Рішення

від 25.11.2024 по справі 906/687/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2024 р. м. Житомир Справа № 906/687/23

Господарський суд Житомирської області у складі судді Прядко О.В.,

за участю секретаря судового засідання: Толстокарової І.С.,

за участю представників сторін:

від позивача: Басюк С.В., довіреність №1160/01-17 від 04.08.2023;

від відповідача: Черниш М.М., довіреність №2 від 04.01.2024;

від третьої особи: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Управління освіти і науки Бердичівської міської ради

до Підприємства облспоживспілки "ЖИТОМИРСЬКА МІЖРАЙОННА ЗАГОТІВЕЛЬНО - ЗБУТОВА БАЗА"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ "ТАНІР"

про стягнення 147507,56 грн

Процесуальні дії по справі.

Управління освіти і науки Бердичівської міської ради звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Підприємства облспоживспілки "Житомирська міжрайонна заготівельно-збутова база" про стягнення 147507,56 грн майнової шкоди.

Ухвалою суду від 23.05.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків.

29.05.2023 на виконання вимог вказаної ухвали суду від позивача із супровідним листом від 25.05.2023 №742/01-15 надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви від 25.05.2023 №738/01-15 з додатками (т.1, а.с.43-46).

Ухвалою суду від 02.06.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

21.06.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 21.06.2023 №12, згідно з яким останній просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі за безпідставністю та недоведеністю вини відповідача (т.1, а.с.51-56).

Одночасно з відзивом відповідач подав клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження від 21.06.2023 №11, в обґрунтування якого зазначив, що для повного та всебічного встановлення всіх обставин справи, дослідження всіх матеріалів та доказів необхідно обов`язково заслухати пояснення сторін, свідків, витребувати з Богунського районного суду м.Житомира матеріали закритого кримінального провадження №22017060000000010 та дослідити окремі оригінали первинних документів, які знаходяться у матеріалах кримінального провадження, заслухати пояснення представників сторін щодо цих документів, що не може бути встановлено та досліджено при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) чи без повідомлення (виклику) учасників справи (т.1, а.с.57-60).

17.07.2023 через діловодну службу (канцелярію) суду відповідач подав заяву про виклик свідка від 17.07.2023 №15, у якій просив викликати в судове засідання в якості свідка гр. ОСОБА_1 , яка в період з 14.01.1998 по 03.01.2023 працювала на посаді директора Підприємства Облспоживспілки "Житомирська міжрайонна заготівельно-збутова база", безпосередньо укладала договори поставки продуктів харчування до об`єктів Управління освіти і науки Бердичівської міської ради, здійснювала поставку продуктів харчування, тому саме вона обізнана в усіх обставинах поставок і зможе надати об`єктивні докази, пояснення щодо документів, які при цьому складалися. До заяви додано нотаріально засвідчену заяву свідка від 14.07.2023 (т.1, а.с.63-65).

Ухвалою суду від 18.07.2023, зокрема, постановлено здійснювати розгляд справи №906/687/23 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, призначено підготовче засідання на 07.08.2023.

07.08.2023 до суду від представника відповідача надійшло клопотання вх.№01-44/2590/23 від 07.08.2023 про витребування із Богунського районного суду м. Житомира матеріалів кримінальної справи №295/1024/18, кримінальне провадження №2201706000000010 (т.11, а.с.76-77).

У підготовчому засіданні 07.08.2023 судом оголошено перерву до 11.09.2023.

11.09.2023 на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання вх.№14517/23 від 11.09.2023 про долучення до матеріалів справи документів, копії яких відзнято з матеріалів кримінальної справи №295/1024/18 (т.1, а.с.81-116).

У підготовчому засіданні 11.09.2023 оголошено перерву до 02.10.2023. Представник відповідача не підтримав клопотання про витребування вх.№01-44/2590/23 від 07.08.2023, а тому останнє судом не розглядалося.

02.10.2023 безпосередньо в судовому засіданні представник відповідача подав заяву вх.№01-44/3214/23 від 02.10.2023 про забезпечення доказів на підставі ст.110 ГПК України шляхом витребування договору від 10.01.2017 у ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «ТАНІР» та долучення його до матеріалів справи (т.1, а.с.119-120).

Протокольною ухвалою суду від 02.10.2023 відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача про забезпечення доказів вх.№01-44/3214/23 від 02.10.2023 за його безпідставністю.

Ухвалою суду від 02.10.2023 продовжено строк підготовчого провадження у справі та відкладено підготовче засідання на 16.11.2023.

15.11.2023 до суду від відповідача надійшла заява про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «ТАНІР», яке є офіційним дистриб`ютором виробників масла "Таращамолоко" та ТОВ "Бімол" і у якого відповідач отримував все масло вершкове, а тому у разі задоволення позову відповідач матиме право на звернення до вказаного товариства за відповідним відшкодуванням (т.1, а.с.130-133).

Окрім того, 16.11.2023 від відповідача надійшло клопотання вх.№01-44/3826/23 від 16.11.2023 про витребування в Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області довідки від 09.08.2017, що складена провідним державним фінансовим інспектором Управління, відповідно до якої визначено суму збитків і на результати якої є посилання у висновку експерта КНІСЕ за результатами проведення судово-економічної експертизи №878/1313-1314/17-25 від 24.11.2017 (т.1, а.с.135-136).

Ухвалою суду від 16.11.2023 продовжено строк підготовчого провадження та оголошено перерву в судовому засіданні до 14.12.2023, задоволено клопотання представника відповідача про витребування письмового доказу за вх.№01-44/3826/23 від 16.11.2023.

27.11.2023 на поштову адресу суду від Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області на виконання вимог ухвали від 16.11.2023 із супровідним листом №260615-17/3348-2023 від 23.11.2023 надійшла довідка від 09.08.2017, складена провідним державним фінансовим інспектором Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області (т.1, а.с.144-157).

14.12.2023 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про долучення доказів (т.1., а.с.158-183).

Ухвалою суду від 14.12.2023 залучено до участі у справі третьою особою без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «ТАНІР» та відкладено підготовче засідання на 25.01.2024.

25.01.2024 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про долучення доказів (т.1, а.с.196-227).

Ухвалою суду від 25.01.2024 продовжено строк підготовчого провадження у справі та відкладено підготовче засідання на 26.02.2024.

Ухвалою суду від 26.02.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/687/23 до судового розгляду по суті на 11.04.2024.

У судовому засіданні 11.04.2024 оголошено перерву до 09.05.2024.

09.05.2024 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії видаткової накладної №РН-001711 від 03.04.2017 (т.2, а.с.24-25).

Протокольною ухвалою суду від 09.05.2024 продовжено строк розгляду справи по суті на підставі ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та оголошено перерву в судовому засіданні до 26.06.2024, згідно з ч.2 ст.216 ГПК України.

26.06.2024 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи довідок від 25.06.2024 №7, від 25.06.2024 №6 (т.2, а.с.32-35).

Ухвалою суду від 26.06.2024 продовжено строк розгляду справи по суті на підставі ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відкладено розгляд справи на 08.07.2024.

08.07.2024 на адресу суду від позивача надійшов відзив 08.07.2024 №01-15/949 на довідку відповідача від 25.06.2024 №6 з додатками (т.2, а.с.41-48).

08.07.2024 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про витребування доказів від 08.07.2024 (т.2, а.с.49-50).

Ухвалою суду від 08.07.2024 задоволено клопотання представника відповідача про витребування доказів від 08.07.2024 частково, витребувано з ЖВ КНДІСЕ належним чином засвідчену копію повного тексту та з усіма додатками висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи №878/1313-1314/17-25 від 24.11.2017, складеного судовим експертом Н.А. Герасимчук.; витребувано в Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області належним чином засвідчені копії додатків до довідки від 09.08.20217 перевірки питань щодо встановлення можливих порушень норм чинного законодавства та осіб, які їх допустили, при придбанні Управлінням освіти і науки виконавчого комітету Бердичівської міської ради за державні кошти масла вершкового, за період з 01.11.2016 по 01.07.2017, що складена провідним державним фінансовим інспектором Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області Самойленко А.П.; постановлено перейти зі стадії розгляду справи по суті до стадії підготовчого провадження у справі 906/687/23, призначено розгляд справи у підготовчому засіданні на 01.08.2024.

22.07.2024 через підсистему «Електронний суд» від представника Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області надійшла заява від 22.07.2024, у якій повідомлено, що 27.11.2023 Управлінням на виконання вимог ухвали суду від 16.11.2023 у справі №906/687/23 було надано копію довідки від 09.08.2017, складеної провідним державним фінансовим інспектором Управління Самойленко А. П., будь-які додатки до вказаної довідки в Управління відсутні; довідка та висновки складались в одному екземплярі та в подальшому були передані до правоохоронного органу - ініціатора перевірки (т.2, а.с.61-65).

01.08.2024 до суду від відповідача із супровідним листом надійшли довідка від 01.08.2024 №9 з додатком та відповідь на відзив позивача на довідку від 25.07.2024 (т.2, а.с.72-81, 145-146).

Ухвалою суду від 01.08.2024 відкладено підготовче засідання на 10.09.2024, повторно витребувано у ЖВ КНДІСЕ належним чином засвідчену копію повного тексту та з усіма додатками висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи №878/1313-1314/17-25 від 24.11.2017, складеного судовим експертом Н.А. Герасимчук.

23.08.2024 на адресу суду від Київського наукового-дослідного інституту судових експертиз на виконання вимог ухвали від 01.08.2024 надійшов лист №1238/1536-4-24/25 від 19.08.2024, у якому повідомлено про неможливість надати витребувані документи, оскільки матеріали наглядового провадження №878/1313-1314/17-25 були вилучені для знищення у зв`язку із закінченням терміну їх зберігання як такі, що не мають науково-історичної цінності та втратили практичне значення (т.2, а.с.87-88).

10.09.2024 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доповнення до відповіді на відзив позивача на довідку №6 від 25.06.2024 з копіями видаткових накладних (т.2, а.с.92-148, 147-148).

Ухвалою суду від 10.09.2024 продовжено строк підготовчого провадження на підставі ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відкладено підготовче засідання на 30.09.2024.

Ухвалою суду від 30.09.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/687/23 до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 25.11.2024.

30.09.2024 через діловодну службу суду представник відповідача подав лист від 30.09.2024, у якому зазначив про неможливість надання специфікації до договору №4 від 04.01.2017, оскільки така не збереглася на підприємстві та відсутня в матеріалах кримінального провадження №2201706000000010, при цьому долучив копію додаткової угоди №1 від 01.03.2017 до договору №4 від 04.01.2017 (т.2, а.с.155-156).

Представник третьої особи у засідання суду не з`явився. Встановлено, що копія ухвали від 30.09.2024 у справі №906/687/23, надіслана на адресу ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ "ТАНІР", повернулася суду без вручення адресату з відміткою відділення поштового зв`язку: "за закінченням терміну зберігання".

Виходячи зі змісту ст.ст.120,242 ГПК України, п.п.11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (постанови Верховного Суду від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, від 13.01.2020 у справі №910/22873/17, від 17.11.2021 у справі №908/1724/19).

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20, від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19).

Також суд бере до уваги, що третя особа мала об`єктивну можливість ознайомитися з ухвалами у справі №906/687/23 в Єдиному державному реєстрі судових рішень, відповідно до Закону України "Про доступ до судових рішень", та з інформацією про розгляд даної справи на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі "Інтернет".

З огляду на викладене, оскільки явка в судове засідання представника третьої особи, яка належним чином повідомлялася про дату, час та місце його проведення, обов`язковою не визнавалась, а неявка не перешкоджає розгляду справи, суд визнав за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності останнього за наявними матеріалами, згідно зі ст.202 ГПК України.

Під час розгляду справи по суті представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі, стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору, надав для долучення до матеріалів справи письмовий виступ від 11.04.2024, від 25.11.2024 (т.2, а.с.5-9, 163-165).

Представник відповідача заперечив проти позову, просив відмовити у його задоволенні повністю з підстав, викладених у відзиві від 21.06.2023 №12, письмовому виступі зі вступним словом та виступі у судових дебатах від 11.04.2024, 25.11.2024 (т.2, а.с.10-17, 166-180, 181-195).

Розглянувши заяву відповідача про виклик свідка від 17.07.2023 №15 (т.1, а.с.63-64), суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, оскільки така всупереч вимогам ч.2 ст.88 ГПК України не містить підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань (т.1, а.с.65). Відсутність заяви, оформленої відповідно до ст.88 ГПК України, унеможливлює здійснення судом процесуальних дій з виклику осіб у відповідному процесуальному статусі, визначеному ст.66 цього Кодексу.

