Рішення

від 18.11.2024 по справі 362/8313/23

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/8313/23

Провадження № 2/362/997/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2024 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,

за участю секретаря Тельнової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Узинської міської територіальної громади, про позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и в:

Представник ОСОБА_1 - адвокат Чайка О.П., звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить постановити рішення про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги мотивував тим, що 12.11.2011 року між сторонами було зареєстровано шлюб. Від даного шлюбу народилася донька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24.06.2014 року шлюб було розірвано.

З моменту розлучення і по цей час батько дитини - ОСОБА_2 не спілкується з дитиною, не цікавиться її життям та не допомагає матеріально, у зв`язку з чим, рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30.04.2018 року стягнуто аліменти на утримання доньки. На підставі вказаного рішення було видано виконавчий лист та пред`явлено до примусового виконання. Ніякої іншої матеріальної допомоги на утримання дитини не надавав і не надає по цей час, не піклується про її фізичний і духовний розвиток, не піклується з дитиною взагалі, тобто не дбає про її нормальне самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей, так як це встановлено ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства». Донька не отримує від батька жодного подарунку на день народження, жодної іграшки.

Наведене свідчить про те, що відповідач по справі ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини, навіть не цікавився життям, не відвідував і не відвідує її вдома, у гімназії, ліцеї, що підтверджується відповідними письмовими доказами.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27.02.2024 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано строк який не може перевищувати десяти днів для усунення недоліків (а.с. 40-42).

26.03.2024 року до суду від представника позивача надійшла заява із усунутими недоліками позовної заяви.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 01.04.2024 року прийнято до свого провадження вказану цивільну справу та призначено підготовче судове засідання та витребувано докази у справі (а.с.63).

06.08.2024 року від Служби у справах дітей та сім`ї Узинської міської територіальної громади Білоцерківського району Київської області на виконання ухвали суду про витребування доказів надійшов висновок про доцільність позбавлення батьківських прав (а.с.79-88).

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 15.10.2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті (а.с. 204-206).

ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явилася, подала до суду письмову заяву про слухання справи у її відсутності. Позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечувала (а.с. 222).

Представник ОСОБА_1 - адвокат Сем`янівська О.О. в судове засідання не з`явилася, подала до суду письмову заяву в якій просила судове засідання проводити без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує (а.с. 224-226).

ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином за останнім відомим місцем проживання, але повертаються конверти з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 76, 197, 221) та у порядку ч. 11 ст. 128 ЦПК України шляхом розміщення оголошення на сайті «Судової влади" (а.с. 208) не скористався своїм право подати відзив на позовну заяву, а тому суд вирішує справу на підставі наявних доказів у справі.

Представник Органу опіки та піклування Узинської міської територіальної громади в судове засідання не з`явився, направив клопотання, в якому просив розглядати справу без його участі (а.с. 218).

Практичний психолог Узинського ліцею «Обдарованість» подала до суду заяву, в якій зазначено, що дитина дуже старанна, вигляд завжди має охайний. Дівчинка активна, талановита. Вихованням ОСОБА_3 займається мама. Дівчинка вважає своїм батьком теперішнього чоловіка мами. Про свого біологічного батька не згадує (а.с. 227-233).

Малолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у своїх поясненнях зазначила, що вона проживає разом із своєю мамою ОСОБА_2 , яка піклується про неї, одягає її, лікує. ЇЇ тато не цікавиться про неї, вона навіть не пам`ятає його, він їй не телефонує і в неї немає його номеру телефону, вона хоче щоб позбавили батьківських прав її тата (а.с. 223).

На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, оскільки сторони не з`явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, враховуючи думку малолітньої дитини, думку психолога, пояснення свідків, за відсутності відзиву відповідача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до висновку про можливість постановлення по справі заочного рішення та задоволення позовних вимог.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Вимогами ст. 10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що сторони з 12.11.2012 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24.06.2014 року було розірвано (а.с. 14).

Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 від 20.03.2012 року (а.с. 13).

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30.04.2018 року з ОСОБА_2 було стягнуто аліменти у розмірі 1/4 частини на утримання доньки та видано виконавчий лист (а.с. 18).

