Ухвала

від 02.12.2024 по справі 757/55913/24-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/55913/24-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2024 р. Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Вовк С. В.,

при секретарі - Брачуні О. О.,

вирішуючи у судовому засіданні у залі суду у м. Києві заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до його пред`явлення,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла вказана заява, у якій заявник просила в порядку вжиття заходів забезпечення позову до його пред`явлення накласти арешт на критий паркінг площею 398 кв.м, з терасою площею 180 кв.м. за реєстраційним номером об`єкту нерухомого майна (РНОНМ): 1946036380000, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером: 8000000000:82:294:0035.

Заява обґрунтована тим, що з площі групи нежитлових (вбудованих) приміщень, що знаходяться в будинку квартирного типу за адресою: АДРЕСА_1 та на підставі рішення суду належать на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 з розміром частки-1/4, ОСОБА_2 з розміром частки-1/4 та ОСОБА_3 з розміром частки-1/2, останньою без згоди співвласників та з порушенням вимог чинного законодавства України виділено частину площі у вигляді паркінгу з терасою в самостійний об`єкт нерухомого майна, а державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Тарасенком І.М. на підставі рішення від 25.10.2019 за № 49360502 зареєстровано її одноособове право власності на такий паркінг з терасою.

У подальшому одним із співвласників, а саме ОСОБА_2 , подано до Міністерства юстиції України скаргу на реєстраційні дії державного реєстратора КП «Реєстраційне бюро» Тарасенка І.М., за результатом розгляду якої висновком колегії від 06.04.2021 встановлено, що таке рішення прийнято з порушенням вимог чинного законодавства України та рекомендовано задовольнити таку скаргу і скасувати рішення державного реєстратора Тарасенка І.М. від 25.10.2019 № 49360502. На підставі вказаного висновку Міністром юстиції України прийнято 13.05.2021 наказ № 1684/5, яким задоволено скаргу ОСОБА_2 та скасовано рішення державного реєстратора КП «Реєстраційне бюро» Тарасенка М.І. від 25.10.2019 № 49360502.

У період між датою прийняття комісією висновку від 06.04.2021 та датою прийняття Міністром юстиції України вказаного наказу від 13.05.2021, а саме 21.04.2021 ОСОБА_3 , будучи обізнаною про прийняття колегією висновку від 06.04.2021, вчинено дії з подальшого відчуження паркінгу з терасою, а саме подаровано його своєму сину ОСОБА_4 , а приватним нотаріусом Скляр О.С., незважаючи на зареєстроване обтяження із забороною відчуження такого майна, на підставі посвідченого у протиправний спосіб договору дарування прийнято нове рішення від 21.04.2021 № 57784763 про державну реєстрацію права власності на паркінг з терасою за новим правонабувачем - ОСОБА_4 .

В результаті таких дій ОСОБА_3 та її сина - ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Скляр О.С. не вдалося за можливе виконати наказ Міністра юстиції України від 13.05.2021 № 1684/5, оскільки з`явилось нове рішення та запис про державну реєстрацію права власності на паркінг з терасою за новим правонабувачем - ОСОБА_4 .

Вказане свідчить про те, що ОСОБА_4 , який має родинні зв`язки з ОСОБА_3 та є її сином, може й надалі узгоджувати свої дії з останньою та вживати усіх можливих заходів, спрямованих на подальше відчуження паркінгу з терасою щоб унеможливити поновлення прав ОСОБА_1 , як співвласника приміщень, з площі яких протиправно виділено паркінг з терасою.

За правилами ч. 1 ст. 153 ЦПК України, суд проводить розгляд заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Суд дослідивши обставини справи, приходить до висновку про обґрунтованість вимог заяви про забезпечення позову, враховуючи при цьому, що вказані заходи носять тимчасовий характер, обмежують права лише в частині, забезпечуючи позивачу право на ефективний захист.

Під час розгляду заяви судоми встановлено, що між датою прийняття комісією висновку від 06.04.2021 та датою прийняття Міністром юстиції України наказу від 13.05.2021, а саме 21.04.2021 ОСОБА_3 , будучи обізнаною про прийняття колегією висновку від 06.04.2021, вчинено дії з подальшого відчуження паркінгу з терасою, а саме подаровано його своєму сину ОСОБА_4 , а приватним нотаріусом Скляр О.С., незважаючи на зареєстроване обтяження із забороною відчуження такого майна.

Згідно з приписами частини другої статті 149 Цивільного процесуального кодексу України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пункту 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, відповідно до роз`яснень у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача. Саме по собі накладення арешту на об`єкт нерухомого майна без наміру власника його відчужити та заборона їх відчуження жодним чином не впливає на правовий статус цих прав і на права і законні його інтереси.

Судом враховано, що заходи забезпечення позову, які заявник просить вжити, є співмірними із позовними вимогами, а їх невжиття у вигляді накладення арешту на критий паркінг може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист і поновлення порушених прав і інтересів позивача, що унеможливить або суттєво ускладнить захист прав заявника у випадку задоволення позову, адже протягом часу розгляду справи відповідач може відчужити вказаний об`єкт нерухомості третім особам, що в свою чергу може ускладнити виконання рішення суду в майбутньому.

Вивчивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із позовними вимогами, суд приходить до висновку про задоволення заяви.

Враховуючи те, що обраний заявником спосіб забезпечення позову не передбачає збитків відповідача, а також відсутність обставин визначених частиною третьою статті 154 ЦПК України, суд приходить до висновку про те, що відсутні підстави для зустрічного забезпечення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1-18, 149-150, 153, 154, 157, 261 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до його пред`явлення - задовольнити.

Накласти арешт на критий паркінг площею 398 кв.м, з терасою площею 180 кв.м. за реєстраційним номером об`єкту нерухомого майна (РНОНМ): 1946036380000, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером: 8000000000:82:294:0035.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень, її оскарження не зупиняє її виконання.

Строк пред`явлення для виконання ухвали три роки.

Стягувач: ОСОБА_1 ; АДРЕСА_2 .

Боржник: ОСОБА_4 ; АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя С. В. Вовк