Постанова

від 27.11.2024 по справі 924/1351/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року Справа № 924/1351/20 (924/188/24)

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Грязнов В.В.

секретар судового засідання Дика А.І.

за участю представників сторін:

позивача, відповідача - не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 (вх. 5427/24 від 14.11.24) про ухвалення додаткової постанови у справі №924/1351/20 (924/188/24)

за апеляційними скаргами Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів" на рішення Господарського суду Хмельницької області, ухвалене 02.07.2024 у м. Хмельницький (повний текст рішення складено 09.07.2024) та на додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.07.2024, повний текст складено 17.07.2024, у справі №924/1351/20 (924/188/24) (суддя Танасюк О.Є.)

за позовом Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів"

до ОСОБА_1

про витребування майна із чужого незаконного володіння

в межах справи №924/1351/20 про банкрутство Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів"

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 233, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.11.24 прийнято відмову Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів" за заявами ОСОБА_2 (вх. 5388/24 від 12.11.24) та ОСОБА_3 (вх. 5392/24 від 12.11.24) від апеляційних скарг на рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.07.2024 та на додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.07.2024 у справі №924/1351/20 (924/188/24). Закрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.07.2024 та на додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.07.2024 у справі №924/1351/20 (924/188/24).

14.11.2024 через підсистему "Електронний суд" від ОСОБА_1 надійшла заява до Північно-західного апеляційного господарського суду про ухвалення додаткової постанови у справі №924/1351/20 (924/188/24). Скаржник просить стягнути з Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів" на її користь судові витрати на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 40 000 грн (том 3, а.с. 34-44).

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 (вх. 5427/24 від 14.11.24) про ухвалення додаткової постанови у справі №924/1351/20 (924/188/24). Розгляд заяви про ухвалення додаткової постанови призначено на 27.11.2024 об 15:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №1.

18.11.24 через підсистему "Електронний суд" від Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів" до суду апеляційної інстанції надійшли заперечення (вх.9990/24 від 18.11.24) на заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу.

18.11.24 через підсистему "Електронний суд" від Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів" до суду апеляційної інстанції надійшли ще одні заперечення (вх.9992/24 від 18.11.24) на заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу.

18.11.24 через підсистему "Електронний суд" від Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів" до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про помилково подане заперечення №9 на заяву ОСОБА_1 (вх. 9990/24 від 18.11.24) з проханням його не розглядати. При цьому заявник просить суд апеляційної інстанції врахувати заперечення №11 (вх. 9992/24 від 18.11.24). У даних запереченнях йдеться про те, що заявлені витрати відповідача є завищеними та необґрунтованими, правова позиція в суді апеляційної інстанції не змінювалася, а відтак розмір судових витрат слід зменшити до 1000 грн.

27.11.24 у судове засідання представники позивача та відповідача не з`явилися. Сторони були повідомлені про час та місце розгляду заяви про ухвалення додаткової постанови.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткової постанови про розподіл судових витрат у справі №924/1351/20 (924/188/24), колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідач просить вирішити питання про відшкодування йому судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 40000 грн.

Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.11.24 прийнято відмову Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів" за заявами ОСОБА_2 (вх. 5388/24 від 12.11.24) та ОСОБА_3 (вх. 5392/24 від 12.11.24) від апеляційних скарг на рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.07.2024 та на додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.07.2024 у справі №924/1351/20 (924/188/24). Закрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів" на рішення Господарського суду Хмельницької області, від 02.07.2024 та на додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.07.2024 у справі №924/1351/20 (924/188/24).

Заявник у межах встановленого ст. 129 ГПК України строку подав до суду апеляційної інстанції заяву про відшкодування судових витрат (витрат на професійну правову допомогу) у суді апеляційної інстанції в якій просить стягнути з Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів" на користь ОСОБА_1 40 000, 00 грн.

Частинами 1,2 ст. 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунок таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Враховуючи викладене, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Така правова позиція викладена у додаткових постановах Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №910/9111/17 та від 11.12.2018 у справі №910/2170/18.

Факт надання відповідачу професійної правничої допомоги під час розгляду справи №924/1351/20 (924/188/24) у суді апеляційної інстанції підтверджується наданими у строк, встановлений ч. 8 ст. 129 ГПК України, наступними доказами та містяться в матеріалах справи, а саме:

- договір про надання правової допомоги №15 від 14.02.2022 (том 3,а.с. 39-40);

- договір про внесення змін до договору №15 про надання правової допомоги від 14.02.2022 від 02.01.2024 (том 3, а.с. 41);

- додаток до договору про надання правової допомоги №15 від 14.02.2022 (том 3, а.с. 42);

- акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) до договору про надання правової допомоги №15 від 14.02.2022 (том 3, а.с. 43);

- ордер про надання правничої допомогу у Північно-західному апеляційному господарському суді (том 3, а.с. 44).

- cвідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ВА №1409 (том 3, а.с. 44 на звороті).

Так, 14.02.2022 року між адвокатом Керницькою О.В. (Адвокат) та ОСОБА_1. (Клієнт) укладено договір про надання правової допомоги №15, відповідно до умов якого Адвокат бере на себе зобов`язання усіма законними методами та способами надавати необхідну правову допомогу Клієнту у всіх справах, що пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням його порушених, оспорюваних, невизнаних прав та законних інтересів, а Клієнт зобов`язується оплатити послуги Адвоката (гонорар) та компенсувати фактичні витрати на надання правової допомоги в обсязі та на умовах, визначених цим Договором.

Згідно з п. 3.2 договору винагорода Адвоката за надання правової допомоги (гонорар) обчислюється виходячи з витрачених годин роботи Адвоката (погодинна оплата). Вартість однієї години Адвоката встановлюється сторонами у додатку до договору.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що у будь-якому випадку гонорар Адвоката не може бути меншим фіксованого розміру гонорару, який встановлюється сторонами у додатку до договору.

Відповідно до п. 3.4. договору у разі, якщо після розрахунку гонорару відповідно до п. 3.2. цього договору (за погодинною оплатою), розмір гонорару буде більшим, ніж фіксований розмір гонорару, встановлений сторонами у відповідному додатку, оплаті підлягає гонорар, який розрахований відповідно до п. 3.2. цього договору.

Вартість однієї години роботи адвоката та фіксований розмір гонорару можуть бути змінені за домовленістю сторін, що оформляється відповідною додатковою угодою (п. 3.5. договору).

Відповідно до п. 3.6. договору факт надання адвокатом правової допомоги клієнту підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), у якому має міститись опис виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та здійснених ним витрат. У відповідному акті також може міститись посилання на конкретну судову справу (номер справи, назва суду), в межах якої адвокатом надавалася правова допомога клієнту.

Згідно п. 3.7. договору клієнт сплачує адвокату гонорар протягом 10-ти календарних днів з моменту підписання сторонами відповідного акта приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг). За домовленістю сторін гонорар може сплачуватися в інші строки (в тому числі в момент підписання цього договору).

Пунктом 3.8. договору визначено, що гонорар сплачується будь-яким не забороненим законодавством способом. На підтвердження сплати суми гонорару готівкою адвокат видає клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо), який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.

02.01.2024 адвокатом Керницькою О.В. (Адвокат) та ОСОБА_1. (Клієнт) укладено договір про внесення змін до договору №15 про надання правничої допомоги від 14.02.2024 згідно до якого у розділі 4 договору №15 про надання правової допомоги від 14 лютого 2022 "Строк дії та інші умови договору" п. 4.1 викладено у наступній редакції: "Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2025 року".

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п.1 додатку до договору про надання правової допомоги №15 від 14.02.2022 вартість 1 (однієї) години роботи адвоката відповідно до п. 3.2 договору про надання правової допомоги встановлено в розмірі (у межах судової справи №924/1351/20 (924/188/24): 3500 грн за представництво інтересів клієнта в суді апеляційної інстанції та надання іншої правничої допомоги, пов`язаної зі справою, в суді апеляційної інстанції, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, підготовку процесуальних документів та заяв по суті справи тощо. До того ж, згідно п. 2 гонорар адвоката відповідно до п. 3.3 договору про надання правової допомоги у межах представництва інтересів клієнта в суді в межах судової справи №924/1351/20 (924/188/24), не може бути меншим фіксованого розміру гонорару, який становить 40000 грн.

Згідно п.1 акта приймання- передачі виконаних робіт (наданих послуг) до договору про надання правової допомоги №15 від 14.02.2022 за період з 30.07.2024 по 12.11.2024 на підставі договору про надання правової допомоги, укладеного між сторонами, у межах представництва інтересів клієнта в суді в межах судової справи №924/1351/20 9924/188/24) адвокатом були надані так послуги (виконані роботи): підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу від 02.10.2024 (на рішення від 02.07.2024) у справі №924/1351/20 (924/188/24); підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу від 02.10.2024 (на додаткове рішення від 17.07.2024) у справі №924/1351/20 (924/188/24) - 9 год. (31500 грн, 1 год. - 3500); представництво інтересів Будзінської Т.М. у судових засіданнях у Північно-західному апеляційному господарському суді під час розгляду справи №924/1351/20 (924/188/24). Дати судових засідань: 09.10.2024, 12.11.2024 - 2 засідання (5000 грн, 1 засідання - 2500 грн). Усього - 36500 грн. Водночас згідно п.3 акта приймання- передачі виконаних робіт (наданих послуг) до договору про надання правової допомоги №15 від 14.02.2022 визначено, що враховуючи п.п. 3.3, 3.4 договору про надання правової допомоги, укладеного між сторонами, та п. 2 додатку до договору, винагорода адвоката (гонорар) за надання правової допомоги клієнту у визначений період складає 40000 грн (сорок тисяч) грн.

