Вирок
від 02.12.2024 по справі 766/706/23
ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/706/23

н/п 1-кп/766/1334/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2024 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

за участю секретаря: ОСОБА_2

прокурора: ОСОБА_3

захисника (врежимі відеоконференції): ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Херсона в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №22023230000000257 від 12.05.2023, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, громадянина України, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 111-1 КК України, -

в с т а н о в и в:

І. Формулювання обвинувачення, яке пред`явлене і визнане судом доведеним.

Згідно з Конституцією України Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією (далі рф) 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

У порушення вимог п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації ОСОБА_6 від 09.12.1981 №36/103, від 16.12.1970 №2734 (XXV), від 21.12.1965 №2131 (XX) від 14.12.1974 №3314 (XXIX) президент, а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади рф спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів збройних сил рф (далі зс рф) на територію України.

24 жовтня 1945 року набув чинності Статут Організації Об`єднаних Націй, підписаний 26 червня 1945 року, яким фактично створено Організацію Об`єднаних Націй (далі ООН). До складу ООН входять Україна, рф та ще 49 країн-засновниць, а також інші країни світу.

Відповідно до ч. 4 ст. 2 Статуту ООН усі члени вказаної організації утримуються в своїх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним із цілями Об`єднаних Націй.

Декларацією Генеральної Асамблеї ООН №36/103 від 09 грудня 1981 року про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями: №2131 (XX) від 21 грудня 1965 року, що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та про захист їх незалежності та суверенітету; №2625 (XXV) від 24 жовтня 1970 року, що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН; №2734 (XXV) від 16 грудня 1970 року, що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки; №3314 (XXIX) від 14 грудня 1974 року, що містить визначення агресії, установлено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Цими ж міжнародними документами закріплено обов`язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.

Крім того, у статтях 1-5 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року №3314 (XXIX), серед іншого визначено, що ознаками агресії є:

-застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності чи політичної незалежності іншої держави;

- застосування збройної сили державою в порушення Статуту ООН.

Будь-яке з наступних діянь, незалежно від оголошення війни, кваліфікується як акт агресії:

- вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не мала, яка є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або частини її;

-бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави;

- блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави;

- напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили, або морські та повітряні флоти іншої держави;

- застосування збройних сил однієї держави, що знаходяться на території іншої держави за угодою з приймаючою державою, у порушення умов, передбачених в угоді, або будь-яке продовження їх перебування на такій території після припинення дії угоди;

- дія держави, яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження іншої держави, використовувалася цією іншою державою для здійснення акту агресії проти третьої держави;

- засилання державою або від імені держави збройних банд, груп, іррегулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, які мають настільки серйозний характер, що це є рівносильним наведеним вище актам, або її значна участь у них.

Жодні міркування будь-якого характеру, чи то політичного, економічного, військового чи іншого характеру, не можуть слугувати виправданням агресії.

Крім того, принципи суверенної рівності, поваги прав, притаманних суверенітету, незастосування сили чи погрози силою, непорушності кордонів, територіальної цілісності держав, мирного врегулювання спорів та невтручання у внутрішні справи держав закріплені у Заключному акті Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01 серпня 1975 року, який визнається рф та Україною.

У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року (далі Декларація) вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.

Відповідно до розділу V Декларації територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.

24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави України. Згідно з указаним документом територія України є неподільною та недоторканною.

Незалежність України визнали держави світу, серед яких і рф.

Статтями 1, 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Згідно зі статтею 5 Конституції України носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.

Статтею 73 Конституції України визначено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішується питання про зміну території України.

Відповідно до статей 132-134 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про всеукраїнський референдум» від 26.01.2021, всеукраїнський референдум є формою безпосередньої демократії в Україні, способом здійснення влади безпосередньо Українським народом, що полягає у прийнятті (затвердженні) громадянами України рішень шляхом голосування у випадках і порядку, встановлених Конституцією України та цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про всеукраїнський референдум» від 26.01.2021 всеукраїнський референдум щодо зміни території України це форма прийняття громадянами України, які мають право голосу, рішення щодо затвердження прийнятого Верховною Радою України закону про ратифікацію міжнародного договору про зміну території України. Призначення всеукраїнського референдуму щодо зміни території України здійснюється постановою Верховної Ради України.

Згідно із ч. 1 ст. 20 Закону України «Про всеукраїнський референдум» від 26.01.2021 у разі введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або окремих місцевостях призначення (проголошення) та проведення всеукраїнського референдуму забороняється.

22 лютого 2022 року президент рф направив до Ради Федерації звернення про використання зс рф за межами рф, яке було задоволено.

24 лютого 2022 року президент рф публічно оголосив про рішення розпочати повномасштабну військову агресію проти України.

24.02.2022 військовослужбовці зс рф шляхом збройної агресії із застосуванням зброї незаконно вторглися на територію України через державні кордони України в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Київській, Донецькій та Луганській областях та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення для держави і у такий спосіб здійснили тимчасову окупацію частини території України.

З метою протидії збройній агресії 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» через військову агресію рф проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Зазначений Указ затверджений прийнятим Верховною Радою України Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ. У подальшому Законами України затверджено Укази Президента України, якими продовжено строк дії воєнного стану в Україні, який триває до цього часу.

Таким чином, у період з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 по теперішній час на всій території України введено та діє правовий режим воєнного стану, що пов`язано із розв`язанням рф військової агресії проти України та веденням повномасштабних бойових дій на території України.

Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована рф територія України (тимчасово окупована територія) це частини території України, в межах яких збройні формування рф та окупаційна адміністрація рф встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування рф встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації рф.

Окупаційна адміністрація рф сукупність державних органів і структур рф, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних рф самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг.

Відповідно до ст. 42 Положення про закони і звичаї війни на суходолі IV Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі від 18 жовтня 1907 року, ратифікованої Україною 24.08.1991, територія визнається окупованою якщо вона фактично перебуває під владою армії супротивника. Окупація поширюється лише на ту територію, де така влада встановлена і здатна виконувати свої функції.

У період з 24.02.2022 по цей час більшу частину території Херсонської області захоплено військовослужбовцями зс рф і вона знаходиться під тимчасовою окупацією держави-агресора, що визначено Переліком територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 №75.

Достовірно знаючи про вищевказані обставини, які є загальновідомим фактом, з метою реалізації злочинного плану вищого військово-політичного керівництва рф щодо плану окупації Херсонської області на території Херсонської області представниками держави-агресора створено окупаційний орган влади військово-цивільну адміністрацію Херсонської області (далі ВЦА Херсонської області), який очолив так званий голова ВЦА Херсонської області (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження) під керівництвом якого з березня 2022 року і по цей час на території Херсонської області встановлюється окупаційна влада за підтримки окупаційних військ рф на території частини населених пунктів області.

