Рішення

від 03.12.2024 по справі 916/3937/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" грудня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3937/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу №916/3937/24

За позовом: Акціонерного товариства Укртрансгаз (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1; код ЄДРПОУ 30019801)

До відповідача: Обслуговуючого кооперативу Кніжний (65011, м. Одеса, вул. Успенська, буд. 34, кв. 1; код ЄДРПОУ 35406176)

про стягнення 17434,96 грн.

Встановив: Акціонерне товариство Укртрансгаз звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Обслуговуючого кооперативу Кніжний про стягнення 17434,96 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.09.2024р. позовну заяву Акціонерного товариства Укртрансгаз від 09.09.2024р. вх. № ГСОО 4028/24 залишено без руху. Встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної, які визначено судом в ухвалі суду. Повідомлено Акціонерне товариство Укртрансгаз, що відповідно до вимог ч. 4 ст.174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

24.09.2024р. до господарського суду Одеської області позивачем були надані докази, в підтвердження усунення недоліків позовної заяви, які були визначені судом в ухвалі господарського суду Одеської області від 16.09.2024р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.09.2024р. прийнято позовну заяву Акціонерного товариства Укртрансгаз до розгляду та відкрито провадження у справі №916/3937/24. Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у порядку письмового провадження. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст.166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив.

Позивач підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Відповідачами відзиву на позовну заяву не надано, відповідачі свого права на захист не використали, хоча відповідачів було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідання суду, шляхом скерування на їх адресу ухвал суду.

Однак кореспонденція суду повернулась без вручення із зазначенням поштової організації, що адресат відсутній за вказаною адресою.

Відповідно до п.п.4, 5 ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Господарський суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 у справі №910/1487/20, згідно з якою направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, яким в даному випадку є суд (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку відсутній за вказаною адресою вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки. Зазначене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18, провадження №12-109гс19; від 12 грудня 2018 року у справі №752/11896/17, провадження №14-507цс18.

Клопотання про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України, від сторін до суду також не надходило.

Згідно ст.248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, враховуючи, вжиття господарським судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд даної справи, та забезпечення реалізації відповідачем своїх прав на судовий захист, в тому числі шляхом надання відповідних заяв по суті справи, а також враховуючи строки розгляду даної справи, господарський суд визнав за можливе вирішити справу за наявними матеріалами справи відповідно до ч. 9 ст.165 ГПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

Позивачем було зазначено суду, що Акціонерне товариство «Укртрансгаз» до 31.12.2019 було оператором газотранспортної системи суб`єктом господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників) (п. 19 ч. 1 ст. 1 Законом України «Про ринок природного газу»).

Відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 742-р «Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року» на Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та постачальників природного газу до початку опалювального сезону 2016/17 року (далі - опалювальний сезон) покладено обов`язок видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені з ними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2016 № 357 «Про затвердження Примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії» (Офіційний вісник України, 2016 р, № 46, ст. 1666), та з дотриманням принципу недискримінації

За поясненнями позивача, на підставі вказаного розпорядження, яке є обов`язковим до виконання, на Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та постачальників природного газу покладено обов`язок видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям ще на початку опалювального сезону.

Позивачем було зазначено суду, що , саме нього покладено обов`язок прийняти номінацію, а на замовника послуг транспортування - подати номінацію.

Обставини наявності укладеного у Обслуговуючого кооперативу Кніжний з Акціонерним товариством «НАК «Нафтогаз України» договорів від 25.08.2016 № 3523-1617-ТЕ-23 та від 17.10.2016 №3757-1617-БО-23 на постачання природного газу на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 742-р «Деякі питання опалювального сезону 2016/17» підтверджено Акціонерним товариством «НАК «Нафтогаз України» у відповіді на адвокатський запит представника Акціонерного товариства «Укртрансгаз».

Позивачем було зазначено суду, що за результатом опрацювання поданих номінацій, ним було встановлено відсутність поданих номінацій АТ «НАК «Нафтогаз України», у спірний період у вказаних обсягах для Обслуговуючого кооперативу Кніжний.

Разом з тим, позивачем встановлено відсутність будь-якого замовника послуг транспортування та фактичної передачі в порядку, визначеному Кодексом ГТС будь-яким суб`єктом ринку природного газу (зокрема будь-яким постачальником) в обсязі 4,589 тис. куб. м та 0,360 тис. куб. м у березні 2017 року на вході до газотранспортної системи для його подальшого транспортування для відповідача. Тобто загальний обсяг відбору у березні 2017 року без подання номінацій складає 4,949 тис. куб. м.

Таким чином, як вказує позивач, у спірний період відповідач мав договірні відносини з постачання природного газу з АТ «НАК «Нафтогаз України», натомість постачальник не здійснив постачання відповідачу природного газу в обсязі 4,949 тис. куб. м. у березні 2017 року, внаслідок чого відповідач у березні 2017 року здійснив відбір природного газу з газотранспортної системи, з ресурсу позивача загальним обсягом 4,949 тис. куб. м. без поданих номінацій будь-яким замовником послуг транспортування.

За посиланнями позивача, у відповідача виникло зобов`язання компенсувати Позивачу вартість відібраних у жовтні, листопаді, грудня 2016 року та у січні, лютому, березні 2017 року, без номінацій обсягів природного газу.

Позивачем було зазначено суду, шо вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу у березні 2017 року в обсязі 4,949 тис. куб. м. за цінами реалізації природного газу по категоріям споживачів (за інформацією АТ «НАК «Нафтогаз України» щодо цін на природний газ для виробників теплової енергії, реалізований за договорами постачання природного газу з АТ «НАК «Нафтогаз України»,) загалом складає 30612,72 грн., яку відповідач зобов`язаний протягом 72 місяців, починаючи з 1 жовтня 2021 року, щомісяця рівними частинами оплатити позивачу.

Також позивачем було зазначено суду, що станом на 02.09.2024 строк оплати (за 01.10.2021 01.09.2024) вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу є таким, що настав, а тому відповідач зобов`язаний був сплати 14881,30 грн.

Однак, Відповідач в порушення наведених положень законодавства взагалі не здійснив оплату вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу на користь позивача, чим допустив прострочення строку для оплати, порушуючи відповідне зобов`язання.

З огляду на вказане, на думку позивача, відповідач зобов`язаний також сплатити три проценти річних від простроченої суми у розмірі 635,72 грн та інфляційні втрати в сумі 1917,94 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 742-р «Деякі питання опалювального сезону 2016/17» покладено на НАК «Нафтогаз України» обов`язок разом з операторами газотранспортних та газорозподільних систем забезпечити протягом опалювального сезону 2016/17 безперебійне постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії для бюджетних установ, релігійних та інших організацій, для надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води населенню в необхідних обсягах, у тому числі, відповідачу.

Таким чином, відповідач - є захищеним споживачем природного газу у розумінні п. 10 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу», оскільки здійснює надання важливих суспільних послуг та є виробником теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій за умови, що виробництво теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій здійснюється за допомогою об`єктів, не пристосованих до зміни палива та приєднаних до газотранспортної або газорозподільної системи.

Відповідно до ст. 1 Кодексу газотранспортної системи номінація - попереднє повідомлення, надане замовником послуг транспортування оператору газотранспортної системи, стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України № 1730, підприємства, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, які протягом періоду з 1 грудня 2015 року по 31 грудня 2019 року здійснювали відбір природного газу з газотранспортної системи без поданих постачальником газу номінацій та у яких відсутні підписані акти приймання-передачі природного газу з постачальником щодо таких обсягів, зобов`язані, незалежно від включення до реєстру, укладення договору реструктуризації та підписання акту звіряння взаєморозрахунків, протягом 72 місяців, починаючи з 1 жовтня 2021 року, щомісяця рівними частинами компенсувати (оплатити) особі, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, вартість: -відібраних без номінацій обсягів природного газу за цінами реалізації природного газу категоріям споживачів, визначеними положенням про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затверджених постановами Кабінету Міністрів України на виконання статті 11 Закону України «Про ринок природного газу», чинних протягом періоду таких відборів для відповідних категорій споживачів; послуг транспортування відібраних без номінацій обсягів природного газу за цінами, встановленими постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, чинними протягом періоду таких відборів.

