Ухвала

від 04.12.2024 по справі 922/4226/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

04.12.2024м.ХарківСправа № 922/4226/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.,

розглянувши заяву про видачу судового наказу

заявникТовариство з обмеженою відповідальністю "Шерхан Транс" (61054, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120) боржникТовариство з обмеженою відповідальністю "Агросиметрія" (63813, Харківська обл., Ізюмський р-н, с. Першотравневе, вул. Сентюріна, 14) про стягнення 28570.04 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Шерхан Транс" (заявник) надало Господарському суду Харківської області через систему "Електронний суд" заяву від 27.11.2024 про видачу судового наказу, в якій просить видати судовий наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросиметрія" на свою користь 26472,10 грн - основний борг, 1053,10 грн пеню, 1044,84 грн інфляційне збільшення боргу; суми судового збору у розмірі 302,80 грн.

Заяву обґрунтовано невиконанням боржником своїх зобов`язань за договором №29/07/1-ТР про надання транспортних послуг від 29.07.2024 щодо оплати наданих послуг з перевезення вантажу згідно з актами наданих послуг №3107/02 від 31.07.2024 на суму 19472,10 грн та №3107/3 від 31.07.2024 на суму 7000,00 грн.

Господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема, наказного провадження (ч. 1, 2, 4 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Підстави та порядок видачі судового наказу врегульовано положеннями розділу ІІ ГПК України.

Так, статтею 147 ГПК України унормовано, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці.

Виходячи з загальних засад наказного провадження та встановленого порядку розгляду заяви про видачу судового наказу, наказне провадження у господарському судочинстві забезпечує можливість стягнення грошової заборгованості, наявність та безспірність якої підтверджується доданими до заяви документами.

Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 1 ст. 148 ГПК України).

Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій статті 148 ГПК України, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом частини 2 статті 625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму заборгованості та 3% річних є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Інфляційні втрати не є заборгованістю та не передбачені договором №29/07/1-ТР про надання транспортних послуг від 29.07.2024.

Таким чином, передбачене законом право кредитора вимагати сплати інфляційних витрат та процентів річних є додатковими способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних затрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору, що ґрунтується на вимогах закону, а не договору.

Заявник у наданій заяві просить стягнути з боржника на свою користь не тільки заборгованість за договором, а ще й штрафні санкції пеню та інфляційні втрати.

Вимоги заявника про стягнення з боржника пені та інфляційних втрат не відповідають приписам ст. 148 ГПК України, оскільки не відносяться до заборгованості, з якими він має право звернутися до суду в наказному провадженні.

Згідно з п. 3 ч. 1, 2 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу. Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Відповідно до частини 2 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. п. 3 - 6 ч. 1 ст. 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Керуючись статтями 12, 147, 148, 150, 152, 153, 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Шерхан Транс" у видачі судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросиметрія" пені у сумі 1053,10 грн та інфляційних втрат у сумі 31181,92 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Порядок і строк її оскарження передбачено ст. 255 - 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено та підписано 04.12.2024.

СуддяОльшанченко В.І.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.