Постанова

від 19.11.2024 по справі 910/1848/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2024 р. Справа№ 910/1848/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Гаврилюка О.М.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання Мовчан А.Б.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 19.11.2024:

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія"

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2023

у справі № 910/1848/23 (суддя - Бойко Р.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія"

до Державного підприємства "Гарантований Покупець"

про стягнення 1 154 084 209,81 грн.,

та за зустрічним позовом Державного підприємства "Гарантований Покупець"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія"

про тлумачення пункту договору,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог

У лютому 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (далі - позивач за первісним позовом, ТОВ Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія", скаржник) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Державного підприємства "Гарантований Покупець" (далі - відповідач за первісним позовом, ДП "Гарантований Покупець") про стягнення 791 043 008,35 грн.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю Житомирська обласна енергопостачальна компанія" вказує, що Державним підприємством "Гарантований Покупець" у 2022 році неналежно виконувались свої зобов`язання з оплати наданих позивачем згідно Договору №2298/02/21 про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів постачальником універсальних послуг від 15.09.2021 послуг, у зв`язку з чим у відповідача станом на 01.02.2023 виник борг у загальному розмірі 694 572 627,49 грн.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням Державним підприємством "Гарантований Покупець" своїх грошових зобов`язань за Договором №2298/02/21 від 15.09.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" стверджує про наявність правових підстав для стягнення з відповідача пені у розмірі 8 224 967,75 грн., 3% річних у розмірі 11 280 265,03 грн. та інфляційних втрат у розмірі 76 965 148,08 грн., нарахованих за період з 04.03.2022 по 31.12.2022.

У зустрічному позові 02.03.2023 Державне підприємство "Гарантований Покупець" (далі - позивач зазустірчним позовом) просить суд надати тлумачення абзацу 1 пункту 16 Договору №2298/02/21 про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів постачальником універсальних послуг від 15.09.2021 щодо неможливості нарахування пені за несвоєчасне внесення першого-п`ятого платежів згідно п. 7 даного договору.

В обґрунтування позовних вимог Державне підприємство "Гарантований Покупець" вказує, що згідно пункту 16 Договору №2298/02/21 від 15.09.2021 підставою для нарахування пені може бути порушення замовником зобов`язань щодо строків оплати наданих послуг, в той час як розрахунки за першими п`ятьма етапами здійснюються до моменту, коли послуги ще не надані, акти приймання-передачі послуг не підписані, отже за несвоєчасність оплат за вказаними етапами взагалі не передбачено нарахування пені.

21.04.2023 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" надійшла заява про зміну предмету позову, в якій позивач за первісним позовом, посилаючись на часткову оплату відповідачем боргу, що виник у 2022 році, просить суд також стягнути з Державного підприємства "Гарантований Покупець" борг у розмірі 170 410 571,37 грн., який виник у період з по 01.02.2023, борг у розмірі 661 243 631,14 грн., який виник у період з 01.02.2023 по 01.04.2023, пеню у розмірі 201 710 253,69 грн., 3% річних у розмірі 17 626 997,08 грн. та інфляційні втрати у розмірі 103 092 756,53 грн.

Короткий зміст рішень суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.06.2023 у справі № 910/1848/23 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" до Державного підприємства "Гарантований Покупець" про стягнення 1 154 084 209,81 грн. відмовлено повністю. Судові витрати на оплату судового збору за подачу первісного позову покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія". У задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні первісних позовних вимог, суд першої інстанції керувався тим, що у даному випадку відповідачем за первісним позовом не було прострочено виконання свого зобов`язання та відповідно у позивача не було порушеного права, відтак суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що позовна вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" про стягнення з Державного підприємства "Гарантований Покупець" боргу з оплати послуг є передчасною, а тому задоволенню не підлягає.

Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог, суд першої інстанції вказав. що в межах справи №910/1848/23 судом встановлено, що Державним підприємством "Гарантований Покупець" не було порушено строку оплати послуг за Договором, а відтак відсутні правові підстави для нарахування йому Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" пені. Оскільки, судом не встановлено підстав для нарахування пені, то відсутня необхідність у тлумаченні даної умови Договору.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" подало апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2023 у справі № 910/1848/23 в частині відмови у задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" до Державного підприємства "Гарантований Покупець". Ухвалити нове рішення, яким закрити провадження у справі в частині стягнення з Державного підприємства "Гарантований Покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" заборгованість за договором про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів постачальником універсальних послуг №2301/02/21 від 15.09.2021 року в розмірі 831 654 202,51 грн. та стягнути з Державного підприємства "Гарантований Покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" пеню в розмірі 201 710 253,69 грн., 3% річних у розмірі 17 626 997,08 грн. та інфляційні витрати у розмірі 103 092 756,53 грн. Судові витрати покласти на Державне підприємство "Гарантований Покупець"

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що Договором №2298/02/21 від 15.09.2021 жодних відкладальних обставин для оплати послуг не передбачено, натомість чітко визначено етапи та строки оплати таких послуг.

