Рішення

від 03.12.2024 по справі 924/747/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2024 р. Справа № 924/747/24

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Музики М.В., за участю секретаря судового засідання Крупської В.В., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут", м. Хмельницький

до приватного підприємства "Фірма "Деметра", с. Кам`янка Кам`янець-Подільського району Хмельницької області

про стягнення 425 471,40 грн. заборгованості,

представники сторін:

позивача: Зарецька Т.Л. - на підставі наказу №6-1 від 02.01.2020 року (в режимі ВКЗ);

відповідача: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача 425 471,40 грн. заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу від 26.01.2022 року. Вимоги мотивує неналежним виконанням ПП «Фірма «Деметра» своїх зобов`язань з своєчасної та повної оплати спожитої від позивача електроенергії.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 12.08.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 22.10.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Ухвалами суду від 29.10.2024 року та 19.11.2024 року судові засідання відкладались для повідомлення відповідача.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні 03.12.2024 року вимоги позову підтримала, наполягає на їх задоволенні.

Відповідач не скористався правом участі свого представника під час судового розгляду спору, відзиву на позов не подав, причин не вказав, жодних клопотань від нього не надходило.

Суд враховує, що за умовами абзацу першого частини шостої ст. 6 ГПК України юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Відповідно до частини одинадцятої ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

У відповідача відсутній електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).

Так, нормами частини четвертої ст. 89 Цивільного кодексу України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини першої ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно із частиною першою ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає (частина сьома ст. 120 ГПК України).

На виконання викладених приписів ГПК України, з огляду на відсутність у ПП "Фірма "Деметра" зареєстрованого електронного кабінету в ЄСІТС, судом надсилались ухвали у даній справі на зареєстроване в ЄДРЮО, ФОП та ГФ місцезнаходження відповідача.

Проте, ухвали суду у справі №924/747/24 повернуті відділенням поштового зв`язку по причині відсутності адресата.

Стаття 242 ГПК України визначає, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Оскільки ухвали суду у даній справі надсилались на зареєстроване місцезнаходження відповідача та повернуті у зв`язку з відсутністю адресата, при цьому, ПП «Фірма «Деметра» не повідомило про іншу адресу для надіслання кореспонденції, судові рішення у справі №924/747/24 вважаються врученими відповідачу.

Окрім того, суд повідомляв представника відповідача директора Старостку Ю.В. про розгляд справи, час та місце судових засідань засобами телефонного зв`язку, здійснював надіслання ухвал суду на електронну адресу останнього, зазначену ПП «Фірма «Деметра» у заяві-приєднанні до договору про постачання електричної енергії споживачу від 26.01.2022 року. Також судом розміщувались оголошення про час та місце судових засідань у даній справі на сайті Судової влади України.

Таким чином, судом вжито всіх можливих заходів для повідомлення відповідача про судовий розгляд справи №924/747/24, час та місце судових засідань.

Відповідно до частини другої ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у частині дев`ятій ст. 165 ГПК України.

Стаття 161 ГПК України регламентує, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, судом, в межах наданих йому повноважень, створені усі належні умови для надання доказів.

Відтак суд доходить висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів частини дев`ятої ст. 165 та частини другої ст. 178 ГПК України.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

26.01.2022 р. відповідачем подано ТОВ "Хмельницькенергозбут" заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу №22301113 (далі - договір), згідно якої споживач, керуючись ст.ст. 631, 633, 634, 642 Цивільного кодексу України, Правилами роздрібного ринку електричної енергії, ознайомившись із умовами договору про постачання електричної енергії споживачу на сайті ТОВ "Хмельницькенергозбут", приєднався до договору на умовах комерційної пропозиції постачальника № 1С/1Р. Початок постачання з 27.01.2022 року.

Вказаний договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим не побутовим споживачам постачальником універсальних послуг та укладається сторонами з урахуванням статей 631, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до умов цього договору.

Укладення цього договору можливе шляхом підписання заяви-приєднання, оплати виставленого рахунка, за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов у цілому чи частково, через особистий кабінет в електронному цифровому вигляді (п. 1.1 договору).

Згідно з п. 1.2 договору умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів.

За цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п. 2.1 договору).

Датою початку постачання електричної енергії споживачу є дата зазначена в заяві-приєднанні (п. 3.4. договору).

Відповідно до п. 3.5 договору постачання електричної енергії споживачу, що не є побутовим, здійснюється постачальником на підставі поданої споживачем заявки на постачання електричної енергії споживачу (далі - заявка), форма якої наведена в додатку 3 до цього договору, яка має містити: інформацію щодо об`єкта (об`єктів) постачання електричної енергії, в тому числі найменування (за наявності), адресу, ЕІС код об`єкта, відомості щодо строку (періоду) постачання електричної енергії (в тому числі дату початку постачання) за кожним об`єктом споживача.

Заявка є невід`ємною частиною цього договору (п. 3.7 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до методики, затвердженої Регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 4 до цього договору.

Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни на електричну енергію (п. 5.2 договору).

Згідно з п. 5.6 договору інформація про діючу ціну електричної енергії має бути розміщена на офіційному вебсайті постачальника не пізніше ніж за 20 днів до початку її застосування із зазначенням порядку її формування.

Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни (п. 5.7 договору).

За умовами п. 5.8, п. 5.9. договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок Постачальника. При цьому, Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим Договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу Постачальника, та в інший не заборонений чинним законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок Постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок Постачальника надійшла вся сума коштів. Спецрахунок Постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни.

Пунктом 5.10. договору визначено, що оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, або протягом 5 (п`яти) робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних вебсайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Підпунктом 5.11 пункту 5 Договору визначено, що у випадку, якщо Споживач не здійснив оплату за цим Договором в строки, передбачені комерційною пропозицією, Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії Споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ (з урахуванням особливостей, встановлених для вразливих споживачів). У разі порушення Споживачем строків оплати Постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим Договором.

Відповідно до п.п. 1 п. 6.2 договору споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.

Згідно з п.п. 1 п. 7.1 договору постачальник має право отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством (п. 9.1 договору).

У п. 13.1 договору зазначено, що цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання. Умови цього договору починають виконуватися з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної споживачем у заяві-приєднанні.

У комерційній пропозиції №1С/1Р передбачено, що оплата електричної енергії здійснюється Споживачем самостійно у формі 100% попередньої (авансової) оплати заявленого Споживачем обсягу електричної енергії на розрахунковий період з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обігу. Оплата за спожиту електричну енергію здійснюється на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання, відкритий Постачальником в уповноваженому банку і зазначений у Договорі, на сайті Постачальника та/або розрахункових документах.

Попередня (авансова) оплата здійснюється споживачем самостійно до 25 числа місяця, що передує розрахунковому.

Споживач у встановленому чинним законодавством України порядку сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, зазначеного в розділі Спосіб оплати цієї комерційної пропозиції, враховуючи день фактичної оплати та заборгованість з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3% річних від простроченої суми заборгованості. Пеня, інфляційне нарахування, 3% річних сплачуються на поточний рахунок Постачальника, який зазначається у розрахунковому документі.

Договір на умовах цієї комерційної пропозиції набирає чинності з дня, наступного за днем отримання ТОВ «Хмельницькенергозбут» заяви-приєднання Споживача до умов Договору про постачання електричної енергії споживачу, в якій вказано про обрання Комерційної пропозиції №1С/1Р, якщо протягом трьох робочих днів Споживачу не буде направлено повідомлення про його невідповідність критеріям обраної комерційної пропозиції. Умови даної комерційної пропозиції для діючих Договорів набирають чинності з 01.01.2021р. Договір на умовах даної Комерційної пропозиції укладається на строк один календарний місяць та вважається продовженим на кожен наступний календарний місяць, якщо жодна зі Сторін не відмовиться від його пролонгації не пізніше ніж за 21 календарний день до передбачуваної дати припинення (початку розрахункового періоду) в порядку, передбаченому розділом Інші умови цієї комерційної пропозиції та/або ПРРЕЕ. У разі, якщо на момент подання заяви-приєднання до Договору на об`єкт Споживача було припинено/призупинено постачання електричної енергії або надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, то постачання здійснюється після відновлення, у встановленому законодавством порядку, надання відповідних послуг.