Переслідуючи кінцеву мету окупації Херсонської області приєднанням частини території України до рф, так званим головою ВЦА Херсонської області (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження) умисно на виконання вимог військово-політичного керівництва рф у порушення порядку, встановленого Конституцією України, у липні 2022 року (більш точна дата досудовим розслідуванням не встановлена) як посадова особа окупаційного органу влади держави-агресора публічно проголосив про початок підготовки до проведення незаконного референдуму з питань входження до складу рф тимчасово окупованої території Херсонської області. І з цією метою, в умовах ведення бойових дій та окупації частини території України, діючи добровільно як представник рф в Херсонській області залучив для проведення підготовки до незаконного референдуму інших осіб, які добровільно погодилися співпрацювати із окупаційною адміністрацією держави-агресора, між якими розподілив повноваження, та за узгодженням з військовими рф здійснював загальне керівництво їх спільними діями, спрямованими на проведення незаконного референдуму на тимчасово окупованій частині Херсонської області з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

У подальшому так званий голова ВЦА Херсонської області (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження) взяв на себе загальну організацію дій інших співучасників, спрямованих на підготовку та проведення незаконного референдуму на тимчасово окупованій території Херсонської області, визначав функції і персональний склад інших учасників у незаконних виборчих органах, узгоджував порядок проведення незаконного референдуму з військово-політичним керівництвом держави-агресора, вирішував питання фінансового та матеріально-технічного забезпечення його проведення із представниками рф, розподілив завдання і повноваження між ними.

Також до участі у процесі підготовки та проведення незаконного референдуму з питань приєднання частини території України до рф на порушення порядку, передбаченого Конституцією України, цією групою осіб залучені й інші особи з числа військових і спеціальних служб рф, правоохоронних та інших служб і відомств держави-агресора, а також цивільних громадян рф і України (анкетні дані та їх роль у вчиненні цього кримінального правопорушення встановлюються досудовим розслідуванням).

У липні-вересні 2022 року, так званий голова ВЦА Херсонської області (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження) будучи обізнаний з тим, що відповідно до статті 73 Конституції України виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України, умисно, тобто усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи на виконання заздалегідь узгодженого злочинного плану, за попередньою змовою із зазначеними вище та іншими, не встановленими на цей час досудовим розслідуванням особами, вчинив дії щодо проведення на тимчасово окупованій території Херсонської області незаконного референдуму з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

При цьому, невстановлені досудовим розслідуванням на цей час особи, у період липня-вересня 2022 року, усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи за попередньою змовою із керівниками окупаційної ВЦА Херсонської області (матеріали відносно яких виділені в окреме провадження), а також іншими невстановленими на цей час представниками цього незаконного органу влади, створеного на тимчасово окупованій території Херсонської області, вчинили дії, спрямовані на проведення незаконного референдуму з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

На виконання зазначеної вище злочинної мети, у першій половині вересня 2022 року (конкретне місце та час органом досудового розслідування не встановлено) керівництвом окупаційної ВЦА Херсонської області (матеріали відносно яких виділено в інше кримінальне провадження), а також інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, сформували склад та організували роботу дільничної виборчої комісії (далі ДВК) №304, місцем розміщення якої визначена Херсонська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №52 з поглибленим вивченням української мови Херсонської міської ради, код ЄДРПОУ: 24115328, юридична адреса: Херсонська область, м. Херсон, вул. Кримська, 127, яка відповідно до п.п.23 п. 1 розпорядження так званого голови ВЦА Херсонської області №123 від 04.08.2022 «Об определении статуса базовое образовательное учреждение» визначено статус базового навчального закладу «Государственному бюджетному образовательному учреждению ГБОУ Херсонской областе «Школа №52 города Херсона» та до складу якої входили Херсонська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №50 імені Романа Набєгова Херсонської міської ради, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , на території якої фактично проводився незаконний референдум з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

Громадянин України ОСОБА_5 , усвідомлюючи вищенаведені обставини, перебуваючи на тимчасово окупованій території України в м. Херсон, діючи умисно, протиправно, переслідуючи мету змінити межі території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб, приблизно в середині вересня 2022 року (більш точну дату встановити не виявилось за можливе) погодився взяти участь в проведенні незаконного референдуму у якості секретаря ДВК №304, яка діяла у складі окупаційної адміністрації російської федерації на тимчасово окупованій території в Херсонській області.

У період часу з 23 по 27 вересня 2022 року ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, перебуваючи на тимчасово окупованій території України, у м. Херсон, знаходячись, зокрема, за місцем розташування ДВК АДРЕСА_4 , виконуючи обов`язки секретаря дільничної виборчої комісії №304, спільно з іншими невстановленими особами, шляхом складання списків виборців, ідентифікації осіб, що прийшли на виборчу дільницю, підрахунку бюлетенів, взяв участь в організації та проведенні незаконного референдуму за приєднання Херсонської області до складу Російської Федерації.

27 вересня 2022 року так звана «ЦВК Херсонської області» за результатами підрахунку всіх бюлетенів визнала незаконний референдум таким, що відбувся. Відповідно до його результатів задекларовано 497051 громадян, що становить 87.05% від загальної кількості виборців, які прийняли участь у голосуванні, виявили бажання за входження Херсонської області у склад рф.

За викладених вище обставин, ОСОБА_5 у період з 23.09.2022 по 27.09.2022, діючи за попередньою змовою із невстановленими досудовим розслідуванням особами та іншими членами ДВК №304, діючи із прямим умислом, усвідомлюючи свою протиправну діяльність та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій, в порушення Конституції України, Закону України «Про всеукраїнський референдум», Закону України «Про правовий режим воєнного стану», виконуючи повноваження секретаря незаконно створеної окупаційною владою Херсонської області ДВК №304, добровільно взяв участь у організації та проведенні незаконного референдуму щодо входження Херсонської області до складу російської федерації на тимчасово окупованій території Дніпровського району м. Херсон.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 111-1 КК України, як участь в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, вчиненій за попередньою змовою групою осіб.

ІІ. Підстави для здійснення судового розгляду у кримінальному провадженні за відсутності обвинуваченого (in absentia).

Судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 здійснювався за відсутності обвинуваченого (in absentia) з урахуванням та дотриманням загальних засад, встановлених процесуальним законом для такого розгляду.

У судовому засіданні допит обвинуваченого ОСОБА_5 не здійснювався через проведення судового розгляду в порядку спеціального судового провадження на підставі ч. 3 ст. 323 КПК України, при цьому обвинувачений викликався до суду як за місцем свого проживання, так і через засоби масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження в газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному веб-сайті Херсонського міського суду Херсонської області, однак у судове засідання не з`явився.

Стороною обвинувачення та судом використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, право на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя.

Процедура заочного судового розгляду не є деталізованою процесуальним законом, не має тривалої історії застосування у судовій практиці, а тому суд виходив із загальних засад кримінального провадження.

До загальних засад кримінального провадження, зокрема, відносяться: законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження показань.

При цьому згідно з ч. 2 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.

Так, за змістом ч. 3 ст. 323 КПК України передбачено, що судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених участині другійстатті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.

Відповідно доч.ч.1,2ст.135КПК Україниособа викликаєтьсядо слідчого,прокурора,слідчого судді,суду шляхомвручення повісткипро виклик,надіслання їїпоштою,електронною поштоючи факсимільнимзв`язком,здійснення викликупо телефонуабо телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

Судом у судові засідання ОСОБА_5 викликався шляхом направлення повістки на останню відому адресу проживання, зазначеному в обвинувальному акті, яка повернулась на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Водночас зазмістом ч.8ст.135КПК Українипередбачено,що повісткапро викликособи,стосовно якоїіснують достатніпідстави вважати,що такаособа виїхалата/абоперебуває натимчасово окупованійтериторії України,території держави,визнаної ВерховноюРадою Українидержавою-агресором,у випадкуобґрунтованої неможливостівручення їйтакої повісткизгідно зчастинамипершою,другою,четвертою сьомоюцієї статті,публікується взасобах масовоїінформації загальнодержавноїсфери розповсюдженнята наофіційному веб-сайтіОфісу Генеральногопрокурора.

Особа,зазначена вабзаці першомуцієї частини,вважається такою,яка належнимчином повідомленапро виклик,з моментуопублікування повісткипро їївиклик узасобах масовоїінформації загальнодержавноїсфери розповсюдженнята наофіційному веб-сайтіОфісу Генеральногопрокурора.

У випадку наявності в особи, зазначеної в абзаці першому цієї частини, захисника (захисників) копія повістки про її виклик надсилається захиснику (захисникам).

Вказані положення кримінально-процесуального закону судом були дотримані.

Так, у газеті «Урядовий кур`єр», яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, опубліковано оголошення із повісткою про виклик до суду ОСОБА_5 у підготовчі судові засідання на 19.07.2023 об 11:00 годині, 03.08.2023 о 10:30 годині, 06.09.2023 о 10:30 годині, 04.10.2023 о 10:30 годині, 20.11.2023 о 10:50 годині, 05.01.2024 о 10:30 годині та судові засіданні, призначені на 15.02.2024 о 10:00 годині, 18.03.2024 о 10:30 годині, 17.04.2024 об 11:00 годині, 15.05.2024 о 10:30 годині, 13.06.2024 о 10:00 годині, 08.07.2024 о 10:00 годині, 31.07.2024 о 10:00 годині, 02.10.2024 о 10:00 годині, 07.10.2024 о 10:00 годині, 24.10.2024 о 13:00 годині, 18.11.2024 о 13:30 годині та 02.12.2024 о 14:30 годині до Херсонського міського суду Херсонської області. Також повістки про виклик в судові засідання були направлені для опублікування на веб-сайті Офісу Генерального прокурора, а також були направлені захиснику обвинуваченого адвокату ОСОБА_4 .

Крім того, повідомлення про виклик до суду обвинуваченого ОСОБА_5 були опубліковані на офіційному веб-сайті Херсонського міського суду Херсонської області.

Зважаючи на правила ст. ст. 42, 135 КПК України, дотримання прав особи, яка тимчасово не проживає за місцем реєстрації або переховується від органів досудового розслідування, полягає не в обов`язку інших осіб, якими отримано процесуальний документ, призначений для неї, повідомити про надходження процесуального документу, а в тому, що про наявність цих процесуальних документів особа може дізнатися не тільки від правоохоронних органів чи суду, а й з інших, доступних для неї джерел.

Відповідно до ч. 5 ст. 374 КПК Україниу разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.

Так, судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 21.06.2023 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування щодо ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №22023230000000257 від 12.05.2023.

Під час досудового розслідування повістки про виклик ОСОБА_5 та повідомлення про підозру публікувалися в засобах масової інформації у газеті «Урядовий кур`єр», на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Постановою старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ в Херсонській області від 11.05.2023 ОСОБА_5 оголошено в розшук.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 49 КПК Українисуд зобов`язаний забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо відповідно до вимог ст.52цього Кодексу участь захисника є обов`язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника. В інших випадках обов`язкова участь захисника забезпечується у кримінальному провадженні, серед іншого, щодо осіб, стосовно яких здійснюється спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження, з моменту прийняття відповідного процесуального рішення (п. 8 ч. 2 ст. 52 КПК України).

Стосовно ОСОБА_5 здійснювалось спеціальне досудове розслідування, тому відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 52 КПК України участь захисника у цьому кримінальному провадженні є обов`язковою, але з моменту прийняття відповідного процесуального рішення.

Так, постановою старшого слідчогов ОВСслідчого відділуУСБУ вХерсонській областівід 02.05.2023 постановлено про залучення захисника до участі у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 через Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Кіровоградській та Миколаївській областях.

Згідно доручення Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Кіровоградській та Миколаївській областях від 02.05.2023 №014-001432ч захисником ОСОБА_5 було призначено адвоката ОСОБА_4 (свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю від 26.02.2021 №001856).

Також, ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 20.11.2023 задоволено клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_5 .

На виконання вимог ч. 2 ст. 297-5 КПК України копії процесуальних документів направлялись захиснику, яка крім того була обізнана з матеріалами кримінального провадження від початку здійснення спеціального досудового розслідування. Будь-які клопотання від підозрюваного на стадії досудового розслідування та обвинуваченого на стадії судового розгляду на адресу суду не надходили.

Враховуючи наведене та з урахуванням здійснення у даному кримінальному провадженні спеціального досудового розслідування і спеціального судового провадження, суд вважає, що стороною обвинувачення було дотримано всіх можливих передбачених КПК заходів та способів повідомлення ОСОБА_5 , щоб забезпечити останньому можливість безпосередньо та через обраного захисника реалізовувати права підозрюваного на стадії досудового розслідування та обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.

Захисник обвинуваченого, яка була забезпечена державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Кіровоградській та Миколаївській областях не заперечувала щодо розгляду даного кримінального провадження в порядку спеціального судового провадження та здійснювала активні дії, спрямовані на захист ОСОБА_5 : приймала участь у дослідженні доказів, виступала у дебатах та просила ухвалити законне рішення.

Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України) суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого, як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК Україниз дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених законом.

ІІІ. Позиція учасників кримінального провадження.

Прокурор під час судових дебатів просила визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення згідно пред`явленого обвинувачення за ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 111-1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 10 (десять) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування або органах, що надають публічні послуги на строк 15 (п`ятнадцять) років з конфіскацією всього належного йому майна. Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України. Цивільні позови не заявлялися, судові витрати у кримінальному провадженні відсутні. Запобіжний захід до вступу вироку у законну силу не змінювати та залишити у вигляді тримання під вартою. Строк відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з моменту його фактичного затримання.

