Постанова

від 03.12.2024 по справі 910/8797/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2024 р. Справа№ 910/8797/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Коробенка Г.П.

Гончарова С.А.

за участю секретаря судового засідання: Гончаренка О.С.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 03.12.2024 у справі №910/8797/21 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

матеріали апеляційних скарг Державного підприємства зовнішьоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» та Харківської митниці

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.09.2024

у справі № 910/8797/21 (суддя Усатенко І.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі»

до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»

про стягнення 29 738 580,31 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про стягнення основного боргу в сумі 27 109 522,34 грн. за надані послуги з розподілу (передачі) електричної енергії, пені в сумі 943 491,16 грн., штрафу в сумі 375 679,45 грн., інфляційних втрат в сумі 605 430,60 грн. та 3 % річних в сумі 204 701,93 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 позов задоволено частково, до стягнення з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» присуджено заборгованість в сумі 27 108 455,78 грн., штраф в сумі 375 679,45 грн., пеню в сумі 910 169,65 грн., 3% річних в сумі 202 359,00 грн., інфляційні втрати в сумі 1 117 710,68 грн., судовий збір в сумі 445 715,61 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 99 918,60 грн., в частині позовних вимог про стягнення пені в сумі 22 657,40 грн., 3% річних в сумі 200,59 грн. та втрат від інфляції у розмірі 1 347,76 грн. - відмовлено.

07.08.2024 до Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» надійшла заява про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, в якій заявник просив:

- звернути стягнення на грошові кошти Державної митної служби України в особі Харківської митниці, як її відокремленого підрозділу, яка має заборгованість перед Державним підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» у розмірі 2 461 262,77 грн. згідно рішення Господарського суду Харківської області від 09.01.2024 у справі №922/4634/23 на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» в рахунок погашення заборгованості згідно рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 у справі № 910/8797/21;

- зупинити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 09.01.2024 у справі №922/4634/23 в межах загальної суми стягнення у розмірі 2 461 262,77 грн., до закінчення розгляду питання про звернення стягнення на грошові кошти.

Крім того, у вказаній заяві позивач просив суд витребувати у відповідача та Державної митної служби України в особі Харківської митниці, як її відокремленого підрозділу відомості, щодо суми наявного боргу у Державної митної служби України в особі Харківської митниці, як її відокремленого підрозділу перед відповідачем за рішенням Господарського суду Харківської області від 09.01.2024 у справі №922/4634/23.

У письмових поясненнях відповідач проти задоволення заяви позивача заперечив, пославшись на те, що позивачем не доведено, що сума заборгованості відповідача на даний час становить саме 28 854 367,24 грн.

У поданій до суду першої інстанції заяві Харківська митниця виклала порядок виконання рішень, боржником за якими є органи державної влади, встановлений Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2024 у справі № 910/8797/21 заяву Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» про звернення стягнення на кошти третіх осіб задоволено частково:

- звернуто стягнення на грошові кошти Державної митної служби України в особі Харківської митниці, як її відокремленого підрозділу у розмірі 2 461 262,77 грн., що має заборгованість перед Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», підтверджену рішенням Господарського суду Харківської області від 09.01.2024 у справі №922/4634/23, на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі», в рахунок виконання наказу Господарського суду міста Києва від 22.11.2021 у справі № 910/8797/21, виданого на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 у справі № 910/8797/21;

- в іншій частині заяви відмовлено.

Задовольняючи заяву позивача в частині звернення стягнення на грошові кошти Державної митної служби України в особі Харківської митниці, як її відокремленого підрозділу у розмірі 2 461 262,77 грн., суд першої інстанції:

- встановивши, що залишок заборгованості за рішенням Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 по справі № 910/8797/21 складає 28 854 367,24 грн., що не спростовано боржником, заперечення якого стосуються того, що позивачем не підтверджено розмір заборгованості, проте сам боржник не вказав суму наявної заборгованості, як і не спростував визначений стягувачем розмір, та що в матеріалах справи відсутні як докази добровільного виконання рішення Господарського суду Харківської області від 09.01.2024 № 922/4634/23 Державною митною службою України в особі Харківської митниці, так і докази його примусового виконання;

- дійшов висновку про те, що матеріалами справи підтверджено наявність заборгованості Державної митної служби України в особі Харківської митниці перед Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 09.01.2024 № 922/4634/23, залишеного без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.06.2024, у розмірі 2 461 262,77 грн.;

- з огляду на те, що суду було доведено наявність у Державної митної служби України в особі Харківської митниці заборгованості перед Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» у розмірі 2 461 262,77 грн., що підтверджена рішенням Господарського суду Харківської області від 09.01.2024 № 922/4634/23, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.06.2024, визнав заяву позивача обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, в цій частині.

