Рішення

від 25.11.2024 по справі 922/2185/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2024м. ХарківСправа № 922/2185/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

при секретарі судового засідання Красовському В.С.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковчег Сервіс" (61103, м. Харків, пр. Науки, 77, літ. А-18-20) простягнення 551687,02 грн,за участю представників:

позивача - Жилка С.Е.;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада (позивач) надала Господарському суду Харківської області позовну заяву від 28.05.2024 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковчег Сервіс" (відповідач), в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковчег Сервіс" на користь Харківської міської ради 551687,02 грн за використання земельної ділянки по вул. Клочківській - ріг вул. Космічної у м. Харкові з кадастровим номером 6310136300:06:005:0020 за період з 17.03.2019 по 27.12.2019 та судовий збір у сумі 8275,31 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує безпідставним збереженням відповідачем коштів за використання земельної ділянки по вул. Клочківській - ріг вул. Космічної у м. Харкові з кадастровим номером 6310136300:06:005:0020 за період з 17.03.2019 по 27.12.2019, посилаючись при цьому на статті 1212 - 1214 ЦК України.

Ухвалою від 01.07.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №922/2185/24 за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 22 липня 2024 року о 14:00 год, у яке викликав представників сторін.

Протокольною ухвалою від 22.07.2024 суд відклав підготовче засідання на 05.08.2024 о 14:00 год.

05.08.2024 підготовче засідання не відбулося через перебування судді у відпустці.

Після виходу судді з відпустки ухвалою від 27.09.2024 суд продовжив строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та призначив підготовче засідання на 07.10.2024 о 15:00 год.

Однак, 07.10.2024 підготовче засідання не відбулося через перебування головуючого судді у відпустці.

Після виходу судді з відпустки ухвалою від 29.10.2024 суд призначив судове засідання на 11.11.2024 о 14:30 год, в яке викликав учасників справи та визнав явку уповноважених представників учасників справи обов`язковою.

11.11.2024 суд закрив підготовче провадження та призначення справи до судового розгляду на 25.11.2024 об 11:30 год, визнав явку учасників справи в судове засідання обов`язковою.

Представник позивача підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 25.11.2024 не з`явився, про причини не повідомив, хоча відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.07.2024 про відкриття провадження у справі №922/2185/24 відповідачу був встановлений строк для подачі: відзиву на позов та доказів; строк для подання заперечень на відповідь позивача на відзив.

З метою повідомлення, зокрема, відповідача про відкриття провадження у цій справі та надання останнім можливості реалізувати власні процесуальні права, суд засобами поштового зв`язку на його юридичну адресу, зазначені у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань направив копію ухвали від 01.07.2024 про відкриття провадження у справі №922/2185/24.

Зазначена ухвала повернулася до суду з відміткою пошти про відсутність адресата за вказаною адресою.

Відповідач відзив на позов та будь-які докази не надав.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, хоча відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи.

Водночас, суд зазначає, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин (названу правову позицію висловлено в численних постановах Верховного Суду, у тому числі від 28.01.2019 у справі №915/1015/16 та від 12.03.2019 у справі №923/1432/15).

Ухвала Господарського суду Харківської області від 01.07.2024 про відкриття провадження у цій справі була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 03.07.2024.

Крім того, ухвала Господарського суду Харківської області від 01.07.2024 про відкриття провадження у справі №922/2185/24 була опублікована на офіційному веб-порталі судової влади України.

З урахуванням викладеного, суд виконав процесуальний обов`язок щодо повідомлення відповідача про відкриття провадження у цій справі, а останній в розумінні вимог ст. 120 ГПК України вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд судом справи.

Враховуючи те, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду зазначеної справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності його представника за наявними в ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 та ч. 1 ст. 202 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових правна нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 19.03.2024 №370488206 право власності на об`єкт незавершеного будівництва, конструкції сімнадцяти поверхів двадцяти двох поверхової частини адміністративно-торгівельного центру Ковчег по вул. Клочківській - ріг вул. Космічної з 23.08.2017 зареєстроване за ТОВ "Ковчег Сервіс" на підставі акту приймання-передачі внеска до статутного капіталу від 22.08.2017 б/н, виданий: ТОВ ДПП ГРУПП, ТОВ "Ковчег Сервіс"; протоколу від 21.08.2017 №1 виданого "Ковчег Сервіс".