Як вбачається із довідки про наявність заборгованості зі сплати аліментів від 15.12.2023 року виданою Васильківським відділом ДВС у Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) станом на 30.11.2023 року заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів на утримання доньки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , становить 182 468,50 гривень (а.с. 58-59).

Відповідно до Довідки про реєстрацію місця проживання Узинської міської ради ОСОБА_1 та її донька ОСОБА_2 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 15-17).

Відповідно до Акту обстеження умов проживання від 14.03.2024 року, створено всі належні умови. В будинку чисто, прибрано, охайно. Умови відповідають санітарно-гігієнічним вимогам. У дитини є власна окрема кімната, облаштована необхідними засобами для гармонійного та всебічного розвитку (а.с. 57).

Відповідно до довідки виданої Узинським ліцеєм «Обдарованість» Узинської міської ради Київської області від 17 листопада 2023 року № 77, вбачається, що учениці 6-А класу Узинського ліцею «Обдарованість», батько ОСОБА_2 контакту із закладом не підтримує, успішністю дитини не цікавиться, з вчителями не спілкується, батьківські збори не відвідує. Дитину до Узинського ліцею «Обдарованість» проводила і забирала мати, на виклики до закладу приходить теж тільки мати (а.с. 20).

Відповідно довідки виданої Комунальною Установою «Дитяча школа мистецтв» Узинської міської ради № 39 від 21.11.2023 року, батько дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , учениці 5 класу за фахом фортепіано КУ «Дитяча школа мистецтв» Узинської міської ради Київської області, що батько дитини ОСОБА_2 контакту із закладом не підтримує, успішністю дитини не цікавиться, з викладачами не спілкується, батьківські збори не відвідує. Дитину до дитячої школи мистецтв проводила і забирала мати, на виклик до закладу приходить теж тільки мати (а.с. 21).

27 листопада 2023 року КНП «Узинський центр первинної медико-санітарної допомоги» Узинської міської ради Київської області видано довідку про те, що батько дитини ОСОБА_2 до сімейного лікаря разом з дитиною не звертався, здоров`ям дитини не опікується. До лікаря разом з дитиною приходить лише мати, ОСОБА_1 (а.с.19).

Відповідно до довідки-характеристики виданої Узинською міською радою територіальної громади Київської області від 14.03.2024 року №11-14-826, що ОСОБА_1 за час проживання на території Узинської міської ради зарекомендувала себе добре. Громадський порядок не порушує, спиртними напоями не зловживає. Заяв та скарг на неї не надходило (а.с. 54).

05.08.2024 року орган опіки та піклування Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області за №65 надано Висновок відповідно до якого вони вважають за доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.83-84, 86-88).

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною сьомою статті 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до частини першої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Виходячи з тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України суд має підстави для висновку, що ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав виключно за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини (§ 57, § 58).

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (§ 100).

Відповідно до статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Як роз`яснено у пунктах 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інші), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

З огляду на зазначене, та встановлено в ході розгляду справи, що ОСОБА_2 свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків щодо своєї доньки, а саме: не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню дитиною загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до внутрішнього світу дитини; не створює умов для отримання дитини освіти, а також враховуючи думку малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка не заперечує щодо позбавлення її батька батьківських прав, суд вважає вимоги позивача про позбавлення батьківських прав доведеними та такими, що ґрунтуються на вимогах закону, а тому є законні підстави для їх задоволення.

В силу ст. 141 ЦПК України судові витрати, суд покладає на відповідача.

Керуючись Законом України «Про охорону дитинства», статтями 150, 152, 155, 164, 166, 167, 171 СК України, статтями 4, 12, 13, 23, 76-83, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 271, 273, 280-282 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Узинської міської територіальної громади, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батьківських прав відносно його малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1074 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Васильківським міськрайонним судом Київської області за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення його повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 .

Третя особа: Орган опіки та піклування Узинської міської територіальної громади, юридична адреса: 09161, Київська обл., м. Узин, вул. Незалежності, буд. 16/1.

Повний текст рішення складено 28.11.2024 року.

Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко