Рішення

від 04.12.2024 по справі 482/312/24

НОВООДЕСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

04.12.2024

Справа № 482/312/24

Номер провадження 2/482/433/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2024 року м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Сергієнко С.А., за участю секретаря Шведової Я.О., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, від імені та в інтересах якої на підставі договору діє адвокат Дмитренко І.М., звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

У своїх вимогах позивач посилається на те, що 20 січня 2004 року вона придбала у ОСОБА_3 житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .

Позивач сплатила ОСОБА_3 10000,00 гривень, що становить повну вартість зазначеного об`єкта нерухомості, про що склали відповідну розписку.

ОСОБА_3 передала позивачу ключі від будинку та правовстановлюючі документи на нерухоме майно і вона почав проживати у вказаному будинку, проводити ремонт, оплачувати комунальні послуги, де і проживає по теперішній час. При купівлі будинку сторони домовились оформити договір купівлі-продажу нотаріально.

ІНФОРМАЦІЯ_1 власник нерухомого майна ОСОБА_3 померла. Єдиним спадкоємцем після її смерті є її син відповідача по справі ОСОБА_2 , який свої спадкові права на вказаний будинок не оформляв.

Позивач неодноразово зверталася до відповідача з приводу нотаріального оформлення будинку, але останній відмовлявся по різних причинах.

З посиланням на те, що зі свого боку позивач виконала всі умови договору, передавши ОСОБА_3 грошові кошти та отримавши у власність житловий будинок, проте ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла, у зв`язку з чим її зобов`язання здійснити дії, необхідні для нотаріального оформлення договору, передбачені договором, залишилися невиконаними.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 220 ЦК України, позивач просить суд визнати дійсним договір купівлі-продажу від 20.01.2004 року, укладений між нею та ОСОБА_3 та визнати за нею право власності на вказаний житловий будинок.

У підготовче судове засідання позивач та йїї представник не з`явилися, представник надав до суду заяву про розгляд справи у їх з позивачем відсутність, позовні вимоги позивача підтримує повністю, просить суд про їх задоволення.

Відповідач упідготовче судовезасідання нез`явився, надав до суду заяву, в якій позовні вимоги позивача визнав повністю, просить справу слухати за його відсутності.

На підставі ч.4 ст. 200 ЦПК України, судом ухвалено про розгляд справи у підготовчому судовому засіданні у зв`язку із визнанням відповідачем позову в порядку, встановленому ст. 206 ЦПК України.

Відповідно доч.2ст.247ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши доводи позову і матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 була власником житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 15.05.2012 р., витягом про державну реєстрацію прав за № 34132567 від 15.05.2012 р.

Згідно розписки від 20 січня 2004 року, ОСОБА_3 отримала від позивача грошові кошти в сумі 10000 (десять тисяч) гривень за житловий будинок з усіма господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .

Спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 є відповідач по справі, який свої спадкові права на вказаний будинок не оформляв, свідоцтво про право на спадщину відносно вказаного нерухомо майна не отримував, що підтверджено дослідженими письмовими доказами.

Накладення будь-яких видів обтяжень на вищевказану нерухомість судом не встановлено.

Згідно з ч. 1ст. 328 ЦК України,право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

За загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину передбаченими п.4ст. 203 ЦК України,правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до ч.2ст.220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Статтею 657 ЦК Українивстановлено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Відповідно до ч. 3ст. 640 ЦК України,договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Пленум Верховного Суду України в п. 13постанови «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 6 листопада 2009 року № 9роз`яснив, що вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма ч. 2ст. 220 ЦК Українине застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до ст. ст.210,640 ЦК Українипов`язується з їх державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов`язків для сторін.

З 01 січня 2013 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до якого частину третю статті 640 ЦК України викладено в новій редакції, згідно з якою договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним із дня такого посвідчення, а з частини другої статті 657 ЦК України виключено слова «та державної реєстрації».

Таким чином, положеннястатті 220 ЦК України,можливі до застосування за умови укладення таких правочинів після набрання чинності вищезазначеного Закону.

Отже, після вказаної дати, договір купівлі-продажу нерухомості в силуст. 657 ЦК Українипідлягав лише нотаріальному посвідченню, тому може бути визнаний судом дійсним на підставі ч. 2ст. 220 ЦК України.

Однією з умов застосування ч. 2ст. 220 ЦК Українита визнання правочину дійсним в судовому порядкує встановлення судом факту безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину та втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин.

Статтею 334 ч.3 Цивільного кодексу Українипередбачено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Приймаючи до уваги те, що при укладенні договору було домовлено про усі істотні умови договору, відбулося повне виконання договору, суд приходить до висновку проте що позов підлягає задоволенню..

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд, з урахуванням наявного в позові клопотання позивача про покладення на неї судових витрат, витрати, пов`язані з розглядом справи у вигляді судового збору, ухвалює покласти на позивача, за її клопотанням про це.

Керуючись ст. ст.12,76,141, 259, 264,265,273, 285 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності - задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу від 20.01.2004 р., укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , за яким ОСОБА_1 придбала у ОСОБА_3 житловий будинок з усіма господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: С.А. Сергієнко