Вищевказані нежитлові будівлі розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 6310136300:06:005:0020.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-6301280012014 від 03.09.2014, земельна ділянка площею 0,5482 га з кадастровим номером 6310136300:06:005:0020 по вул. Клочківській ріг вул. Космічній у м. Харкові знаходиться у комунальній власності. Вищевказана ділянка належить до земель житлової та громадської забудови. Вид використання: для будівництва адміністративно-торговельного центру з прибудованою закритою автостоянкою (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації). Державна реєстрація вказаної земельної ділянки здійснена 16.02.2005.

Таким чином, земельна ділянка за адресою: м. Харків, вул. Клочківська ріг вул. Космічної, сформована як об`єкт цивільних прав 16.03.2005, тобто з моменту присвоєння їй кадастрового номеру та реєстрації в Державному земельному кадастрі, що погоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 29.01.2019 у справах №922/3780/17 та №922/536/18, від 11.02.2019 у справі №922/391/18, від 12.04.2019 у справі №922/981/18, від 29.05.2020 у справі №922/2843/19.

Право комунальної власності на земельну ділянку площею 0,5482 га з кадастровим номером 6310136300:06:005:0020 по вул. Клочківській - ріг вул. Космічної у м. Харкові зареєстровано за Харківською міською радою 13.01.2016 за номером 12947241, про що свідчить інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна №370488206 від 19.03.2024.

Враховуючи відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами прав на земельну ділянку площею 0,5482 га по вул. Клочківській ріг вул. Космічної у м. Харкові з кадастровим номером 6310136300:06:005:0020, та з урахуванням статей 12, 80, 83 Земельного кодексу України вказана земельна ділянка перебуває у власності Харківської міської ради, що також підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-6301280012014 від 03.09.2014.

Згідно з листом Головного управління ДПС у Харківській області №26203/5/20-40-04-02-12 від 19.12.2023 ТОВ "Ковчег Сервіс" плату за використання земельної ділянки по вул. Клочківській ріг вул. Космічної у м. Харкові у період за січень-листопад 2019 року не нараховувало.

За даними податкових декларацій з плати за землю ТОВ "Ковчег Сервіс" за грудень 2019 року задекларовано та сплачено 4171,51 грн.

При цьому, з рішення Господарського суду Харківської області від 16.07.2024 у справі №922/1211/24 убачається, що 4171,51 грн було враховано при визначені розміру заборгованості з орендної плати за період з 28.12.2019 по 28.02.2022.

19.03.2024 Інспекцією з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності Департаменту земельних відносин Харківської міської ради на підставі ч. 2 ст. 83 та ст. 187 Земельного кодексу України проведено комплекс перевірочних заходів щодо додержання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки (кадастровий номер 6310136300:06:005:0020), яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Клочківська ріг вул. Космічної.

Обстеженням на місцевості встановлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 6310136300:06:005:0020, площею 0,5482 га по вул. Клочківській - ріг вул. Космічної у м. Харкові, знаходиться об`єкт незавершеного будівництва, конструкції сімнадцяти поверхів двадцяти двох поверхової частини адміністративно-торгівельного центру Ковчег, право власності на який зареєстровано за ТОВ "Ковчег Сервіс".

За результатами обстеження складений акт обстеження земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. Клочківська ріг вул. Космічної (кадастровий номер 6310136300:06:005:0020) від 19.03.2024.

Як зазначає позивач, набувши право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці комунальної форми власності, у встановленому законодавством порядку не оформив належним чином речового права на вказану земельну ділянку у період з 17.03.2019 по 27.12.2019, внаслідок чого зберіг за рахунок Харківської міської ради, як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно, а саме грошові кошти у розмірі орендної плати.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 80 Земельного кодексу України (далі ЗК України) суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Згідно зі статтями 122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі продажу права оренди земельної ділянки.

