Постанова

від 04.12.2024 по справі 904/5524/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2024 року м.Дніпро Справа № 904/5524/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О.

суддів: Чус О.В., Кощеєв І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкурітто" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2024 у справі № 904/5524/23

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національний депозитарій України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкурітто"

про стягнення заборгованості в сумі 102 840,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Публічне акціонерне товариство "Національний депозитарій України" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 102 840,00 грн заборгованості за договором про обслуговування випусків цінних паперів за загальний період з 01.04.2021 по 31.07.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем умов спірного договору в частині повної та своєчасної оплати наданих позивачем послуг.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 15.01.2024 у справі №904/5524/23 позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкурітто" на користь Публічного акціонерного товариства "Національний депозитарій України"102 840,00 грн. - основного боргу та 2 684,00 грн. - судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що на виконання вимог Закону України Про депозитарну систему України та на підставі умов Договору позивачем було відкрито відповідачу рахунок у цінних паперах (а.с. 10) та здійснено зарахування до системи депозитарного обліку Центрального депозитарію цінних паперів випусків емітента (а.с. 11-19).

Позивачем надавались відповідачеві послуги зі зберігання глобальних сертифікатів емітента - ТОВ "Конкурітто", вартість яких відповідно до актів-рахунків за загальний період з 01.04.2021р. по 31.07.2023р. (з урахуванням наявного авансу в сумі 144,00 грн.) (а.с. 20-75) становить суму 102 840,00 грн.

Відповідач неналежним чином виконав зобов`язання з оплати наданих послуг з обслуговування випуску ЦП та зберігання на рахунку емітента ЦП, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем у сумі 102 840,00 грн.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Конкурітто", в якій просить оскаржуване рішення скасувати частково та прийняти нове рішення, яким зменшити розмір заявлених до стягнення сум та розстрочити його виконання.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Скаржник не погоджується з рішенням суду першої інстанції і вважає, що рішення суду в зазначеній справі було ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права.

Судом не застосовано нормативно-правовий акт, який належало застосувати при встановленні правового статусу Позивача.

Судом першої інстанції при розгляді справи було помилково визначено категорію справи як малозначну, що потягнуло за собою порушення права Відповідача на розгляд справи у загальному провадженні.

Відповідач є невеликим Товариством, для якого оплата такої суми є вкрай обтяжливою, тобто для Відповідача вказана ціна позову є істотною, а спір має значним для сторони відповідача. Крім того, розрахована позивачем сума є помилковою та надмірною, відповідач не може погодитись із позовом. Відтак з справа не є простою, потребує встановлення обставин на строків оплати, тому задля досягнення цілей господарського судочинства її розгляд недоцільно здійснювати у спрощеному провадженні, оскільки є необхідність витребування доказів у справі, а також залучення до розгляду справи третіх осіб.

Судом неправильно застосовано норма ч.3 ст.247 ГПК України, не враховано принцип пропорційності та не надано правової оцінки істотним обставинам, що Відповідач є діючим будівельним підприємством, яке продовжує вести господарську діяльність у складних умовах, тобто виконує надважливу соціальну функцію у вкрай важких та ризикових умовах, зазнаючи збитковості.

Також скаржник вказує на те, що під час укладення Договору з Позивачем, Відповідач не очікував на погіршення безпекового становища в регіоні та погіршення фінансового становища товариства.

Так, за результатами діяльності в 2019 році, ТОВ «КОНКУРІТТО» мало прибуток у розмірі 4673,5 тис. грн. Однак, за результатами роботи в 2022 році збиток в розмірі 1140,7 тис. грн., за 9 місяців 2023 року Відповідач має збиток у розмірі 680 тис. грн. Вказані дані підтверджуються фінансовою звітністю Відповідача.

Крім того, Відповідач перебуває у вкрай складних умовах, оскільки не може завершити процес будівництва об`єкта нерухомого майна у зв`язку з тим, що припинився договір оренди земельної ділянки, який поки що не продовжується Дніпровською міською радою.

