи надсилались та публікувались відповідно до вимог ст. 323 КПК України.

А тому,зважаючи наспецифіку судовогопровадження (inabsentia),судом буливжиті прямопередбачені кримінальнимпроцесуальним закономзаходи щодоінформування обвинуваченоїособи проздійснення кримінальногопровадження шляхомпублікації відповідноїінформації вЗМІ тамережі Інтернет,однак забезпечитиявку обвинуваченоїдо судувжитими заходамине вдалося.При цьому,з моментуопублікування повісткипро виклику засобахмасової інформаціїзагальнодержавної сферирозповсюдження обвинувачена ОСОБА_3 вважається належним чином ознайомленою з її змістом.

Вказана позиція висловлена в Постанові колегії суддів Другої судової палати ККС ВС від 25.04.2024 у справі № 296/8416/21 (провадження № 51-7860км23).

У зв`язку з чим обвинувачена не була допитана судом, тому показань суду не надавала та будь-яких клопотань від останньої на адресу суду також не надходило.

Таким чином, суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_3 , яка в свою чергу повинна була знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчить про її наміри від ухилення від кримінальної відповідальності.

В той же час, ухилення обвинуваченої ОСОБА_3 від правосуддя, суд оцінює як реалізацію останньої її невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.

При цьому, дане кримінальне провадження здійснювалось за обов`язковою участю захисника, який був забезпечений державою.

Враховуючи відсутність обвинуваченої та особливості розгляду кримінального провадження за відсутності обвинуваченої в порядку спеціального судового провадження, захисником за призначенням було здійснено захист обвинуваченої ОСОБА_3 .

Так, захисник в судовому засіданні зазначив, що не мав можливості зв`язатися зі своєю підзахисною та з`ясувати в неї правову позицію щодо пред`явленого обвинувачення.

Водночас, захисник належним чином брав участь у реалізації права на захист обвинуваченої під час судового розгляду та висловив свою позицію у даному кримінальному провадженні щодо не доведення стороною обвинувачення достатніми та допустимими доказами винуватості його підзахисної.

Судом визнано загальновідомим і таким, що не потребує доказуванню в межах даного провадження, що тимчасова окупація з боку РФ частини території України, яка розпочалася із збройного конфлікту, викликаного російською військовою агресією, починаючи з 20 лютого 2014 року та повномасштабного вторгнення РФ на територію України 24 лютого 2022 року, а також анексія з боку РФ частини території України є загально відомими фактами, які за хронологією подій: а) констатовані нормативними, хоча і засудженими з точки зору міжнародного права, актами РФ, а також «нормативними актами» самопроголошених суб`єктів на території України, законність яких не визнається державою Україна, проте прийнятих судом у даному випадку до уваги, оскільки вирішується питання про відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, внаслідок якого були прийняті такі акти; б) встановлені національними нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для застосування на території України; в) засуджені міжнародними актами колективного реагування, - а відтак ці факти не потребують окремого судового доказування.

Також судом приймається до уваги те, що загальновідомими обставинами є те, що 24.02.2022 року збройні сили РФ вторглись на визнану міжнародним співтовариством територію Україну через державні кордони України в Донецькій, Запорізькій, Житомирській, Київській, Луганській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях, та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти військової та цивільної інфраструктури, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, після чого здійснили військову окупацію частини території України.

24.02.2022 року Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому дія якого неодноразово продовжувалась, і який продовжує існувати станом на час ухвалення цього вироку.

Відповідно до положень частини 1 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року (в редакції від 07.05.2022 року, далі за текстом - Закон № 1207-VII), тимчасово окупована РФ територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Тимчасово окупованою територією, відповідно до пункту 7 частини 1статті 1-1 Закону №1207-VII, є частини території України, в межах яких збройні формування та окупаційна адміністрація РФ встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування РФ встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації РФ.

Тимчасова окупація РФ територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для РФ жодних територіальних прав.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 «Про затвердження Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10.12.2022 року», Щастинський район: 1) Нижньотеплівська сільська територіальна громада; 2) Новоайдарська селищна територіальна громада; 3) Станично-Луганська селищна територіальна громада; 4) Широківська селищна територіальна громада; 5) Щастинська міська територіальна громада, внесено до вказаного переліку територіальних громад, розташованих в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) та перебувала у ньому протягом всього періоду чинності вказаного наказу, який втратив чинність на підставі Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій № 309 від 22.12.2022.