Відмовляючи у задоволенні вимог заяви в частині зупинення виконання рішення від 09.01.2024 Господарського суду Харківської області по справі № 922/4634/23 в межах суми 2 461 262,77 грн., суд першої інстанції послався на те, що за змістом ч. 6 ст. 336 ГПК України суд зупиняє виконання судового рішення, згідно з яким з такої особи на користь боржника стягуються грошові кошти в межах загальної суми стягнення, до закінчення розгляду питання про звернення стягнення на грошові кошти, проте, враховуючи, що заява позивача в частині звернення стягнення на грошові кошти, які належать іншій особі, задоволена, у суду відсутні підстави для задоволення даної заяви в частині зупинення виконання судового рішенням Господарського суду Харківської області від 09.01.2024 № 922/4634/23.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, Державне підприємство зовнішьоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.09.2024 у справі № 910/8797/21 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» про звернення стягнення на кошти третіх осіб.

У апеляційній скарзі відповідач зазначив про те, що оскаржувану ухвалу постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції неповно з`ясовані обставини, які мають значення для справи.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач послався на ті ж самі обставини, що й в суді першої інстанції, а також додатково зауважив на тому, що:

- суд першої інстанції залишив поза увагою те, що наказ, виданий Господарським судом Харківської області на виконання рішення суду від 09.01.2024 у справі № 922/4634/23, не перебуває на виконанні в органах Державної виконавчої служби та приватних виконавців, а відтак наказ Господарського суду міста Києва від 22.11.2021 у справі №910/8797/21, не може виконуватися за рахунок невиконання рішення Господарського суду Харківської області від 09.01.2024 у справі №922/4634/23;

- на день винесення оскаржуваної ухвали Харківська митниця частково погасила заборгованість за рішенням Господарського суду Харківської області від 09.01.2024 № 922/4634/23.

Крім того, скаржником заявлене клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вищевказаної ухвали.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2024, справу № 910/8797/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Гончаров С.А., Станік С.Р..

З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла до Північного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що у даному випадку унеможливлює розгляд поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування матеріалів даної справи у суду першої інстанції та відкладення вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, до надходження матеріалів справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/8797/21 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, на надходження матеріалів вищезазначеної справи.

Крім того, не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, Харківська митниця звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.08.2024 у справі № 910/9633/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» про звернення стягнення на кошти третіх осіб.

У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою у зв`язку з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив про те, що:

- Харківська митниця не була належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи та, відповідно, не мала можливості брати участь у розгляді заяви про звернення стягнення на кошти третіх осіб, а отже суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі, що є порушенням процесуального права. Так, ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.08.2024 у справі № 910/8797/21, якою призначено розгляд заяви Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» про звернення стягнення на кошти третіх осіб на 22.08.2024 Харківська митниця отримала після призначеної дати - 03.09.2024 (вх. №.8855/8.19/7.14-2 від 03.09.2024), а ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.08.2024 у справі №910/8797/21, якою повідомлялось про призначення судового засідання у даній справі на 05.09.2024 також отримано Харківською митницею після призначеної дати - 12.09.2024 (вх. №9153/8.19/7.14-2 від 12.09.2024);

- судом першої інстанції не встановлено суму заборгованості Харківської митниці перед ДПЗП «Укрінтеренерго» за рішенням Господарського суду Харківської області від 09.01.2024 у справі №922/4634/23;

- станом на 05.09.2024 (дата винесення оскаржуваної ухвали) Харківська митниця частково погасила заборгованість за рішенням Господарського суду Харківської області від 09.01.2024 по справі № 922/4634/23;

- наказ, виданий Господарським судом Харківської області на виконання рішення суду від 09.01.2024 у справі № 922/4634/23, не перебуває на виконанні в органах Державної виконавчої служби та приватних виконавців, а відтак наказ Господарського суду міста Києва від 22.11.2021 у справі №910/8797/21, не може виконуватися за рахунок невиконання рішення Господарського суду Харківської області від 09.01.2024 у справі №922/4634/23.