25.11.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст.240 ГПК України.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач в порушення умов договору №4 від 04.01.2017 протягом лютого - червня 2017 року поставляв до закладів Управління освіти і науки виконавчого комітету Бердичівської міської ради продукцію масло вершкове, виробництва ТОВ «Бімол» та ТОВ «Таращамолоко», яка не є натуральним продуктом та не відповідає ДСТУ 4399:2005 "Масло вершкове", внаслідок чого останньому завдано майнову шкоду, яка за матеріалами кримінального провадження №22017060000000010 від 12.04.2017 становить 147507,56 грн (т.1, а.с.1-3; т.2, а.с.5-9, 163-165).

Згідно з відзивом на позовну заяву №12 від 21.06.2023, доповненнями до відповіді №10 від 09.09.2024 та письмовими поясненнями від 11.04.2024, 25.11.2024, відповідач з позовними вимогами не погодився і такі не визнав, просив відмовити у їх задоволенні у повному обсязі за безпідставністю та недоведеністю вини відповідача і суми завданої матеріальної шкоди. Відповідач вказав на те, що обвинувального вироку у кримінальному провадженні №22017060000000010 відносно керівника Підприємства облспоживспілки «Житомирська міжрайонна заготівельно-збутова база» гр. ОСОБА_1 судом ухвалено не було, вину останньої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України, не доведено. Відповідач вказав, що всього за період з 05.01.2017 по 19.06.2017 було поставлено Управлінню по 62-х зведених видаткових накладних, які не являються первинними документами бухгалтерського обліку, масло селянське загальною вагою 5499,7 кг на загальну суму 391358, 67 грн, яке замовником використано за призначенням, тобто спожито в шкільних та дошкільних закладах освіти Бердичівського району при харчуванні дітей; жодних претензій сторони один одному не заявляли, від інших замовників жодних претензій чи нарікань на якість масла також не надходило, негативних наслідків від спожитого масла не було.

Відповідач зазначив, що в січні - червні 2017 року здійснював постачання масла селянського безпосередньо у 28 дитячих дошкільних та шкільних навчальних закладів Управління, зокрема: ДНЗ №2, ДНЗ №4, ДНЗ №5, ДНЗ №7 (відібрано зразок пачка 200 гр. слідчими органами), ДНЗ №11 (відібрано зразок пачка 200 гр. слідчими органами), ДНЗ №15, ДНЗ №16, ДНЗ №17, ДНЗ №22 (відібрано зразок пачка 200 гр. слідчими органами), ДНЗ №25, ДНЗ №26, ДНЗ №27, ДНЗ №28, ЗОШ №1 (відібрано зразок пачка 200 гр. слідчими органами), МГГ №2, НВК №4 (відібрано зразок пачка 200 гр. слідчими органами), ЗОШ №5, ЗОШ №6, ЗОШ №7, ЗОШ №8 (відібрано зразок пачка 200 гр. слідчими органами), ЗОШ №10, ЗОШ №11, ЗОШ №12 (відібрано зразок пачка 200 гр. слідчими органами), ЗОШ №14, ЗОШ №15, ЗОШ №17, ЗОШ №18, НВК №10 (відібрано зразок пачка 200 гр. слідчими органами). Масло поставлялось відповідачем безпосередньо у вказані заклади дитячого харчування на підставі заявки позивача безпосередньо зі складу постачальника (холодильних камер), де постійно зберігався розхідний запас масла з кількох партій виготовлення, від кількох виробників, в межах 200-300 кг. На кожну поставку масла у кожен конкретний заклад (з 28 вищезазначених) дитячого харчування постачальником виписувалась видаткова накладна на поставлене масло (первинний бухгалтерський документ). Враховуючи, що оплату за поставлене масло здійснював позивач, та ще й з бюджетних коштів, за його усною вказівкою, після проведення звірок постачання певної частини масла по кількох первинним видатковим накладним безпосередньо до отримувачів (28 закладів позивача) постачальник замість реєстру накладних, передбачених п.4.1 договору №4 від 04.01.2017, після одноденного постачання масла у кілька закладів дитячого харчування виписував лише одну узагальнену видаткову накладну на цю одноденну поставку безпосередньо на ім`я замовника, яку підписував представник постачальника та уповноважена особа замовника. Такі узагальнені видаткові накладні не є ні реєстром накладних (не містять номерів видаткових накладних), ні первинними бухгалтерськими документами, так як по них не проводилась безпосередньо поставка масла одержувачам і уповноважена особа замовника масло в дійсності ніколи не одержувала. З огляду на викладене і те, що обставини поставки масла в заклади дитячого харчування та лікарні Житомирського, Черняхівського, Коростишівського та Ємільчинського районів Житомирської області з одного і того ж складського приміщення відповідача, де зберігалось масло різних виробників та різних партій випуску, органами досудового слідства не розслідувались, експертами КНДІСЕ, спеціалістами Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області не досліджувались, а позивачем оформлення отриманого масла велось з грубим порушенням передбачених умов договору, відтак немає можливості достовірно встановити, яке саме масло (з якої партії, від якого виробника та якої дати випуску) було поставлене до безпосередніх одержувачів по узагальненим видатковим накладним, зразки якого вибірково були відібрані лише у 8 закладах позивача, де проводилось харчування дітей.

Відповідач вказав, що не має первинних накладних щодо поставок «масла» в кожен з 13 ДНЗ (зі слів працівників постачальника, які безпосередньо відпускали масло споживачам, це була звичайна заявка замовників на поставку масла в той чи інший ДНЗ, надіслана на електронну пошту і в ній зазначено лише один номер накладної на всі 13 ДНЗ), що унеможливлює встановлення конкретного факту поставки «масла» в кожен з 13 ДНЗ по конкретній видатковій накладній, кількості поставленого масла в кожен ДНЗ, осіб, які здійснили поставку і які отримували масло, якісні показники поставленого товару (номер партії, дату виготовлення, найменування виробника); також не зазначено, що цей «документ» називається реєстром накладних; у сторін відсутні заявки на кожну поставку масла, а долучені до відзиву заявки та узагальнені накладні не входять до переліку узагальнених накладних, на підставі яких визначено суму збитків.

Відповідач звернув увагу, що масло було поставлено позивачу у 28 закладів дитячого харчування, а зразки органами досудового слідства відібрані тільки з 8 (менше 1/3 від кількості одержувачів), відтак немає жодних доказів, що масло в інших закладах також було неякісним, причому оформлення відібраних зразків масла проведено в один день 10.05.2017; окрім того, на дослідження органами досудового слідства були відібрані тільки зразки розфасованого масла, хоча, крім такого поставлялось також і вагове масло селянське, зразки якого не відбирались та взагалі не досліджувались.

