Постанова

від 04.12.2024 по справі 910/8443/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2024 р. Справа№ 910/8443/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Гаврилюка О.М.

Суліма В.В.

розглянувши в письмовому провадженні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» на рішення Господарського суду міста Києва від 31.07.2023

у справі №910/8443/23 (суддя - Спичак О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України»

до Департаменту забезпечення державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України

про стягнення 143 627,18 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (далі - ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», позичав) з вимогою стягнути з Департаменту забезпечення державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (далі - Департаменту забезпечення державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, відповідач) 143627,18 грн, з яких 98182,22 грн основного боргу, 11889,46 грн пені, 3671,75 грн 3% річних та 29883,75 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує, тим що у зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем об`єми природного газу, спожитого відповідачем у спірному періоді (06.11.2021 - 18.11.2021 року) автоматично включено до портфеля постачальника «останньої надії» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем. Однак, відповідач не здійснив оплату спожитого ним у спірному періоді природного газу, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 98182,22 грн. Крім того, позивачем нарахована та заявлено до стягнення з відповідача 11889,46 грн пені, 3671,75 грн 3% річних та 29883,75 грн інфляційних втрат.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.07.2023 у справі № 910/8443/23 позов задоволено частково. Стягнуто з Департаменту забезпечення державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» суму основного боргу у розмірі 98182 грн 22 коп., пеню у розмірі 1 грн 00 коп., 3% річних у розмірі 3671 грн 75 коп., інфляційні втрати у розмірі 29883 грн 75 коп. та судовий збір у розмірі 2684 грн 00 коп. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем було доведено суду належними та допустимими доказами постачання ним по 18.11.2021 (до дати укладення між сторонами Договору №25-1040/21-50-Т постачання природного газу від 19.11.2021) відповідачу природного газу на суму обсягом 5844,18 куб.м. на суму 98182,22 грн. Зобов`язання щодо сплати за переданий позивачем відповідачу природний газ на загальну суму 98 182,22 грн відповідачем виконано.

Також, суд дійшов висновку щодо його обґрунтованості заявленого до стягнення з відповідача пеню у розмірі 11889,46 грн за період з 01.01.2022 по 30.06.2022.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" подало апеляційну скаргу, в якій просить суд прийняти апеляційну скаргу та відкрити апеляційне провадження; рішення Господарського суду міста Києва від 31.07.2023 у справі №910/8443/23 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в розмірі 11 888, 46 грн. скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги в розмірі 4026, 00 грн. покласти на відповідача.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим Господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення в оскаржуваній частині щодо часткового задоволення позовних вимог про стягнення 1,00 пені, порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині ухвалено при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.08.2023 справу №910/8443/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді: Ткаченко Б.О., суддів - Майданевич А.Г., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.08.2023 витребувано матеріали справи у Господарського суду міста Києва.

06.09.2023 матеріали справи №910/8443/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №910/8443/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» на рішення Господарського суду міста Києва від 31.07.2023 у справі №910/8443/23, ухвалено розгляд апеляційної скарги здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, встановлено учасникам справ строк для подання пояснень, клопотань, заперечень протягом 10 днів з дня вручення ухвали.

У зв`язку з перебуванням судді Майданевич А.Г., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, на лікарняному, здійснити розгляд апеляційної скарги у визначеному складі суду неможливо.

Відповідно до пп. 2.3.25., 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п. 5.1 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням зборів суддів від 02.10.2018 р., за допомогою автоматизованої системи було здійснено заміну судді Майданевич А.Г., у складі визначеної колегії для розгляду вказаної вище справи, про що сформовано відповідний протокол.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 прийнято справу №910/8443/23 до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Гаврилюк О.М., Сулім В.В.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 04.07.2017 №880 здійснює ліцензійне постачання природного газу.

За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №917-р позивача визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу.

Постачальник «останньої надії» - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу (п. 26 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу»).

26.10.2021 набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 №1102 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 №809 і від 9 грудня 2020 № 1236» (далі - Постанова КМУ №1102).

Пунктом 2 Постанови КМУ №1102 визначено зобов`язання акціонерного товариства «Магістральні газопроводи України», Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника «останньої надії» обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

У відповідності до положень пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов`язані надати постачальнику «останньої надії» через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача; назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об`єкта споживача. Зазначена інформація надається через інформаційну платформу, за допомогою відправки повідомлення на поштову скриньку постачальника останньої надії в інформаційній платформі дані скриньки g_mail_plr.

