Рішення

від 04.12.2024 по справі 904/4259/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2024м. ДніпроСправа № 904/4259/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. розглянув спір

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних виробів "Дорожні та енергетичні конструкції", м. Київ

до Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м. Кривий Ріг, Дніпропетровської обл.

про стягнення заборгованості у сумі 595 663,83 грн.

Без участі представників сторін.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних виробів "Дорожні та енергетичні конструкції" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 589 621,50 грн., що складають суму заборгованості за договором закупівлі товару № 223-24 від 14.05.2024, 2 504,61 грн. - річних, 3 537,72 грн. - інфляції грошових коштів.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору закупівлі товару № 223-24 від 14.05.2024 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" у відзиві на позовну заяву вказує на те, що згідно з актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.10.2024, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 589 621,50 грн.

Надано відповідачем до відзиву на позовну заяву і контррозрахунок річних, який, з урахуванням приписів частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, становить 2 437,81 грн.

Таким чином, КПТМ "Криворіжтепломережа", посилаючись на статтю 130 Господарського процесуального кодексу України, просить врахувати клопотання його підприємства про визнання позову (з урахуванням вірного розрахунку річних) та повернути позивачеві з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову, з урахуванням понижуючого коефіцієнту.

Ухвалою від 02.10.2024 господарським судом відкрито провадження у справі № 904/4259/24, її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

З огляду на викладене та згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у справі матеріалами, а рішення підписано без його проголошення.

За результатом дослідження матеріалів справи, оцінки доказів у їх сукупності господарський суд, -

УСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини щодо неналежного виконання відповідачем зобов`язань в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар за договором закупівлі товару № 223-24 від 14.05.2024.

14.05.2024 Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі - покупець, відповідач у даній справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних виробів "Дорожні та енергетичні конструкції" (далі - постачальник, позивач у даній справі) укладено договір закупівлі товару № 223-24 (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1. зазначеного вище договору постачальник зобов`язався поставити та передати у власність покупця, а покупець - прийняти та оплатити: плиту перекриття лотків та каналів (ДК 021:2015: 44110000-4 - Конструкційні матеріали) (далі - товар).

Найменування, асортимент, кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру визначені сторонами у Специфікації (Додаток № 1 до договору), яка є його невід`ємною частиною (пункт 1.2.).

Згідно з пунктом 1.3. договору обсяги закупівлі товару можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків із внесенням відповідних змін до договору за згодою сторін.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що його ціна становить 589 985,10 грн., у тому числі ПДВ (20%): 98 330,85 грн.

Джерело фінансування: кошти, отримані від господарської діяльності підприємства.

Відповідно до пункту 3.2. договору фактична вартість товару, що поставляється, підтверджується видатковими накладними.

У пункті 4.1. договору сторонами узгоджено, що покупець проводить оплату протягом 60 календарних днів за фактично поставлений товар у відповідності до виставлених рахунків шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок постачальника після підписання відповідної накладної.

Розрахунки проводяться у безготівковій формі, шляхом перерахунку коштів на рахунок постачальника, вказаний у розділі ХІV цього договору (пункт 4.2.).

Згідно з пунктом 5.1. договору поставка та передача товару здійснюються узгодженими партіями (частинами) відповідно до виробничої потреби, згідно заявок (письмових або за допомогою електронного зв`язку) в кількості і асортименті, необхідних покупцю за рахунок постачальника.

Строк поставки товару: протягом 10 робочих днів з дня надання заявки покупцем (пункт 5.2. договору).

Місце поставки товару: центральний склад, провулок Дежньова, 9, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50000 (пункт 5.3. договору).

Відповідно до пункту 5.4. договору товар постачається на центральний склад покупця разом з документами, що стосуються товару та підлягають передаванню разом із товаром. До таких документів належать: рахунок, видаткова накладна, товарно-транспортна накладна; сертифікат відповідності; паспорт якості.

Датою поставки товару є дата підписання сторонами видаткової накладної (пункт 5.5. договору).

Згідно з підпунктом 6.1.1. пункту 6.1. покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплатити за поставлений товар.

Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печатками і діє до 31.12.2024, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (пункт 11.1.).