Також скаржник зазначає, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" перед ДП "НАЕК "Енергоатом" зумовлена самим Державним підприємством "Гарантований Покупець".

Щодо нарахованої пені скаржник вказує, що до 26.04.2022 постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №332 містила лише рекомендацію учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування штрафних санкцій, тому ним було заявлено до стягненню пеню, нараховану до 26.04.2022.

Також Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" вказує, що сам факт військової агресії проти України не звільняє від відповідальності за порушення зобов`язань, в той час як Державне підприємство "Гарантований Покупець" письмово не повідомляло позивача за первісним позовом про настання форс-мажорних обставин.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та клопотання учасників апеляційного провадження

07.09.2023 через відділ документального забезпечення від відповідача за первісним позовом надійшли письмові пояснення на апеляційну скаргу, відповідно до яких відповідач за первісним позовом заперечує проти задоволення апеляційної скарги.

22.08.2024 через відділ документального забезпечення суду від відповідача за первісним позовом надійшли письмові пояснення до яких додано контррозрахунок інфляційних втрат.

09.10.2024 через відділ документального забезпечення суду від відповідача за первісним позовом надійшли письмові пояснення до яких додано контррозрахунок інфляційних втрат та 3% річних.

01.11.2024 через відділ документального забезпечення суду від скаржника надійшли додаткові пояснення, до ких останнім додано свій контрозрахунок 3% річних та інфляційних втрат.

04.11.2024 через відділ документального забезпечення суду від відповідача за первісним позовом надійшли заперечення на додаткові пояснення позивача від 01.11.2024.

06.11.2024 через відділ документального забезпечення від позивача/скаржника надійшли додаткові пояснення.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2023 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді - Ткаченка Б.О., суддів: Владимиренко С.В., Корсака В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2023 у справі № 910/1848/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на 07.09.2023.

05.09.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2023 відкладено розгляд справи №910/1848/23 на 28.09.2023.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.09.2023, у зв`язку з перебуванням судді Корсак В.А у відпустці, для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Гаврилюк О.М., Владимиренко С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2023 прийнято справу №910/1848/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2023 до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Гаврилюк О.М., Владимиренко С.В.

21.09.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2023 задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.09.2023, у зв`язку з перебуванням судді Гаврилюка О.М., у відпустці, для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Владимиренко С.В., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2023 прийнято справу №910/1848/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2023 до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Владимиренко С.В. Сулім В.В.

28.09.2023 у судовому засіданні оголошено перерву до 09.11.2023

02.11.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2023 задоволеноклопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2023 зупинено провадження у справі №910/1848/23 до розгляду Об`єднаною палатою Верховного Суду справи №911/1359/22.

19.04.2024 Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду прийнято постанову у справі № 911/1359/22, якою касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 16.12.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2023 у справі № 911/1359/22 в оскаржуваній частині щодо вимог про стягнення пені у розмірі 17 933 524,59 грн. залишено без змін.

29.05.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про поновлення провадження.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2024 поновленоапеляційне провадження по справі №910/1848/23 Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2023. Розгляд справи № 910/1848/23 призначено на 27.06.2024.

У подальшому склад суду неодноразово змінювався.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2024, справу №910/1848/23 для вирішення процесуальних дій передано колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: - Сулім В.В., Гаврилюк О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2024 прийнято справу №910/1848/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2023 по справі №910/1848/23 до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Ткаченко Б.О. суддів - Гаврилюк О.М., Сулім В.В. Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2023 призначено на раніше визначену дату та час 12.09.2024.

12.09.2024 у судовому засіданні оголошено перерву на 10.10.2024

10.10.2024 у судовому засіданні оголошено перерву на 07.11.2024

07.11.2024 у судовому засіданні оголошено перерву на 19.11.2024

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

Учасники апеляційного з`явилися в судове засідання 19.11.2024 та надали свої пояснення по суті апеляційної скарги.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, 15.09.2021 з метою виконання спеціальних обов`язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії на період з 01 жовтня 2021 року до 30 квітня 2023 року з метою надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів між Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (постачальник універсальних послуг) та Державним підприємством "Гарантований Покупець" (замовник) укладено Договір №2298/02/21 про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів постачальником універсальних послуг (надалі - Договір).

У відповідності до п. 1 Договору постачальник зобов`язується надавати замовнику послуги із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів, а замовник зобов`язується отримувати надані постачальником послуги та оплачувати їх вартість на умовах та в порядку, визначеному цим договором та Положенням про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 №483 (зі змінами).

Строк надання послуг - з 01.10.2021 по 31.03.2023 (п. 3 Договору в редакції Додаткової угоди №2230/02/22 від 31.10.2022).

Пунктом 7 Договору передбачено, що оплата постачальнику вартості послуг здійснюється замовником шляхом перерахування на поточний рахунок постачальника таким чином:

перший платіж - за три банківські дні до розрахункового місяця в обсязі 20 відсотків прогнозованої вартості послуг (з податком на додану вартість);

другий платіж - до 3 (включно) числа розрахункового місяця в обсязі 20 відсотків прогнозованої вартості послуг (з податком на додану вартість);

третій платіж - до 9 (включно) числа розрахункового місяця в обсязі 20 відсотків прогнозованої вартості послуг (з податком на додану вартість);

четвертий платіж - до 15 (включно) числа розрахункового місяця в обсязі 20 відсотків прогнозованої вартості послуг (з податком на додану вартість);

п`ятий платіж - до 21 (включно) числа розрахункового місяця в обсязі 20 відсотків прогнозованої вартості послуг (з податком на додану вартість);

шостий платіж - до 14 (включно) числа місяця, що настає за розрахунковим періодом у розмірі, який визначається як різниця між вартістю послуг (з податком на додану вартість) за розрахунковий місяць відповідно до акта приймання-передачі послуг за розрахунковий місяць за формою, наведеною у додатку 6 до цього договору, та сумою перших п`яти платежів.

У разі, якщо дата платежу припадає на вихідний/святковий день, такий платіж здійснюється на наступний робочий день після такого вихідного/святкового дня.

Якщо сумарна сплата замовником постачальнику прогнозованої вартості за розрахунковий місяць (сума перших п`яти платежів) перевищує вартість послуги, що зазначена в акті приймання-передачі послуг, постачальник здійснює повернення замовнику різниці до 15 (включно) числа місяця, що настає за розрахунковим періодом.

Згідно п. 10 Договору факт надання та отримання послуг підтверджується актом приймання-передачі послуг.

У пункті 16 Договору сторонами було погоджено, що у разі порушення замовником зобов`язань щодо строків оплати наданих послуг він сплачує постачальнику послуг пеню у розмірі 0,1 відсотка розміру платежу, за яким допущено прострочення оплати (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на день розрахунку), за кожен день прострочення. Замовник звільняється від відповідальності, передбаченої цим пунктом договору, у разі несвоєчасної та/або неповної оплати виробниками гарантованому покупцю наданих послуг відповідно до пункту 8 Положення про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 №483 (зі змінами).

Під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони керуються законодавством, зокрема Законом України "Про ринок електричної енергії" (п. 29 Договору).

Відповідно п. 34 Договору (в редакції Додаткової угоди №2230/02/22 від 31.10.2022) цей договір набирає чинності з 15.09.2021 та діє до 31.03.2023.

Спір за первісним позовом (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) виник у зв`язку з твердженнями Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" про неналежне виконання Державним підприємством "Гарантований Покупець" своїх зобов`язань з оплати наданих позивачем за первісним позовом згідно Договору у період з грудня 2022 року по 01.04.2023 послуг, у зв`язку з чим у відповідача виник борг у розмірі 831 654 202,51 грн.

Спір у справі за зустрічним позовом виник, у зв`язку з твердженнями Державного підприємства "Гарантований Покупець" про різне тлумачення сторонами умов абзацу 1 пункту 16 Договору, оскільки відповідач за зустрічним позовом вважає, що пеня підлягає нарахуванню також за прострочення сплати попередньої оплати за послуги, в той час як позивач за зустрічним позовом вважає, що пеня підлягає нарахуванню лише на суму боргу з оплати вже наданих послуг.

Межі, мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно до ч. 4 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Приписами ч. 3 ст. 277 ГПК України встановлено виключний перелік підстав норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

Так, під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування чи зміни рішення в частині, яка не є предметом апеляційного оскарження (зустрічні позовні вимоги).

