Рішення

від 04.12.2024 по справі 344/4952/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/4952/24

Провадження № 2-а/344/85/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Польської М.В.

секретаря Мациборки С.Я., Тимів Ю.М.,

за участі

позивача ОСОБА_1

представника позивача Шемрай С.Б.

представника відповідача Демянів П.Б., Безклубець Г.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах, якої діє адвокат Шемрай Сергій Богданович, до Управління транспорту та зв`язку Івано-Франківської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шемрай Сергій Богданович, звернулася в суд з наведеним адміністративним позовом, посилаючись на те, що 26 липня 2023 року відносно ОСОБА_1 , головним спеціалістом відділу інспекторів з паркування управління транспорту та зв`язку в Івано-Франківської міської ради інспектором з паркування ОСОБА_2 була винесена постанова серії РАП №1504407628 за ч. 1 ст. 122 КУПАП, якою її визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 340 грн.

Зі змісту постанови вбачається, що 04 липня 2023 року о 15 год.51хв. транспортним засобом BYD, державний номерний знак НОМЕР_1 здійснено зупинку за адресою: м.Івано-Франківськ. вул.Січових Стрільців 38, чим порушено вимоги п.3.34 ПДР, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 №1306 в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено», чим водій скоїла адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.122 КУпАП. Вважає оскаржувану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, з підстав зазначених у позові.

Від відповідача 12.04.2024 надійшов відзив, де зазначено про безпідставність позову, а також те, що винесена постанова є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню.

Позивач та його представник підтримали вимоги позову, позовні вимоги просили задовольнити.

Представники відповідача в задоволенні позову просив відмовити.

Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо правомірності накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.

Судом установлено, що 26 липня 2023 року головний спеціаліст відділу інспекторів з паркування управління транспорту та зв`язку в Івано-Франківської міської ради інспектор з паркування Чічак Олександра Ігорівна винесла постанову про накладення адміністративного стягнення серії РАП №1504407628, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП (зупинка ТЗ в зоні дії знаку 3.3.4 «Зупинку заборонено») та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн.

Дане правопорушення було зафіксовано в режимі фотозйомки, відповідно до ст. 142 КУпАП.

Згідно зі ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з ч. 2 ст. 9, ч. 2 ст. 77 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до КАС України, в межах позовних вимог.

У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, з врахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства, доведення факту неправомірності дій позивача покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 79 КАС України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Зі змісту постанови від 26.07.2023р. вбачається, що 04 липня 2023 року о 15 го.51хв. транспортним засобом BYD, державний номерний знак НОМЕР_1 було здійснено зупинку ТЗ за адресою: м.Івано-Франківськ. вул.Січових Стрільців 38, чим порушено вимоги п.3.34 ПДР, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 №1306 в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено», внаслідок чого водій даного ТЗ скоїла адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.122 КУпАП (а.с.6).

Як надав пояснення представник відповідача та надав доказову базу по даному правопорушенні о 15.51.34год 04.07.2024р було виявлено представником відповідача, що в зоні дії знаку 3.34 «Зупинка заборонена» по вул. Січових Стрільців, 38 в м.Івано-Франківську стоїть автомобіль державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с.78-80), а о 15.55.17год на автомобіль (на переднє скло) зачеплено за склоочисник повідомлення про факт виявлення правопорушення (а.с.84), так як водій у даному ТЗ був відсутній.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.

Стаття 14 Закону України «Про дорожній рух» зобов`язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

При тому п. 1.10 ПДР України встановлено, що зупинка - це припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо).

Відповідно до п. 8.1 ПДР України, регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

Згідно п. 8.2 ПДР України дорожні знаки мають перевагу перед дорожньою розміткою і можуть бути постійними, тимчасовими та із змінною інформацією.

Пунктом 8.4в ПДР визначені заборонні знаки, що запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.

До заборонних знаків віднесений знак 3.34 «Зупинку заборонено» - забороняються зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).

Відповідно до ПДР дія знаку 3.34 поширюється лише на той бік дороги, на якому такий знак встановлений. Знак 3.34 може застосовуватися разом з розміткою 1.4 - позначає місця, де заборонено зупинку та стоянку транспортних засобів, наноситься біля краю проїзної частини або по верху бордюру. Зона дії знаку 3.34 - від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть, - до кінця населеного пункту.

Пунктом 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідальність за порушення правил зупинки передбачена ч.1 ст. 122 КУпАП.

За змістом ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із приміткою суб`єктом правопорушення в цій статті за порушення правил зупинки є відповідальна особа, зазначена у ч.1ст. 14-2 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення правил зупинки зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) несе відповідальна особа - фізична особа за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу.

Як зазначено у ч.3 ст.14-2 КУпАП, відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), у випадках, передбачених статтею 279-3 цього Кодексу.

