Рішення

від 04.12.2024 по справі 904/3251/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2024м. ДніпроСправа № 904/3251/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В. за участю секретаря судового засідання Савенко В.А.

за первісним позовом Акціонерного товариства "Європейський Промисловий Банк", м. Київ

до ОСОБА_1 , Дніпропетровська область, м. Павлоград

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженої відповідальністю «Санойл-Агро», Дніпропетровська область, м. Павлоград

про звернення стягнення на предмет застави

за зустрічним позовом ОСОБА_1 , Дніпропетровська область, м. Павлоград

до Акціонерного товариства "Європейський Промисловий Банк", м. Київ

про визнання недійсним договору застави

Представники:

від позивача (за первісним позовом): Войтух Т.А. ;

від відповідача (за первісним позовом): Смірнов А.А. ;

від третьої особи: не з`явився;

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Європейський Промисловий Банк" звернулося до господарського суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить суд звернути стягнення на предмет застави згідно договору застави № 008/18-04КЛ/3-1 від 12.10.2018 на предмет застави - обладнання, яке належить відповідачу - ОСОБА_1 , шляхом його продажу на публічних торгах в межах процедури виконавчого провадження у рахунок погашення заборгованості позичальника Товариства з обмеженої відповідальністю "Санойл-Агро" за кредитним договором № 008/18-04КЛ від 12.10.2018.

Позивач в позовній заяві просив суд залучити Товариство з обмеженої відповідальністю "Санойл-Агро" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Суд ухвалою від 29.07.2024 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженої відповідальністю "Санойл-Агро". Постановив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначив підготовче засідання на 19.08.2024.

07.08.2024 позивач подав до суду клопотання, в якому просить суд забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів. Суд ухвалою від 08.08.2024 клопотання позивача задовольнив.

12.08.2024 відповідач подав до суду клопотання, в якому просить суд продовжити ОСОБА_1 строк для надання відзиву на позовну заяву до 28.08.2024 включно.

19.08.2024 відповідач подав до суду відзив, в якому просить суд зупинити провадження у справі № 904/3251/24 до набрання законної сили рішенням у справі № 904/4328/22. В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В підготовче засідання 19.08.2024 з`явився представник відповідача. Представник позивача в підготовче засідання не з`явився. В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що 19.08.2024 подав до суду відзив, однак зазначив, що має намір подати до суду більш повний та мотивований відзив та, можливо, зустрічну позовну заяву, у зв`язку із чим просив розглянути клопотання та продовжити строк для надання відзиву на позовну заяву до 28.08.2024 включно.

Суд ухвалою від 19.08.2024 клопотання ОСОБА_1 про продовження процесуального строку для надання відзиву - задовольнив частково; продовжив ОСОБА_1 строк для надання відзиву на позовну заяву до 26.08.2024; відклав підготовче засідання на 16.09.2024.

19.08.2024 позивач подав до суду клопотання, в якому просить суд забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів. Суд ухвалою від 21.08.2024 клопотання позивача задовольнив.

26.08.2024 ОСОБА_1 подала до суду зустрічну позовну заяву, в якій просить суд визнати недійсним договір застави № 008/18-04КЛ/З-1 від 12.10.2018, укладений між Акціонерним товариством "Європейський Промисловий Банк" та ОСОБА_1 .

Суд ухвалою від 26.08.2024 зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху. Запропонував ОСОБА_1 усунути недоліки зустрічної позовної заяви шляхом подання до суду платіжного документу, який підтверджує факт сплати судового збору у встановленому чинним законодавством розмірі (сплатити 2422,40 грн) у строк до 09.09.2024 включно.

27.08.2024 до господарського суду від позивача за зустрічним позовом надійшла заява на виконання вимог ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2024 про залишення зустрічної позовної заяви без руху. Разом із вказаною заявою позивач подав до суду платіжну інструкцію № 0.0.3847487149.1 від 26.08.2024 про сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Суд ухвалою від 28.08.2024 прийняв зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом.

28.08.2024 Акціонерне товариство "Європейський Промисловий Банк" подало до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно - обладнання, що належать ОСОБА_1 , у розмірі ціни позову 6 961 000,00 грн.

Ухвалою суду від 29.08.2024 у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Європейський Промисловий Банк" про забезпечення позову відмовлено повністю.

09.09.2024 відповідач за зустрічним позовом подав до суду клопотання про застосування строків позовної давності.

09.09.2024 відповідач за зустрічним позовом подав до суду відзив на зустрічний позов, в якому зазначив, що твердження позивача за зустрічним позовом, що договір застави укладений між відповідачем за зустрічним позовом та позивачем за зустрічним позовом без отримання згоди чоловіка позивача за зустрічним позовом ОСОБА_4 не відповідає дійсності, тому що така згода була надана ОСОБА_4 , що підтверджується заявою про надання згоди на укладання з банком договору застави № 008/18-04/З-1 від 12.10.2018. У зв`язку з тим, що укладений договір застави стосується передачі в заставу виключно рухомого майна (обладнання) та діючим законодавством України не передбачено обов`язкового укладання нотаріально посвідченого договору застави між відповідачем за зустрічним позовом та позивачем за зустрічним позовом було укладено договір застави у письмовій формі та відповідно отримана письмова згода ОСОБА_4 на укладення позивачем за зустрічним позовом договору застави. Посилання позивача за зустрічним позову на Постанову Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 372/504/17, Постанову Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 372/504/17, від 29.06.2021 у справі № 916/2813/18, Постанову Верховного Суду України від 24.05.2017 у справі № 6-843цс17, Постанову Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 235/9895/15-ц від 05.04.2018 у справі № 404/1515/16-ц не є релевантними, оскільки висновки викладені в цих постановах стосується визнання недійсності іпотечних договорів, предметом яких є - нерухоме майно та для яких відповідно до законодавства України, чітко передбачено нотаріальне посвідчення таких договорів з отриманням нотаріальної згоди співвласника на їх укладення. У зв`язку із чим відповідач за зустрічним позовом просить суд відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог у повному обсязі.

16.09.2024 ОСОБА_1 подала до суду клопотання про витребування доказів, відкладення підготовчого засідання, продовження строку підготовчого провадження на 30 днів, продовження строку на подання відповіді на відзив на зустрічний позов.

У підготовче засідання 16.09.2024 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився.

16.09.2024 представник Акціонерного товариства "Європейський Промисловий Банк" заявив усне клопотання, в якому просить суд забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Суд ухвалою від 16.09.2024 клопотання ОСОБА_1 про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів - задовольнив. Продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів до 28.10.2024 включно. Відклав підготовче засідання на 09.10.2024. Постановив провести судове засідання у справі № 904/3251/24 з Акціонерним товариством "Європейський Промисловий Банк" в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

09.10.2024 ОСОБА_1 подала до суду відповідь на відзив.

В підготовче засідання 09.10.2024 з`явився представник відповідача, представники позивача та третьої особи не з`явились.

Суд ухвалою від 09.10.2024 клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів - задовольнив. Витребував у Акціонерного товариства "Європейський Промисловий Банк" оригінал заяви ОСОБА_4 від 09.10.2020 про надання згоди ОСОБА_1 на укладання з Акціонерним товариством "Європейський Промисловий Банк" договору застави № 008/18-04КЛ/З-1 від 12.10.2018. Відклав підготовче засідання на 21.10.2024. Визнав явку представника Акціонерного товариства "Європейський Промисловий Банк" обов`язковою.

14.10.2024 позивач подав до суду клопотання, в якому просить суд забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів. Суд ухвалою від 14.10.2024 клопотання позивача задовольнив.

17.10.2024 позивач на виконання ухвали суду від 09.10.2024 подав оригінал заяви ОСОБА_4 від 09.10.2020 про надання згоди ОСОБА_1 на укладання з Акціонерним товариством "Європейський Промисловий Банк" договору застави № 008/18-04КЛ/З-1 від 12.10.2018.

21.10.2024 третя особа подала до суду клопотання про призначення експертизи.

В підготовче засідання 21.10.2024 з`явились представники позивача та відповідача, представник третьої особи не з`явився. 21.10.2024 представник позивача заявив усне клопотання, в якому просить суд забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Суд ухвалою від 21.10.2024 відклав підготовче засідання на 28.10.2024. Постановив провести судове засідання у справі № 904/3251/24 з Акціонерним товариством "Європейський Промисловий Банк" в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

28.10.2024 відповідач подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі.

В підготовче засідання 28.10.2024 з`явились представники позивача та відповідача, представник третьої особи не з`явився. 28.10.2024 представник позивача заявив усне клопотання, в якому просить суд забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Суд ухвалою від 28.10.2024 відклав підготовче засідання на 06.11.2024. Постановив провести судове засідання у справі № 904/3251/24 з Акціонерним товариством "Європейський Промисловий Банк" в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

В підготовче засідання 06.11.2024 з`явились представники позивача та відповідача, представник третьої особи не з`явився. 06.11.2024 представник позивача заявив усне клопотання, в якому просить суд забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Суд ухвалою від 06.11.2024 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 19.08.2024 про зупинення провадження у справі - відмовив. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 28.10.2024 про зупинення провадження у справі - відмовив. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженої відповідальністю «Санойл-Агро» про призначення експертизи - відмовив. Закрив підготовче провадження та призначив справу для судового розгляду по суті у судове засідання на 27.11.2024. Постановив провести судове засідання у справі № 904/3251/24 з Акціонерним товариством "Європейський Промисловий Банк" в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

У судове засідання 27.11.2024 з`явився представник позивача, представники відповідача та третьої особи не з`явились. Представник позивача заявив усне клопотання, в якому просить суд забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Суд ухвалою від 27.11.2024 відклав судове засідання на 04.12.2024. Постановив провести судове засідання у справі № 904/3251/24 з Акціонерним товариством "Європейський Промисловий Банк" в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

04.12.2024 відповідач за первісним позовом подав до суду заяву, в якій просить суд:

- поновити (продовжити) строк для подання доказів відповідачу, враховуючи їх отримання після закриття підготовчого провадження у справі № 904/3251/24;

- залучити до матеріалів справи № 904/3251/24 письмові докази - листи АТ "Акціонерне товариство "Європейський Промисловий Банк" від 25.11.2024 № 3-0-2-05/3096 та від 29.11.2024 № 3-0-2-05/3161 до Фізичної особи-підприємця Кириченко Л.А.;

- закрити провадження у справі № 904/3251/24 за позовом Акціонерного товариства "Європейський Промисловий Банк" до ОСОБА_1 , третя особа Товариство з обмеженої відповідальністю "Санойл-Агро", враховуючи відсутність предмету спору.

У судове засідання 04.12.2024 з`явились представники позивача та відповідача, представник третьої особи не з`явився.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

12.10.2018 між Акціонерним товариством "Європейський Промисловий Банк" (банк) та Товариством з обмеженої відповідальністю "Санойл-Агро" (позичальник) було укладено кредитний договір про надання кредиту на умовах відновлювальної відкличної лінії № 008/18-04-КЛ (далі - кредитний договір).

Відповідно до умов кредитного договору банк надає позичальнику кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії, з лімітом кредитування 300 000,00 доларів США. Позичальник, в свою чергу, зобов`язаний повернути надані кредитні кошти та сплачувати проценти за користування кредитом в порядку, визначеному договором (п. 1.1. кредитного договору).

Відповідно до п. 1.4. кредитного договору встановлена плата за користування кредитними коштами у розмірі 10,5 % річних.

Дата остаточного повернення всіх отриманих кредитних коштів в межах кредитної лінії сум кредиту - 11.10.2020 включно (п. 1.2. кредитного договору).

Відповідно до п. 3.3.1. кредитного договору банк зобов`язався відкрити позичальнику рахунок для обліку кредиту № 20633001301131 (далі - кредитний рахунок) та у разі наявності вільних кредитних ресурсів надавати позичальнику кредитні кошти в межах сум та термінів, визначених п. 1.1, п. 1.2 цього договору.

Відповідно до умов п. 3.4.1. позичальник зобов`язався використати кредитні кошти на цілі, зазначені цим договором, і у встановлений згідно п. 1.2. цього договору строк остаточно повернути всі отримані в межах кредитної лінії суми кредиту.

За змістом п. 3.4.3 кредитного договору позичальник зобов`язався щомісячно, не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, сплачувати проценти у валюті, в якій надано кредит.

09.10.2020 сторони уклали договір про внесення змін до кредитного договору, виклавши п. 1.2. кредитного договору в новій редакції « 1.2. Дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - 11.10.2022 включно. У разі настання обставин, за яких у банку виникає право вимагати дострокове повернення кредиту та сплати всіх належних з позичальника сум (п.п. 3.2.7. цього договору), датою остаточного повернення всіх коштів за кредитом є десятий робочий день від дня отримання Позичальником вимоги про погашення кредиту у повній сумі. Датою отримання вимоги вважається відмітка поштового зв`язку за місцезнаходженням позичальника», а також доповши договір пунктом 1.6. наступного змісту:

« 1.6. Сторони дійшли згоди встановити графік зменшення розміру ліміту кредитування: по 30.11.2021 - 300 000,00 доларів США; з 01.12.2021 - 275 000,00 доларів США; з 01.01.2022 - 250 000,00 доларів США; з 01.02.2022 - 225 000,00 доларів США; з 01.03.2022 - 200 000,00 доларів США; з 01.04.2022 - 175 000,00 доларів США; з 01.05.2022 - 150 000,00 доларів США; з 01.06.2022 - 125 000,00 доларів США; з 01.07.2022 - 100 000,00 доларів США; з 01.08.2022 - 75 000,00 доларів США; з 01.09.2022 - 50 000,00 доларів США; з 01.10.2022 - 25 000,00 доларів США.