Стосовно первісних позовних вимог, які є предметом перегляду в суді апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За змістом пункту першого частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Так, сторонами не заперечується факт надання Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" на підставі Договору у період з грудня 2022 року по 01.04.2023 Державному підприємству "Гарантований Покупець" послуг загальною вартістю 831 654 202,51 грн.

Більше того, обсяг та вартість наданих позивачем за первісним позовом послуг визнається Державним підприємством "Гарантований Покупець", оскільки на дату вирішення даного спору судом першої інстанції дані послуги були майже повністю оплачені відповідачем за первісним позовом (як шляхом перерахунку коштів, так і шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог), на підтвердження чого Державним підприємством "Гарантований Покупець" було долучено до своїх клопотань про закриття провадження відповідні докази.

У своїх заявах по суті спорів за первісним та зустрічним позовами Державне підприємство "Гарантований Покупець" не заперечував наявність та обсяг грошових зобов`язань перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія", однак вказувало, що строк їх виконання не настав.

Частиною 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відповідно до частини першої статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином до умов договору та вимог цього Кодексу. Інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У пункті 7 Договору сторонами було погоджено, що оплата постачальнику вартості послуг здійснюється замовником шляхом перерахування на поточний рахунок постачальника таким чином:

перший платіж - за три банківські дні до розрахункового місяця в обсязі 20 відсотків прогнозованої вартості послуг (з податком на додану вартість);

другий платіж - до 3 (включно) числа розрахункового місяця в обсязі 20 відсотків прогнозованої вартості послуг (з податком на додану вартість);

третій платіж - до 9 (включно) числа розрахункового місяця в обсязі 20 відсотків прогнозованої вартості послуг (з податком на додану вартість);

четвертий платіж - до 15 (включно) числа розрахункового місяця в обсязі 20 відсотків прогнозованої вартості послуг (з податком на додану вартість);

п`ятий платіж - до 21 (включно) числа розрахункового місяця в обсязі 20 відсотків прогнозованої вартості послуг (з податком на додану вартість);

шостий платіж - до 14 (включно) числа місяця, що настає за розрахунковим періодом у розмірі, який визначається як різниця між вартістю послуг (з податком на додану вартість) за розрахунковий місяць відповідно до акта приймання-передачі послуг за розрахунковий місяць за формою, наведеною у додатку 6 до цього договору, та сумою перших п`яти платежів.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" вважає, що саме у встановлений п. 7 Договору строк Державне підприємство "Гарантований Покупець" повинне було оплачувати послуги, однак порушило визначені даною умовою Договору терміни.

Державне підприємство "Гарантований Покупець" заперечує порушення ним термінів оплати послуг та вказує, що у зв`язку з наявністю у Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" боргу перед Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", то строк виконання відповідачем за первісним позовом своїх грошових зобов`язань за Договором не настав.

За приписами ст. 637 Цивільного кодексу України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу.

Статтею 213 Цивільного кодексу України визначено, що при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Перш за все судом враховано, що укладений сторонами Договір не є класичним договором у сфері господарських/цивільних правовідносин, оскільки даний договір укладений з метою забезпечення в першу чергу публічного інтересу - забезпечення загального економічного інтересу в електроенергетичній галузі України, необхідного для задоволення інтересів громадян, суспільства і держави, а фактично стосується забезпечення доступності електричної енергії для фізичних осіб (побутових споживачів).

Відтак, для забезпечення фізичних осіб електричною енергією державою було створено механізм, роботу якого визначено у Положенні про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 №483 (надалі - Положення).

Судом також враховано, що з часу запровадження механізму покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії (з 2019 року) концепція функціонування та оплат двічі змінювалась (у 2021 році та у 2022 році).

Так, на початку функціонування механізму покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії у 2019 році мала місце "товарна" модель покладення спеціальних обов`язків (надалі - ПСО): на виконання вимог статті 62 Закону України "Про ринок електричної енергії" Положенням на державних виробників (Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" та Приватне акціонерне товариство "Укргідроенерго") були покладені спеціальні обов`язки на ринку щодо обов`язкового продажу визначених положенням відсотків прогнозного обсягу відпуску електричної енергії, затвердженого у прогнозному балансі об`єднаної енергетичної системи України на відповідний місяць, за двосторонніми договорами на електронних аукціонах Державному підприємству "Гарантований Покупець" за ціною, значно нижчою за ринкову. Торги відбувались на спеціальних сесіях Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська енергетична біржа".

