Постанова

від 26.11.2024 по справі 925/500/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2024 р. Справа№ 925/500/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Тарасенко К.В.

Тищенко А.І.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 26.11.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства "Корсунь-Шевченківська багатопрофільна лікарня" Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області

на рішення Господарського суду Черкаської області

від 28.05.2024 (повний текст складено та підписано 03.06.2024)

у справі № 925/500/24 (суддя Г.М. Скиба)

за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго"

до Комунального некомерційного підприємства "Корсунь-Шевченківська багатопрофільна лікарня" Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області

про стягнення заборгованості в сумі 928010,35 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Комунального некомерційного підприємства "Корсунь-Шевченківська багатопрофільна лікарня" Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області з вимогами про стягнення 928 010,35 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем його грошових зобов`язань за договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" до умов якого приєднався відповідач, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість з оплати поставлену в грудні 2021 року електричної енергії в розмірі 563 788,68 грн. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 6 796,36 грн пені, 175 568,05 грн 15% річних та 181 839,26 грн інфляційних втрат.

Короткий зміст оскарженого рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 28.05.2024 позов задоволено частково.

Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства "Корсунь-Шевченківська багатопрофільна лікарня" Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" 563 788,68 грн основної заборгованості за поставлену та спожиту електричну енергію за грудень 2021 року.

Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства "Корсунь-Шевченківська багатопрофільна лікарня" Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" 175 568,05 грн 15% річних, 181 839,26 грн інфляційних втрат, 6 796,36 грн пені.

Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства "Корсунь-Шевченківська багатопрофільна лікарня" Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" 9 691,46 грн судового збору.

В решті вимог відмовлено.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд встановив, що заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту електричну енергію за грудень 2021 року, яка не сплачена станом на час вирішення спору становить 563 788,68 грн, відтак враховуючи умови типового договору, норми законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини, враховуючи, що відповідач визнав суму основного боргу повністю, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 563 788,68 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також суд, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем грошового зобов`язання з оплати поставленої у грудні 2021 року електричної енергії, керуючись статтями 546, 549, 625 Цивільного кодексу України, враховуючи умови укладеного сторонами договору, дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог про стягнення пені, 15% річних та інфляційних втрат.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із вказаним рішенням Комунальне некомерційне підприємство "Корсунь-Шевченківська багатопрофільна лікарня" Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 28.05.2024 у справі №925/500/24 скасувати в частині стягнення з відповідача на користь позивача 175 568,05 грн - 15% річних, 181 839,26 грн інфляційних втрат, 6 796,36 грн пені, та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення 15% річних, інфляційних втрат та пені.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є необгрунтованим, прийнятим місцевим судом з порушенням норм матеріального та процесуального права. При цьому апелянт стверджував таке:

- судом першої інстанції не дотримано процесуальних гарантій участі сторони у судовому процесі, адже суд розглянув справу у судовому засіданні 28.05.2024 під час "повітряної тривоги" без участі представника відповідача; судом не надано оцінки обставинам і причинам неявки сторін у судове засідання, наявності / відсутності підстав для відкладення судового розгляду справи;

- судове засідання 28.05.2024 було розпочато та завершено під час оголошення сигналу "повітряної тривоги" , що і стало підставою неприбуття представника відповідача до приміщення суду для участі в зазначеному судовому засіданні;

- місцевим судом мне враховано, що вимога позивача про сплату штрафних санкцій та боргу за спожиту електроенергію, № 44/11-002320 була надіслана ще 05.05.2022 р., але позивач зволікав з поданням позову майже два роки, що штучно призвело до нарощування санкцій за порушення грошового зобов`язання відповідачем, що сукупно становить 64,6 відсотків від суми основного боргу;

- позивачем не наведено належних і достатніх доказів щодо того, що внаслідок порушення відповідачем строків виконання зобов`язання постачальнику завдано збитків або, що розмір завданих йому збитків перевищує розмір нарахованих штрафів згідно умов договору, як і не надано доказів в обґрунтування необхідності та доцільності встановлення підвищеного розміру процентної ставки річних у взаємовідносинах з відповідачем;

- позивач зволікав з наданням відповідачу оригіналів акту купівлі-продажу електроенергії та рахунок на оплату за грудень 2021 року, (тільки в кінці січня 2022 р.), що привело до порушення бюджетного законодавства, закінчення бюджетного періоду 2021 року та неможливості реєстрації фінансових зобов`язань щодо оплати електричної енергії за грудень 2021 р. в сумі 563 788, 68 грн.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

19.07.2024 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.

