Рішення

від 04.12.2024 по справі 587/3414/24

СУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 587/3414/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2024 року Сумський районний суд Сумської області в складі:

головуючого - судді Черних О.М.

з участю секретаря судового засідання - Овчаренко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом відділу «Служба у справах дітей» Нижньосироватської сільської ради (с. Нижня Сироватка, вул. Сумська, 167, Сумського району, Сумської області) в інтересах ОСОБА_1 , 2018 року народження до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), третя особа: Служба у справах дітей Сумської районної державної адміністрації (м. Суми, вул. Іллінська, 97), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) про позбавлення батьківських прав,-

В С Т А Н О В И В:

Представник відділу «служби у справах дітей» Нижньосироватської сільської ради звернулася до суду з позовом та свої вимоги мотивує тим, що відповідачка є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Тривалий час відповідачка ОСОБА_2 з сином не проживає взагалі, залишила його на вихованні та утриманні бабусі, не відвідує сина, телефонує вкрай рідко, матеріальної допомоги не надавала. На даний час, мати не цікавиться станом здоров`я та розвитку, не піклується про малолітню дитину, не вживає жодних заходів щодо повернення дитини, а тому представник відділу «служби у справах дітей» Н.Сироватської сільської ради просить позбавити відповідачку батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягувати з неї аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини її щомісячного доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В судове засідання представник позивача не з`явився, направивши заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явилася, хоч про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Представник третьої особи - служби у справах дітей Сумської РДА також до суду не з`явився, направивши висновок про доцільність позбавлення батьківських прав та заяву про розгляд справи без її участі.

Третя особа ОСОБА_3 також до суду не з`явилася, направила заяву, в якій позовні вимоги підтримала та просила справу розглянути без її участі.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (а.с. 5, 7). Тривалий час відповідачка ОСОБА_2 не проживає зі своїм малолітнім сином ОСОБА_4 , жодного разу за останні роки не відвідала дитину, матеріальної допомоги не надавала, вихованням та утриманням малолітнього сина ОСОБА_4 займається його бабуся ОСОБА_3 , на повному утриманні якої знаходиться малолітній ОСОБА_4 .

Відповідно до наказу № 5 від 03.06.2024 року було продовжено термін тимчасового проживання малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у сім`ї бабусі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 11).

Згідно характеристики з місця проживання ОСОБА_2 характеризується з негативної сторони, вихованням свого малолітнього сина не займається. Останні два роки за місцем реєстрації не проживає, місцезнаходження невідомо (а.с. 6).

Відповідно до рішення № 134 від 16 травня 2024 року був затверджений висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно ї малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8-10).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 не цікавиться станом здоров`я та розвитку дітей, не надає їм ніякої матеріальної допомоги.

В зв`язку з тим, що відповідачка не займається вихованням своєї дитини, не надає йому матеріальної допомоги, не цікавиться станом його здоров`я, повністю втратила контакт з сином, суд вважає, що вона ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини і таким відношенням до нього, відповідачка порушує права та інтереси малолітнього ОСОБА_1 .

Згідно з ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 20 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Згідно з абз. 2 п. 18 вищезгаданої постанови Пленуму Верховного Суду України, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Ухилення від виконання юридичного обов`язку - завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій. Так, батько чи мати вважатимуться такими, що ухиляються від обов`язку по вихованню дитини, коли вони не проявляють до неї щонайменшої батьківської турботи, хоча мають таку можливість. Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Пунктом 16 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007р. "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" зазначеної постанови роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідачка ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх обов`язків стосовно виховання малолітньої дитини, не проявляє батьківської турботи, не цікавиться здоров`ям, не турбується про фізичний та духовний розвиток, матеріальної допомоги на її утримання не надає. Наведене свідчить про самоусунення відповідачки від виконання батьківських обов`язків по вихованню та утриманню малолітньої дитини.

Виходячи із оцінки доказів у справі таке ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, суд вважає свідомим та умисним, що дає підстави для обрання крайнього заходу у вигляді позбавлення батьківських прав.

Таким чином, оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що у ході розгляду справи встановлено беззаперечні докази повного відсторонення відповідачки ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню малолітнього ОСОБА_4 , а тому її слід позбавити батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно ч. 2 ст. 166 Сімейного Кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 840,80 гривень на користь держави.

Керуючись, ст. ст. 10, 13, 81, 89, 263, 265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов відділу «Служба у справах дітей» Нижньосироватської сільської ради (с. Нижня Сироватка, вул. Сумська, 167, Сумського району, Сумської області) в інтересах ОСОБА_1 , 2018 року народження до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), третя особа: Служба у справах дітей Сумської районної державної адміністрації (м. Суми, вул. Іллінська, 97), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) про позбавлення батьківських прав -задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відносно малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканки АДРЕСА_3 , аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини усіх видів доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, щомісячно, починаючи стягнення з 23 вересня 2024 року.

Вказані кошти стягувати на особистий рахунок дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - в Ощадному банку України.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити на вихованні бабусі ОСОБА_3 , мешканки АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканки АДРЕСА_3 , - 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору на користь держави.

В порядку ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М.Черних