Рішення

від 02.12.2024 по справі 314/4398/24

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 314/4398/24

Провадження № 2/314/1480/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

02.12.2024 року м.Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі

головуючого судді Мануйлової Н.Ю.,

секретар судового засідання Рясна А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу №314/4398/24 в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Гребінківської селищної ради Білоцерківського району Київської області, про надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини без згоди батька,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Гребінківської селищної ради Білоцерківського району Київської області, про надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини без згоди батька.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що сторони в шлюбі не перебувають, тривалий час не проживають разом. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася дитина, ОСОБА_3 , який з часу народження проживає разом з позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 . Указаний будинок належить на праві власності її матері. За місцем проживання створені всі належні умови для проживання та виховання дитини. Також, дитина перебуває на обліку сімейного лікаря за місцем фактичного проживання.

На даний час позивачка планує віддати дитину до дитячого садка, однак у неї є певні труднощі через те, що дитина не має зареєстрованого місця проживання у зв`язку з тим, що не може отримати згоду батька на таку реєстрацію. На початку повномасштабного вторгнення рф до України батько дитини виїхав за кордон, його місце перебування позивачці не відомо.

Оскільки неможливість проведення державної реєстрації місця проживання дитини за вказаних обставин суперечить її інтересам, позивачка звернулась до суду з позовом про надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини без згоди батька.

У судове засідання позивачка не з`явилася, надіслала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримала та просила його задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату час та місце судового засідання повідомлений у встановленому ЦПК України порядку. Судова повістка повернулася на адресу суду із позначкою про те, що адресат відсутній.

Крім того, судом розміщено оголошення на сайті Судової влади щодо виклику відповідача в судові засідання. Відзиву на позовну заяву відповідач не надав, із заявою про розгляд справи без його участі не звертався, у зв`язку з чим суд за згодою позивачки ухвалив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши докази у справі, суд дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що сторони по справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданим 11.08.2021 виконавчим комітетом Гребінківської селищної ради Білоцерківського району Київської області, актовий запис № 05 від 11.08.2021.

Позивачка зареєстрована і постійно проживає разом з малолітнім сином за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується: наданою копією довідки, виданої 17.05.2024 № 57/03-10-11 виконавчим комітетом Гребінківської селищної ради Білоцерківського району Київської області; копією акту обстеження матеріально-побутових умов проживання від 16.05.2024.

Крім того, згідно з копією довідки від 05.06.2024, виданої лікарем ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходиться на обліку в Гребінківській АЗПСМ у сімейного лікаря з народження по теперішній час.

Відповідно до ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, у якому вона проживає постійно або тимчасово. Згідно із ч.4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Відповідно до ч.1 ст. 242 ЦК України, батьки є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.

Суд, керуючись принципом рівності прав обох батьків щодо дитини, що витікає як зі ст. 141 СК України, так і зі змісту Конвенції про права дитини, повинен давати оцінку насамперед об`єктивним обставини життя, які б свідчили про те, що хто саме із батьків, і де саме може створити кращі умови для життя дитини.

Згідно зі ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Статтею 161 СК України визначено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватись органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що між сторонами на момент розгляду справи відсутній спір про проживання дитини із матір`ю і спору, який підлягав би вирішенню на підставі статті 161 СК України, між сторонами немає.

Звертаючись до суду із позовом, позивачка просила надати дозвіл на реєстрацію місця проживання дитини разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 , без письмової згоди батька ОСОБА_2 .

Згідно зі статтею 10 Закону України «Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні» правила здійснення реєстрації місця проживання, форми необхідних для цього документів порядок передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 18 Правил реєстрації місця проживання, затверджених Постановою КМУ від 02.03.2016 року №207 передбачено, що у разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами місце проживання дитини, яка не досягла 14 років, реєструється разом з одним із батьків за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).

Як встановлено судом, позивач не має можливості отримати від відповідача згоду на реєстрацію місця проживання дитини, оскільки позивачки не відомо місце фактичного перебування відповідача.

Відповідно до ч.8 ст.7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Статтею 3 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20.11.1989 року із змінами, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року №789-ХІІ, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Так ЄСПЛ неодноразово наголошував, що Конвенція покликана гарантувати не теоретичні чи ілюзорні права, а права практичні та ефективні (справа "Байт і Кеннеді проти Німеччини(п.67) "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II, проти Німеччини" (п.45). Відповідно до частини першої ст. 3 Конвенції про права дитини у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Як встановлено судом, за відсутності письмової згоди батька на реєстрацію малолітнього ОСОБА_3 позивачка позбавлена можливості зареєструвати малолітню дитину.

Враховуючи, що відсутність реєстрації місця проживання малолітньої дитини за адресою, де вона фактично проживає разом зі своєю матір`ю, суперечить інтересам позивачки та дитини, суттєво обмежує реалізацію їх прав, гарантованих Конституцією та законами України, зокрема права на свободу пересування та вільний вибір місця проживання, права на освіту, охорону здоров`я та соціальний захист, син позивачки постійно проживає разом з матір`ю, спір між сторонами про місце проживання дитини, який підлягав би вирішенню на підставі статті 161 СК України, між сторонами відсутній, батьки зареєстровані за різними адресами, згоду батька позивачка не може отримати внаслідок нехтування останнім цих правил, а тому в інтересах дитини необхідно надати дозвіл на реєстрацію дитини за адресою: АДРЕСА_1 , без письмової згоди батька ОСОБА_2 .

Враховуючи, що позивачка не наполягала на стягненні з відповідача понесених судових витрат, суд залишає за нею сплачений розмір судового збору.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-265, 268, 280, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ), третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Гребінківської селищної ради Білоцерківського району Київської області (місцезнаходження: Київська область, Білоцерківський район, с.Саливонки, просп. Науки, буд.2, ЄДРПОУ 44094758) про надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини без згоди батька задовольнити.

Надати дозвіл на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем реєстрації матері, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , без згоди батька дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач може оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Наталія Юріївна Мануйлова

02.12.2024