Рішення

від 26.11.2024 по справі 910/8975/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.11.2024Справа № 910/8975/24За позовом засновника Товариства з обмеженою відповідальністю «Екіпаж» ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екіпаж»

про зобов`язання вчинити дії

Суддя Карабань Я.А.

Секретар судових засідань Севериненко К.Р.

Представники учасників справи:

від позивача: Полуніна К.А.;

від відповідача: Воскобойник М.Т.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Засновник Товариства з обмеженою відповідальністю «Екіпаж» Піковський Ігор Олександрович (надалі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екіпаж» (надалі - відповідач), в якому просить суд: зобов`язати відповідача надати позивачу завірені підписом уповноваженої особи копії первинних документів бухгалтерського обліку за якими відповідачем були відображені операції в бухгалтерському обліку, а саме за кредитом рахунку 6852, з наступними контрагентами: Бондар Н.В. на суму 35 000, 00 грн від 18.01.2023, ОСОБА_2 на суму 120 000, 00 грн від 15.05.2023, ОСОБА_3 на суму 40 000,00 грн від 28.03.2022, за дебетом рахунку 6852, з наступними контрагентами: ТОВ «Почайна Цетр» на суму 80 000, 00 грн від 05.07.2023.

Позовні вимоги, з посиланням на ст.116 Цивільного кодексу України, ст.5, 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», мотивовані порушенням відповідачем корпоративних прав позивача, як учасника товариства, на отримання первинних документів бухгалтерського обліку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі № 910/8975/24, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 18.09.2024.

05.08.2024 від представника відповідача надійшли пояснення, які за своєю суттю є відзивом на позов. У поданих пояснення відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову, з посиланням на те, що позивачеві були надані копії усіх наявних первинних документів.

У підготовче засідання 18.09.2024 з`явились представники сторін. Суд протокольною ухвалою в порядку ст. 74 ГПК України витребував у Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації копію реєстраційної справи відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 29.10.2024.

17.10.2024 від Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації надійшла копія реєстраційної справи відповідача.

У підготовче засідання 29.10.2024 з`явились представники сторін, враховуючи, що під час підготовчого провадження, та зокрема, в підготовчому засіданні було вчинено всі дії, які необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті, сторонам надавалось достатньо часу для надання доказів та пояснень по суті спору, окрім того, не було зазначено про неможливості надання доказів чи заявлення клопотань і пояснень по справі, протокольною ухвалою суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 26.11.2024.

Представник позивача в судовому засіданні 26.11.2024 надала пояснення по суті позовних вимог та позов просила задовольнити, представник відповідача заперечував проти задоволення позову в повному обсязі.

У судовому засіданні 26.11.2024 відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (позивач) є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Екіпаж» (відповідач) та володіє часткою в статутному капіталі товариства в розмірі 11,11%, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та копією реєстраційної справи відповідача.

26.03.2024 позивач надіслав на адресу відповідача вимогу про надання інформації та документів, у якій просив надати: протоколи всіх загальних зборів учасників товариства за 2022-2024 роки, аудиторські висновки та результати надання інших аудиторських послуг за 2022-2024, річну фінансову звітність за 2022-2024 роки, документи звітності, що подаються відповідним державним органам за 2022-2024 роки, документи, що підтверджують права товариства на майно, зокрема на акції ПрАТ «Промзв`язок», документи бухгалтерського обліку за 2022-2024 роки, а саме оборотно-сальдові відомості по рахунках та первинні документи, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій (т.1, а.с.25-26).

12.04.2024 відповідач надіслав позивачу відповідь за вих.№5 від 05.04.2024 у якій зазначив, що позивач має сплатити кошти на покриття витрат відповідача на виготовлення копій цих документів та витрат, пов`язаних з їх пересиланням поштою в розмірі 2 000,00 грн (т.1, а.с.29-30).

15.04.2024 позивачем сплачено на рахунок відповідача 2 000, 00 грн, що підтверджується копією квитанції від 15.04.2024 (т.1, а.с.37).

Супровідним листом від 15.04.2024 представник позивача адвокат Коваль Я.Ю. направила відповідачу підтвердження оплати та просила протягом 10 днів, з моменту отримання листа, надіслати копії документів вказані у вимозі (т.1, а.с.34).

