Рішення
від 28.11.2024 по справі 917/897/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2024 Справа № 917/897/24

Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т. М., за участю секретаря судового засідання Сілаєвої О. Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Підприємства електромереж зовнішнього освітлення "Міськсвітло"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Північно-Східний офіс Держаудитслужби в особі Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби у Полтавській області

про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення 3 686 744,37 грн

за участю представників:

від позивача: Пошивайло О. М.,

від відповідача: Жалій Л. В.

від третьої особи: Хорішко А. М.

встановив:

До Господарського суду Полтавської області звернулося Підприємство електромереж зовнішнього освітлення "Міськсвітло" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" про визнання недійсними додаткових угод № 2 від 31.05.2021, № 4 від 29.07.2021, № 5 від 31.08.2021, № 7 від 29.10.2021, № 8 від 30.11.2021, № 10 від 28.12.2021 до Договору № 100 про постачання електричної енергії споживачу від 15.04.2021 та стягнення 3 686 744,37 грн.

Позивач на підставі ст. 207 ГПК України подав клопотання від 05.11.2024 (вхід. № 14773; а.с.9-11) про виправлення описки у пункті 4 прохальної частини позовної заяви, де помилково зазначено «Визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 01.08.2021 до Договору № 100 про постачання електричної енергії від 15.04.2021 укладеного між Підприємством електромереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут», тоді як потрібно зазначити «Визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 31.08.2021 до Договору № 100 про постачання електричної енергії від 15.04.2021 укладеного між Підприємством електромереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут».

Суд встановив, що у тексті позовної заяви та інших заявах по суті справи позивач як доказ та предмет спору вказує додаткову угоду № 5 від 31.08.2021 до Договору № 100 від 15.04.2021.

Відповідно до додатку 16 до позовної заяви позивач надав копію додаткової угоди № 5 від 31.08.2021 до Договору № 100 про постачання електричної енергії від 15.04.2021.

Зазначене підтверджує дату укладання додаткової угоди 31.08.2021 і свідчить про технічну помилку (описку) при складанні позовної заяви.

Інші учасники справи підтвердили, що спір стосується правовідносин стосовно саме додаткової угоди № 5 від 31.08.2021 до Договору № 100 про постачання електричної енергії від 15.04.2021

Згідно практики ЄСПЛ національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (див. рішення у справі "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), заява № 35787/03, п. 29, від 26.07.2007).

Оскільки вказане клопотання не стосується зміни підстав або предмету позову, а також не змінює розмір позовних вимог та по суті є зверненням про виправлення описки в позовній заяві, з метою недопущення зайвого формалізму, суд приймає до уваги та враховує клопотання про виправлення описки у даті додаткової угоди № 5.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що після укладення договору сторони підписали оспорювані додаткові угоди, якими безпідставно збільшили ціну за електричну енергію; ці додаткові угоди укладені з порушенням законодавства про закупівлю та мають бути визнані недійсними; вказане призвело до надмірної сплати коштів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут".

Відповідач у відзиві на позов (вхід. № 8665 від 20.06.2024; т.1 а.с.145-150) проти позову заперечує, посилаючись на те, що:

- при укладенні Договору №100 від 28.12.2021 року сторони досягли згоди зі всіх істотних умов договору та виконали його у повному обсязі;

- умовами Договору (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації) та Законом врегульовано право сторін змінювати істотні умови Договору при збільшенні ціни за одиницю товару;

- для обґрунтування коливання ціни на електричну енергію ТОВ «Полтаваенергозбут» використано цінові довідки Полтавської торгово-промислової палати, з яких вбачається зростання цін на електричну енергію; Полтавська торгово-промислова палата в розумінні приписів ЗУ «Про торгово-промислові палати в Україні» є уповноваженим органом на надання інформації щодо коливання ціни товару на ринку;

- зміни, внесені оспорюваними додатковими угодами не призвели до збільшення суми (ціни товару), визначеної в договорі про закупівлю;

- Законом «Про публічні закупівлі» прямо передбачена можливість неодноразового збільшення ціни за одиницю товару до 10%. Про це свідчить формулювання «не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару». Тобто законодавець зазначає, що підвищення ціни до 10 % є можливим через 90 днів з моменту підписання договору або внесення змін щодо збільшення ціни. Законом встановлено можливість декілька разів підвищувати ціну за одиницю товару, в законі жодним чином не обмежується підсумковий, кінцевий відсоток підвищення ціни;

- Верховний Суд у постанові від 16.02.2023 року при розгляді справи №903/383/22, вказав: « 7.50. У розгляді даного спору Суд виходить із того, що законодавство про публічні закупівлі, як у редакції Закону №922-VIII до 19.04.2020 (положення пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону), так і у редакції цього закону після внесення змін (положення пункту 2 частини п`ятої статті 41 цього Закону) встановлює спеціальний порядок зміни істотних умов договору, укладеного за результатами проведення закупівлі за державні кошти та містить обмеження щодо заборони збільшення ціни за одиницю товару більш ніж на 10% незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод)». Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного суду у складі Колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05.04.2023р. у справі №420/17618/21;

- безпідставне перерахування коштів не є такими втратами позивача, які мають компенсуватися шляхом відшкодування збитків. З огляду на викладене позивач обрав неправильний спосіб захисту своїх прав у частині стягнення безпідставно перерахованих відповідачу коштів.

Позивач у відповіді на відзив (вхід. № 9051 від 28.06.2024; т.1 а.с.177-184) відхилив заперечення відповідача та вказав, зокрема, наступне:

- цінові довідки Полтавської ТПП не містять інформації чи відбувалося коливання цін на електричну енергію після дата зазначеної в попередній довідці Полтавської ТПП, на підставі якої було укладено попередню додаткову угоду, а лише наведено середню ціну місяць та ціну на конкретну дату, що не може слугувати підставою для збільшення ціни за електроенергію, факти коливання цін товару на ринку в період між укладанням договору та укладенням додаткових угод не обґрунтовано та документально не підтверджено;

- Верховний Суд вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод) (п.124 постанови Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19);

- посилання відповідача на правовий висновок Верховного Суду у складі Колегії суддів Касаційного адміністративного суду викладена у постанові від 05.04.2023р. у справі №420/17618/21 є необґрунтованими, а висновок у справі №420/17618/21 не підлягає застосуванню, оскільки Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24 січня 2024 року у справі № 922/2321/22 (провадження № 12-57гс23) відступила від нього.

Північно-Східний офіс Держаудитслужби в особі Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області у поясненнях від 24.06.2024 (вхід. № 8805 від 24.06.2024, вхід. № 8804 від 24.06.2024; т.1 а.с.154 - 156, 164-169) підтримав позовні вимоги та вважає, що відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії. При укладенні спірних додаткових угод не було дотримаю вказаних положень, в зв`язку з чим вони мають бути визнані недійсними, а недоотримана сума активів в розмірі 3686744,37 грн має бути повернута позивачу.

Інші заяви по суті спору від сторін не надійшли.

У цій справі були вчинені такі процесуальні дії.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2024 цей позов переданий на розгляд судді Безрук Т. М. (т.1 а.с.102).

Ухвалою від 04.06.2024 суд залишив позовну заяву без руху та встановив строк для усунення недоліків (т.1 а.с.104-105). Позивач у встановлений судом строк виправив вказані недоліки (т.1 а.с.108-109).

Ухвалою від 10.06.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження, залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Північно-Східний офіс Держаудитслужби в особі Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби у Полтавській області, призначив справу до розгляду у порядку загального позовного провадження в підготовче засідання та встановив строки для подання заяв по суті спору (т.1 а.с.135-136).

Ухвалою від 09.07.2024 суд продовжив строк проведення підготовчого провадження на 30 днів для належної підготовки справи для розгляду по суті відповідно до ч.3 ст. 183 ГПК України (т.1 а.с.196).

Ухвалою від 08.10.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті (т.2 а.с.4).

Позивач на підставі ст. 207 ГПК України подав клопотання від 05.11.2024 (вхід. № 14773; а.с.9-11) про виправлення описки у пункті 4 прохальної частини позовної заяви.

Суд це клопотання задовольнив протокольною ухвалою від 05.11.2024 (т.2 а.с.17-18).

Про час і місце розгляду справи по суті сторони повідомлені належним чином, що підтверджується довідками від 08.10.2024 та від 19.11.2024 про доставку електронного листа (ухвал від 08.10.2024 та від 19.11.2024) позивачу, відповідачу та третій особі в їх електронні кабінети у підсистемі "Електронний суд".

У судовому засіданні 28.11.2024 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення згідно з ч. 6 ст. 233, ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Підприємство електромереж зовнішнього освітлення "Міськсвітло" є комунальним підприємством, засновником якого є Полтавська міська рада (т.1 а.с.132).

Підприємство електромереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» (далі - Позивач, Замовник) провело відкриті торги щодо закупівлі електричної енергії (ДК 021:2015:09310000-5 - електрична енергія) в обсягах 5396830кВт*год з очікуваною вартістю предмета закупівлі 11873026,00 грн. з ПДВ. Оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднено в мережі Інтернет на вебсайті «Prozorro - публічні закупівлі» за № UA-2021-02-16-014920-а (т.1 а.с.18).

Як свідчать надані докази, учасниками вказаних відкритих торгів зареєструвалися: Товариство з обмеженою відповідальністю Миколаївська енергопостачальна компанія, ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС», ТОВ «Полтаваенергозбут». Під час оцінки тендерних пропозицій, яка проводилася автоматично електронною системою закупівель на основі методики оцінки, зазначеної в тендерній документації шляхом застосування процедури електронного аукціону, найбільш економічно вигідною пропозицією визнано пропозицію ТОВ «Полтаваенергозбут». В підтвердження вказаного до матеріалів справи надано копію оголошення про проведення відкритих торгів (т.1 а.с.18), копію форми протоколу розкриття тендерної пропозиції (т.1 а.с.19-20), копію повідомлення про намір укласти договір (т.1 а.с.20) та копія сторінки процедури закупівлі UA-2021-02-16-014920-а (т.1 а.с.21-25).

За результатами проведених торгів Підприємство електромереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» (далі - Позивач, Споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» (далі - Відповідач, Постачальник) уклали договір № 100 від 15.04.2021 про постачання електричної енергії споживачу, з додатками до нього (далі - Договір №100; т.1 а.с.26-34), умовами якого передбачено наступне:

- цей Договір встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції Споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (п. 1.1. Договору № 100);

- за цим договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії (п. 2.1. Договору № 100);

- Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії згідно з тендерною пропозицією. Ціна на електричну енергію з урахуванням тарифу на передачу має зазначатися Постачальником у розрахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни. Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п. 5.1.-5.4. Договору № 100);

Відповідно до додатку № 2 до Договору № 100 «Комерційна пропозиція» (т.1 а.с.33-34) загальна сума договору становить 10 297 151,64 грн, в тому числі ПДВ 1 716 191,94 грн. Обсяг закупівлі електричної енергії (кількість товару) - 5396830 кВт.год. За результатами закупівлі граничний розмір тарифу за фактично спожиту електричну енергію становить 1,59000 грн. без урахування ПДВ та 1,908 грн. з ПДВ.

У п. 5.1. Договору № 100 вказано, що ціна за одиницю товару може змінюватися у випадках передбачених ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» шляхом оформлення Сторонами двосторонньої угоди з урахуванням умов встановлених цим Договором.

Надалі до Договору № 100 сторони уклали ряд додаткових угод, якими збільшено ціну за одиницю товару, а саме:

- у додатковій угоді № 2 від 31.05.2021 (т.1 а.с. 36) встановили ціну на електричну енергію в розмірі 2,088 грн/кВт.год (з ПДВ) та обсяг товару в розмірі 4972726,21 кВт.год, та зазначили, що ця угода вступає в дію з 01.05.2021. У Комерційній пропозиції вказали, що граничний розмір тарифу за фактично спожиту електричну енергію з 15.04.2021 становить 1,908 грн з ПДВ, а з 01.05.2024 - 2,088 грн з ПДВ;

- у додатковій угоді № 3 від 30.06.2021 (т.1 а.с. 37) встановили ціну на електричну енергію в розмірі 2,2966956 грн/кВт.год (з ПДВ), та обсяг товару у розмірі 45969958,27 кВт.год, та зазначили, що умови цієї угоди вступають в дію з 01.06.2021. У Комерційній пропозиції вказали, що граничний розмір тарифу за фактично спожиту електричну енергію з 15.04.2021 становить 1,908 грн з ПДВ, з 01.05.2024 - 2,088 грн з ПДВ, з 01.06.2021 - 2,2966956 грн з ПДВ;

- у додатковій угоді № 4 від 29.07.2021 (т.1 а.с. 39-40) встановили ціну на електричну енергію в розмірі 2,526250 грн/кВт.год (з ПДВ), обсяг товару у розмірі 4280047,31 кВт.год, та зазначили, що умови цієї ної угоди вступають в дію з 01.07.2021. У Комерційній пропозиції вказали, що граничний розмір тарифу за фактично спожиту електричну енергію з 15.04.2021 становить 1,908 грн з ПДВ, з 01.05.2024 - 2,088 грн з ПДВ, з 01.06.2021 - 2,2966956 грн (з ПДВ), з 01.07.2024 - 2,526250 грн з ПДВ;

- у додатковій угоді № 5 від 31.08.2021 (т.1 а.с. 40-41) встановили ціну на електричну енергію в розмірі 2,778749 грн/кВт.год (з ПДВ), обсяг товару у розмірі 4011139,77 кВт.год, та зазначили, що умови цієї угоди вступають в дію з 01.08.2021. У Комерційній пропозиції вказали, що граничний розмір тарифу за фактично спожиту електричну енергію з 15.04.2021 становить 1,908 грн з ПДВ, з 01.05.2024 - 2,088 грн з ПДВ, з 01.06.2021 - 2,2966956 грн (з ПДВ), з 01.07.2024 - 2,526250 грн з ПДВ, з 01.08.2021 - 2,778749 грн з ПДВ;

- у додатковій угоді № 7 від 29.10.2021 (т.1 а.с. 42-43) встановили ціну на електричну енергію в розмірі 3,056484 грн/ кВт.год (з ПДВ), обсяг товару у розмірі 3822418,25 кВт.год, та зазначили, що умови цієї угоди вступають в дію з 01.10.2021. У Комерційній пропозиції вказали, що граничний розмір тарифу за фактично спожиту електричну енергію з 15.04.2021 становить 1,908 грн з ПДВ, з 01.05.2024 - 2,088 грн з ПДВ, з 01.06.2021 - 2,2966956 грн (з ПДВ), з 01.07.2024 - 2,526250 грн з ПДВ, з 01.08.2021 - 2,778749 грн з ПДВ, з 01.10.2021 - 3,056484 грн з ПДВ;

- у додатковій угоді № 8 від 30.11.2021 (т.1 а.с. 128-129) встановили ціну на електричну енергію в розмірі 3,361824 грн/кВт.год (з ПДВ), обсяг товару у розмірі 3685639 кВт.год, та зазначили, що умови цієї угоди вступають в дію з 01.11.2021р. У Комерційній пропозиції вказали, що граничний розмір тарифу за фактично спожиту електричну енергію з 15.04.2021 становить 1,908 грн з ПДВ, з 01.05.2024 - 2,088 грн з ПДВ, з 01.06.2021 - 2,2966956 грн (з ПДВ), з 01.07.2024 - 2,526250 грн з ПДВ, з 01.08.2021 - 2,778749 грн з ПДВ, з 01.10.2021 - 3,056484 грн з ПДВ, з 01.11.2021 - 3,361824 грн з ПДВ;

- у додатковій угоді № 10 від 28.12.2021 (т.1 а.с. 44-45) встановили ціну на електричну енергію в розмірі 3,69767 грн/ кВт.год (з ПДВ), обсяг товару у розмірі 3617868 кВт.год, та зазначили, що ця угода вступає в дію з 01.12.2021. У Комерційній пропозиції вказали, що граничний розмір тарифу за фактично спожиту електричну енергію з 15.04.2021 становить 1,908 грн з ПДВ, з 01.05.2024 - 2,088 грн з ПДВ, з 01.06.2021 - 2,2966956 грн (з ПДВ), з 01.07.2024 - 2,526250 грн з ПДВ, з 01.08.2021 - 2,778749 грн з ПДВ, з 01.10.2021 - 3,056484 грн з ПДВ, з 01.11.2021 - 3,361824 грн з ПДВ, з 01.12.2021 - 3,69767 грн з ПДВ.

У додаткових угодах № 1 від 15.04.2024, № 6 від 29.09.2021 № 9 від 20.12.2021 сторони узгоджували кількість товару та вносили зміни до п. 2.2 договору щодо суми договору (т.1 а.с.35, 42, 44).

Позивач у позові посилається на те, що вказані додаткові угоди укладені підставі наступних цінових довідок Полтавської торгово-промислової палати.

Додаткову угоду № 2 укладено, посилаючись на пункт 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922 та на підставі цінової довідки Полтавської торгово-промислової палати (далі - Полтавська ТПП) від 26.05.2021 № 24.14.-05/339 (т.1 а.с. 46, зворот), у якій надано інформацію про середньозважені ціни на електричну енергію за І декаду травня 2021 року та за II декаду травня 2021 року, надісланої з листом ТОВ "Полтаваенергозбут" від 27.05.2021 № 02-10-3/5113 (т.1 а.с. 46).

Додаткову угоду № 3 укладено посилаючись на пункт 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922 та на підставі цінової довідки Полтавської ТПП від 23.06.2021 № 24.14-05/384 (т. 1 а.с. 47, зворот), у якій відображено інформацію про середньозважені ціни за 20 днів травня 2021 року та 20 днів червня 2021 року, надісланої з листом ТОВ "Полтаваенергозбут" від 29.06.2021 № 02-10-3/6394 (т. 1 а.с. 47).

Додаткову угоду № 4 укладено посилаючись на пункт 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922 та на підставі цінової довідки Полтавської ТПП від 26.07.2021 № 24.14 -05/443 (т. 1 а.с. 48, зворот), у якій відображено інформацію про середньозважені ціни за ІІ декаду червня 2021 року та II декаду липня 2021 року, надісланої з листом ТОВ "Полтаваенергозбут" від 28.07.2021 № 02-10-3/7444 (т. 1 а.с. 48).

Додаткову угоду № 5 укладено посилаючись на пункт 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922 та на підставі цінової довідки Полтавської ТПП від 12.08.2021 № 24.14 -05/493 (т. 1 а.с. 49, зворот), у якій відображено інформацію про середньозважені ціни за І декаду липня 2021 року та І декаду серпня 2021 року, надісланої з листом ТОВ "Полтаваенергозбут" від 20.08.2021 № 02-10-3/8402 (т. 1 а.с.49).

Додаткову угоду № 7 укладено посилаючись на пункт 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922 та на підставі цінової довідки Полтавської ТПП від 27.10.2021 № 24.14-05/699 (т. 1 а.с. 51), у якій відображено інформацію про середньозважені ціни за І та II декади жовтня 2021 року, надісланої з листом ТОВ "Полтаваенергозбут" від 28.10.2021 № 02-10-3/11233 (т. 1 а.с.50).

Додаткову угоду № 8 укладено посилаючись на пункт 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922 та на підставі цінової довідки Полтавської ТПП від 17.11.2021 № 24.14-05/774 (т. 1 а.с. 51, зворот), у якій відображено інформацію про середньозважені ціни за І декаду жовтня 2021 року та І декаду листопада 2021 року, надісланої з листом ТОВ "Полтаваенергозбут" від 30.11.2021 №02-10-3/13495 (т. 1 а.с. 52).

Додаткову угоду №10 укладено посилаючись на пункт 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922, на підставі цінової довідки Полтавської ТПП від 20.12.2021 № 24.14-05/161 (т. 1 а.с. 53), у якій відображено інформацію про середньозважені ціни станом на 02.12.2021 та 15.12.2021, надісланої з листом ТОВ "Полтаваенергозбут" від 24.12.2021 № 02-10- 3/18942 (т. 1 а.с. 52, зворот).

Позивач зазначає, що в період квітень 2021 року - січень 2022 року на виконання Договору № 100 ТОВ "Полтаваенергозбут" поставив, а позивач спожив електричну енергію, в підтвердження чого сторони склали наступні двостороннє підписані акти купівлі-продажу електричної енергії:

- за актом купівлі-продажу електричної енергії (т.1 а.с. 67, зворот) у квітні 2021 року ТОВ "Полтаваенергозбут" поставив, а позивач спожив електричну енергію 491 880 кВт*год за ціною 2,203998 грн/ кВт*год (з ПДВ) на загальну суму 1 084 102,54 грн;

- за актом купівлі-продажу електричної енергії (т.1 а.с. 63) у травні 2021 року ТОВ "Полтаваенергозбут" поставив, а позивач спожив електричну енергію 360 173 кВт*год за ціною 2,088 грн/ кВт*год (з ПДВ) на загальну суму 752041,22 грн (без урахування віднятих сум коригування акту за квітень 2021 року);

- за актом купівлі-продажу електричної енергії (т.1 а.с. 63, зворот) у червні 2021 року ТОВ "Полтаваенергозбут" поставив, а позивач спожив електричну енергію 271 949 кВт*год за ціною 2,2966956 грн/ кВт*год (з ПДВ) на загальну суму 624 584,08 грн;

- за актом купівлі-продажу електричної енергії (т.1 а.с. 64) у липні 2021 року ТОВ "Полтаваенергозбут" поставив, а позивач спожив електричну енергію 211 376 кВт*год за ціною 2,52625 грн/ кВт*год ()з ПДВ на загальну суму 533 989,04 грн;

- за актом купівлі-продажу електричної енергії (т. 1 а.с. 64, зворот) у серпні 2021 року ТОВ "Полтаваенергозбут" поставив, а позивач спожив електричну енергію 238 488 кВт*год за ціною 2,778749 грн/ кВт*год (з ПДВ) на загальну суму 662 698,25 грн;

- за актом купівлі-продажу електричної енергії (т.1 а.с. 65) у вересні 2021 року ТОВ "Полтаваенергозбут" поставив, а позивач спожив електричну енергію 376 004 кВт*год за ціною 2,778749 грн/ кВт*год (з ПДВ) на загальну суму 1 044 154,77 грн;

- за актом купівлі-продажу електричної енергії (т.1 а.с. 65, зворот) у жовтні 2021 року ТОВ "Полтаваенергозбут" поставив, а позивач спожив електричну енергію 382 218 кВт*год за ціною 3,056484 грн/ кВт*год (з ПДВ) на загальну суму 1 168 243,20 грн;

- за актом купівлі-продажу електричної енергії (т.1 а.с. 66) у листопаді 2021 року ТОВ "Полтаваенергозбут" поставив, а позивач спожив електричну енергію 623 009 кВт*год за ціною 3,361824 грн/ кВт*год на загальну суму 2 094 446,60 грн;

- за актом купівлі-продажу електричної енергії (т. 1 а.с. 66, зворот) у грудні 2021 року ТОВ "Полтаваенергозбут" поставив, а позивач спожив електричну енергію 621 989 кВт*год за ціною 3,69767 грн/ кВт*год (з ПДВ) на загальну суму 2 299 908,82 грн.

-за рахунком № А 22310263 від 31.01.2022 за активну електричну енергію згідно з Договором про постачання електричної енергії споживачу від 15.04.2021 № 100 (т.2 а.с.36) ТОВ «Полтаваенергозбут» визначило позивачу до оплати за поставлену у січні 2022 року електричну енергію 551448 кВт*год за ціною 3,697668 (з ПДВ) на загальну суму 2039071,62 грн.

Позивач у позові вказує, що за вказану електричну енергію Підприємство електромереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» сплатило ТОВ «Полтаваенергозбут» 12 356 581,96 грн, що підтверджується платіжними документами (а.с. 119-125), бухгалтерською довідкою ПЕЗО «Міськсвітло» (а.с. 68), встановлено у акті № 201603-22/18 від 06.07.2023 (на стор. 29) Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області (т.1 а.с.83); заборгованість за вказаним договором відсутня.

У додаткових поясненнях від 18.11.2024 (вхід. № 15486; т.2 а.с.20-36) позивач навів деталізацію щодо зарахування сплачених ним коштів позивачу з огляду на зачислення на оплату вартості електричної енергії, поставлених у спірний період, наявних коштів передньої оплати а також з врахуванням листів позивача про зміну призначень платежу.

Відповідач заперечень щодо вказаних оплат до суду не надав, не спростував факт відсутності заборгованості за договором за спірний період.

Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області результатами проведеної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Підприємства електромереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» за період з 01.01.2020 по 31.12.2022 складено акт № 201603-22/18 від 06.07.2023 (т.1 а.с. 69-93).

На сторінці 28-29 цього акту зазначено, що Підприємство електромереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» та ТОВ «Полтаваенергозбут», в порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922, пункту 5.1. Договору № 100, внесено зміни до істотних умов Договору в частині збільшення ціни за одиницю товару на підставі додаткових угод № 2 від 31.05.2021, № 4 від 29.07.2021, № 5 від 31.08.2021, № 7 від 29.10.2021, № 8 від 30.11.2021, № 10 від 28.12.2021 без обґрунтування та документального підтвердження коливання ціни такого товару на ринку, та із перевищенням максимального ліміту щодо зміни ціни, визначеної в Договорі, через що Підприємству електромереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» завдано збитків у вигляді зайво (надмірно) сплачених коштів на користь ТОВ «Полтаваенергозбут» упродовж квітня-грудня 2021 року на загальну суму 3686744,37 грн.

Позивач вказує, що постачальник під час укладення спірних додаткових угод, всупереч вимогам п.2 ч.5 ст.41 Закону, збільшив ціну електричної енергії без належного підтвердження наявності коливання ціни на електричну енергію в період на день укладання додаткових угод та на момент звернення до вказаних органів, установ, організацій, що підтверджує коливання (зміни) цін на ринку товару. Жоден із документів, які стали підставою для укладення додаткових угод, не містить інформацію про факт коливання цін на електричну енергію на ринку у період між датою підписання сторонами попередніх додаткових угод та датою звернення постачальника до вказаних органів, установ, організацій, що підтверджує коливання (зміни) цін на ринку товару.

Позивач у позові вказує, що невідповідність при укладенні додаткових угод № 2 від 31.05.2021, № 4 від 29.07.2021, № 5 від 31.08.2021, № 7 від 29.10.2021, № 8 від 30.11.2021, № 10 від 28.12.2021 до Договору про постачання електричної енергії № 100 від 15.04.2021 пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" є підставою для визнання зазначених додаткових угод недійсними з моменту їх підписання, а сплачені за такими додатковими угодами грошові кошти повинні бути повернуті Позивачу.

На цій підставі позивач заявив вимоги про визнання недійсними додаткових угод № 2 від 31.05.2021, № 4 від 29.07.2021, № 5 від 31.08.2021, № 7 від 29.10.2021, № 8 від 30.11.2021, № 10 від 28.12.2021 до Договору № 100 про постачання електричної енергії споживачу від 15.04.2021 та стягнення 3 686 744,37 грн (з врахуванням заяви від 05.11.2024 про виправлення описки у позові).

При вирішенні спору господарський суд зазначає наступне.

Згідно із ст. 185 Господарського кодексу України до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частинами 4, 5 ст. 656 Цивільного кодексу України, до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

У цій справі сторони уклали договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі", який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

У статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції станом на дату укладання спірних додаткових угод) визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Вказаний Закон передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону).

Відповідно до частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції станом на дату укладання спірних додаткових угод) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

У зв`язку з необхідністю забезпечення потреб оборони під час дії правового режиму воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях можуть бути змінені істотні умови договору про закупівлю (після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі) замовником за яким є суб`єкт, визначений у частині першій статті 2 Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", а саме: обсяг закупівлі, сума договору, строк дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг.

У абзаці 2 частини 3 ст. 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

У пункті 13.3 Договору встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Суд встановив, що станом на дату підписання договору сторони погодили всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог частини третьої статті 180 ГК України та Закону України "Про публічні закупівлі".

Необхідність укладення додаткових угод до договору відповідач обґрунтовував збільшенням ціни на електричну енергію.

В обґрунтування підстав для внесення змін до договору до матеріалів справи надані наступні документи:

- додаткову угоду № 2 укладено на підставі цінової довідки Полтавської торгово-промислової палати від 26.05.2021 № 24.14.-05/339 в якій надано інформацію про середньозважені ціни на електричну енергію за І декаду травня 2021 року та за ІІ декаду травня 2021 року надісланої листом ТОВ «Полтаваенергозбут» від 27.05.2021 № 02-10-3/5113;

- додаткову угоду № 4 укладено на підставі цінової довідки Полтавської ТПП від 26.07.2021 № 24.14 - 05/443 в якій відображено інформацію про середньозважені ціни за ІІ декаду червня 2021 та ІІ декаду липня 2021;

- додаткову угоду № 5 укладено на підставі цінової довідки Полтавської ТПП від 12.08.2021 № 24.14 - 05/493 в якій відображено інформацію про середньозважені ціни за І декаду липня 2021 року та І декаду серпня 2021 року надісланої листом ТОВ «Полтаваенергозбут» від 20.08.2021 № 02-10-3/8402;

- додаткову угоду № 7 укладено на підставі цінової довідки Полтавської ТПП від 27.10.2021 № 24.14 - 05/699 в якій відображено інформацію про середньозважені ціни за І та ІІ декади жовтня 2021 надісланої листом ТОВ «Полтаваенергозбут» від 21.10.2021 № 02-10-3/11233;

- додаткову угоду № 8 укладено на підставі цінової довідки Полтавської ТПП від 17.11.2021 № 24.14 - 05/774 в якій відображено інформацію про середньозважені ціни за І декаду жовтня 2021 року та І декаду листопада 2021 року надісланої листом ТОВ «Полтаваенергозбут» від 30.11.2021 № 02-10-3/13495;

- додаткову угоду № 10 укладено на підставі цінової довідки Полтавської ТПП від 20.12.2021 № 24.14 - 05/161 в якій відображено інформацію про середньозважені ціни станом на 02.12.2021 та 15.12.2021 надісланої листом ТОВ «Полтаваенергозбут» від 24.12.2021 № 02-10-3/18942.

У пункті 13.1 Договору № 100 встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі".

Таким чином, відповідач повинен довести належними доказами наявність підстав для внесення змін до договору в частині збільшення ціни товару та для застосування пункту 2 частини 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 924/1240/18 з подібних правовідносин вказав, що у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (п. 8.10 постанови).

Суд зазначає, що усі вказані цінової довідки Полтавської торгово-промислової палати не підтверджують коливання ціни такого товару на ринку в період з дати укладання договору (15.04.2021) до дати укладання спірних додаткових угод, оскільки вони не містять інформацію про ціну на товар на дату укладання договору та не відображають коливання ціни на товар в період між датою укладання договору та датами укладення додаткових угод.

При укладенні спірних додаткових угод враховано вказану у цінових довідках середньозважену ціну електричної енергії, без обґрунтування незастосування до спірних відносин мінімальних ринкових цін на такий товар та підстав для застосування збільшеної ціни електричної енергії.

ТОВ «Полтаваенергозбут» не надало жодного доказу в підтвердження, за якими даними визначалася ним ціна товару, указана у його тендерній пропозиції, та в договорі на дату його укладення.

Відповідач не надав суду жодного доказу щодо розміру ринкової ціни товару на дату укладення договору, що нівелює посилання на значне збільшення такої ціни.

Вказані цінові довідки Полтавської торгово-промислової палати не є належним доказом наявності установлених Законом України "Про публічні закупівлі" підстав для внесення змін до договору щодо збільшення ціни на електричну енергію, оскільки вони не містять інформації щодо дати та первісної ціни та дати, коли збільшилася ціна. Вони також не містять інформації щодо коливання ціни електричної енергії на ринку в бік її збільшення у період з дати укладання договору до дати укладання спірних додаткових угод. У них не вказано даних щодо ціни електричної енергії на дату укладення договору між сторонами.

Ціна за одиницю електричної енергії, визначена в договорі є такою, що сформована сторонами за результатами проведення процедури закупівлі (тендеру) на основі вільного волевиявлення в домовленості між собою та не може братися для порівняння при визначенні коливання ціни електричної енергії на ринку.

Верховний Суд у постановах неодноразово зазначав, що відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження ринкової вартості вказаного товару на момент укладення договору позбавляє суд можливості порівняти рівень цін та дійти висновку про зменшення або збільшення ціни (постанова від 13.10.2021 у справі № 910/20141/20, постанова від 18.03.2021 по справі № 924/1240/18, постанова від 07.09.2022 у справі № 927/1058/21).

Таким чином, необхідність внесення зазначених змін ціни не можна вважати обґрунтованою та такою, що підтверджена документально.

Відтак, усі зміни, внесені додатковими угодами до договору, якими безпідставно змінено істотні умови договору, відповідно суперечать статтям 5, 41 Закону України "Про публічні закупівлі", що має наслідком їх недійсність у порядку статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання Договору.

Відповідно до ст. 5 названого Закону, закупівлі здійснюються за принципами добросовісної конкуренції серед учасників; максимальної економії, ефективності та пропорційності; відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель; недискримінації учасників та рівного ставлення до них; об`єктивного та неупередженого визначення переможців процедури закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

В силу ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Сторони у випадку коливання цін на ринку наділені правом вносити зміни до ціни товару декілька разів, але не більше, ніж на 10% від ціни за одиницю товару, і такі зміни сторони вносять з урахуванням вже внесених попередніх змін. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документи, що підтверджують коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.

Тобто, не будь-яка довідка уповноваженого органу про ціну товару на ринку, є належним підтвердженням та підставою для зміни ціни в договорі після його підписання, а лише та, яка містить інформацію про коливання ціни такого товару на ринку.

Суд також зазначає, що укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, тим самим спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору.

Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 3 Закону України "Про публічні закупівлі".

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.02.2020 у справі № 913/166/19.

Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма (ч. 4 ст. 36 Закону "Про публічні закупівлі") застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 04 серпня 2021 року у справі № 912/994/20 з подібних правовідносин виклав правову позицію про те, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом так званого "каскадного" укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця (п. 57 постанови).

Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 3 Закону "Про публічні закупівлі".

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у статті 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх і непрацездатних дітей.

Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Як встановив суд, сторони уклали договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону № 922-VIII, який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Метою Закону № 922-VIII є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Положеннями статті 3 Закону №922-VIII визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Відповідно до пункту 8 частини другої статті 22 Закону №922-VIII тендерна документація має містити проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.

У частині четвертій статті 41 Закону №922-VIII визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Стаття 652 ЦК України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Суд зазначає, що за загальним правилом істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі (частина п`ята статті 41 Закону №922-VIII). Однак вказана норма передбачає випадки, при яких допускається зміна істотних умов договору про закупівлю.

Зокрема, відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII зміна істотних умов договору можлива у разі збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії

Тобто положення пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII прямо передбачає, що обов`язковою умовою для збільшення ціни договору є наявність підтверджених обставин коливання цін на ринку щодо відповідного товару.

Суд також зазначає про те, що чинне законодавство не передбачає, які саме документи мають підтверджувати факт коливання цін. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що частина п`ята статті 41 Закону №922-VIII дає можливість змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% та має на меті запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника. Разом з тим, ця норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Документи щодо коливання ціни повинні підтверджувати, чому відповідне підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні запропонованій замовнику на тендері та/або чому виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним (подібна за змістом позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №915/346/18, від 12.02.2020 у справі №913/166/19, від 21.03.2019 у справі №912/898/18, від 25.06.2019 у справі №913/308/18, від 12.09.2019 у справі №915/1868/18).

Верховний Суд неодноразово зазначав, що обмеження 10 % застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод). (постанова Верховного Суду в складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в справі № 927/491/19 від 18.06.2021, постанови від 25.11.2021 у справі № 927/563/20 та від 10.02.2022 у справі №927/284/21.)

Окрім того, у постанові Верховного суду від 24.01.2024 по справі №922/2321/22 сформовано висновок про застосування норм п.2 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема вказано, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається. Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-УІІІ, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Суд враховує висновок про застосування норм пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 січня 2024 року по справі №922/2321/22:

"Ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі".

Таким чином, твердження відповідача у відзиві на позов щодо наявності підстав для збільшення ціни, суд визнає необґрунтованими та недоведеними належними доказами.

Посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 16.02.2023 року у справі №903/383/22, суд не приймає, оскільки суд враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах, що прийняті пізніше.

Посилання відповідача на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 29.03.2019 у справі№ 826/6926/17, в частині доказової сили висновку торгово-промислової палати щодо обставин коливання ціни, суд не застосовує, оскільки предмети спорів у справі № 826/6926/17 та в цій справі є різними, справа № 826/6926/17 розглядалася в порядку адміністративного судочинства і стосувалася визнання протиправною та скасування вимоги Держаудитслужби України, а тому правовідносини у цих справах не є подібними.

Посилання відповідача на правовий висновок Верховного Суду у складі Колегії суддів Касаційного адміністративного суду викладена у постанові від 05.04.2023р. у справі №420/17618/21 є необґрунтованими, оскільки цей висновок не підлягає застосуванню, так як Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24 січня 2024 року у справі № 922/2321/22 (провадження № 12-57гс23) відступила від нього.

Виходячи з первісної ціни у Договорі за 1 кВт/год - 1,908 грн (з ПДВ), та з урахування додаткової угоди № 3 від 30.06.2021, та положень п. 2 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" ціна за 1 кВт/год могла збільшитись до 2,0988 грн (тобто не більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі).

Додатковою угодою № 4 від 29.07.2021 ціну на електричну енергію встановлено в розмірі 2,526250 грн з ПДВ.

Додатковою угодою № 5 від 31.08.2021 ціну на електричну енергію встановлено в розмірі 2,778749 грн з ПДВ.

Додатковою угодою № 7 від 29.10.2021 ціну на електричну енергію встановлено в розмірі 3,056484 грн з ПДВ.

Додатковою угодою № 8 від 30.11.2021 ціну на електричну енергію встановлено в розмірі 3,61824 грн з ПДВ.

Додатковою угодою № 10 від 28.12.2021 ціну на електричну енергію встановлено в розмірі 3,69767 грн з ПДВ.

Тобто, поступове укладення вказаних Додаткових угод призвело до збільшення ціни на електричну енергію на 93,8% від ціни, зазначеної в договорі № 100 про постачання електричної енергії споживачу від 15.04.2021, що суперечить вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Позивач, звертаючись з позовом у справі, що розглядається, підставою для визнання недійсними спірних додаткових угод до Договору визначив саме положення пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII.

Таким чином системний аналіз положень статей 651, 652 ЦК України та положень пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII дає підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (подібний висновок наведений у постановах від 09.06.2022 у справі №927/636/21 та від 07.12.2022 у справі №927/189/22).

Верховним Судом у постанові від 12.09.2019 у справі №915/1868/18 наголошено, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених Законом.

Суд враховує, сталу та послідовну позицію Верховного Суду, що будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки. При цьому, така відмова покупця не надає постачальнику права в односторонньому порядку розірвати договір. Метою регулювання, передбаченого статтею 41 Закону №922-VIII, а саме - закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

З урахуванням вищевикладеного та з огляду на положення статті 5 Закону №922-VIII, суд зазначає, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом так званого "каскадного" укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця та що укладення спірних угод у цьому випадку призвело до нівелювання результатів відкритих торгів.

Будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд дійшов висновку, що при укладенні додаткових угод № 2 від 31.05.2021, № 4 від 29.07.2021, № 5 від 31.08.2021, № 7 від 29.10.2021, № 8 від 30.11.2021, № 10 від 28.12.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 100 від 15.04.2021, сторони не дотримали вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки безпідставно змінили істотні умови Договору, збільшили ціну товару понад 10 % від узгодженої у Договорі, кожного разу при укладенні Додаткових угод сторонами договору належним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено коливання ціни товару в період виконання умов договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК, ст. 20 ГК визнання правочину недійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів. Частина 2 ст. 20 ГК серед способів захисту визначає визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У той же час, ч. 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою ст. 203 цього кодексу.

Господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності) згідно з ч. 1 ст. 207 ГК України може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або частково.

Враховуючи те, що додаткові угоди № 2 від 31.05.2021, № 4 від 29.07.2021, № 5 від 31.08.2021, № 7 від 29.10.2021, № 8 від 30.11.2021, № 10 від 28.12.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 100 від 15.04.2021 укладені з порушенням вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", то відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України, вказані додаткові угоди підлягають визнанню недійсними.

Отже, позов в цій частині суд задовольняє.

При цьому враховує, що позивач у позові не заявив вимоги про визнання недійсною додаткової угоди № 3 від 30.06.2021.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Оскільки суд визнав вказані додаткові угоди додаткові угоди № 2 від 31.05.2021, № 4 від 29.07.2021, № 5 від 31.08.2021, № 7 від 29.10.2021, № 8 від 30.11.2021, № 10 від 28.12.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 100 від 15.04.2021 недійсними, то вони, відповідно, не породжують жодних правових наслідків для сторін.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 04 серпня 2021 року у справі № 912/994/20 з подібних правовідносин виклав правову позицію про те, що нікчемність додаткових угод (недійсність відповідно до закону) не означає відсутність між сторонами договірних відносин, адже відносини між ними врегульовані Договором, тобто зобов`язання є договірними; обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 ЦК "Купівля-продаж" і тому як правова підстава такого повернення не може бути застосована ст. 1212 цього Кодексу. Відтак, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача грошових коштів, сплачених Відділом освіти за товар, який так і не був поставлений продавцем, хоча й припустилися при цьому помилкового мотивування щодо правових підстав для задоволення відповідної вимоги - застосувавши ст. 1212 ЦК, замість ч. 1 ст. 670 ЦК (п.64, 65 постанови).

При цьому суд враховує правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 відповідно до якого правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови у позові. Суди, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Зазначення позивачем конкретної правової на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом необхідно керуватися при вирішенні спору. Велика Палата Верховного зазначає, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни та позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Таким чином, твердження відповідача у відзиві на позов щодо неправильно вказаних у позові норм права, на підставі яких належить до стягнення спірна сума, суд відхиляє, оскільки суд самостійно визначає, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору

Згідно з ч. 1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Позивач у відповіді на відзив (вхід. № 9051 від 28.06.2024; т. 1 а.с.177-184) вказав, що заявлену до стягнення суму визначав з врахуванням первісної ціни у Договорі за 1 кВт/год - 1,908 грн (з ПДВ), та з урахуванням додаткової угоди № 3 від 30.06.2021, згідно якої ціна за 1 кВт/год могла збільшитись з 01.06.2021 до 2,0988 грн, без урахування додаткових угод №№2,4,5, 7-8 та 10. На думку позивача, Підприємство електромереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» повинно було сплатити за фактично поставлену електроенергію наступні суми: за квітень 2021 року - 938507,04 грн (491880 кВт/год х 1,908 грн); за травень 2021 року - 687210,08 грн (360173 кВт/год х 1,908 грн); за червень 2021 року - 570766,56 грн (271949 кВт/год х 2,0988 грн); за липень 2021 року - 443635,95 грн (211376 кВт/год х 2,0988 грн); за серпень-вересень 2021 року - 1289695,81 грн (614492 кВт/год х 2,0988 грн); за жовтень 2021 року - 802199,14 грн (382218 кВт/год х 2,0988 грн); за листопад 2021 року - 1307571,29 грн (623009 кВт/год х 2,0988 грн); за грудень 2021 року - 2462809,58 грн (1173437кВт/год х 2,0988 грн). Загалом Підприємство електромереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» повинно було сплатити 8502395,45 грн з ПДВ. Отже, різниця між сумою коштів, які фактично перераховано ТОВ «Полтаваенергозбут» - 12189139,82 грн за електроенергію по ціні, визначеної з урахуванням додаткових угод, та сумою за електроенергію по ціні відповідно до Договору № 100 від 15.04.2021 та Додаткової угоди № 3 від 30.06.2021 без урахування додаткових угод №№2,4,5, 7-8 та 10 становить 3686744,37 грн.

Проте при розрахунку позивач не врахував дійсних умов Договору (в первісній редакції) та умов додаткової угоди № 3 від 30.06.2021.

Суд зазначає, що позивач у позові не заявив вимоги про визнання недійсною додаткової угоди № 3 від 30.06.2021, натомість з огляду на умови цієї додаткової угоди позивач провів розрахунок заявлених до стягнення коштів.

Відповідно до ч.2 ст.509, ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В статті 628 ЦК України вказано, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В статті 629 ЦК України вказано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З огляду на викладене, суд враховує, правовідносини між сторонами врегульовані Договором № 100 від 15.04.2021 (в первісній редакції на дату його укладення) та умовами Додаткової угоди № 3 від 30.06.2021 до цього Договору.

Відповідно до додатку № 2 до Договору № 100 «Комерційна пропозиція» (в редакції на дату укладення договору; т.1 а.с.33-34) граничний розмір тарифу за фактично спожиту електричну енергію становить 1,59000 грн. без урахування ПДВ та 1,908 грн. з ПДВ (з 15.04.2021).

У додатковій угоді № 3 від 30.06.2021 (т.1 а.с. 37) сторони встановили ціну на електричну енергію в розмірі 2,2966956 грн/кВт.год (з ПДВ), та обсяг товару у розмірі 45969958,27 кВт.год, та зазначили, що умови цієї угоди вступають в дію з 01.06.2021. У Комерційній пропозиції вказали, що граничний розмір тарифу за фактично спожиту електричну енергію з 15.04.2021 становить 1,908 грн з ПДВ, з 01.05.2024 - 2,088 грн з ПДВ, з 01.06.2021 - 2,2966956 грн з ПДВ.

Позивач у позові вказує, що обсяг електричної енергії придбаної за ціною вказаною у акті купівлі-продажу електричної енергії за квітень 2021 (т.1 а.с.67 на звороті) становить 491880 кВт.год за який фактично сплачено 1084102,54 грн. Позивач вказує, що за цінами договору за даний обсяг предмету закупівлі необхідно було б сплатити 938507,04 грн; сума завданої матеріальної шкоди (збитків) становить 31495,18 грн.

Проте суд враховує, що визначені у Договорі № 100 від 15.04.2021 ціни застосовуються до правовідносин, що виникли після його укладення.

У п. 13.1 Договору № 100 вказано, що він діє з дати його підписання. У преамбулі договору вказана дата 15.04.2021. Іншої дати умови договору не містять.

Таким чином, визначені Договором № 100 ціни діють щодо обсягів електричної енергії, поставленої з 15.04.2021.

У акті купівлі-продажу електричної енергії за квітень 2021 зазначено, що він складений по договору № 22310263 від 01.01.2021 та по договору № 100 від 15.04.2021; період постачання - квітень 2021.

З вказаного акту не вбачається яка саме кількість електричної енергії була поставлена до 15.04.2021, а яка після 15.04.2021.

Крім того у акті за травень 2021 року (а.с.63) сторони провели корегування попердніх обсягів на суму 114100,35 грн (без ПДВ), без уточнення цих обсягів, по договору № 100 від 15.04.2021.

У Додатковій угоді № 3 від 30.06.2021 (яка не визнана недійсною та на підставі якої заявлено вимоги у позові) у Комерційній пропозиції сторони узгодили, що граничний розмір тарифу за фактично спожиту електричну енергію з 15.04.2021 становить 1,59 без ПДВ і 1,908 грн з ПДВ, і становить 477226 кВт/год.

Позивач надав рахунок № А 22310263 за квітень 2021 року (т.2 а.с.26), в якому відповідач заявив до оплати обсяг спожитої електричної енергії 477226 кВт/год за ціною 1,5900 грн (без ПДВ), що становить 1,908 грн з ПДВ.

Отже, за узгоджений обсяг відповідач виставив рахунок на оплату за цінами, що відповідали умовам договору.

Таким чином, позивач не довів належними доказами ні факту недопоставки товару у цей період, що є підставою для стягнення коштів за ст. 670 ЦК України, ні факту перевищення відповідачем до цих обсягів встановленого у договорі граничного тарифу з 15.04.2024.

За актом купівлі-продажу електричної енергії (т.1 а.с. 63) у травні 2021 року ТОВ "Полтаваенергозбут" поставив, а позивач спожив електричну енергію 360 173 кВт*год за ціною 2,088 грн/ кВт*год (з ПДВ) на загальну суму 752014,22 грн (без урахування віднятих сум коригування акту за квітень 2021 року).

Вказану вартість електричної енергії позивач сплатив відповідачу повністю.

За цінами договору за даний обсяг предмету закупівлі необхідно б було сплатити 687210,08 грн (із розрахунку: 360 173 кВт*год х 1,908 грн з ПДВ = 687210,08 грн).

Таким чином, сума, на яку не був поставлений товар, становить 64831,14 грн (із розрахунку: 752041,22 грн - 687210,08 грн = 64831,14 грн).

Згідно з ч. 3 ст. 632 ЦК України зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Оскільки обсяги електроенергії за травень 2021 року були поставлені та оплачені до укладення додаткової угоди № 3 від 30.06.2021, то встановлені у ній ціни до цього обсягу суд не застосовує.

Надалі сторони уклали додаткову угоду № 3 від 30.06.2021 (т.1 а.с. 37), де у Комерційній пропозиції вказали, що граничний розмір тарифу за фактично спожиту електричну енергію з 15.04.2021 становить 1,908 грн з ПДВ, з 01.05.2024 - 2,088 грн з ПДВ, з 01.06.2021 - 2,2966956 грн з ПДВ.

Ця додаткова угода № 3 від 30.06.2021 не розірвана, недійсною судом не визнана, вимоги щодо її недійсності у цій справі позивач не заявляв.

Отже, при визначенні ціни товару суд має враховувати умови вказаної додаткової угоди щодо вартості електричної енергії, яка поставлена з 01 червня 2021 року.

За актом купівлі-продажу електричної енергії (т.1 а.с. 63, зворот) у червні 2021 року ТОВ "Полтаваенергозбут" поставив, а позивач спожив електричну енергію 271 949 кВт*год. за ціною 2,2966956 грн/ кВт*год (з ПДВ) на загальну суму 624 584,08 грн.

Вказана ціна відповідає умовам додаткової угоди № 3 від 30.06.2021, тому відсутні підстави стверджувати про надмірну сплату за цей обсяг поставки.

За актом купівлі-продажу електричної енергії (т.1 а.с. 64) у липні 2021 року ТОВ "Полтаваенергозбут" поставив, а позивач спожив електричну енергію 211 376 кВт*год за ціною 2,52625 грн/ кВт*год з ПДВ на загальну суму 533 989,04 грн.

Вказану вартість електричної енергії позивач сплатив відповідачу повністю.

Відповідно до додаткової угоди № 3 від 30.06.2021 (т.1 а.с. 37) граничний розмір тарифу за фактично спожиту електричну енергію з 01.06.2021 становить 2,2966956 грн з ПДВ.

Отже, за цінами додаткової угоди № 3 від 30.06.2021 за вказаний обсяг предмету закупівлі необхідно б було сплатити 485466,33 грн (із розрахунку: 211 376 кВт*год х 2,2966956 грн з ПДВ = 485466,33 грн).

Таким чином, сума, на яку не був поставлений товар, становить 48 522,71 грн (із розрахунку: 533 989,04 грн - 485466,33 грн = 48522,71 грн).

За актом купівлі-продажу електричної енергії (т. 1 а.с. 64, зворот) у серпні 2021 року ТОВ "Полтаваенергозбут" поставив, а позивач спожив електричну енергію 238 488 кВт*год за ціною 2,778749 грн/ кВт*год (з ПДВ) на загальну суму 662 698,25 грн.

Вказану вартість електричної енергії позивач сплатив відповідачу повністю.

Отже, за цінами додаткової угоди № 3 від 30.06.2021 за вказаний обсяг предмету закупівлі необхідно б було сплатити 547734,34 грн (із розрахунку: 238 488 кВт*год х 2,2966956 грн з ПДВ = 547734,34 грн).

Таким чином, сума, на яку не був поставлений товар, становить 114963,91 грн (із розрахунку: 662 698,25 грн - 547734,34 грн = 114 963,91 грн).

За актом купівлі-продажу електричної енергії (т.1 а.с. 65) у вересні 2021 року ТОВ "Полтаваенергозбут" поставив, а позивач спожив електричну енергію 376 004 кВт*год за ціною 2,778749 грн/ кВт*год (з ПДВ) на загальну суму 1 044 154,77 грн.