У відзиві позивач наголошував на тому, що:

- договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу;

- обсяг спожитої відповідачем електричної енергії у грудні 2021 року було визначено лише після отримання від ПАТ "Черкасиобленерго" відповідного Звіту про фактичне споживання електричної енергії за певні періоди;

- ДПЗД "Укрінтеренерго" не мало змоги раніше направити рахунок за грудень 2021 р. без отримання Звіту від ПАТ "Черкасиобленерго". Звіт було підписано 06.01.2022 р., про що свідчить протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, а саме розділ: Час підпису;

- нарахування інфляційних витрат та 15% річних прямо передбачено у Комерційній пропозиції №5, що є додатком 1 до договору, тобто сторони передбачили збільшений розмір річних, ніж вказаний у ст. 625 ЦК України. Разом з цим, визнавши основний борг за електричну енергію, відповідач підтвердив наявність договірних відносин з позивачем.

22.07.2024 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшла відповідь на відзив, в якій останній заперечив доводи позивача, наведені у відзиві та підтримав свою позицію викладену в апеляційній скарзі.

31.07.2024 та 02.08.2024 на адресу Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких останній підтримав свою позицію наведену у відзиві на апеляційну скаргу.

Також, позивачем долучено до заперечень додаткові докази, а саме: копію звіту про заборгованість з оплати праці за лютий-листопад 2022 року, копію листа НЕК "Укренерго" щодо учасників ринку зі статусом "дефолтний" №01/28967 від 02.08.2019, копію постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №4538359 від 25.03.2024 та копію постанови про арешт коштів боржника ВП №74223814 від 21.02.2024, які з огляду на приписи частини третьої статті 269 ГПК України, не враховуються колегією суддів під час апеляційного перегляду, оскільки позивачем не наведено вагомої причини неподання відповідних доказів у суді першої інстанції.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги, заяви і клопотання учасників справи

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2024 апеляційну скаргу у справі №925/500/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Тищенко А.І., Кравчук Г.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.

04.07.2024 матеріали справи №925/500/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального некомерційного підприємства "Корсунь-Шевченківська багатопрофільна лікарня" Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області на рішення Господарського суду Черкаської області від 28.05.2024 у справі № 925/500/24. Судове засідання призначено на 13.08.2024.

19.07.2024 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Судове засідання призначене на 13.08.2024 не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді Тищенко А.І. у відпустці.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 13.08.2024, у зв`язку з перебуванням судді Тищенко А.І. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №925/500/24.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 13.08.2024, справу №925/500/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Кравчук Г.А., Вовк І.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2024 колегія суддів постановила здійснювати розгляд апеляційної скарги Комунального некомерційного підприємства "Корсунь-Шевченківська багатопрофільна лікарня" Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області на рішення Господарського суду Черкаської області від 28.05.2024 у справі №925/500/24 спочатку колегією суддів у складі: Коробенка Г.П. (головуючий, доповідач), Кравчук Г.А., Вовк І.В., яка визначена протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2024. Розгляд апеляційної скарги призначено на 08.10.2024.

01.10.2024 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 08.10.2024 оголошено перерву до 26.11.2024.

11.11.2024 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2024, у зв`язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. на лікарняному та звільненням судді Вовка І.В. з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку, призначено повторний автоматизований розподіл справи №925/500/24.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 25.11.2024, справу №925/500/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Тарасенко К.В., Тищенко А.І.

У судовому засіданні 26.11.2024 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.

Явка представників сторін

У судове засідання 26.11.2024, з`явились представники сторін, які надали пояснення по справі.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції скасувати в частині стягнення з відповідача на користь позивача 175 568,05 грн - 15% річних, 181 839,26 грн інфляційних втрат, 6 796,36 грн пені, та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення 15% річних, інфляційних втрат та пені.

Представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

За розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 №1023-р (зі змінами) Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" визначено постачальником електроенергії "останньої надії" на території України для бюджетних споживачів на період з 01.01.2019 до 30.06.2024.

Листом від 30.11.2021 №11364/030101 оператор системи розподілу Публічне акціонерне товариство "Черкасиобленерго" відповідно до правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 повідомив Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" про перелік споживачів, постачання електричної енергії яким буде здійснюватися постачальником "останньої надії" з 01.12.2021, серед яких був відповідач.

27.12.2018 на виконання ч.11 ст.64 Закону України "Про ринок електричної енергії", позивачем, як постачальником "останньої надії", на своєму офіційному веб-сайті у мережі Інтернет за адресою www.uie.kiev.ua розміщено публічну оферту (пропозицію):

- порядок приєднання до умов договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії";

- договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії";

- комерційна пропозиція №5 від 08.10.2021 для постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії";

- додаток №1 до Комерційної пропозиції №5 від 08.10.2021 до Договору на постачання електричної енергії постачальником "останньої надії";

- порядок формування ціни, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії".

Пунктом 3.4.2. Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі ПРРЕЕ) передбачено, що постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі переобрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання (припинення) договору з попереднім електропостачальником.

У відповідності до п.6.2.3. ПРРЕЕ початком постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" вважається дата припинення постачання електричної енергії споживачу попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Згідно п.6.2.4. ПРРЕЕ початком постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" є дата припинення постачання електричної енергії споживачу попереднім електропостачальником, яка визначається відповідно до вимог п.п.6.2.2 та 6.2.3 цієї глави.

Адміністратор комерційного обліку повідомляє постачальника "останньої надії" в одноденний термін про перелік споживачів (за формою згідно з додатком 8 до цих Правил), які переходять до постачальника "останньої надії", не пізніше дати такого переходу.

З матеріалів справи вбачається, що між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", яке виконує функції постачальника "останньої надії" (далі постачальник ДПЗД "Укрінтеренерго", позивач по справі) та діє на підставі ліцензії на постачання електричної енергії споживачу, виданої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 06.11.2018 №1344 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 №1023-р, відповідно до ст.64 Закону України "Про ринок електричної енергії", ПРРЕЕ, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 та Комунальним некомерційним підприємством "Корсунь-Шевченківська багатопрофільна лікарня Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області (далі - споживач, відповідач по справі) був укладений договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".

Відповідно до п.1.2. договору умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 та є однаковими для всіх споживачів.

Згідно з п.2.1. договору за цим договором постачальник подає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору, що зазначені в Додатку 1 до Договору (комерційна пропозиція).

Відповідно до п.5.8. договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

З а невиконання чи неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством ( п.9.1. договору).

Згідно з п.13.1. договору цей договір приєднання споживача набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім з днем постачання електроенергії попереднім електропостачальником.

Відповідно до положень п.4.12 ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Факт споживання електричної енергії споживачем підтверджується даними комерційного обліку (обсяги), що надає постачальнику "останньої надії" оператор системи розподілу/передачі, відповідно до положень пункту 10 постанови НКРЕКП від 28.12.2019 №312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" та згідно з Тимчасовим порядком визначення обсягів купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії електропостачальниками та операторами систем розподілу на перехідний період, затвердженим постановою НКРЕКП від 28.12.2018 №2118 (далі Тимчасовий порядок), а саме шляхом надання постачальнику "останньої надії" звіту за фактичне споживання електричної енергії споживачами постачальника за розрахунковий період.

Відповідно до положень ст.64 Закону України "Про ринок електричної енергії", яка кореспондується з умовами, що зазначені в "Комерційній пропозиції № 5 від 08.10.2021 для постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії", яка є додатком 1 до договору, договір вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 календарних днів.

Згідно з п. 4.1. додатку 1 комерційної пропозиції №5 від 08.10.2021 до договору споживач сплачує 100% від орієнтованої вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку.

В разі неотримання рахунку споживач зобов`язується здійснити 100% оплату самостійно (без рахунку) на поточний рахунок постачальника, зазначений у договорі, не пізніше ніж на 1 банківський (робочий) день до початку розрахункового періоду, виходячи з прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді та діючої у розрахунковому періоді ціни на електричну енергію.

