Рішення

від 22.11.2024 по справі 911/1698/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2024 р. Справа № 911/1698/24

Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В., за участю секретаря судового засідання Байдрелової М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сідко Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаір-Агро2020»

про стягнення 667 942, 74 гривень

представники учасників справи не з`явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

01.07.2024 через канцелярію Господарського суду Київської області Товариство з обмеженою відповідальністю «Сідко Україна» (далі ТОВ «Сідко Україна» / позивач) подало позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаір-Агро2020» (далі ТОВ «Альтаір-Агро2020» / відповідач) про стягнення 667 942, 74 гривень заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань згідно договорів купівлі-продажу № 2021/0401/А/1/1 від 04.01.2021, № 2021/0401/А/1 від 04.01.2021 та № 2021/0612/АА/2 від 06.12.2021 в частині здійснення повної та своєчасної поставки визначеного цими договорами товару, що стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про стягнення з відповідача попередньої оплати за непоставлений товар.

Господарський суд Київської області ухвалою від 05.07.2024 у справі № 911/1698/24 залишив позовну заяву ТОВ «Сідко Україна» без руху, постановив виявлені недоліки усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали.

22.07.2024 через канцелярію Господарського суду Київської області позивач подав письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду про усунення недоліків разом з доказами на їх підтвердження.

Господарський суд Київської області ухвалою від 29.07.2024 у справі № 911/1698/24, зокрема, прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження в справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 30.08.2024, встановив відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Однак відповідач не скористався наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) правом та відзив на позовну заяву не надав, як і не надав жодних доказів у справі.

Господарський суд Київської області ухвалою від 30.08.2024 у цій справі, зокрема, відкладав підготовче судове засідання до 27.09.2024.

У підготовчому судовому засіданні 27.09.2024 суд постановив ухвалу, якою, зокрема, закрив підготовче провадження у справі № 911/1698/24 та призначив справу до розгляду по суті на 25.10.2024.

Господарський суд Київської області ухвалою від 25.10.2024 у цій справі оголосив у судовому засіданні перерву до 22.11.2024.

Представники сторін у підготовчі судові засідання та засідання розгляду справи по суті не з`являлися, разом з тим, позивач 14.08.2024 та 03.09.2024 направляв через підсистему «Електронний суд» заяви про розгляд справи без його участі та участі його представника, відповідач про причини неявки не повідомляв.

Водночас суд зауважує, що вчинив всі залежні від нього дії з повідомлення відповідача про розгляд цієї справи.

Так, копії всіх ухвал Господарського суду Київської області в означеній справі суд надсилав на адресу відповідача, що є офіційно зареєстрованим місцезнаходженням ТОВ «Альтаір-Агро2020» згідно відомостей ЄДР, конверти з якими повернуто поштовим відділенням з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

В розрізі викладеного суд зазначає, що факт неотримання поштової кореспонденції, яка надсилалася судом на адресу сторони, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і не звернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду.

Такі висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), провадження № 11-268заі18).

До того ж жодних інших поштових адрес відповідача, окрім адреси зареєстрованого місцезнаходження згідно даних ЄДР, матеріали справи не містять та суду не повідомлено.

Також всі постановлені у цій справі ухвали офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі, тоді як за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом, а всі судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України.

З огляду вказаного, суд дійшов висновку, що відповідачу надано право бути обізнаним про прийняті у цій справі рішення, зокрема через доступ до Реєстру та можливість реалізувати право на участь у судовому процесі у передбаченому процесуальним законом порядку.

В розрізі зазначеного судом враховано, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, а відповідач є безпосередньо зацікавленим вчиняти дії з метою одержання інформації про хід та стан справи.

У судовому засіданні 22.11.2024, закінчивши з`ясування обставин та перевірку їх доказами, суд вийшов до нарадчої кімнати. Після виходу з нарадчої кімнати суд

УСТАНОВИВ:

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на обставини укладення між ТОВ «Сідко Україна», як покупцем та ТОВ «Альтаір-Агро2020», як продавцем договорів купівлі-продажу товару, а саме: № 2021/0401/А/1/1 від 04.01.2021, № 2021/0401/А/1 від 04.01.2021 та № 2021/0612/АА/2 від 06.12.2021.

Так, положеннями п.п. 1.1, 3.1, 4.1, 4.4 в редакції додаткової угоди від 01.06.2022 до договору, 4.5, 5.1, 6.1, 6.2, 6.3, 10.1 договору купівлі-продажу № 2021/0401/А/1/1 від 04.01.2021 визначено, що продавець зобов`язується виростити та продати соняшник кондитерський т, врожаю 2021 року в кількості та асортименті, визначеному договором, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Орієнтовна планова кількість товару за договором становить 57 тон.

Товар поставляється на умовах FСА склад ТОВ «Альтаір-Агро2020» за адресою: Київська обл., Макарівський р-н, с. Мотижин, вул. Горького, 115, за правилами «Інкотермс-2010».

Дата поставки всією партії товару до 24.12.2023 року.

Датою поставки товару вважається дата зазначена у видаткових накладних на товар, підписаних уповноваженими представниками сторін.

Ціна товару в заліковій якості згідно з п. 3.1. за одну тону встановлюється в гривні відповідно до еквіваленту 588, 00 доларів США за 1 тону, що станом на 04.01.2021 становить 16 625, 46 грн з урахуванням ПДВ, відповідно курсу валют Національного Банку України, визначеного на дату підписання договору (1 долар 28, 2746 грн). В подальшому ціна на товар перераховується відповідно до курсу НБУ (гривня долар) на дату першої з подій: оплата (в тому числі передоплата) за товар (частину товару) чи поставка товару (частини товару).

Загальна сума договору складає 947 651, 22 грн з урахуванням ПДВ, що еквівалентно 33 516, 00 доларів США.

Оплата товару здійснюється покупцем після узгодження сторонами остаточної ціни товару (відповідно до якості), складання акта формування остаточної ціни та підписання додаткової угоди до цього договору, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника впродовж 5 банківських днів.

Всі розрахунки по даному договору здійснюються в національній валюті України гривні, у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів з поточного рахунку покупця на поточний рахунок продавця, що вказані в даному договорі.

За згодою сторін розрахунок за поставлений товар може бути виконаний в іншій формі та в іншому порядку, що не суперечить діючому законодавству України та узгоджується сторонами додатково.

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2021, але в будь-якому випадку до моменту повного його виконання сторонами.

Згідно положень п.п. 1.1, 3.1, 5.2 договору купівлі-продажу № 2021/0401/А/1 від 04.01.2021, який викладено в редакцій додаткової угоди № 1 від 20.05.2021 до договору випливає, що продавець зобов`язується виростити та продати: Х304 насіння соняшника чорне кондитерське, урожаю 2021 року та N6L809CL насіння соняшника сірого кольору з білими смугами кондитерське, урожаю 2021 року в кількості та асортименті, визначеному цим договором, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Орієнтовна планова кількість товару за договором становить 247 тон.

Загальна сума договору складає 4 106 488, 62 грн з урахуванням ПДВ, що еквівалентно 145 236, 00 доларів США.

До того ж між сторонами було укладено додаткову угоду від 01.06.2022 до договору купівлі-продажу № 2021/0401/А/1 від 04.01.2021, за змістом якої покупець та продавець узгодили дату поставки всієї партії товару до 24.12.2023, а також те, що покупець має право в односторонньому порядку змінити кінцевий термін поставки товару письмово попередивши продавця не пізніше ніж за 30 календарних днів до дати зміни терміну поставки.

Із положень п.п. 1.1, 3.1, 4.1, 4.4, 5.1, 5.4, 6.1, 10.1 договору купівлі-продажу № 2021/0612/АА/2 від 06.12.2021 укладеного між сторонами випливає, що продавець зобов`язався виростити та продати насіння соняшника сірого кольору з білими смугами, врожаю 2022 року в кількості та асортименті, визначеному цим договором, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Орієнтовна планова кількість товару за договором становить 160 тон.

