Постанова

від 25.11.2024 по справі 912/781/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2024 року м. Дніпро Справа № 912/781/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Іванова О.Г.,

при секретарі судового засідання: Ліпинському М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Кіровоградської області (суддя Поліщук Г.Б.) від 14.05.2024р. у справі № 912/781/22

за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне Агро-Плюс", 27160, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, село Рівне, Рівнянська ТГ, вулиця Центральна, будинок 209/25

2. ОСОБА_2 , АДРЕСА_2

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ", 28020, Кіровоградська область, Олександрійський район, смт. Приютівка, вул. Користівське шосе, 2, корп. А

4. ОСОБА_3 , АДРЕСА_3

про визнання недійсними рішень, визначення розміру статутного капіталу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва", Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (з урахуванням уточнення предмета позову від 16.08.2022) про:

- визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва" (код 23610639) від 20.11.2021, оформлених протоколом №36 та від 22.12.2021, оформлених протоколом №37;

- визначення розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва" (код 32610639) та розмірів часток учасників товариства наступним чином:

Статутний капітал товариства дорівнює 38 442,00 грн.

Статутний капітал між учасниками розподіляється наступним чином:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ" (код 35079116) 29 792,55 грн та становить 77,5 % статутного капіталу;

ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 4 197,87 грн та становить 10,92 % статутного капіталу;

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) 3 678,90 грн та становить 9,57 % статутного капіталу;

ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) 772,68 грн та становить 2,01 % статутного капіталу.

Позовні вимоги мотивовані неналежним повідомленням позивача про час і місце проведення зборів та порушенням вимог щодо одностайності ухвалення рішень з питань перерозподілу часток між учасниками товариства.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 14.05.2024р. у справі № 912/781/22:

- у задоволенні позову в частині визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва" (код 23610639) від 20.11.2021, оформленого протоколом №36 та від 22.12.2021, оформленого протоколом №37 - відмовлено;

- закрито провадження у справі №912/781/22 в частині визначення розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва" (код 32610639) та розмірів часток учасників товариства на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Рішення суду мотивовано тими обставинами, що товариство не повідомило за належною адресою позивача про скликання спірних зборів, а оскаржуване рішення зборів про перерозподіл часток прийнято за відсутності необхідної кількості голосів для прийняття цього рішення.

Проте, оскільки у справі № 912/353/22 за позовом ОСОБА_2 фактично вирішено спір в частині визначення розміру статутного капіталу товариства та визначення часток учасників станом на 2018 рік, що є предметом спору у даній справі, суд закрив провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

У вимогах про визнання недійсними рішень загальних зборів товариства від 20.11.2021 та від 22.12.2021 відмовлено, оскільки наведені вимоги не відповідають належному та ефективному способу захисту порушеного права.

До Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулася ОСОБА_1 , в якій просить скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 14.05.2024р. у справі № 912/781/22 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тими обставинами, що позивач не була присутня на оскаржуваних зборах та не була належним чином повідомлена про них, оскільки такі повідомлення направлені на невірну адресу. Рішення про перерозподіл часток у товаристві прийнято за відсутності позивача, що є порушенням приписів ч. 3 ст. 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", оскільки прийнято не одностайно (100% голосів).

Апелянт вважає, що визнання недійсним рішень зборів є належним способом захисту. Щодо вимоги про визначення часток учасників товариства, то такий предмет спору існує на теперішній час, оскільки статутний капітал та розмір часток учасників товариства так і не був приведений у відповідність до рішення суду у справі № 912/363/22 і не встановлений в редакції статуту товариства станом на 2018 рік. Отже, у суду не було підстав для закриття провадження щодо цієї позовної вимоги, а наявність рішення у іншій справі, де встановлені певні обставини відносно особи, яка приймає участь у розгляді іншої справи має наслідком звільнення сторони від доказування цих обставин.

Відповідач-1 вважає, що у задоволенні позову слід було відмовити у повному обсязі.

Так, приймаючи рішення, суд не надав оцінки обставинам справи, пов`язаним з виходом ОСОБА_1 із складу учасників Товариства ще до моменту звернення нею до суду з даним позовом та одночасним розглядом в іншому позовному провадженні у справі № 912/832/23 вимог ОСОБА_1 до Товариства про сплату вартості її частки у зв`язку з виходом.

Залишення рішення суду першої інстанції без змін буде мати наслідком повернення позивача до складу учасників, що, з урахуванням її добровільного виходу Товариства та порядку прийняття нових учасників до складу Товариства, не може вважатися законним.

