Рішення

від 19.11.2024 по справі 903/734/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 листопада 2024 року Справа № 903/734/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗЕНЕРГО - ТРЕЙД"

до відповідача: Луцький геріатричний пансіонат

про визнання додаткової угоди до договору укладеною

Суддя Шум М.С.

Секретар судового засідання Сосновська Ю.П.

Представники сторін:

від позивача: Іванюк А.В.

від відповідача: Сорокопуд І.В.

встановив: 22.08.2024 товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЗЕНЕРГО - ТРЕЙД" (позивач) звернувся до суду з позовом до Луцького геріатричного пансіонату (відповідача), в якому просить: визнати укладеною додаткову угоду до договору постачання електричної енергії "127 від 12.04.2024 та стягнути судові витрати у справі в сумі 3 028,00 грн.

Ухвалою суду від 26.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.Підготовче засідання призначити на 24 вересня 2024 року на 10:20 год.

Ухвалою суду від 19.09.2024 постановлено розгляд справи здійснювати в режимі відеоконференції.

04.09.2024 на адресу суду від представника Луцького геріатричного пансіонату надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 24.09.2024 розгляд справи в підготовчому засіданні відкладено на 22.10.2024.

Ухвалою суду від 16.10.2024 постановлено розгляд справи здійснювати в режимі відеоконференції.

21.10.2024 на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності. Додатково просить суд закрити підготовче провадження у справі та призначити справу до розгляду по суті.

Протокольною ухвалою від 22.10.2024 суд закрив підготовче провадження у справі, розгляд справи по суті призначив на 19.11.2024 на 12:00 год.

В судовому засіданні 19.11.2024 представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, позов просив задоволити .

Представник відповідача в судовому засіданні у позові просив відмовити повністю. Посилався на обґрунтування, що зазначені у відзиві.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів, принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 ГПК України суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, пояснення сторін спору, господарський суд, оцінюючи подані докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов висновку про відмову у позові у повному обсязі з огляду на наступне.

Відповідно до преамбули Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), цей Закон визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до ч. 5 ст. 5 Закону, Замовники, учасники процедур закупівлі, суб`єкт оскарження, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом. Забороняється зловживання правами, у тому числі правом на оскарження рішень, дії чи бездіяльності замовника.

Як зазначено в ч. 1 ст. 41 Закону, договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно з ч. 4 ст. 41 Закону, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

12.04.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАЗЕНЕРГО - ТРЕЙД" (Позивач, Постачальник) та Луцьким геріатричним пансіонатом (Відповідач, Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу за №127.

Відповідно до п.1.1 Договору Постачальник продає товар - електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

У випадку наявності підстав для зміни умов цього Договору, Постачальник має право письмово звернутися до Споживача з відповідною пропозицією про зміну умов цього Договору (п. 4.5.2. Договору).

Сторони домовились, що датою, коли Сторони дізнались про зміну ціни на ринку, є дата формування повідомлення (на виконання вимог п.п. 3.1.1., 9.2.2. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 312 щодо можливості зміни тарифів (цін)), або отримання Споживачем ініціативного листа про перегляд відповідної Договірної ціни, а не дата укладання додаткової угоди, чи публікації її в системі закупівель Prozorro.

Факт зміни ціни на електричну енергію оформлюється відповідною додатковою угодою. Сторони мають право в такій додатковій угоді встановити, що змінена ціна починає діяти як з дати укладання додаткової угоди, дати отримання Споживачем ініціативного листа, так і з іншого періоду у разі обґрунтованих обставин.

У випадку непогодження Сторони, до якої надіслано відповідний ініціативний лист з експертними висновками про обґрунтованість перегляду ціни, така Сторона надає свої заперечення у письмовій формі також з документальним підтвердженням у вигляді експертних висновків, які математично спростовують обставини коливання та зміни ціни, на які посилається ініціативна Сторона.

З матеріалів справи випливає, що Договір між сторонами укладено за результатами проведення відкритих торгів.

Згідно з ч. 1 - 3 ст. 180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямовані на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. При укладанні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Вказане кореспондується і зі ст. 638 ЦК України.

До того ж, положеннями ч. 2 ст. 189 ГК України визначено, що ціна є істотною умовою господарського договору.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. (ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України).

16.05.2024 між сторонами укладено додаткову угоду №1 до Договору про збільшення ціни електричної енергії.

31.05.2024 позивач звернувся до відповідача з листом, в якому зазначив: "...У якості додатку надсилаємо Вам Додаткову угоду до Договору №127 від 12.04.2024 про зміну ціни електричної енергії у період з 01.06.2024 по 30.06.2024 до рівня 5,49 грн. з ПДВ; змушені Вас попередити про припинення дії Договору в частині постачання електричної енергії Вашій установі за 21 день від дати надсилання даного повідомлення, а саме з 27 червня 2024 року (останній день постачання)."

Водночас, така додаткова угода підписана лише позивачем.

21.06.2024 відповідач звернувся до позивача з листом - повідомленням про те, що споживач не погоджується з умовами Додатикової угоди до Договору №127 від 12.04.2024 на постачання електричної енергії про збільшення ціни за одиницю товару до рівня 5,49 грн. з ПДВ.

До справи додані Рахунок - фактура №СФ -0003750 та Акт приймання-передачі електричної енергії № РН-0003750 підписаний лише позивачем про постачання відповідачу у 12434.000000 кВт*год електричної енергії по ціні 4.57000 грн без ПДВ на загальну суму з ПДВ 68262,66 грн;

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. (п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі")

Зі змісту спірної Додаткової угоди випливає, що підписанням такої угоди позивач вимагає збільшити ціну за електричну енергію з 4,39 грн до 5,49 грн, тобто на 20.0 %.

Із системного аналізу наведених норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі" випливає, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

З матеріалів справи випливає та сторонами підтверджується, що відповідач не підписав спірну Додаткову угоду про збільшення ціни на електричну енергію. Позивач зауважує, що відмова відповідача від підписання спірної Додаткової угоди є безпідставною, суперечить умовам Договору, Правилам роздрібного ринку електричної енергії, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, оскільки значні коливання цін на ринку електричної енергії створили такі умови, при яких постачання електричної енергії по цінам Договору робить неможливим його здійснення з боку позивача, оскільки є збитковим.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

В іншому випадку не досягається мета Закону України "Про публічні закупівлі", яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Господарський суд додатково звертає увагу, що Сторони погодили в Договорі, що ціна на електричну енергію в період з 01.05.2024 до 31.12.2024 буде становити 4,3944 грн. з ПДВ за Квт. год .

Як уже встановлено судом, умовами спірної Додаткової угоди передбачено збільшення ціни електричної енергії на 20,0%. Таке підвищення сторонами договору ціни суперечить вимогам та меті Закону України "Про публічні закупівлі". Зокрема, таке збільшення ціни по суті нівелюватиме інститут публічних закупівель, як засіб забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у цій сфері, запобігання проявам корупції та розвитку добросовісної конкуренції.

Крім того формулювання "на вимогу однієї зі сторін" свідчить про те, що відповідні зміни не вносяться автоматично, за замовчуванням, а внесенню таких змін повинна передувати вимога однієї із сторін, а не визначає обов`язок іншої сторони прийняти такі зміни. Необхідність укладення додаткової угоди про зміну ціни передбачає домовленість сторін, що виключає обов`язковість чи то імперативність умови договору.

Суд встановив, що ні договором ні законом не встановлено обов`язок Споживача підписувати Додаткову угоду про внесення змін до Договору в редакції, наведеній позивачем, тому в силу приписів ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України відсутні підстави для внесення таких змін у судовому порядку, навпаки в разі укладення такої угоди, такі зміни до Договору суперечили б приписам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Щодо інших аргументів, на які посилалися учасники справи та яким не була дана оцінка, то Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справах "Проніна проти України", "Серявін та інші проти України", "Ruiz Torija v. Spain" тощо).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У зв`язку з відмовою у позові правові підстави покладення судових витрат на відповідача відсутні.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд-

вирішив:

В задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗЕНЕРГО - ТРЕЙД" до Луцького геріатричного пансіонату про визнання додаткової угоди до договору укладеною - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення складено

29.11.2024

СуддяМ. С. Шум