Вказані обставини чітко свідчать про необхідність розстрочення виконання рішення суми щодо стягнення настільки значної суми для забезпечення можливості подальшої діяльності підприємства, яке виконує соціально важливу функцію будівництва.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

Публічним акціонерним товариством "Національний депозитарій України" надано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначає, що рішення господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/5524/23 є законним, обгрунтованим та грунтується на всіх матеріалах справи, а отже апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкурітто"- безпідставна. Просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкурітто" на рішення Господарського суду Дніпрпетровської області у справі №904/5524/23 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Днірпропетровської області у справі №904/5524/23 - залишити без змін.

Позивач вважає, що судом першої інстанції повно та всебічно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального права та норми процесуального права, а доводи апеляційної скарги є необгрунтованими та не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції судового рішення.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2024у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Коваль Л.А., судді Чередко А.Є., Мороз В.Ф.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.03.2024 апеляційну скаргу залишено без руху, надавши апелянту строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, а саме:

- сплатити судовий збір у встановленому порядку, розмірі (у сумі 3 220,80 грн) та на належні реквізити, надати до суду докази його сплати.

15.03.2024 апелянтом подано клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги з доказами їх усунення.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.03.2024 (колегією суддів у складі: головуючого судді Коваль Л.А., суддів Мороза В.Ф., Чередка А.Є.) відкрито апеляційне провадження у справі за вищевказаною апеляційною скаргою; розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України від 26.11.2010р. №30, зі змінами, внесеними згідно з Рішеннями Ради суддів України, відповідно до пункту 2.7.1 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.18р. зі змінами, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 904/5524/23 (обґрунтування призначення проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи: рішення зборів суддів, оформлене протоколом зборів суддів №5 від 04.10.2024року, розпорядження керівника апарату суду №6 від 07.10.2024року).

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.10.2024 у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Чус О.В., Кощеєв І.М.

Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 ГПК України).

Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.10.2024 справу №904/5524/23 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідача), судді: Чус О.В., Кощеєв І.М., апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкурітто" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2024 у справі №904/5524/23. Призначено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

Публічне акціонерне товариство "Національний депозитарій України" є єдиним на території України Центральним депозитарієм цінних паперів, до виключної компетенції якого належать відповідно до Закону України "Про депозитарну систему України", зокрема, зарахування цінних паперів (крім цінних паперів, віднесених до компетенції Національного банку України) у систему депозитарного обліку, їх облік та зберігання, а також списання цінних паперів у зв`язку з їх погашенням та/або анулюванням; ведення обліку зобов`язань емітента за цінними паперами власних випусків (крім цінних паперів, віднесених до компетенції Національного банку України) стосовно кожного випуску цінних паперів на підставі депонування глобального сертифіката та/або тимчасового глобального сертифіката; зберігання глобальних сертифікатів та тимчасових глобальних сертифікатів (крім глобальних сертифікатів та тимчасових глобальних сертифікатів випусків цінних паперів, віднесених до компетенції Національного банку України).

Відповідно до частини 4 статті 5 Закону України "Про депозитарну систему України" Центральний депозитарій на підставі договору про обслуговування випусків цінних паперів відкриває емітенту рахунок (один або декілька) у цінних паперах, на якому зберігаються та обліковуються цінні папери власних випусків емітента та обмеження прав на цінні папери, а також Центральний депозитарій здійснює обслуговування корпоративних операцій емітента відповідно до встановленої Законом компетенції.

28.10.2014 Публічним акціонерним товариством "Національний депозитарій України" (Центральний депозитарій) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Конкурітто" (Емітент) укладено договір про обслуговування випусків цінних паперів № ОВ-7148 (Договір) шляхом подання Емітентом заяви про приєднання до Умов Договору про обслуговування випусків цінних паперів, які розміщені на веб-сайті Центрального депозитарію www.csd.ua.