14.09.2021 сторони уклали договір про внесення змін до кредитного договору, за змістом якого погодили, що заборгованість позичальника за процентами в сумі: 2674,92 доларів США, нарахованими за серпень 2021, та проценти, які будуть нараховані за вересень 2021 згідно умов кредитного договору № 008/18-04 КЛ про надання кредиту на умовах відновлювальної відкличної кредитної лінії від 12.10.2018, повинні бути сплачені позичальником в строк до 15.11.2021 включно.

Відповідно до договору про внесення змін до кредитного договору, який укладено 30.11.2021, сторони дійшли до взаємної згоди змінити назву договору та викласти його у новій редакції: «Кредитний договір № 008/18-04 КЛ про надання кредиту на умовах невідновлювальної відкличної кредитної лінії». По тексту договору у всіх випадках словосполучення "відновлювальна відклична кредитна лінія" замінити на словосполучення "невідновлювальна відклична кредитна лінія" у відповідних відмінках.

Сторони також дійшли взаємної згоди викласти в новій редакції наступні пункти кредитного договору, зокрема:

« 1.6. Сторони дійшли згоди встановити наступний графік погашення кредитної заборгованості: в строк по 01.07.2022 включно в сумі 75 000,00 доларів США; в строк по 01.08.2022 включно в сумі 75 000,00 доларів США; в строк по 01.09.2022 включно в сумі 75 000,00 доларів США; в строк по 11.10.2022 в сумі 74 952,69 долара США».

« 3.4.3. Сплачувати проценти у валюті, в якій надано кредит. Нараховані проценти сплачуються у встановлені в цьому підпункті договору строки: по процентам, нарахованим за період листопад 2021- січень 2022, до 15.02.2022 (включно); по процентам, нарахованими за період лютий 2022 - квітень 2022, до 16.05.2022 (включно); по процентам, нарахованим за період травень 2022 - липень 2022, до 15.08.2022(включно); по процентам, нарахованим за період серпень 2022 - 10.10.2022, до 11.10.2022 (включно) на рахунок НОМЕР_1 в AT "ЄПБ", код банку 377090».

« 3.4.17. Забезпечити укладання тристороннього договору поруки між банком, позичальником та фізичною особою ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків з ДРФО - платників податків НОМЕР_2 ) та договору поруки між банком, позичальником та фізичною особою ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків з ДРФО - платників податків НОМЕР_3 ) у строк не пізніше 15.12.2021».

Позивач зазначає, що свої зобов`язання за кредитним договором виконав надавши Товариству з обмеженої відповідальністю "Санойл-Агро" кредитні кошти в обсязі та на умовах, передбачених кредитним договором, на підтвердження чого надав розпорядження банку (т. 1 а.с. 36-58) та меморіальні ордери (т.1 а.с. 60-76).

Однак, як зазначає позивач за первісним позовом, Товариство з обмеженої відповідальністю "Санойл-Агро" в порушення умов кредитного договору кредит не повернув.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 12.10.2018 між Акціонерним товариством "Європейський Промисловий Банк" (заставодержатель) та ОСОБА_1 (заставодавець) було укладено договір застави № 008/18-04КЛ/З-1 (далі - договір застави).

Відповідно до п. 1.1. договору застави заставодавець передає в заставу заставодержателю обладнання, а саме:

№ Найменування Технічний опис, характеристикаРинкова вартість, грн Заставна вартість, грн 1Зернометальник ЗМ-60А44 531,2540 078,132Зернометальник ЗМ-60А49 875,0044 887,503Машина первинної очистки МПО 2,545 075,9240 568,334Машина первинної очистки МПО 555 966,6850 370,015Вибропневмостол ВПС 1,561 795,1255 615,616Зерносушалка ЗСШ-163 036,4656 732,817Прес ПХП 50081 462,5073 316,258Форпрес ФПМ-10К94 458,4785 012,629Жаровня ЖЗУ 579 135,0071 221,5010Жаровня ЖМ 375 009,3867 508,4411Фільтр ВНП-10 56 007,0050 406,3012Прес D200500 062,50450 056,2513Бічерушка МРН-5018 002,2516 202,0314Теплообмінник пластинчатий РС-Н01-4,0-15-244273 142,4865 828,2315Холодильна машина 9 кВт ТК-СВ-МН-03/200333 337,5030 003,7516Компресор 22 ВФ-5,7/1,8СМ2 У321 336,0019 202,4017Ваги ВПТА - 80-16323 936,80291 543,1218Бак металевий 55 тн106 680,0096 012,0019Паровий котел з теплообмінником Е-015-0,8188 023,50169 221,1520Насос МХН-80313 510,5912 213,5721Машина первинної очистки МПО 2,565 682,0559 113,8522Машина первинної очистки МПО 583 371,0575 033,9523Прес ПХП 1000226 695,00204 025,5024Прес D200600 075,00540 067,5025Система охолодження рідини GBM-H48KS-H-BIB3C5ZI-АН480 060,00432 054,0026Бельтингові фільтри 102 рамки320 040,00288 036,0027Бельтингові фільтри 52 рамки73 342,5066 008,2528Компресор РМ 3128.0123 633,2721 269,9429Норія 10м146 685,00132 016,5030Бак металевий 10 тн140 017,50126 015,7531Бак металевий 22 тн233 362,50210 026,2532Теплогенератор ТГ 400116 014,50104 413,0533Теплообмінник ТПС 20 200 025,00180 022,5034Масляний котел 133 350,00120 015,0035Комплекс вакуумної сушки КВС 2Ш 960 120,00864 108,0036Агрегат вакуумний золотниковий АВЗ-20Д480 060,00432 054,0037Лінія електропередач 10 кВт, L 930 m 266 700,00240 030,0038ТП 250 кВт ТМ-250/10-У1160 020,00144 018,0039Кристалізатори подсоняшникового масла 73 342,5066 008,2540Вентилятор ВЦ-3,5160 020,00144 018,0041Вентилятор ВЦ-5,5 29 337,0026 403,3042Вентилятор ВЦ-5,566 675,0060 007,5043Вентилятор ВЦ-5,5104 013,0093 611,7044Насос ВК-23100 012,5090 011,2545Насос НШ-50128 010,60115 209,5446Насос НШ-100 34 421,3030 979,1747Шнеки (діаметр 107) 260 032,50233 613,6648Редуктор ЗМП-4085 344,0076 809,60

Обладнання належить заставодавцю на праві власності та підтверджується довідкою № 02/10 від 02.10.2018 (далі - предмет застави).

