Постанова

від 21.12.2007 по справі 11/383а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський

суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру

20                                       

Тел. 698-166, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

 "21" грудня 2007 р.                                                 

Справа № 11/383а

За позовом: Суб'єкта

підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

АДРЕСА_1

До: Державної податкової

інспекції у м. Чернігові

14000, м. Чернігів, вул.

Кирпоноса, 28

Третя особа на стороні

відповідача: Головне управління Державного казначейства України у

Чернігівській області

14000, м. Чернігів, вул.

Комсомольська, 27

Про стягнення 149928,00 грн.

бюджетної заборгованості

Суддя Ю.М.Бобров

Секретар О.Ю.Михальова

ПРЕДСТАВНИКИ

СТОРІН :

Від позивача: ОСОБА_1 -особисто,

паспорт НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1

Від відповідача: Ступак С.О. -

старший держподатінспектор, довіреність № 3083/9/10-010 від 14.05.07р.; Романов

Р.О. - старший держподатінспектор, довіреність № 10317/9/10-010 від

17.12.07р.;  Обловатна Н.В. - головний

держподатревізор-інспектор, довіреність № 10318/9/10-010 від 17.12.07р.

Від третьої особи: Руденок Л.М.

-нач. юр. відділу, дов. від 07.02.07 р. № 43-22/569/1538.

В судовому засіданні взяв участь

прокурор відділу прокуратури м. Чернігова Курило Я.М.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем -  Суб'єктом підприємницької діяльності

-фізичною особою ОСОБА_1 подано адміністративний позов до Державної податкової

інспекції у м. Чернігові про стягнення 149928,00 грн. бюджетної заборгованості

по податку на додану вартість.

Ухвалою від 28.11.07 р. до участі у

справі на стороні відповідача в якості третьої особи, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет спору, за ініціативою суду залучено Головне

Управління Державного казначейства України у Чернігівській області.

За заявою прокуратури м. Чернігова

від 10.12.07 р. в інтересах держави в особи ДПІ у м.Чернігові у справу вступив

прокурор м. Чернігова.

Представник позивача в судовому

засіданні підтримав позовні вимоги та їх обґрунтування, викладені у позовній

заяві.

В позовній заяві позивач

посилається, зокрема, на те, що ним у травні 2007 р. було подано до ДПІ у м.

Чернігові податкову декларацію з ПДВ за квітень 2007 р., якою ПДВ був  заявлений до відшкодування з Державного бюджету

на суму 151928,00 грн. За результатом виїзної позапланової перевірки позивача з

питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за квітень

2007 р., на підставі акту від 19.09.07 р. № 564/17-419/НОМЕР_3, ДПІ у м.

Чернігові прийнято податкове повідомлення -рішення від 19.09.07 р. №

0081761710/0, яким СПД ОСОБА_1 зменшено суму бюджетного відшкодування за

квітень 2007 р. на 2000,00 грн., та встановлено, що сума, яка підлягає

бюджетному відшкодуванню, складає 149928,00 грн. Вказана сума на розрахунковий рахунок

позивача відшкодована не була. Позивач просить стягнути з Державного бюджету

України на його користь невідшкодовану бюджетну заборгованість по ПДВ в сумі

149928,00 грн. та відшкодувати судові витрати.

Відповідач -ДПІ у м. Чернігові у

письмових запереченнях проти позову зазначає про неможливість задоволення

позовних вимог, оскільки найважливішою умовою отримання бюджетного

відшкодування є фактична сплата ПДВ до Державного бюджету. Відшкодування

проводиться ДПІ у м. Чернігові за наявності стовідсоткового підтвердження

заявлених до відшкодування сум ПДВ по ланцюгу до виробника продукції.

Враховуючи те, що заявлена до відшкодування сума 149928,00 грн. повністю не

підтверджена, що пов'язано з ненадходженням результатів повного дослідження та

оперативного відпрацювання основних постачальників.

Представник відповідача та прокурор

в судовому засіданні підтримав заперечення на позов з мотивів, викладених у

письмових запереченнях проти адміністративного позову.

Головне управління Державного

казначейства України Чернігівській області у письмових запереченнях на

адміністративний позов посилається на те, що при відшкодуванні ПДВ керується

Порядком відшкодування податку на додану вартість, затвердженим наказом

Держказначейства України № 200/86 від 21.05.06 р., зареєстрованим в Мін'юсті

України 08.06.01 р. за № 489/5680, відповідно до якого відшкодування ПДВ

здійснюється органами Держказначейства за висновками податкових органів або за

рішенням суду. Станом на 17.12.07р. від ДПІ у м. Чернігові висновок на

відшкодування ПДВ по декларації СПД ОСОБА_1 за квітень 2007 р. на суму

149928,00 грн. не надходив. У разі надходження відповідних висновків від

податкового органу та наявності реєстру, позивачу буде перераховано відповідну

суму коштів згідно чинного законодавства.

Представник третьої особи в

судовому засіданні підтримав заперечення на адміністративний позов.

Дослідивши матеріали справи та

проаналізувавши надані сторонами докази, заслухавши в судовому засіданні

пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 зареєстровано як фізичну

особу - підприємця 05.11.98р., взято на податковий облік в ДПІ у м. Чернігові,

зокрема, зареєстровано як платника податку на додану вартість.

Як вбачається із матеріалів справи,

21.05.07 р. СПД ОСОБА_1 було подано до ДПІ у м. Чернігові податкову декларацію

з податку на додану вартість за квітень 2007 р. (вх. № 52822), в якій заявлено

до відшкодування з бюджету ПДВ в сумі 151928,00 грн. Разом з декларацією подано

розрахунок суми бюджетного відшкодування ПДВ та заяву про повернення суми

бюджетного відшкодування з відповідними додатками.

ДПІ у м. Чернігові була проведена

виїзна позапланова перевірка СПД ОСОБА_1 з питань достовірності нарахування

суми бюджетного відшкодування ПДВ, заявленого до відшкодування на розрахунковий

рахунок платника у банку по податковій декларації за квітень 2007 р., за

результатами якої складено Акт від 19.09.07 р. № 564/17-419/НОМЕР_3. Перевірка

проводилась на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку. У ході

проведення перевірки були направлені запити (листи) до інших органів державної

податкової служби.

У висновку вищевказаного Акту

відповідача вказано, що документальною перевіркою встановлено порушення

позивачем п.п.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”

від 03.04.97 р. № 168/97-ВР із мінами і доповненнями (далі -Закон № 168), а

саме: ОСОБА_1 до суми, що підлягає відшкодуванню за квітень 2007 р., включив

суму ПДВ в розмірі 2000,00 грн., яка фактично не була сплачена суб'єктом

господарювання -фізичною особою у попередньому податковому періоді (березні

2007 р.) постачальникам товарів (послуг), ПДВ з вартості яких включено до

складу податкового кредиту попереднього (за березень 2007р.) податкового

періоду.

Сума, яка підлягає бюджетному

відшкодуванню на розрахунковий рахунок 

по декларації за квітень 2007 р. зменшена на 2000,00 грн. та становить

149928,00 грн.  

Як зазначено у висновку акта

перевірки, перевіркою, зокрема, підтверджено заявлену позивачем суму бюджетного

відшкодування ПДВ за квітень 2007 р. в розмірі 149928,00 грн.

На підставі Акту від 19.09.07 р. №

564/17-419/НОМЕР_3 ДПІ у м. Чернігові прийнято податкове повідомлення -рішення

від 19.09.07 р. № 0081761710/0, яким СПД ОСОБА_1 зменшено суму бюджетного

відшкодування ПДВ за квітень 2007 р. на 2000,00 грн.

