Справа № 308/14259/24
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 грудня 2024 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді Хамник М.М.,
за участю секретаря судових засідань Гефнер К.-С.Л.,
розглянувши у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради, Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, третя особа ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
учасники провадження:
позивач ОСОБА_1 ;
представник позивача адвокат Гевці І.І.,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулась до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовною заявою до Ужгородської міської ради, Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, третя особа ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті якого залишилась квартири за адресою: АДРЕСА_1 , а також земельна ділянка площею 0,05га, яка розташована на території с.Глибоке Баранинської сільської ради Ужгородського району для ведення індивідуального садівництва.
Померлою ОСОБА_3 за життя зроблено розпорядження щодо майна у вигляді заповіту.
Однак, у встановлений законом строк позивач не звернулась із заявою про прийняття спадщини у зв`язку з хворобою у період з 26.07.2024 по 05.08.2024. Враховуючи наведене, просить поновити строк для прийняття спадщини як такий, що пропущений з поважних причин.
Ухвалою суду від 03.09.2024 прийнято до провадження вказану цивільну справу та постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 24.10.2024 закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.
У судове засідання на визначену судом дату та час позивач не з`явився, при цьому подав до суду заяву, в якій просить провести судове засідання без його участі, позовні вимоги підтримує, просить їх задоволити.
Відповідачі явку своїх уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, відзиву у визначений судом строк не надіслали. При цьому Ужгородська міська рада просила розглянути справу без її участі, за наявними у справі матеріалами.
Третя особа ОСОБА_2 надіслала суду заяву, в якій просила про розгляд справи без її участі. Просить задоволити позов позивача в повному обсязі.
За загальним правилом частини першоїстатті 223 ЦПК Українинеявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Оскільки сторони у судове засідання не з`явились, у відповідності до ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Вивчивши та перевіривши в судовому засіданні матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи івирішення спорупо суті суд приходить до наступного висновку.
Згідно зі ст. ст.13, 81 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Як встановлено зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 третього лютого 2024 року померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Спадкодавцю на праві власності належала квартири, за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 25.12.1996.
Померлою ОСОБА_2 за життя зроблено розпорядження щодо майна у вигляді заповіту. Зокрема, належну їй частки квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 заповіла ОСОБА_1 позивачці, а все інше майно по частці доньці ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Як установлено з листа приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Дениса Кішкіна від 27.08.2024 нотаріусом відмовлено в оформленні свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю документів про прийняття спадщини (проживання зі спадкодавцем) та пропущенням строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Так з копії паспорта позивачки встановлено, що на час відкриття спадщини зареєстрованим місцем її проживання є АДРЕСА_2 , тоді як згідно відомостей Державного реєстру актів цивільного стану зареєстроване місце проживання ОСОБА_3 (спадкодавця) - АДРЕСА_1 .
Медичною довідкою №288/3, виданою амбулаторією ЗПСМ №3 підтверджується, що ОСОБА_1 у період з 26.07.2024 по 05.08.2024 перебувала на амбулаторному лікуванні з діагнозом ГРХ. Covid - 19.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з пропуском позивачем строку подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини, які регулюються нормами Книги шостої Цивільного кодексу України.
Так, відповідно до вимог ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч.3 ст.1268ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (ч. 2 ст. 1220 ЦК України).
Частина 3 статті 1272 ЦК України визначає, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Пленум Верховного Суду України у п. 24 своєї Постанови №7 від 30.05.2008р. "Про судову практику у справах про спадкування" зазначив, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 26.06.2019 у справі №565/1145/17, провадження №61-38298св18 визначено, що якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема, тривала хвороба спадкоємців.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 17 жовтня 2018 року, справа № 681/203/17-ц, зазначив, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що, такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
При вирішенні цивільно-правового спору суд також враховує, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори.
Справедливість одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004року №15-рп/2004 у справі № 1- 33/2004.
Відповідно до статті 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або в сільських населених пунктах посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відомо.
Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення.
Пунктами 2.3 та 3.2 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 282/20595 на нотаріуса при заведенні спадкової справи покладається обов`язок перевірити за даними Спадкового реєстру наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту.
Щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 23.08.2017 р. в аспекті справи № 6-1320цс17.
Виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності та розумності, суд також керується аксіомою цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», яка означає «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права».
У ході розгляду справи, судом встановлено, що позивачка пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , оскільки на закінчення шестимісячного строку прийняття спадщини захворіла.
За таких обставин, суд визнає поважною причину пропуску позивачкою строку для подання заяви про прийняття спадщини через її хворобу, яка викликала об`єктивні та істотні труднощі для неї як спадкоємця на вчинення ним дій щодо подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері.
Відтак, позовні вимоги підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст.1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 258, 263-265, 268 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради, Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, третя особа ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, задовольнити повністю.
Визначити ОСОБА_1 додатковий трьохмісячний строк з моменту набрання рішенням суду законної сили, для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 ).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту до Закарпатського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони по справі:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідачі:
Ужгородська міська рада, ел. пошта umr@radauzhgorod.gov.ua тел. НОМЕР_3 адреса Україна, 88000, Закарпатська обл., місто Ужгород, площа Поштова, будинок 3, ЄДРПОУ 33868924.
Баранинська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ 22095099; адреса: 89425, Закарпатська область, Ужгородський район, с.Баранинці, вул.Центральна, буд.42.
Повне рішення складено 04 грудня 2024 року.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області М.М. Хамник
Суд | Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 04.12.2024 |
Оприлюднено | 06.12.2024 |
Номер документу | 123499455 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них |
Цивільне
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Хамник М. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні