Рішення

від 03.12.2024 по справі 909/832/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.12.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/832/24

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П. А. секретаря судового засідання Попович Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Гофрокомбінат «Торгтехніка», вул. Нечуя-Левицького, буд. 14,м. Вінниця,21032

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМК Інвест" вул. Польова, буд.8,м. Івано-Франківськ,76009

про стягнення сум основного боргу, пені, річних та інфляційних втрат в розмірі 511 023 грн 32 коп.

представники сторін не з"явились

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гофрокомбінат «Торгтехніка» звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю "ОМК Інвест" про стягнення заборгованості в сумі 511023,32грн. Мотивуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує на несвоєчасне виконання відповідачем договірних зобов`язань в частині оплати отриманого товару та послуг. За порушення строків виконання зобов`язань відповідачу нараховано пеню, інфляційні втрати та 3 % річних. Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач посилається на 11, 15, 16, 96, 202, 509, 525, 526, 549, 610, 611, 612, 625, 629, 655-697, 712, 714 Цивільного кодексу України, ст. 20, 173, 174, 175, 193, 216, 218, 222, 230, 231, 232, 264-271 Господарського кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 12.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 909/832/24, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, розгляд справи призначено на 22.10.2024. Ухвалою суду від 22.10.2024 розгляд справи по суті призначено на 03.12.2024.

19.11.2024 від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог у зв"язку зі сплатою відповідачем суми основної заборгованості у розмірі 411341,26грн.

Представниця позивача звернулась з клопотанням про розгляд справи без її участі.

В судове засідання відповідач явки повноважного представника не забезпечив, письмового відзиву не подано. Причини неявки, не подання відзиву чи доказів не повідомлено, хоча судом належно виконано обов`язок, щодо повідомлення усіх учасників справи про дату, час та місце розгляду справи.

Ухвала від 12.09.2024 була внесена до АСДС та автоматично направлена в електроні кабінети сторін.

В матеріалах справи міститься підтвердження доставлення до «Електронного кабінету»

Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМК Інвест" документа по справі в електронному вигляді, так з повідомлення про доставку електронного листа вбачається, що ухвалу від 12.09.2024 по справі № 909/832/24 доставлена в «Електронний кабінет» відповідача - 12.09.2024 об 18:41.

В пункті 41 постанови Верховного Суду від 30.08.2022 по справі № 459/3660/21 викладена правова позиція, що довідка про доставку документа в електронному вигляді до «Електронного кабінету» є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення.

Господарський суд наголошує на тому, що відповідач не скористався правом на надання відзиву на позов.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вважає, що в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

У матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами без участі представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

02 травня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГОФРОКОМБІНАТ «ТОРГТЕХНІКА» (Постачальник) - надалі Позивач та товариством з обмеженою відповідальністю «ОМК Інвест» (Замовник) укладено Договір на виготовлення та поставку продукції №20230502-206 (надалі -«Договір»).

Відповідно до п.1.1. Договору, Постачальник зобов`язується виготовити на замовлення та поставити Замовнику гофропродукцію (гофро-тару) з власного матеріалу, іменовану надалі «продукція» або «товар», а Замовник зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити її. Постачальник відповідно до умов цього Договору є виробником продукції та її продавцем, а Замовник - відповідно її замовником та покупцем.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що найменування, кількість, технічні характеристики продукції вказуються у замовленнях, технічній документації, специфікаціях, протоколах погодження, видаткових накладних, рахунках, що є невід`ємною частиною цього Договору.

За умовами п.6.1. Договору, базисною умовою поставки Товару за цим Договором є CPT (фрахт/перевезення до): м. Івано - Франківськ, вул. Польова, 8, у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс» (в редакції 2010 року). Строк поставки 10 робочих днів з дати погодження заявки.

Товар поставляється у комплектності з наступною документацією: рахунок фактура (рахунок на оплату товару), видаткова накладна (2 примірники, один з яких підлягає поверненню Постачальнику), ТТН (не менше 3-х примірників, один з яких залишається у Замовника), документи, що посвідчують якість продукції (якісне посвідчення) (п.6.3.Договору).

У п.6.4. Договору Сторони погодили, що отримання Товару за кількістю здійснються безпосередньо в момент передачі Товару відповідно кількості зазначеній у видатковій накладній.

На виконання умов укладеного Договору, відповідачем було отримано товар на загальну суму 452 155 грн 40 коп. відповідно до: видаткової накладної №2194 від 17 квітня 2024р. на суму 63 195 грн 48 коп.; видаткової накладної №2776 від 16 травня 2024р. на суму 91 751 грн 17 коп; видаткової накладної №3210 від 07 червня 2024р. на суму 193 977 грн 84 коп; видаткової накладної №3448 від 20 червня 2024р. на суму 103 230 грн 91 коп.

Розділом 5 Договору, Сторони визначили ціну та порядок розрахунків.

За приписами п.5.2. Договору, сума Договору визначається сторонами як сума вартостей всіх партій одиниць товару, що постачається за цим Договором протягом усього строку його дії.

Оплата Товару здійснюється на умовах комерційного кредиту з відтермінуванням платежу на строк 30 (тридцять) календарних днів з дати поставки. Датою поставки (передачі) Товару Постачальника у власнісність Покупця є дата зазначена у видатковій накладній на відпуск Товару (кожної окремої партії Товару) або дата підписання видаткової накладної та інших супровідних документів уповноваженим представником Покупця (накладна, ТТН) згідно базисних умов поставки, визначених Договором (п.5.4. Договору).

Згідно приписів п.5.5. Договору, Замовник немає права відмовитись від оплати фактично виготовленої за його замовленням продукції з інших, ніж передбачено цим Договором підстав.

Згідно з умовами, що визначені в п.10.1. Договору, цей Договір вступає в силу з дати його підписання та скріпення печатками уповноваженими представниками обох Сторін і діє до 31 грудня 2023 року. Закінчення терміну дії даного Договору не припиняє зобов`язальних відносин Сторін, яке мало місце під час його дії і не звільняє Сторони від відповідальності за невиконання прийнятих на себе зобов`язань за цим Договором. Якщо жодна із сторін за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення дії Договору не повідомить про свій намір його розірвання, строк дії останнього буде автоматично пролонговано на наступний календарний рік на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором. Кількість продовжень строку дії Договору не обмежена.

Сторони підтверджують, що вони досягли згоди за всіма істотними умовами цього Договору і жоден з них не посилатиметься у майбутньому на недосягнення згоди за істотними умовами цього Договору як на підставу вважати його неукладеним або недійсним (п.10.3. Договору).

Договір скріплений підписами уповноважених осіб та печатками обох Сторін.

Відвантажений позивачем товар був прийнятий відповідачем без зауважень і заперечень, а видаткові та товарно-транспортні накладні підписані уповноваженою особою, підпис якої скріплено печаткою відповідача.

В порушення умов п.5.4. Договору, повний розрахунок за отриманий Відповідачем товар не здійснений незважаючи на те, що строк оплати по вищевказаним видатковим накладним вже настав.

Таким чином, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань згідно з укладеним Договором, станом на день подачі позову до суду, за останнім рахується заборгованість перед позивачем за отриманий товар в розмірі 511023,32грн, що спричинило порушення прав та законних інтересів позивача і стало приводом подачі до суду даного позову.

За час розгляду справи відповідач оплатив основну заборгованість за договором №202230502-206 від 02.05.2023року.

Частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За нормами ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Тобто всі умови Договору з моменту його укладення стають однаково обов`язковими для виконання сторонами. В цьому полягає сенс цивільно-правового договору, як правової форми узгодження волі сторін, спрямованої на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як вбачається із змісту Договору, він є змішаним, в якому поєднані елементи договору поставки та договору про надання послуг.

Відповідно до ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно ч. 2 ст.712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

До договору про надання послуг застосовуються загальні положення Глави 63 Цивільного кодексу України.

В силу ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Разом з тим, у ході розгляду даної справи сума основного боргу в розмірі 411341,26грн. була сплачена відповідачем.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи наведене, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (п. 3 ст. 231 ГПК України).

Що стосується нарахованих позивачем пені в розмірі - 20 611 грн., 64 коп., 3% річних в розмірі - 2 376 грн.,22 коп., інфляційних втрат в розмірі - 2 510 грн, 92 коп., та відсотки за користування чужими грошовими коштами в розмірі - 74 183 грн., 28 коп., та суд зазначає таке.