Товар поставляється на умовах DAP (за правилами «Інкотермс-2010») склад: ПАТ «Нива-Плюс» (16751, Чернігівська обл., Ічнянський р-н, с. Іваниця, вул. Петра Жовторіненка, 39), та / або СТОВ «Інтер» (Чернігівська обл., м. Ічня, вул. Бунівка, 166).

Дата поставки всієї партії товару до 15.10.2022 року.

Попередня (базова) ціна товару в заліковій якості згідно з п. 3.1. за одну тону встановлюється в гривні відповідно до еквіваленту 560, 00 євро, що станом на 06.12.2021 становить 17 263, 51 грн з урахуванням ПДВ, відповідно курсу валют Національного Банку України, визначеного на дату підписання договору (1 євро 30, 8277грн). В подальшому ціна на товар перераховується відповідно до курсу НБУ (гривня євро) на дату першої з подій: оплата (в тому числі передоплата) за товар (частину товару) чи поставка товару (частини товару).

Прогнозована сума договору складає 2 762 161, 60 грн з урахуванням ПДВ 14%, що еквівалентно 89 599, 99 євро.

Оплата за товар здійснюється шляхом перерахування передоплати та оплати наступним чином: 70 000, 00 грн до 30.12.2021, 430 000, 00 грн до 28.02.2022, 500 000, 00 грн до 31.03.2022.

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2022, але в будь-якому випадку до моменту повного його виконання сторонами.

Інші положення договорів купівлі-продажу № 2021/0401/А/1 від 04.01.2021 та № 2021/0612/АА/2 від 06.12.2021 за своїм змістом абсолютно тотожні умовам договору № 2021/0401/А/1/1 від 04.01.2021, що викладені судом вище.

До того ж додатковими угодами до договорів купівлі-продажу № 2021/0401/А/1/1 від 04.01.2021 та № 2021/0401/А/1 від 04.01.2021 узгоджено домовленість сторін про те, що обов`язок покупця по виконання умов передплати за товар є узгоджений між сторонами та виконаним в тому об`ємі якій виконано на момент підписання даної угоди, та покупець звільняється від будь-якого обов`язку по перерахуванню додаткових платежів в якості попередньої оплати за товар з моменту підписання даної угоди якщо інше не буде встановлено між сторонами та оформлено відповідними додатковими угодами. Також сторони домовилися, що продавець може на власний розсуд повернути отримані кошти від покупця в якості попередньої оплати за товар в повному обсязі до 24.12.2023 або до кінцевого терміну визначеного на підставі п. 1.1 даної додаткової угоди, і таке повернення не буде вважатись порушенням умов договору.

Позивач зазначає, що на виконання умов договорів ним було перераховано на рахунок відповідача суми попередніх оплат за товар, а саме:

за договором купівлі-продажу № 2021/0401/А/1/1 від 04.01.2021 перераховано 450 012, 46 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 6060 від 04.02.2021;

за договором купівлі-продажу № 2021/0401/А/1 від 04.01.2021 перераховано 1 421 096, 47 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 5707 від 11.01.2021, № 7068 від 06.05.2021, № 48 від 08.10.2021;

за договором купівлі-продажу № 2021/0612/АА/2 від 06.12.2021 перераховано 1 500 000, 00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 549 від 24.12.2021, № 217 від 16.02.2022, № 171 від 0.02.2022.