Обраний позивачем спосіб захисту, що полягає саме у відновленні становища, яке існувало до зміни розміру статутного капіталу товариства та часток учасників, відповідає належному та ефективному способу захисту прав та інтересів саме позивача - учасника товариства або учасника, якого неправомірно виключили, або учасника, якого позбавили частки проти його волі, проте, позивач, який добровільно вийшов, ні до однієї з цих категорій не відноситься, тому обраний ним спосіб захисту не відповідає змісту його порушеного права (не проведений розрахунок за його частку).

Також відповідач-1 зазначає, що рішення суду про визначення розміру статутного капіталу та часток учасників не має ретроспективної дії.

Встановлення певних фактів, зокрема щодо наявності у особи права власності на майно в минулому, не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Обраний позивачем спосіб захисту не відповідає змісту належного їй права, а саме - праву вимоги до Товариства щодо виконання ним обов`язку виплатити вартість її частки. Рішення про задоволення позову не спроможне відновити стан позивача, який існував до порушення його права, позивачем допущено штучне подвоєння судового процесу (вирішення по суті одного спору - стягнення вартості її частки у статутному капіталі - у декількох судових справах, у даній справі та у справі № 912/832/23), що в сукупності свідчить про неефективність обраного позивачем способу захисту та є самостійною підставою для відмови в позові.

Щодо повідомлення позивача про збори, відповідач-1 зазначає, що воно було направлено за належною адресою, а його неотримання викликано причинами, за які Товариство не відповідає. За відсутності у виконавчого органу іншої інформації, наданої учасником - фізичною особою щодо місця свого проживання, у виконавчого органу відсутні дискреційні повноваження направити повідомлення про проведення зборів за іншою адресою, ніж зазначеною у Статуті та Єдиному державному реєстрі. При цьому, учасник товариства має бути зацікавленим у своєчасному отриманні усіх повідомлень, адресованих йому Товариством, тому, у разі встановлення не відповідності зазначеної у статутних документах адреси проживання його фактичній адресі, не позбавлений можливості звернутися до товариства з вимогою про виправлення помилки з метою внесення відповідних змін в Реєстрі.

На момент проведення оспорюваних зборів адреса позивача, яку він вважає неправильною, містилася в Реєстрі 4 роки, також у заявах ОСОБА_1 на адресу Товариства від 22.06.2021 та 27.01.2022 зазначена її адреса, що відповідає Статуту та Реєстру; позивачем не було додано до позову документів, що підтверджують проживання (реєстрацію) позивача за іншою адресою, ніж зазначеною у Статуті та Реєстрі, та проінформованість Товариства про іншу актуальну адресу позивача.

Положеннями ч. 2 ст. 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено, що рішення загальних зборів учасників про зміну розміру статутного капіталу товариства та про внесення змін до статуту товариства приймаються трьома чвертями голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань. За таким обставинами, висновок суду першої інстанції про відсутність кворуму не відповідає положенням закону.

Також, відповідач-1 зазначає, що рішення суду прийнято без врахування балансу інтересів усіх учасників і самого Товариства, оскільки у товаристві відбулися зміни учасників товариства після виходу позивача.

Позивач подав відповідь на відзив, у якій зазначено, що на сьогоднішній день усунуто перешкоди щодо розгляду позовних вимог щодо розміру статутного капіталу ТОВ "Чапаєва" та часток його учасників станом на 2018 рік, тобто до порушення права, оскільки рішення у справі № 912/363/22 скасовано.

Звертаючись з позовом, ОСОБА_1 не вимагає поновлення її у складі учасників (засновників) ТОВ "Чапаєва", а намагається захистити своє майнове право на отримання виплати пропорційно частці у статутному капіталі Товариства на рівні 9,57 %, тобто частки, яка існувала до прийняття незаконних рішень загальними зборами Товариства, коли позивач була учасником товариства.

Рішення учасників товариства про затвердження розмірів часток учасників товариства та їх номінальної вартості з урахуванням фактично внесених ними додаткових вкладів є рішенням про перерозподіл часток між учасниками товариства. Таке рішення про затвердження розмірів часток учасників товариства та їх номінальної вартості з урахуванням фактично внесених ними додаткових вкладів не є рішенням про зміну розміру статутного капіталу, яким є рішення про збільшення або зменшення статутного капіталу.

Доводи скаржника, що рішення про затвердження нових розмірів часток учасників товариства та про перерозподіл часток є різними, ґрунтуються на неправильному розумінні положень статей 18, 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Надання можливості одному із учасників ТОВ, який володіє часткою, що має вирішальний вплив при прийнятті рішень на загальних зборах товариства, права самостійно збільшувати статутний капітал товариства без врахування на засадах пропорційності часток інших учасників, що фактично призводить до їх зменшення, свідчить про невідповідність таких рішень загальних зборів законодавству, принципу верховенства права.

Спір у справі не є спором про встановлення факту, спір стосується відновлення частки учасника Товариства на час коли він був його учасником.

Позивач заперечує обрання неефективного способу захисту та не вбачає штучного подвоєння спорів. Право на звернення до суду у позивача в справі № 912/781/22 виникло після того, як вона в лютому 2022 року дізналася про порушення свого права оскаржуваними рішеннями № 36 та № 37 загальних зборів ТОВ "Чапаєва" та збільшення розміру статутного капіталу Товариства і відповідно зменшення її частки в ньому до 0,06 %. В той же час, право на звернення до суду в справі № 912/823/23 виникло через рік, після того, як вона подала заяву Товариству щодо виходу зі складу учасників (засновників) та просила здійснити їй виплату пропорційну її частці в статутному капіталі Товариства. При цьому, у справі № 912/832/23 Відповідач заперечує необхідність виплати ОСОБА_1 частки в статутному капіталі, що дорівнює 9,57 % Статутного капіталу, тобто частки, яка була у ОСОБА_1 до порушення її прав за відновленням яких вона звернулась до суду у справі № 912/781/22.

За доводами позивача повідомлення про проведення спірних загальних зборів направлено за невірною адресою і не отримано нею, без проекту статуту, хоча до порядку денного 22.12.2021 року відповідно до наданого повідомлення включено питання внесення змін до статут. Сам проект статуту направлено за невірною адресою ОСОБА_1 03.12.2021 року і не отримано нею, окремо від повідомлення про проведення загальних зборів із пропуском 30 денного строку.

Дії ж пов`язані з реєстрацією нової редакції статуту ТОВ "Чапаєва" та змін щодо складу учасників Товариства у 2018 році були вчинені неуповноваженою особою. Та саме цією особою було внесено 16.11.2018 року в заяву до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань недостовірну інформацію щодо місця проживання ОСОБА_1

20.11.2024 від позивача до апеляційного надійшло клопотання про залучення до участі у розгляді справи в якості співвідповідача ОСОБА_4 .

За положеннями ч.ч. 1, 3 ст. 48 ГПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.

Після спливу строків, зазначених в частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

З аналізу викладеного слідує, що заміна відповідача належним та залучення співвідповідачів відноситься до повноважень суду першої інстанції. Іншого процесуальним законодавством не передбачено. Отже, залучення на етапі апеляційного перегляду співвідповідача у справі суперечить положенням ГПК України та повноваженням суду апеляційної інстанції.

Виходячи з вищевикладеного апеляційним судом відмовлено у задоволенні вказаного клопотання, про що в судовому засіданні 25.11.2024р. постановлено усну ухвалу.

25.11.2024 відповідач-1 подав у письмовому вигляді заключне слово у дебатах, яке переважно містить посилання на висновки касаційного суду у справі № 912/363/22.

Інші учасники справи своїм правом на участь в судових засіданнях не скористались. Про дату, час та місце судових засідань повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Їх неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Центрального апеляційного господарського суду від 27.05.2024 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі головуючого судді: Чередка А.Є. (доповідач), суддів - Коваль Л.А., Мороза В.Ф.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 30.09.24р. о 12:30 год.

27.09.2024 у зв`язку з перебування на лікарняному судді Коваль Л.А. було призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів, за результатами якого визначено колегію суддів у складі головуючого судді: Чередка А.Є. (доповідач), суддів - Паруснікова Ю.Б., Мороза В.Ф.

30.09.24р. розгляд апеляційної скарги відкладений на 25.11.24р. о 16:20 год.

У зв`язку з перебуванням на навчанні судді Паруснікова Ю.Б. призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у справі, за результатами якої для розгляду справи визначено колегію суддів у складі головуючого судді: Чередко А.Є. (доповідач), суддів - Іванова О.Г., Мороза В.Ф.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Чапаєва" (код 32610639) зареєстровано 29.01.2004 на підставі Розпорядження Голови Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області №102-р від 29.01.2004.

Згідно Розділу 7 Статуту ТОВ "Чапаєва" в редакції, затвердженій загальними зборами учасників (протокол №23 від 15.11.2018) Статутний капітал Товариства дорівнює 38 442,00грн.

Статутний капітал між Учасниками розподіляється наступним чином:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Кепітал Менеджмент" 35 937,00грн та становить 77,5% статутного капіталу;

ОСОБА_3 4 197,87 грн та становить 10,92% статутного капіталу;

ОСОБА_1 3 678,90 грн та становить 9,57% статутного капіталу;

ОСОБА_2 772,68 грн та становить 2,01% статутного капіталу.

Учасники можуть збільшити статутний капітал товариства за рахунок додаткових вкладів Учасників та/або третіх осіб за рішенням загальних зборів Учасників. Кожний учасник має переважне право зробити додатковий вклад у межах суми збільшення статутного капіталу пропорційно до його частки у статутному капіталі. Треті особи та Учасники товариства можуть зробити додаткові вклади після реалізації кожним учасником свого переважного права або відмови від реалізації такого права в межах різниці між сумою збільшення статутного капіталу та сумою внесених Учасниками додаткових вкладів, лише якщо це передбачено рішенням загальних зборів учасників про залучення додаткових вкладів. У рішенні загальних зборів Учасників товариства про залучення додаткових вкладів визначаються загальна сума збільшення статутного капіталу товариства, коефіцієнт відношення суми збільшення до розміру частки кожного учасника у статутному капіталі та запланований розмір статутного капіталу (п. 7.6. Статуту).

У відповідності до п. 10.1. Статуту Органами товариства є загальні збори учасників та виконавчий орган.

Загальні збори учасників є вищим органом товариства (п. 10.2. Статуту).

Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників. Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом (п. 10.3. Статуту).

Перерозподіл часток між учасниками товариства є компетенцією загальних зборів учасників (п.п. 5 п. 10.4. Статуту).

Згідно п. 10.13. Статуту, загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників.

Повідомлення, передбачене пунктом 10.13. Статуту, надсилається простим поштовим відправленням. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до Статуту, до повідомлення додається проект запропонованих змін. Виконавчий орган товариства приймає рішення про включення запропонованих питань до порядку денного загальних зборів учасників (п. 10.14. Статуту).

Пунктом 10.27. Статуту визначено, що рішення загальних зборів учасників з питань, передбачених підпунктами 4, 5, 9, 10 пункту 10.4. Статуту, приймаються одностайно всіма учасниками, які мають право голосу з відповідних питань.

Виконавчим органом товариства, що здійснює управління його поточною діяльністю, є директор (п. 10.33. Статуту).

15.11.2021 відбулися загальні збори Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва", оформлені протоколом №35, на яких прийнято рішення: затвердити Статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва" у новій редакції у зв`язку з помилкою в чинній редакції статуту товариства частка учасника в грошовому виразі Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Кепітал Менеджмент" вказана не вірно та інші зміни і уточнення. Уповноважити ОСОБА_5 підписати статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва".

Як вбачається з пунктів 7.1. та 7.2. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва" в редакції, затвердженій загальними зборами учасників 15.11.2021, протокол №35, Статутний капітал Товариства дорівнює 38 442,00 грн.

Статутний капітал між Учасниками розподіляється наступним чином:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Кепітал Менеджмент" 29 792,55 грн та становить 77,5% статутного капіталу;

ОСОБА_3 4197,87 грн та становить 10,92% статутного капіталу;

ОСОБА_1 3678,90 грн та становить 9,57% статутного капіталу;

ОСОБА_2 772,68 грн та становить 2,01% статутного капіталу.

20.11.2021 відбулись загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва", оформлені протоколом №36, на яких прийнято рішення:

затвердити загальну суму збільшення статутного капіталу товариства - 7 500 000грн. Коефіцієнт відношення суми збільшення до розміру частки кожного учасника у статутному капіталі - 195,099. Запланований розмір статутного капіталу - 7 538 442грн.

визначити строки для внесення додаткових вкладів для збільшення статутного капіталу Товариства у відповідності до пункту 7.9 статуту товариства: учасники можуть вносити додаткові вклади не більше ніж протягом тридцяти календарних днів з дня прийняття рішення про залучення додаткових вкладів. Треті особи та учасники не можуть вносити додаткові вклади після спливу строку для внесення додаткових вкладів учасниками, які мають намір реалізувати своє переважне право.

22.12.2021 відбулись загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва", оформлені протоколом №37, на яких прийнято рішення:

затвердити результати внесення додаткових вкладів учасниками товариства в розмірі 5 812 496,71 грн, внесок до статутного капіталу вніс один учасник Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Кепітал Менеджмент";

затвердити з урахуванням фактично внесених учасником Товариства додаткових вкладів розмір частки учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Кепітал Менеджмент" в грошовому еквіваленті складає 5 812 496,71 + 29 792,55 = 5 842 289,26 грн та становить 99,85% статутного капіталу;

затвердити розмір статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва" з урахуванням фактично внесених учасником Товариства додаткового вкладу розмір статутного капіталу складає 5 850 938,71 грн;

внести зміни до статуту товариства та затвердити статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва" в новій редакції у зв`язку збільшенням статутного капіталу. Частки між учасниками розподіляються наступним чином:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Кепітал Менеджмент" 5 842 289,26 грн та становить 99,85% статутного капіталу;

ОСОБА_3 4 197,87 грн та становить 0,07% статутного капіталу;

ОСОБА_1 3 678,90 грн та становить 0,06% статутного капіталу;

ОСОБА_2 772,68 грн та становить 0,02% статутного капіталу.