Відповідно до ст. 2 Закону України № 1730, дія цього Закону поширюється на відносини з врегулювання заборгованості підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з центрального опалення та централізованого постачання гарячої води, які протягом періоду з 1 грудня 2015 по 31 грудня 2019 року здійснювали відбір природного газу з газотранспортної системи без подання номінацій.

Як з`ясовано судом, Акціонерне товариство «Укртрансгаз» до 31.12.2019 року виконувало функції Оператора газотранспортної системи відповідно до ліцензії НКРЕКП серія АЕ №194511 від 28.02.2013.

Згідно з ч. 3-4 ст. 8 Закону України № 1730 обсяги природного газу, зазначені в частині другій цієї статті, визначаються як різниця між обсягами фактично спожитого природного газу на підставі алокацій/звітів операторів газорозподільних систем та обсягами поставленого/придбаного природного газу на підставі договорів купівлі-продажу/постачання природного газу та актів приймання-передачі природного газу за відповідний період споживання.

За матеріалами справи судом з`ясовано, що загальний обсяг відбору у березні 2017 року без подання номінацій складає 4,949 тис. куб. м, що підтверджується: алокацією (звітом) про поділ фактичного обсягу (об`єму) природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ «Одесагаз», між замовниками послуги транспортування (постачальниками) за березень 2017 року із додатком Звітом про поділ фактичного обсягу (об`єму) природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ «Одесагаз» між замовниками послуги транспортування (постачальниками) за березень 2017 року, відповідно до якого (інформація з додатку) фактичний обсяг відбору відповідача за березень 2017 року склав 4,949 тис. куб. м., реєстром реалізації природного газу за прямими договорами Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» теплопостачальним підприємствам у березні 2017 року. Відповідно до якого обсяг згідно алокації відповідача у березні 2017 року природного газу склав 4,949 тис. куб. метрів, актами приймання-передачі природного газу від 31.03.2017 року, непідписаними з боку АТ «НАК «Нафтогаз України», за яким обсяг неоформленого, але спожитого відповідачем природного газу у березні 2017 року склав 4,589 тис. куб. м. та 0,360 тис. куб. метрів.

За час розгляду справи відповідачем не було спростовано доводи та посилання позивача, зворотьного суду доведено не було.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, не спростовано з боку відповідача належними та допустимими доказами за час розгляду справи, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення боргу у розмірі 14881,30 грн. підлягають задоволенню судом.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання та вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки вони є способом захисту майнового права й інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів й отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивачем було здійснено нарахування 3% річних у розмірі 635,72 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1917,94 грн.

Суд перевіривши розрахунки позивача, вважає такі розрахунки вірним, а вимоги про стягнення - правомірними.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Приймаючи до уваги вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 2422,40 грн. покладаються на відповідача, у зв`язку з задоволенням позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Акціонерного товариства Укртрансгаз задовольнити повністю.

2.Стягнути з Обслуговуючого кооперативу Кніжний (65011, м. Одеса, вул. Успенська, буд. 34, кв. 1; код ЄДРПОУ 35406176) на користь Акціонерного товариства Укртрансгаз (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1; код ЄДРПОУ 30019801) заборгованість з компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу у розмірі 14881 (чотирнадцять тисяч вісімсот вісімдесят одну) грн. 30 коп., 3% річних у розмірі 635 (шістсот тридцять п`ять) грн. 72 коп., інфляційні втрати у розмірі 1917 (одна тисяча дев`ятсот сімнадцять) грн. 94 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Повний текст рішення складено 03 грудня 2024 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д`яченко