Водночас, як стверджує позивач, відповідач здійснив часткову поставку товару:

за договором купівлі-продажу № 2021/0401/А/1/1 від 04.01.2021 поставлено товару на суму 441 970, 50 грн, а тому залишок недопоставленої продукції або неповернутої попередньої оплати становить 8 041, 96 грн;

за договором купівлі-продажу № 2021/0401/А/1 від 04.01.2021 поставлено товару на суму 961 178, 62 грн, а тому залишок недопоставленої продукції або неповернутої попередньої оплати становить 459 916, 85 грн;

за договором купівлі-продажу № 2021/0612/АА/2 від 06.12.2021 взагалі поставки здійснено не було. Водночас позивач зазначив, що оскільки між сторонами були укладені інші договори, за якими боржником виступав позивач, сторони провели зарахування зустрічних однорідних вимог та 26.10.2023 і 02.01.2024 підписали відповідні акти, внаслідок чого залишок недопоставленої продукції або неповернутої попередньої оплати склав 199 983, 93 грн.

В підтвердження викладених обставин позивачем до позовної заяви долучено копії видаткових накладних № 16 від 06.10.2021, № 17 від 10.10.2021, № 18 від 16.10.2021, № 19 від 16.10.2021, № 15 від 11.10.2021, та копії актів зарахування зустрічних однорідних вимог від 26.10.2023 та від 02.01.2024.

Позивач стверджує, що загальна сума заборгованості за вказаними вище договорами складає 667 942, 74 грн, яку він і просить стягнути з відповідача, оскільки надіслані позивачем вимоги № 19, № 21 та № 22 від 21.02.2024 щодо усунень порушень виконання зобов`язань за договорами купівлі-продажу залишені відповідачем без відповіді.

Копії вказаних вимог разом з доказами їх направлення відповідачу наявні в матеріалах справи.

Отже предметом судового розгляду є наявність / відсутність підстав для стягнення попередньої оплати, перерахованої позивачем на виконання умов договорів купівлі-продажу № 2021/0401/А/1/1 від 04.01.2021, № 2021/0401/А/1 від 04.01.2021 та № 2021/0612/АА/2 від 06.12.2021, у зв`язку із недопоставкою товару.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки ТОВ «Альтаір-Агро2020» не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення цього спору по суті, суд відповідно до ст. 165 ГПК України здійснював розгляд означеної справи за наявними у ній матеріалами.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши подані докази, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до приписів статей 173, 174, 175, 181 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання. Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Отже виходячи із системного аналізу наведених нормативних приписів та викладених у позові обставин, суд дійшов висновку, що здійснення позивачем попередньої оплати товару та часткова його поставка відповідачем, свідчать про виникнення між сторонами договірних відносини та, відповідно, взаємних прав і обов`язків щодо купівлі-продажу товару соняшнику врожаю 2021 та 2022 років.

Відповідно до ч. 1 ст. 655, ч. 1 ст. 662, ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 910/5444/17 зроблено висновок щодо застосування ст. 693 Цивільного кодексу України. Верховний Суд зазначив, що зі змісту частин першої та другої статті 693 Цивільного кодексу України вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Зважаючи на викладені положення правочинів, відповідач повинен був здійснити поставку товару до 15.10.2022 за договором купівлі-продажу № 2021/0612/АА/2 від 06.12.2021 та до 24.12.2023 за договорами купівлі-продажу № 2021/0401/А/1/1 від 04.01.2021, № 2021/0401/А/1 від 04.01.2021.

Однак, зі встановлених вище обставин та матеріалів справи випливає, що відповідач в порушення законодавчих приписів покладений на нього договірний обов`язок по поставці товару в повному обсязі не виконав.

До того ж судом встановлено, що на підтвердження доводів про наявність заборгованості у сумі неповернутої передоплати або недопоставленої продукції позивачем до позову додано підписані між сторонами акти звірки взаємних розрахунків за змістом яких випливає, що:

за договором купівлі-продажу № 2021/0401/А/1/1 від 04.01.2021 станом на 03.01.2024 заборгованість на користь ТОВ «Сідко Україна» становить 8 041, 96 грн;

за договором купівлі-продажу № 2021/0401/А/1 від 04.01.2021 станом на 03.01.2024 заборгованість на користь ТОВ «Сідко Україна» становить 459 916, 85 грн;

за договором купівлі-продажу № 2021/0612/АА/2 від 06.12.2021 станом на 03.01.2024 заборгованість на користь ТОВ «Сідко Україна» становить 199 983, 93 грн.