Позивачем сформовано рахунки-фактури на оплату спожитої Відповідачем електричної енергії згідно договору №22301113 від 26.01.2022 року, зокрема, за травень 2022р. на суму 55581,38 грн., за червень 2022р. на суму 48581,92 грн., за липень 2022р. на серпень 38395,68 грн., за серпень 2022р. на суму 48366,56 грн., за вересень 2022р. на суму 53002,49 грн., за жовтень 2022р. на суму 69918,11 грн., за листопад 2022р. на суму 118993,15 грн., за грудень 2022р. на суму 101274,23 грн., за січень 2023р. на суму 115694,72 грн., за лютий 2023р. на суму 57358,39 грн., за березень 2022р. на суму 32838,96 грн., за квітень 2023р. на суму 17803,43 грн., за травень 2023р. на суму 14632,26 грн., за червень 2023р. на суму 25294,20 грн., за липень 2023р. на суму 53834,45 грн., за серпень 2023р. на суму 71008,48 грн., за вересень 2023р. на суму 68433,61 грн., за жовтень 2023р. на суму 17035,79 грн., за листопад 2023р. на суму 14 977,93 грн., за грудень 2023р. на суму 78020,45 грн.

В свою чергу, як слідує із проведених позивачем розрахунків, за період з 01.05.2022 року відповідачем сплачено за спожиту електроенергію 308000,00 грн. у травні 2022 року, 73000,00 грн. у червні 2022 року, 95000,00 грн. у липні 2022 року, 58000, 00 грн. у вересні 2022 року, 200000,00 грн. у листопаді 2022 року, 150000,00 грн. у грудні 2022 року, 126333,19 грн. у січні 2023 року, 35000,00 грн. у квітні 2023 року, 39800,00 грн. у травні 2023 року, та по 50000,00 грн. у липні та серпні 2023 року.

Згідно з листом АТ "Хмельницькобленерго" від 22.07.2024р., ПП "Фірма "Деметра" за період з 01.05.2022р. по 31.12.2023р. спожито 172684 кВт*год.

Позивачем здійснювалось зняття показників лічильника відповідача за адресою: вул. Шкільна, 43а, про що складено акти контрольного обліку засобів комерційного обліку електричної енергії від 29.12.2023 року.

Тоді ж позивачем складено акт відключення споживача ПП «Деметра» від електропостачання.

Позивач 29.02.2024 року надіслав претензію відповідачу з вимогою сплатити заборгованість за спожиту електричну енергію та нараховані 3% річних, інфляційне збільшення та пеню.

Проте, у зв`язку з невиконанням відповідачем вимог позивача в добровільному порядку, останній звернувся з даним позовом до суду.

Позиція суду.

Згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За положеннями ч. 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів регулюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до ст. 4 вказаного Закону учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, серед іншого, договір про постачання електричної енергії споживачу (п. 14).

Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу (ч. 7 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Регулятор затверджує примірний договір постачання електричної енергії споживачу, типовий договір постачання електричної енергії споживачу на умовах надання універсальної послуги та типовий договір постачання електричної енергії споживачу постачальником "останньої надії" (ч.11 ст. 56 Законом України "Про ринок електричної енергії").

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 затверджені Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила, в редакції на час постачання електричної енергії) та Типовий договір про постачання електричної енергії споживачу.

Пунктом 1.1.2 Правил передбачено, що договір про постачання електричної енергії споживачу - домовленість двох сторін (електропостачальник і споживач), що є документом певної форми, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником за вільними цінами.

Укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови (п. 2 Правил).

Постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником "останньої надії". Ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника "останньої надії" визначаються у встановленому законодавством порядку (п. 3.1.1. Правил).