Також відповідач наголосив, що не є виробником масла, а є лише його постачальником; з кожною партією поставленого масла виробники (постачальник) надавали сертифікат якості, який долучався до кожної партії поставленого масла споживачам; розфасоване масло постачалось у фірмовій обгортці, де було передбачено маркування, відтак жодних сумнівів щодо якості поставленого масла ніколи не виникало, а договором не передбачено, що постачальник зобов`язаний проводити повторні, додаткові дослідження масла. Тому у керівництва підприємства як постачальника не було ніякого умислу на поставку неякісного масла, навпаки була впевненість, підтверджена сертифікатами якості, про постачання саме масла селянського ДСТУ 4399:2005 (т.1, а.с.51-56; т.2, а.с.10-17, 34-35 (довідка від 25.06.2024 №6), а.с.73 (довідка від 01.08.2024 №9), а.с.77-79, 93-96, 166-195).

Позивач подав до суду відзив від 08.07.2024 №01-15/949 на довідку відповідача від 25.06.2024 №6, у якому повідомив, що дійсно масло вершкове постачалося безпосередньо у заклади освіти міста за попереднім замовленням відповідальної особи групи централізованого обслуговування закладів освіти на підставі заявок закладів освіти; механізм постачання товарів є незмінним протягом багатьох років.

Суд не бере до уваги відзив позивача від 08.07.2024 №01-15/949 в частині пояснень щодо поставки 01.07.2024 яблук сушених та документи з приводу цього (т.2, а.с.41-46), окрім додатків №5, №6 (т.2, а.с.47, 48), оскільки такі не стосуються предмета спору та предмета доказування у даній справі.

Третя особа правом подання письмових пояснень щодо позову або відзиву в порядку ст.168 ГПК України не скористалася.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

04.01.2017 між Управлінням освіти і науки виконавчого комітету Бердичівської міської ради (нині, згідно з рішенням 8 сесії 8 скликання Бердичівської міської ради від 03.06.2021 №234, - Управління освіти і науки Бердичівської міської ради (т.1, а.с.35)) (замовник) та Підприємством облспоживспілки «Житомирська міжрайонна заготівельно-збутова база» (постачальник), директором якого була Ходюк Т.А., за результатами проведення відкритих торгів укладено договір №4 (т.1, а.с.6-9), згідно з п.п.1.1, 1.2 якого постачальник зобов`язується у 2017 році поставити замовникові товари, зазначені в специфікації - додатку №1 до даного договору, а замовник - прийняти і оплатити такі товари за наявності відповідного бюджетного призначення. Постачальник постачає товар на умовах DDP (заклади управління освіти і науки) відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс 2000, виданих Міжнародною торговою палатою під №560. Найменування (номенклатура, асортимент) товару: 10.51.3 - Масло вершкове та молочні пасти (15530000-2 - вершкове масло). Кількість товарів: 12800 кг.

Постачальник повинен поставити замовнику товар (товари), якість яких відповідає вимогам до національного харчування дітей у дошкільних навчальних закладах та харчування учнів у загальноосвітніх навчальних закладах, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоров`я України №298/227 від 17.04.2006 «Про затвердження Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах» (зі змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту №202 165 від 26.02.2013) та наказом Міністерства охорони здоров`я України та Міністерства освіти і науки України №242329 від 01.06.2005 «Про затвердження Порядку організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах».

Ціна цього договору становить: 910848,00 грн, у тому числі ПДВ: 151808,00 грн. Ціна за 1 од. 71,16 грн (п.3.1 договору).

Відповідно до п.5.1 договору, строк (термін) поставки (передачі) товарів складає 1 робочий день (але не пізніше ніж до 10:00 в день виконання заявки).

Місце поставки (передачі) товарів - заклади управління освіти і науки виконавчого комітету Бердичівської міської ради (п.5.2 договору).

Згідно з п.п.5.3, 5.4 товару, товар за цим договором поставляється частинами (партіями) на підставі замовлень (заявок) замовника, переданих електронною поштою або факсом, у яких зазначається найменування та кількість товару. Датою поставки товару за договором вважається дата підписання сторонами накладної на товар. Постачальник зобов`язаний здійснити поставку необхідної кількості товару протягом 1 робочого дня після отримання заявки замовника з зазначенням необхідних обсягів. Постачальник зобов`язаний підготувати товар до вивезення, про що повідомити замовника не пізніше ніж за 1 (одну) годину за тел. (04143) 2-12-48. Постачальник зобов`язаний власними силами забезпечити доставку товару за адресами закладів управління освіти і науки виконавчого комітету Бердичівської міської ради.

Кожна партія товару, що постачається по закладах управління освіти і науки, повинна супроводжуватись документом, що засвідчує якість та безпеку товару, завірена печаткою та підписом постачальника (п.5.5 договору).

За п.6.3 договору, постачальник зобов`язаний, зокрема, забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором; забезпечити поставку товарів, якість яких відповідає умовам, установленим розділом ІІ цього договору.

Пунктом 7.3 договору визначено види порушень та санкції за них.

Постачальник гарантує якість товару, що постачається за цим договором. Гарантія якості діє протягом строку, встановленого виробником товару. Товар постачається з терміном придатності не менше 80% від загального терміну зберігання на момент поставки (пп.7.3.5 п.7.3 договору). Якщо протягом гарантійного терміну товар виявиться дефектним або таким, що не відповідає умовам цього договору, постачальник зобов`язаний замінити дефектний товар (пп.7.3.6 п.7.3 договору).

Цей договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2017 (п.10.1 договору).

01.03.2017 сторони уклали додаткову угоду №1 до договору, у якій погодили п.3.1 договору доповнити: сума договору для реєстрації зобов`язань становить 754296,00 грн; п.10.1 доповнити: строк поставки товару від 01.01.2017 до 31.12.2017; всі інші умови договору залишаються без змін (т.2, а.с.156).

Як вбачається зі змісту позовної заяви, постачальник зобов`язаний був поставити замовнику масло вершкове не менше 72,5% жирності по ціні 71,16 грн за один кілограм з ПДВ, кількістю 12800 кг на загальну суму 910848,00 грн відповідно до специфікації (додаток №1 до договору), однак така у сторін не збереглася (т.2, а.с.155) і в матеріалах справи відсутня.

На виконання умов вказаного договору відповідач протягом лютого-червня 2017 року постачав до закладів Управління освіти і науки виконавчого комітету Бердичівської міської ради масло вершкове від виробників ТОВ «Бімол» та ТОВ «Таращамолоко», про що свідчать наявні у справі копії видаткових накладних (т.1, а.с.160-171, т.2, а.с.25, 80-81) та декларацій виробника (посвідчень про якість) (т.1, а.с.197-207).

Масло вершкове відповідач отримував у ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «ТАНІР» відповідно до договору поставки від 30.01.2017 №17/01/21, яке є офіційним дистриб`ютором виробників масла ТОВ «Таращамолоко» та ТОВ «Бімол».

Також відповідач надав до справи видаткові накладні на підтвердження здійснення протягом січня червня 2017 року поставки масла вершкового, не лише у заклади дитячого харчування Управління освіти і науки виконавчого комітету Бердичівської міської ради, але й у заклади дитячого харчування та лікарні Житомирського, Черняхівського, Коростишівського та Ємільчинського районів Житомирської області (т.2, а.с.97-144, 73-76).

Богунським районним судом м. Житомира розглядалося кримінальне провадження №22017060000000010 (справа №295/1024/18), в межах якого встановлено, що згідно обвинувального акту Ходюк Т.А., будучи службовою особою Підприємства облспоживспілки «Житомирська міжрайонна заготівельно-збутова база», шляхом зловживання своїм службовим становищем заволоділа на користь даного підприємства грошовими коштами місцевого бюджету Бердичівської міської ради у сумі 147507,56 грн, умисно зареєструвавши тендерну пропозицію ПО «Житомирська МЗЗБ» у електронній системі публічних закупівель «Prozorro» із зазначенням недостовірної інформації про виробника продукції, якісні характеристики предмета закупівлі, надавши копії декларації виробника №1611 від 12.12.2016 ТОВ «Радивилівмолоко», та, як наслідок, ввела в оману тендерний комітет щодо поставки вершкового масла, що відповідатиме вимогам ДСТУ 4399:2005 «Масло вершкове», виробництва ТОВ «Радивилівмолоко». Як наслідок, ПО «Житомирська МЗЗБ» неправомірно визнано переможцем вищевказаних торгів, у зв`язку з чим між даним підприємством в особі її директора Ходюк Т.А. та замовником Управлінням освіти і науки виконавчого комітету Бердичівської міської ради укладено договір №4 від 04.01.2017 на поставку вершкового масла (жирністю не менше 72,5%) на загальну суму 910848,00 грн. Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на заволодіння на користь ПО «Житомирська МЗЗБ» грошовими коштами місцевого бюджету Бердичівської міської ради, у порушення вимог законодавства України та умов договору ОСОБА_1 організувала та забезпечила протягом лютого-червня 2017 року поставки даним підприємством до закладів Управління освіти і науки виконавчого комітету Бердичівської міської ради неякісної та небезпечної продукції під виглядом масла вершкового, чим заподіяла замовнику майнової шкоди на загальну суму 147507,56 грн (т.1, а.с.36-38, 10-11).

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 05.04.2023 у справі №295/1024/18 ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності на підставі п.3 ч.1 ст.49 КК України, а кримінальне провадження №22017060000000010 за ч.2 ст.191 КК України закрито. Цивільний позов Управління освіти і науки виконавчого комітету Бердичівської міської ради залишено без розгляду (т.1, а.с.36-38).

До матеріалів даної справи долучено копії матеріалів кримінального провадження №22017060000000010 (т.1, а.с.83-116, 197-227).

Судом встановлено, що позивач після отримання 19.06.2017 від УСБУ інформації, а саме протоколу випробувань ДП «Житомирстандартметрологія» щодо поставки Підприємством облспоживспілки "ЖИТОМИРСЬКА МІЖРАЙОННА ЗАГОТІВЕЛЬНО - ЗБУТОВА БАЗА" у заклади освіти масла вершкового, яке не відповідає встановленим вимогам ДСТУ 4399:2005, звертався до відповідача з листом від 20.06.2017 №1002/01-12, у якому вимагав залишки масла вершкового (виробник ТОВ «Таращамолоко») в кількості 27,274 кг на суму 1940,82 грн, які не можуть використовуватися в подальшому дитячому харчуванні, замінити на масло вершкове належної якості та іншого виробника (т.1, а.с.34).

Відповідач відповіді позивачу не надав, вимогу останнього не виконав. Під час судового розгляду справи отримання вказаного листа від 20.06.2017 №1002/01-12 не заперечив та зазначив, що не здійснив заміну «неякісного» масла, оскільки позивач його не повернув, в процесі досудового розслідування масло в кількості 27,274 кг було вилучено, долучено до матеріалів кримінального провадження як речовий доказ та в подальшому знищено (т.2, а.с.176, 33).

З огляду на викладені обставини, позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування йому завданої кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди у загальній сумі 147507,56 грн.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно дост.11ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

За приписами ч.1ст.16 ЦК України, ч.2ст.4 ГПК України,кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (п.8 ч.2ст.16 ЦК України).

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 224 ГК України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ч.1 ст.225 ГК України).

Тобто збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які він одержав би, якби зобов`язання було виконано боржником.

Підставою для відшкодування збитків, відповідно до п.4 ч.1 ст.611 ЦК та ч.1 ст.224 ГКУкраїни, є порушення зобов`язання.

Розглядаючи різницю між поняттями "збитки" і "шкода", суд зазначає, що під шкодою прийнято розуміти втрати, яких зазнала потерпіла сторона у формі знищення або пошкодження майна внаслідок протиправної поведінки іншої особи. Шкода - це зменшення кількості майнового блага (внаслідок знищення майна, втрата можливості отримати майно, яке особа неодмінно отримала б за нормального перебігу подій) або погіршення його якості (пошкодження речі, зіпсуття, приведення її у стан, у якому вона не здатна виконувати всі свої функції). Збитки - це грошова оцінка (еквівалент) заподіяної матеріальної шкоди, спричиненої неналежним виконанням або невиконання договірних зобов`язань.

Таким чином, терміни "збитки" та "шкода" слід вирізняти під час їх застосування: шкода - це результат протиправної поведінки, збитки - це результат невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

Зі змісту позовної заяви не вбачається виникнення позовних вимог з факту завдання шкоди майну позивача. Отже заявлена до стягнення сума коштів є саме збитками у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору №4 від 04.01.2017, а не шкодою.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

При цьому на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. Натомість вина боржника у порушенні зобов`язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Відповідно до ч.1 ст.614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Згідно з приписами ч.ч.1, 3 ст.13 та ч.1 ст.74 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Верховний Суд неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 31.03.2021 у справі №923/875/19, від 13.10.2021 №923/1379/20).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст.73 ГПК України).

Положеннями ст.ст.76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ст.77 ГП України).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст.78 ГПК України).

Згідно зі ст.79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

За приписами ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст.104 ГПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Згідно зі ст.1Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Незалежність судового експерта та правильність його висновку забезпечуються: визначеним законом порядком призначення судового експерта; забороною під загрозою передбаченої законом відповідальності втручатися будь-кому в проведення судової експертизи; існуванням установ судових експертиз, незалежних від органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування та суду; створенням необхідних умов для діяльності судового експерта, його матеріальним і соціальним забезпеченням; кримінальною відповідальністю судового експерта за дачу свідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків; можливістю призначення повторної судової експертизи; присутністю учасників процесу в передбачених законом випадках під час проведення судової експертизи (ст.4 Закону України «Про судову експертизу»).

Про допустимість висновку експерта в кримінальній справі як доказу в цивільній справі зазначено у постановах Верховного Суду від 05.02.2020 у справі №461/3675/17, від 25.03.2021 у справі №752/21411/17, оскільки експертиза проведена у кримінальному провадженні містила інформацію щодо предмета доказування у цивільному провадженні, незважаючи на те, що на момент розгляду справи вирок у кримінальній справі не ухвалений.

Отриманий відповідно до вимог закону висновок експерта у кримінальній справі є письмовим доказом у цивільній справі (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.12.2019 у справі №522/1029/18), а можливість використання при розгляді іншої справи в якості одного з доказів виконаних у кримінальному провадженні висновків експерта підтверджено Верховним Судом (постанови від 17.10.2019 у справі №678/364/15-ц; від 05.02.2020 у справі №461/3675/17 та від 10.03.2020 у справі №9901/740/18).

У даному випадку відповідачем не доведено, що висновок за результатами проведення судово-економічної експертизи від 24.11.2017 №878/1313-1314/17-25 не стосується предмета доказування у даній справі або одержаний з порушенням порядку, встановленого законом, не ставилось перед судом питання про виклик у судове засідання експерта, який проводив експертизу. Ненадання усіх аркушів висновку експерта не свідчить про порушення вимог законодавства щодо його оформлення (протилежного не доведено, а судом не встановлено), за даними ЖВ КНДІСЕ, матеріали наглядового провадження №878/1313-1314/17-25, відповідно до Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 №578/5, були вилучені для знищення у зв`язку із закінченням терміну їх зберігання як такі, що не мають науково-історичної цінності та втратили практичне значення (т.2, а.с.87-88); жодної інформації про те, що зміст і форма висновку експерта не відповідають закону, немає.

Не можна вважати висновок за результатами проведення судово-економічної експертизи від 24.11.2017 №878/1313-1314/17-25 таким, що не відповідає критеріям належності та допустимості доказів, як про це стверджує відповідач, оскільки особа, яка проводила експертизу, є атестованим судовим експертом, обізнана про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок за ст.ст.384, 385 КК України, сам висновок є в достатній мірі інформативним щодо предмета доказування, містить дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення цього спору.

Слід зазначити, що викладені експертом висновки співвідносяться з іншими матеріалами судової справи, в сукупності і взаємозв`язку надають можливість встановити дійсні обставини справи щодо доведеності заподіяння позивачу збитків внаслідок недотримання відповідачем умов договору №4 від 04.01.2017.

Відповідач, заперечуючи також проти достовірності довідки Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області від 09.08.2017 та висновку експерта від 24.11.2017 №878/1313-1314/17-25, зазначив, що узагальнені видаткові накладні, які містяться в матеріалах справи і матеріалах кримінального провадження, не є первинними бухгалтерськими документами, виписувались безпосередньо на замовника, масло селянське позивачу в кількості 2072,9 кг на суму 147507,56 грн по цих 22-х видаткових накладних не постачалось, а постачалось по індивідуальним первинним накладним безпосередньо у кожен (з 28-ми) заклад дитячого харчування, при цьому ні слідством, ні експертами, ні провідними державними фінансовими інспекторами первинні бухгалтерські документи не досліджувались. Окрім того, не розслідувались обставини та факти поставок масла у заклади дитячого харчування та лікарні Житомирського, Черняхівського, Коростишівського та Ємільчинського районів, ніякі зразки таких не відбирались.

Суд приймає до уваги пояснення сторін про те, що поставка масла вершкового здійснювалась безпосередньо у навчальні заклади замовника за попереднім замовленням на підставі заявок, відповідальна особа приймала товар, виписувалась індивідуальна видаткова накладна на кожен заклад при кожній поставці.

Представником відповідача було зазначено, що після проведення звірок постачання певної частини масла по кількох первинним видатковим накладним безпосередньо до отримувачів (28 закладів позивача) постачальник замість реєстру накладних після одноденного постачання масла у кілька закладів дитячого харчування виписував лише одну узагальнену видаткову накладну на цю одноденну поставку масла безпосередньо на ім`я замовника, яку підписував представник постачальника та уповноважена особа замовника.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що у закладі освіти відповідальна особа приймала товар, підписувала накладну та реєстр накладних; після доставки товару у заклади освіти представник постачальника надавав до централізованої бухгалтерії одну накладну про фактично поставлений товар відповідно до замовленої маси в усі заклади, а також надавав реєстр накладних; заклади освіти здають у централізовану бухгалтерію меню та свої накладні, за якими вони отримували товар; відповідальна особа підписує загальну накладну, за якою і проводиться оплата через органи ДКС України, що прослідковується на прикладі додатків №5, №6 до відзиву позивача (т.2, а.с.47, 48).

Зважаючи на те, що видаткові накладні окремо на кожну поставку товару у кожен навчальний заклад у сторін не збереглися і в матеріалах господарської справи відсутні, враховуючи наявність 22-х видаткових накладних, які були складені на основі тих первинних накладних, за якими здійснювалась поставка товару протягом лютого-червня 2017 року безпосередньо одержувачам навчальним закладам, які звітували замовнику - Управлінню освіти і науки виконавчого комітету Бердичівської міської ради, що сторонами не заперечується, суд відхиляє доводи відповідача про недостовірність довідки Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області від 09.08.2017 й висновку експерта від 24.11.2017 №878/1313-1314/17-25 та надає їм оцінку в сукупності з іншими доказами.