Судом встановлено, що позивач 21.02.2024 направив на адресу відповідача вимоги № 19, № 21, № 22 про усунення порушень виконання зобов`язань, за змістом яких позивач просив відповідача повернути йому суми передплат за частково поставлений відповідачем товар, на підтвердження чого позивачем додано до матеріалів позовної заяви копії накладних № 1400058469744 від 29.02.2024 та описів вкладення від 29.02.2024.

Однак, відповідач, в порушення законодавчих приписів, на вимоги позивача не відповів, зобов`язання з поставки товару не виконав та, надалі, суму попередньої оплати не повернув.

Враховуючи, що тягар доказування виконання зобов`язання в даному випадку покладено на продавця, останній не скористався правом подачі відзиву на спростування доводів позивача, та не надав суду доказів такого виконання або повернення суми попередньої оплати.

З огляду наведеного, суд дійшов висновку, що неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань щодо повної поставки попередньо оплаченого позивачем товару за вказаними вище правочинами, у відповідності до приписів ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, породжує для ТОВ «Альтаір-Агро2020» обов`язок по поверненню позивачу попередньо сплачених ним коштів у сумі 8 041, 96 грн за договором купівлі-продажу № 2021/0401/А/1/1 від 04.01.2021, у сумі 459 916, 85 грн за договором купівлі-продажу № 2021/0401/А/1 від 04.01.2021 та у сумі 199 983, 93 грн за договором купівлі-продажу № 2021/0612/АА/2 від 06.12.2021.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, що кореспондує зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами ст. 73, 74, 76, 86 ГПК України унормовано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Вказані норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Підсумовуючи викладене, оскільки відповідач порушив взяте на себе зобов`язання по поставці товару та станом на дату прийняття відповідного рішення суму попередньої оплати не повернув, суд дійшов висновку, що вимогу позивача про стягнення з відповідача 667 942, 74 грн (8 041, 96 грн + 459 916, 85 грн + 199 983, 93 грн) належить задовольнити як таку, що доведена позивачем належними та допустимими доказами і не спростована у встановленому порядку відповідачем.

Судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України покладається судом на відповідача.

Поряд з тим, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000, 00 грн.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 123, ч. 1-3 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До матеріалів справи в якості доказів підтвердження понесених судових витрат на правничу допомогу в сумі 10 000, 00 грн позивач надав копії: договору про надання правової допомоги від 14.06.2024, акта виконаних робіт від 17.06.2024 та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 321 від 20.04.2007. Також в матеріалах справи наявний ордер на надання правової допомоги серії СВ № 1074864 від 18.06.2024 виданий Адвокатським бюро «Сніжани Потапової» адвокату Потаповій С.М. на представництво інтересів ТОВ «Сідко Україна» у Господарському суді Київської області.

Як випливає з наявної в матеріалах справи копії договору, 17.06.2024 між ТОВ «Сідко Україна» (далі Клієнт) та Адвокатським бюро «Сніжани Потапової» (далі Адвокатське бюро) укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до п.п. 1.1, 2.1, 2.2, 3.1, 4.1 якого клієнт доручає, а адвокатське бюро бере на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, в зв`язку із зверненням клієнта з позовом до ТОВ «Альтаір-Агро2020» про стягнення заборгованості за договорами поставки соняшника, який буде розглядатися Господарським судом Київської області.

Керуючись нормами законодавства і правилами професійної етики, адвокатське бюро зобов`язане діяти в інтересах клієнта по даній угоді. Адвокат який представляє клієнта при розгляді справи Потапова Сніжана Михайлівна, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 321 від 20.04.2007 року.

