Ухвала

від 04.12.2024 по справі 906/493/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"04" грудня 2024 р. Справа №906/493/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Саврій В.А.

судді Крейбух О.Г.

судді Юрчук М.І.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Міністерства оборони України на рішення Господарського суду Житомирської області від 29.10.2024 (повний текст - 01.11.2024) у справі №906/493/24 (суддя Соловей Л.А.)

за позовом Міністерства оборони України (м.Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи" (м.Житомир)

про стягнення 50106803,55грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 29.10.2024 у справі №906/493/24 задоволено частково позов Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи" про стягнення 50106803,55грн. Зменшено розмір пені та штрафу на 90%, відповідно до 2134857,96грн та 2875822,40грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи" (вул.Промислова, 10, м.Житомир, 10025, код ЄДРПОУ 40358580) на користь Міністерства оборони України (пр-т Повітряних Сил, 6, м.Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022): 2134857,96грн пені; 2875822,40грн штрафу; 601281,64грн судового збору. Відмовлено в позові в частині стягнення 19213721,59грн пені та 25882401,60грн штрафу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Міністерство оборони України звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в якій просить рішення змінити, виклавши його резолютивну частину у наступній редакції: "Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські авіаційні системи" на користь Міністерства оборони України штрафні санкції за порушення умов Державного контракту на виготовлення та поставку товарів оборонного призначення від 07.12.2022 №403/1/22/369 у розмірі 50106803,60 грн, з яких 21348579,55 грн пені, 28758224 грн штрафу; судові витрати покласти на відповідача. Також просить відстрочити сплату судового збору до вирішення даної апеляційної скарги.

Листом від 22.11.2024 матеріали справи витребувано з Господарського суду Житомирської області.

03.12.2024 матеріали справи №906/493/24 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що подана апелянтом апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке.

Так, статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги. Зокрема, відповідно до п.2 ч.3 ст.258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно з ч.2 ст.123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок сплати судового збору, повернення і звільнення від сплати, розміри судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

Частина 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачає, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, відповідно до пп.1, п.2 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За нормами пп.4 п.2 ч.2 ст.4 Закону судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до ч.4 ст.6 Закону України "Про судовий збір" якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Як вбачається з матеріалів справи, позов містить вимогу майнового характеру, при цьому рішення суду першої інстанції оскаржується позивачем щодо частини вимог в сумі 45096123,24 грн.

Таким чином, сума судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Житомирської області від 29.10.2024 у справі №906/493/24 в оскаржуваній частині становить 811730,22 грн, а саме: (45096123,24 грн * 1,5% * 150% * 0,8).

Проте, апелянтом не долучено до матеріалів апеляційної скарги доказів сплати судового збору, однак заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, у зв`язку з тим, що для оскарження рішення Господарського суду Житомирської області від 29.10.2024 у справі №906/493/24 було подано відповідну заявку про сплату судового збору. Після надходження доказів сплати судового збору, вони невідкладно будуть надані Північно-західному апеляційному господарському суду для їх долучення до матеріалів справи.

Суд, розглянувши заявлене клопотання, дійшов висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на наступне.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, відсутність коштів, необхідних для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для відстрочення сплати судового збору.

За приписами статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що за приписами норм вказаної статті відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду, з огляду на що відповідна заява сторони розглядається виходячи із визначених стороною обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент подання апеляційної скарги та підтвердження цих обставин належними доказами.

При вирішенні питання про відстрочення сплати судового збору при зверненні до суду за захистом свого права потрібно з`ясувати, чи призводить вимога сплати судового збору за конкретних обставин справи до обмеження заявника на доступ до суду.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Зокрема, такими обмеженнями є сплата судового збору при зверненні особи до суду.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.

Крім того, суд звертає увагу, що звертаючись до суду апеляційної інстанції із клопотанням про відстрочення сплати судового збору, скаржником не наведено та не надано доказів на підтвердження того, що його матеріальне становище зміниться протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду апеляційної скарги та скаржник матиме кошти на сплату судового збору у встановленому законом розмірі.

Крім того, слід вказати, що необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням та відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для відстрочення чи звільнення від такої сплати.

З огляду на відсутність умов, визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", суд не вбачає правових підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Частиною 2 статті 260 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, підлягає залишенню без руху.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що скаржником не виконано вимоги п.2 ч. 3 статті 258 ГПК України, що відповідно до вимог статті 260 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Відповідно до ч.2 ст.174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Отже, скаржнику необхідно сплатити 811730,22 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Міністерства оборони України про відстрочення сплати судового збору.

2. Апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Господарського суду Житомирської області від 29.10.2024 у справі №906/493/24 - залишити без руху.

3. Запропонувати апелянту усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а саме: надати докази сплати судового збору у розмірі 811730,22 грн.

4. Роз`яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

6. Ухвалу направити апелянту.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Юрчук М.І.