Крім того, скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вищевказаної ухвали, а також надані додаткові докази, а саме виписки з рахунка, які підтверджують часткове виконання рішення Господарського суду Харківської області від 09.01.2024 по справі № 922/4634/23, зокрема сплату 22.08.2022 в рахунок виконання такого рішення коштів в сумі 36 373,34 грн. (судового збору)

Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду)від 20.09.2024, справу № 910/8797/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Гончаров С.А.., Станік С.Р..

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2024 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи № 910/8797/21.

03.10.2024 від Господарського суду міста Києва до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали даної справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2024 задоволено клопотання Державного підприємства зовнішьоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 05.09.2024 у справі № 910/8797/21 та поновлено відповідачу вказаний строк, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства зовнішьоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.09.2024 у справі № 910/8797/21, розгляд апеляційної скарги Державного підприємства зовнішьоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.09.2024 у справі № 910/8797/21 призначено на 05.11.2024 о 10:15 год.

Крім того, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2024 залишено без руху апеляційну скаргу Харківської митниці на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.09.2024 у справі № 910/8797/21 та надано десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали шляхом подачі до Північного апеляційного господарського суду доказів сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

14.10.2024 від Харківської митниці до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків, до якої додані витребувані докази.

28.10.2024 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому позивач, з посиланням на те, що:

- ані стаття 336 ГПК України, ані Положення «Про Державну казначейську службу України», затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215, ані Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 не передбачають обмежень щодо стягнення з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ грошових коштів в тому числі і звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником;

- на даний час залишок заборгованості за рішенням Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 по справі № 910/8797/21 складає 28 854 367,24 грн., з яких: 26 422 926,90 грн. основного боргу, 910 169,65 грн. пені, 332 915,00 грн. штрафу, 202 359,00 грн. 3 % відсотки річних, 440 362,48 грн. інфляційні втрати, 445 715,61 грн. судового збору та 99 918,60 грн. витрати на правову допомогу про що позивач повідомляв відповідача та Подільський ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ). Вказане свідчить про те, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем є підтвердженим та беззаперечним, адже, ані Подільським ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ), ані самим відповідачем не надано доказів того, що заборгованість за рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 по справі № 910/8797/21 є сплаченою частково чи у повному обсязі;

- для звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі в межах заборгованості такої особи перед боржником, стягувачу не потрібно доводити стан виконання рішення та суму коштів, яка залишилася непогашеною, а достатнім є лише доведення наявності заборгованості іншої особи перед боржником, що підтверджується належними доказами, зокрема, відповідним рішення суду в іншій справі та беззаперечність заборгованості особи, якій належать кошти,

просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

У зв`язку з перебуванням суддів Гончарова С.А. і Станіка С.Р. у відпустці розпорядженням в.о. керівника апарату суду № 09.1-08/4090/24 від 30.10.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/8797/21.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2024, визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Кравчук Г.А., Коробенко Г.П..

Крім того, 29.10.2024 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від представника Державного підприємства зовнішьоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» надійшла заява, в якій заявник просить надати можливість приймати участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2024 апеляційні скарги Державного підприємства зовнішьоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» та Харківської митниці на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.09.2024 у справі № 910/8797/21 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді: Кравчук Г.А., Коробенко Г.П., заяву представника Державного підприємства зовнішьоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено, розгляд апеляційних скарг призначено на 03.12.2024 о 09:40 год.

У зв`язку з перебуванням суддів Гончарова С.А. і Станіка С.Р. у відпустці розпорядженням в.о. керівника апарату суду № 09.1-08/4090/24 від 30.10.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/8797/21.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2024, визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Кравчук Г.А., Коробенко Г.П..