Однак, з 01.10.2021 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2021 №859 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 року №483 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" "товарна" модель функціонування системи ПСО була змінена на "фінансову": Положення передбачало надання Державним підприємством "Гарантований Покупець" послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів державним виробникам (Державному підприємству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" та Приватному акціонерному товариству "Укргідроенерго"), обсяг якої розраховується відповідно до Методики розрахунку вартості послуги із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів, що надається Державним підприємством "Гарантований Покупець" виробнику електричної енергії

Одночасно постачальники універсальних послуг придбавали у Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на електронних аукціонах електричну енергію для постачання побутовим споживачам в обсязі їх мінімального споживання за період М-3, де М - розрахунковий місяць;

Таким чином, за "фінансової" ПСО виробники (Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" та Приватне акціонерне товариство"Укргідроенерго"):

- реалізовують електричну енергію на ринку за вільними (ринковими) цінами;

- купують послугу у Державного підприємства "Гарантований Покупець":

Державне підприємство "Гарантований Покупець":

- купує послуги у постачальників універсальних послуг;

- отримує кошти від виробників за надану послугу Державного підприємства "Гарантований Покупець" пропорційно обсягам електричної енергії, проданим виробниками відповідно до Методики;

Постачальники універсальних послуг (яким є Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія"):

- купують електричну енергію у ДП "НАЕК "Енергоатом" для постачання побутовим споживачам в обсязі їх мінімального споживання за період М-3;

- купують електричну енергію для постачання побутовим споживачам в обсязі їх споживання на ринку за вільними цінами;

- здійснюють постачання електричної енергії споживачам за встановленим тарифом для населення (1,48 грн. без ПДВ);

- різницю виставляють Державному підприємству "Гарантований Покупець", як послугу.

Така модель функціонувала до повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України.

Однак через військову агресію Російської Федерації проти України, що мало своїм наслідком захоплення Запорізької АЕС та Каховської ГЕС, ракетні обстріли об`єктів енергетики та виникнення необхідності відновлення об`єктів генерації, виробничі потужності Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" та Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго" значно зменшились, як і дохід від експортного ПСО, тому сплата виробниками Державному підприємству "Гарантований Покупець" послуг стала значним фінансовим тягарем, у зв`язку з чим з метою забезпечення купівлі-продажу електричної енергії постачальникам універсальних послуг в особливий період, відповідно до наказу Міністерства енергетики України від 21.03.2022 №132 державним виробникам (ДП "НАЕК "Енергоатом" та ПАТ "Укргідроенерго") дозволили здійснювати продаж електричної енергії Державному підприємству "Гарантований Покупець" у обсягах, визначених відповідно до наказу, за двосторонніми договорами без проведення електронних аукціонів, за ціною, що склалася на ринку "на добу наперед" у відповідну годину постачання.

Таким чином, внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, на період воєнного стану функціонує змішана модель ПСО, яка містить елементи як "товарної", так і "фінансової".

Отже, Державне підприємство "Гарантований Покупець" повинне компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (постачальнику універсальних послуг) різницю між вартістю витрат Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" на придбання електричної енергії та її постачання побутовому споживачу, та вартістю електричної енергії, яка була поставлена побутовим споживачам за затвердженим державою тарифом для населення. В свою чергу, Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" повинне постачати постачальникам універсальних послуг електричну енергію для побутових споживачів за фіксованими цінами та сплачувати Державному підприємству "Гарантований Покупець" вартість послуги гарантованого покупця. А постачальник універсальних послуг повинен оплачувати виробнику електричної енергії поставлену електричну енергію.

Із наведеного вбачається, що в даному випадку фактично кошти перераховуються по ланцюгу (колу) - Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" повинне сплачувати кошти Державному підприємству "Гарантований Покупець" вартість послуги гарантованого покупця, Державне підприємство "Гарантований Покупець" повинне компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (постачальнику універсальних послуг) витрати на постачання електроенергії побутовим споживачам за тарифом для населення, Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" повинне сплачувати Державному підприємству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" поставлену електричну енергію.

При цьому, укладення між Державним підприємством "Гарантований Покупець" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" договору про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів постачальником універсальних послуг, є неможливим без укладення між (в даному випадку) Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" та Державним підприємством "Гарантований Покупець" договору про надання послуги із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів гарантованим покупцем (п.п. 1) п. 7, п.п. 1) п. 8 Положення).

Наведене свідчить про пов`язаність вказаних осіб між собою грошовими зобов`язаннями один перед одним в силу специфіки ринку забезпечення електроенергією побутових споживачів.