Захисник просила суд ухвалити виправдувальний вирок, зазначивши, що дослідженими доказами не доведено винуватість ОСОБА_5 у вчинені інкримінованого йому злочині. Також просила визнати недопустимими та неналежними доказами: російський офіційний Інтернет ресурс « ІНФОРМАЦІЯ_2 », російський офіційний Інтернет ресурс «Президент России», російський офіційний Інтернет ресурс «Официальный интернет-портал правовой информации», російський офіційний Інтернет ресурс «Официальный сайт Администрации Херсонской области», оскільки це Інтернет ресурси країни ворога, тому до них немає ніякої довіри. Усі свідки, які були допитані під час судового засідання, зазначали, що при вказаних подіях в школі були присутні російські військові, які були озброєні, тому не доведено добровільність зайняття посади її підзахисним ОСОБА_5 , не виключено, що вказані дії він вчинив під примусом або під погрозою.

IV. Докази, досліджені судом на підтвердження обставин вчиненого кримінального правопорушення.

Вина ОСОБА_5 у вчиненніпоставленого йомуу провинукримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.28 ч.5ст.111-1КК України, за вказаних вище обставин, підтверджується наступними показами свідків, допитаними в ході судового засідання.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що з 24.02.2022 з початку повномасштабного вторгнення військ рф нікуди не виїжджав, працював та на даний час працює в школі АДРЕСА_5 . До початку окупації працював на посаді заступника директора з господарчої роботи в школі та під час окупації був завозом в школі №50. Після того, як війська рф окупували місто, директор школи сказав, що буде виїжджати, в школі залишилися свідок та завуч. Десь числа 15.08.2022 до приміщення школи зайшов ОСОБА_8 разом з військовими рф, представився та сказав, що є новим директором школи, його призначила окупаційна воєнна адміністрація. На наступний день після ОСОБА_8 прийшов ОСОБА_5 , якого представив ОСОБА_8 та повідомив, що ОСОБА_5 буде проводити інвентаризацію всього майна школи. Ні ОСОБА_8 , ні ОСОБА_5 до цього не працювали в школі №50. Під час роботи школи в період окупації ОСОБА_5 був вчителем інформатики. У вересні місяці 2022 року, десь за день до початку референдуму стало відомо про його проведення в приміщенні школи №50. Номер виборчої дільниці був №304, головою виборчої дільниці був ОСОБА_8 , а ОСОБА_5 був секретарем. Свідок зазначив, що безпосередньо бачив, як ОСОБА_5 здійснював певні повноваження у складі комісії при виборчій дільниці. У фойє школи була табличка з номером дільниці №304 та №305. За два дні до референдуму завезли урни, розкладні столики, кабінки. ОСОБА_5 був кожен день під час референдуму, сидів за столом, де була комісія та де люди брали бюлетені. Свідка на час референдуму поставили черговим на вахті, де також стояло троє військових рф з металошукачем. На час проведення референдуму в школі жили та ночували військові рф, їх було чоловік 12. Референдум проходив з 08:00 години до 13:00 години, після чого все зібрали та вивезли, також виїхали і військові. Свідок також зазначив, що він не голосував та не приймав участі у вказаному референдумі. Обвинувачений ОСОБА_5 під час референдуму та коли працював, поводив себе вільно, ніяких ознак примусу або тиску на нього не було.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив, що під час окупації м. Херсон після 24.02.2022 працював три місяці в школі АДРЕСА_5 , сторожем. Під час роботи, в школі було проведено референдум, номер виборчої дільниці свідок не може назвати. В приміщенні школи були кабінки, де голосували люди, стояли столи, за якими сиділи люди, які видавали бюлетені. Серед цих людей був ОСОБА_5 . Обвинуваченого ОСОБА_5 бачив до референдуму, коли заходив до кабінету директора ОСОБА_8 , ОСОБА_5 теж там сидів. Під час проведення референдуму на дверях і на столах були російські прапори. Свідок також зазначив, що сам поцікавився у ОСОБА_8 щодо ОСОБА_5 та той повідомив, що ОСОБА_5 є його неофіційним заступником, а вже від обслуговуючого персоналу школи свідок пізніше, до деокупації, дізнався прізвище ОСОБА_10 . Також свідок пояснив, що як йому здалося ОСОБА_5 добровільно погодився на співпрацю, пригніченим він не ходив. Свідок також зазначив, що особисто він участі в голосуванні не приймав.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що до початку окупації та під час окупації після 24.02.2022 він знаходився в м. Херсоні, нікуди не виїжджав, ніде не працював, є пенсіонером. Обвинувачений ОСОБА_5 є його сусідом, який тримав майстерню по ремонту телевізорів і комп`ютерів по АДРЕСА_6 , в районі магазину «Стол и стул». Під час розмови з ОСОБА_5 від нього ж дізнався, що він працює комп`ютерщиком в школі №50. Свідок зазначив, що другий його сусід ОСОБА_8 очолив школу і виборчу комісію, а ОСОБА_5 був секретарем. Референдум був організований в школі АДРЕСА_5 . Коли свідок проходив мимо школи на ринок, бачив на території школи військових солдат. За референдум свідок дізнався від ОСОБА_5 , це було, коли свідок знаходився на вулиці біля двору, а ОСОБА_5 повертався з роботи та показав, що отримав російський паспорт та сам розповів, що є секретарем виборчої комісії під час проведення референдуму. Після референдуму, десь за два тижні до деокупації, приблизно 25, 27 жовтня 2022 свідок бачив ОСОБА_5 , як він разом з дружиною виходили з речами. Після деокупації ОСОБА_5 не бачив. Зі слів тестя ОСОБА_5 ОСОБА_12 свідку стало відомо, що ОСОБА_5 знаходиться десь в Криму. З приводу обов`язків секретаря виборчої дільниці ОСОБА_5 нічого не розповідав, лише те, що є секретарем і те, що заробляв хороші гроші. З того, як ОСОБА_5 себе поводив та його розмов, усі дії ОСОБА_5 були добровільні, ніяких погроз йому або його родичам чи сім`ї не було, з приводу примусу нічого не розповідав. ОСОБА_5 вважав, що м. Херсон це росія.

Допитана під час судового розгляду свідок ОСОБА_13 надала покази про те, що під час окупації після 24.02.2022 перебувала в м. Херсоні, працювала до окупації в школі №50 прибиральницею, а в період окупації з 01.08.2022 до 09.11.2022 вахтером в цій же школі. 01.08.2022 до свідка додому прийшов різноробочий зі школи, який на даний час виїхав з міста, та повідомив, що завгосп ОСОБА_14 збирає всіх. Коли вона прийшла до приміщення школи, зібрали лише техперсонал і там вже був ОСОБА_8 , який представився директором та назвав прізвища тих, хто буде працювати в школі, а інших, хто не ввійшов в цей список, відправили до школи №52. На час окупації школи №50 та №52 були об`єднані, в школі №52 навчалися, а в школі №50 використовували лише майстерні. ОСОБА_5 увесь час знаходився біля ОСОБА_8 , сказали, що він головний інженер. Референдум проходив в школі №50 з 23.09.2022 по 27.09.2022. В четвер 22.09.2022 до школи приїхав ОСОБА_8 з ОСОБА_5 та військовими рф, які пройшлися по будівлі з собакою, перевіряючи на наявність мінування. Після чого повідомили, що тут буде проводитися референдум та після чого заїхало 13 чи 15 чоловік росгвардії. Свідок зазначив, що працювала в п`ятницю 23.09.2022 з 07:00 години до 17:00 години, субота та неділя вона була вихідна. Коли була 23.09.2022, бачила як завозили урни, кабінки. Всім процесом керував чоловік на ім`я ОСОБА_15 , прізвища його не знає, але розпорядження та вказівки працівникам віддавали ОСОБА_8 разом з ОСОБА_5 .Свідок зазначила, що особисто бачила, як ОСОБА_8 разом з ОСОБА_5 , перебуваючи в кабінеті директора видавали якісь документи членам виборчої комісії, забирали та заносили до кабінету директора списки. Референдум організовували ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , під час його проведення ОСОБА_8 разом з ОСОБА_5 фотографувалися біля урни для голосування, також фотографувалися з вчителями, які прийшли проголосувати зі школи №52 та батьками деяких учнів. ОСОБА_8 казав, що вони друзі з ОСОБА_5 . До окупації ОСОБА_5 свідок не знала. Коли вона писала заяву про прийом на роботу, то на ОСОБА_10 казали, що це ОСОБА_16 і він відкликався на це ім`я. Заяву про прийом на роботу писала на ім`я ОСОБА_8 . Також свідок зазначила, що під час проведення референдуму в спортзалі школи жили військові рф, які заселилися в четвер та знаходилися до середи та які були озброєні. Також свідок пояснила, що ОСОБА_5 хвалився, що у нього російський паспорт, однак сам документ вона не бачила. Під керівництвом ОСОБА_5 з кабінету інформатики забрали ноутбуки. З зовнішнього вигляду ОСОБА_5 було видно, що він був радий, що прийшли росіяни, він не виглядав переляканим, голосував з радістю.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 пояснила, що знає обвинуваченого ОСОБА_5 оскільки разом працювали в школі АДРЕСА_7 , вона працювала медичною сестрою, а він прийшов працювати в школу комп`ютерщиком. До цього вона не була з ним знайома. Стосовно референдуму свідок зазначила, що побачила в Інтернеті списки тих, хто буде приймати участь у референдумі, тобто членів комісії виборчої дільниці. Серед зазначених прізвищ було і прізвище ОСОБА_5 Референдум було проведено з 23.09.2022 по 27.09.2022 в школі №50. Під час окупації школи №50 та №52 об`єднали, свідок залишилася працювати в школі №52. Навчальний процес проходив в школі №52, а школа №50 стояла порожня. В цей період, коли працювала, бачила ОСОБА_5 , який працював комп`ютерщиком, більш точну посаду не знає. Зі списків свідку стало відомо, що директор ОСОБА_8 був головою комісії, а ОСОБА_5 секретарем. ОСОБА_5 прийшов працювати в школу в серпні 2022 року, безпосередньо з ним свідок не спілкувалася та документи його не бачила. Про те, що ця особа є ОСОБА_5 свідок дізналася зі слів інших людей та коли свідок зверталася до нього за його прізвищем ім`я та по батькові як « ОСОБА_5 », він відкликався на це ім`я. Під час проведення референдуму ОСОБА_5 поводив себе спокійно, не було помітно, що він чимось наляканий.

Окрім показань свідків, винуватість ОСОБА_5 також підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які узгоджуються в деталях між собою і не викликають жодних сумнівів у своїй належності, достовірності та допустимості, а саме:

- витягом з ЄРДР по кримінальному провадженню №22023230000000257 від 12.05.2023, який підтверджує факт внесення відомостей до ЄРДР з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 111-1 КК України та коротким викладом обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: встановлено, що громадянин України ОСОБА_5 та інші, як учасники незаконного органу народного волевиявлення, взяв активну участь у проведенні незаконного референдуму, шляхом виконання обов`язків секретаря дільничної виборчої комісії №304 за адресою: АДРЕСА_3 та без дотримання основних принципів вільної участі та добровільного таємного голосування, публічності та відкритості референдуму, вживав заходів до складання списків виборців, ідентифікації осіб, що прийшли на виборчу дільницю, підрахунку та оформлення бюлетенів, які у подальшому передавали до відповідної територіальної виборчої комісії, з урахуванням яких формувались результати голосування по всій тимчасово окупованій території Херсонської області;

- рапортом про вчинене кримінальне правопорушення старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ в Херсонській області від 23.09.2022, відповідно до якого повідомлено про те, що у матеріалах досудового розслідування кримінального провадження №22022230000000265 від 25.07.2022 з правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 110 КК України, наявні відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 111-1 КК України участь громадян України в організації та проведенні незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території або публічні заклики до проведення таких незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території, що вчинені за попередньою змовою;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.06.2023 та довідкою до нього, відповідно до якого свідок ОСОБА_7 впізнав на фотознімку під номером 3 (три) чоловіка, якого він знає як ОСОБА_5 , який під час проведення так званого референдуму у школі АДРЕСА_5 в період з 23.09.2022 по 27.09.2022 був секретарем виборчої комісії №304;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 01.05.2023 та довідкою до нього, відповідно до якого свідок ОСОБА_11 впізнав по фотознімку під номером 3 (три) свого сусіда ОСОБА_18 , який під час окупації м. Херсона у вересні 2022 року приймав участь як секретар виборчої комісії під час проведення незаконного референдуму;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.04.2023 та довідкою до нього, відповідно до якого свідок ОСОБА_9 впізнав на фотознімку під номером 3 (три) чоловіка, якого він знає як ОСОБА_5 , який під час проведення так званого референдуму, що проводився в період з 23.09.2022 по 27.09.2022 на території школи АДРЕСА_5 , був одним із керівників в організації виборчого процесу, який керував іншими членами комісії;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.04.2023 та довідкою до нього, відповідно до якого свідок ОСОБА_13 впізнала на фотознімку під номером 3 (три) чоловіка, якого вона знає як ОСОБА_5 , який при окупаційній владі був заступником директора школи АДРЕСА_8 , а також під час проведення референдуму в період з 23.09.2022 по 27.09.2022 на території школи АДРЕСА_5 був одним із керівників проведення референдуму;