Електропостачальники, які постачають електричну енергію споживачам на роздрібному ринку, мають самостійно розробити форму відповідного договору на основі примірного чи типового договору, який є додатком до цих Правил. Розроблені форми договорів електропостачальники мають оприлюднювати на своїх офіційних веб-сайтах. Постачальники універсальних послуг та постачальники «останньої надії» повинні оприлюднити на своїх веб-сайтах типову форму договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та типову форму договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» відповідно. Електропостачальник до укладення зі споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу має надати інформацію про істотні умови договору та про наявний вибір комерційних пропозицій. Споживач перед укладенням договору про постачання електричної енергії споживачу має ознайомитись з умовами постачання електричної енергії, правами та обов`язками, обрати відповідну комерційну пропозицію та зазначити її у заяві-приєднані до умов договору. Обрана споживачем комерційна пропозиція є додатком до укладеного відповідним електропостачальником та споживачем договору (п. 3.2.1. Правил).

У додатку №5 затверджено Примірний договір постачання електричної енергії споживачу.

Згідно п. 1.1 договору цей Договір (далі - Договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу (далі - Споживач) постачальником електричної енергії (далі - Постачальник) та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання Споживача до умов цього договору. Укладення цього договору можливе шляхом підписання зяаи-приєднання.

Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів.

Матеріалами справи стверджується, що між сторонами у справі укладено договір постання електричної енергії споживачу №22301113 від 26.01.2022 року, шляхом заповнення та підписання ПП «Фірма «Деметра» заяви-приєднання про постачання електричної енергії споживачу №22301113 від 26.01.2022 року, згідно якої відповідач, керуючись ст.ст. 631, 633, 634, 641, 642 ЦК України, Правилами роздрібного ринку електричної енергії, ознайомившись з умовами договору про постачання електричної енергії споживачу на сайті ТОВ «Хмельницькенергозбут», приєднався до договору на умовах комерційної пропозиції постачальника №1С/1Р.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору.

В свою чергу, у комерційній пропозиції №1С/1Р передбачено, що оплата електричної енергії здійснюється Споживачем самостійно у формі 100% попередньої (авансової) оплати заявленого Споживачем обсягу електричної енергії на розрахунковий період з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обігу. Попередня (авансова) оплата здійснюється споживачем самостійно до 25 числа місяця, що передує розрахунковому.

Оплата за спожиту електричну енергію здійснюється на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання, відкритий Постачальником в уповноваженому банку і зазначений у Договорі, на сайті Постачальника та/або розрахункових документах.

При цьому, рахунок за фактично спожиту електричну енергію надається не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим. Споживач самостійно отримує рахунок на оплату за електричну енергію через особистий кабінет на сайті постачальника. У разі необхідності, рахунок в паперовому вигляді споживач може отримати у постачальника, звернувшись в центр обслуговування клієнтів. Якщо рахунок за фактично спожиту електричну енергію не був отриманий споживачем ні засобами електронного зв`язку (чи через електронний кабінет), ні в паперовому вигляді у Постачальника до 5 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим, він вважається отриманим споживачем 5 числі місяця, наступного за розрахунковим, споживач вважається з рахунком ознайомленим.

На виконання умов договору про постачання електричної енергії споживачу, позивач поставив відповідачу електричну енергію у період з 01.05.2022 року по 31.12.2023 року обсягом 172684 кВт/год., що підтверджується листом АТ «Хмельницькобленерго» від 22.07.2024 року.

Проте, з наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачем не в повному обсязі оплачену спожиту ним електроенергію, чим створено заборгованість в розмірі 392132,67 грн. Вказане також не заперечено відповідачем.

Позаяк докази сплати вказаної суми в матеріалах справи відсутні, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача 392 132,67 грн. боргу за спожиту електроенергію в судовому порядку.

Окрім того, за несвоєчасне виконання зобов`язань по оплаті за спожиту електричну енергію позивачем нараховано до стягнення з відповідача відповідно до умов договору та ст. 625 ЦК України інфляційні нарахування та 3% річних.

У комерційній пропозиції сторонами узгоджено, що споживач у встановленому чинним законодавством України порядку, сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, зазначеного в розділі "Спосіб оплати" цієї комерційної пропозиції, враховуючи день фактичної оплати та заборгованість з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3% річних від простроченої суми заборгованості.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, постанови Верховного Суду від 04.10.2019 у справі №915/880/18, від 26.09.19 у справі №912/48/19, від 18.09.2019 у справі №908/1379/17 тощо).

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанова Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18).

Враховуючи вимоги статей 79, 86 ГПК України, господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми заборгованості та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Судом з огляду на положення комерційної пропозиції про авансову оплату до 25 числа місяця, що передує розрахунковому, здійснено перерахунок 3% річних у ІПС «Законодавство» та встановлено, що позивачем здійснено нарахування 3% річних за період з 01.03.2023 року по 30.11.2023 року в межах сум, допустимих до стягнення. Водночас при перерахунку 3% річних за період з 01.12.2023 року по 31.07.2024 року, нарахованих на суму боргу в розмірі 392 132,67 грн., виявлено, що сума 3% річних за цей період становить 7 845,38 грн., що на 0,41 грн. менше, ніж просить стягнути позивач. Таким чином, 13 161,30 грн. 3% річних підлягає стягненню з відповідача. В стягненні 0,41 грн. 3% річних суд відмовляє.

З приводу нарахування втрат від інфляції суд приймає до уваги наступне.

Верховний Суд у складі колегії суддів Об`єднаної Палати Касаційного господарського Суду у постанові від 20.11.2020р. у справі №910/13071/19 роз`яснив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 року у справі №910/13071/19 зазначила, що методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

При цьому розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. В розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18).

Судом здійснено перерахунок втрат від інфляції в ІПС «Законодавство» та встановлено, що позивачем не включено в розрахунковий період з березня 2023 року по травень 2024 року місяці, у яких була дефляція - липень та серпень 2023 року, внаслідок чого за липень 2023 року втрати від інфляції зменшились на 1450,92 грн. та у серпні 2023 року - на 2890,27 грн. Суд також враховує, що позивачем не нараховано втрати від інфляції за листопад 2023 року в розмірі 1568,48 грн., проте, заявлення до стягнення сум, які менші за можливі нарахування, є правом останнього.

Відтак, з відповідача слід стягнути 15 835,83 грн. втрат від інфляції, в стягненні 4 341,19 грн. відповідних нарахувань суд відмовляє.

Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. ч. 1, 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, позов у справі №924/747/24 підлягає частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути 392 132,67 грн. боргу за спожиту електроенергію, 13 161,30 грн. 3% річних та 15 835,83 грн. втрат від інфляції. В стягненні 0,41 грн. 3% річних та 4341,19 грн. втрат від інфляції суд відмовляє.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони відповідно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 20, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства «Фірма «Деметра» (32307, Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, с. Кам`янка, вул. Шкільна, 43а, код 36744972) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницькенергозбут» (29000, м. Хмельницький, вул. Свободи, 57/2, код 42035266) 392 132,67 грн. (триста дев`яносто дві тисячі сто тридцять дві грн. 67 коп.) заборгованості за спожиту електроенергію, 13 161,30 грн. (тринадцять тисяч сто шістдесят одну грн. 30 коп.) 3% річних, 15 835,83 грн. (п`ятнадцять тисяч вісімсот тридцять п`ять грн. 83 коп.) втрат від інфляції, 6 316,95 грн. (шість тисяч триста шістнадцять грн. 95 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

В стягненні 0,41 грн. 3% річних та 4 341,19 грн. втрат від інфляції відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 04.12.2024 року

Суддя М.В. Музика

Віддрук. у 2 прим.: 1 - до справи; 2 - відповідачу (вул. Шкільна, 43а, с. Кам`янка Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, 32307) - рек. з пов. про вручення, ел. пошта: demetrappf@ukr.net