Рішення

від 26.11.2024 по справі 916/3105/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" листопада 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3105/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Пінтеліної Т.Г. при секретарі судового засідання Боднарук І.В. розглянувши справу № 916/3105/24 за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача: Спільного українсько-італійського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Итеа" (65058, м.Одеса, проспект Шевченка, буд.8б, ЄДРПОУ 24761100)

про визнання трудових відносин припиненими.

Представники:

Від позивача:

Від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Спільного українсько-італійського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Итеа» про визнання трудових відносин припиненими.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.07.2024р. прийнято справу до провадження та призначено підготовче засідання на 12.08.2024 р.

Ухвалою від 12.08.2024р. розгляд справи у підготовчому провадженні відкладено на 23.09.2024р.

Ухвалою суду від 23.09.2024р. відкладено підготовче засідання на 28.10.2024 р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.10.2023р. підготовче провадження було закрито, розгляд справи призначено по суті в судовому засіданні на 26.11.2024р.

Відповідачу ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з матеріалів справи, надіслана судом відповідачу рекомендованим листом з позначкою "Судова повістка" ухвала про відкриття провадження у справі була повернута поштовою установою з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відповідно до ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Судом після повернення з нарадчої кімнати 26.11.2024 року, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

12.02.1997 року проведено державну реєстрацію юридичної особи Спільного українсько-італійського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Итеа", що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Засновниками (учасниками) юридичної особи є: Трібеллі Джанкарло ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ); Саліонті Мауріціо ( АДРЕСА_3 , Ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ); ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

12.01.2001 року на підставі наказу №16 від 12.01.2001 ОСОБА_1 вступила на посаду генерального директора Спільного українсько-італійського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Итеа".

З 2001 по 2024 роки ОСОБА_1 перебуває на посаді генерального директора товариства.

Пунктами 6.1., 6.9. Статуту Спільного українсько-італійського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Итеа" вищим органом управління Товариства є Загальні збори учасників. Виконавчим органом Товариства є Генеральний директор. Генеральним директором може бути також і особа, яка не є учасником Товариства.

Відповідно до п.6.2. Статуту Товариства до компетенції Загальних зборів учасників належить, зокрема, призначення та відкликання генерального директора.

Згідно з п. 6.5. Статуту Товариства, загальні збори учасників повинні скликатись також на вимогу генерального директора.

Відповідно до п. 6.6. Статуту Товариства, про проведення Загальних зборів Учасники повідомляються письмово з вказівкою часу і місця проведення Загальних зборів Учасників і порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання Загальних зборів.

23.05.2024 позивачем на адреси юридичної особи та кожного із засновників (учасників) (вказані у статуті) було направлено заяви про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Товариства з 08.07.2024, а також повідомлення про скликання загальних зборів учасників.

У відповідному повідомленні директором зазначено про прийняття наступних рішень:

1) скликати загальні збори учасників товариства Спільного українсько-італійського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Итеа";

2) проведення загальних зборів призначити на 08.07.2024 о 12 год 00 хв. за адресою: м. Одеса, проспект Шевченка, буд. 8б;

3) до порядку денного включити питання про припинення повноважень директора ОСОБА_1 та обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов`язків.

Позивач зазначає, що надіслані Товариству та ОСОБА_2 поштові відправлення були повернуті поштовою установою без вручення у зв`язку із закінченням терміну зберігання. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 поштові відправлення отримано 20.06.2024 та 03.07.2024 відповідно.

У дату проведення загальних зборів учасники Товариства не з`явилися, загальні збори не відбулися, питання про звільнення ОСОБА_1 з посади директора не розглянуто.

Оскільки учасники Товариства фактично самоусунулися від виконання покладених на них Статутом обов`язків щодо вирішення питання звільнення директора та призначення нового, що мало наслідком порушення конституційного права позивача на вільний вибір місця роботи.

Отже посилаючись на вищенаведені обставини ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Одеської області з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з частини другої статті 8 Конституції України передбачено, що звернення до суду для захисту конституційних прав та свобод громадян, на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1,2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Статтею 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Згідно із частиною першою статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до статті 22 КЗпП України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Згідно із статтею 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Як встановлено судом, 12.01.2001 року на підставі наказу №16 від 12.01.2001 ОСОБА_1 вступила на посаду генерального директора Спільного українсько-італійського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Итеа". З 2001 по 2024 роки ОСОБА_1 перебуває на посаді генерального директора товариства.

За ст.98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства, якщо інше не встановлено законом. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.

У відповідності до ч. 1-3 ст.99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Згідно з п.6.5. Статуту Товариства, загальні збори учасників повинні скликатись також на вимогу генерального директора.

Відповідно до п.6.6. Статуту Товариства, про проведення Загальних зборів Учасники повідомляються письмово з вказівкою часу і місця проведення Загальних зборів Учасників і порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання Загальних зборів.

23.05.2024р. позивачем на адреси юридичної особи та кожного із засновників (учасників) (вказані у статуті) було направлено заяви про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Товариства з 08.07.2024, а також повідомлення про скликання загальних зборів учасників.

У відповідному повідомленні директором зазначено про прийняття наступних рішень:

1) скликати загальні збори учасників товариства Спільного українсько-італійського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Итеа";

2) проведення загальних зборів призначити на 08.07.2024 о 12 год 00 хв. за адресою: АДРЕСА_5 ;

3) до порядку денного включити питання про припинення повноважень директора ОСОБА_1 та обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов`язків.

Однак судом встановлено, що надіслані Товариству та ОСОБА_2 поштові відправлення були повернуті поштовою установою без вручення у зв`язку із закінченням терміну зберігання. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 поштові відправлення отримано 20.06.2024 та 03.07.2024 відповідно. У дату проведення загальних зборів учасники Товариства не з`явилися, загальні збори не відбулися, питання про звільнення ОСОБА_1 з посади директора не розглянуто..

Суд зазначає, що неявка учасників товариства на загальні збори для розгляду питання щодо звільнення позивача є прямим порушенням гарантованого йому Конституцією права на працю та на припинення трудових відносин. В даному випадку положення закону щодо письмового попередження учасників (засновників) про бажання звільнитися за власним бажанням з боку засновників фактично нівелюється. Іншого порядку звільнення з ініціативи працівника чинне законодавство не передбачає. Тому позивач змушений перебувати у трудових відносинах з відповідачем всупереч своєму бажанню.

Проте, згідно з ст.43 Конституції України використання примусової праці забороняється. Тому наразі єдиним способом вирішення цього питання є визнання трудових відносин припиненими в судовому порядку.

Таку позицію висловив також Верховний суд в аналогічних справах (постанова від 03.07.2019 у справі № 520/11437/16-ц, постанова від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18). В них, зокрема, сказано, що у випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими.

З урахуванням встановлених обставин справи та, виходячи з того, що пред`явлення позову по суті спрямоване на припинення трудових правовідносин між сторонами, суд вважає, що ефективним і таким, що не суперечить закону, у даному випадку буде такий спосіб захисту як ухвалення судового рішення про припинення трудових відносин з Товариством на підставі ч. 1 ст. 43 КЗпП України.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, підтверджені належними доказами наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Спільного українсько-італійського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Итеа" (65058, м.Одеса, проспект Шевченка, буд.8б, ЄДРПОУ 24761100) задовольнити повністю.

2. Визнати припиненими трудові відносини та відносини представництва між ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та Спільним українсько-італійським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Итеа" (65058, м.Одеса, проспект Шевченка, буд.8б, код ЄДРПОУ 24761100) у зв`язку із звільненням за власним бажанням з 08.07.2024р.

3. Стягнути з Спільного українсько-італійського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Итеа" (65058, м.Одеса, проспект Шевченка, буд.8б, ЄДРПОУ 24761100) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 2 422 (Дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 03 грудня 2024 р.

Суддя Т.Г. Пінтеліна