Відповідно до пункту 1.1. договору Емітент доручає, а Центральний депозитарій зобов?язується надавати Емітенту послуги з відкриття рахунку у цінних паперах, депозитарного обслуговування випусків цінних паперів та корпоративних операцій емітента, у тому числі надання Центральним депозитарієм послуг щодо забезпечення погашення емітентом боргових цінних паперів, здійснення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів, вчиненими на фондовій біржі та поза фондовими біржами при розміщенні випуску (частини випуску) цінних паперів, а також виплати доходів за цінними паперами відповідно до компетенції щодо обліку цінних паперів, встановленої Законом України Про депозитарну систему України (Закон), шляхом зарахування коштів, переказаних емітентом на рахунок Центрального депозитарію, відкритий у Розрахунковому центрі з обслуговування договорів на фінансових ринках (Розрахунковий центр), для їх подальшого переказу отримувачам.

Цим Договором також передбачені умови та порядок надання Емітенту реєстру власників іменних цінних паперів (пунктом 1.2.).

Згідно з пунктом 1.3. договору взаємовідносини між Сторонами регулюються цим Договором, Правилами Центрального депозитарію цінних паперів (далі - Правила), Регламентом провадження депозитарної діяльності Центрального депозитарію цінних паперів (Регламент Центрального депозитарію), Положенням про інформаційно-телекомунікаційну систему обробки інформації Центрального депозитарію цінних паперів (Положення про СО) (у визначених цим Договором випадках), Положенням про провадження депозитарної діяльності, затвердженим рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - Комісія) від 23.04.13 № 735 (Положення) та інших актів законодавства України.

Пунктом 2.1. договору встановлено, що Центральний депозитарій зобов`язаний, зокрема:

- відкрити емітенту рахунок у цінних паперах протягом 3 (трьох) робочих днів після подання емітентом належним чином оформлених документів, визначених Правилами та Регламентом Центрального депозитарію (пункт 2.1.1.);

- приймати на зберігання оформлені Емітентом відповідно до Положення про глобальний сертифікат та тимчасовий глобальний сертифікат, затвердженого рішенням Комісії від 30.07.2013 №1332, глобальні сертифікати/тимчасові глобальні сертифікати випусків цінних паперів Емітента в порядку та строки, встановлені Правилами та/або Регламентом Центрального депозитарію (пункт 2.1.3.);

- зберігати отримані від емітента глобальні сертифікати/тимчасові глобальні сертифікати та обліковувати цінні папери випусків, щодо яких оформлені ці документи, відповідно до законодавства, Правил та Регламенту Центрального депозитарію (пункт 2.1.4.);

- у разі додаткової емісії цінних паперів емітента прийняти на зберігання тимчасовий глобальний сертифікат відповідно до законодавства, Правил та Регламенту Центрального депозитарію (пункт 2.1.5.);

- здійснювати ведення рахунку в цінних паперах емітента шляхом виконання операцій, згідно з порядком, у терміни та строки, що обумовлені Правилами та Регламентом Центрального депозитарію, якщо здійснення цих операцій не суперечить законодавству України (пункт 2.1.6.);

- відображати на рахунку в цінних паперах емітента та депозитарних установ і депозитаріїв-кореспондентів наслідки корпоративних операцій емітента щодо розміщених ним цінних паперів, в тому числі на фондовій біржі (пункт 2.1.8.);

- у випадку заміни чи погашення глобального або тимчасового глобального сертифіката - передати погашений глобальний або тимчасовий глобальний сертифікат до архіву Центрального депозитарію для наступного його зберігання відповідно до вимог законодавства України (пункт 2.1.14.).

Відповідно до підпункту 2.3.1. пункту 2.3. договору емітент зобов`язаний дотримуватись Правил та Регламенту Центрального депозитарію в частині взаємовідносин Емітента та Центрального депозитарію, а у разі, якщо Емітентом обрано способом обміну інформацією з Центральним депозитарієм використання програмних засобів захищеного обміну даними, що входять до складу прикладного програмного забезпечення Системи обробки інформації Центрального депозитарію, також - Положення про СОІ.

Відповідно до підпункту 2.3.7. пункту 2.3. договору емітент зобов`язаний оплачувати послуги Центрального депозитарію згідно з умовами, у строки та в порядку, передбаченими цим договором, Регламентом Центрального депозитарію та тарифами Центрального депозитарію.

Емітент сплачує вартість послуг Центрального депозитарію згідно з цим договором відповідно до затверджених тарифів Центрального депозитарію, що є чинними на дату надання послуг. Емітент погоджується з тарифами, встановленими Центральним депозитарієм (пункт 3.1. договору).

Згідно із пунктом 3.2. договору оплата послуг Центрального депозитарію здійснюється емітентом за цим Договором на наступних умовах: емітентом вноситься попередня оплата (авансовий платіж) у розмірі вартості послуг Центрального депозитарію на Авансовий період (Період), який не може бути меншим ніж два місяці, а також авансовий платіж у розмірі, що забезпечує наявність внесення емітентом коштів у розмірі 200 (двохсот) гривень. При цьому:

Щомісяця до 15 числа місяця, наступного за місяцем, в якому надавались послуги (звітний місяць) Центральний депозитарій надає емітенту акт-рахунок про надання послуг у двох примірниках, підписаних уповноваженою особою Центрального депозитарію та засвідчених печаткою. В акт-рахунок про надання послуг включається перелік та вартість наданих депозитарних послуг за звітний місяць та сума до сплати з урахуванням авансового платежу на наступний період. Один примірник акту-рахунку про надання послуг, підписаний уповноваженою особою емітента та засвідчений печаткою, емітент повертає до Центрального депозитарію до останнього числа місяця наступного за місяцем отримання послуг. У випадку неотримання акту-рахунку про надання послуг до 25-го числа місяця, наступного за місяцем отримання послуг від Центрального депозитарію, емітент зобов`язаний повідомити про це Центральний депозитарій листом, надісланим засобами факсимільного зв`язку за номерами, що зазначені на веб-сайті Центрального депозитарію, з наступним направленням листа засобами поштового зв`язку. Емітент сплачує акт-рахунок про надання послуг щомісячно до останнього числа поточного місяця за минулий місяць шляхом безготівкового перерахунку коштів на рахунок Центрального депозитарію (підпункт 3.2.1. пункту 3.2. договору).

Відповідно до пункту 3.4. договору послуги вважаються наданими Центральним депозитарієм в повному обсязі та належної якості, якщо до останнього числа місяця, наступного за звітним, від Емітента не отримано обґрунтованих заперечень щодо обсягу та якості послуг, наданих Центральним депозитарієм та відображених в Акті-рахунку про надання послуг за звітним місяць.

Згідно із пунктом 7.1. договору останній набирає чинності з дня отримання Центральним депозитарієм заяви про приєднання до цих умов, підписаної уповноваженим представником емітента та скріпленої печаткою емітента (у разі використання печатки). При цьому, сторони, керуючись частиною 3 статті 631 Цивільного кодексу України, погодили, що умови цього договору в частині оплати емітентом наданих Центральним депозитарієм, але не оплачених емітентом послуг Центрального депозитарію, застосовуються до відносин між ними, які мали місце до укладення цього договору. За наявності укладеного між Центральним депозитарієм та емітентом договору про обслуговування емісії цінних паперів, такий договір втрачає чинність.

Відповідно до пункту 7.2. договору він укладається на невизначений строк.

Положеннями пункту 7.3. договору встановлено, що останній може бути розірваний (дія Договору може бути припинена достроково) шляхом подання емітентом до Центрального депозитарію заяви про розірвання Договору тільки за умови відсутності на рахунку у цінних паперах емітента цінних паперів із наступним закриттям рахунку в цінних паперах емітента в разі:

- скасування реєстрації випуску цінних паперів емітента та анулювання свідоцтва про реєстрацію випуску цінних паперів;

- визнання однієї зі сторін банкрутом та призначення органу, уповноваженого проводити розрахунки з кредиторами та дебіторами сторони;

- прийняття уповноваженим органом сторони рішення про реорганізацію шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення чи перетворення;

- за наявності інших обставин, передбачених законодавством України.