Наведене також підтверджується тим, що у п. 1 Договору Державним підприємством "Гарантований Покупець" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" було чітко визначено, що оплата послуг постачальника універсальних послуг здійснюється на умовах та в порядку, визначеному цим договором та Положенням про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 №483 (зі змінами).

Тобто сторони чітко усвідомлювали та погоджувались на те, що оплата за Договором регулюються не лише умовами спірного договору, а й нормативно-правовим актом, який може змінюватись. Посилання у п. 1 Договору на Положення "зі змінами", на думку суду, свідчить, що сторони усвідомлювали можливість (високу імовірність) зміни норм Положення під час дії Договору та відповідно погоджувались з регулюванням своїх правовідносин згідно чинної редакції Положення.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог у частині стягнення з відповідача на користь позивача основної заборгованості, суд першої інстанції керувався тим, що матеріалами справи підтверджується існування у Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" перед Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" боргу в спірний період, а відтак строк виконання Державним підприємством "Гарантований Покупець" обов`язку з оплати Товариству з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" послуг за Договором не настав.

Проте, колегія суддів не погоджується із даними висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Згідно з п. 8 договору фактична вартість послуг у відповідному місяці розраховується постачальником універсальних послуг відповідно до додатка 5 Положення про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії на підставі фактичних даних.

За умовами підпп. 1 п. 12 договору постачальник має право отримувати оплату вартості послуг з урахуванням вимог підп. 2 п. 8 Положення про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії.

Замовник зобов`язаний здійснювати в повному обсязі оплату послуг у порядку, визначеному п. 7 цього договору (п. 13 договору).

Водночас, не погоджуючись з висновком суду першої інстанції про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, а також про наявність відкладальної умови у визначенні строку оплати вартості надання Підприємству послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів, з урахуванням довідки ДП «НАЕК «Енергоатом», яка свідчить про наявність заборгованості Товариства перед ним, колегія суддів зазначає таке.

Підпунктом 2 п. 8 Положення про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, затвердженого постановою КМУ №483 від 05.06.2019, передбачено, що Гарантований покупець зобов`язаний оплачувати своєчасно та у повному обсязі постачальникам універсальних послуг вартість надання постачальниками універсальних послуг гарантованому покупцю послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів за умови відсутності у постачальника універсальних послуг заборгованості перед ДП «НАЕК «Енергоатом» за поставлену електричну енергію згідно з п. 5 цього Положення.

Пункт 5 Положення до спеціальних обов`язків відносить придбання постачальниками універсальних послуг, що діють в торговій зоні «об`єднаної енергосистеми України», за результатами проведення електронних аукціонів у ДП «НАЕК «Енергоатом» стандартних продуктів BASE_M для постачання побутовим споживачам таких постачальників універсальних послуг в обсязі їх мінімального споживання електричної енергії в торговій зоні «об`єднаної енергосистеми України» за годину в аналогічному місяці попереднього року за ціною індекс РДН BASE в торговій зоні «об`єднаної енергосистеми України» («бази») за період M-3, де M-розрахунковий місяць.

Системний аналіз наведених положень свідчить, що відкладальна обставина, на яку посилається як відповідач за первісним позовом так і суд першої інстацнії, може бути застосована виключно у разі наявності у постачальника універсальних послуг заборгованості перед ДП «НАЕК «Енергоатом» за результатами проведення електронних аукціонів.

У постанові від 25.01.2024 у справі №910/1294/23 Верховний Суд зазначив, що «суди попередніх інстанцій при застосуванні п. 5 Положення правильно встановили безпосередній зміст норми Положення та, відповідно, в межах своєї компетенції здійснили її буквальне тлумачення та застосування (а не довільне трактування як про це зазначає скаржник). Вказана норма носить визначений, недвозначний характер і її не можливо тлумачити без урахування її дійсного змісту (ширше, ніж буквальний текст), так як відповідне може призвести до безпідставного та довільного пристосування норми права до поточних фактичних правовідносин та відходу від її дійсного змісту. При цьому зміст положень наказу Міністерства енергетики України №114 від 13.03.2022 «Про забезпечення продажу електричної енергії операторам системи розподілу та постачальникам універсальних послуг» не можна розглядати як такий, що сам по собі скасовує, змінює чи відміняє дію норм Положення про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, затвердженого постановою КМУ від 05.06.2019 №483 (в редакції постанови КМУ від 11.08.2021 №859), враховуючи ієрархію правових актів між собою, зокрема, за суб`єктами нормотворення. Отже, висновки скаржника про те що, дією наказу Міністерства енергетики України №114 від 13.03.2022 не скасовується підп. 2 п. 8 Положення, є правильними, але при цьому він не врахував, що у спірних правовідносинах, врегульованих Положенням, також відсутні і підстави для зміни п. 5 того самого Положення відповідним наказом, що було враховано судами попередніх інстанцій у прийнятті рішення.».