Невідшкодована сума ПДВ по

декларації за квітень 2007 р. становить 149928,00 грн. Як на підставу

невідшкодування ДПІ у м. Чернігові посилається на ненадходження до ДПІ у

м.Чернігові результатів повного дослідження та оперативного відпрацювання

основних постачальників по ланцюгу, зокрема, ТОВ „ПКЗ -Агро” м.Пирятин, у якого

ТОВ „Сільськогосподарське підприємство комбікормовий завод” було придбано

кукурудзу фуражну в кількості 1000 тон, яка пізніше була продана останнім ТОВ

„Полтавське зерно”. В березні 2007 р. кукурудза фуражна в кількості 1000 тон

була придбана у ТОВ „Полтавське зерно” СПД ОСОБА_1

Відповідно до пункту 1.8 статті 1

Закону № 168 бюджетне відшкодування - сума, що 

підлягає  поверненню  платнику 

податку  з бюджету у зв'язку з

надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Підпункт 7.7.3 пункту 7.7 статті 7

Закону України “Про податок на додану вартість”, яка кореспондується з вимогою

статті 19 Конституції України, передбачає, що платник податку самостійно обирає

спосіб відшкодування з державного бюджету бюджетної заборгованості, про що

зазначається в податковій декларації за відповідний звітний період.

Сума податку, що підлягає сплаті

(перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як

різниця між сумою податкового зобов'язання звітного  податкового періоду та сумою податкового

кредиту такого звітного податкового періоду (п.п.7.7.1 п.7.1 ст. 7 Закону №

168).

Відповідно до п.п.7.7.2. п.7.7 ст.

7 Закону № 168 якщо у наступному податковому 

періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має

від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого

від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем

товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких

товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування

включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Вищенаведене визначає, що для

наступного бюджетного відшкодування суми ПДВ повинні бути фактично сплачені в

попередньому податковому періоді постачальникам товарів.

Матеріали справи свідчать про те,

що стосовно сплати ПДВ в сумі 149928,00 грн., позивачем не порушено п.п.7.7.2

п.7.7 ст. 7 Закону № 168.

Платник  податку, який 

має право  на  одержання бюджетного відшкодування та прийняв

рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає

відповідному  податковому органу

податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми  бюджетного 

відшкодування, яка  відображається

у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін  після подання 

декларації податковому  органу  подає 

органу Державного казначейства України копію  декларації, з відміткою податкового органу

про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі

платників.

До декларації додаються розрахунок

суми бюджетного відшкодування, копії погашених 

податкових  векселів (податкових

розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів

(примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності

експортних операцій (п.п.7.7.4 п.7.7 ст. 7 Закону № 168).

Відповідно до п.п.7.7.5, 7.7.6

п.7.7. ст. 7 Закону № 168 протягом 30 днів, наступних за   днем отримання податкової декларації,

податковий орган проводить документальну невиїзну  перевірку (камеральну) заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного

відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства,

податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну

перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування

такого  бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у

п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного

казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку

відповідного податкового органу орган державного  казначейства надає платнику податку зазначену

у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного

рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку

протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Як вбачається з матеріалів справи,

відшкодування суми ПДВ з Державного бюджету за податковою декларацією за

квітень 2007 року повинно було відбутися до 24.09.07 р.

Помилковим є висновок податкового

органу про не підтвердження позивачем права на відшкодування ПДВ з огляду на

те, що втрачений ланцюг постачання та немає можливості провести перевірку

постачальників.

Законодавством України, зокрема,

Законом № 168, не встановлено обов'язок покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету,

коли такий податок не був сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням

суми податку, отриманого від покупця в ціні товару.

Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону №

168 платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати

утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем,  або особа, яка імпортує товари на митну

територію України.

Платники податку, визначені у пп.

"а", "в", "г", "д" п. 10.1 ст.10

Закону, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум

податку, а також за повноту та 

своєчасність його внесення 

до  бюджету  відповідно 

до  закону  (п.10.2 

ст.10 Закону № 168).

Відповідно до положень Закону № 168

сума ПДВ, включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця, і саме

продавець несе обов'язок зі сплати цього податку до бюджету.