Як вказує позивач у позовній заяві, у зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем об`єми природного газу, спожитого відповідачем у спірному періоді (06.11.2021 - 18.11.2021) автоматично включено до портфеля постачальника «останньої надії» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем. Однак, відповідач не здійснив оплату спожитого ним у спірному періоді природного газу, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 98 182,22 грн. Крім того, позивачем нарахована та заявлена до стягнення з відповідача 11 889,46 грн пені, 3 671,75 грн 3% річних та 29 883,75 грн інфляційних втрат.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач вказав на те, що постачання природного газу було розпочато з 10.11.2021. При цьому, відповідач вказав на відсутність бюджетного фінансування, а також заявив про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені.

Перевіривши розрахунок пені, долучений позивачем до позовної заяви, суд першої інстанції дійшов висновку щодо його обґрунтованості (на суму 11889,46 грн).

Також, відповідачем було подано заяву про зменшення розміру пені, задовольняючи дану заяву суд першої інстанції зазначав наступне.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначного прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 зі справи № 904/4685/18 від 21.11.2019 зі справи № 916/553/19).

Водночас слід зазначити, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі № 917/791/18.

Обґрунтовуючи клопотання про зменшення розміру пені, відповідач вказував, що порушення ним виконання зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин. Крім того, відповідач просив суд врахувати його фінансове становище, загальну економічну ситуацію, яка склалась в країні, високий ступні інфляційних процесів в економіці. Відповідач зауважив, що повномасштабне вторгнення російської федерації та введення в Україні правового режиму воєнного стану об`єктивно зумовило виникнення складної економічної ситуації, необхідності додаткового фінансування.

Межі, мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (частина 6 вказаної статті).

Згідно з частиною 1 статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не установлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Як було встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, повна оплата вартості отриманого від позивача товару була здійснена з суттєвим порушенням строків.

Згідно зі статтями 230, 231 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку відповідач зобов`язаний сплатити за невиконання чи неналежне виконання господарського зобов`язання. Якщо розмір штрафних санкцій не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

У п. 4.5 Типового договору вказано, що у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за яки сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Перевіривши здійснений судом першої інстанції розрахунок пені, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність нарахувань пені в сумі 11 889,46 грн.

Згідно з частиною третьою статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Аналогічні приписи наведено у статті 233 ГК України, за змістом якої у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Аналіз приписів статей 551 ЦК України, 233 ГК України дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки; господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 зі справи № 904/4685/18 від 21.11.2019 зі справи № 916/553/19).

Неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора (рішення Конституційного Суду від 11.07.2013 року № 7-рп/2013).

Отже, у випадку нарахування неустойки, яка є завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 Цивільного кодексу України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшувати.

Судом першої інстанції вірно враховані доводи відповідача, викладені у клопотанні про зменшення розміру неустойки та обставини, так як відповідач входить до структури Державної служби спеціального зв`язку та захисту України, яка відповідно до Закону України «Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України», здійснює свою діяльність на забезпечення національної безпеки України від зовнішніх та внутрішніх загроз та є складовою сектору безпеки і оборони України.

Колегією суддів враховано доводи відповідача, що останній перебуває у ситуації складного фінансово-економічного становища, однією із основних причиною якого є значна заборгованість споживачів та їх неплатоспроможність, у тому числі бюджетних установ/організацій.

Судом першої інстанції також вірно прийнято до уваги пояснення відповідача в частині наявності об`єктивних обставин, що фактично зумовили неможливість своєчасного проведення розрахунків, у тому числі невідповідність тарифів на теплопостачання затратам на виробництво енергії.

Колегією суддів враховано, що відповідачем під час розгляду справи повністю погашено заборгованість за договором, що підтверджує поведінку відповідача, яка направлена на вжиття ним всіх можливих заходів до виконання зобов`язання та погашення основаного боргу під час розгляду справи.

Оцінивши доводи, на які вказує відповідач, в тому числі щодо загальної суми нарахованих позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат за прострочення оплати товару, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про можливість зменшення розміру пені, що підлягає стягненню з відповідача на 99 %, що становить 1 грн.

Колегія суддів зазначає, що зменшення розміру пені до 99 % є оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін. При цьому, судом першої інстанції правомірно враховано: збитковість відповідача, що підтверджується звітом про фінансові результати діяльності підприємства; відсутність доказів понесення позивачем збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором або погіршення матеріального стану підприємства, саме у зв`язку з порушенням відповідачем умов договору в частині строків оплати товару; стягнення судом з відповідача 3% річних, інфляційних втрат, що забезпечує інтереси позивача у зв`язку з вчиненим порушенням іншою стороною договору.

Рішення суду першої інстанції в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат апелянтом не оскаржується.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 31.07.2023 року у справі № 910/8443/23 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування чи зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

Розподіл судових витрат

Судовий збір розподіляється відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» на рішення Господарського суду міста Києва від 31.07.2023 у справі №910/8443/23 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 31.07.2023 у справі №910/8443/23 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України».

4. Матеріали справи №911/8443/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді О.М. Гаврилюк

В.В. Сулім