Відповідний розмір статутного капіталу Товариства та розміри часток учасників закріплені в новій редакції Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва", затвердженій загальними зборами учасників (протокол №37 від 22.12.2021).

На підставі вказаного рішення здійснено реєстраційні дії та відповідні зміни внесені до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Вказані рішення, оформлені протоколами №36 від 20.11.2021 та №37 від 22.12.2021, оскаржуються позивачем у даній справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 33 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (тут і далі в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) загальні збори учасників проводяться в порядку, встановленому цим Законом та статутом товариства. Учасники товариства беруть участь у загальних зборах учасників особисто або через своїх представників.

Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників. Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом (ч.ч. 2,3 ст. 33 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

Загальні збори учасників передбачають спільну присутність учасників товариства в одному місці для обговорення питань порядку денного або можуть проводитися у режимі відеоконференції, що дозволяє бачити та чути всіх учасників загальних зборів учасників одночасно (ч. 3 ст. 33 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників.

Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства.

Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.

Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення.

Відповідно до ч. 5 ст. 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" у повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін.

Виконавчий орган товариства приймає рішення про включення запропонованих питань до порядку денного загальних зборів учасників. (ч. 6 ст. 32 вказаної статті).

Відповідно до ч. 7, ч. 8 ст. 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" пропозиції учасника або учасників товариства, які в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства, підлягають обов`язковому включенню до порядку денного загальних зборів учасників. У такому разі таке питання вважається автоматично включеним до порядку денного загальних зборів учасників.

Після надсилання повідомлення, передбаченого частиною третьою цієї статті, забороняється внесення змін до порядку денного загальних зборів учасників, крім включення нових питань відповідно до частини сьомої цієї статті.

Згідно з ч. 5 ст. 33 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" рішення з питань, не включених до порядку денного загальних зборів учасників, приймається лише за умови, що у них беруть участь всі учасники товариства, які одностайно надали згоду на розгляд таких питань. Повноваження представника за довіреністю щодо надання такої згоди мають бути спеціально обумовлені довіреністю.

Відповідно до усталеної судової практики підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Позивач не брала участі у загальних зборах Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва", що відбулися 20.11.2021 та 22.12.2021, зазначає, що відповідач-1 не вжив заходів для повідомлення її про заплановані у вказану дату збори. Єдиною підставою позову в частині неналежного повідомлення позивача про скликання загальних зборів вказана обставина направлення товариством повідомлень на неналежну адресу позивача.

У матеріалах справи наявні копії описів вкладення до цінних листів, поштових накладних, конвертів з рекомендованими повідомленнями на ім`я ОСОБА_1 про направлення на її адресу оголошення про проведення загальних зборів 20.11.2021, 22.12.2021 та додатку (проекта статуту) до оголошення про проведення загальних зборів 22.12.2021. З поданих до суду доказів вбачається, що листи на ім`я ОСОБА_1 направлені за адресою: АДРЕСА_4 .

За твердженням позивача вказана адреса не є належною адресою ОСОБА_1 Правильною адресою є: АДРЕСА_5 . При цьому, позивач не надає до матеріалів справи доказів реєстрації свого місця проживання за вказаною нею адресою.

Відповідачем-1 не заперечується направлення повідомлень про проведення загальних зборів учасників товариства за адресою позивача: АДРЕСА_4 , оскільки саме така адреса вказана в статуті товариства та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Колегія суддів погоджується з доводами відповідача-1, що учасник товариства має бути зацікавленим у своєчасному отриманні усіх повідомлень, адресованих йому Товариством, тому, у разі встановлення не відповідності зазначеної у статутних документах адреси проживання його фактичній адресі, не позбавлений можливості звернутися до товариства з вимогою про виправлення помилки з метою внесення відповідних змін в Реєстрі.

Не зважаючи на відкритість даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні докази повідомлення відповідача-1 про невірність зазначення адреси позивача, при тому, що така інформація мітилася в реєстрі з 2018 року.

Колегія суддів приймає до уваги і ті обставини, що сама позивач, звертаючись до товариства з заявами та запитами вказувала як належну саме адресу АДРЕСА_6 (а.с. 6, 8, 72, т. 1). Відповідач-1 вказує, що про попередні загальні збори позивач також була повідомлена за вказаною адресою, проте забезпечила у них участь (зокрема 27.07.2021 - а.с. 54, 58, 101, т. 1).

У товариства не могли виникнути сумніви щодо належності адреси позивача, яка вказана у статуті. За такими обставинами слід вважати, що повідомлення про проведення загальних зборів було направлено відповдачем-1 за належною адресою, а його неотримання викликано причинами, за які відповідач-1 не відповідає.

Посилання позивача на зазначення в реєстрі невірної адреси позивача після внесення таких даних неуповноваженою особою не впливає на вищевказані висновки суду. До того ж, в підтвердження наявності у ОСОБА_5 повноважень щодо проведення реєстраційних дій від імені товариства, відповідач-1 посилається на наявний в матеріалах реєстраційної справи протокол зборів від 15.11.2018 та довіреність № 24-1 від 15.11.2018 (а.с. 190, т. 1).

Отже, з обставин справи не вбачається, що відповідач-1 не дотримався вимог статуту чи Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" щодо повідомлення позивача про спірні збори. Відповідачем-1 направлено засобами поштового зв`язку на відому адресу позивача відповідні повідомлення, тобто відповідачем-1 вжито достатні дії для належного повідомлення позивача. Навіть проявивши розумну обачність відповідач-1 не міг бути обізнаний про неналежну адресу позивача. Причини з яких позивач залишилась необізнаною про проведення спірних зборів не пов`язані з діями/бездіяльністю відповідача-1, який належним чином виконав свій обов`язок з повідомлення.

За викладеного, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо порушення відповідачем-1 порядку повідомлення позивача про скликання оскаржуваних зборів.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасники товариства можуть збільшити статутний капітал товариства за рахунок додаткових вкладів учасників та/або третіх осіб за рішенням загальних зборів учасників. Кожний учасник має переважне право зробити додатковий вклад у межах суми збільшення статутного капіталу пропорційно до його частки у статутному капіталі.

У рішенні загальних зборів учасників товариства про залучення додаткових вкладів визначаються загальна сума збільшення статутного капіталу товариства, коефіцієнт відношення суми збільшення до розміру частки кожного учасника у статутному капіталі та запланований розмір статутного капіталу.

Додаткові вклади можуть вноситися у негрошовій формі. У такому разі рішенням загальних зборів учасників визначаються учасники товариства та/або треті особи, які вносять майно, та його грошова оцінка.

Учасники товариства можуть вносити додаткові вклади протягом строку, встановленого рішенням загальних зборів учасників, але не більше ніж протягом одного року з дня прийняття рішення про залучення додаткових вкладів.

Статутом або одностайним рішенням загальних зборів учасників, в яких взяли участь всі учасники товариства, можуть встановлюватися інші строки для внесення додаткових вкладів, може встановлюватися можливість учасників вносити додаткові вклади без дотримання пропорцій їхніх часток у статутному капіталі або право лише певних учасників чи лише третіх осіб вносити додаткові вклади, а також може бути виключений етап внесення додаткових вкладів лише тими учасниками товариства, які мають переважне право.

З учасником товариства та/або третьою особою може бути укладено договір про внесення додаткового вкладу, за яким такий учасник та/або третя особа зобов`язується зробити додатковий вклад у грошовій чи негрошовій формі, а товариство - збільшити розмір його частки у статутному капіталі чи прийняти до товариства з відповідною часткою у статутному капіталі.

Протягом одного місяця з дати спливу строку для внесення додаткових вкладів, встановленого відповідно до цієї статті, загальні збори учасників товариства приймають рішення про:

1) затвердження результатів внесення додаткових вкладів учасниками товариства та/або третіми особами;

2) затвердження розмірів часток учасників товариства та їх номінальної вартості з урахуванням фактично внесених ними додаткових вкладів;

3) затвердження збільшеного розміру статутного капіталу товариства.

Якщо додаткові вклади не внесені учасником товариства та/або третьою особою, з яким (якою) укладено договір про внесення додаткового вкладу, в повному обсязі та своєчасно, такий договір вважається розірваним, якщо рішенням загальних зборів учасників не затверджено розмір частки такого учасника та/або третьої особи виходячи з фактично внесеного ним додаткового вкладу.