Адвокат бере на себе виконання, зокрема таких дій з надання правової допомоги: представництво інтересів клієнта в будь-яких органах державної, законодавчої та виконавчої влади, органах прокуратури, податкових органах, міліції, судових органах усіх рівнів, органах місцевого самоврядування, органах управління установ, організацій, підприємств та їх об`єднань, керівних органах об`єднань громадян; збирання відомостей про факти, які можуть бути використані як докази у зв`язку з виконанням доручення; використання засобів захисту, передбачені ГПК України, Кодексу з питань банкрутства та іншими законами України; виконання інших дій, передбачених законодавством.

Для захисту прав та законних інтересів клієнта адвокат має наступні права: знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень, ухвал, брати участь в судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, давати усні та письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, а також заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, знайомитися з журналом судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності та неповноти, прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, оскаржувати рішення і ухвали суду, подавати від імені клієнта заяви, у тому числі позовні, отримувати необхідні довідки, документи, вести від його імені справи у всіх державних установах, кооперативних, громадських, приватних організаціях, а також цивільні та кримінальні справи у всіх судових установах з усіма правами, які надані законом свідку, підозрюваному, обвинуваченому, позивачу, відповідачу та третій особі, у тому числі з правом визнання або відмови повністю або частково від позовних вимог, збільшення чи зменшення позовних вимог, зміни предмета позову, укладання мирової угоди, залишення позову без розгляду, оскарження рішення, постанови, ухвали суду, отримання та пред`явлення виконавчих документів до стягнення, а також виконувати всі інші дії, що пов`язані з виконанням даного договору, в межах та обсязі, передбачених чинним законодавством України.

Клієнт як особа, права і свободи якої захищає адвокатське бюро, зобов`язується своєчасно і у повному обсязі сплачувати обумовлені угодою гонорар адвокатського бюро, розмір якого визначений актом виконаних робіт до цього договору.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Договір діє протягом розгляду справи в суді першої інстанції.

За результатами наданої правової допомоги, 17.06.2024 між сторонами договору підписано акт виконаних робіт на загальну суму 10 000, 00 грн, з якого випливає, що адвокатське бюро надало, а клієнт прийняв перелік наданих юридичних послуг, а саме:

вивчення документів та надання консультації 1 000, 00 грн,

підготовка та складання позовної заяви 7 000, 00 грн,

участь у судових засіданнях незалежно від їх кількості 2 000, 00 грн.

В розрізі викладеного, суд зазначає, що Закон України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Приписами ч. 1, 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд зазначає, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення факту надання адвокатом професійної правничої допомоги.

Водночас приписами ч. 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до згаданого припису під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Із аналізу правових норм суд висновує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

Досліджуючи надані позивачем докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, зокрема акта виконаних робіт, суд дійшов висновку, що включення до таких витрат «участь в судових засіданнях незалежно від їх кількості» у розмірі 2 000, 00 грн є недоведеними витратами, оскільки представник позивача жодного разу у судові засідання не з`явився.

Отже, суд дійшов висновку, що реальними та необхідними витратами на професійну правничу допомогу адвоката позивача у цій справі, відповідно до ст. 123, 126, 129 ГПК України є витрати у розмірі 8 000, 00 грн (1 000, 00 грн вивчення документів та надання консультації, 7 000, 00 грн підготовка та складання позовної заяви), які належить покласти на відповідача.

Також судом взято до уваги висновки викладені в постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/1, які визначають, що за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Задовольнити позовні вимоги.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаір-Агро2020» (вул. Проектна, буд. 7, офіс 34, смт Макарів (з), Бучанський р-н, Київська обл., 08000, ідентифікаційний код 43460877) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сідко Україна» (вул. Реміснича, буд. 18, м. Чернігів, Чернігівська обл., 14000, ідентифікаційний код 39274623):

667 942 (шістсот шістдесят сім тисяч дев?ятсот сорок дві) грн 74 коп. заборгованості;

10 019 (десять тисяч дев`ятнадцять) грн 14 коп. судового збору;

8 000 (вісім тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано 04.12.2024.

Суддя П.В.Горбасенко