Крім того, 29.10.2024 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від представника Державного підприємства зовнішьоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» надійшла заява, в якій заявник просить надати можливість приймати участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2024 апеляційні скарги Державного підприємства зовнішьоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» та Харківської митниці на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.09.2024 у справі № 910/8797/21 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді: Кравчук Г.А., Коробенко Г.П., заяву представника Державного підприємства зовнішьоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено, розгляд апеляційних скарг призначено на 03.12.2024 о 09:40 год.

У зв`язку з перебуванням судді Кравчука Г.А., який не є головуючим суддею, розпорядженням керівника апарату суду № 09.1-08/4736/24 від 03.12.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/8797/21.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2024, визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Гончаров С.А., Коробенко Г.П..

Крім того, 22.11.2024 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від представника Харківської митниці надійшло клопотання, в якому заявник просить надати можливість приймати участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2024 апеляційні скарги Державного підприємства зовнішьоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» та Харківської митниці на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.09.2024 у справі № 910/8797/21 прийняті до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді: Гончаров С.А., Коробенко Г.П., клопотання представника Харківської митниці про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено.

Враховуючи, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту отримання Харківської митницею ухвали Господарського суду міста Києва від 22.08.2024 якою вказану особу повідомлено про те, що судове засідання у цій справі призначено на 05.09.2024, колегія суддів вважає за доцільне прийняти додані Харківської митницею до апеляційної скарги докази та здійснювати розгляд справи з їх урахуванням.

Станом на 03.12.2024 до Північного апеляційного господарського суду відзивів на апеляційну скаргу та клопотань від учасників справи не надходило.

У судовому засіданні представники відповідача та Харківської митниці апеляційні скарги підтримали та просили її задовольнити, представник позивача проти задоволення апеляційних скарг заперечив, просив залишити їх без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та Харківської митниці, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає зміні, з наступних підстав.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 у справі № 910/8797/21 позов задоволено частково, до стягнення з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» присуджено заборгованість в сумі 27 108 455,78 грн., штраф в сумі 375 679,45 грн., пеню в сумі 910 169,65 грн., 3% річних в сумі 202 359,00 грн., інфляційні втрати в сумі 1 117 710,68 грн., судовий збір в сумі 445 715,61 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 99 918,60 грн., в частині позовних вимог про стягнення пені в сумі 22 657,40 грн., 3% річних в сумі 200,59 грн. та втрат від інфляції у розмірі 1 347,76 грн. - відмовлено.

На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2021, яке набрало законної сили, 22.11.2021 видано наказ (далі Наказ).

07.08.2024 до Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» надійшла заява про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, в якій заявник просив:

- звернути стягнення на грошові кошти Державної митної служби України в особі Харківської митниці, як її відокремленого підрозділу, яка має заборгованість перед Державним підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» у розмірі 2 461 262,77 грн. згідно рішення Господарського суду Харківської області від 09.01.2024 у справі №922/4634/23 на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» в рахунок погашення заборгованості згідно рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 у справі № 910/8797/21;

- зупинити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 09.01.2024 у справі №922/4634/23 в межах загальної суми стягнення у розмірі 2 461 262,77 грн., до закінчення розгляду питання про звернення стягнення на грошові кошти.

Подана заява обґрунтована тим, що рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 у цій справі № 910/8797/21 відповідачем у повному обсязі не виконано і на даний час залишок заборгованості становить 28 854 367,24 грн., в свою чергу Державна митна служба України в особі Харківської митниці, як її відокремленого підрозділу має безспірну заборгованість перед відповідачем, яка підтверджена рішенням Господарського суду Харківської області від 09.01.2024 у справі №922/4634/23, що дає підстави для звернення стягнення на грошові кошти у загальному розмірі 2 461 262,77 грн., як особи, яка має заборгованість перед боржником.

Крім того, у вказаній заяві позивач просив суд витребувати у відповідача та Державної митної служби України в особі Харківської митниці, як її відокремленого підрозділу відомості, щодо суми наявного боргу у Державної митної служби України в особі Харківської митниці, як її відокремленого підрозділу перед відповідачем за рішенням Господарського суду Харківської області від 09.01.2024 у справі №922/4634/23.

У письмових поясненнях відповідач проти задоволення заяви позивача заперечив, пославшись на те, що позивачем не доведено, що сума заборгованості відповідача на даний час становить саме 28 854 367,24 грн.

У поданій до суду першої інстанції заяві Харківська митниця виклала порядок виконання рішень, боржником за якими є органи державної влади, встановлений Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2024 у справі № 910/8797/21 заяву Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» про звернення стягнення на кошти третіх осіб задоволено частково:

- звернуто стягнення на грошові кошти Державної митної служби України в особі Харківської митниці, як її відокремленого підрозділу у розмірі 2 461 262,77 грн., що має заборгованість перед Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», підтверджену рішенням Господарського суду Харківської області від 09.01.2024 у справі №922/4634/23, на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі», в рахунок виконання наказу Господарського суду міста Києва від 22.11.2021 у справі № 910/8797/21, виданого на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 у справі № 910/8797/21;

- в іншій частині заяви відмовлено.

За приписами статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій її території.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Статтею 326 ГПК України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 у справі № 910/8797/21, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання та має бути виконане.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 ГПК України).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України «Про виконавче провадження».

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання рішень - це сукупність дій визначених у Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Судові накази віднесено до виконавчих документів, на підставі яких рішення підлягають примусовому виконанню органами державної виконавчої служби (пп. 1) п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження».

Статтею 53 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що:

- виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобов`язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику;

- після надходження відомостей про наявність майна боржника виконавець проводить опис такого майна, накладає на нього арешт, вилучає його і реалізує в установленому цим Законом порядку. Якщо особа, в якої перебуває майно боржника, перешкоджає виконавцю у вилученні такого майна, воно вилучається виконавцем у примусовому порядку;

- готівка та майно, що належать боржнику від інших осіб, вилучаються виконавцем у таких осіб у присутності понятих;

- на належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти/електронні гроші, що знаходяться на рахунках у банках та інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому цим Законом;

- за ухилення від виконання розпоряджень виконавця особа, в якої перебуває майно боржника, несе відповідальність відповідно до закону.

Порядок звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, визначено статтею 336 ГПК України.

Частиною 1 ст. 336 ГПК України встановлено, що суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Суд відмовляє в задоволенні такої заяви, якщо вона подана після закінчення строку позовної давності для відповідної вимоги боржника до такої особи, або строку на пред`явлення до виконання виконавчого документа про стягнення коштів з такої особи на користь боржника за судовим рішенням, що набрало законної сили (ч. 2 ст. 336 ГПК України).

Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 у справі № 905/1642/19 зазначив, що подана в порядку статті 336 ГПК України виконавцем чи стягувачем заява про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, є по суті вимогою про стягнення коштів з такої особи з визначених законом підстав, що у разі її задоволення судом має відповідати та забезпечувати досягнення мети виконавчого провадження - реальне виконання судового рішення, шляхом стягнення грошових коштів з особи, яка має заборгованість перед боржником.

Основною умовою про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, відповідно до статті 336 ГПК України, є заборгованість, яка підтверджена рішенням суду або таку заборгованість не оспорює особа, якій належать кошти, на які виконавець просить звернути стягнення. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23.07.2018 у справі №925/1048/17, від 06.02.2020 у справі №913/381/18.

Системний аналіз приписів статті 53 Закону України «Про виконавче провадження» та статті 336 ГПК України свідчить про те, що такий спеціальний порядок звернення стягнення на майно (грошові кошти) передбачений законодавцем задля неупередженого, ефективного, своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій, виключно, з метою фактичного виконання рішення суду. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.01.2023 у справі № 904/1182/20, від 02.11.2021 у справі № 910/10579/19, від 12.05.2021 у справі № 910/8613/19.

При цьому за своєю правовою природою положення зазначених статей не є імперативними, судова дискреція в цьому випадку передбачає повноваження суду обирати між альтернативами підставами відмови або задоволення заяви, кожна з яких є законною, вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, з урахуванням усіх обставин справи та відомостей про всіх учасників процесу. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 910/10579/19, від 12.05.2021 у справі № 910/8613/19.

З матеріалів справи слідує, що Наказ перебуває на виконанні у Подільському відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) і відомості про те, що такий наказ на даний час виконаний учасниками судового процесу не надано.