В силу ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп. 14.1.72, 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Частиною 1 статті 93 та статтею 125 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 ЗК України).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

Оскільки відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Як встановлено судом, право власності право власності на об`єкт незавершеного будівництва, конструкції сімнадцяти поверхів двадцяти двох поверхової частини адміністративно-торгівельного центру Ковчег по вул. Клочківській - ріг вул. Космічної з 23.08.2017 зареєстроване за ТОВ "Ковчег Сервіс".

Вищезазначений об`єкт нерухомого майна розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 6310136300:06:005:0020 по вул. Клочківській - ріг вул. Космічної у м. Харкові.

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується ЗК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (ч. 2 ст. 120 ЗК України).

Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку в разі набуття права власності на нерухомість.

Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт "е" частини 1 статті 141 ЗК України).

При цьому, істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти, крім об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації (ч. 6 ст. 120 ЗК України).

Таким чином, нормами статті 120 ЗК України закріплено загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований, а у випадку переходу права власності на жилий будинок, будівлю або споруду право на земельну ділянку виникає у набувача одночасно із виникненням права на зведені на ній об`єкти.

Отже, за змістом вказаних положень право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

При цьому, з огляду на приписи частини 2 статті 120 ЗК України, не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

Однак, з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.

Як свідчать матеріали справи, відповідач в період з 17.03.2019 по 27.12.2019 належним чином не оформив право користування земельною ділянкою, на якій розташований об`єкт незавершеного будівництва, та не уклав з Харківською міською радою відповідного договору оренди.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберіг), або вартість цього майна.

Збитки за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів та безпідставно набуте майно мають різну правову природу і підпадають під різне нормативно-правове регулювання. Втім на відміну від збитків, для стягнення яких підлягає доведенню наявність складу правопорушення, а саме таких складових як: шкода, протиправна поведінка її заподіювача, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, а також вина, для висновків про наявність підстав для повернення безпідставно набутих коштів є встановлення обставин набуття або збереження майна (коштів) за рахунок іншої особи (потерпілого) та те, що набуття або збереження цього майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Підставами позову у цій справі є обставини безпідставного збереження відповідачем майна (коштів) за рахунок позивача, а саме використання земельної ділянки без укладання договору оренди, а не обставини заподіяння відповідачем шкоди власнику землі (позивачу).

Відтак, щодо моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Разом з тим, положеннями частин 1, 2 статті 1212 ЦК України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Таким чином, предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Так, зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов:

а) набуття або збереження майна;

б) набуття або збереження такого майна за рахунок іншої особи;

в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави є:

1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого);

2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна у іншої особи (потерпілого);

3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого;

4) відсутність правової підстави для зміни майнового стану цих осіб.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що зобов`язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов.

По-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння.

По-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.

По-третє, обов`язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (ст. 11 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Відсутністю правової підстави вважають такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Загальна умова ч. 1 ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі ст. 1212 ЦК України тільки за наявності ознак безпідставності такого виконання.

Так, з моменту оформлення відповідачем права власності на об`єкт незавершеного будівництва, розташований на спірній земельній ділянці з кадастровим номером 6310136300:06:005:020 по вул. Клочківській ріг вул. Космічної у м. Харкові, зобов`язання відповідача звелось до укладення договору оренди земельної ділянки, на якій розташована відповідна нежитлова будівля з власником цієї земельної ділянки.

Зі змісту глави 15, ст. 120, 125 ЗК України та положень ст. 1212 ЦК України вбачається, що за весь період з дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна аж до моменту оформлення його власником прав на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

При врегулюванні спору у межах кондиційних правовідносин не мають значення та не підлягають встановленню обставини в якому саме порядку землекористувач має намір/оформив у подальшому право користування земельною ділянкою, яким чином триває/тривала процедура оформлення та наявність вини учасників кондиційних правовідносин.

Статтею 206 ЗК України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Положення статей 120 ЗК України та 377 ЦК України застосовуються виключно у випадках наявності діючого договору оренди землі.