Предмет застави забезпечує виконання зобов`язань за кредитним договором № 008/18-04КЛ про надання кредиту на умовах відновлювальної відкличної кредитної лінії від 12.10.2018, укладеним між заставодержателем та боржником, а також усіх інших правочинів про його зміну та доповнення (далі в договорі - основне зобов`язання), а саме, але не обмежуючись, наступними зобов`язаннями: повернути заставодержателю кредит, наданий в доларах США, в межах кредитної лінії, відкритої строком до 11.10.2020 за основним зобов`язанням з лімітом кредитування 300 000,00 доларів США (ліміт кредитної лінії) в строки, які зазначаються в основному зобов`язанні, а у випадках, передбачених законодавством України та/або основним зобов`язанням та/або цим договором - достроково. Сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі: 10,5% відсотків річних за кредитом, наданим в доларах США; зобов`язання щодо відшкодування заставодавцем витрат заставодержателя, пов`язаних з пред`явленням вимог за основним зобов`язанням та збитків заставодержателя, завданих порушенням боржником своїх обов`язків за основним зобов`язанням; зобов`язання по сплаті неустойки (штрафи, пені) у порядку та строки, зазначені в основному зобов`язанні. Витрати, понесені заставодержателем і пов`язані з пред`явленням вимоги по зобов`язанням за основним зобов`язанням і зверненням стягнення на предмет застави; витрати заставодержателя на утримання і збереження предмета застави; збитки заставодержателя, завданих порушенням зобов`язань за основним зобов`язанням чи за цим договором; витрати на страхування предмету застави у випадку, якщо страхування здійснюється за рахунок заставодержателя; сплата/відшкодування інших платежів та витрат, передбачених умовами основного зобов`язання та цього договору. Предмет застави на дату укладання цього договору оцінено в сумі 7 734 846,17 грн, виходячи з ринкової вартості предмету застави, згідно оцінки № 01УН-01/09-18 від 21.09.2018, наданої суб`єктом оцночної діяльності ТОВ «ТОВ «Укрном», сертифікат СОД ФДМУ № 600/16 від 04.08.2016 та передається в заставу за згодою сторін за ціною 6 961 000,00 грн, без ПДВ (надалі - оціночна вартість предмету застави) (п. 1.2. договору застави).

Предмет застави залишається у володінні та користуванні заставодавця протягом всього строку дії цього договору (п. 1.3. договору застави).

Ризик випадкової загибелі предмета застави несе заставодавець (п. 1.4. договору застави).

Заставодержатель має право здійснити реалізацію застави або набути її у власність у разі невиконання боржником зобов`язань за основним зобов`язанням або порушення справи про банкрутство боржника або заставодавця. У разі порушення заставодавцем обов`язків, встановлених цим договором, вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет застави відповідно до чинного законодавства України (п. 2.1. договору застави).

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання чи заставодавцем умов цього договору заставодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет застави (п. 3.1. договору застави).

У разі настання обставин, передбачених п. 3.1 цього договору, заставодержатель надсилає заставодавцю письмове повідомлення з вимогою виконати порушене зобов`язання або передати предмет застави у володіння заставодержателю у встановлений в повідомленні термін. В повідомленні також вказується позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет застави, який має намір застосувати заставодержатель (п. 3.2. договору застави).

Якщо у встановлений в повідомленні термін зобов`язання заставодавця залишається невиконаним і предмет застави не переданий у володіння заставодержателя, заставодержатель вправі звернути стягнення на предмет застави на підставі рішення суду (п. 3.3. договору застави).

Звернення стягнення на предмет застави може бути здійснене на підставі рішення суду або в позасудовому порядку шляхом: передачі предмета застави у власність заставодержателя; продажу заставодержателем предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах. Заставодержатель самостійно обирає способи звернення стягнення на предмет застави. Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет застави не позбавляє заставодержателя права звернутися до суду (п. 3.4. договору застави).

Звернення стягнення на предмет застави може бути здійснене шляхом передачі заставодержателю права власності на предмет застави в рахунок виконання основного зобов`язання, у порядку, передбаченому пунктами 3.5.1 - 3.5.3 цього договору (п. 3.5. договору застави).

Цей договір вступає в дію з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх печатками (за наявності) і діє до повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором і основним зобов`язанням, забезпеченням якого він є (п. 6.1. договору застави).

Продовження строку дії основного зобов`язання та зміна інших умов основного зобов`язання тягне за собою автоматичне продовження строку та/або зміну умов цього договору (п. 6.2. договору застави).

У цей договір можуть бути внесені зміни і доповнення за згодою сторін шляхом складання додаткових угод (п. 6.3. договору застави).

09.10.2020 сторони підписали договір про внесення змін до договору застави (т. 1 а.с. 26), в якому дійшли взаємної згоди п. 1.2. договору застави викласти в новій редакції:

« 2.1. Цей договір забезпечує вимоги заставодержателя, що випливають з кредитного договору № 008/18-04КЛ про надання кредиту на умовах відновлювальної відкличної кредитної лінії від 12.10.2018, укладеного між заставодержателем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Санойл-Агро», а також договорів про внесення змін та доповнень, що можуть бути укладені до нього в майбутньому (в тому числі, але не виключно, стосовно збільшення розміру процентів за користування кредитом, збільшення строку повернення кредиту, збільшення розміру (суми) кредиту) (надалі за текстом - «кредитний договір»), згідно умов якого позичальник зобов`язаний повернути заставодержателю кредитні кошти у розмірі 300 000,00 доларів США у строк до 11.10.2022 включно зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 10,5% процентів річних, сплачувати комісійну винагороду, неустойку (пеню, штраф), інші платежі, в порядку та в строки, що передбачені кредитним договором, відшкодувати заставодержателю всі збитки, понесені ним внаслідок порушення (невиконання або неналежного виконання) умов кредитного договору у розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором (надалі також - основне зобов`язання).»; також сторони домовились доповнити розділ 1 «Предмет договору» п. 1.5. та викласти його в наступній редакції:

« 1.5.Фактичне місцезнаходження предмету застави: Україна, 51462, Дніпропетровська область, Павлоградський район, с. Нова Дача, вул. Кірова, буд. 63».