Позивач зазначає про те, що залишок заборгованості за рішенням Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 по справі № 910/8797/21 складає 28 854 367,24 грн., з яких: 26 422 926,90 грн. основного боргу, 910 169,65 грн. пені, 332 915,00 грн. штрафу, 202 359,00 грн. три відсотки річних, 440 362,48 грн. інфляційні втрати, 445 715,61 грн. судового збору та 99 918,60 грн. витрати на правову допомогу.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, вказані доводи не спростовані відповідачем заперечення якого стосуються того, що позивачем не підтверджено розмір заборгованості, проте сам боржник не вказав суму наявної заборгованості, як і не спростував визначений стягувачем розмір.

При цьому колегія суддів звертається до правової позиції, яка викладена Верховним Судом у постанові від 25.09.2020 у справі № 913/558/17 щодо помилковості покладення судами на стягувача тягаря доведення стану виконання (часткового виконання) рішення суду у цій же справі, оскільки, як встановили суди, позивач подав до суду доказ відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду, а доказів закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документу стягувачу судам надано не було.

З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає помилковими твердження відповідача про те, що судом першої інстанції оскаржувану ухвалу винесено за відсутності доказів, які підтверджують дійсне існування у відповідача заборгованості та її розмір. При цьому колегія суддів зауважує відповідачу на тому, що він не був позбавлений можливості надати суду докази виконання ним рішенням у цій справі № 910/8797/21, проте таким правом не скористався.

Отже, наявними у матеріалах справи доказами підтверджується наявність заборгованості за рішенням у справі № 910/8797/21.

Предметом дослідження під час розгляду заяви відповідно до статті 336 ГПК України має бути факт наявності заборгованості, що повинен підтверджуватись доказами, які відповідають вимогам статей 76-79 ГПК України, зокрема, це може бути відповідне рішення суду та факт беззаперечності заборгованості особи, якій належать кошти, на які просять звернути стягнення.

Послідовна та стала правова позиція щодо предмета дослідження у цій категорії справ щодо застосування положень статті 336 ГПК України висловлена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.04.2020 у справі № 910/5300/17 та постановах Верховного Суду від 17.01.2023 у справі № 904/1182/20, від 23.07.2018 у справі № 925/1048/17, від 11.09.2019 у справі № 902/1260/15, від 01.08.2019 у справі № 927/313/18, від 06.02.2020 у справі № 913/381/18.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.11.2019 у справі № 910/7023/19 вказала, що особа, яка має заборгованість перед боржником, що не оспорюється нею або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, набуває статусу боржника саме у виконавчому провадженні, розпочатому виконавцем на виконання судового рішення, в силу ухвали суду про задоволення заяви стягувача, а не в межах окремих майнових відносин між стягувачем та такою особою.

У виконавчому провадженні особа, яка має заборгованість перед боржником і у випадку задоволення заяви стягувача набуває статусу боржника, має права та обов`язки боржника, визначені Законом України «Про виконавче провадження», зокрема має право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження.

Реалізуючи ці права у виконавчому провадженні, особа, яка має заборгованість перед боржником, вже як боржник може заперечувати проти стягнення з неї коштів, зокрема якщо рішення вже виконано.

Норма частини дев`ятої статті 336 ГПК України спрямована на захист особи, яка має заборгованість перед боржником, від повторного стягнення з неї цієї заборгованості таким боржником як стягувачем і реалізується у відповідному виконавчому провадженні. Однак вона не встановлює додаткових умов для задоволення заяви стягувача про звернення стягнення на грошові кошти, що належать цій особі, яка має заборгованість перед боржником.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.09.2020 у справі № 913/558/17 та постанові від 01.07.2024 № 910/177/22.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, рішенням Господарського суду Харківської області від 09.01.2024 у справі № 922/4634/23 за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» до Державної митної служби України в особі Харківської митниці, як її відокремленого підрозділу, про стягнення заборгованості, яке набрало законної сили, позов задоволено повністю. Вирішено стягнути з Державної митної служби України в особі Харківської митниці, як її відокремленого підрозділу на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» 2 424 889,43 грн., з яких: - 1 602 548,70 грн. - заборгованість за спожиту електроенергію за період з грудня 2021 р. по лютий 2022 р.; - 6 614,20 грн. - пеня, - 424 835,25 грн. - інфляційні втрати, - 390 891,28 грн.-15% річних на рахунок. Стягнуто з Державної митної служби України в особі Харківської митниці, як її відокремленого підрозділу на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» - витрати по сплаті судового збору в сумі 36 373,34 грн.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 рішення Господарського суду Харківської області від 09.01.2024 у справі № 922/4634/23 залишено без змін.