Згідно із пунктами 7.4., 7.5. договору у випадку припинення дії Договору емітент повинен надати Центральному депозитарію документи, передбачені Регламентом Центрального депозитарію та/або чинним законодавством для закриття рахунку у цінних паперах та подати до Центрального депозитарію заяву про розірвання Договору.

За будь-яких умов дія цього Договору не може бути припинена за умови наявності на зберіганні в Центральному депозитарії глобального сертифіката/тимчасового глобального сертифіката випуску цінних паперів емітента.

Доказів настання визначених вказаними умовами договору підстав для його припинення матеріали справи не містять.

На виконання вимог Закону України Про депозитарну систему України та на підставі умов договору Центральним депозитарієм надаються відповідачеві послуги зі зберігання глобальних сертифікатів емітента - ТОВ "Конкурітто" за реєстраційними номерами 807/2/08, міжнародний ідентифікаційний номер UA4000049688 (облігації Серії Н); 806/2/08, міжнародний ідентифікаційний номер UA4000049670 (облігації Серії G); 805/2/08, міжнародний ідентифікаційний номер UA4000049662 (облігації Серії F); 804/2/08, міжнародний ідентифікаційний номер UA4000049654 (облігації Серії Е); 803/2/08, міжнародний ідентифікаційний номер UA4000049647 (облігації Серії D); 802/2/08, міжнародний ідентифікаційний номер UA4000049639 (облігації Серії С); 801/2/08, міжнародний ідентифікаційний номер UA4000049621 (облігації Серії В); 800/2/08, міжнародний ідентифікаційний номер UA4000049613 (облігації Серії А), копії яких залучено до матеріалів справи (а.с. 12-19).

Виконуючи умови спірного договору, зокрема, підпункт 3.2.1. пункту 3.2. позивачем складено акти-рахунки про надання послуг з обслуговування випуску ЦП та зберігання на рахунку емітента ЦП за період з 01.04.2021 по 31.07.2023 на загальну суму 102 984,00 грн., які залучено до матеріалів справи (а.с. 20-75).

При цьому, позивач вказує на те, що у відповідача станом на 31.03.2021 наявний залишок авансу в сумі 144,00 грн., у зв`язку з чим сума заборгованості за актами-рахунками про надання послуг з обслуговування випуску ЦП та зберігання на рахунку емітента ЦП за період з 01.04.2021 по 31.07.2023 становить 102 840,00 грн.

Вказані акти-рахунки надсилались позивачем відповідачеві з використанням сервісу обміну електронними документами "M.E.Doc" на підставі пунту 7.2. Розділу І Правил Центрального депозитарію цінних паперів, проте, останнім підписані не були (а.с. 76).

Доказів викладення заперечень щодо обсягу та/або якості наданих Центральним депозитарієм послуг до вказаних актів-рахунків Товариством з обмеженою відповідальністю "Конкурітто" надано не було, як і не надано доказів повідомлення позивача про неотримання зазначених вище актів-рахунків в порядку підпункту 3.2.1. пункту 3.2. договору.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