Згідно зі ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п.7.1. Договору, за порушення строків оплати (грошового зобов`язання) Замовник за вимогою Постачальника зобов`язаний сплатити останньому пеню, яка очислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ), що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день такого прострочення, а також відсотки за користування чужими грошовими коштами в розмірі 10% від суми несплаченого грошового зобов`язання за кожен місяць прострочення.

Відповідно до п.7.2. Договору, у разі прострочення грошового зобов"язання Замовник за вимогою Постачальника зобов"язаний сплатити останньому суму боргу у порядку передбаченому ст.625 ЦК України.

Сторони погодили у п.7.4. Договору, що у разі поставки Товару на умовах комерційного кредиту та у випадку прострочення оплати Замовником поставленого Товару більше, ніж на 30 (тридцять) календарних днів, Постачальник має право припинити виробництво та/або постачання Товару без застосування з боку Замовника будь-яких штрафних санкцій на весь час прострочення.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

В силу ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею).

Приписами ст. ст. 549, 551, 611 ЦК України унормовано, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

З огляду на несвоєчасну оплату товару та послуг, позивачем на підставі пункту 7.1 Договору, нараховано до стягнення з відповідача пеню та відсотки за користування чужими грошовими коштами.

Відтак, нарахування позивачем пені та відсотків за користування чужими грошовими коштами є правомірним.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання (постанови ВП ВС від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц).

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).

Також Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 (провадження № 12-189гс19), аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі положень ст. 625 ЦК України, зробила висновок про те, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги, а поєднання цих вимог в одній справі не є обов`язковим.

Позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі - 20 611 грн., 64 коп., 3% річних в розмірі - 2 376 грн.,22 коп., інфляційні втрати в розмірі - 2 510 грн, 92 коп., та відсотки за користування чужими грошовими коштами в розмірі - 74 183 грн., 28 коп.

Господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується.

Суд перевірив розрахунок позивача і зазначає, що позивачем правильно визначено момент прострочення виконання грошового зобов`язання, періоди нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат, пені та відсотків за користування чужими грошовими коштами, отже, розрахунок позивача є методологічно та арифметично правильним.

Як передбачено ст. 73, 74 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України, згідно з положеннями якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За наведених обставин та правових норм, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, на користь позивача слід стягнути пеню в розмірі - 20 611 грн., 64 коп., 3% річних в розмірі - 2 376 грн.,22 коп., інфляційних втрат в розмірі - 2 510 грн, 92 коп., та відсотки за користування чужими грошовими коштами в розмірі - 74 183 грн., 28 коп.

Згідно з приписами п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 розділу I ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 7665,36 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов задоволено частково, судовий збір у розмірі 1495,23грн. покладається на відповідача (пропорційно розміру задоволених вимог).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).

Враховуючи закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення основної заборгованості в сумі 411341,26 грн., згідно приписів п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України, судовий збір у розмірі 6170,13 грн. належить до повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Гофрокомбінат «Торгтехніка»

Керуючись ст. 13, 73, 74, 86, 123, 126, 129, 236, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гофрокомбінат «Торгтехніка» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМК Інвест» про стягнення 611023,32грн частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМК Інвест» (ЄДРПОУ: 37951785, вул. Польова, буд.8,м. Івано-Франківськ,76009) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гофрокомбінат «Торгтехніка» (21032, м.Вінниця, вул.Нечуя-Левицького, 14, Код ЄДРПОУ 44552193) пеню в розмірі - 20 611 грн., 64 коп., 3% річних в розмірі - 2 376 грн.,22 коп., інфляційних втрат в розмірі - 2 510 грн, 92 коп., відсотки за користування чужими грошовими коштами в розмірі - 74 183 грн., 28 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1495,23грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині заявлених вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Гофрокомбінат «Торгтехніка» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМК Інвест» про стягнення основної заборгованості за договором в сумі 411341,26грн. - провадження у справі закрити.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (п. 3 ст. 231 ГПК України).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 03.12.2024

Суддя Шкіндер П.А.