Орієнтована вартість розраховується шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на ціну, за якою здійснюється постачання електричної енергії постачальником. Прогнозований обсяг споживання електричної енергії визначається на підставі даних, отриманих постачальником від оператора системи розподілу (передачі).

Відповідно до п.4.2. комерційної пропозиції остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому місяці здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ, або самостійно (без рахунку) не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду на поточний рахунок постачальника, зазначений в договорі.

Згідно з п.5.10 договору та комерційної пропозиції оплата виставленого постачальником рахунку за цим договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів офіційної веб-сторінки для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

На виконання зазначеного договору, за даними оператора системи розподілу Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго", на підставі Звіту про фактичне споживання відповідачем електричної енергії за грудень 2021 року позивачем складено акт №017261 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період грудень 2021 року від 31.12.2021, обсяг споживання електричної енергії 2 класу напруги 85000,00 кВт*год, на суму 563788,68 грн (з ПДВ) та рахунок №000002005349/22/О12/24703 від 13.01.2022, які було направлено на поштову та електронну адреси відповідачу 19.01.2022 та 26.04.2022 відповідно.

Вказаний акт купівлі-продажу електроенергії відповідач не підписав, заперечень проти нього позивачу не направив. При цьому відповідачем не заперечно та не спростовано належними і допустимими доказами споживання комунальними об`єктами споживача 85000,00 кВт*год електроенергії в грудні 2021 року.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту електричну енергію за грудень 2021 року, яка не сплачена станом на час вирішення спору становить 563788,68 грн (з ПДВ). Докази оплати відповідачем заборгованості за спожиту електричну енергію відсутні.

Також відповідно до протоколу розрахунку за типом заборгованості розмір пені (період з 02.02.2022 по 23.02.2022), 15% річних та інфляційні втрати за період з 02.02.2022 по 29.02.2024 (включно), що підлягають стягненню за порушення грошового зобов`язання, - становить 364203,67 грн (6796,36 грн пені, 175568,05 грн - 15% річних + 181839,26 грн інфляційних втрат).

Ухилення відповідача від виконання умов договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" та законних вимог позивача стали причиною звернення позивача в господарський суд для захисту порушеного права та примусового стягнення заборгованості.

Відповідач у відзиві на позов визнав повністю суму основного боргу та зазначив, що казначейська служба відмовила реєструвати грошове зобов`язання лікарні перед постачальником останньої надії в 2022 році з мотивів, що фінансовий рік 2021 року вже закінчився. Просить стягнути пропорційно судовий збір на цю суму при визнанні позову. В частині стягнення 15% річних, інфляційних втрат та пені просить відмовити повністю, або зменшити суми таких надмірних нарахувань з урахуванням введеного воєнного стану в країні у зв`язку з неспровокованою військовою агресією РФ проти України.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

За змістом статей 7, 13 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин; судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Такі принципи господарського судочинства як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі реалізуються, зокрема, шляхом надання особам, які беруть участь у справі, рівних процесуальних прав й обов`язків.

Як вбачається з апеляційної скарги та пояснень скаржника, однією з підстав скасування оскаржуваного судового рішення є порушення судом першої інстанції норм процесуального права, адже суд розглянув справу у судовому засіданні 28.05.2024 під час "повітряної тривоги", що і стало підставою неприбуття представника відповідача до приміщення суду для участі в зазначеному судовому засіданні.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Черкаської області від 25.04.2024, відкрито провадження у справі №925/500/24. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Проведення підготовчого засідання призначено на 28.05.2024 о 10 год. 00 хв. Участь представників сторін у засіданні визнано обов`язковою.

28.05.2024 Господарським судом Черкаської області прийнято рішення у справі, яким позов задоволено частково.

Ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції в його описовій частині щодо явки представників сторін зазначив, що представник відповідача в засідання не з`явився і причини неприбуття невідомі; оскільки відповідач відреагував на позов та заперечення на відзив, суд вважає за можливе прийняти рішення по суті спору. Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв`язку з чим суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами без участі учасників справи, які не з`явились.

При цьому, місцевим судом не надано оцінки обставинам і причинам неявки відповідача у судове засідання, наявності/відсутності підстав для відкладення судового розгляду справи та відповідних клопотань.

Водночас, апелянт стверджує, що 28.05.2024 з 09 год. 30 хв. і на час початку судового засідання у цій справі (10 год. 02 хв.) було оголошено "повітряну тривогу", яка тривала до 16 год. 47 хв., що і стало підставою неприбуття представника відповідача до приміщення суду для участі в зазначеному судовому засіданні.

Надаючи оцінку цим доводам апелянта, колегія суддів акцентує увагу на тому, що указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

З початку повномасштабної військової агресії населені пункти України систематично зазнають ракетних ударів, а в прифронтових містах і селах - бомбардувань, артилерійських та мінометних обстрілів.

Оповіщення про загрозу або виникнення таких надзвичайних ситуацій здійснюється через системи оповіщення різних рівнів, електронні комунікаційні мережі загального користування тощо, відповідно до статті 30 Кодексу цивільного захисту України, Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв`язку у сфері цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2017 № 733, зокрема шляхом уривчастого звукового попереджувального сигналу "Увага всім" та трансляції відповідного повідомлення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайної ситуації (далі - сигнал "повітряна тривога").

Системний аналіз статей 2, 42, 202 у поєднанні з приписами статті 201 ГПК України засвідчує, що господарський суд після відкриття судового засідання має надати оцінку усім відомим йому обставинам і причинам неявки учасників справи, відтак, вирішити питання щодо наявності підстав для відкладення розгляду справи з дотриманням балансу процесуальних гарантій розумності строків розгляду справи судом та забезпечення прав особи на судовий захист та участі у своїй справі, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, рівності всіх учасників перед законом і судом.

Чинним законодавством України у сфері цивільного захисту передбачений чіткий алгоритм поведінки громадян та відповідні повноваження органів державної влади, місцевого самоврядування, керівників підприємств і організацій усіх форм власності у випадку виникнення надзвичайної ситуації. Шляхом відповідних оповіщень (сигналів і повідомлень) органи управління цивільного захисту доводять до мешканців населених пунктів інформацію про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, повітряної тривоги, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо. Після отримання таких оповіщень громадяни мають діяти відповідно до наданих інструкцій та правил цивільного захисту. Зокрема, припинити роботу та вжити необхідних заходів безпеки.

Судами запроваджено локальні заходи (план, порядок дій, розпорядження) щодо інформування про сигнал "повітряна тривога" та реагування задля збереження життя і здоров`я суддів, працівників апарату та відвідувачів суду, зокрема для їх негайного переходу до укриття.

При вирішенні питання про наявність підстав для відкладення розгляду справи, у якій на початок судового засідання оголошено сигнал "повітряна тривога" господарський суд має керуватися пріоритетом збереження життя і здоров`я людини, а обов`язком суду є сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, зокрема на участь у судовому розгляді, та виходити з того, що відсутній учасник справи не з`явився в судове засідання з об`єктивних і поважних причин, за відсутності клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Обставини оголошення сигналу "повітряна тривога" у певному регіоні слід вважати загальновідомими, тобто такими що не потребують доказування, а неявка у судове засідання учасників справи може бути спричинена такою надзвичайною ситуацією, яка об`єктивно унеможливлює завчасне подання клопотання про відкладення розгляду справи з цих причин.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 910/2116/21 (910/12050/21). Так, постановою Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 910/2116/21 (910/12050/21 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестгарант" задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2022 у справі № 910/2116/21 (910/12050/21) скасовано повністю. Справу № 910/2116/21 (910/12050/21) направлено на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду. Верховний Суд дійшов висновку, що вказане процесуальне порушення є підставою для скасування відповідного судового рішення.

Як убачається з наданих апелянтом доказів та матеріалів справи у визначений ухвалою Господарського суду Черкаської області час розгляду (28.05.2024 10 год. 00 хв.) справи № 925/500/24 тривала "повітряна тривога", сигнал про яку оголошено о 09 год. 30 хв., а про "відбій повітряної тривоги" - о 16 год. 47 хв., що підтверджується даними з вебсайту "мЧеркаська область - історія тривог" (https://map.zaval.me/regions/Черкаська_область).

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з доводами скаржника про те, що розглядаючи справу №925/500/24 у першому судовому засіданні 28.05.2024 апеляційний суд повинен був врахувати, що представник відповідача з об`єктивних і поважних причин не зміг з`явитися до суду, так само як і подати клопотання про відкладення судового розгляду з цих причин, тому, за надзвичайної ситуації мав вирішити питання про відкладення розгляду справи, застосовувавши відповідні процесуальні норми крізь призму загальних засад господарського судочинства, дотримання гарантій прав особи на участь у розгляді її справи, а також обов`язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав.

Зважаючи на викладене, апеляційний суд вважає передчасним завершення розгляду справи у першому судовому засіданні 28.05.2024, в якому явку сторін було визнано обов`язковою, за відсутності представника відповідача, який не мав можливості з`явитися у судове засідання з поважних причин через оголошення сигналу "повітряна тривога", що свідчить про неналежне виконання місцевим судом обов`язків із забезпечення всебічності, повноти і справедливості судового розгляду.

Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи що, рішення суду першої інстанції таким вимогам повною мірою не відповідає, тому підлягає скасуванню.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (ч.1 ст. 277 ГПК України).

Оскільки судом апеляційної інстанції встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуальної права, що полягає в тому, що судом прийнято оскаржуване рішення під час оголошення сигналу "Повітряної тривоги" за відсутності представника відповідача, доводи апелянта в цій частині знайшли своє підтвердженя, а тому, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду Черкаської області від 28.05.2024 у справі №925/500/24 слід скасувати. Прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити частково, з огляду на наступне.

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Рішення суду першої інстанції від 28.05.2024 оскаржується відповідачем лише в частині задоволених вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 175 568,05 грн - 15% річних, 181 839,26 грн інфляційних втрат, 6 796,36 грн пені.

В частині стягнення основного боргу рішення суду сторонами не оскаржується, а тому, з огляду на положення статті 269 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції в цій частині не переглядається.

Щодо позовної вимоги про стягнення пені, колегія суддів зазначає таке.

За приписами ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 5.11 договору визначено, що у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплати пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим договором. Споживач має сплатити за вимогою постачальника пеню у розмірі, яка зазначається в комерційній пропозиції.

Так, у пункті п. 6.1. комерційної пропозиції для постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії" сторонами погоджено, що за внесення передбачених умовами договору платежів з порушенням термінів, визначених даною комерційною пропозицією, постачальник має право нарахувати споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Споживач зобов`язується сплатити пеню на підставі рахунку та/або вимоги (претензії) постачальника.

Нарахування пені та інших видів відповідальності, що визначені законом та цим договором (15% річних, інфляційні втрати) за невиконання грошового зобов`язання на підставі отриманого споживачем рахунку, починається на наступний день після закінчення терміну, встановленого договором на оплату рахунку.

Колегія суддів, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, дійшла висновку про його правильність. Таким чином, розмір пені за прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати електричної енергії, нарахованої за період з 02.02.2022 по 23.02.2022 становить 6 796,36 грн.

Щодо позовної вимоги про стягнення 15% річних та інфляційних втрат, колегія суддів зазначає таке.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.4. комерційної пропозиції для постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії" встановлено, що споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу Постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також п`ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вимоги Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" про стягнення з Комунального некомерційного підприємства "Корсунь-Шевченківська багатопрофільна лікарня" Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області 15% річних в розмірі 175 568,05 грн та інфляційних втрат в розмірі 181 839,26 грн є арифметично вірними та обгрунтованими.