Позивач за первісним позовом зазначає, що заборгованість за кредитним договором ТОВ «Санойл-Агро» - не погашена. Загальна сума боргу за кредитним договором складає 337 660,58 дол. США, з яких: 299 952,69 доларів США заборгованість за тілом кредиту та 37 707,89 доларів США прострочені проценти за користування кредитом.

Як зазначає позивач за первісним позовом, на виконання умов договору застави на адресу заставодавця за кредитним договором була направлена вимога № 3-0-2-05/231 від 26.01.2024 (т. 1 а.с. 31) щодо погашення кредитної заборгованості, проте, вона виконана не була.

На підставі викладеного, позивач просить суд звернути стягнення згідно договору застави № 008/18-04КЛ/3-1 від 12.10.2018 на предмет застави - обладнання, яке належить відповідачу - ОСОБА_1 , шляхом його продажу на публічних торгах в межах процедури виконавчого провадження у рахунок погашення заборгованості позичальника Товариства з обмеженої відповідальністю "Санойл-Агро" за кредитним договором № 008/18-04КЛ від 12.10.2018.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком (ч. 1 ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність").

Банківський кредит - будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми (ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність").

Укладений між позивачем та ТОВ "Санойл-Агро" договір, який за своєю правовою природою відноситься до кредитного договору, є підставою для виникнення у сторін за цим договором кредитних правовідносин.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України).

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України).

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України).

Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі (ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України).

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України).

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (ст. 572 Цивільного кодексу України).

Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До застави, яка виникає на підставі закону, застосовуються положення цього Кодексу щодо застави, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (ст. 574 Цивільного кодексу України).

Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення (ч. 1 ст. 576 Цивільного кодексу України).

Заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель). Заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави (ч. 1, 2 ст. 583 Цивільного кодексу України).

У договорі застави визначаються суть, розмір і строк виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, подається опис предмета застави, а також визначаються інші умови, погоджені сторонами договору. Опис предмета застави у договорі застави може бути поданий у загальній формі (вказівка на вид заставленого майна тощо) (ч. 1, 2 ст. 584 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" цей Закон визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов`язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Рухоме майно - окрема рухома річ, сукупність рухомих речей, гроші, валютні цінності, цінні папери, а також майнові права та обов`язки, у тому числі майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку (ч. 1 ст. 2 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень").

Обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов`язує виникнення прав і обов`язків щодо рухомого майна (ч. 1 ст. 3 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень").

Предметом обтяження може бути рухоме майно, не вилучене з цивільного обороту, на яке згідно із законодавством може бути звернене стягнення. Залежно від змісту обтяження предмет обтяження повинен належати боржнику або обтяжувачу на праві власності чи на праві господарського відання. Відносини щодо рухомого майна, яке належить особі на праві господарського відання, регулюються за правилами, встановленими для регулювання відносин щодо рухомого майна, яке належить особі на праві власності (ч. 1 ст. 5 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень").

Взаємні права та обов`язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом (ч. 1, 2 ст. 12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень").

У разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави (ч. 1 ст. 589 Цивільного кодексу України).

Відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов`язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, якщо інше не передбачено законом чи договором, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом (ч. 1 ст. 23 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень").

Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором (ч. 1 ст. 20 Закону України "Про заставу").

Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 2 ст. 590 Цивільного кодексу України).

У разі часткового виконання боржником зобов`язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі (ч. 5 ст. 590 Цивільного кодексу України).

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором (ч. 2 ст. 589 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 2.1. договору застави заставодержатель має право здійснити реалізацію застави або набути її у власність у разі невиконання боржником зобов`язань за основним зобов`язанням або порушення справи про банкрутство боржника або заставодавця. У разі порушення заставодавцем обов`язків, встановлених цим договором, вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет застави відповідно до чинного законодавства України.

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання чи заставодавцем умов цього договору заставодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет застави (п. 3.1. договору застави).

Згідно зі ст. 19 Закону України «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. (ч. 7 ст. 20 Закону України «Про заставу»).

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 590 Цивільного кодексу України).

Реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом (ч. 1 ст. 591 Цивільного кодексу України).

Звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права боржника, обтяжувача або третіх осіб звернутися до суду. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов`язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження. (ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень").

На виконання зазначених вимог позивач надав докази реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження (витяг № 88806336) (т. 1 а.с. 30).

У зв`язку з неналежним виконанням третьою особою умов кредитного договору у позивача виникло право задовольнити за рахунок переданого в заставу майна відповідача свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет застави в судовому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються:

1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження;

2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача;

3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону;

5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження;

6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Оскільки заборгованість за кредитним договором в повному обсязі не погашена, позивач набув право задовольнити вимоги за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет застави.

Господарський суд зауважує, що прохальна частина позовної заяви не містить зазначення загального розміру вимог та всіх його складових, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження, а також початкову ціну предмету забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Позивач за первісним позовом зазначає, що загальна сума боргу за кредитним договором складає 337 660,58 дол. США, з яких: 299 952,69 доларів США заборгованість за тілом кредиту та 37 707,89 доларів США прострочені проценти за користування кредитом. Позивачем долучено до матеріалів справи розпорядження банку, меморіальні ордери, а також розрахунок вказаних сум.

Відповідачем належними доказами розмір вказаних сум не спростовано. Контррозрахунок сум заборгованість за тілом кредиту та прострочених процентів за користування кредитом відповідачем до суду не надано. Доказів погашення/часткового погашення заборгованості за тілом кредиту та прострочених процентів за користування кредитом відповідачем до суду також не надано.

Таким чином, господарський суд вважає заявлену позивачем за первісним позовом загальну сума боргу за кредитним договором у розмірі 337 660,58 дол. США, з яких: 299 952,69 доларів США заборгованість за тілом кредиту та 37 707,89 доларів США прострочені проценти за користування кредитом, обґрунтованою.

Також, як вказано вище, відповідно до п. 1.2. договору застави, предмет застави на дату укладання цього договору оцінено в сумі 7 734 846,17 грн, виходячи з ринкової вартості предмету застави, згідно оцінки № 01УН-01/09-18 від 21.09.2018, наданої суб`єктом оцночної діяльності ТОВ «ТОВ «Укрном», сертифікат СОД ФДМУ № 600/16 від 04.08.2016 та передається в заставу за згодою сторін за ціною 6 961 000,00 грн, без ПДВ (надалі - оціночна вартість предмету застави).

Суд зазначає, що відповідач за первісним позовом не надав заперечень проти визначення початкової ціни продажу предмета застави в розмірі, що погоджений сторонами в договорі застави.

