СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ун. № 759/11693/24
пр. № 2/759/4104/24
03 грудня 2024 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Шум Л.М. розглянувши у спрощенному позовному провадженні без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Дієт Груп", третя особа: Центральне міжрегіональне управління Днржавної служби з питань праці про встановлення факту перебування в трудових відносинах та стягнення заробітної плати, суд-
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просить встановити факт його перебування в трудових відносинах з ТОВ "Дієт Груп" в період з 27.01.2023 року по 27.07.2023 рік та стягнути з ТОВ "Дієт Груп" невиплачену заробітну плату в сумі 18000грн.
Позов обґрунтовано тим, що 27.01.2023 позивач влаштувався на роботу до відповідача на посаду кухар-грилю і працював там до 27.01.2023року. Його обов`язками було приготування страв на грилі для відвідувачів кафе.
В зв`язку з невиплатою заробітної плати, заборгованість за якою склала 18000 грн, позивачем було прийнято рішення про розірвання трудового договору. Крім того, в процесі звільнення, позивачу стало відомо, що у його трудовій книжці відсутній запис про те, що він перебував у трудових відносинах з відповідачем.
Дії відповідача ,вважає такими, що суперечать нормам ст. 48, 116 КЗпП України.
У позові також вказано, що встановлення факту перебування позивача у трудових відносинах з відповідачем є необхідним з метою нарахування трудового стажу та стягнення заробітної плати.
Ухвалою суду від 10.06.2024 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідач не скористався своїм правом на відзив та не надіслав до суду своїх пояснень.
05.07.2024 до суду надійшло пояснення третьої особи, у якому вказано, що Міжрегіональне управління вважає, що в наданих позивачем доказах міститься інформація щодо предмета доказування, а це є обставини, що підтверджують заявлені вимоги та є достатніми для розгляду їх як доказів по справі.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Спірні відносини між сторонами також виникли з приводу стягнення заробітної плати позивачем на свою користь з відповідача та заперечення останнім факту існування між ним та позивачем трудових відносин.
Конституцією України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується (ст.43). Право громадян України на працю, тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою (ст. 2 КЗпП України).
Трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (стаття 21 КЗпП України).
Відповідно до статті 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.
За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантуються заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.
Згідно пунктів 1.1., 2.4. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню. Усі записи в трудовій книжці, зокрема, про прийняття на роботу, вносяться власником або уповноваженим органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку.
Суд може визнати трудовий договір укладеним за відсутності наказу чи розпорядження, лише за умови дотримання інших умов, необхідних для його укладення, зокрема виконання працівником обов`язку щодо надання паспорта або іншого документу, що посвідчує особу, трудової книжки, а у випадках, передбачених законодавством, - також документу про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інших документів, за наявності письмових чи інших доказів дотримання цих умов, окрім показань свідків.
З огляду на ці положення позивач повинен був дотриматися умов, необхідних для укладення трудового договору, а саме: скласти заяву про прийняття на роботу, подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, тощо.
Встановлення факту наявності трудових відносин між робітником і роботодавцем можливе при встановленні виконання робітником трудових функцій, підпорядкування робітника правилам внутрішнього трудового розпорядку, забезпечення робітнику умов праці та виплати винагороди за виконану роботу.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 06 квітня 2020 року у справі № 462/7621/15-ц, від 13 квітня 2020 року у справі № 344/2293/19, від 24 листопада 2021 року у справі №361/3422/19, від 16 червня 2022року у справі № 638/16444/19.
Звертаючись із позовом, позивач вказав, що в період з 27.01.2023 по 27.07.2023 він працював на посаді кухаря грилю, при цьому, на підтвердження обставин прийняття його на дану роботу, не надав до суду доказів.
Так, ОСОБА_1 , на момент працевлаштування було 49 років, тобто вік, коли вже має бути якийсь трудовий досвід, відповідно, має бути оформлена трудова книжка.
З наведеного вбачається, що з метою укладення трудового договору вимоги ст. 24 КЗпП України сторонами виконані не були.
Крім того, суду не був наданий загальний штат працівників ТОВ"«Дієт Груп", чи була в наявності та вакантна посада кухаря грилю. Позивачем не було заявлено відповідного клопотання про витребування доказів з цього питання.
Також суду не було надано належних та допустимих доказів, що у період з 27.01.2023 по 27.07.2023 позивач, дійсно дотримувався розпорядку робочого часу та відвідував своє робоче місце у визначені часи роботи.
Частиною першою ст. 115 КЗпП України визначено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Звертаючись із даним позовом, позивач зазначав, що даний договір між сторонами не укладався, разом з тим, клопотань про його витребування на адресу суду не надходило, відповідно, не було офіційної відповіді ТОВ «Дієт Груп" про те, що такі угоди не укладалися.
Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 ГК України).
Враховуючи вищенаведене, суд доходить до висновку, що позивач не мав наміру на укладення саме трудового договору із ТОВ «Дієт Груп», не надав для оформлення трудової книжки, протягом усього часу не вимагав від роботодавця офіційного оформлення.
Встановлення факту наявності трудових відносин між робітником і роботодавцем можливе при встановленні виконання робітником трудових функцій, підпорядкування робітника правилам внутрішнього трудового розпорядку, забезпечення робітнику умов праці та виплати винагороди за виконану роботу.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статей 77, 78 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Судом не було встановлено, що за розпорядженням чи з відома власника або уповноваженого ним органу ТОВ «Дієт Груп» позивач виконував трудові функції у відповідача, підпорядковувався правилам внутрішнього трудового розпорядку відповідача, був забезпечений роботодавцем належними умовами праці, також не було доведено, що позивачу виплачувалася винагороди за трудовим договором, а не за цивільним.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про те, що позивач за допомогою належних та допустимих доказів не довів факт його перебування саме у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Дієт Груп» за період з 27.01.2023 по 27.07.2023.
Недоведеність факту існування трудових відносин та укладення трудового договору між сторонами унеможливлює задоволення позовних вимог про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієт Груп» внести до трудової книжки позивача записи про прийняття на роботу та про звільнення з роботи, а також про стягнення заборгованості заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, оскільки ці позовні вимоги є похідними від вимоги про встановлення факту перебування у трудових відносинах.
Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Зважаючи на викладене вище суд приходить до висновку про недоведеність та необґрунтованість позивачем своїх позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Дієт Груп", третя особа: Центральне міжрегіональне управління Днржавної служби з питань праці про встановлення факту перебування в трудових відносинах та стягнення заробітної плати- відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Л.М. Шум
Суд | Святошинський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 03.12.2024 |
Оприлюднено | 06.12.2024 |
Номер документу | 123499753 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них про виплату заробітної плати |
Цивільне
Святошинський районний суд міста Києва
Шум Л. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні