Рішення

від 03.12.2024 по справі 910/10117/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.12.2024Справа № 910/10117/24

За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»

(01001, місто Київ, площа Івана Франка, будинок 5)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгового підприємства «Титан»

(01023, місто Київ, вулиця Шота Руставелі, будинок 15,20,21)

про стягнення 79 723,76 грн,

Суддя Смирнова Ю.М.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - позивач, КП «Київтеплоенерго») звернулось до Господарського суду міста Києва (далі - суд) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгового підприємства «Титан» (далі - відповідач, ТОВ ВТП «Титан») про стягнення 79 723,76 грн, з яких: 48 184,80 грн основного боргу, 24 455,33 інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 7 083,63 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами Договору № 1533609-09 на постачання теплової енергії від 16.11.2018 в частині повної та своєчасної оплати поставленої позивачем теплової енергії у період з жовтня 2018 року по грудень 2021 року, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість, на яку були нараховані інфляційні втрати та 3% річних.

Автоматизованою системою документообігу суду здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 910/10117/24 та справу передано на розгляд судді Смирнової Ю.М.

Ухвалою суду від 26.08.2024 позовну заяву залишено без руху та зобов`язано позивача протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали надати суду документи для усунення недоліків позовної заяви. Позивачем, у строк встановлений судом, подано заяву про усунення недоліків з долученням відповідних документів.

Ухвалою суду від 10.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив та встановити строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.

Також вказаною ухвалою суду попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (частина друга ст. 178 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною п`ятою ст. 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої ст. 120 цього Кодексу.

Відповідно до частин другої та третьої ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Частиною одинадцятою ст. 242 ГПК України передбачено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.

Згідно відповіді № 3055001 від 19.08.2024 про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС, ТОВ ВТП «Титан» має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС - дата реєстрації 26.03.2024.

Відповідно до п. 2 частини шостої ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Згідно з повідомленням суду про доставлення процесуального документу до електронного кабінету особи, документ - «ст.176 Ухвала про відкриття провадження у справі (без виклику сторін)» від 10.09.2024 по справі № 910/10117/24 було надіслано одержувачу ТОВ ВТП «Титан» та доставлено до його електронного кабінету 10.09.2024 о 18:21.

Таким чином, приймаючи до уваги вимоги процесуального законодавства, ухвала суду про відкриття провадження у справі (без виклику сторін) від 10.09.2024 вважається врученою відповідачу 11.09.2024.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не подано відзиву на позов, як і не надано будь-яких доказів на підтвердження своїх заперечень проти заявлених позовних вимог.

Відповідно до частини другої ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у частині дев`ятій ст. 165 ГПК України.

Частиною першою ст. 252 ГПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 2521 цього Кодексу.

Згідно з частиною восьмою ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (частина друга ст. 161 ГПК України ).

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

З огляду на вказані приписи ГПК України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву відповідно до частини першої ст. 251 ГПК України, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів частини дев`ятої ст. 165 та частини другої ст. 178 ГПК України.

Частиною четвертою ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 № 1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», КП «Київтеплоенерго» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго».

За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.

Отже, з 01.05.2018 постачання теплової енергії здійснює КП «Київтеплоенерго». СП «Енергозбут» є структурним підрозділом КП «Київтеплоенерго», що підтверджується відповідним Положенням, копія якого надана в матеріали справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.11.2018 між КП «Київтеплоенерго» (далі - Теплопостачальна організація) та відповідачем (далі - Абонент) було укладено Договір № 1533609-09 на постачання теплової енергії (далі - Договір), умовами п. 1.1. якого передбачено, що предметом цього Договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії на умовах, передбачених цим Договором.

У Додатку № 8 до Договору визначено, що об`єктом постачання теплової енергії є нежитлове приміщення за адресою: вул. Шота Руставелі, 15 (Печерський адмін.район м. Києва) (особовий рахунок 1533609-09), з опалювальною площею 123,1 кв.м, а у Додатку № 9 до Договору зазначено інформацію про теплові навантаження об`єкту теплопостачання.

Умовами п. 2.2.1. Договору передбачено, що Теплопостачальна організація зобов`язується постачати теплову енергію на потреби: опалення та вентиляції - в період опалювального сезону в кількості та в обсягах згідно з Додатком № 1 до цього Договору.

Пунктом 1 Додатку № 1 до цього Договору передбачено, що Теплопостачальна організація відпускає Абоненту теплову енергію в гарячій воді у передбачених цим додатком обсягах.

Відповідно до п. 2.3.1. Договору, Абонент зобов`язується дотримуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку № 1, не допускаючи їх перевищення та своєчасно оплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Згідно з п. 1 Додатку № 3 до Договору, розрахунки з Абонентом за відпущену теплову енергію Теплопостачальною організацією проводяться згідно з тарифами на теплову енергію, затвердженими відповідним органом у встановленому законодавством порядку, для КП «Київтеплоенерго» (без урахування ПДВ) опалення - 1 553,86 грн./Гкал.

Можливе змінення тарифів в період дії Договору. Розмір податку на додану вартість визначається чинним законодавством України (п.п. 3. та 4. Додатку № 3 до Договору).

Абонент зобов`язується виконувати умови та порядком оплати в обсягах і в терміни, які передбачені в Додатку № 4 до Договору (п. 2.3.2. Договору).

Умовами п. 1 та п. 2 Додатку № 4 до Договору встановлено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно у грошовій формі. Абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує Теплопостачальній організації вартість заявленої у Договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює договір про заставу майна, згідно Закону України «Про заставу», як засіб гарантії сплати спожитої теплової енергії. Оплата здійснюється на окремі рахунки, зазначені в цьому Додатку.

Абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у ЦОК за адресою: вул. Волоська, буд. 42 облікову картку фактичного споживання теплової енергії за звітний період; акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає у ЦОК); акт виконаних робіт (п. 3 Додатку № 4 до Договору).

У відповідності до п. 5.1. Договору, облік споживання абонентом теплової енергії здійснюється згідно з Законом України «Про комерційний облік».

Пунктом 5.2. Договору передбачено, що Абонент, що має вузол обліку теплової енергії, щомісячно надає Теплопостачальній організації звіт по фактичному споживанню теплової енергії, в терміни передбачені у Додатку № 1 до Договору.

Відповідно до п. 4. Додатку № 1 до Договору, дата зняття Абонентом показників приладів обліку 25 число поточного місяця; надання звіту в ЦОК за адресою: вул. Волоська, буд. 42 не пізніше 28 числа звітного місяця.

У разі оснащення приміщення вузлом розподільного обліку, обсяг спожитої теплової енергії визначається за його показаннями відповідно до методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, але не менше мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії серед інших споживачів у будівлі. У разі відсутності відповідної методики розподіл та визначення спожитих обсягів теплової енергії абонентом здійснюється у відповідності до діючих нормативно-правових актів на момент проведення розрахунків (п. 5.3. Договору).

Пунктами 5.4. та 5.5. Договору передбачено, що показання приладів - розподілювачів теплової енергії можуть використовуватись при розподілі виключно за умови, що такими приладами оснащено не менше як 50 відсотків опалювальних приладів у будівлі (крім розташованих у приміщеннях (місцях загального користування багатоквартирних будинків). У разі уточнення опалювальної площі житлового будинку, що впливає на розрахунки, Теплопостачальна організація повідомляє Абонента листом про зміни і доповнення. З урахуванням уточнених даних про опалювальні площі, за необхідності, здійснюється коригування нарахувань за попередні розрахункові періоди та перерахунок.

Згідно з п. 8.1. та п. 8.4. Договору, Договір набуває чинності з 01.05.2018 та діє до 15.04.2019. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Доказів відповідної заяви про припинення Договору матеріали справи не містять.

16.01.2019 між сторонами було підписано Додаткову угоду до Договору, якою розділ Договору «місцезнаходження та банківські реквізити сторін» було викладено в новій редакції.

На підтвердження постачання КП «Київтеплоенерго» теплової енергії відповідачу за адресою: вул. Шота Руставелі, 15 (Печерський адмін.район м. Києва) за особовим рахунком 1533609-09 за період з жовтня 2018 року по грудень 2021 року на загальну суму 74 277,23 грн були надані копії актів приймання-передавання товарної продукції за жовтень 2018 року № 10/2018-1533609-09 від 31.10.2018 на суму 1 267,81 грн, за листопад 2018 року № 11/2018-1533609-09 від 30.11.2018 на суму 6 067,51 грн, за грудень 2018 року № 12/2018-1533609-09 від 31.12.2018 на суму 7 132,21 грн; за січень 2019 року № 1/2019-1533609-09 від 31.01.2019 на суму 7 756,48 грн, за лютий 2019 року № 2/2019-1533609-09 від 28.02.2019 на суму 5 401,12 грн, за березень 2019 року № 3/2019-1533609-09 від 31.03.2019 на суму 4 450,99 грн, за квітень 2019 року № 4/2019-1533609-09 від 30.04.2019 на суму 367,40 грн, за листопад 2019 року № 11/2019-1533609-09 від 31.11.2019 на суму 3 072,01 грн, за грудень 2019 року № 12/2019-1533609-09 від 31.12.2019 на суму 2 660,29 грн; за січень 2020 року № 1/2020-1533609-09 від 31.01.2020 на суму 3 913,78 грн, за лютий 2020 року № 2/2020-1533609-09 від 29.02.2020 на суму 2 939,80 грн, за березень 2020 року № 3/2020-1533609-09 від 31.03.2020 на суму 2 468,82 грн, за квітень 2020 року № 4/2020-1533609-09 від 30.04.2020 на суму 273,26 грн, за жовтень 2020 року № 10/2020-1533609-09 від 31.10.2020 на суму 907,20 грн, за листопад 2020 року № 11/2020-1533609-09 від 30.11.2020 на суму 2 354,11 грн, за грудень 2020 року № 12/2020-1533609-09 від 31.12.2020 на суму 3 009,73 грн; за січень 2021 року № 1/2021-1533609-09 від 31.01.2021 на суму 4 132,52 грн, за лютий 2021 року № 2/2021-1533609-09 від 28.02.2021 на суму 4 425,12 грн, за березень 2021 року № 3/2021-1533609-09 від 31.03.2021 на суму 3 171,34 грн, за квітень 2021 року № 4/2021-1533609-09 від 30.04.2021 на суму 2 972,30 грн, за серпень 2021 року № 8/2021-1533609-09 від 31.08.2021 на суму 3 077,10 грн, за жовтень 2021 року № 10/2021-1533609-09 від 31.10.2021 на суму 1 617,67 грн, за листопад 2021 року № 11/2021-1533609-09 від 30.11.2021 на суму - 0,82 грн, за грудень 2021 року № 12/2021-1533609-09 від 31.12.2021 на суму 839,48 грн; копії акту звіряння розрахунків за теплову енергію від 31.07.2024 на суму 48 184,80 грн та рахунку-фактури № 1533609-09/2024-7 від 31.07.2024 на суму 48 184,80 грн.

В матеріали справи також були надані копії облікових карток відповідача за спірний період; копія акту № 2-7520 прийняття теплового вузла обліку від 16.11.2015; копії актів про готовність вузла комерційного обліку споживача за адресою: вул. Шота Руставелі, 15А до роботи в опалювальні періоди № 2/2-4/10-740 від 29.10.2019, № 2/2-4/05-1102 від 28.05.2020, № 2/2-4/05-2168 від 11.05.2021; копії зведених відомостей та відомостей спожитої теплової енергії у спірний період; копії корінці нарядів на включення/відключення опалення № 612 від 19.10.2018,№ 1589 від 05.04.2019, № 1820 від 25.10.2019, № 2090 від 05.04.2020, № 2367 від 16.10.2020, № 504 від 12.04.2024 та № 1705 від 23.10.2021.

23.02.2024 КП «Київтеплоенерго» звернулось до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» з листом № 4/04.5/2292 щодо фактичної адреси житлового будинку у зв`язку з наявністю обліку споживачів послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води за адресою: вул. Шота Руставелі, 15А, тоді як у наданому відповідачем Свідоцтві про власність на нежитлове приміщення зазначена адреса: вул. Шота Руставелі, 15.

У відповідь на вказаний лист, Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» в листі № 4/12/3442 від 28.02.2024 було повідомило, що будинковолодіння з поштовою адресою вул. Шота Руставелі, 15 включає в себе будинки літер «А» і «Б» та підтвердило, що будинки № 15А та № 15 на вул. Шота Руставелі це одна і та сама споруда.

Проте, як зазначає позивач, відповідач не в повному обсязі вносив плату за спожиту теплову енергію, в результаті чого за спірний період з жовтня 2018 року по грудень 2021 року включно у нього утворилась заборгованість, яка станом на дату подання позовної заяви, з урахуванням часткових оплат на суму 26 092,43 грн, що відображено в розрахунку основного боргу, становить 48 184,80 грн (74 277,23 грн - 26 092,43 грн).

Вищевикладене і стало підставою для звернення позивача з даною позовною заявою до суду.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Правовідносини сторін виникли на підставі Договору № 1533609-09 на постачання теплової енергії від 16.11.2018, який за своєю правовою природою є договором енергопостачання.

Відносини, що виникають у процесі надання споживачам, зокрема, послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами є предметом регулювання Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (частина перша ст. 2).

Згідно зі п. 5 частини першої ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Норми цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини у сферах постачання та розподілу електричної енергії і природного газу, постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, управління побутовими відходами (частина третя ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відносини, що виникають у зв`язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом за режимами споживання теплової енергії, безпечною експлуатацією теплоенергетичного обладнання та безпечним виконанням робіт на об`єктах у сфері теплопостачання суб`єктами господарської діяльності незалежно від форм власності регулюються Законом України «Про теплопостачання» (ст. 2)

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про теплопостачання», теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору; споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору; теплопостачальна організація - суб`єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії; місцева (розподільча) теплова мережа - сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача.

Теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу (частина четверта ст. 19 Закону України «Про теплопостачання»).

За приписами ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим нормативно-правовим актом.