У матеріалах справи міститься специфікація до спірного договору, в якій сторони узгодили до поставки товар, а саме, плиту перекриття лотків та каналів П 8-11 (2990*1160*100) серія 3.006.1-2.87 в кількості 35 шт. за ціною за одиницю товару 3 910,50 грн. без ПДВ, вартістю 136 867,50 грн. без ПДВ; плиту перекриття лотків та каналів П 8-11 (2990*1480*100) серія 3.006.1-2.87 в кількості 15 шт. за ціною за одиницю товару 5 478,15 грн. без ПДВ, вартістю 82 172,25 грн. без ПДВ; плиту перекриття лотків та каналів П 15-8а (2990*1840*120) серія 3.006.1-2.87 в кількості 30 шт. за ціною за одиницю товару 9 087,15 грн. без ПДВ, вартістю 272 614,50 грн. без ПДВ. Всього з ПДВ 589 985,10 грн., у т.ч. ПДВ: 98 330,85 грн.

05.06.2024 сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору № 223-24, в якій останні у зв`язку зі зменшенням вартості товару дійшли згоди викласти додаток № 1 до договору, специфікацію № 1, в наступній редакції: плита перекриття лотків та каналів П 8-11 (2990*1160*100) серія 3.006.1-2.87 в кількості 35 шт. за ціною за одиницю товару 3 910,50 грн. без ПДВ, вартістю 136 867,50 грн. без ПДВ; плита перекриття лотків та каналів П 8-11 (2990*1480*100) серія 3.006.1-2.87 в кількості 15 шт. за ціною за одиницю товару 5 473,55 грн. без ПДВ, вартістю 82 103,25 грн. без ПДВ; плита перекриття лотків та каналів П 15-8а (2990*1840*120) серія 3.006.1-2.87 в кількості 30 шт. за ціною за одиницю товару 9 079,35 грн. без ПДВ, вартістю 272 380,50 грн. без ПДВ. Всього з ПДВ 589 621,50 грн., у т.ч. ПДВ: 98 270,25 грн.

Також, зазначеною вище додатковою угодою сторони вирішили викласти пункт 3.1. договору в такій редакції: "Ціна цього договору становить 589 621,50 грн., у тому числі ПДВ: 98 270,25 грн.".

Виконуючи умови спірного договору позивач у червні 2024 поставив відповідачеві товар на загальну суму 589 621,50 грн., що підтверджується залученими до матеріалів справи копіями видаткових накладних № 1438 від 03.06.2024 на суму 112 622,40 грн., № 1460 від 05.06.2024 на суму 261 485,28 грн., № 1541 від 12.06.2024 на суму 215 513,82 грн., які підписані уповноваженими представниками сторін без зауважень та заперечень.

Відповідач свої грошові зобов`язання з оплати поставленого позивачем товару за спірним договором не виконував належним чином, у зв`язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних виробів "Дорожні та енергетичні конструкції" звернулось до нього з претензією № 13/08 від 13.08.2024, в якій просив сплатити суму основного боргу або надати письмове обґрунтуване заперечення щодо претензії.

У відповідь на зазначену вище претензію відповідач листом № 3272/04 від 03.09.2024 повідомив ТОВ "Завод залізобетонних виробів "Дорожні та енергетичні конструкції", зокрема, про те, що КПТМ "Криворіжтепломережа" не має фінансової можливості сплатити суму існуючої заборгованості, але приймає усі необхідні заходи щодо її погашення у найкоротший термін.

Звертаючись з даним позовом до суду позивач зазначає про те, що відповідач товар за спірним договором отримав, зауважень щодо кількості та якості поставленого товару не заявляв, повернення товару не здійснював, проте, всупереч умовам укладеного договору його вартість не сплатив, що й стало причиною виникнення спору у даній справі.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частинами 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Як вже було зазначено вище, виконуючи умови спірного договору, позивачем у червні 2024 поставлено відповідачеві товар на загальну суму 589 621,50 грн., що підтверджується залученими до матеріалів справи копіями видаткових накладних № 1438 від 03.06.2024 на суму 112 622,40 грн., № 1460 від 05.06.2024 на суму 261 485,28 грн., № 1541 від 12.06.2024 на суму 215 513,82 грн., які підписані уповноваженими представниками сторін без зауважень та заперечень.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з пунктом 4.1. покупець проводить оплату протягом 60 календарних днів за фактично поставлений товар у відповідності до виставлених рахунків шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок постачальника після підписання відповідної накладної.