22.04.2024 на адресу позивача надійшов лист з описом вкладень № 0407601320340, в якому відповідач надіслав лист за вих.№6 від 17.04.2024 та перелік документів, які надає позивачу на його вимогу. Так згідно з описом вкладень, відповідач надав наступні документи: копії протоколів загальних зборів учасників товариства за 2022-2024 роки (від 28.09.2022, від 01.12.2022, від 22.12.2022) на 9 арк., копію річної фінансової звітності за 2022-2024 роки на 4 арк., копії документів звітності, що подавалися відповідним державним органам за 2022-2024 роках на 101 арк., копії документів, що підтверджують право власності товариства на акції ПрАТ «Промзв`язок» (виписки про стан рахунку в цінних паперах на 01.11.2022) на 1 арк., копії документів бухгалтерського обліку за 2022-2024 роки, а саме оборотно-сальдові відомості по рахунках та первинних документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій на 70 арк (т.1, а.с.38-39).

Як зазначає позивач, з огляду на те, що відповідач надав не всі документи, позивач 29.04.2024 повторно звернувся до відповідача із заявою про надання копій документів, у якій просив надати: документи бухгалтерського обліку за якими господарські операції відповідач відобразив у бухгалтерському обліку у 2022 році: за дебетом рахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті» на суму 40 016,94 грн; за кредитом рахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті» на суму 34 987,13 грн, за дебетом рахунку 6852 «Розрахунки з іншими кредиторами» на суму 30 000,00 грн, за кредитом рахунку 6852 «Розрахунки з іншими кредиторами» на суму 40 000,00 грн. Документи бухгалтерського обліку за якими господарські операції відповідач відобразив у бухгалтерському обліку у 2023 році: за дебетом рахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті» на суму 155 081,45 грн, за кредитом рахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті» на суму 107 705,08 грн, за дебетом рахунку 6852 «Розрахунки з іншими кредиторами» на суму 40 000,00 грн, за кредитом рахунку 6852 «Розрахунки з іншими кредиторами» на суму 155 000 грн (т.1, а.с.40-42).

09.05.2024 відповідач, у відповідь на заяву позивача від 29.04.2024 надіслав лист з описом вкладень №0407601321567, в якому містились наступні документи: лист відповідь №7 від 08.05.2024 на 1 арк., копія акту про надану правову допомогу від 22.05.23 №1 за договором про надання правової (правничої професійної) допомоги від 12.01.23 №01/23 на 1 арк., картка рахунку 311 «Поточні рахунки з іншими кредиторами» за 2022 р. та картка рахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті» і карта рахунку 6852 «Розрахунки з іншими кредиторами» за 2023 р. на 15 арк. У листі від 06.05.2024 відповідач зазначив, що вказані документи випадково не були додані до листа від 17.04.2024 (т.1, а.с.45-26).

Позивач вказує, що відповідач знову не надав позивачу всіх документів, які він просив, а тому фактично не надав відповіді на запит, а тому 20.05.2024 позивачем було надіслано до відповідача уточнюючу заяву, в якій він просив надати первинні документи бухгалтерського обліку за якими відповідачем були відображені операції у бухгалтерському обліку: за кредитом рахунку 6852, з наступними контрагентами: ОСОБА_4 на суму 35 000, 00 грн від 18.01.2023, ОСОБА_2 на суму 120 000, 00 грн від 15.05.2023, ОСОБА_3 на суму 40 000,00 грн від 28.03.2022, за дебетом рахунку 6852, з наступними контрагентами: ТОВ «Почайна Цетр» на суму 80 000, 00 грн від 05.07.2023 (т.1, а.с.70).

У відповідь на уточнюючу заяву відповідачем надано лист за вих.№8 від 29.05.2024 у якому зазначено, що у відповідача відсутня інформація про те ким і на яких підставах надано документи позивачу. Додатково зазначено, що у випадку бажання позивача отримати копії документів відповідач їх обов`язково надасть, якщо буде вказана назва таких документів (т.1, а.с.49).

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що до цього часу відповідач не виконав вимогу та документів, які запитувались позивачу не надав, що стало підставою для звернення його до суду з даним позовом.

Стаття 6 Конвенції передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (стаття 20 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Корпоративними правами, відповідно до ст. 167 Господарського кодексу України, є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Отже, у корпоративних відносинах об`єктом захисту виступають корпоративні права учасника товариства.

Стаття 55 Господарського кодексу України визначає господарські організації як юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Згідно зі ст. 140 Цивільного кодексу України товариством з обмеженою відповідальністю є засноване однією або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділено на частки. Особливості діяльності товариств з обмеженою відповідальністю встановлюються Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Управління діяльністю господарського товариства згідно з ч. 1 ст. 89 Господарського кодексу України здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства.

Відповідно до положень статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов`язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Статтею 96-1 Цивільного кодексу України визначено, що права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства.

Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об`єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи.

Учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом:

1) брати участь в управлінні юридичною особою у порядку, визначеному установчим документом, крім випадків, встановлених законом;

2) брати участь у розподілі прибутку юридичної особи і одержувати його частину (дивіденди), якщо така юридична особа має на меті одержання прибутку;

3) у випадках, передбачених законом та установчим документом, вийти з юридичної особи;

4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, паїв та інших об`єктів цивільних прав, що засвідчують участь у юридичній особі, у порядку, встановленому законом;

5) одержувати інформацію про діяльність юридичної особи у порядку, встановленому установчим документом;

6) одержати частину майна юридичної особи у разі її ліквідації в порядку та у випадках, передбачених законом, установчим документом (право на ліквідаційну квоту).

Учасники юридичних осіб можуть також мати інші права, встановлені статутом та законом.

Законом можуть бути встановлені для певних осіб обмеження щодо володіння корпоративними правами. Законом можуть бути встановлені умови та/або обмеження щодо реалізації окремих корпоративних прав певними особами.

Корпоративними відносинами є відносини між учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) юридичних осіб, у тому числі які виникають між ними до державної реєстрації юридичної особи, а також відносини між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) щодо виникнення, здійснення, зміни і припинення корпоративних прав.

Відповідно до статті 97 Цивільного кодексу України, управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.

Статтею 5 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі - Закон) встановлено, що учасники товариства мають такі права:

1) брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства;

2) отримувати інформацію про господарську діяльність товариства;

3) брати участь у розподілі прибутку товариства;

4) отримати у разі ліквідації товариства частину майна, що залишилася після розрахунків з кредиторами, або його вартість.

Учасник товариства може встановити вимогу нотаріального засвідчення справжності власного підпису під час прийняття рішень з питань діяльності відповідного товариства та/або вимогу нотаріального посвідчення правочину, предметом якого є частка такого учасника у статутному (складеному) капіталі відповідного товариства, та скасувати таку вимогу, відомості про що вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у порядку, визначеному законом. Така вимога учасника чи скасування учасником цієї вимоги є одностороннім правочином і підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню.

Учасники товариства можуть мати інші права, передбачені законом та статутом товариства.

Частиною 1 статті 43 Закону передбачено, що товариство зобов`язано зберігати такі документи:

1) протокол зборів засновників товариства (рішення одноосібного засновника);

2) статут товариства та зміни до статуту;

3) протоколи загальних зборів учасників;

4) документи товариства, що регулюють діяльність органів товариства, та зміни до них;

5) положення про філії (представництва) товариства у разі їх створення (відкриття);

6) протоколи засідань наглядової ради товариства та колегіального виконавчого органу товариства, накази і розпорядження виконавчого органу товариства;

7) аудиторські висновки та результати надання інших аудиторських послуг;

8) річну фінансову звітність;

9) документи звітності, що подаються відповідним державним органам;

10) документи, пов`язані з випуском емісійних цінних паперів;

11) інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, рішеннями загальних зборів учасників, наглядової ради та виконавчого органу товариства;

12) документи, що підтверджують права товариства на майно;

13) документи бухгалтерського обліку.

Відповідальність за зберігання документів товариства покладається на виконавчий орган товариства та на головного бухгалтера (у разі призначення) - щодо документів бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Документи, передбачені частиною першою цієї статті, підлягають зберіганню протягом усього строку діяльності товариства, крім документів бухгалтерського обліку, строки зберігання яких визначаються відповідно до законодавства (ч. ч. 2, 3 ст. 43 Закону).

За приписами ч. 4 ст. 43 Закону товариство забезпечує кожному учаснику (його представнику) доступ до документів, визначених частиною першою цієї статті.

Протягом 10 днів з дня надходження письмової вимоги учасника товариства виконавчий орган товариства зобов`язаний надати такому учаснику копії відповідних документів, визначених частиною першою цієї статті. За підготовку копій документів товариство може встановлювати плату, розмір якої не може перевищувати розмір витрат на виготовлення копій документів та витрат, пов`язаних з пересиланням документів поштою (ч. 5 ст. 43 Закону).

Суд зазначає, що одержання учасником господарського товариства інформації про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом та законом, є необхідним для реалізації таким учасником своїх корпоративних прав, зокрема, правомочностей на участь в управлінні господарською організацію.

Відтак внаслідок невиконання господарським товариством свого обов`язку з надання учаснику господарського товариства на його вимогу інформації про діяльність товариства в порядку, встановленому установчим документом та законом, можуть бути визнані порушеними як право учасника товариства на інформацію, так і його корпоративні права.

Такої ж позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 21.01.2020 у справі №906/157/19, від 03.12.2020 у справі №910/13808/19, від 24.12.2020 у справі №911/73/20, від 29.08.2024 у справі №922/169/24.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом вище 26.03.2024, 29.04.2024 та 20.05.2024 позивач звертався до відповідача з вимогами про надання документів бухгалтерського обліку, зокрема, в заяві від 20.05.2024 просив надати первинні документи за якими відповідачем були відображені операції в бухгалтерському обліку: за кредитом рахунку 6852, з наступними контрагентами: ОСОБА_4 на суму 35 000, 00 грн від 18.01.2023, ОСОБА_2 на суму 120 000, 00 грн від 15.05.2023, ОСОБА_3 на суму 40 000,00 грн від 28.03.2022, за дебетом рахунку 6852, з наступними контрагентами: ТОВ «Почайна Цетр» на суму 80 000, 00 грн від 05.07.2023 (т.1, а.с.70).

Отримання вказаних вимог відповідачем не заперечується та у відповідь на заяву від 20.05.2024 відповідачем надано лист за вих.№8 від 29.05.2024 (т.1, а.с.49), з якого убачається, що документи, які просив надати позивач йому надані не були. А відтак, лист за вих.№8 від 29.05.2024 не є відповіддю в розумінні статті 43 названого Закону.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 5 ст. 43 Закону встановлено, що протягом 10 днів з дня надходження письмової вимоги учасника товариства виконавчий орган товариства зобов`язаний надати такому учаснику копії відповідних документів, визначених частиною першою цієї статті. За підготовку копій документів товариство може встановлювати плату, розмір якої не може перевищувати розмір витрат на виготовлення копій документів та витрат, пов`язаних з пересиланням документів поштою.

Отже, виконавчий орган товариства був зобов`язаний надати позивачу копії відповідних документів у 10-денний строк.

При цьому, суд зазначає, що запитувані позивачем у заяві (вимозі) від 20.05.2024 документи відповідають наведеному в статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" переліку та є документами бухгалтерського обліку.

Проте, матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження надання відповідачем запитуваних позивачем документів у визначений Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» строк.

За приписами ч. ч. 1, 4 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Частина 5 ст. 43 Закону встановлює, що за підготовку копій документів товариство може встановлювати плату, розмір якої не може перевищувати розмір витрат на виготовлення копій документів та витрат, пов`язаних з пересиланням документів поштою.

Проте, жодною нормою Закону не передбачено можливості відмови учаснику в наданні документів з підстав несплати ним вартості виготовлення копій, або відкладення виконання цього обов`язку до моменту сплати відповідних коштів.

Окрім того, суд зазначає, що 15.04.2024 позивачем було сплачено на рахунок відповідача 2 000, 00 грн, що підтверджується копією квитанції від 15.04.2024 (т.1, а.с.37) на покриття витрат відповідача на виготовлення копій документів та витрат, пов`язаних з їх пересиланням поштою.

Отже, виходячи з приписів ст. 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» внаслідок невиконання відповідачем свого обов`язку з надання учаснику господарського товариства на його вимогу інформації про діяльність товариства, порушено права позивача на інформацію як учасника товариства та його корпоративні права, а тому в Товариства з обмеженою відповідальністю «Екіпаж» виник обов`язок з виконання вимог учасника - ОСОБА_1 щодо надання позивачу витребуваних документів щодо господарської діяльності товариства.

За таких обставин, вимоги позивача про зобов`язання відповідача надати позивачу належним чином засвідчені копії документів щодо господарської діяльності - копії первинних документів бухгалтерського обліку відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.

Відповідно до положень ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене вище, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду.

На підставі викладеного, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог і про зобов`язання відповідача надати позивачу завірені підписом уповноваженої особи копії первинних документів бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Екіпаж» (04073, місто Київ, проспект Степана Бандери, будинок 6, ідентифікаційний код 23719354) надати засновнику Товариства з обмеженою відповідальністю «Екіпаж» ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) завірені підписом уповноваженої особи копії первинних документів бухгалтерського обліку за якими Товариством з обмеженою відповідальністю «Екіпаж» були відображені операції в бухгалтерському обліку, а саме:

- за кредитом рахунку 6852, з наступними контрагентами: ОСОБА_4 на суму 35 00, 00 грн від 18.01.2023, ОСОБА_2 на суму 120 000, 00 грн від 15.05.2023, ОСОБА_3 на суму 40 000,00 грн від 28.03.2022;

- за дебетом рахунку 6852, з контрагентом ТОВ «Почайна Цетр» на суму 80 000, 00 грн від 05.07.2023.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Екіпаж» (04073, місто Київ, проспект Степана Бандери, будинок 6, ідентифікаційний код 23719354) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору.

4. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст складено та підписано 04.12.2024.

Суддя Я.А.Карабань