Вказану вартість електричної енергії позивач сплатив відповідачу повністю.

Отже, за цінами додаткової угоди № 3 від 30.06.2021 за вказаний обсяг предмету закупівлі необхідно б було сплатити 863566,73 грн (із розрахунку: 376 004 кВт*год х 2,2966956 грн з ПДВ = 863566,73 грн).

Таким чином, сума, на яку не був поставлений товар, становить 180 588,04 грн (із розрахунку: 1 044 154,77 грн - 863566,73 грн = 180 588,04 грн).

За актом купівлі-продажу електричної енергії (т.1 а.с. 65, зворот) у жовтні 2021 року ТОВ "Полтаваенергозбут" поставив, а позивач спожив електричну енергію 382 218 кВт*год за ціною 3,056484 грн/ кВт*год (з ПДВ) на загальну суму 1 168 243,20 грн.

Вказану вартість електричної енергії позивач сплатив відповідачу повністю.

Отже, за цінами додаткової угоди № 3 від 30.06.2021 за вказаний обсяг предмету закупівлі необхідно б було сплатити 877838,40 грн (із розрахунку: 382 218 кВт*год х 2,2966956 грн з ПДВ = 877838,40 грн).

Таким чином, сума, на яку не був поставлений товар, становить 290404,80 грн (із розрахунку: 1 168 243,20 грн - 877838,40 грн = 290 404,80 грн).

За актом купівлі-продажу електричної енергії (т.1 а.с. 66) у листопаді 2021 року ТОВ "Полтаваенергозбут" поставив, а позивач спожив електричну енергію 623 009 кВт*год за ціною 3,361824 грн/ кВт*год на загальну суму 2 094 446,60 грн.

Вказану вартість електричної енергії позивач сплатив відповідачу повністю.

Отже, за цінами додаткової угоди № 3 від 30.06.2021 за вказаний обсяг предмету закупівлі необхідно б було сплатити 1430862,03 грн (із розрахунку: 623 009 кВт*год х 2,2966956 грн з ПДВ = 1430862,03 грн).

Таким чином, сума, на яку не був поставлений товар, становить 663584,57 грн (із розрахунку: 2 094 446,60 грн - 1430862,03 грн = 663584,57 грн).

За актом купівлі-продажу електричної енергії (т. 1 а.с. 66, зворот) у грудні 2021 року ТОВ "Полтаваенергозбут" поставив, а позивач спожив електричну енергію 621 989 кВт*год за ціною 3,69767 грн/ кВт*год (з ПДВ) на загальну суму 2 299 908,82 грн.

Вказану вартість електричної енергії позивач сплатив відповідачу повністю.

Отже, за цінами додаткової угоди № 3 від 30.06.2021 за вказаний обсяг предмету закупівлі необхідно б було сплатити 1428519,40 грн (із розрахунку: 621989 кВт*год х 2,2966956 грн з ПДВ = 1428519,40 грн).

Таким чином, сума, на яку не був поставлений товар, становить 871389,42 грн (із розрахунку: 2 299 908,82 грн - 1428519,40 грн = 871389,42 грн).

За рахунком № А 22310263 від 31.01.2022 за активну електричну енергію згідно з Договором про постачання електричної енергії споживачу від 15.04.2021 № 100 (т.2 а.с.36) ТОВ «Полтаваенергозбут» визначило позивачу до оплати за поставлену у січні 2022 року електричну енергію 551448 кВт*год за ціною 3,697668 (з ПДВ) на загальну суму 2039071,62 грн.

Вказану вартість електричної енергії позивач сплатив відповідачу повністю.

Отже, за цінами додаткової угоди № 3 від 30.06.2021 за вказаний обсяг предмету закупівлі необхідно б було сплатити 1266508,20 грн (із розрахунку: 551448 кВт*год х 2,2966956 грн з ПДВ = 1266508,20 грн).

Таким чином, сума, на яку не був поставлений товар, становить 772563,42 грн (із розрахунку: 2039071,62 грн - 1266508,20 грн = 772563,42 грн).

Посилання позивача у відповіді на відзив на необхідність застосування з 01.06.2021 ціни 2,0988 грн з урахуванням додаткової угоди № 3 від 30.06.2021 суд відхиляє, оскільки такої ціни у цій додатковій угоді не передбачено, у додатковій угоді встановлено ціну 2,2966956 грн з ПДВ, відповідні умови додаткової угоди недійсними не визнані та у позові не заявлялися.

Отже, Підприємство електромереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» надмірно сплатило Товариству з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" загальну суму 3006848,01 грн.

На цю суму постачальник (ТОВ "Полтаваенергозбут") не поставив товар Підприємству електромереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло», строк дії договору закінчився.

З огляду на викладене вище, відповідач має повернути Підприємству електромереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» надмірно сплачені кошти у вказаній сумі.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 3006848,01 грн суд визнає обґрунтованими та задовольняє.

В іншій частині вимоги про стягнення коштів суд відхиляє в зв"язку з їх безпідставністю та ен доведеністю належними доказами.

Позивач у позові прохає покласти на відповідача судові витрати, понесені ним у цій справі на сплату судового збору.

За подання позову позивач сплатив 58775,34 грн судового збору (із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору при поданні позову в електронній формі) за платіжною інструкцією № 117 від 28.05.2024 на суму 44240,94 грн (а.с. 15) та платіжною інструкцією № 122 від 05.06.2024 на суму 14534,40 грн (а.с. 113). Надходження судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено виписками від 29.05.2024. від 06.06.2024 (а.с. 103, 131).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, судовий збір за розгляд цієї справи підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" в сумі 50616,60 грн (що включає 14534,40 грн - за немайнові вимоги та 36082,20 грн - за майнові вимоги, які задоволені судом).

Керуючись ст. 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 31.05.2021 до Договору № 100 про постачання електричної енергії від 15.04.2021, укладеного між Підприємством електромереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут».

3. Визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 29.07.2021 до Договору № 100 про постачання електричної енергії від 15.04.2021, укладеного між Підприємством електромереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут».

4. Визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 31.08.2021 до Договору № 100 про постачання електричної енергії від 15.04.2021, укладеного між Підприємством електромереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут».

5. Визнати недійсною додаткову угоду № 7 від 29.10.2021 до Договору № 100 про постачання електричної енергії від 15.04.2021, укладеного між Підприємством електромереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут».

6. Визнати недійсною додаткову угоду № 8 від 30.11.2021 до Договору № 100 про постачання електричної енергії споживачу від 15.04.2021, укладеного між Підприємством електромереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут».

7. Визнати недійсною додаткову угоду № 10 від 28.12.2021 до Договору № 100 про постачання електричної енергії споживачу від 15.04.2021, укладеного між Підприємством електромереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут».

8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» (вул. Панянка, буд. 65-Б, м. Полтава, 36022, ідентифікаційний код: 422238047) на користь Підприємства електромереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» (вул. Героїв АТО, буд. 73-А, м. Полтава, 36023, ідентифікаційний код: 03338159) грошові кошти в сумі 3006848 грн 01 коп., 50616 грн 60 коп. - відшкодування витрат по сплаті судового збору.

9. Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

10. В іншій частині - у позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення: 04.12.2024.

Суддя Т. М. Безрук


Суд	Господарський суд Полтавської області
Дата ухвалення рішення	28.11.2024
Оприлюднено	06.12.2024
Номер документу	123497336
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань надання послуг

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 28.11.2024 по справі 917/897/24ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —917/897/24

Рішення від 28.11.2024

Рішення
від 28.11.2024 по справі 917/897/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