Відповідач вибірково цитує висновки Верховного Суду у вказаній постанові та зазначає лише ті, у яких Верховний Суд погодився з його доводами «про те що, дією наказу Міністерства енергетики України №114 від 13.03.2022 не скасовується підп. 2 п. 8 Положення». Однак відповідач свідомо ігнорує ті висновки, у яких Верховний Суд зазначив, що «він не врахував, що у спірних правовідносинах, врегульованих Положенням, також відсутні і підстави для зміни п. 5 того самого Положення відповідним наказом».

У цій же постанові Верховний Суд виснував: «Отже, системний аналіз зазначених вище положень свідчить про правильність висновків судів попередніх інстанцій про те, що відкладальна обставина, на яку посилається відповідач, може бути застосована виключно у разі наявності у постачальника універсальних послуг заборгованості перед ДП «НАЕК «Енергоатом» за результатами проведення електронних аукціонів, наявність якої не було доведено відповідачем.».

У матеріалах справи, що розглядається, відсутні докази наявності у позивача заборгованості перед ДП «НАЕК «Енергоатом» за електричну енергію, закуплену саме за результатами проведення електронних аукціонів, у зв`язку із чим суд першої інстанції дійшов до передчасних висновків про відмову в задоволенні позовних вимог у частині основної заборгованості.

Водночас, як вбачається із матеріалів справи та не заперчується сторонами, що як на момент проголошення рішення судом першої інстанції, так і на момент апеляційного перегляду оскаржуваного рішення, відповідачем за первісним позовом заборгованість у розмірі - 831 654 202, 51 грн. погашена, у зв`язку із чим відповідач неодноразово подавав до суду першої інстанції клопотання про закриття провадження у відповідній частині.

Судом першої інстанції зазначено, що сплата Державним підприємством "Гарантований Покупець" коштів на виконання своїх зобов`язань за Договором у межах визначеного цим договором та Положенням строку, у даному випадку, не є підставою для закриття провадження у справі згідно п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" пред`явило позов до закінчення строку на оплату послуг, визначеного Договором та Положенням, а відтак простроченого боргу не існувало саме на момент подання даного позову.

Проте, як встановлено колегією суддів вище, що позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості є правомірними та обґрунтованими, а тому колегія суддів констатує про наявність правових підстав для закриття провадження у відповідній частині, у зв`язку із відсутністю предмета спору.

Пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Предметом спору є об`єкт спірних правовідносин, тобто благо, відносно якого виникає спір між позивачем і відповідачем.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про закриття провадження у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача 831 654 202, 51 грн. заборгованості.

Щодо позовних вимог у частині стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 201 710 253,69 грн., колегія суддів дійшла наступних висновків.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач порушив зобов`язання за договором у частині своєчасного повернення позивачу грошових коштів у розмірі 831 654 202, 51 грн.

Укладеним сторонами Договором передбачена відповідальність за порушення виконання грошового зобов`язання за Договором у вигляді пені.

У зв`язку із порушенням строків повернення коштів позивачем нараховані та заявлені до стягнення 201 710 253,69 грн пені.

За приписами ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Статтею 17 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" передбачено, що органи державної влади України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, громадські об`єднання, а також громадяни зобов`язані сприяти діяльності військового командування та військових адміністрацій у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану на відповідній території.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правовий статус та обмеження прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах воєнного стану визначаються відповідно до Конституції України та цього Закону.

Статтею 1 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" визначено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України. Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора.

Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Згідно із п. 4 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про ринок електричної енергії" до повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належать, зокрема, затвердження правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку, порядку розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів, який включає в тому числі положення щодо особливостей розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів з третіми державами, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

25.02.2022 НКРЕКП прийнято постанову № 322 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану".

Постановою НКРЕКП № 413 від 26.04.2022 "Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 та визнання такою, що втратила чинність, постанови НКРЕКП від 08.04.2020 № 766" доповнено пункт 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 підпунктом 16, який встановлює, що на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надано такі настанови: зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 14 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" визначено, що Регулятор на своїх засіданнях приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції. Згідно частини 2 цієї статті рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", визначено, що для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг регулятор: приймає обов`язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції.