З матеріалів справи слідує, що:

- 29.06.2024 представником стягувача було направлено запит до Харківської митниці щодо надання відомостей щодо суми наявного боргу у останнього перед Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» за рішенням Господарського суду Харківської області від 09.01.2024 у справі № 922/4634/23, проте матеріали справи відповіді на такий запит не містять;

- ухвалою Господарського суду міста Києва суду від 09.08.2024 у митниці витребувано відомості щодо наявної суми заборгованості за рішенням Господарського суду Харківської області від 09.01.2024 № 922/4634/23, які не були надані суду.

При цьому колегія суддів не приймає до уваги твердження Харківської митниці про те, що вона не була належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи та, відповідно, не мала можливості брати участь у розгляді заяви про звернення стягнення на кошти третіх осіб, так як вказана особа була обізнана про розгляд заяви позивача звернення стягнення на її кошти, про що свідчить подана Харківською митницею 22.08.2024 до суду першої інстанції заява.

Слід окремо зауважити і на тому, що позивачем Харківській митниці було направлено копію заяви звернення стягнення на її кошти, яку Харківською митницею було отримано 08.08.2024, що підтверджується відомостями, які містяться в он-лайн сервісі АТ «Укрпошти» «Відстеження поштових пересилань» щодо кореспонденції відправленою за накладною № 0408034159890.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та «Трух проти України» (ухвала), заява № 50966/99 від 14.10.2003).

За змістом ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Враховуючи, що з 20.06.2022 відновлено загальний доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень, Харківська митниця мала можливість бути обізнаною про час та місце судових засідань у цій справі.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції про те, що матеріалах справи були відсутні як докази добровільного виконання рішення Господарського суду Харківської області від 09.01.2024 № 922/4634/23 Державною митною службою України в особі Харківської митниці, так і докази його примусового виконання, а відтак матеріалами справи підтверджено наявність заборгованості Державної митної служби України в особі Харківської митниці перед Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 09.01.2024 № 922/4634/23, залишеного без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.06.2024, у розмірі 2 461 262,77 грн., є вірними та такими, які зроблені на підставі наявним у матеріалах справи доказів.

Вказаним спростовується твердження апелянтів про те, що судом першої інстанції не встановлено суму заборгованості Харківської митниці перед ДПЗП «Укрінтеренерго» за рішенням Господарського суду Харківської області від 09.01.2024 у справі №922/4634/23.

Водночас, наданими Харківською митницею до суду апеляційної інстанції доказами підтверджується, що станом на дату постановлення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали (05.09.2024) рішення Господарського суду Харківської області від 09.01.2024 по справі № 922/4634/23 частково виконано, а саме 22.08.2022 в рахунок виконання такого рішення відповідачу було перераховано кошти в сумі 36 373,34 грн. (судового збору).

Вказане свідчить про те, що станом на 05.09.2024 залишок заборгованості Державної митної служби України в особі Харківської митниці перед Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 09.01.2024 № 922/4634/23, залишеного без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.06.2024, становив 2 424 889,43 грн.

Колегія суддів вважає, що те, що наказ, виданий Господарським судом Харківської області на виконання рішення суду від 09.01.2024 у справі № 922/4634/23, не перебуває на виконанні в органах Державної виконавчої служби та приватних виконавців, не може свідчить про неможливість задоволення поданої позивачем заяви, так як вказане не є підставою для відмови у її задоволення в розумінні ст. 336 ГПК України, яка визначає порядок звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам.