Частиною 2 ст. 30 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено, що до компетенції загальних зборів учасників належать, зокрема: 2) внесення змін до статуту товариства, прийняття рішення про здійснення діяльності товариством на підставі модельного статуту; 3) зміна розміру статутного капіталу товариства; 4) затвердження грошової оцінки негрошового вкладу учасника; 5) перерозподіл часток між учасниками товариства у випадках, передбачених цим Законом; 9) створення інших органів товариства, визначення порядку їх діяльності; 10) прийняття рішення про придбання товариством частки (частини частки) учасника; 13) прийняття рішень про виділ, злиття, поділ, приєднання, ліквідацію та перетворення товариства, обрання комісії з припинення (ліквідаційної комісії), затвердження порядку припинення товариства, порядку розподілу між учасниками товариства у разі його ліквідації майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, затвердження ліквідаційного балансу товариства.

Відповідно до ч.1 ст. ст.34 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" рішення загальних зборів учасників приймаються відкритим голосуванням, якщо інше не передбачено статутом товариства.

Рішення з питань, передбачених пунктами 2, 3, 13 ч.2 ст.30 цього Закону, приймаються трьома чвертями голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань (ч.2 ст.34 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

Рішення загальних зборів учасників з питань, передбачених пунктами 4, 5, 9, 10 ч.2 ст.30 цього Закону, приймаються одностайно всіма учасниками товариства, які мають право голосу з відповідних питань (ч.3 ст.34 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

Рішення загальних зборів учасників з усіх інших питань приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань (ч.4 ст.34 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

Статутом товариства може встановлюватися інша кількість голосів учасників товариства (але не менше, ніж більшість голосів), необхідна для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів учасників, крім рішень, які відповідно до цього Закону приймаються одностайно. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства (ч.5 ст.34 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

З протоколу №36 від 20.11.2021 вбачається, що у загальних зборах учасників взяв участь один учасник Товариства - Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ", частка якого в статутному капіталі становить 77,5%, вказаною кількістю голосів і прийняті усі рішення зборів.

З протоколу №37 від 22.12.2021 вбачається, що у загальних зборах учасників взяли участь два учасника Товариства - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Кепітал Менеджмент" та ОСОБА_3 (частка яких у товаристві 77,5% та 10,92% відповідно) та саме вказаною кількістю голосів і прийняті рішення зборів.

Отже, рішення, оформлені вказаними протоколами зборів, прийняті достатньою кількістю голосів (3/4).

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення про перерозподіл часток у товаристві прийнято з порушенням приписів ч.3 ст. 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" за відсутності необхідної кількості голосів для прийняття рішень - не одностайно (100% голосів учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань).

Судом першої інстанції не враховано, що рішення про затвердження результатів внесення додаткових вкладів фактично є похідним від рішення про збільшення статутного капіталу за рахунок таких вкладів, та помилково ототожнено рішення про затвердження результатів внесення додаткових вкладів з рішенням про перерозподіл часток.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.08.2024 у справі №912/363/22 (пункт 85).

До вказаного висновку можна дійти і з аналізу ч. 10 ст. 18 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", відповідно до якої наслідком внесення додаткових вкладів є прийняття рішень не про перерозподіл часток учасників, а про затвердження результатів внесення додаткових вкладів учасниками товариства та/або третіми особами; затвердження розмірів часток учасників товариства та їх номінальної вартості з урахуванням фактично внесених ними додаткових вкладів; затвердження збільшеного розміру статутного капіталу товариства.

У даному випадку, враховуючи положення ч.2 ст.34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", зміна розміру статутного капіталу товариства у зв`язку з внесенням додаткового вкладу та внесення змін до статуту товариства у зв`язку з цим та через нове співвідношення часток учасників має відбуватися за наявності згоди 3/4 голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань. Спірні рішення зборів і були прийняті такою кількість голосів.

Протилежний висновок - про необхідність затвердження результатів внесення додаткових вкладів 100% голосів учасників товариства, робив би неможливим реалізацію попередньо прийнятого рішення про залучення додаткових вкладів, оскільки для прийняття такого рішення про залучення додаткових вкладів та збільшення розміру статутного капіталу одностайність голосів не вимагається. Повернення до попереднього розміру статутного капіталу у випадку неприйняття рішення про затвердження результатів внесення додаткових вкладів порушує інтереси щонайменше учасника, який вже вніс додатковий вклад.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16, зокрема зазначено, що, ухвалюючи рішення про задоволення позову одного із учасників товариства, суд має врахувати, що інтереси товариства можуть не збігатися з інтересами окремих його учасників, а інтереси учасників товариства, включаючи колишніх учасників, також не збігаються (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі №916/2084/17). Тому, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мають врахувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства та надавати оцінку добросовісності відповідачів, які у разі задоволення позовних вимог будуть позбавлені своїх часток або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

Частинами 1 та 2 ст.14 ГПК передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, на суд покладений обов`язок перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Отже, порушення скликання та проведення зборів, про які зазначає позивач у позові, не підтвердились, а тому відсутні і підстави стверджувати про незаконність оскаржуваних рішень зборів, що і має бути належною підставою для відмови у позові в частині визнання недійсними рішень загальних зборів товариства від 20.11.2021 та від 22.12.2021.