З урахуванням доводів і вимог, викладених в апеляційній скарзі, колегія враховує наступні положення діючого законодавства України.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За умовами ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 4 ст. 5 Закону України «Про депозитарну систему України» встановлено, що рахунок у цінних паперах емітента відкривається емітенту Центральним депозитарієм або, у випадках, встановлених цим Законом, - Національним банком України на підставі договору про обслуговування випусків цінних паперів. На рахунку в цінних паперах емітента на підставі договору про обслуговування випусків цінних паперів у порядку, встановленому Комісією, а у випадках, встановлених цим Законом, - Національним банком України, зберігаються та обліковуються цінні папери власних випусків емітента та обмеження прав на цінні папери. Кількість цінних паперів на рахунку у цінних паперах емітента має бути цілим невід`ємним числом. Договір про обслуговування випусків цінних паперів укладається між емітентом і Центральним депозитарієм або між емітентом і Національним банком України, відповідно до якого Центральний депозитарій або Національний банк України здійснює обслуговування корпоративних операцій емітента відповідно до встановленої цим Законом компетенції.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог Закону України «Про депозитарну систему України» та на підставі умов договору позивачем надаються послуги зі зберігання глобальних/тимчасових сертифікатів Емітента та обслуговування випуску цінних паперів, вартість яких відповідно до актів-рахунків за період з 01.04.2021 по 31.07.2023 становить 102984,00 грн.

Доказів викладення заперечень щодо обсягу та/або якості наданих Центральним депозитарієм послуг до вказаних актів-рахунків відповідачем надано не було, як і не надано доказів повідомлення позивача про неотримання зазначених вище актів-рахунків в порядку підпункту 3.2.1. пункту 3.2. договору.

Таким чином, місцевий господарський дійшов обґрунтованого висновку, що відповідно до пункту 3.4. договору, послуги вважаються наданими Центральним депозитарієм в повному обсязі та належної якості.

Як зазначено вище, емітент сплачує акт-рахунок про надання послуг щомісячно до останнього числа поточного місяця за минулий місяць шляхом безготівкового перерахунку коштів на рахунок Центрального депозитарію (підпункт 3.2.1. пункту 3.2. договору).

Доказів погашення заборгованості в сумі 102840,00 грн. відповідачем надано не було.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість та доведеність позовних вимог ПАТ «Національний депозитарій України», відповідно, наявність підстав для стягнення з ТОВ «Конкурітто» на його користь 102840,00 грн.

Доводи апеляційної скарги в частині « ….Судом першої інстанції при ухваленні рішення не враховано принцип пропорційності та не надано правової оцінки істотним обставинам, що Відповідач є діючим будівельним підприємством, яке продовжує вести господарську діяльність у складних умовах, тобто виконує надважливу соціальну функцію у вкрай важких та ризикових умовах, зазнаючи збитковості.

Згідно з п.6 ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України…

Під час укладення Договору з Позивачем, Відповідач не очікував на погіршення безпекового становища в регіоні та погіршення фінансового становища товариства.

Так, за результатами діяльності в 2019 році, ТОВ «КОНКУРІТТО» мало прибуток у розмірі 4673,5 тис. грн. Однак, за результатами роботи в 2022 році збиток в розмірі 1140,7 тис. грн., за 9 місяців 2023 року Відповідач має збиток у розмірі 680 тис. грн. Вказані дані підтверджуються фінансовою звітністю Відповідача, копія якої додається.

Крім того, Відповідач перебуває у вкрай складних умовах, оскільки не може завершити процес будівництва об`єкта нерухомого майна у зв`язку з тим, що припинився договір оренди земельної ділянки, який поки що не продовжується Дніпровською міською радою.

Вказані обставини чітко свідчать про необхідність розстрочення виконання рішення суми щодо стягнення настільки значної суми для забезпечення можливості подальшої діяльності підприємства, яке виконує соціально важливу функцію будівництва.

Отже, судом першої інстанції порушено п.6 ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України…» колегія суддів відхиляє з огляду на наступне:

Принцип пропорційності розкривається у ст. 15 ГПК і полягає у тому, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Скаржник пояснює порушення судом принципу пропорційності неочікуваним погіршенням безпекового становища в регіоні та погіршення фінансового становища товариства, неможливістю завершити процес будівництва об`єкта нерухомого майна, що комплексно впливає на фінансовий стан Апелянта, тому вказані обставини «чітко свідчать про необхідність розстрочення виконання рішення».

Принцип пропорційності враховує забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами.