- заявою ОСОБА_19 від 19.06.2023, відповідно до якої він надав дозвіл на проведення слідчого експерименту у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_3 ;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 19.06.2023 з доданим DVD-R диском до нього, проведеного за участю свідка ОСОБА_9 , відповідно до якого слідчий експеримент проводився шляхом відтворення дій пересування та розташування членів ДВК №304, їх розташування, місцезнаходження урн, меблів, дільниці, кабінок для голосування, тощо та обставин проведення 23-27.09.2022 незаконного референдуму на території м. Херсон. Слідчим експериментом встановлено, що комісія ДВК №304 знаходилася в ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_3 . Комісія розміщувалася у приміщенні перед приймальнею директора. Свідок перебував у приміщенні вказаної школи два дні під час референдуму (в середині та в кінці проведення референдуму) та кожного дня бачив ОСОБА_5 під час виконання ним обов`язків секретаря ДВК №304. ОСОБА_5 більшу частину часу проводив у кабінеті №10, де перебував голова ДВК №304 ОСОБА_8 . У вказаному кабінеті знаходилася документація, пов`язана з проведенням незаконного референдуму (у тому числі бюлетені). Час від часу ОСОБА_5 виходив з кабінету №10 з метою виносу додаткових бюлетенів, які закінчувалися, контролю проведення референдуму, перевірки кількості тих, хто проголосував та з метою надання вказівок членам ДВК №304 щодо проведення референдуму. Охоронні заходи здійснювали озброєнні військовослужбовці зс рф;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 19.06.2023 з доданим DVD-R диском до нього, проведеного за участю свідка ОСОБА_7 , відповідно до якого слідчий експеримент проводився шляхом відтворення дій пересування та розташування членів ДВК №304, їх розташування, місцезнаходження урн, меблів, дільниці, кабінок для голосування, тощо та обставин проведення 23-27.09.2022 незаконного референдуму в ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_3 ;

- протоколом огляду від 03.03.2023, відповідно до якого проведено огляд документів, що 24.02.2023 вилучені в ході проведення санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_9 , серед яких, зокрема: копія «Приказ №63а-К от 01.09.2022, Государственное бюджетное общеобразовательное учреждение Херсонской области «Школа 52 города Херсона» «О совмещении должностей ОСОБА_20 ». Документ складений за підписом директора ОСОБА_8 та проставленим підписом ОСОБА_5 про ознайомлення з ним на 1 арк.;

- протоколом огляду від 11.04.2023, відповідно до якого зазначено, що підставою проведення огляду є наявність обґрунтованої підозри, оголошеної ОСОБА_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 111-1 КК України, а саме: участі у організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, вчиненій за попередньою змовою групою осіб. Об`єктом огляду є матеріали кримінального провадження №22023230000000121 від 01.03.2023, а саме протоколу огляду від 03.03.2023 з додатками у вигляді документів, що 24.02.2023 вилучені в ході проведення санкціонованого обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_8 ;

- протоколомогляду від10.04.2023з доданимDVD-Rдиском донього,проведеного заучасті спеціаліста,відповідно доякого об`єктомогляду єпублікація « ІНФОРМАЦІЯ_5 »,що розмішенав телеграм-каналі« ІНФОРМАЦІЯ_6 » запосиланням ІНФОРМАЦІЯ_7 У структурі зображень міститься фотозображення, назва публікації та текст публікації наступного змісту: Фотозображення списку членів виборчої дільниці з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_8 (13 человек). Адрес: ул. Крымская, 127». На фотозображенні №4 під порядковим номером 3 зазначено мовою оригіналу: «ФИО/дата рождения ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , должность секретарь, паспортные данные МО936041 ІНФОРМАЦІЯ_9 в Херсонской области 02.08.2001, адрес регистрации АДРЕСА_1 , место рождения г. Херсон, ИНН 2592201755, телефон - НОМЕР_1 »;

- протоколом огляду від 03.12.2022 з доданим DVD-R диском до нього, відповідно до якого об`єктом огляду є загальнодоступна сторінка Всесвітньої мережі Інтернет, а саме російського офіційного Інтернет ресурсу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_10 На вказаному сайті, за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_11 », у загальному доступі розміщено публікацію Ради Федерації Федеральних зборів російської федерації щодо ухвалення федерального конституційного закону «Про прийняття в російську федерацію Херсонської області та утворення в складі російської федерації нового суб`єкта Херсонської області». Назва публікації: Постановление о Федеральном конституционном законе «О принятии в Российскую Федерацию Херсонской области и образовании в составе Российской Федерации нового субъекта Херсонской области», дата публікації: 04.10.2022, підписант: Голова Ради Федерації Федеральних зборів російської федерації ОСОБА_21 ;

- протоколом огляду від 03.12.2022 з доданим DVD-R диском до нього, відповідно до якого об`єктом огляду є загальнодоступна сторінка Всесвітньої мережі Інтернет, а саме російського офіційного Інтернет ресурсу « ІНФОРМАЦІЯ_12 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_13 На вказаному сайті, за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_13 », у загальному доступі розміщено публікацію Президента російської федерації «Федеральный закон от 04.10.2022 №375-ФЗ «О ратификации Договора между Российской Федерацией и Херсонской областью о принятии в Российскую Федерацию Херсонской области и образовании в составе Российской Федерации нового субъекта»», дата публікації: 04.10.2022, підписант: Президент російської федерації ОСОБА_22 ;

- протоколом огляду від 03.12.2022 з доданим DVD-R диском до нього, відповідно до якого об`єктом огляду є загальнодоступна сторінка Всесвітньої мережі Інтернет, а саме російського офіційного Інтернет ресурсу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_10 На вказаному сайті, за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_11 », у загальному доступі розміщено публікацію Ради Федерації Федеральних зборів російської федерації: «Постановление об утверждении Указа Президента Российской федерации от 19 октября 2022 года №756 «О введении военного положения на территориях Донецкой Народной Республики, Луганской Народной Республики, Запорожской и Херсонской областях», дата публікації: 19.10.2022, підписант: Голова Ради Федерації Федеральних зборів російської федерації ОСОБА_21 ;

- протоколом огляду від 05.12.2022 з доданим DVD-R диском до нього, відповідно до якого об`єктом огляду є загальнодоступна сторінка Всесвітньої мережі Інтернет, а саме російського офіційного Інтернет ресурсу « ІНФОРМАЦІЯ_15 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_16 На вказаному сайті, за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_17 у загальному доступі розміщено публікацію: «Договор между Российской Федерацией и Херсонской областью о принятии в Российскую Федерацию Херсонской области и образовании в составе Российской Федерации нового субъекта от 30 сентября 2022 года (ратифицирован Федеральным законом от 04 октября 2022 года №375-ФЗ, вступил в силу 5 октября 2022 года, письмо МИД России от 05.10.2022 №19696/дп)», дата публікації: 03.10.2022, підписанти: за російську федерацію ОСОБА_23 , за Херсонську область ОСОБА_24 ;