Відповідно до вказаного наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій № 309 від 22.12.2022 року, який є чинним станом на час ухвалення цього вироку, Щастинський район: Новоайдарська селищна територіальна громада ( НОМЕР_1 ); Щастинська міська територіальна громада ( НОМЕР_2 ), також віднесені до тимчасово окупованих територій України.

Відповідно до частини 7 статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, розпорядженням Верховного Суду від 06.03.2022 року № 1/0/9-22 змінено територіальну підсудність судових справ Новоайдарського районного суду Луганської області. Такі справи визначені за територіальною підсудністю Тернівського міського суду Дніпропетровської області.

При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Дослідивши наявні у провадженні докази, допитавши свідків, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_3 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України за обставин встановлених судом, доведена повністю і підтверджується сукупністю належних та допустимих доказів, які відповідають вимогам передбаченим ст.ст. 85-87 КПК України, та які узгоджуються між собою, перевірених та оцінених у їх сукупності судом безпосередньо в судовому засіданні.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду показала, що обвинувачену ОСОБА_3 знає особисто, яка раніше працювала заступником директора ліцею. У лютому 2022 року, коли було окуповано с. Гречишкине, обвинувачена погодилась та зайняла посаду директора в школі с. Гречишкине та зі слів мешканців продовжує займати посаду, де почала впроваджувати російські стандарти в школі. Обвинувачена підтримувала думки щодо залишення на окупованій території, а також щодо того, щоб стати директором та очолити школу. Отже, вважає, що ОСОБА_3 бажала зайняти посаду директора та перейти на бік окупаційної влади, тому не бажала покидати окуповану територію та окупацію прийняла позитивно. Тиску щодо зайняття посади на ОСОБА_3 не було, оскільки вона сама вирішила зайняти посаду з огляду на її поведінку. Зазначає, що чоловік ОСОБА_3 також співпрацював з окупаційною владою, а сестра ОСОБА_3 пропонувала і їй стати директором, однак на зборах вона зазначила, що буде працювати тільки в українській школі. Так, директор школи виконує обов`язки за російськими стандартами навчання. На школі висить прапор рф, а в школі на зборах чула промову ОСОБА_3 , де був гімн росії. Також, вона бачила промову ОСОБА_3 , де директор ОСОБА_7 учнів та батьків з російським навчанням в школі, та були привітання російської влади за звільнення територій. В її кабінеті висів портрет путіна. В школі видавались щоденники на російській мові з предметами російських стандартів навчання.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду показав, що знає особисто ОСОБА_9 , яка в травні 2022 року зайняла посаду директора Гречишкінської школи, де організувала навчальний процес школи за російськими стандартами навчання. На даний час обвинувачена також продовжує займати посаду директора. Так, 26.02.2022 року була окупована територія с. Гречишкіне, де проживала обвинувачена. У ОСОБА_3 чоловік при окупаційній владі зайняв посаду /мовою оригіналу/ «представителя совета районних депутатов Новоайдарского муниципального округа», та її сестра теж зайняла таку ж посаду в с. Слов`яносербськ. Обвинувачену на зайняття посади директора просувала її сестра. Зазначає, що посаду директора ОСОБА_3 , зайняла добровільно та її ніхто не примушував щодо цього. Обвинувачена мала можливість виїхати. А сам він виїхав з окупованої території 20.03.2022 року. ОСОБА_3 впроваджувала в школі російські стандарти навчання та примушувала дітей проходити навчання за російськими стандартами, а також наймала працівників працювати в школі. Також ОСОБА_3 приходила до дітей за змушувала їх навчатись в школі на окупованій території. На відео в інтернеті він бачив саме обвинувачену, яка давала інтерв`ю та зазначала про впровадження російських стандартів навчання.