У зв`язку з невиконанням скаржником своїх зобов`язань по сплаті за отримані послуги, Центральний депозитарій несе витрати пов`язані з виконанням своїх зобов`язань за Договором (в т.ч. пов`язані з наданням Апелянту послуг), не отримуючи за них компенсації, що в свою чергу спричиняє збитки державі, яка прямо та опосередковано володіє 95,92% статутного капіталу Центрального депозитарію (вказана інформація підтверджується даними ЄДР).

Крім того, Скаржнику було відомо про заборгованість ще до звернення Публічного акціонерного товариства "Національний депозитарій України" до суду з позовом, оскільки намагаючись вирішити питання про погашення скаржником заборгованості за Договором, ПАТ "Національний депозитарій України" ще 11.07.2023 року звернулося до ТОВ «Конкурітто» з відповідною претензією (вих.№ 296/09-2 від 11.07.2023 року) з попередженням, що у випадку незадоволення претензії ПАТ "Національний депозитарій України" вимушене буде звернутися до суду з позовом про стягнення з Скаржника заборгованості з віднесенням усіх судових витрат на його рахунок. Проте ПАТ "Національний депозитарій України" так і не отримав реакції на вказану претензію, а сама заборгованість Скаржника за Договором залишилася непогашеною.

Доказів, які б підтверджували виконання зобов`язань щодо повної оплати наданих послуг відповідач не надав та доводів позивача не спростував.

Аргументи скаржника щодо незгоди з розрахунком позивача суми заборгованості відхиляються колегією суддів як такі, що знаходяться в межах обов`язку апелянта нести негативні наслідки, пов`язані з ухиленням від можливості користування своїми правами в господарському процесі, зокрема, надання доказів на спростування доводів іншої сторони. Що, в свою чергу, узгоджується з принципом диспозитивності господарського судочинства.

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача, щодо наданих відповідачеві послуг зі зберігання глобальних сертифікатів емітента - ТОВ "Конкурітто", вартість яких відповідно до актів-рахунків за загальний період з 01.04.2021 по 31.07.2023 становить суму 102 840,00 грн. (з урахуванням наявного авансу в сумі 144,00 грн.) (а.с. 20-75).

Апеляційний господарський суд зауважує, що важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

Законом України №132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" (набув чинності 17.10.2019), зокрема, внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Щодо доводів скаржника зазначених в апеляційній скарзі «…Судом не застосовано нормативно-правовий акт, який належало застосувати при встановленні правового статусу Позивача.

У зв`язку із військовою агресію росії проти України із відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану в Україні продовжено. При цьому, в умовах воєнного стану забезпечення стабільного фінансового становища Відповідача ще й з врахуванням попереднього карантину, що виявилось неможливим.

Тобто, Відповідач є підприємством, яке займається будівництвом, а отже є складовою критичної інфраструктури та повинно належно працювати в умовах воєнного стану для забезпечення соціальних та економічних потреб держави й суспільства.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 236 Господарського процесуального кодексу України …

Відтак судом першої інстанції без обґрунтування не застосовано нормативно- правовий акт, який належало застосувати до вказаних відносин Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», а отже оскаржуване рішення не відповідає вимогам законності, визначеним у частинах 1 та 2 статті 236 Господарського процесуального кодексу України…», колегія суддів зазначає наступне.

Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», пояснює про неможливість забезпечити власне стабільне фінансове становище через введення воєнного стану та «попередній карантин». Зазначає, що займається будівництвом та робить висновок, що належить до критичної інфраструктури.

При цьому, Скаржником не наведено положення Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» чи іншого законодавства, яке б обгрунтовувало особливий статус суб`єкта критичної інфраструктури та звільняло скаржника від виконання зобов`язань по укладених договорах, у т.ч. договору про обслуговування випусків цінних паперів №ОВ-7148 від 28.10.2014, укладеного з Центральним депозитарієм.

А також не наведено законодавство, яке зобов`язує суд у судових рішеннях зазначати Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Крім того, Скаржником не доведено та не надано доказів, які б свідчили про те, що він є оператором критичної інфраструктури.