Крім цього, зазначені позовні вимоги не відповідають належному та ефективному способу захисту порушеного права, про що вірно вказав суд першої інстанції.

Так, за змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання. Перелік способів захисту, визначений у ч.2 ст.16 ЦК України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абз.12 ч.2 ст.16 ЦК України).

Згідно з ч.5 ст.17 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подаються, зокрема, один із таких відповідних документів: судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві (пп."д" п.3 ч.5); судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю (пп."е" п.3 ч.5).

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, позовні вимоги про визнання рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю недійсним, визнання недійсним статуту чи недійсними змін до нього, визнання права власності на частку у статутному капіталі товариства не відповідають належним та ефективним способам захисту, оскільки їх задоволення не може бути підставою для внесення змін до ЄДР. Вичерпний перелік способів захисту учасників товариств з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю міститься у ст.17 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", норми якого є спеціальними для зазначених товариств. Належним способом захисту у цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (пп."д" п.3 ч.5 ст.17 цього Закону). Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

Судом першої інстанції закрито провадження у справі № 912/781/22 в частині визначення розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва" та розмірів часток учасників товариства на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з набранням законної сили рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 14.09.2022 у справі № 912/363/22.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для закриття провадження в частині цих вимог у зв`язку із відсутністю спору, адже у справі № 912/363/22 було вирішено спір між сторонами за позовом іншої особи та з інших підстав.

Щодо даної справи, то апеляційним судом встановлено відсутність порушення вимог Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" при збільшенні розміру статутного капіталу товариства, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог позивача про визначення розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва" та розмірів часток учасників цього товариства у наведеній позивачем редакції.

Крім цього, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.08.2024 у справі №912/363/22 рішення Господарського суду Кіровоградської області від 14.09.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.02.2023 у справі №912/363/22 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Кіровоградської області.

Також колегія суддів враховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.07.2023 у справі № 686/20282/21 зазначила, що визначення в позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) повинно відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.

Позивач, обираючи правильний спосіб захисту (визначення розміру статутного капіталу та часток учасників), має формулювати свої позовні вимоги з урахуванням змін у розмірі статутного капіталу та складі учасників, які відбулися після його виключення, прав та інтересів інших учасників товариства (п.49 постанови Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №924/700/21).

Отже, рішення суду про визначення розміру статутного капіталу та часток учасників не має ретроспективної дії. Суд, ухвалюючи таке рішення, має врахувати всі ті зміни, які відбулися у товаристві з дати події, внаслідок якої з точки зору позивача були порушені його права (ухвалення рішення про виключення учасника, про внесення змін до статуту тощо).

Проте, як вбачається з матеріалів справи, у даних правовідносинах позивач за власною заявою вийшла зі складу учасників товариства у січні 2022 року та не врахувала цей факт, а також зміни у складі учасників, що відбулися після її виходу з Товариства, при формулюванні позовних вимог, визначивши склад учасників товариства та їх частки станом на 2018 рік.

Так, наразі за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань учасником відповідача-1 (найменування якого змінено на ТОВ "Рівне Агро-Плюс") є і новий учасник ОСОБА_4 .

Отже, навіть при встановленні порушень законодавства та прав позивачки, внаслідок проведення спірних загальних зборів, її вимога про визначення минулого розміру статутного капіталу та часток учасників не підлягала б задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на усе вищевикладене, встановлення судом апеляційної інстанції неправильного застосування місцевим господарським судом норм матеріального права при вирішенні справи, оскарження позивачем рішення суду першої інстанції в цілому, воно підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у позові у повному обсягу, а апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскільки підставою для скасування оскаржуваного рішення стали лише частково доводи апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 129 ГПК України та виходячи з результатів розгляду апеляційної скарги, сплачений за її подання судовий збір за подання позову та апеляційної скарги слід покласти на позивача.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 264, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 14.05.2024р. у справі № 912/781/22 - задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 14.05.2024р. у справі № 912/781/22 - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Судові витрати, сплачені за подання позову та апеляційної скарги покласти на ОСОБА_1 .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена та підписана 03.12.2024 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя О.Г. Іванов