Судом встановлено, що в порушення вимог статей 120 ЗК та 377 ЦК України відповідач в період з 17.03.2019 по 27.12.2019 користувався земельною ділянкою по вул. Клочківській ріг вул. Космічної у м. Харкові з кадастровим номером 6310136300:06:005:0020, на якій розташований об`єкт незавершеного будівництва належний йому на праві власності, без укладання договору оренди з власником відповідної земельної ділянки.

Набуття відповідачем права власності на об`єкт незавершеного будівництва породжує право користування земельною ділянкою, розташованою під такими об`єктом нерухомого майна.

Проте, користування земельною ділянкою в Україні є платним. Доказів звільнення відповідача від такої плати за землю останнім до суду не надано.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташовано цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладення договору оренди, внаслідок чого її власник недоотримує дохід у вигляді орендної плати, за своїм змістом є кондикційними.

Отже, відповідач як фактичний користувач спірної земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 13.02.2019 у справі №320/5877/17, постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі №912/1188/17, від 21.01.2019 у справі №902/794/17, від 29.01.2019 у справі №922/536/18.

Слід зауважити, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (ч. 1 ст. 79 ЗК України).

Статтею 189 ЗК України передбачено, що самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється, зокрема, міськими радами.

Згідно з ч. 1, 3, 4, 9 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Про необхідність застосування ст. 79-1 ЗК України та положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" при розгляді позову про стягнення безпідставно збережених коштів у виді недоотриманої орендної плати неодноразово зазначалося Верховним Судом, зокрема у постановах від 29.01.2019 у справах №922/3780/17 та №922/536/18, від 11.02.2019 у справі №922/391/18, від 12.04.2019 у справі №922/981/18 та від 12.06.2019 у справі №922/902/18, в яких міститься висновок про те, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є земельна ділянка, за фактичне користування якою Харківська міськрада просить стягнути безпідставно збережені кошти, сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові.

Об`єктом оренди може бути земельна ділянка, яка сформована як об`єкт цивільних прав (аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №916/2948/17 та від 09.04.019 у справі №922/652/18).

Так, судом встановлено, що земельна ділянка площею 0,5482 га з кадастровим номером 6310136300:06:005:0020 по вул. Клочківській ріг вул. Космічної у м. Харкові сформована як об`єкт цивільних прав 16.03.2005.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку безпідставно збережених коштів, останній здійснює розрахунки як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи відповідач є платником земельного податку за земельну ділянку площею 0,5482 га з кадастровим номером 6310136300:06:005:0020 по АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 4.3 Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 №41/08 (зі змінами та доповненнями), розмір орендної плати на період будівництва та реконструкції об`єктів встановлено на рівні 3% від нормативної грошової оцінки.

Згідно з інформацією з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 03.09.2014 №НВ-6301280012014, земельна ділянка площею 0,5482 га з кадастровим номером 6310136300:06:005:0020 по вул. Клочківська ріг вул. Космічної у м. Харкові має вид використання: для будівництва адміністративно-торгівельного центру з прибудованою закритою автостоянкою (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації).

Вищевказана інформація щодо земельної ділянки також відображена у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за №2374/176-19 від 05.11.2019.

Із урахуванням вищенаведеного відповідач використовує земельну ділянку площею 0, 5482 га з кадастровим номером 6310136300:06:005:0020 по вул. Космічна ріг вул. Космічної у м. Харкові саме для будівництва об`єкта нерухомого майна, тому на цій підставі застосована ставка річної орендної плати із значенням 3%.

Рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 №1209/13 була затверджена технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, яка застосовується з 01.01.2014 по 31.12.2019.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України Про оцінку земель витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Так, результатом нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу (Держгеокадастру та його територіальних органів), який веде відповідний облік згідно з Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 (далі - Порядок №1051).

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

Отже, технічна документація на конкретну земельну ділянку, яка виготовляється на замовлення землекористувача (власника), відповідно до статті 20 Закону України Про оцінку земель, є джерелом інформації про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки.

Згідно з п. 289.1, 289.2 ст. 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за певною формулою.

Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки - підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж установлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України.

Здійснюючи розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати Харківська міська рада використовувала витяг з Технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 05.11.2019 №2374/176-19, виданого Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області.