Згідно з Законом України від 12.05.2015 № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» та Законом України від 16.11.2021 № 1882-ІХ«Про критичну інфраструктуру» не містять норм, які б звільняли юридичних осіб приватного права від виконання своїх зобов`язань, у тому числі грошових, що виникли на підставі договору.

Щодо доводів скаржника про « …Судом першої інстанції при розгляді справи було помилково визначено категорію справи як малозначну, що потягнуло за собою порушення права Відповідача на розгляд справи у загальному провадженні.

Відповідач є невеликим Товариством, для якого оплата такої суми є вкрай обтяжливою, тобто для Відповідача вказана ціна позову є істотною, а спір має значним для сторони відповідача. Крім того, розрахована позивачем сума є помилковою та надмірною, відповідач не може погодитись із позовом. Відтак з справа не є простою, потребує встановлення обставин на строків оплати, тому задля досягнення цілей господарського судочинства її розгляд недоцільно здійснювати у спрощеному провадженні, оскільки є необхідність витребування доказів у справі, а також залучення до розгляду справи третіх осіб.

Відповідно до ч.3 ст.247 ГПК України…

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 13 березня 2018 року у справі "Mirovni Institut v. Slovenia" проте, що …

Згідно з ч.6 ст.250 ГПК України …

Отже, судом неправильно застосовано норма ч.3 ст.247 ГПК України…, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3. ст. 12 ГПК України встановлено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього кодексу малозначними справами є:

1)справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2)справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, ч. 1 ст. 247 ГПК України встановлено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. А також відповідно до ч. 2 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Скаржник пояснює істотність категорії справи виходячи з розміру суми, що підлягає стягненню, як «вкрай обтяжливою», ціна позову є істотною як для невеликого Товариства.

Ціна позову становить 102 840,00 грн. та є меншою, ніж 268 400,00 грн., тобто не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2023 року (рік у якому подавався позов).

Враховуючи вказане, суд першої інстанції в Ухвалі від 14.11.2023 про відкриття провадження правильно відніс спір до категорії малозначних, застосувавши прямі норми ч. 5 ст.12, ч. 1 ст. 247 ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, Скаржник під час розгляду справи судом першої інстанції скористався своїм правом заперечити проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження, передбаченим ч. 4 ст. 250 ГПК України, подавши відповідну заяву від 28.12.2023.

Суд першої інстанції виконав свій обов`язок щодо розгляду вказаної заяви Скаржника від 28.12.2023, забезпечивши йому можливість бути почутим.

В Ухвалі від 08.01.2024 суд першої інстанції навів законодавчі підстави розгляду справи у порядку спрощеного провадження, а також зазначив, що скаржник не навів жодного обгрунтування, чому повне та всебічне встановлення обставин справи неможливе шляхом дослідження та оцінки наданих сторонами доказів та письмових пояснень.

Крім того, суд першої інстанції вірно зазначив, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи жодним чином не позбавляє відповідача права доводити свою правову позицію по суті спору та надати всі докази, які він вважає за необхідне подати, у порядку, встановленому ГПК України.

Також як вбачається з матеріалів справи, Скаржник під час розгляду справи в суді першої інстанції не скористався правом подати відзив на позовну заяву та надати свій розрахунок суми позовних вимог.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно та безпомилково визначив категорію справи, не порушивши норм процесуального права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.

У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, викладені в апеляційних скаргах не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні суду першої інстанції, яке є предметом апеляційного оскарження.

З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2024 у справі № 904/5524/23 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкурітто" на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.

Розподіл судових витрат:

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 3220,80 грн. покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкурітто" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2024 у справі № 904/5524/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2024 у справі № 904/5524/23 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3220,80 грн покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Конкурітто".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, за винятком випадків передбачених п. 2 ч. 1 ст. 286 ГПК України.

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя О.В. Чус

Суддя І.М. Кощеєв