Рішення

від 04.12.2024 по справі 922/3201/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2024 р. м. ХарківСправа № 922/3201/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.,

розглянувши без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку спрощеного позовного провадження справу № 922/3201/24

за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 85, код ЄДРПОУ 19480600)

до відповідача - Дворічанська селищна рада Куп`янського району Харківської області (62702, Харківська обл., Куп`янський р-н, смт Дворічна, вул. Слобожанська, буд. 8, електронна пошта : dvorselrada@ukr.net; код ЄДРПОУ 04397037)

про стягнення заборгованості за поставлену електричну енергію, пені, 15% річних та інфляційних втрат у загальному розмірі 68786,18 грн,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" (скорочена назва - ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО") звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Дворічанської селищної ради Куп`янського району Харківської області (скорочена назва - Дворічанська селищна рада), як до правонаступника Вільшанської сільської ради Дворічанського району Харківської області, про стягнення 68786,18 грн, з яких: 31846,02 грн - заборгованість за поставлену електричну енергію; 4973,98 грн - пеня; 16649,61 грн - 15% річних; 15316,57 грн - інфляційні втрати; а також просить стягнути з відповідача судовий збір у сумі 3028,00 грн, та просить розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань в частині оплати вартості електричної енергії, поставленої в період січень-лютий 2021 року постачальником "останньої надії".

Вказаний позов ухвалою Господарського суду Харківської області прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/3201/24, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановлено відповідачу 15-тиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов та заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, встановлено позивачу 5-денний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив та встановлено відповідачу 5-денний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення на відповідь на відзив.

Копії зазначеної ухвали в порядку ч. 2-4 ст. 120 та ч. 5 ст. 242 ГПК України направлено позивачу - ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО" в електронному вигляді до його електронного кабінету в підсистемі «Електронний Суд» ЄСІТС (арк. спр. 125), та, враховуючи, що на території смт Дворічна Дворічанської селищної територіальної громади Куп`янського району Харківської області (де зареєстрований відповідач -Дворічанська селищна рада) з 11.09.2022 і по теперішній час ведуться активні бойові дії, у зв`язку з чим поштові відділення на вказаній території не функціонують, а також враховуючи відсутність у відповідача зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС, було повідомлено відповідачу про відкриття провадження у даній справі шляхом направлення копії вказаної ухвали на офіційну електронну пошту відповідача - dvorselrada@ukr.net (арк. спр. 135, 136) та шляхом розміщення відповідного повідомлення на офіційному сайті Господарського суду Харківської області (https://hr.arbitr.gov.ua/sud5023/) на офіційному веб-порталі судової влади України (арк. спр. 126-127, 128-130).

Також, ухвала суду про відкриття провадження у даній справі була вчасно офіційно оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень у відповідності до ст. 122 ГПК України.

В силу приписів ст. 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Таким чином, судом вчинено всіх можливих та необхідних заходів для належного повідомлення відповідача про відкриття провадження у даній справі й забезпечення можливості йому скористатись своїми процесуальними правами та висловити свою позицію щодо заявлених позивачем вимог і звернутись до суду із заявами по суті справи та заявами чи клопотаннями з процесуальних питань.

Втім, відповідач своїм правом на захист не скористався, в установлений судом строк, а також станом на день ухвалення судом даного рішення не подав відзив на позовну заяву та заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, із заявами або клопотаннями по суті справи чи з процедурних питань до суду не звертався, на зв`язок із судом будь-яким чином не виходив.

У відповідності до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України, в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що подання відповідачем відзиву на позовну заяву є правом, а не обов`язком учасника справи, а отже відсутність відзиву не може бути підставою для невиправданого безкінечного затягування судового розгляду справи.

За приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України, справи в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними в справі матеріалами.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 10, 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 42 та ч. 1 ст. 43 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

На підставі зазначеного, з огляду на закінчення встановленого ст. 248 ГПК України строку розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, зважаючи на вчинення судом всіх можливих і необхідних заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд судом даної справи, та враховуючи, що суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи в разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин, а подання відзиву на позовну заяву є правом (а не обов`язком) відповідача, а отже не може бути підставою для невиправданого безкінечного затягування судового розгляду справи, а також враховуючи, що позивачем у позовній заяві досить повно висловлено свою позицію по суті заявлених ним позовних вимог і в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для прийняття обґрунтованого і законного рішення по даній справі, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу й порушення прав учасників справи щодо розгляду спору впродовж розумного строку, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за відсутності відзиву відповідача за наявними у справі матеріалами.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані позивачем докази, суд встановив таке.

11.06.2017 набрав чинності Закон України "Про ринок електричної енергії", який розмежовує діяльність суб`єкта господарювання з постачання та діяльність з розподілу електричної енергії.

Згідно з ч. 1 ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії», постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі:

1) банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника;

2) завершення строку дії ліцензії, зупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника;

3) невиконання або неналежного виконання електропостачальником правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам;

4) необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником;

5) в інших випадках, передбачених правилами роздрібного ринку.

Визначення постачальника "останньої надії" здійснюється рішенням Кабінету Міністрів України за результатами конкурсу, проведеного у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник "останньої надії" оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті (ч. 6 ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Згідно з ч. 8, 9, 11 ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії», постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Постачальник "останньої надії" постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник "останньої надії" припиняє електропостачання споживачу.

Постачальник "останньої надії" має повідомити споживачу умови постачання, ціни на електричну енергію, а також про право споживача на вибір електропостачальника. Постачальник "останньої надії" зобов`язаний оприлюднити зазначену інформацію на своєму офіційному веб-сайті.

Згідно з п. 3.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 (далі по тексту - ПРРЕЕ), постачальник «останньої надії» надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі: банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника; завершення строку дії ліцензії, зупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника; невиконання або неналежного виконання електропостачальником Правил ринку. Правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам; необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання (припинення) договору з попереднім електропостачальником та в інших випадках, передбачених цими Правилами.

Відповідно до пп. 5.7 п. 5.4.2 ПРРЕЕ, постачальник "останньої надії" зобов`язаний оприлюднити та оновлювати на своєму офіційному веб-сайті Типовий договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", розміщувати на своєму офіційному веб-сайті інформацію щодо порядку укладення та приєднання споживача до договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», у тому числі з використанням електронної ідентифікації за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 1023-р, ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» та положень ПРРЕЕ, позивача - ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО", який діє на підставі Ліцензії на постачання електричної енергії споживачу, виданої постановою НКРЕКП від 01.2018 № 1344, на період з 01.01.2019 до 31.12.2024 визначено постачальником "останньої надії".

27.12.2018 позивачем - ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО", як постачальником «останньої надії», на своєму офіційному веб-сайті у мережі Інтернет за адресою www.uie.kiev.ua, було розміщено публічну оферту: Порядок приєднання до умов договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії»; Договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії»; Комерційну пропозицію, яка є Додатком № 1 до зазначеного договору; та Додаток 1 до Комерційної пропозиції.

За приписами ч. 1 ст. 45 ЗУ «Про ринок електричної енергії», розподіл електричної енергії здійснюється оператором системи розподілу (ОСР). Діяльність з розподілу електричної енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства.

Пунктом 10 постанови НКРЕКП від 06.11.2018 № 1344 визначено, що до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний ОСР.

Згідно з п. 6.2.4 ПРРЕЕ, адміністратор комерційного обліку повідомляє оператора системи та постачальника «останньої надії» про перелік споживачів, які переходять до постачальника «останньої надії».

Акціонерне товариство "Харківобленерго", яке діє на підставі Ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, відповідно до постанови НКРЕКП від 16.11.2018 № 1446, визначено, як ОСР згідно реєстру суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та на якого покладені функції адміністратора комерційного обліку.

Листом від 11.01.2021 за № 56к-01/04-107 АТ "Харківобленерго" надало позивачу - ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО" перелік споживачів, які переходять до останнього, як до постачальника «останньої надії», в якому окрім інших споживачів також міститься інформація про Вільшанську сільську раду Дворічанського району Харківської області, яку віднесено до категорії споживачів, постачання електричної енергії якому здійснюється постачальником «останньої надії» з січня 2021 року.

Матеріалами справи підтверджено, що Вільшанській сільській раді Дворічанського району Харківської області в період січень-лютий 2021 року поставлялась електрична енергія постачальником «останньої надії» - ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО" (позивачем)

Факт споживання електричної енергії споживачем - Вільшанською сільською радою підтверджується наданими позивачем до позовної заяви Звітами щодо фактичного (звітного) споживання корисного відпуску електричної енергії споживачем за січень-лютий 2021 року, складеними оператором системи розподілу АТ "Харківобленерго".

Таким чином, враховуючи фактичне споживання Вільшанською сільською радою електричної енергії, що була поставлена постачальником «останньої надії» - ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО", між ними, з огляду на приписи ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії», був укладений договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» (далі по тексту - Договір) шляхом приєднання споживача до умов вказаного Договору, що відповідає вимогам чинного законодавства України, а тому, з огляду на положення ст. 629 ЦК України, зазначений договір є обов`язковим для виконання обома сторонами.

Відповідно до п. 1.1 Договору, цей Договір є публічним договором приєднання споживача.

Згідно з п. 2.1 Договору, Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору, що зазначені в Додатку 1 до Договору (комерційна пропозиція).

Пунктом 5.8 Договору встановлено, що розрахунковим періодом за Договором є календарний місяць.

За умовами п. 5.10 Договору, оплата виставленого Постачальником рахунка за цим Договором має бути здійснена Споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання Споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

За умовами пп. 2 п. 6.2 Договору, Споживач зобов`язаний забезпечити своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору.

У відповідності до п. 4.1 Комерційної пропозиції № 3 від 07.06.2019 для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії», яка є Додатком № 1 до Договору (далі по тексту - Комерційна пропозиція), Споживач сплачує 100% від орієнтованої вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання Споживачем рахунку. У разі неотримання рахунку Споживач зобов`язується здійснити 100% оплату самостійно (без рахунку) на поточний рахунок Постачальника, зазначений у Договорі, не пізніше ніж за 1 банківський (робочий) день до початку розрахункового періоду, виходячи з прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді та діючої у розрахунковому періоді ціни на електричну енергію. Орієнтована вартість розраховується шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на ціну, за якою здійснюється постачання електричної енергії Постачальником. Прогнозований обсяг споживання електричної енергії визначається на підставі даних, отриманих Постачальником від Оператора системи розподілу (передачі).

Відповідно п. 4.2 Комерційної пропозиції, остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому періоді здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої Споживачем електричної енергії, зазначеної в Акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ.

Відповідно до п. 4.3 Комерційної пропозиції, рахунки вважаються отриманими Споживачем належним чином у разі їх направлення особистим врученням (нарочним) або із застосуванням послуг пошти на адресу Споживача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та/або на адресу, надану ОС Постачальнику. Датою отримання таких рахунків буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача на рахунку або супровідному листі, та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим або цінним листом). У разі направлення рахунків електронною поштою або із застосуванням інших засобів електронного зв`язку, датою отримання таких рахунків буде вважатися дата відправлення Постачальником відповідного електронного повідомлення (лист, факс та інше).

За приписами п. 4.4 Комерційної пропозиції, Акт купівлі-продажу електричної енергії складається на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії Споживачем, отриманих від Оператора системи розподілу (передачі). У разі наявності зауважень до Акту купівлі-продажу, споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії, по якому є розбіжності.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору позивачем - ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО" на підставі отриманих від АТ «Харківобленерго» даних були складені Акти купівлі-продажу електроенергії за січень та лютий 2021 року на загальну суму 31846,02 грн, а також рахунки на оплату за електричну енергію за вказаний період на загальну суму 31846,02 грн, які були направлені на електронну пошту споживача - Вільшанської сільської ради Дворічанського району Харківської області, зокрема:

- Акт № 005749 від 31.01.2021 за січень 2021 року на електричну енергію в обсязі 4482 кВт*год на суму 18392,35 грн (з ПДВ); рахунок № 000004398726/19/О01/11565 від 17.02.2021 за січень 2021 року на суму 18392,35 грн (з ПДВ); вказані Акт та рахунок направлені споживачу електронним листом від 22.02.2021;

- Акт № 009443 від 28.02.2021 за лютий 2021 року на електричну енергію в обсязі 3535 кВт*год на суму 13453,67 грн (з ПДВ); рахунок № 000004398726/19/О02/15006 від 15.03.2021 за лютий 2021 року на суму 13453,67 грн (з ПДВ); вказані Акт та рахунок направлені споживачу електронним листом від 17.03.2021.

Водночас, як зазначає у позові відповідач та підтверджується матеріалами справи, відповідно до Рішення Дворічанської селищної ради від 08.12.2020 № 09-VIII, Вільшанська сільська рада була реорганізована шляхом приєднання до Дворічанської селищної ради (код ЄДРПОУ 04397037), що підтверджується, зокрема наданою позивачем до матеріалів позову копією листа Дворічанської селищної військової адміністрації Куп`янського району Харківської області від 18.01.2024 № 94, а також наявним у справі Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що Вільшанську сільську раду Дворічанського району Харківської області, код ЄДРПОУ 04398726, припинено як юридичну особу на підставі рішення щодо реорганізації, запис від 02.07.2021 за № 1004551120005000224.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», відповідно до абз. 1 п. 71 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Харківської області згідно з додатком, відповідно до якого адміністративним центром Дворічанської селищної ради визначено смт Дворічна та включено до складу Дворічанської селищної ради, зокрема Вільшанську сільську раду.

У відповідності до пп. 4 п. 61 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої територіальної громади з урахуванням особливостей, визначених підпунктами 5 і 6 цього пункту.

Частиною 1 ст. 56 ГК України передбачено, що суб`єкт господарювання (господарська організація) може бути утворена за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і фізичних осіб шляхом заснування нової господарської організації, злиття, приєднання, виділу, перетворення діючої (діючих) господарської організації (господарських організацій) з додержанням вимог законодавства.

Відповідно до ч. 1 та 5 ст. 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно з ч. 3 ст. 105 ЦК України, учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Суд зазначає, що при реорганізації юридичної особи відбувається універсальне правонаступництво, тобто правонаступництво, при якому все майно особи як сукупність прав та обов`язків, які їй належать, переходить до правонаступника чи правонаступників, при цьому переходять усі окремі права та обов`язки, які належали на момент правонаступництва правопопереднику незалежно від їх виявлення на той момент.

Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов`язків, а усієї їх сукупності.

За приписами ст. 107 ЦК України, якою закріплено порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення, передбачено право (а не обов`язок) кредитора вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов`язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов`язання, або забезпечення виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом. Після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Порушення положень ч. 2, 3 цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.

Отже, з аналізу положень ст. 107 ЦК України вбачається, що при реорганізації (злитті, приєднанні або перетворенні) юридичних осіб перехід прав і обов`язків до новоутвореної юридичної особи відбувається на підставі передавального акта. При цьому, правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий. А тому при реорганізації шляхом приєднання (як у даній справі) не має значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків, адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків.

За таких обставин, відповідач - Дворічанська селищна рада Куп`янського району Харківської області є єдиним правонаступником Вільшанської сільської ради Дворічанського району Харківської області, який прийняв усе майно та всі зобов`язання правопопередника, в тому числі зобов`язання щодо оплати електричної енергії, яка була поставлена йому в період з січня по лютий 2021 року на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".

Враховуючи викладене, позивач - ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО" звернувся до відповідача - Дворічанської селищної ради Куп`янського району Харківської області із Вимогою від 22.12.2023 за № 44/11-006643 про сплату заборгованості за спожиту Вільшанською сільською радою Дворічанського району Харківської області електричну енергію на суму 31846,02 грн та нарахованих на прострочену суму боргу пені, річних та інфляційних. Вказану вимогу направлено електронним листом від 17.01.2024 на офіційну електронну пошту відповідача разом з доданими до неї Актами купівлі-продажу електроенергії за січень та лютий 2021 року на загальну суму 31846,02 грн та рахунками на оплату за електричну енергію за вказаний період на загальну суму 31846,02 грн.

У відповідь на зазначену Вимогу позивач отримав від відповідача - Дворічанської селищної ради Куп`янського району Харківської області лист від 18.01.2024 № 94, в якому останній не заперечує проти наявності у нього обов`язку з оплати електричної енергії, яка була поставлена Вільшанській сільській раді в період з січня по лютий 2021 року на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", але повідомляє про неможливість здійснити оплату за Вимогою від 22.12.2023 за № 44/11-006643 у зв`язку з тим, що в наданих до цієї вимоги актах та рахунках вказано реквізити платника - Вільшанської сільської ради, а також у зв`язку з тим, що заборгованість виникла у минулих бюджетних періодах, а відтак, її погашення є можливим лише за рішенням суду.

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також інші юридичні факти.

За змістом ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України).

Господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також як наслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання (ст. 174 ГК України).

Згідно з ч. 1-3 ст. 180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ч. 1 ст. 181 ГК України).

Таким чином, з аналізу вищезазначених норм вбачається, що у разі недотримання сторонами письмової форми правочину (за умови, що законом не вимагається обов`язкове укладення договору в письмовій формі), для з`ясування факту його вчинення та змісту слід виходити з приписів ч. 2 ст. 205 ЦК України та ч. 1 ст. 181 ГК України. При цьому, поведінка сторін, що засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (схвалення правочину), може бути виражена в будь-якій формі, що однозначно свідчить про волю сторони на визнання правочину, зокрема, за допомогою здійснення конклюдентних дій, наприклад, прийняттям виконання, здійсненням розрахунків тощо.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

За приписами ч. 1 ст. 265 ГК України, ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник) зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 57 Закону України «Про ринок електричної енергії», електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів (п. 1 ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Як вже зазначалося вище, відповідач - Дворічанська селищна рада Куп`янського району Харківської області листом від 18.01.2024 № 94 повідомив про неможливість здійснити оплату за Вимогою від 22.12.2023 за № 44/11-006643 про сплату заборгованості за спожиту Вільшанською сільською радою Дворічанського району Харківської області електричну енергію на суму 31846,02 грн та нарахованих на прострочену суму боргу пені, річних та інфляційних у зв`язку з тим, що в наданих до цієї вимоги актах та рахунках вказано реквізити платника - Вільшанської сільської ради, а також у зв`язку з тим, що заборгованість виникла у минулих бюджетних періодах, а відтак, її погашення є можливим лише за рішенням суду.

Тим самим, відповідач підтвердив наявність у нього обов`язку з оплати електричної енергії, спожитої Вільшанською сільською радою Дворічанського району Харківської області в період з січня по лютий 2021 року на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", та нарахованих на прострочену суму боргу пені, річних та інфляційних.

За приписами ст. 525-526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

На підставі викладеного, враховуючи, що в матеріалах справи станом на момент ухвалення судом даного рішення відсутні докази сплати первісним Споживачем -Вільшанською сільською радою Дворічанського району Харківської області чи його правонаступником - Дворічанською селищною радою Куп`янського району Харківської області (відповідачем) заборгованості за спожиту електричну енергію за період з січня по лютий 2021 року на суму 31846,02 грн, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 31846,02 грн заборгованості за поставлену електричну енергію є обґрунтованими та доведені належними і допустимими доказами, тому суд задовольняє позовні вимоги в цій частині в повному обсязі.

Також у зв`язку порушенням виконання грошового зобов`язання позивач просить стягнути з відповідача 4973,98 грн пені, 16649,61 грн 15% річних та 15316,57 грн інфляційних втрат.

Згідно з ч. 1 ст. 610 та п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Початком відліку періоду прострочення зобов`язання (моментом прострочення) у відповідності до ст. 253 ЦК України, є день, наступний після визначеної (кінцевої) дати виконання цього зобов`язання.

За приписами п. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частинами 1-3 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Частиною 1 ст. 625 ЦК визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, з аналізу ст. 625 ЦК України вбачається, що право на звернення з позовними вимогами про стягнення коштів на підставі ч. 2 зазначеної статті виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання.

За змістом ч. 3 ст. 11, ч. 1 ст. 13 ЦК України, цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Цивільні права особа здійснює в межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Частиною 2 ст. 4 ЦК України передбачено, що цей Кодекс є основним актом цивільного законодавства України.

Відповідно до правового висновку, сформульованого Великою Палатою Верховного Суду, зокрема в постановах: від 09.02.2021 у справі № 520/17342/18, від 07.07.2020 у справі № 296/10217/15-ц та від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Пунктом 5.11 Договору передбачено, що в разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором, Постачальник має право вимагати сплати пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим Договором. Споживач має сплатити за вимогою Постачальника пеню в розмірі, яка зазначається в комерційній пропозиції.

Згідно з п. 6.1 Комерційної пропозиції (яка є Додатком № 1 до Договору), Постачальник має право нарахувати Споживачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Відповідно до п. 13.1 Комерційної пропозиції, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання припиняється через один рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Також, за умовами п. 7.4 Комерційної пропозиції, Споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу Постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також п`ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

Зважаючи на викладене, перевіривши наведені позивачем у позовній заяві розрахунки пені, 15% річних та інфляційних втрат шляхом здійснення власного розрахунку, суд дійшов висновку, що вказані розрахунки є вірними, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 4973,98 грн пені, 16649,61 грн 15% річних та 15316,57 грн інфляційних втрат є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, тому суд задовольняє позовні вимоги в цій частині в повному обсязі.

Згідно зі ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Здійснюючи розподіл судових витрат суд зазначає таке.

За приписами п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір, що складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 встановлено у розмірі 3028,00 грн.

Позивачем у позовній заяві заявлено позовні вимоги майнового характеру на загальну суму 68786,18 грн, отже за подання до суду зазначеної позовної заяви справляється судовий збір у мінімальному розмірі, встановленому ст. 4 Закону України "Про судовий збір", а саме: у розмірі 3028,00 грн. Позивачем при поданні позовної заяви надано суду належні докази про сплату судового збору, який зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України, що підтверджується відповідною Випискою про зарахування судового збору.

З огляду на зазначене, враховуючи, що позовні вимоги судом задоволені в повному обсязі, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України на відповідача покладаються витрати щодо сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ст. 2, ч. 3 ст. 13, ст. 73-74, 76-79, 86, п. 2 ч. 1 ст. 129, ст. 236-242, 252 ГПК України, ст. 4 Закону України "Про судовий збір", суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дворічанської селищної ради Куп`янського району Харківської області (62702, Харківська обл., Куп`янський р-н, смт Дворічна, вул. Слобожанська, буд. 8, код ЄДРПОУ 04397037) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 85, код ЄДРПОУ 19480600, на рахунок IBAN НОМЕР_1 в АТ "Ощадбанк") 31846,02 грн заборгованості за поставлену електричну енергію.

3. Стягнути з Дворічанської селищної ради Куп`янського району Харківської області (62702, Харківська обл., Куп`янський р-н, смт Дворічна, вул. Слобожанська, буд. 8, код ЄДРПОУ 04397037) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 85, код ЄДРПОУ 19480600, на рахунок IBAN UA458201720355340299019480600 в ГУ ДКСУ у Київській області) 4973,98 грн - пені, 16649,61 грн - 15% річних; 15316,57 грн - інфляційних втрат, а також 3028,00 грн витрат по сплаті судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з врахуванням п. 4 Прикінцевих Положень ГПК України та п. 17.5 Перехідних Положень ГПК України.

Повний текст рішення складено і підписано 04.12.2024.

Суддя Н.А. Новікова