Згідно витягу з ЄРДР вбачається, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за ч. 3 ст. 111-1 КК України за №22023130000000002 від 02.01.2023 року. (т. 2 а.с. 1)

Згідно повідомлення заступника начальника ГВ ЗНД 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях від 26.12.2022 року, вбачається, що в ході проведення контррозвідувальних заходів, була отримана інформація щодо протиправних дій з боку громадянки України ОСОБА_3 , що полягає в тому, що вона з травня2022року за пропозицією керівництва т.зв. «администрации Новоайдарського района ЛНР» добровільно перейшла на бік ворога та зайняла посаду т.зв. «директора «Учебно-воспитательного комплекса

« ІНФОРМАЦІЯ_2 », здійснює пропаганду в закладах освіти з метою сприяння здійсненню збройної агресії проти України, встановленню та утвердженню тимчасової окупації частини території України, а також здійснює впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти. (т. 2 а.с. 15)

Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.02.2023 року, який проведений зі свідком ОСОБА_8 , останній під фотознімком №3 впізнає за сукупністю ознак ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (т. 2 а.с. 58-60)

Згідно протоколу огляду від 22.02.2023 року та додатку до нього, за участі свідка ОСОБА_8 , оглянуто сайт під назвою /мовою оригіналу/ "Гречишкино.школа-лнр.рф", де розміщено публікації, фотоматеріали та документація щодо функціонування і діяльності учбового закладу т.зв. «ЛНР» та присутні представники керівництва школи т.зв. «ЛНР» та органів влади рф. За посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 розміщеностаттю підназвою /мовоюоригіналу/«1сентября -день знаний»,де маютьсяфотознімки таінформація щодопроведеного святапершого дзвоникау навчальномузакладі /мовоюоригіналу/«Учебно-воспитательныйкомплекс « ІНФОРМАЦІЯ_2 » заучастю директоразакладу ОСОБА_3 і педагогічногоскладу школита «куратора»з РФпершого заступникаголови Тамбовськоїобласної думи ОСОБА_10 .У текстістатті присутняінформація щодозайманої посадив навчальномузакладі т.зв.«ЛНР» ОСОБА_3 .Крім тогов розділі/мовоюоригіналу/«Об учреждении»в пункті «Руководство.Педагогический состав» розміщена інформаціящодо керівногота педагогічного складу навчального закладу в системі освіти т.зв. «ЛНР».Під час огляду свідок ОСОБА_8 заявив, що в ході проведення слідчої дії, а саме під час огляду фотоматеріалів на сайті під назвою /мовою оригіналу/"Гречишкино.школа-лнр.рф" він впізнає ОСОБА_3 , яка з?являється на фотознімках у вказаному матеріалі. (т. 2 а.с. 61-65)

Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.02.2023 року, який проведений зі свідком ОСОБА_6 , остання під фотознімком №3 впізнає за сукупністю ознак ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (т. 2 а.с. 69-71)

Згідно протоколу огляду від 21.02.2023 року та додатку до нього, за участі свідка ОСОБА_6 , оглянуто сайт під назвою /мовою оригіналу/ "Гречишкино.школа-лнр.рф", де розміщено публікації, фотоматеріали та документація щодо функціонування і діяльності учбового закладу т.зв. «ЛНР» та присутні представники керівництва школи т.зв. «ЛНР» та органів влади рф. За посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 розміщеностаттю підназвою /мовоюоригіналу/«1сентября -день знаний»,де маютьсяфотознімки таінформація щодопроведеного святапершого дзвоникау навчальномузакладі /мовоюоригіналу/«Учебно-воспитательныйкомплекс « ІНФОРМАЦІЯ_2 » заучастю директоразакладу ОСОБА_3 і педагогічногоскладу школита «куратора»з РФпершого заступникаголови Тамбовськоїобласної думи ОСОБА_10 .У текстістатті присутняінформація щодозайманої посадив навчальномузакладі т.зв.«ЛНР» ОСОБА_3 .Крім тогов розділі/мовоюоригіналу/«Об учреждении»в пункті «Руководство.Педагогический состав» розміщена інформаціящодо керівногота педагогічного складу навчального закладу в системі освіти т.зв. «ЛНР».Під час огляду свідок ОСОБА_6 заявила, що в ході проведення слідчої дії, а саме під час огляду фотоматеріалів на сайті під назвою /мовою оригіналу/ "Гречишкино.школа-лнр.рф" вона впізнає ОСОБА_3 , яка з?являється на фотознімках у вказаному матеріалі. (т. 2 а.с. 72-76)