- протоколом огляду від 11.02.2023 з доданим DVD-R диском до нього, відповідно до якого об`єктом огляду є загальнодоступна сторінка Всесвітньої мережі Інтернет, а саме офіційний Інтернет ресурс Верховної Ради України за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_18 На вказаному сайті, за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_19 у загальному доступі розміщено статтю щодо ухвалення ВРУ Заяви про невизнання псевдо референдумів і заклику світу так само не визнавати їх, дата публікації 21.09.2022, автор Прес-служба Апарату Верховної Ради України;

- протоколом обшуку від 11.05.2023 з доданим диском до нього, проведеного за адресою проживання ОСОБА_5 : АДРЕСА_2 , відповідно до якого під час проведення обшуку в спальній кімнаті будинку, а саме у шафі, що знаходиться ліворуч від входу було виявлено аркуш паперу форматом А4 із заголовком: « ІНФОРМАЦІЯ_8 ( НОМЕР_2 человек) Адрес: АДРЕСА_10 » зі списком членів виборчої комісії №304 в кількості 15 чоловік;

- протоколом огляду вилучених предметів від 11.05.2023, відповідно до якого встановлено: аркуш паперу формату А4 із заголовком: « ІНФОРМАЦІЯ_8 (13 человек) Адрес: АДРЕСА_10 » зі списком у вигляді таблиці членів виборчої комісії в кількості 15 чоловік із зазначенням посади та мобільного телефону, зокрема, під порядковим номером 3 зазначено: ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , секретарь, тел. НОМЕР_1 ;

- протоколомогляду від26.04.2023,відповідно доякого об`єктомогляду єВсесвітня мережаІнтернет.За допомогоюмобільного додатку«Telegram»було здійсненовхід допошукової системивказаного Інтернет-месенджера,де дляпошуку введенотекст «Базазрадників Херсону».За результатамизапиту встановленотелеграм-канал« ІНФОРМАЦІЯ_6 »,в ходіперегляду змістуякого виявленапублікація за24.09.2022о 23:14годині запосиланням: ІНФОРМАЦІЯ_7 що міститьфотозображення спискучленів виборчоїдільниці з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_8 (13 человек). Адрес: ул. Крымская, 127» На фотозображенні №4 під порядковим номером 3 зазначено мовою оригіналу: «ФИО/дата рождения ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , должность секретарь, паспортные данные МО936041 Комсомольским ОМ ХГО УМВД Украины в Херсонской области 02.08.2001, адрес регистрации АДРЕСА_1 , место рождения г. Херсон, ИНН 2592201755, телефон - НОМЕР_1 »;

- рапортом о/у УСР в Херсонській області ДСР Національної поліції України, з якого вбачається, що в ході роботи оперативним шляхом, у телеграм-каналах було встановлено список дільничних виборчих комісій по Херсонському району щодо проведення колабораційною владою референдуму про приєднання Херсонської області до складу російської федерації, з зазначенням анкетних даних учасників зазначених комісій, з долученим списком осіб на 28 аркушах. Відповідно до долученого списку під порядковим номером 53 зазначено: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає: АДРЕСА_1 , мобільний телефон НОМЕР_1 , секретар ДВК №304 ( АДРЕСА_11 ) псевдореферендума на території м. Херсона.

Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, визначений КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.

Одночасно слід зазначити, що суд не покладає в обґрунтування даного вироку в якості доказів вини ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 111-1 КК України, інші матеріали та процесуальні документи, що надані стороною обвинувачення, оскільки за своїм змістом вказані документи не містять ознак доказів, що мають значення для вирішення кримінального провадження, а лише засвідчують відповідність окремих проведених слідчих та процесуальних дій вимогам закону та належними процесуальними особами.

V. Оцінка доказів. Мотиви суду щодо висунутого обвинувачення.

Відповідно до вимог ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Судом також врахована позиція ЄСПЛ, викладена у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011 «…що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України»(«Kobets v. Ukraine»)(з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» («Avsar v. Turkey»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відповідно до позиції Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, висловленої в постанові від 11.02.2020 у справі №761/33311/15-к, під час розгляду кримінального провадження, даючи оцінку допустимості доказу, суд має проаналізувати критерії допустимості таких доказів, як: законність джерела, законність способу отримання, процесуальне оформлення перебігу й результатів слідчої дії.

Так, дослідивши безпосередньо в судовому засіданні наведені вище письмові докази та покази свідків, які підтвердили зайняття ОСОБА_5 посади секретаря ДВК №304, що діяла у складі окупаційної адміністрації на тимчасово окупованій території в Херсонській області під час проведення референдуму та який спрямовано здійснював дії на підтримку окупаційної влади держави-агресора, надавши їм належну правову оцінку, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, враховуючи, що показання свідків є послідовними, відповідають іншим обставинам справи та підтверджуються дослідженими письмовими доказами, які, на думку суду, є належними та допустимими, не викликають сумнівів у їх достовірності, оскільки підстав ставити їх під сумнів у суду немає. При цьому суд критично оцінює доводи захисника, про неналежність та недопустимість досліджених публікацій, отриманих з Інтернет ресурсів, які як зазначає захисник не підтверджують обставини, викладені в обвинувальному акті, оскільки до них немає довіри. Так, перелічені вище джерела інформації, отримані зтелеграм-каналів,Інтернет ресурсів суд оцінює за правилами документа (ст. 99 КПК України),а відомості,що вонимістять,визнає належнимита допустимими.Враховуючи цілковиту узгодженість між собою вказаних доказів за змістом, їх єдність та взаємозв`язок за часом та характером подій, суд визнає наведені та проаналізовані вище документовані дані достовірними доказами обвинувачення,на підставі яких суд приймає рішення у справі. Жодної із передбачених законом обставин для визнання зазначених доказів недопустимими судом не констатовано та в ході кримінального провадження не встановлено, як і порушень фундаментальних прав і свобод обвинуваченого ОСОБА_5 , гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, при проведенні досудового розслідування та збиранні і оформленні доказів стороною обвинувачення.

Щодо долученогорапорту старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ в Херсонській області від 23.09.2022, а також рапорту о/у УСР в Херсонській області ДСР Національної поліції України, суд зауважує, що в силу норм ст. ст. 84, 93 КПК та позиції ККС ВС в постанові від 10 березня 2021 року у справі №425/217/17, доказ це не сам процесуальний документ «рапорт», а відомості, отримані у встановленому законом порядку та вміщені в ньому.

Положеннямист. 62 Конституції України передбачено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За правилами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до вимог ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні серед іншого підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат. Відповідно до змісту статті 92 КПК України, обов`язок доказування покладений на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна встановити об`єктивну істину та на неї покладається обов`язок доказування, доводити винуватість особи поза розумним сумнівом.

