Рішення

від 29.11.2024 по справі 463/226/24

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 463/226/24

Провадження № 2/463/706/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2024 року Личаківський районний міста Львова

у складі судді Нора Н.В., з участю секретаря судового засідання Заверухи О.Б. розглянув цивільну справу в порядку загального позовного провадження,

за позовом: ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Львівське комунальне підприємство «Господар», Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування квартирою,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 - з`явилася;

представник позивача: ОСОБА_3 - з`явився

відповідач: ОСОБА_2 - не з`явився;

треті особи: ЛКП «Господар», Личаківська районна адміністрація Львівської міської

ради - не з`явилися.

1. Стислий виклад позиції осіб, які беруть участь у справі:

Позивач звернулася до суду з цивільним позовом до відповідача, просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такими, що втратили право користування квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що розпорядженням Личаківської районної адміністрації № 412 від 16.10.2018 р. про зміну договору житлового найму квартири позивачку, ОСОБА_1 , визнано наймачем квартири АДРЕСА_2 . Квартира складається з однієї кімнати житловою площею 15,50 кв.м, кухні 13,80 кв.м, загальною площею 38,30 кв.м, в якій я була зареєстрована з 1995 року, як дружина наймача, за раніше укладеним договором житлового найму, в зв`язку зі смертю свого чоловіка.

Зазначає, що згідно з відомостями Реєстру Львівської міської територіальної громади про кількість зареєстрованих осіб № 145114 від 08.12.2023 р., за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані 3 особи: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована з 17.01.1995 р., ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований 11.06.2014 р. та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який зареєстрований 27.06.2023 р. Зауважує, що за адресою: АДРЕСА_1 , проживає одна особа, що підтверджується актом про фактичне місце проживання особи на території ЛКП «Господар» від 05.12.2023 р. Зі змісту акту вбачається, що комісією у складі майстрів виробничої дільниці ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 встановлено, що особи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , станом на 05.12.2023 р. за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані, але не проживають. Також зазначає, що згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї ОСОБА_1 від 01.02.2016 р., яке проведено за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 за вказаною адресою не проживає. Зазначає, що факт реєстрації ОСОБА_2 та ОСОБА_4 за місцем проживання покладає на позивачку додаткові витрати на утримання квартири, на підтвердження чого додає квитанції про оплату комунальних послуг, вартість яких розраховується пропорційно до кількості зареєстрованих осіб у квартирі, тому їх щомісячна оплата ставить останню у вкрай негативне фінансове становище, крім того позбавляє права оформити житлову субсидію, оскільки для її розрахунку включаються всі особи, що зареєстровані в квартирі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомив, правом на подання відзиву не скористався.

Через канцелярію суду Службою у справах дітей Львівської обласної державної адміністрації було подано заяву, в якій остання просить розгляд справи проводити без участі представника Служби, а також розглянути питання щодо залучення відповідного органу опіки і піклування до участі у справі.

Через канцелярію суду представником Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради було подано клопотання, в якому останній просить слухати справу за його відсутності та винести рішення з урахуванням інтересів малолітнього ОСОБА_8 .

2. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Личківського районного суду м. Львова від 07.03.2024 р. відкрито провадження у даній справі.

Ухвалою Личківського районного суду м. Львова від 31.05.2024 р. залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Личаківську районну адміністрацію Львівської міської ради.

Ухвалою Личківського районного суду м. Львова від 20.08.2024 р. підготовче провадження у справі закрито та призначено таку до судового розгяду по суті.

3. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі обставини.

Згідно з ч.1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно з ч.4 ст.9 ЖК Української РСР ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЖК Української РСР користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 ЖК Української РСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Згідно з ч. 2 ст. 71 ЖК Української РСР якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

В постанові в справі № 490/12384/16-ц від 24 жовтня 2018 року Верховний Суд зазначає, що вичерпного переліку таких поважних причин житлове законодавство не встановлює, у зв`язку з чим указане питання вирішується судом у кожному конкретному випадку, з урахуванням фактичних обставин справита правил статті 89 ЦПК України щодо оцінки доказів. Саме на позивача процесуальний закон покладає обов`язок довести факт відсутності відповідача понад встановлені статтею 71 ЖК Української РСР строки у жилому приміщенні без поважних причин. Отже, збереження жилого приміщення за тимчасово відсутнім наймачем або членом його сім`ї є одним із способів захисту житлових прав фізичних осіб.

Суд враховує те, що втрата житла є найбільш крайньою формою втручання у право на повагу до житла (рішення Європейського суду з прав людини у справі «МакКенн проти Сполученого Королівства» від 13 травня 2008 року пункт 50, «Кривіцька та Кривіцький проти України» від 02 грудня 2010 року).

Втручання держави є порушенням статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не переслідує законну мету, одну чи декілька, що перелічені у пункті 2 статті 8, не здійснюється «згідно із законом» та не може розглядатись як «необхідне в демократичному суспільстві» (рішення у справі «Савіни проти України» від 18 грудня 2008 року).

Відповідно до ст. 72 ЖК Української РСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Аналіз ст.ст.71, 72 ЖК Української РСР дає підстави для висновку, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщеннями за двох умов: непроживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин.

Відтак, на позивача процесуальний закон покладає обов`язок довести факт відсутності відповідача понад встановлені статтею 71 ЖК УРСР строки у жилому приміщенні, а на відповідача довести, що така відсутність обумовлена поважними причинами.