Посилання податкових органів на

необхідність проведення зустрічних перевірок і стовідсоткового підтвердження

заявлених до відшкодування сум ПДВ по ланцюгу до виробника продукції суперечить

чинному законодавству України. Як зазначила Судова палата в адміністративних

справах Верховного Суду України в постанові від 26.09.06 р., покупець не може

нести відповідальність за несплату податків продавцями, сама по собі несплата

податку продавцем при фактичному здійсненні господарської операції не впливає

на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.4.1 Порядку

відшкодування податку на додану вартість, затвердженим наказом Держказначейства

України № 200/86 від 21.05.06 р., зареєстрованим в Мін'юсті України 08.06.01 р.

за № 489/5680 (далі -Порядок) відшкодування ПДВ здійснюється органами Державного

казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

На підставі висновків про

відшкодування  податку на додану

вартість  органи  Державного казначейства України протягом

п'яти днів своїми платіжними дорученнями перераховують кошти з рахунку обліку

доходів державного бюджету на рахунок, указаний у висновку чи рішенні суду (п.

4.3 Порядку).

Згідно п. 5 Порядку взаємодії між

органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та

Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану

вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення

простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом

видачі облігацій внутрішньої державної позики, затвердженого спільним наказом

ДПА, Мінфіну та Держказначейства України від 03.08.04 р. за № 451/501/132,

Державна податкова адміністрація України надає Державному казначейству України

реєстр суб'єктів підприємницької діяльності з визначенням розміру  відшкодування 

податку  на додану вартість з

бюджету.

Державне казначейство України у

відповідності до чинного законодавства 

здійснює  відшкодування податку на

додану вартість підприємствам згідно з отриманими реєстром та висновками, про

що протягом двох днів з моменту отримання реєстру інформує Державну податкову

адміністрацію України про  здійснені  відшкодування податку (п. 7).

За таких обставин, суд дійшов

висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАСУ всі

здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати підлягають

присудженню з Державного бюджету України. 

        Керуючись ст. ст. 94, 158-163 Кодексу

адміністративного судочинства України, суд, -   

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного бюджету

України (р/р 31110030700002, банк ГУДКУ у Чернігівській області, МФО 853592,

код ЄДРПОУ 22825965) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної

особи  ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 у

філії ВАТ „Укрексімбанк” м. Чернігів, МФО 353649, ідн. № НОМЕР_3) 149928,00

грн. бюджетної заборгованості по податку на додану вартість.

3. Присудити з Державного бюджету

України (р/р 31111095700002 в ГУДКУ у Чернігівській області, МФО 853592, код

22825965) Суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі  ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 у філії ВАТ

„Укрексімбанк” м. Чернігів, МФО 353649, ідн. № НОМЕР_3) 1499,28 грн. сплаченого

держмита.

         Постанова набирає законної сили після

закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не

було подано.

         Якщо було подано заяву про апеляційне

оскарження, але апеляційна скарга не була 

подана у строк, встановлений цим Кодексом,  постанова набирає законної сили після

закінчення цього строку.

         У разі подання апеляційної скарги

постанова, якщо її не скасовано, 

набирає  законної  сили після закінчення апеляційного розгляду

справи.

         Про апеляційне оскарження постанови

спочатку подається заява.    

         Обґрунтування мотивів оскарження і

вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються  в 

апеляційній скарзі.

      Заява про апеляційне оскарження та

апеляційна скарга подаються до Київського апеляційного господарського суду

через господарський суд Чернігівської області.

         Копія апеляційної скарги

одночасно  надсилається  особою, 

яка  її подає, до Київського

апеляційного господарського суду.

         Заява про апеляційне оскарження

постанови подається протягом десяти днів з дня складання постанови в повному

обсязі, відповідно до ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України.

         Апеляційна скарга на постанову

подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Сторони можуть отримати копію постанови, виготовлену в повному обсязі,

подавши відповідну заяву на ім'я судді через канцелярію суду.

        Суддя                                                                               

Ю.М.Бобров