Відповідно до витягу від 05.11.2019 №2374/176-19 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:06:005:0020 на 2019 рік становить 23589375,00 грн.

З огляду на те, що відповідач у період з 17.03.2019 по 27.12.2019 не сплачував за користування спірною земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, Харківською міською радою був розрахований розмір безпідставно збережених коштів, як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності, у формі орендної плати за землю, яка нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та місцевого самоврядування за користування земельною ділянкою.

Так, в період з 17.03.2019 по 27.12.2019 розмір орендної плати в місяць, який підлягав сплаті, становив 551687,02 грн. (який складається з нормативної грошової оцінки 23589375 грн, ставки річної орендної плати 3%, коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов 1, коефіцієнту розміру земельної ділянки 1).

Згідно з листом Головного управління ДПС у Харківській області №26203/5/20-40-04-02-12 від 19.12.2023 та рішенням Господарського суду Харківської області від 16.07.2024 у справі №922/1211/24 ТОВ "Ковчег Сервіс" плату за використання земельної ділянки по вул. Клочківській ріг вул. Космічної у м. Харкові у період з 17.03.2019 по 27.12.2019 не здійснювало.

Отже, за період з 17.03.2019 по 27.12.2019 ТОВ "Ковчег Сервіс" мало би сплатити до бюджету 551687,02 грн, однак не сплатило.

Розрахунок зазначеної суми здійснено згідно з даними, наявними у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 05.11.2019 №2374/176-19.

Положення Харківської міської ради про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові є загальнодоступними та розміщені на офіційному сайті Харківської міської ради.

Отже, внаслідок використання відповідачем вищевказаної земельної ділянки без укладення договору оренди землі, територіальна громада міста Харкова, в особі Харківської міської ради, позбавлена можливості отримати дохід у такому розмірі від здачі земельної ділянки в оренду, чим порушені охоронювані законом права та інтереси позивача щодо неодержаного майна у розмірі орендної плати за землю.

Вказана правова позиція Харківської міської ради узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, та яка прийнята за результатами розгляду аналогічних правовідносин щодо врегулювання спору, що виник з приводу фактичного користування земельною ділянкою без укладення договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати.

Так, у п. 65 вказаної постанови Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Пунктом 2.4 Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 №41/08, (зі змінами та доповненнями) встановлено, що застосування коефіцієнтів складних інженерно-геологічних умов (Кі) та обмеженого використання (Кг) здійснюється за ініціативою орендаря на підставі наданих ним документів, які свідчать про наявність обставин, що дають право на використання вказаних коефіцієнтів (експертні висновки територіальної організації в галузі інженерних вишукувань для будівництва, спеціалізованих установ та організацій, довідки державних та інших уповноважених органів, висновки (довідки) підприємств, установ та організацій, які експлуатують об`єкти, навколо (уздовж) яких встановлені охоронні зони, тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008).

Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню повністю у сумі 551687,02 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 17.03.2019 по 27.12.2019.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір належить стягнути з відповідача на користь Харківської міської ради пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

У зв`язку з знаходженням судді у відпустці з 29.07.2024 по 23.11.2024, суд був вимушений вийти за межі строків, встановлених статтями 177, 195 ГПК України.

Керуючись ст. 11, 82, 83, 377, 1212 - 1214 ЦК України, ст. 80, 93, 96, 120, 122 125, 126, 206 ЗК України, ст. 14, 73, 74, 76 - 80, 86, 123, 129, 165, 178, 202, 233, 237, 238 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковчег Сервіс" (61103, м. Харків, пр. Науки, 77, літ. А-18-20. Код ЄДРПОУ 41535589) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7. Код ЄДРПОУ 04059243) безпідставно збережені кошти за використання земельної ділянки по вул. Клочківській - ріг вул. Космічної у м. Харкові з кадастровим номером 6310136300:06:005:0020 за період з 17.03.2019 по 27.12.2019 у розмірі орендної плати у сумі 551687,02 грн та судовий збір у сумі 8275,31 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено "04" грудня 2024 р.

СуддяВ.І. Ольшанченко

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.