Таким чином, під час судового слідства не знайшов свого підтвердження той факт, що ОСОБА_5 був вимушений зайняти посаду секретаряДВК №304,що діялау складіокупаційної адміністраціїросійської федераціїна тимчасовоокупованій територіїв Херсонськійобласті підчас проведенняреферендуму або діяв під фізичним чи психічним примусом з боку осіб, які представляли окупаційну владу країни-агресора рф.

За викладенихпідстав суддійшов довисновку,що стороноюобвинувачення наданодостатньо доказіввинуватості обвинуваченого ОСОБА_5 у скоєнніінкримінованого йомукримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.28 ч.5ст.111-1КК Українив об`ємі пред`явленого обвинувачення, надані докази суд визначає належними, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимими, оскільки вони отримані у порядку, встановленому діючим КПК України, будь-яких порушень вимог діючого законодавства під час розгляду кримінального провадження не встановлено, достовірними, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.

Щодо твердження захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_4 про недоведеність добровільності зайняття ОСОБА_5 посади суд зазначає наступне.

Аналізуючи, чи наявна у діях обвинуваченого ОСОБА_5 ознака добровільності, суд враховує постанову Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №638/5446/22, провадження №51-4092км23, відповідно до якої зазначено, що в кримінальному праві добровільним вважається діяння, яке вчинено при можливості вибрати декілька варіантів поведінки, з урахуванням сукупності обставин, які можуть виключати кримінальну протиправність за приписами статей 39, 40 КК України.

Зміст досліджених судом публікацій, а також покази свідків, які були допитані під час судового розгляду, дають підстави стверджувати, що обвинувачений ОСОБА_5 , будучи громадянином України, перебуваючи на тимчасово окупованій території у м. Херсоні та займаючи посаду секретаря дільничної виборчої комісії під час проведення референдуму, діяв особисто в інтересах окупаційної влади країни-агресора рф. Його діяльність та активні дії на вказаній посаді були спрямовані на запровадження та зміцнення влади окупаційної адміністрації, тобто ОСОБА_5 діяв добровільно, мав вибір та можливість відмовитись від дій, які є кримінально-караними. Суду не надано доказів того, що обвинувачений не мав можливості відмовитися від цієї посади.

Окупаційна адміністрація Російської Федерації це сукупність державних органів і структур Російської Федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг (п. 6 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод та правовий режим на тимчасово окупованій території України»).

У складі цього правопорушення важливим для кваліфікації є місце його вчинення тимчасово окупована територія України.

За викладенихобставин,розглянувши кримінальнепровадження вмежах висунутогообвинувачення,суд,оцінивши сукупністьзібраних доказів,які єналежними та допустимими, узгоджуються між собою, ставити їх під сумнів підстав немає та доводять факт вчинення обвинуваченим протиправних дій, а також за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 111-1 КК України знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом.

VI. Призначення покарання.

Суд при призначенні покарання має враховувати дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, та вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання у відповідності до вимог статей 50, 65 КК України має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень. При призначенні покарання суд ураховує також роз`яснення, які містить п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», що суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів проти основ національної безпеки України та такі злочини є найбільш суспільно небезпечними посяганнями, дані про особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, є громадянином України, який під час війни добровільно співпрацював з окупантами, характер займаної ним посади під час проведення референдуму на тимчасово окупованій території.

Обставин, що пом`якшують покарання судом не встановлено. Обставиною, що обтяжує покарання суд визнає вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

Враховуючи викладене,думку прокурора,яка просилапризначити обвинуваченомупокарання увиді позбавленняволі настрок 10років з позбавленням права обіймати певні посади на строк 15 років та з конфіскацією майна та захисника, яка просила ухвалити виправдувальний вирок, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_5 необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 111-1 КК України, у вигляді позбавлення волі, обмежень для призначення якого з огляду на вимоги ст. 63 КК України не вбачається, а також з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та займатися діяльністю, пов`язаною з наданням публічних послуг, з конфіскацією всього належного йому майна, що на думку суду буде відповідати принципам та меті призначення покарання, що відповідатиме завданням та цілям кримінального покарання і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю є обов`язковим додатковим покаранням, передбаченим санкцією частини 5 статті 111-1 КК України.

Відповідно до ст. 59 КК України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу. Санкцією частини 5 статті 111-1 КК України передбачена можливість застосування додаткового покарання у вигляді конфіскації майна.

Підстав для застосування статей 69 та 75 КК України в даному кримінальному провадженні не встановлено.

VІІ. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 21.06.2023 року відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, який до затриманняобвинуваченого таприведення вирокудо виконаннясуд вважає за доцільне залишити без змін.

Строк додаткового покарання слід обчислювати відповідно до ч. 3 ст. 55 КК України.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 у вигляді позбавлення волі слід обраховувати з моменту звернення вироку до виконання, тобто із дня фактичного його затримання.

Потерпілі у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов по даному кримінальному провадженню не заявлений.

Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. ст. 297-1, 323, 368, 373, 374, 395 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 111-1 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк 10 (десять) років з позбавленням права обіймати посади ворганах державноївлади,державного управління,місцевого самоврядуваннята займатисядіяльністю,пов`язаною знаданням публічнихпослуг настрок 15(п`ятнадцять)років з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою, застосований ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 21.06.2023 залишити без змін до затримання ОСОБА_5 та приведення вироку до виконання.

Початок строку відбуття покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту приведення вироку до виконання, тобто з дня його фактичного затримання.

Строк додатковогопокарання увиді позбавленняправа обійматипосади ворганах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та займатися діяльністю, пов`язаною з наданням публічних послуг, обчислювати з моменту відбуття ОСОБА_5 основного покарання.

Речові докази: аркуш паперу формату А4 із заголовком «УИК №304Школа №52(13человек)Адрес:ул.Крымская,127»зі спискому виглядітаблиці членіввиборчої комісіїв кількості15чоловік із зазначенням посади та мобільного телефону кожного, що був вилучений 11.05.2023 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30(тридцяти)днів з дня проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та захиснику обвинуваченого, якій вручались всі процесуальні рішення у цьому провадженні на підставі ч. 2 ст. 297-5 КПК України, та з урахуванням положень ч. 4 ст. 46 КПК України про те, що захисник користується процесуальними правами обвинуваченого, захист якого вона здійснює. Також копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати обвинуваченому.

Повідомлення про ухвалений вирок опублікувати на офіційному веб-сайті суду, в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, де і здійснювались публікації повісток про виклик обвинуваченого протягом всього судового розгляду.

Суддя: ОСОБА_1


Суд	Херсонський міський суд Херсонської області
Дата ухвалення рішення	02.12.2024
Оприлюднено	06.12.2024
Номер документу	123501773
Судочинство	Кримінальне
Категорія	Злочини проти основ національної безпеки України Колабораційна діяльність