Згідно протоколу огляду від 23.02.2023 року та додатку до нього, за участі спеціаліста ОСОБА_11 , оглянуто публікації на сайті /мовою оригіналу/" ІНФОРМАЦІЯ_4 ", де за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 розміщено статтю, яка датована 01.09.2022 року, під назвою /мовою оригіналу/ «1 сентября - день знаний», де маються фотознімки та інформація щодо проведеного свята першого дзвоника у навчальному закладі /мовою оригіналу/ «Учебно-воспитательный комплекс « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за участю директора закладу ОСОБА_3 і педагогічного складу школи та «куратора» з РФ першого заступника голови Тамбовської обласної думи ОСОБА_12 .І У тексті статті присутня інформація щодо займаної посади в навчальному закладі т.зв. «ЛНР» ОСОБА_3 . Крім того, в розділі /мовою оригіналу/ «Об учреждении» в пункті «Руководство. Педагогический состав» розміщена інформація щодо керівного та педагогічного складу навчального закладу в системі освіти т.зв. «ЛНР». Зокрема, зазначається ОСОБА_3 , її посада /мовою оригіналу/: «Директор УВК « ІНФОРМАЦІЯ_5 », учитель английского». Також, у розділі «Об учреждении» розміщена документація щодо функціонування і діяльності учбового закладу в системі освіти країни-агресора та т.зв. «ЛНР», а саме /мовою оригіналу/: «Свидетельство о государственной регистрации юридического лица», «Устав государственного общеобразовательного учреждения Луганской народной республики «Учебно-воспитательный комплекс «Гречишкинская школа»». Зокрема, у тексті /мовою оригіналу/ «Свидетельства» вказано, що посаду директора зазначеного учбового закладу займає ОСОБА_3 , а в тексті /мовою оригіналу/ «Устава» в розділі III пункті 3.5, 3.6 зазначені функціональні обов?язки директора закладу та те, що остання відповідає за державні навчальні стандарти. (т. 2 а.с. 77-90)

Згідно особової картки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остання документована паспортом громадянина України серії НОМЕР_3 виданий Ленінським РВ УМВС України в Луганській області 29.06.1999 року та паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_4 виданий Новоайдарським відділом Управління ДМС України в Луганській області. (т. 2 а.с. 99-100)

Згідно протоколу огляду від 01.06.2023 року та додатку до нього, за участі спеціаліста ОСОБА_11 , оглянуто публікацію на сайті /мовою оригіналу/ « ІНФОРМАЦІЯ_6 », яка розміщена за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_7 , розміщена інформація про те, що директором навчального закладу /мовою оригіналу/ «Учебно-воспитательный комплекс « ІНФОРМАЦІЯ_2 », згідно /мовою оригіналу/ « ІНФОРМАЦІЯ_8 », є /мовою оригіналу/ « ОСОБА_13 ». (т. 2 а.с. 102-110)

Згідно протоколу огляду від 01.06.2023 року та додатку до нього, за участі спеціаліста ОСОБА_11 , оглянуто публікації на сайті /мовою оригіналу/ " ІНФОРМАЦІЯ_4 ", де за посиланням розміщено статтю під назвою /мовою оригіналу/ «Праздник "Последнего звонка" в Гречишкинской школе прошёл в торжественном приподнятом настроении!», де в тексті статті розміщено фотознімки та інформацію щодо проведеного свята останнього дзвоника у навчальному закладі /мовою оригіналу/ «Учебно-воспитательный комплекс « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за участю директора закладу ОСОБА_3 , педагогічного складу школи та учнів і їх батьків.

Також, на вказаному сайті розміщено статтю під назвою /мовою оригіналу/ «Военно-спортивное мероприятие». В тексті вказаної статті розміщено фотознімки та інформацію щодо проведеного військово-спортивного заходу до Дня Перемоги за участю директора /мовою оригіналу/ «Учебно-воспитательный комплекс « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_3 , учнів закладу та учасників т.зв. «СВО».

Також, на вказаному сайті розміщено документи, зокрема в тексті яких /мовою оригіналу/ «План мероприятий по патриотическому воспитанию учащихся» та /мовою оригіналу/ «План мероприятий по патриотическому воспитанию учащихся» вказано (печатка, посада, ПІБ директора школи та підпис), що посаду директора зазначеного учбового закладу займає ОСОБА_3 , яка безпосередньо затвердила документи.

Також, на вказаному сайті розміщено документ /мовою оригіналу/ «Планирование воспитательной работы на2022-2023уч.год», де вказано (печатка, посада, ПІБ директора школи та підпис), що посаду директора зазначеного учбового закладу займає ОСОБА_3 , яка безпосередньо затвердила документи.

Крім цього, в розділі /мовою оригіналу/ «Об учреждении» в пункті /мовою оригіналу/ «Руководство. Педагогический состав» мається інформація щодо керівного та педагогічного складу навчального закладу в системі освіти т.зв. «ЛНР» з установчими даними, посадами та фотографіями осіб, де вказується ПІБ ОСОБА_3 та її посада / мовою оригіналу/, а саме: «Директор УВК « ІНФОРМАЦІЯ_5 », учитель английского». Також в графі /мовою оригіналу/ «Портфолио директора школы ОСОБА_14 » відкривається сторінка сайту, де розміщено інформацію про ОСОБА_3 , її фотографія, установчі дані, біографічна довідка та займана посада.

Також, на вказаному сайті розміщено статтю під назвою /мовою оригіналу/ «1 сентября - день знаний». В тексті вказаної статті розміщено фотознімки та інформацію щодо проведеного свята першого дзвоника у навчальному закладі «Учебно-воспитательный комплекс « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за участю директора закладу ОСОБА_3 і педагогічного складу школи та «куратора» з РФ першого заступника голови Тамбовської обласної думи ОСОБА_10 . В тексті статті мається інформація щодо займаної посади в навчальному закладі т.зв. «ЛНР» ОСОБА_3 , а саме «директора».

Також, у розділі «Об учреждении» мається документація щодо функціонування і діяльності учбового закладу в системі освіти країни-агресора та т.зв. «ЛНР», а саме /мовою оригіналу/: «Свидетельство о государственной регистрации юридического лица», «Устав государственного общеобразовательного учреждения Луганской народной республики «Учебно-воспитательный комплекс «Гречишкинская школа»». Зокрема у тексті /мовою оригіналу/: «Свидетельство о государственной регистрации юридического лица» вказано, що посаду директора учбового закладу займає ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 111-131)

Згідно протоколуогляду від01.06.2023року тадодатку донього,за участісвідка ОСОБА_6 ,оглянуто публікаціїна сайті/мовоюоригіналу/" ІНФОРМАЦІЯ_4 ",зокрема статтюпід назвою/мовоюоригіналу/«Праздник "Последнегозвонка"в ІНФОРМАЦІЯ_9 »та статтюпід назвою/мовоюоригіналу/ «Военно-спортивное мероприятие», де на фотоматеріалах яких свідок ОСОБА_6 впізнає ОСОБА_3 , яка з`являється на фотознімках у вказаному матеріалі. (т. 2 а.с. 133-136)

Згідно протоколуогляду від01.06.2023року тадодатку донього,за участісвідка ОСОБА_6 ,оглянуто публікаціїна сайті/мовоюоригіналу/" ІНФОРМАЦІЯ_4 ",зокрема статтюпід назвою/мовоюоригіналу/«Праздник "Последнегозвонка"в ІНФОРМАЦІЯ_9 »та статтюпід назвою/мовоюоригіналу/ «Военно-спортивное мероприятие», де на фотоматеріалах яких свідок ОСОБА_8 впізнає ОСОБА_3 , яка з`являється на фотознімках у вказаному матеріалі. (т. 2 а.с. 137-140)

Згідно листа Департаменту освіти та науки Луганської обласної державної адміністрації від 11.07.2023 року, вбачається, щодо відповідності відомостей про планування виховної роботи на2022-2023учбовій рік т.зв. «ГОУ ЛНР «УВК «Гречишкинская школа» державним стандартам освіти України та типовим навчальним програмам, які рекомендовані Міністерством освіти і науки України, Департамент зазначає про їх невідповідність вимогам законодавства України та методичним рекомендаціям Міністерства освіти і науки України щодо організації виховного процесу в закладах освіти у2022/2023навчальному році. (т. 2 а.с. 165-166)

Постановою слідчого 2-го відділення СВ 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях від 17.05.2023 року, ОСОБА_3 оголошено в розшук. (т. 2 а.с. 210-211)

Постановою слідчого 2-го відділення СВ 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях від 17.05.2023 року, досудове розслідування кримінального провадження від 02.01.2023 року за № 22023130000000002 зупинено. (т. 2 а.с. 216)

Постановою слідчого 2-го відділення СВ 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях від 01.06.2023 року, досудове розслідування кримінального провадження від 02.01.2023 року за № 22023130000000002 відновлено. (т. 2 а.с. 217-218)

Постановою слідчого 2-го відділення СВ 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях від 02.06.2023 року, досудове розслідування кримінального провадження від 02.01.2023 року за № 22023130000000002 зупинено. (т. 2 а.с. 219-220)

Постановою слідчого 2-го відділення СВ 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях від 28.06.2023 року, досудове розслідування кримінального провадження від 02.01.2023 року за № 22023130000000002 відновлено. (т. 2 а.с. 221-222)

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31.07.2023 року надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №22023130000000002 від 02.01.2023 року відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України. (т. 2 а.с. 251)

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод, законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 94 КПК України передбачено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Колабораційна діяльність (ст. 111-1 КК України) - це злочин проти основ національної безпеки України. Суб`єктивна сторона кримінальних правопорушень характеризується прямим або непрямим умислом.

Державою-агресором за загальним визначенням є країна, яка першою застосовує збройну силу проти іншої країни, тобто тим самим вчиняє агресію. Державою-агресором може бути визнана не лише одна країна, а група країн, в т.ч. пов`язаних між собою угодами про військову допомогу.

При кваліфікації злочинів за ст.111-1 КК державою-агресором наразі вважається РФ. При цьому враховуються, зокрема, постанова Верховної Ради України від 27.01.2015 № 129-VIII, Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затверджений Законом України № 2102-IX від 24.02.2022.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, суд знаходить їх достовірними, допустимими, такими, що узгоджуються між собою, та в повній мірі поза розумним сумнівом доводять факт того, що ОСОБА_3 , яка будучи громадянкою України, у травні2022року, більш точний час встановити з об?єктивних причин не виявилось можливим, перебуваючи на території с. Гречишкине Щастинського району (раніше Новоайдарського району) Луганської області, умисно, добровільно зайняла посаду т.зв. «директора» «ГОУ ЛНР «УВК «Гречишкинская школа» /мовою оригіналу/, де впровадила стандарти освіти держави-агресора у закладі освіти.

При цьому, обвинувачена ОСОБА_3 , усвідомлювала факт збройної агресії з боку РФ та окупації території України, яка розпочалась приблизно о 04 годині ранку 24.02.2022 повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, тому реалізуючи свій злочинний умисел, вступила в злочинну змову з представниками так званої «ЛНР»,,враховуючи характерїї дій,їх послідовністьта тривалістьсвідчить проте,що вонадобровільно зайнялапосаду взакладі освітиокупаційної владив АДРЕСА_1 .

А відтак, вказані обставини доводять винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.

Судом не встановлено таких доказів, на яких ґрунтується доказування вини обвинуваченої ОСОБА_3 , які були б отримані внаслідок істотного порушення прав і свобод людини, та не встановлено підстав, які б призвели до визнання їх недопустимими.

Під час судового розгляду стороною захисту не ставилось питання щодо визнання будь-яких доказів сторони обвинувачення недопустимими та недостовірними. Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений КПК України, суду надано не було.

Судом також врахована позиція ЄСПЛ, викладена у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 р., «Кобець проти України» від 14.02.2008 р., «Коробов проти України» від 21.10.2011 р., що при оцінці доказів суд застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 у справі «Веренцов проти України» - п.86).

Вищевказані показання свідків та письмові докази узгоджуються між собою, не містять суперечностей, які б могли поставити під сумнів їх правдивість та достовірність.

Даючи юридичну оцінку діям ОСОБА_3 , суд вважає, що обвинувачена винна у вчиненні дій, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти, та її дії слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 111-1 КК України.

Призначаючи покарання, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, постанови Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також обставини кримінального правопорушення, тяжкість його наслідків.

Відповідно до ст.50КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Суд також враховує позиції Європейського суду з прав людини, які викладені у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року), згідно яких досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Також, у рішенні № 15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив: «Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема, права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України».

При призначенніпокарання обвинуваченій,суд враховує,що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 111-1 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів, а також особи обвинуваченої, яка раніше не судима.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України, з урахуванням ст. 337 КПК України, обставин, які обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , вчинення злочину з використання умов воєнного стану.

Суд приходить до висновку, що відсутність обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_3 свідчить про неможливість застосування до обвинуваченої ст. 69 КК України.

Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року).

Слід також зазначити, що значну роль у формуванні та збереженні ідентичності дитини відіграє саме освіта, через яку здійснюється безпосередній вплив на становлення та розвиток світоглядних уявлень, національної та правової ідентичності, громадянської позиції, ставлення до своєї держави та надбань її народу тощо. А системний підхід російської влади до впровадження власної освіти спрямований, у тому числі, на викоріння української ідентичності дітей, здійснення освітнього процесу передбачається повністю за російським стандартами, російською мовою та включає потужну пропагандистську складову, що має на меті «денацифікувати» українських дітей та сформувати державі-агресору світогляд.

Також, суд враховує суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, зокрема, вчинення дій, спрямованих проти основ національної безпеки, в умовах воєнного стану, вчинення дій, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у навчальному закладі, які спрямовані на викривлення історії, ідентифікації дітей як українців, знищення національної свідомості та ідентичності неповнолітніх та малолітніх, що є вкрай вразливою категорією населення, наслідки для України, що настануть в майбутньому у зв`язку з її незаконною діяльністю на тимчасово окупованій території, які спрямовані на знищення національної ідентичності українських дітей, викривлення фактів про агресивну війну РФ проти України, та історичну роль українського народу в цілому.

Отже, суд враховує, що ОСОБА_3 вчинила злочин проти основ національної безпеки України, що становить велику суспільну небезпеку, здійснювала дії, спрямовані на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти у період воєнного стану, чим спричинила вкрай негативні наслідки для впровадження повноцінного освітнього процесу в Україні.

З урахуванням того, що ОСОБА_3 вчинила злочин проти основ національної безпеки України, що становить велику суспільну небезпеку; здійснювала дії, спрямовані на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти у період воєнного стану, а тому основне покарання повинно відповідати загальним засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання й повинно сприяти виправленню засудженої та запобіганню вчиненню нових правопорушень.

Вказана позиція викладена в постанові Верховного Суду колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 20.01.2024 року по справі №183/184/23.

Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, відсутність пом`якшуючих обставини та наявність обтяжуючих обставин, суд вважає, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_3 неможливе без її ізоляції від суспільства, а покарання має бути призначено у вигляді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої ч. 3 ст.111-1 КК України.

За таких обставин суд вважає, що призначення обвинуваченій такого покарання буде справедливим, співмірним і достатнім для її виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів як самою обвинуваченою, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

Виходячи з цього, суд приймає рішення про призначення ОСОБА_3 , додаткового покарання яке є обов?язковим у санкції статті, у виді з позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави та місцевого самоврядування, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади та у закладах освіти, а також обіймати посади в комунальних установах, органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування чи органах, що надають публічні послуги у сфері освіти.

При прийнятті рішення суд також враховує правові висновки, викладені у постанові колегії Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 22.05.2018 року по справі №753/18479/16-к (провадження №51-520км18) та постанові колегії Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 21.06.2022 року по справі №171/869/21 (провадження №51-838км22) в частині можливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, в тому числі і до осіб, які на час вчинення зазначеного кримінального правопорушення не займали офіційно певні посади та не займалися офіційно певною діяльністю, з огляду на положення, передбачені ст. 55 КК України.

В даному випадку буде справедливим та співмірним покарання особі, яка визнана винуватою у здійсненні колабораційної діяльності, яке унеможливить певний період часу у майбутньому бути представником державної влади в Україні.

Прокурор заявив клопотання про залишення без змін раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Враховуючи те, що ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04.07.2023 року обвинуваченій обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, отже вказаний запобіжний захід до набрання вироком законної сили слід залишити незмінним.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Речові докази та судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373, 374 КПК України,

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_3 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України та призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 (два) роки шість місяців з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави та місцевого самоврядування, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади та у закладах освіти, а також обіймати посади в комунальних установах, органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування чи органах, що надають публічні послуги у сфері освіти, строком на 12 (дванадцять) років.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту фактичного затримання.

Строк додаткового покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту відбуття основного покарання.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою раніше обраний в порядку ч. 6 ст.193КПК України відносно ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та захиснику.

Копію вироку для вручення обвинуваченій видати захиснику.

Інформацію про ухвалення вироку розмістити у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя: ОСОБА_1