Водночас суд зауважує, що поставка масла у заклади дитячого харчування та лікарні Житомирського, Черняхівського, Коростишівського та Ємільчинського районів і відібрання зразків такого масла не мають істотного значення при дослідженні питання щодо відповідності вимогам ДСТУ товару, який було поставлено саме у заклади Управління освіти і науки виконавчого комітету Бердичівської міської ради на виконання умов договору №4 від 04.01.2017. Поставка товару належної якості одному замовнику не звільняє постачальника від відшкодування іншому замовнику збитків у разі поставки йому товару цього ж виробника неналежної якості, незважаючи навіть на те, що постачання здійснювалась з одного складського приміщення.

Так, згідно долучених до справи матеріалів кримінального провадження №22017060000000010 слідує, що 27.04.2017 та 28.04.2017 у даному кримінальному провадженні на двох об`єктах проведені негласні слідчі (розшукові) дії, під час яких на кожному з них отримано по одному зразку пачки «масла селянського солодковершкового» 73%, масою 200 гр., виробником якої згідно маркування є ТОВ «Бімол».

03.05.2017, 04.05.2017 та 05.05.2017 у даному кримінальному провадженні на восьми об`єктах проведені негласні слідчі (розшукові) дії, під час яких на кожному з них отримано по одному зразку пачки «масла селянського солодковершкового» 73%, масою 200 гр., виробником якої згідно маркування є ТОВ «Таращамолоко» (т.1, а.с.115-116, 208-227).

27.06.2017 на виконання ухвали слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира у справі №296/5004/17 про тимчасовий доступ до речей і документів в навчальному закладі, що знаходиться в підпорядкуванні Управління освіти і науки виконавчого комітету Бердичівської міської ради, було вилучено продукт під маркуванням «масло вершкове» у кількості 27,274 кг виробництва ТОВ «Таращамолоко» (т.1, а.с.109-110).

Згідно протоколу періодичних випробувань №1352-1359, 1361 (ПВ) від 01.06.2017 ДП «Житомирський науково-виробний центр стандартизації, метрології та сертифікації», для перевірки на відповідність ДСТУ 4399:2005 «Масло вершкове. ТУ» було відібрано 9 зразків товару - масло солодковершкове селянське 73% жиру, по 200 гр. у ЗОШ №1 (дата виготовлення 20.03.2017), у ЗОШ №12 (дата виготовлення 10.04.2017), у НВК №4 (дата виготовлення 10.04.2017), у НВК №10 (дата виготовлення 10.04.2017), у СЗОШ №8 (дата виготовлення 30.01.2017), у ДНЗ №7 (дата виготовлення 10.04.2017), у ДНЗ №22 (дата виготовлення 30.01.2017), у ДНЗ №11 (дата виготовлення 10.04.2017), зі складських приміщень Управління освіти і науки виконавчого комітету Бердичівської міської ради (дата виготовлення 10.04.2017). За результатами випробувань встановлено, що вказані зразки не відповідають вимогам ДСТУ 4399:2005 «Масло вершкове. ТУ» - містять немолочний жир (т.1, а.с.85-89).

Відповідно висновку експерта КНДІСЕ за результатами проведення судової експертизи харчових продуктів від 03.08.2017 №12231/17-34, згідно протоколу періодичних випробувань ДП «Житомирський науково-виробний центр стандартизації, метрології та сертифікації», наданий на дослідження зразок (4 пачки продукції по 200 гр. з написом «Масло солодковершкове», з маркувальними позначеннями виробника ТОВ «Таращамолоко»), який відповідно до постанови слідчого вилучений за результатами проведення обшуку, не відповідає вимогам ДСТУ 4399:2005 «Масло вершкове. Технічні умови». Наданий на дослідження зразок містить немолочний жир (т.1, а.с.90-102).

До матеріалів справи серед іншого долучено довідку перевірки питань щодо встановлення можливих порушень норм чинного законодавства та осіб, які їх допустили, при придбанні Управлінням освіти і науки виконавчого комітету Бердичівської міської ради за державні кошти масла вершкового, за період з 01.11.2016 по 01.07.2017, складену провідним державним фінансовим інспектором Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області Самойленко А.П. 09.08.2017 (т.1, а.с.145-156).

Даною перевіркою встановлено, що до ТОВ «Торгівельний дім «Танір» від виробника ТОВ «Таращамолоко» згідно з наданими видатковими товарно-транспортними накладними, за період з 10.01.2017 по 22.05.2017 (включно) поставлено продукцію з маркуванням, а саме: «масло солодковершкове селянське вагове», «масло солодковершкове селянське вагове 73%», масло солодковершкове селянське фасоване по 200 грамів», масло солодковершкове селянське фасоване по 200 грамів 73%» загальну суму 3568251,60 грн, у тому числі ПДВ - 594708,60 грн, а саме кількості 150437 пачок на суму 1502499,60 грн, у тому числі ПДВ - 250416, грн та в кількості 42470,00 кг на суму 2065752,00 грн, у тому числі ПДВ 344292,00 грн.

Аналогічно, до ТОВ «Торгівельний дім «Танір» від виробника ТОВ «Бімол» згідно з наданими видатковими та товарно-транспортними накладними, за період з 10.01.2017 по 29.05.2017 (включно) поставлено продукцію з маркуванню а саме: «масло селянське ДСТУ 4399 2005», «масло селянське 73% ДСТУ 4399 2005», «масло фасоване селянське ДСТУ 4399 2005», «масло фасоване селянське 73% ДСТУ 4399 2005», «масло фасоване селянське 82,5% по 200 грамів» на загальну суму 2799720,58 грн, у тому числі ПДВ - 466620,10 грн, а саме: в кількості 175610 пачок на суму 2009236,01 грн, у тому числі ПДВ - 334872,67 грн та в кількості 13765,00 кг на суму 790484,58 грн, у тому числі ПДВ - 131747,43 грн.

В свою чергу ТОВ «Торгівельний дім «Танір» Підприємству облспоживспілки «Житомирська міжрайонна заготівельно-збутова база» згідно з наданими видатковими накладними (т.1, а.с.172-183), у період з 16.01.2017 по 28.05.2017 (включно) поставило продукцію з маркуванням, а саме: «масло солодковершкове селянське фасоване по 200 грамів», «масло селянське 73% жиру вагове», «масло фасоване селянське по 200 грамів», «масло солодковершкове селянське 73% фасоване по 200 грамів», «масло солодковершкове селянське 73% жиру моноліт», «масло солодковершкове 82,5% фасоване по 200 грамів» на загальну суму 484984,86 грн, у тому числі ПДВ - 80830,81 грн, а саме: в кількості 32400 пачок на суму 402747,36 грн, у тому числі ПДВ - 67124,56 грн та в кількості 1075,00 кг на суму 82237,50 грн, у тому числі ПДВ - 13707,25 грн.

З висновку експерта КНДІСЕ за результатами проведення судово-економічної експертизи від 24.11.2017 №878/1313-1314/17-25 вбачається, що на дослідження були надані декларації виробника (посвідчення про якість товару) ТОВ «Таращамолоко» та ТОВ «Бімол», доданих до кожної партії товару - до видаткових накладних Підприємства облспоживспілки «Житомирська міжрайонна заготівельно-збутова база», в результаті чого встановлено, що від виробника ТОВ «Таращамолоко» поставлено масло вершкове, що містить немолочний жир, Підприємству облспоживспілки «Житомирська міжрайонна заготівельно-збутова база», а саме: виготовлена партія 20.03.2017 - по видатковим накладним №1711, №1712, №1713, №2105 в кількості 504,4 кг на суму 35893,11 грн; виготовлена партія 10.04.2017 - по видатковим накладним №2338, №2339, №2340, №2507, №2508, №2509 в кількості 500,6 кг на суму 35622,70 грн; вилучені залишки виготовленої партії 15.05.2017 - по видатковій накладній №3604 в кількості 115 кг на суму 8183,40 грн, по виготовленій партії 22.05.2017 - по видатковій накладній №3745 в кількості 54 кг на суму 3842,64 грн та виготовленої партії 29.05.2017 - по видатковій накладній №3930 в кількості 41,00 кг на суму 2917,56 грн. Від виробника ТОВ «Бімол» поставлено масло вершкове, що містить немолочний жир, Підприємству облспоживспілки «Житомирська міжрайонна заготівельно-збутова база», а саме: виготовлена партія 30.01.2017 - по видатковим накладним №199, №200, №201, №388, №389, №390, №470, №471, №472 в кількості 857,9 кг на суму 61048,17 грн. Управлінням освіти і науки виконавчого комітету Бердичівської міської ради було в повному обсязі перераховано кошти за масло вершкове Підприємству облспоживспілки «Житомирська міжрайонна заготівельно - збутова база» на суму 391358,67 грн (таблиці 2,3), тому внаслідок недотримання вимог укладеного договору №4 від 04.01.2017 від виробників поставлено «масло вершкове», що містить немолочний жир Підприємству облспоживспілки «Житомирська міжрайонна заготівельно-збутова база» в загальній кількості 2072,9 кг на загальну суму 147507,58 грн (таблиця 4), у тому числі від ТОВ «Таращамолоко» в кількості 1215,0 кг на суму 86459,41 грн та від ТОВ «Бімол» в кількості 857,9 кг на суму 61048,17 грн., чим нанесено збитки Управлінню освіти і науки виконавчого комітету Бердичівської міської ради на суму 147507,58 грн (т.1, а.с.12-33).

З огляду на викладені обставини, оцінивши в повній мірі наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про доведення позивачем наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення.

Поряд із цим суд не погоджується з розміром заявлених до стягнення збитків.

Визначаючи розмір збитків, суд враховує, що вимогу позивача від 20.06.2017 №1002/01-12 про заміну неякісного масла в кількості 27,274 кг на суму 1940,82 грн відповідачем було проігноровано і залишено без відповіді, масло свідомо без обґрунтування поважних причин не замінено відповідачем протягом строку до його вилучення органами досудового розслідування і знищення (т.1, а.с.34), чого суду не спростовано, а відтак вказана сума коштів підлягає відшкодуванню.

Також стягненню з відповідача підлягає вартість зразків масла, відібраних на експертне дослідження, яку слід розраховувати, виходячи з вартості масла вершкового за 1 кг 71,16 грн (оскільки відповідачем здійснювалась поставка як вагового, так і розфасованого масла) та з урахуванням його вилучення у 8 навчальних закладах позивача, тобто вартість 8 відібраних зразків масла по 200 гр., виготовленого з використанням сировини немолочного походження, становить 113,86 грн.

Решту ж поставленого масла, незважаючи на встановлені вище обставини, було використано закладами Управління освіти і науки Бердичівської міської ради за призначенням, тобто спожито, без зауважень, претензій та негативних наслідків, відповідачу не повернуто. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Таким чином, на переконання суду, обґрунтованою, доведеною належними й допустимими доказами і такою, що підлягає задоволенню, є вимога позивача про стягнення з відповідача 2054,68 грн збитків, у стягненні 145452,88 грн таких слід відмовити за безпідставністю.

Суд зазначає, що інші доводи та заперечення учасників справи ретельно досліджені, однак не приймаються до уваги, оскільки не спростовують вищевстановлених обставин і наведених висновків суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 10.02.2010 у справі "Серявін проти України").

У справі «Трофимчук проти України» (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010р.) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку задовольнити позов частково, стягнути з відповідача на користь позивача 2054,68 грн збитків, у задоволенні решти позову відмовити.

Щодо розподілу судових витрат.

В силу приписів п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в сумі 37,31 грн.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Підприємства облспоживспілки "ЖИТОМИРСЬКА МІЖРАЙОННА ЗАГОТІВЕЛЬНО - ЗБУТОВА БАЗА" (проспект Незалежності, буд. 182, Житомирська обл., 10001, м. Житомир, код ЄДРПОУ 01783240) на користь Управління освіти і науки Бердичівської міської ради (площа Центральна, буд. 1, м. Бердичів, Житомирська обл., 13300, код ЄДРПОУ 02143206) 2054,68 грн збитків та 37,31 грн судового збору.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 04.12.24

Суддя Прядко О.В.

Друк:

1 - у справу;

2, 3 - сторонам (до ел.каб.);

4 - третій особі ТОВ "Торгівельний дім "Танір" (10019, Житомирська обл., м.Житомир, вул.Слобідська, б.29, код ЄДРПОУ 38741892) (рек.).