Відповідно до статей 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказів виконання зобов`язання щодо здійснення розрахунків за поставлений товар на суму 589 621,50 грн. відповідач на момент розгляду спору не надав.

З огляду на викладене, вимоги позивача щодо стягнення зазначеної вище суми слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, позивач заявив до стягнення з відповідача річні у розмірі 2 504,61 грн. за загальний період прострочення з 03.08.2024 по 27.09.2024 та інфляцію грошових коштів у розмірі 3 537,72 грн. за серпень 2024.

Розрахунок інфляції здійснено позивачем відповідно до умов договору та діючого законодавства, у зв`язку з чим зазначена в розрахунку сума підлягає до примусового стягнення з відповідача.

Розрахунок річних позивачем завищено з огляду на те, що останній виконано позивачем без врахуванням вимог частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Так, за видатковими накладними № 1438 від 03.06.2024 та № 1460 від 05.06.2024 прострочення в оплаті мало місце з 06.08.2024, за видатковою накладною № 1541 від 12.06.2024 - з 13.08.2024.

Після здійсненого судом перерахунку до стягнення підлягають річні за загальний період прострочення з 06.08.2024 по 27.09.2024 в сумі 2 437,81 грн.

Щодо витрат зі сплати судового збору слід зазначити таке.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", з урахуванням норм частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 3 028,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн.) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір").

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22 зазначено про те, що особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір" (п. 8.23).

Ціна позову у даній справі становить 595 663,83 грн., отже, сума судового збору за подання даного позову через систему "Електронний суд" складала 7 147,97 грн. (595 663,83 грн. * 1,5%)*0,8.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 8 934,96 грн. відповідно до платіжної інструкції № 1 від 27.09.2024.

У статті 7 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом (частина 1 зазначеної вище статті).

З огляду на викладене, судовий збір в сумі 1 786,99 грн. (8 934,96 грн. - 7 147,97 грн.) підлягає поверненню позивачу із Державного бюджету України, за його клопотанням, яке на час прийняття рішення у даній справі від останнього не надходило.

До того ж, слід зазначити про те, що, як вже було зазначено вище, відповідач у відзиві на позовну заяву визнав основну суму заборгованості за спірним договором в сумі 589 621,50 грн. та річні, які відповідно до наданого КПТМ "Криворіжтепломережа" контррозрахунку склали суму 2 437,81 грн.

Пунктом 1 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з частиною 1 статті 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до частини 4 статті 191 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відзив на позовну заяву підписано представником КПТМ "Криворіжтепломережа" - адвокатом Костіковою Є.В. на підставі довіреності № 1 від 31.12.2023, якою останній надано право, у т.ч. на визнання позову.

З огляду на викладене, господарським судом приймається часткове визнання позову відповідачем.

Відповідно до частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України, яка узгоджується з частиною 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір", у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову.

З огляду на те, що відповідачем зазначено про часткове визнання позову до початку розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про повернення позивачеві з Державного бюджету України 50% судового збору за визнану відповідачем частину позовних вимог у розмірі 3 552,36 грн.

Розподіл іншої частини сплаченої суми судового збору здійснюється судом відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 130, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пров. Цісик Квітки, буд. 9, код ЄДРПОУ 03342184) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних виробів "Дорожні та енергетичні конструкції" (01104, м. Київ, б. Міхновського Миколи, буд. 38, офіс 301-321, код ЄДРПОУ 43409145) 589 621,50 грн. - основного боргу, 3 537,72 грн. - інфляції грошових коштів, 2 437,81 грн. - річних та 3 595,21 грн. - судового збору.

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Загальна сума, що підлягає до стягнення, складає - 599 192,24 грн.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних виробів "Дорожні та енергетичні конструкції" (01104, м. Київ, б. Міхновського Миколи, буд. 38, офіс 301-321, код ЄДРПОУ 43409145) із Державного бюджету України судовий збір в розмірі 3 552,36 грн. (три тисячі п`ятсот п`ятдесят дві гривні 36 копійок), перерахований відповідно до платіжної інструкції № 1 від 27.09.2024 на суму 8 934,96 грн., яка міститься в матеріалах справи.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено 04.12.2024.

Суддя І.Ф. Мельниченко