Отже, Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, Регулятор на своїх засіданнях приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції та є обов`язкові до виконання.

Постанову прийнято відповідно до законів України "Про ринок електричної енергії", "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 24.02.2022, введеним відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 та продовженим Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, ураховуючи Протокол наради щодо обговорення заходів стабілізації учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду з метою забезпечення операційної безпеки функціонування основної частини ОЕС України від 25.02.2022.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22 вказала, що постанова № 332 від 25.02.2022 (у редакції від 26.04.2022) прийнята НКРЕКП (Регулятором) в межах своїх повноважень, а тому її положення, у тому числі, підпункт 16 пункту 1, відповідно до якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії, є обов`язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, враховуючи наведені норми чинного законодавства та встановлені фактичні обставини справи, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача пені у розмірі - 201 710 253,69 грн.

Щодо стягнення з ві повідача на користь позивача 3% річних та інфляційних втрат, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховний Суд № 910/12604/18 від 01.10.2019).

Визначене ч. 2 ст. 625 ЦК України право на стягнення інфляційних втрат і 3% річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 роз`яснив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Тобто, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

За результатами перевірки нарахування заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат, колегія суддів погоджується з обґрунтованістю наданого позивачем до суду апеляційної інстацнії 01.11.2024 розрахунку 3% річних у розмірі 17 220 500, 33 грн. та інфляційних нарахувань у розмірі - 88 699 587,55 грн.

Перевіривши наданий відповідачем за первісним позовоми контррозрахунок позовних вимог, колегія суддів встановила, що він є невірним, містить методичні та арифметичні помилки. В окремих випадках відповідачем невірно розраховано кількість днів прострочення, в інших - невірно виконано арифметичні дії.

Так, розрахунок 3 % річних (ст. 625 ЦК України) виконується за формулою: сума санкції = С х 3 х Д / 365 / 100, де С - сума заборгованості; Д - кількість днів прострочення.

Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

При цьому, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України). Зокрема, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Отже, припиняючи нарахування 3% річних на суму заборгованості по 1 - 5 платежах в останній день відповідного місяця, ДП "Гарантований покупець" не враховує, що в порушення умов договору грошове зобов`язання не виконане належним чином та, в розумінні ст. 598, 599 ЦК України, не є припиненим, тому безпідставним є припинення застосування передбаченої ст. 625 ЦК України відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Також, як зазначалось колегією суддів вище, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів заборгованості позивача перед ДП "НАЕК "Енергоатом" за придбану за результатами проведення електронних аукціонів електричну енергію, у відповідача відсутні підстави для посилання на положення підпункту 2 п. 8 Положення про ПСО, як на відкладальну обставину.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів задовольняє частково позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат, а тому з відповідача на користь позивача підлягає до стягненню 3% річних у розмірі 17 220 500, 33 грн. та інфляційних нарахувань у розмірі - 88 699 587,55 грн. В інший частині в задоволенні позову слід відмовити.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені скаржником у апеляційній скарзі, знайшли своє часткове підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено при нез`ясуванні обставин, що мають значення для справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права (ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України), у зв`язку з чим на підставі п. 1-4 ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України оскаржуване рішення підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення з вищевикладених підстав.

Розподіл судових витрат

Судовий збір розподіляється відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 231, 240, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2023 у справі № 910/1848/23 - задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2023 у справі № 910/1848/23 скасувати в частині первісних позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення яким:

«Закрити провадження у справі в частині стягнення з Державного підприємства "Гарантований Покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" заборгованості за Договором про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів постачальником універсальних послуг №2301/02/21 від 15.09.2021 у розмірі - 831 654 202,51 грн.

Первісні позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Гарантований Покупець" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 27, код ЄДРПОУ 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (10003, м. Житомир, майдан Перемоги, 10, код ЄДРПОУ 42095943), 3 % річних у розмірі - 17 220 500, 33 грн., інфляційних нарахувань у розмірі - 88 699 587,55 грн. та 763 168,56 грн. судового збору за подання позову.

В іншій частині в задоволенні первісних позовних вимог відмовити.»

3. Стягнути з Державного підприємства "Гарантований Покупець" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 27, код ЄДРПОУ 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (10003, м. Житомир, майдан Перемоги, 10, код ЄДРПОУ 42095943) 319 843,94 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи №910/1848/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 287 та 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено та підписано 03.12.2024.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді О.М. Гаврилюк

В.В. Сулім