Колегія суддів апеляційної інстанції виснує, що як передбачено ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Аналогічна за змістом позиція викладена і Верховним Судом у постанові від 30 січня 2023 року у справі №910/7032/17.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Такий висновок викладений у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18 та у додатковій постанові від 20.08.2020 у справі №910/3437/19 і додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).

За умови підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, не надання іншою стороною доказів невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності, у тому числі спростування правильності відповідних розрахунків, витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено (Постанова Об`єднаної палати КГС ВС від 22.01.2021 №925/1137/19).

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору визначеному нормами ст. 627 ЦК України, принципу "договори повинні виконуватися" та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (Постанова об`єднаної палати КГС ВС від 20.11.2020 у справі №910/13071/19).

Згідно висновків, викладених Верховним Судом у п. 4.16. постанови від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19 "суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони" та "суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспівмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання" не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає викладеному в пункті 6.1 постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Суд не наділений повноваженням, а відповідно не вправі зменшити розмір витрат на правничу допомогу з власної ініціативи, а лише виключно за клопотанням іншої сторони (постанова Верховного Суду від 08.04.2019 у справі № 922/619/18).

Відсутність клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу від іншої сторони виключає можливість суду самостійно (без вказаного клопотання) зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу (постанови Верховного Суду від 29.03.2018 у справі №907/357/16, від 18.12.2018 у справі №910/4881/18).

Суд апеляційної інстанції констатує про наявність клопотання позивача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу у даній справі.

Так, відповідно до пунктів 69-73 постанови КГС ВС від 18.05.2022 у справі №910/4268/21 суд, вирішуючи питання, чи є розмір витрат позивача на правничу допомогу співмірним, повинен враховувати, чи змінювалась позиція сторін під час розгляду справи, в тому числі у судах першої та апеляційної інстанції, чи є аргументи, наведені в різних процесуальних документах, що подавались сторонами під час розгляду справи судом апеляційної та касаційної інстанцій, аналогічними аргументам, викладеним в позовній заяві та інших процесуальних документах, що подавались під час розгляду справи в суді першої інстанції тощо.

Подібна позиція наведена в постанові Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №902/1051/19 та додатковій постанові Верховного Суду від 24.11.2021 у справі №925/1546/20, де зазначено, що вирішуючи питання щодо розміру витрат на правничу допомогу за підготовку відзиву на апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що правова позиція, викладена у відзиві на апеляційну скаргу не відрізняється від правової позиції, викладеної в зустрічній позовній заяві та у відзиві на первісний позов. Тобто фактично позиція та доводи сторін під час усього розгляду справи були незмінними, натомість коригувалась лише структура документа.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що правова позиція відповідача стосовно рішення в першій та апеляційній інстанції під час вирішення спору суттєво не змінювалася, підготовка до розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції не потребувала аналізу великої кількості нормативно-правових актів та документів.

Окрім того, колегією суддів враховується, що ВПВС зауважила у справі № 922/1964/21, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18.

Таким чином, зважаючи на конкретні обставини даної справи, принцип змагальності сторін та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, а саме їх дійсність, необхідність, обґрунтованість та розумність їх розміру, співмірність; приймаючи до уваги ту обставину, що позивач відмовився від апеляційних скарг; судові засідання по суті судового розгляду справи не проводилися; місцевим господарським судом було повністю задоволено витрати на професійну правничу допомогу понесені відповідачем у розмірі 40000 грн під час розгляду позовної заяви; відзиви на апеляційні скарги не потребували надмірних зусиль; колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про часткове задоволення заяви та стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну допомогу у розмірі 5000 грн.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 233, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 (вх. 5427/24 від 14.11.24) про ухвалення додаткової постанови у справі №924/1351/20 (924/188/24) задоволити частково.

2. Стягнути з Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів" (29021, м. Хмельницький, вул. Кам`янецька, 257, код ЄДРПОУ 03788891) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 5000, 00 грн (п`ять тисяч гривень) витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції.

3. Господарському суду Хмельницької області видати наказ.

4. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст.ст. 287-291 ГПК України.

5. Справу №924/1351/20 (924/188/24) повернути до Господарського суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений "02" грудня 2024 р.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Грязнов В.В.