Господарський суд зазначає, що не зазначення позивачем за первісним позовом в прохальній частині позовної заяви загального розміру вимог та всіх його складових, що підлягають сплаті з вартості предмета забезпечувального обтяження, а також початкової ціни предмету забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження, не може бути самостійною та достатньою правовою підставою для відмови в первісному позові. Зазначене призведе до порушення судом принципів ефективності та процесуальної економії, а також буде надмірним формалізмом, враховуючи те, що загальний розмір вимог, що підлягають сплаті з вартості предмета застави, а також початкову ціну предмету застави для його подальшої реалізації на публічних торгах можливо визначити із наявних матеріалів справи.

Господарський суд наголошує, що факт зазначення/не зазначення позивачем за первісним позовом в прохальній частині позовної заяви загального розміру вимог та всіх його складових, що підлягають сплаті з вартості предмета забезпечувального обтяження, а також початкової ціни предмету забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах, не є визначальним під час вирішення судом даного спору.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає за доцільне зазначити загальний розмір вимог, що підлягають сплаті з вартості предмета застави у розмірі 337 660,58 дол. США, з яких: 299 952,69 доларів США заборгованість за тілом кредиту та 37 707,89 доларів США прострочені проценти за користування кредитом, а також початкову ціну предмету застави для його подальшої реалізації на публічних торгах у розмірі 6 961 000,00 грн відповідно до п. 1.2. договору застави.

Господарський суд зазначає, що в даному випадку, зазначення судом загального розміру вимог, що підлягають сплаті з вартості предмета застави, та початкової ціни предмету застави для його подальшої реалізації на публічних торгах не буде втручанням в диспозитивність, а буде діями суду спрямованими на ефективний захист порушених прав позивача, оскільки розмір загальної заборгованості за договором кредиту позивачем за первісним позовом зазначено в первісній позовній заяві, а також в заявах та клопотаннях, поданих ним під час розгляду справи, а ціна предмету застави визначена та погоджена сторонами в п. 1.2. договору застави.

Заперечення відповідача за первісним позовом спростовуються матеріалами справи, тому відхиляються господарським судом.

04.12.2024 відповідач за первісним позовом подав до суду заяву, в якій зазначив, що відповідач зверталась до позивача щодо добровільного прийняття у власність об`єкту застави, посилаючись на те, що позивач не звертався до неї щодо повернення предмету застави, вимогу щодо повернення предмету застави вона не отримувала та ніколи не заперечувала щодо передачі майна заставодержателю у випадку підтвердження заборгованості ТОВ "Сан Ойл Агро" перед АТ "ЄПБ". Разом із тим, у листах від 25.11.2024 року та від 29.11.2024 року АТ "ЄПБ" було відмовлено ФОП Кириченко Л.А. у прийнятті у власність предмету застави у рахунок погашення заборгованості позичальника Товариства з обмеженої відповідальністю Санойл-Агро за кредитним договором № 008/18-04КЛ від 12.10.2018. Таким чином, позивач ухиляється від прийняття заставного майна у власність, штучно створюючи спір між сторонами, якого не існує. Отже, на даний час між позивачем та відповідачем у справі спір відсутній. Враховуючи викладене, відповідач за первісним позовом просить суд:

- поновити (продовжити) строк для подання доказів відповідачу, враховуючи їх отримання після закриття підготовчого провадження у справі № 904/3251/24;

- залучити до матеріалів справи № 904/3251/24 письмові докази - листи АТ "Акціонерне товариство "Європейський Промисловий Банк" від 25.11.2024 № 3-0-2-05/3096 та від 29.11.2024 № 3-0-2-05/3161 до Фізичної особи-підприємця Кириченко Л.А.;

- закрити провадження у справі № 904/3251/24 за позовом Акціонерного товариства "Європейський Промисловий Банк" до ОСОБА_1 , третя особа Товариство з обмеженої відповідальністю "Санойл-Агро", враховуючи відсутність предмету спору.

Господарський суду зазначає наступне.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (ч. 3 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).

Як вказано вище, 12.08.2024 відповідач подав до суду клопотання, в якому просить суд продовжити ОСОБА_1 строк для надання відзиву на позовну заяву до 28.08.2024 включно. 19.08.2024 відповідач подав до суду відзив. Суд ухвалою від 19.08.2024 клопотання ОСОБА_1 про продовження процесуального строку для надання відзиву - задовольнив частково; продовжив ОСОБА_1 строк для надання відзиву на позовну заяву до 26.08.2024.

Таким чином, ОСОБА_1 мала змогу подати до суду докази до 26.08.2024.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).

У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (ч. 5 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).

Про неможливість подання до суду відповідних доказів ОСОБА_1 суд не повідомляла, із клопотанням про встановлення додаткового строку для подання вказаних доказів не зверталась.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).

У своїй заяві відповідач за первісним позовом просить суд поновити (продовжити) строк для подання доказів відповідачу, враховуючи їх отримання після закриття підготовчого провадження у справі № 904/3251/24.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України).

Господарський суд зазначає, що з наданих відповідачем за первісним позовом листів Акціонерного товариства "Європейський Промисловий Банк" № 3-0-2-05/3096 від 25.11.2024 та № 3-0-2-05/3161 від 29.11.2024 вбачається, що ОСОБА_1 звернулась до банку із листами-пропозиціями № 21-11 від 21.11.2024 та № 28/11 від 28.11.2024, тобто майже через 3 місяці після закінчення строку на подання доказів.

Господарський суд зазначає, що провадження у справі відкрито судом ухвалою від 29.07.2024, ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 29.07.2024 було доставлено до електронного кабінету ОСОБА_1 29.07.2024 о 21:50. Таким чином суд вважає, що ОСОБА_1 мала достатньо часу для звернення до Акціонерного товариства "Європейський Промисловий Банк" із пропозицією щодо добровільного прийняття у власність об`єкту застави.

З огляду на викладене, суд не вбачає причини пропуску подання відповідачем за первісним позовом до суду доказів поважними, а отже клопотання в частині поновлення строку для подання доказів задоволенню не підлягає.

Як вказано вище, відповідно до ч. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Враховуючи викладене, надані ОСОБА_1 письмові докази - листи АТ "Акціонерне товариство "Європейський Промисловий Банк" від 25.11.2024 № 3-0-2-05/3096 та від 29.11.2024 № 3-0-2-05/3161 судом не приймаються.

Господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору (п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України).

Належних доказів припинення існування предмета спору за первісним позовом ОСОБА_1 до суду не надала.