Колегія зауважує на тому, що за змістом положень ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі, зокрема, надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», а відтак виконавець не позбавлений права зупинити виконання Наказу та направити виконання Наказу в частині звернення стягнення на грошові кошти Державної митної служби України в особі Харківської митниці, як її відокремленого підрозділу, до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

З огляду на вказані обставини, заява Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» про звернення стягнення на кошти третіх осіб задовольняється частково, звертається стягнення на грошові кошти Державної митної служби України в особі Харківської митниці, як її відокремленого підрозділу у розмірі 2 424 889,43 грн., що має заборгованість перед Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», підтверджену рішенням Господарського суду Харківської області від 09.01.2024 у справі №922/4634/23, на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі», в рахунок виконання наказу Господарського суду міста Києва від 22.11.2021 у справі № 910/8797/21, виданого на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 у справі № 910/8797/21. Ухвала суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні.

Відмовляючи у задоволенні вимог заяви в частині зупинення виконання рішення від 09.01.2024 Господарського суду Харківської області по справі № 922/4634/23 в межах суми 2 461 262,77 грн., суд першої інстанції цілком вірно послався на те, що за змістом ч. 6 ст. 336 ГПК України суд зупиняє виконання судового рішення, згідно з яким з такої особи на користь боржника стягуються грошові кошти в межах загальної суми стягнення, до закінчення розгляду питання про звернення стягнення на грошові кошти, проте, враховуючи, що заява позивача в частині звернення стягнення на грошові кошти, які належать іншій особі, задоволена, у суду відсутні підстави для задоволення даної заяви в частині зупинення виконання судового рішенням Господарського суду Харківської області від 09.01.2024 № 922/4634/23.

Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Частиною 1 статті 277 ГПК України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване судове рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, проте, з огляду на те, що станом на 05.09.2024 залишок заборгованості Державної митної служби України в особі Харківської митниці перед Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 09.01.2024 № 922/4634/23, залишеного без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.06.2024, становив 2 424 889,43 грн., ухвала Господарського суду міста Києва від 05.09.2024 у справі № 910/8797/21, якою заяву Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» про звернення стягнення на кошти третіх осіб задоволено частково, підлягає зміні в частині розміру грошових коштів Державної митної служби України в особі Харківської митниці, як її відокремленого підрозділу на які звертається стягнення, в решті ухвала Господарського суду міста Києва від 05.09.2024 у справі № 910/8797/21 залишається без змін

Відповідно до ч.14 ст.129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно ч. 9 зазначеної статті, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З огляду на те, що зміна ухвала суду першої інстанції фактично є наслідком дій апелянтів, а саме неподання ними до суду першої інстанції доказів часткового погашення заборгованості Державної митної служби України в особі Харківської митниці перед Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 09.01.2024 № 922/4634/23, в той час як у позивача була відсутня можливість подати такі докази, судові витрати апелянтів по сплаті судового збору за подачу апеляційних скарг покладаються на апелянтів.

Враховуючи вимоги та доводи апеляційних скарг, апеляційні скарги Державного підприємства зовнішьоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» та Харківської митниці задовольняються частково.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 267-271, 273, 275, 276, 281-285, 287 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства зовнішьоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.09.2024 у справі № 910/8797/21 задовольнити частково.

2. Апеляційну скаргу Харківської митниці на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.09.2024 у справі № 910/8797/21 задовольнити частково.

3. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.09.2024 у справі № 910/8797/21 змінити.

4. Викласти п. 2 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 05.09.2024 у справі № 910/8797/21 в такій редакції:

« 2. Звернути стягнення на грошові кошти Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 43115923, вул. Дегтярівська, 11-Г, м. Київ, 04119) в особі Харківської митниці, як її відокремленого підрозділу (код ЄДРПОУ 44017626, вул. Короленка, 16-Б, м. Харків, 61003) у розмірі 2 424 889 (два мільйони чотириста двадцять чотири тисячі вісімсот вісімдесят дев`ять) грн. 43 коп., що має заборгованість перед Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85, ідентифікаційний код 19480600), підтверджену рішенням Господарського суду Харківської області від 09.01.2024 у справі №922/4634/23, на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» (04080, місто Київ, вулиця Новокостянтинівська, будинок 20, ідентифікаційний код 41946011), в рахунок виконання наказу Господарського суду міста Києва від 22.11.2021 у справі № 910/8797/21, виданого на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 у справі № 910/8797/21.

5. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційних скарги покласти на апелянтів.

4. Матеріали справи №910/8797/21 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 03.12.2024

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді Г.П. Коробенко

С.А. Гончаров