Частинами шостою та сьомою ст. 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Частиною першою ст. 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (частина друга ст. 714 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (частини перша та друга ст. 692 ЦК України).

Частиною шостою ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

За умовами частини другої ст. 20 Закону України «Про теплопостачання», тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб`єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво теплової енергії, у тому числі на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, на транспортування та постачання теплової енергії встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законодавством (частина третя ст. 20 Закону України «Про теплопостачання»).

Відповідно до п. 2.3.2. Договору, Абонент зобов`язується виконувати умови та порядком оплати в обсягах і в терміни, які передбачені в Додатку № 4 до Договору.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про теплопостачання», відносини між суб`єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Постачання теплової енергії регламентуються нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами відносин у сфері теплопостачання. (ст. 4 Закону України «Про теплопостачання»).

Правила користування тепловою енергією, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.07 № 1198 (далі - Правила) визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії (п. 1 Правил).

Умовами п. 3 Правил передбачено, що споживач теплової енергії - фізична особа, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

Відповідно до п. 40 Правил, споживач теплової енергії зобов`язаний, зокрема: дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору; вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Частиною першою ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами частини першої ст. 193 ГК України.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Положеннями ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Умовами п. 2 Додатку № 4 до Договору «Порядок розрахунків за теплову енергію» встановлено, що Абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує Теплопостачальній організації вартість заявленої у Договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює договір про заставу майна, згідно Закону України «Про заставу», як засіб гарантії сплати спожитої теплової енергії. Оплата здійснюється на окремі рахунки, зазначені в Додатку № 4 до Договору, за кожною тарифною групою окремо.

Таким чином, з урахуванням положень Додатку № 4 до Договору та ст. 530 ЦК України, суд зазначає, що відповідач зобов`язаний був до початку розрахункового періоду (місяця) сплачувати Енергопостачальній організації (позивачу) вартість заявленої у Договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період.

Жодного заперечення щодо обсягів та вартості теплової енергії відповідач не висловив.

В свою чергу, факт споживання відповідачем протягом спірного періоду теплової енергії у визначеному обсязі є доведеним позивачем належними та допустимими доказами.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач своєчасно не вносив плату за отриману теплову енергію, в результаті чого за період з жовтня 2018 року по грудень 2021 року включно у нього утворилась заборгованість у розмірі 48 184,80 грн (з урахуванням часткових оплат на суму 26 092,43 грн, що відображено в розрахунку основного боргу).

Згідно з п. 24, 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Проте, суд зазначає, що відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження відключення від теплопостачання житлового будинку за адресою: вул. Шота Руставелі, 15 (№ 15А) (Печерський адмін.район м. Києва), а тому відповідач за умови споживання теплової енергії, має відшкодувати її вартість.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача 48 184,80 грн заборгованості за спожиту теплову енергію.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 24 455,33 інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 7 083,63 грн, розрахованих помісячно за загальний період з 01.11.2018 по 30.06.2024, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, судом встановлено, що позивачем не враховано кількість днів у 2020 та у 2024 роках - 366 днів, у зв`язку з чим судом здійснено власний розрахунок, згідно з яким позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних підлягають частковому задоволенню у розмірі 7 078,57 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних витрат, судом встановлено, що при розрахунку позивачем не приймались до уваги від`ємне значення нарахування інфляційних втрат у місяці, в які індекс інфляції був менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а саме: червень-серпень, грудень 2019 року (99,50 / 99,40 / 99,70 / 99,80), лютий, липень, серпень 2020 року (99,70 / 99,40 / 99,80), серпень 2021 року (99,80), липень та серпень 2023 року (99,4 / 98,6), у зв`язку з чим судом здійснено власний розрахунок, згідно з яким позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних витрат підлягають частковому задоволенню в сумі 22 572,85 грн.

Відповідно, позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, відповідно до положення ст. 129 ГПК України, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також, позивачем у позовній заяві було зазначено, що судові витрати під час розгляду позову мають складатися лише з сум сплаченого позивачем судового збору, а отже становлять - 3 028,00 грн.

Керуючись ст.ст.129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгового підприємства «Титан» (01023, місто Київ, вулиця Шота Руставелі, будинок 15,20,21; ідентифікаційний код: 19026278) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, буд. 5; ідентифікаційний код: 40538421) 77 836 (сімдесят сім тисяч вісімсот тридцять шість) грн 22 коп., з яких: 48 184 (сорок вісім тисяч сто вісімдесят чотири) грн 80 коп. основного боргу, 22 572 (двадцять дві тисячі п`ятсот сімдесят дві) грн 85 коп. інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 7 078 (сім тисяч сімдесят вісім) грн 57 коп., а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 956 (дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят шість) грн 31 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.М. Смирнова