Надані ОСОБА_1 листи Акціонерного товариства "Європейський Промисловий Банк" № 3-0-2-05/3096 від 25.11.2024 та № 3-0-2-05/3161 від 29.11.2024 не можуть бути належними доказами припинення існування предмета спору за первісним позовом, оскільки, зокрема, свідчать про те, що пропозиція відповідача щодо прийняття у власність предмета застави містила умови, які банк визнав неприйнятними, у зв`язку із чим відхилив таку пропозицію.

З огляду на викладене, підстави для закриття провадження у справі за первісним позовом відсутні, а отже заява ОСОБА_1 про закриття провадження у справі задоволенню не підлягає.

Господарський суд зазначає, що враховуючи положення ч.1 ст.9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, пункт 29).

У рішенні Суду у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини також зазначено, що вимога щодо обґрунтованості рішень не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Тому суд вважає за необхідне відзначити, що інші доводи та міркування учасників справи судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що первісні позовні вимоги банку про звернення стягнення на предмет застави за договором застави є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

ОСОБА_1 подала до суду зустрічну позовну заяву, в якій просить суд визнати недійсним договір застави № 008/18-04КЛ/З-1 від 12.10.2018, укладений між Акціонерним товариством "Європейський Промисловий Банк" та ОСОБА_1 . Свої зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує наступним. Предметом первісного позову є звернення стягнення на підставі договору застави № 008/18-04КЛ/З-1 від 12.10.2018, який укладався між АТ "ЄПБ" та ОСОБА_1 . Позивач за зустрічним позовом зазначає, ОСОБА_1 з 1974 року та на момент укладання договору застави перебувала в шлюбі із ОСОБА_4 , 1952 року народження, що підтверджується відміткою на сторінці 10 паспорту. Разом із тим згода на укладання договору застави майна, у ОСОБА_4 отримана не була. В постанові від 21.11.2018 (справа № 372/504/17 провадження № 14-325цс18 Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 07.10.2015 у справі № 6-1622цс15, від 27.01.2016 у справі № 6-1912цс15 та від 30.03.2016 у справі № 6-533цс16, і вважає, що відсутність нотаріально посвідченої згоди іншого зі співвласників (другого з подружжя) на укладення правочину щодо розпорядження спільним майном позбавляє співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень на укладення цього договору. Укладення такого правочину свідчить про порушення його форми і відповідно до частини четвертої статті 369, статті 215 ЦК України надає іншому зі співвласників (другому з подружжя) право оскаржити договір з підстав його недійсності. При цьому закон не пов`язує наявність чи відсутність згоди усіх співвласників на укладення договору ні з добросовісністю того з подружжя, який уклав договір щодо спільного майна, ні третьої особи - контрагента за таким договором і не ставить питання оскарження договору в залежність від добросовісності сторін договору. Таким чином, позивач за зустрічним позовом вважає, що оскільки спірний договір застави укладений між відповідачем за зустрічним позовом і позивачем за зустрічним позовом без нотаріально посвідченої згоди ОСОБА_4 , який є співвласником предмета застави в силу вимог статті 60 СК України, і така обставина не спростована, то оскаржуваний договір відповідно до вимог статей 203, 205, 215 ЦК України має бути визнаний судом недійсним.

Згідно зі ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу, зокрема, шляхом визнання правочину недійсним. Відповідно до ч.2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів; права і законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України).

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України).

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України).

Господарський суд зазначає, що у статті 215 Цивільного кодексу України визначаються загальні правові засади визнання правочину недійсним. Звичайно, що для цього має існувати відповідна правова підстава. Такою правовою підставою Цивільний кодекс України визнає факт недодержання однією стороною чи всіма сторонами вимог, встановлених частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 203 загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині (ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України).

Позивач, посилаючись на висновок Великої Палати Верховного Суду викладений в постанові від 21.11.2018 по справі № 372/504/17, зазначає, що у зв`язку із відсутністю нотаріально посвідченої згоди ОСОБА_4 на укладання договору застави майна, вказаний договір відповідно до вимог статей 203, 205, 215 ЦК України має бути визнаний судом недійсним.

Господарський суд зазначає наступне.

У постановах від 07.10.2015 у справі № 6-1622цс15, від 27.01.2016 у справі №6-1912цс15 та від 30.03.2016 у справі № 6-533цс16 Верховний Суд України висловив правову позицію, що укладення одним із подружжя договору щодо розпорядження спільним майном без згоди другого з подружжя може бути підставою для визнання такого договору недійсним лише в тому разі, якщо судом буде встановлено, що той з подружжя, який уклав договір щодо спільного майна, та третя особа контрагент за таким договором, діяли недобросовісно, зокрема, що третя особа знала чи за обставинами справи не могла не знати про те, що майно належить подружжю на праві спільної сумісної власності, і що той з подружжя, який укладає договір, не отримав згоди на це другого з подружжя.

Господарський суд наголошує, що Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 21.11.2018 по справі № 372/504/17 відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 07.10.2015 у справі № 6-1622цс15, від 27.01.2016 у справі № 6-1912цс15 та від 30.03.2016 у справі № 6-533цс16, стосовно правовідносин щодо відсутності нотаріально посвідченої згоди іншого зі співвласників (другого з подружжя) на укладення договору іпотеки.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі (ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України).

Якщо предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, встановлених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, установлених законом (ч. 1 ст. 577 Цивільного кодексу України).

Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом. У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом. Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена (ч. 2 ст. 369 Цивільного кодексу України).

З аналізу викладених статей Цивільного кодексу України вбачається, що згода співвласників на вчинення правочину має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена у випадку, коли вчиненню підлягає правочин щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню.

В даному випадку, за спірним договором застави в заставу передано рухоме майно - обладнання. Договір застави рухомого майна - обладнання не підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню. Норми чинного законодавства не вимагають в даному випадку наявності нотаріально посвідченої згоди другого з подружжя.

Таким чином, до спірних правовідносин не підлягають застосуванню висновки Великої Палати Верховного Суду викладені в постанові від 21.11.2018 по справі № 372/504/17.

Судом не встановлено, що ОСОБА_1 , яка уклала договір застави № 008/18-04КЛ/З-1 від 12.10.2018, та Акціонерне товариство "Європейський Промисловий Банк", як заставодержатель за таким договором, діяли недобросовісно, зокрема, що Акціонерне товариство "Європейський Промисловий Банк" знало чи не могло не знати про те, що спірне майно належить подружжю на праві спільної сумісної власності, і що ОСОБА_1 , яка укладає договір, не отримала згоди на це другого з подружжя.

