Ухвала

від 28.11.2024 по справі 910/14442/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

м. Київ

28.11.2024Справа № 910/14442/24Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал-М" (03134, місто Київ, вулиця Симиренка, будинок, 1В)

до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, місто Київ, площа Івана Франка, будинок, 5)

про зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

22.11.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал-М" з вимогами до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про визнання послуги з постачання теплової енергії такою, що не відповідає вимогам щодо якості та обсягу та здійснення перерахунку.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем порушено договірні зобов`язань в частині постачання теплової енергії позивачу, надання спірних послуг невідповідної якості та в неповному обсязі, а також права позивача на отримання послуг належної якості та здійснення перерахунку за ненадані/неналежно надані йому послуги.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до статті 125 Конституції України, судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

У частині першій статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 20 Господарського кодексу України та статтею 16 Цивільного кодексу України визначені способи захисту прав і законних інтересів суб`єктів господарювання.

Відповідно до частини другої статті 20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша і друга статті 5 Господарського процесуального кодексу України).

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц.

Отже, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, а таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту. суд відзначає, що предметом позову не може бути встановлення обставин.

Звертаючись до суду із даним позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсал-М" просить суд: 1) визнати надану позивачу відповідачем послугу з постачання теплової енергії за період з 01.11.2021 по 31.05.2024 такою, що не відповідає вимогам щодо якості та обсягу відповідно до теплового навантаження будинку; 2) зобов`язати відповідача здійснити перерахунок за надання позивачу не в повному обсязі та неналежної якості послуги з постачання теплової енергії за період з 01.11.2021 по 31.05.2024.

Разом із тим, вимога про встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду у господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення. Господарські суди порушують провадження у справах за позовами, в основі яких правова вимога - спір про право, що виникає із матеріальних правовідносин.

Захист майнового чи немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов`язання утриматись від їх вчинення.

Заявлена позивачем у цій справі вимога про визнання послуги такою, що не відповідає вимогам щодо якості та обсягу не приводить до поновлення порушеного права позивача та, у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.

Водночас, юрисдикція цивільних справ визначена статтею 19 Цивільного процесуального кодексу України, згідно з якою суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Окреме провадження, призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частини 7 статі 19 Цивільного процесуального кодексу України).

Приписи Цивільного процесуального кодексу України не виключають розгляду за його правилами справ, сторонами у яких є виключно юридичні особи та/або фізичні особи-підприємці.

Так, у пункті 25 постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 906/277/18 зазначено таке: "Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала на те, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства; а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа (див. пункт 33 постанови від 1 березня 2018 року у справі № 461/12052/15-ц, пункт 34 постанови від 6 червня 2018 року у справі № 727/8505/15-ц, постанову від 23 січня 2019 року у справі № 210/2104/16-ц). Тобто, за певних умов обидві сторони у цивільному процесі можуть і не бути фізичними особами, якщо тільки такий спір не належить до юрисдикції іншого суду, зокрема господарського".

Отже, заявлена позивачем вимога про визнання наданої позивачем відповідачу послуги з постачання теплової енергії за період з 01.11.2021 по 31.05.2024 такою, що не відповідає вимогам щодо якості та обсягу відповідно до теплового навантаження будинку, не відноситься до юрисдикції господарських судів відповідно до частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України та має розглядатись за правилами цивільного судочинства згідно частини 7 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки метою позивача є встановлення юридичного факту.

Відповідно до пункту 1 частині 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Таким чином, ураховуючи, що позовна заява в частині заявленої вимоги про визнання наданої позивачем відповідачу послуги з постачання теплової енергії за період з 01.11.2021 по 31.05.2024 такою, що не відповідає вимогам щодо якості та обсягу відповідно до теплового навантаження будинку не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, суд відмовляє у відкритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал-М" до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" в частині заявленої вимоги про визнання наданої позивачем відповідачу послуги з постачання теплової енергії за період з 01.11.2021 по 31.05.2024 такою, що не відповідає вимогам щодо якості та обсягу відповідно до теплового навантаження будинку на підставі пункту 1 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищевикладеного та керуючись статтями 175, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у відкритті провадження у справі в частині заявленої вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал-М" до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" в частині заявленої вимоги про визнання наданої позивачем відповідачу послуги з постачання теплової енергії за період з 01.11.2021 по 31.05.2024 такою, що не відповідає вимогам щодо якості та обсягу відповідно до теплового навантаження будинку.

2. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена.

Суддя Н.Плотницька