Судом встановлено, що відповідно до розпорядженням Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради № 412 від 16.10.2018 р. про зміну договору житлового найму квартири позивачку ОСОБА_1 визнано наймачем квартири АДРЕСА_2 . Згідно з відомостями Реєстру Львівської міської територіальної громади про кількість зареєстрованих осіб № 145114 від 08.12.2023 р., за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані 3 особи: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована з 17.01.1995 р., ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований 11.06.2014 р., та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який зареєстрований 27.06.2023 р.

До матеріалів справи позивачкою долучено акт про фактичне місце проживання особи на території ЛКП «Господар» від 05.12.2023 р., зі змісту якого вбачається, що комісією у складі майстрів виробничої дільниці ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 встановлено, що особи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , станом на 05.12.2023р. за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані, але не проживають. Також, суд бере до уваги акт обстеження матеріально-побутових умов сім`ї ОСОБА_1 від 01.02.2016 р., яке проведено за адресою: АДРЕСА_1 . Вбачається, що ОСОБА_2 за вказаною адресою не проживає.

Наведена обставина підтверджується показаннями свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

З показань ОСОБА_9 , наданих в судовому засіданні, вбачається, що остання проживає по сусідству протягом 12 років, зазначає, що часто буває на подвір`ї, внука ОСОБА_2 жодного разу не бачила.

З показань ОСОБА_10 вбачається, що остання є сусідкою позивачки та знає її протягом 50 років, зазначає, що ОСОБА_2 не проживає з позивачкою та не допомагає їй. Останій раз відповідача бачила 7-8 років тому назад.

Таким чином, суд дійшов висновку, що доводи позивача знаходять своє підтвердження, а також те, що відповідачем не надано доказів поважності причин його відсутності у вказаній квартирі понад шість місяців. Інших домовленостей між власником житла і відповідачем на користування цим житлом у разі його відсутності понад шість місяців судом не встановлено.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачка також просить визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , таким, що втратив право користування квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається з відомостей Реєстру Львівської міської територіальної громади про кількість зареєстрованих осіб № 145114 від 08.12.2023 р., за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані 3 особи: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована з 17.01.1995 р., ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований 11.06.2014 р. та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який зареєстрований 27.06.2023 р.

Згідно зі статтею 64 ЖК Української РСР члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму житлового приміщення. До членів сім`ї наймача належить дружина наймача, їх діти, батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.

За змістом ч.2 ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства» діти - члени сім`ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

Принципом 4 Декларації прав дитини, прийнятої резолюцією 1386 (ХIV) Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року, передбачено, що дитина має користуватися благами соціального забезпечення. Їй має належати право на здорове зростання і розвиток; з цією метою спеціальні догляд і охорона мають бути забезпечені дитині та її матері, зокрема належний допологовий і післяпологовий догляд. Дитина повинна мати право на належні харчування, житло, відпочинок і медичне обслуговування.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Відповідно до ч. 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Відповідно до ст. 6 Сімейного кодексу України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.

У постанові від 09.09.2020 р. у справі № 755/16152/16-ц (№ 61-11414св19) Верховний Суд дійшов висновку, що не можна вважати неповажною причину непроживання дитини у спірному житлі її проживання в іншому місці, з одним із батьків, оскільки малолітня дитина в силу свого віку не має достатнього обсягу цивільної дієздатності самостійно визначати місце свого проживання. Маючи право проживати за зареєстрованим місцем проживання, за місцем проживання будь-кого з батьків, дитина може реалізувати його лише за досягнення певного віку. Не впливає на поважність причин непроживання дитини і наявність у того з батьків, з ким вона фактично проживає, права власності на житло, оскільки наявність майнових прав у батьків дитини не може бути підставою для втрати її особистих житлових прав. Визначальним в цьому є забезпечення найкращих інтересів дитини.

Отже, оскільки малолітня дитина не може самостійно обирати місце свого проживання, тому факт її непроживання у спірній квартирі не є безумовною підставою для позбавлення дитини права користування цим житлом.

У зв`язку з наведеним, суд вважає за необхідне відмовити у задоволені позову в частині визнання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , таким, що втратив право користування квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

4. Позиція суду.

З урахуванням зазначеного, аналізуючи норми чинного законодавства, які регулюють дані правовідносини, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також враховуючи, що відповідач в судове засідання не з`явився, та будь-яких достовірних доказів поважності причин відсутності у вказаній квартирі понад шість місяців не надав, позов в частині визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , таким, що втратив право користування квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - пілягає до задовлення.

В частині позовних вимог щодо визнання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , таким, що втратив право користування квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , необхідно відмовити з тих підстав, що члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму житлового приміщення, а оскільки малолітня дитина не може самостійно обирати місце свого проживання, тому факт її непроживання у спірній квартирі не є безумовною підставою для позбавлення дитини права користування цим житлом.

5. Судові витрати.

Згідно з доданими до позовної заяви копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 позивачка є інвалідом 2 групи, що відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «про судовий збір» є підставою для звільнення від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 4 ЦПК України, на підставі ст. 29 ЦК України, ст.ст. 9,61,64,71,72 ЖК Української РСР суд, -

ухвалив:

позов ОСОБА_1 (реєстрація місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 (реєстрація місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), треті особи: Львівське комунальне підприємство «Господар» (місцезнаходження: м.Львів, вул.Пасічна, 49б, ЄДРПОУ 20822324), Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради ( місцезнаходження: м.Львів, вул. К.Левицького, 67, ЄДРПОУ 04056109) про визнання особи такою, що втратила право користування квартирою, - задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , таким, що втратив право користування квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В решті позову - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 04.12.2024 року.

Суддя Нор Н.В.