До того ж, кредитний договір № 008/18-04-КЛ від 12.10.2018 укладений між Акціонерним товариством "Європейський Промисловий Банк" (банк) та Товариством з обмеженої відповідальністю "Санойл-Агро", в особі директора ОСОБА_4 (позичальник). Укладаючи кредитний договір сторони, в тому числі Товариство з обмеженої відповідальністю "Санойл-Агро", в особі директора ОСОБА_4 погодили п. 4.1., в якому визначили, що виконання позичальником зобов`язань по поверненню суми кредиту, сплати процентів, неустойок, відшкодування збитків, заподіяних банку невиконанням або неналежним виконанням зобов`язань за цим договором, а також витрат банку, пов`язаних із стягненням заборгованості позичальника, забезпечуються договором іпотеки та договором застави обладнання.

Тобто, укладаючи кредитний договір, позичальник - Товариство з обмеженої відповідальністю "Санойл-Агро", в особі директора ОСОБА_4 , знав про укладання договору застави обладнання та відповідно погодив таке укладання.

В матеріалах справи міститься заява ОСОБА_4 про надання згоди дружині ( ОСОБА_1 ) на укладання з Акціонерним товариством "Європейський Промисловий Банк" договору застави № 008/18-04КЛ/З-1 від 12.10.2018.

З огляду на викладене, ОСОБА_1 мала необхідний обсяг цивільної дієздатності для вчинення спірного правочину - договору застави № 008/18-04КЛ/З-1 від 12.10.2018.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку що підстави для визнання недійсним договору застави № 008/18-04КЛ/З-1 від 12.10.2018, укладеного між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством "Європейський Промисловий Банк", відсутні.

Таким чином, зустрічні позовні вимоги є необґрунтованими, недоведеними, а отже такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідач за зустрічним позовом подав до суду клопотання про застосування строків позовної давності, в якому просить суд застосувати строки позовної давності до зустрічного позову.

Відповідно до статей 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 3, 4 ст.267 Цивільного кодексу України).

За змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Як встановлено вище, права чи охоронювані законом інтереси позивача за зустрічним позовом порушено не було, у зв`язку із чим клопотання відповідача за зустрічним позовом про застосування до правовідносин позовної давності задоволенню не підлягають.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання до суду первісного позову підлягає стягненню з відповідача за первісним позовом на користь позивача в розмірі 104 415,00 грн.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору за подання до суду зустрічного позову покладаються на позивача за зустрічним позовом у розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити в повному обсязі.

Звернути стягнення (згідно договору застави № 008/18-04КЛ/З-1 від 12.10.2018) на предмет застави - обладнання, а саме:

№ Найменування Технічний опис, характеристикаРинкова вартість, грн Заставна вартість, грн 1Зернометальник ЗМ-60А44 531,2540 078,132Зернометальник ЗМ-60А49 875,0044 887,503Машина первинної очистки МПО 2,545 075,9240 568,334Машина первинної очистки МПО 555 966,6850 370,015Вибропневмостол ВПС 1,561 795,1255 615,616Зерносушалка ЗСШ-163 036,4656 732,817Прес ПХП 50081 462,5073 316,258Форпрес ФПМ-10К94 458,4785 012,629Жаровня ЖЗУ 579 135,0071 221,5010Жаровня ЖМ 375 009,3867 508,4411Фільтр ВНП-10 56 007,0050 406,3012Прес D200500 062,50450 056,2513Бічерушка МРН-5018 002,2516 202,0314Теплообмінник пластинчатий РС-Н01-4,0-15-244273 142,4865 828,2315Холодильна машина 9 кВт ТК-СВ-МН-03/200333 337,5030 003,7516Компресор 22 ВФ-5,7/1,8СМ2 У321 336,0019 202,4017Ваги ВПТА - 80-16323 936,80291 543,1218Бак металевий 55 тн106 680,0096 012,0019Паровий котел з теплообмінником Е-015-0,8188 023,50169 221,1520Насос МХН-80313 510,5912 213,5721Машина первинної очистки МПО 2,565 682,0559 113,8522Машина первинної очистки МПО 583 371,0575 033,9523Прес ПХП 1000226 695,00204 025,5024Прес D200600 075,00540 067,5025Система охолодження рідини GBM-H48KS-H-BIB3C5ZI-АН480 060,00432 054,0026Бельтингові фільтри 102 рамки320 040,00288 036,0027Бельтингові фільтри 52 рамки73 342,5066 008,2528Компресор РМ 3128.0123 633,2721 269,9429Норія 10м146 685,00132 016,5030Бак металевий 10 тн140 017,50126 015,7531Бак металевий 22 тн233 362,50210 026,2532Теплогенератор ТГ 400116 014,50104 413,0533Теплообмінник ТПС 20 200 025,00180 022,5034Масляний котел 133 350,00120 015,0035Комплекс вакуумної сушки КВС 2Ш 960 120,00864 108,0036Агрегат вакуумний золотниковий АВЗ-20Д480 060,00432 054,0037Лінія електропередач 10 кВт, L 930 m 266 700,00240 030,0038ТП 250 кВт ТМ-250/10-У1160 020,00144 018,0039Кристалізатори подсоняшникового масла 73 342,5066 008,2540Вентилятор ВЦ-3,5160 020,00144 018,0041Вентилятор ВЦ-5,5 29 337,0026 403,3042Вентилятор ВЦ-5,566 675,0060 007,5043Вентилятор ВЦ-5,5104 013,0093 611,7044Насос ВК-23100 012,5090 011,2545Насос НШ-50128 010,60115 209,5446Насос НШ-100 34 421,3030 979,1747Шнеки (діаметр 107) 260 032,50233 613,6648Редуктор ЗМП-4085 344,0076 809,60яке належить ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), шляхом його продажу на публічних торгах в межах процедури виконавчого провадження у рахунок погашення заборгованості позичальника Товариства з обмеженої відповідальністю "Санойл-Агро" (ідентифікаційний код 38548121) за кредитним договором № 008/18-04КЛ від 12.10.2018 у розмірі 337 660,58 доларів США, з яких: 299 952,69 доларів США заборгованість за тілом кредиту та 37 707,89 доларів США прострочені проценти за користування кредитом, за початковою ціною реалізації предметів застави 6 961 000,00 грн, що є узгодженою вартістю предмету застави відповідно до договору застави № 008/18-04КЛ/З-1 від 12.10.2018, про що видати наказ.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства "Європейський Промисловий Банк" (01024, м. Київ, бул. Шевченка Тараса, буд. 11, прим. 51, ідентифікаційний код 36061927) витрати по сплаті судового збору у розмірі 104 415,00 грн, про що видати наказ.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

В задоволенні зустрічного позову відмовити в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача за зустрічним позовом.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 04.12.2024

Суддя І.В. Мілєва