Статтею 279-3 КУпАП передбачено, що відповідальна особа, зазначена у ч.1 ст. 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили: ця особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

Відповідно до положень ч.1, ч.3 ст.219 КУпАП виконавчі комітети (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчі органи, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, серед іншого, ч.1 і ч.3 ст. 122 КУпАП (в частині порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів у межах відповідного населеного пункту, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису). Від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 і ч.3 ст. 122, ч.1 і ч.2 ст. 152-1 цього Кодексу, і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) сільської, селищної, міської ради посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради - інспектори з паркування.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно зі ст. 249 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), та випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці.

Відповідно до ст.280 КУпАП особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються ст.ст. 279-1 - 279-4 цього Кодексу.

На підставі ч.2 ст.258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих а автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).

Враховуючи наведене, у спірних правовідносинах протокол про адміністративне правопорушення не складається, а присутність правопорушника в даному випадку при виявленні самого факту порушення ПДР не є обов`язковою.

Відповідно до положень ст.279-1 КУпАП у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису) інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у ч.1ст. 14-2 цього Кодексу.

Після з`ясування даних стосовно власника даного ТЗ, яка проживає за адресою АДРЕСА_1 (а.с.119) було повідомлено рекомендованим листом про вручення власника автомобіля ОСОБА_1 про розгляд справи, однак конверт повернувся за закінченням зберігання.

Постанову про накладення адміністративного стягнення направлено ОСОБА_3 також на адресу АДРЕСА_1 (а.с.63,64), доводи про те, що позивач не проживає за даною адресою, а за іншою знайшли своє підтвердження при розгляді даної спарви, однак не могли бути відомі представнику відповідача, оскільки за базою даних щодо ТЗ адреса вказана саме АДРЕСА_1 . Так, згідно роздруківки отриманих даних з програми «дія» позивача про реєстрацію іншого ТЗ, а не того що зазначений у постанові, адреса ОСОБА_1 дійсно інша АДРЕСА_2 (а.с.45-47), про те це не є дані, що відомі були відповідачу та отримані з офіційних даних.

На підтвердження вчинення позивачем порушення вимог п. 3.34 ПДР України, відповідачем долучено до матеріалів справи роздруківку зображень транспортного засобу BYD, державний номерний знак НОМЕР_1 , по АДРЕСА_3 , в момент вчинення адміністративного правопорушення, схему дислокації дорожніх знаків 3.34 «зупинку заборонено» по вул. Січових Стрільців

Даний факт також підтверджується Схемою організації дорожнього руху по вулиці Січових Стрільців (а.с.67-68, 85-89), яку детально з представниками сторін досліджено судом.

Таким чином, факт вчинення водієм транспортного засобу позивача правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП підтверджується наданими матеріалами фото фіксації.

Щодо доводів представника позивача, що в той день позивач не керувала своїм автомобілем, суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України № 1197 від 14.11.2018 року затверджено «Порядок внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів» (далі-Порядок).

Відповідно до п. 2, п.п. 2 Порядку належний користувач - фізична особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівник юридичної особи - лізингоодержувача (особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи лізингоодержувача) або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, які в разі внесення щодо них відомостей до Реєстру, відповідно до статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення несуть відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Відповідно до п. 3 Порядку підставами для внесення до Реєстру відомостей про належного користувача є:

1) визначення належного користувача безпосередньо власником транспортного засобу у зв`язку з передачею фізичній особі транспортного засобу в користування;

2) визначення керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, свого працівника належним користувачем;

3) оформлення на фізичну особу нотаріально посвідченої довіреності на право користування транспортним засобом;

4) користування фізичною особою транспортним засобом на підставі договору оренди (найму, позички);

5) користування фізичною або юридичною особою транспортним засобом на підставі договору фінансового або оперативного лізингу;

6) оформлення на фізичну особу, щодо якої вносяться відомості як про належного користувача, тимчасового реєстраційного талона.

Враховуючи вище викладене належним користувачем є особа відомості про, яку занесені до Єдиного державного реєстру транспортних засобів на підставі одного із передбачених порядком документу.

За таких обставин, посилання представника позивача про те, що позивач не є належним суб`єктом вказаного правопорушення, оскільки не керувала своїм автомобілем, є недоведеними, оскільки відомості про неї, як належного користувача транспортного засобу наявні Єдиному державному реєстрі транспортних засобів.

Крім того, допитаний судом свідок ОСОБА_4 підтверджуючи факт керування в той день автомобілем позивача, заперечив що залишав автомобіль у місці виявленого правопорушення, тому такі доводи слід оцінювати критично.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про те, що відповідачем доведено факт вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху, доводи позивача не знайшли свого підтвердження в процесі розгляду справи, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Оскільки в позові відмовлено, питання щодо судових витрат (судового збору та витрат на правову допомогу) судом не вирішуються, оскільки такі залишаються за позивачем.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 2, 5 - 9,72 - 77,90, 243-246, 250, 251, 255,286 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах, якої діє адвокат Шемрай Сергій Богданович до Управління транспорту та зв`язку Івано-Франківської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Мирослава ПОЛЬСЬКА