При цьому Комунальне некомерційне підприємство "Корсунь-Шевченківська багатопрофільна лікарня" Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області просило місцевий господарський суд звільнити відповідача від відповідальності за порушення строків оплати спожитої електричної енергії, в обґрунтування чого відповідач зазначив про таке:

- з метою виконання Порядку № 309 та здійснення оплати позивачу 563 788,68 грн основного боргу за поставлену електричну енергію, відповідач надіслав позивачу лист від 28.01.2022 р. за № 03-04/134 в якому просив позивача надіслати підписаний позивачем договір з мокрою печаткою та протокол переговорів для можливості оплати використаної електричної енергії за грудень 2021 р., згідно акту купівлі-продажу електроенергії № 017261 від 31.12.2021 р. та рахунку №000002005349/22/О12/24703 від 13.01.2022 р, однак позивач відповіді на лист не надав, підписаний договір з мокрою печаткою та протокол переговорів не надіслав, що слугувало підставою для повторного звернення до позивача з відповідними листами;

- тільки 26.04.2022 року позивач надіслав відповідачу на електронну пошту: договір, комерційну пропозицію № 5, додаткову угоду № 1 та протокол переговорів. Однак, підписаних оригіналів позивач не надіслав, тому, відповідач 27.04.2022 року в черговий раз надіслав позивачу електронною поштою лист, в якому повторно просив та наполягав на необхідності підписання оригіналу договору, акту та протоколу переговорів;

- за наслідками, прведених між позивачем та відповідачем переговорів та прийнятих рішень останніми було укладено договір № 45 від 10.05.2022 року про постачання електричної енергії з постачальником "останньої надії", додаткова угода № 1 від 10.05.2022 р. до договору про постачання електричної енергії з постачальником "останньої надії", комерційна пропозиція № 5;

- з метою виконання Договору та Додаткової угоди щодо здійснення оплати/ перерахування основного боргу в сумі 563 788, 68 грн позивачу, відповідач, відповідно до вимог пункту 2.2. Порядку № 309, подав до Управління Державної казначейської служби в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області, документи для реєстрації фінансових зобов`язань, а саме, укладений Сторонами Договір та Додаткову угоду, однак, листом від 24.05.2022 р. № 02-27-08/284, УДКСУ відхилило реєстрацію вказаного фінансового зобов`язання та проведення оплати вказаного боргу, через неналежне виконання бюджетного законодавства;

- в подальшому відповідач, звернувся до позивача з листом від 08.02.2024 р. за № 03-06-27/216 в якому обґрунтовував причини несплати основного заборгованості за поставлену в грудні 2021 року електроенергію, звертав увагу позивача, що станом на 31.12.2021 року (кінець бюджетного 2021 року), позивачем не були надані документи необхідні для здійснення такої оплати, а саме, Акт купівлі- продажу електроенергії та рахунок на оплату. Зазначені документи, які і є підставою для проведення оплати через органи УДКСУ, надійшли відповідачу тільки в кінці січня 2022 р. В подальшому Позивач значний період часу зволікав з наданням оригіналів Договору, комерційної пропозиції № 5, додаткової угоди № 1 та протоколу переговорів для їх реєстрації відповідно до Порядку № 309 в органах УДКСУ, що в подальшому призвело до відмови в їх реєстрації у зв`язку з порушенням бюджетного законодавства.

Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України визначено принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При укладенні договору умови останнього були визначені та погоджені за згодою сторін, у тому числі і умови щодо відповідальності за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов`язань.

Водночас, частина третя статті 551 Цивільного кодексу України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту вищезазначених приписів чинного законодавства вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, необхідно об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони тощо.

При цьому, зменшення розміру зазначених вище сум є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши подані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе їх зменшення.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст. 625 ЦК України, викладені у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18, згідно яких суд з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до ст. 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.

Такого висновку Велика Палата Верховного Суду дійшла з урахуванням того, що у справі №902/417/18, серед іншого, умовами пункту 5.5 договору сторони змінили розмір процентної ставки, передбаченої в частині 2 статті 625 ЦК України, і встановили її в розмірі 40% від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем та 96% від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев`яноста календарних днів.

Отже, відповідне зменшення процентів річних Велика Палата Верховного Суду допустила з урахуванням конкретних обставин справи № 902/417/18, а саме - встановлення процентів річних на рівні 40% та 96%, і їх явну невідповідність принципу справедливості.

Такими чином вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені) та відсотків річних, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) та відсотків річних таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Тобто з системного аналізу вищевказаних норм слідує, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки та відсотків річних є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки та відсотків річних (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 904/4685/18).

При цьому, слід зазначити, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Наявність у позивача можливості стягувати із відповідача надмірні грошові суми, як неустойку, спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

З огляду на великий перелік причин і обставин, які зумовили порушення відповідачем його договірних зобов`язань зі своєчасної оплати спожитої електричної енергії, враховуючи що відповідачем вживались усі можливі заходи до добровільного виконання основного зобов`язання щодо сплати заборгованості перед позивачем, що підтверджується низкою листів, наявних в матеріалах справи; враховуючи що саме позивач зволікав з наданням відповідачу документів необхідних для проведення оплати за спожиту електричну енергію, що привело до порушення бюджетного законодавства, закінчення бюджетного періоду 2021 року та неможливості реєстрації фінансових зобов`язань щодо оплати електричної енергії за грудень 2021 р. в розмірі 563 788, 68 грн; враховуючи що позивач звертався до відповідача з вимогою №44/11-002320 про сплату штрафних санкцій та основної заборгованості ще 05.05.2022, але позивач зволікав з позовом майже два роки, що штучно призвело до наращування штрафних санкцій за порушення грошового зобов`язання відповідачем, що сукупно становить 64,6 відстотків від суми основного боргу; враховуючи відсутність доказів понесення позивачем збитків, зумовлених порушенням відповідачем його господарських зобов`язань, погіршення фінансового стану; враховуючи, що стягнення з відповідача штрафних санкцій є мірою покарання останнього за таке порушення, а не способом збагачення іншої сторони, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зменшення розміру відсотків річних, які підлягають стягненню з відповідача, до 3% (мінімальний розмір процентів річних, врегульований ст. 625 ЦК України), що становить 35 117, 21 грн, що на думку суду не є дискримінаційним по відношенню до позивача, оскільки у даних правовідносинах його інтереси достатньо захищені покладенням на відповідача обов`язку судовим рішенням щодо стягнення 6 796,36 грн пені, 181 839,26 грн інфляційних нарахувань та 35 117, 21 грн 3% річних та є справедливим по відношенню до обох сторін договору.

Враховуючи що питання можливості зменшення розміру інфляційних нарахувань на законодавчому рівні не врегульовано, та за відсутності правової позиції Верховного Суду з відповідного питання, у суду відсутні правові підстави для зменшення розміру інфляційних втрат.

Стосовно можливості зменшення розміру присудженої до стягнення з відповідача пені у розмірі 6 796,36 грн, колегія суддів зазначає, що сума пені є незначною (складає 1,20% від суми основного зобов`язання), відповідно не може становити непомірний тягар для споживача й бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора, та не йде в розріз з практикою Верховного Суду щодо необхідності забезпечення балансу інтересів сторін при вирішення питання зменшення штрафних санкцій, з огляду на що правові підстави для зменшення пені, в даному випадку, відсутні.

Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За результатами перегляду даної справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Комунального некомерційного підприємства "Корсунь-Шевченківська багатопрофільна лікарня" Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області підлягає частковому задоволенню, рішення Господарського суду Черкаської області від 28.05.2024 у справі №925/500/24 слід скасувати. Прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Однак, судовий збір, у разі зменшення судом розміру неустойки на підставі ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України, покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки, оскільки таке зменшення є наслідком не необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а виключно застосуванням судами свого права на таке зменшення, передбаченого наведеними нормами.

Аналогічна правова позиція щодо розподілу судових витрат викладена у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі №917/1068/17, від 05.04.2018 у справі №917/1006/16, від 03.04.2018 у справі №902/339/16.

Керуючись ст.ст. 129, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства "Корсунь-Шевченківська багатопрофільна лікарня" Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 28.05.2024 у справі №925/500/24 скасувати.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Корсунь-Шевченківська багатопрофільна лікарня" Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" 563 788,68 грн основної заборгованості, 35 117, 21 грн 3% річних, 181 839,26 грн інфляційних втрат, 6 796,36 грн пені та 9 691,46 грн витрат по сплаті судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Комунальне некомерційне підприємство "Корсунь-Шевченківська багатопрофільна лікарня" Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області.

Матеріали справи №925/500/24 повернути Господарському суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 02.12.2024

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді К.В. Тарасенко

А.І. Тищенко