Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Вінниця
03 грудня 2024 р. справа № 120/6238/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Крапівницької Н.Л.,
розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом керівника Немирівської окружної прокуратури в інтересах держави, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації та Міністерства культури та інформаційної політики України
до Оратівської селищної ради
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В :
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов керівника Немирівської окружної прокуратури в інтересах держави до Оратівської селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії .
Позовні вимоги мотивовані бездіяльністю Оратівської селищної ради щодо не утворення спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини.
Ухвалою від 17.05.2024 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Крім того, цією ж ухвалою від 17.05.2024 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації та Міністерство культури та інформаційної політики України.
24.05.2024 від Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації надійшли письмові пояснення. В поясненнях третя особа зазначила, що відповідно до пп. 11 п. "б" ст. 32 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері освіти, охорони здоров`я, культури, молодіжної політики, фізкультури і спорту, утвердження української національності та громадянської ідентичності належить забезпечення охорони пам`яток історії та культури, збереження та використання культурного надбання.
На думку Управління, наявність спеціально уповноваженого органу культурної спадщини Оратівської селищної ради надасть можливість здійснення моніторингу об`єктів культурної спадщини на території громади, оперативного прийняття рішень щодо їх збереження, реставрації та відновлення.
27.05.2024 від Міністерства культури та інформаційної політики України надійшли письмові пояснення з приводу вимог даного позову. Представник третьої особи зазначив, що Міністерство, як центральний орган виконавчої влади, немає відокремлених структурних підрозділів, які б могли забезпечити виконання вимог законодавства щодо збереження та охорони культурної спадщини. Водночас законодавець наділив такими функціями, зокрема, громади, які діють через відповідні виконавчі органи органів місцевого самоврядування. Відсутність такого виконавчого органу сприятиме як порушенням законодавства про охорону культурної спадщин, що можуть призвести до невідворотних змін у вигляді та традиційному характері міського середовища, так і неможливості контролю Міністерством стану збереження характерного міського середовища та притягнення винних до відповідальності за порушення законодавства про охорону культурної спадщини.
20.06.2024 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив щодо задоволення даного позову. Зазначив, що рішенням 42 сесії Оратівської селищної ради 8 скликанням 04.07.2023 № 1477 затверджено в новій редакції Положення про відділ культури та туризму Оратівської селищної ради. Відповідно до пункту 3.1. Положення відділ культури та туризму Оратівської селищної ради вирішує серед інших, наступні завдання: здійснює реалізацію державної політики у сфері культури, туризму та охорони культурної спадщини; здійснює - контроль за дотриманням законодавства України з питань культури, мистецтв, туризму та охорони культурної спадщини; реалізує делеговані повноваженні органів виконавчої влади у сфері збереження та використання культурної спадщини.
Представник відповідача зазначив, що Оратівська селищна рада зверталась з листом від 08.03.2024 № 816/03.01-17 до Міністерства культури та інформаційної політики Україні за погодженням утворення сектору з питань охорони культурної спадщини селищної ради в складі відділу житлово-комунального господарства, екології, архітектури та містобудування селищної ради та отримала роз`яснення, згідно з якими до Міністерства необхідно подати рішення органу місцевого самоврядування про створення виконавчого органу селищної ради з охорони культурної спадщини та положення про відповідний орган. Отже, на думку відповідача, Оратівська селищна рада забезпечує належне виконання вимог законодавства щодо забезпечення охорони пам`яток історії та культури збереження та використання культурного надбання,
21.06.2024 прокурором подано відповідь на відзив, в якій останній підтримав вимоги даного позову в повному обсязі.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши доводи сторін, на підтримку своїх вимог та заперечень, а також пояснення по суті спору, надані третіми особами, суд встановив наступні обставини.
22.02.2024 керівник Немирівської окружної прокуратури звернувся до Оратівської селищної ради із листом, в якому, окрім іншого, просив повідомити про наявність чи утворення у складі виконавчих органів міської ради спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини.
Листом від 26.02.2024 Оратівська селищна рада повідомила, що у складі виконавчих органів міської ради спеціально уповноважений орган охорони культурної спадщини не утворювався.
Листом від 06.03.2024 Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації повідомило прокурора, що до Управління не надходили звернення та пропозиції від Оратівської селищної ради щодо погодження на створення спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини.
Відтак, керівник Немирівської окружної прокуратури звернувся до в.о. голови Оратівської селищної ради з листом від 12.03.2024, в якому просив надати інформацію про те, чи скеровано радою звернення або пропозиції до Вінницької обласної військової адміністрації чи до Міністерства культури та інформаційної політики України щодо погодження створення уповноважених органів охорони культурної спадщини.
Листом від 21.03.2024 Оратівська селищна рада повідомила керівника Немирівської окружної прокуратури про те, що направлено листи до Міністерства культури та інформаційної політики та Вінницької обласної державної адміністрації погодження щодо утворення сектору з питань охорони культурної спадщини селищної ради у складі відділу житлово-комунального господарства, екології, архітектури та містобудування селищної ради з відповідними повноваженнями.
Разом із тим, прокурор вважає, що відповідач допускає неправомірну бездіяльність, не створюючи спеціально уповноважений орган з питань охорони культурної спадщини, а тому, звертається до суду з цим позовом.
Щодо наявності підстав для представництва прокурором державних інтересів у цій справі, то суд зазначає таке.
Прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 23.10.2018 у справі № 906/240/18.
З огляду на позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, звертаючись до суду з позовом, прокурор має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Таким чином, аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або у разі відсутності такого органу.
Прокурор зазначає, що саме на Немирівську міську раду покладено обов`язок щодо створення відповідного виконавчого органу міської ради населеного пункту, занесеного до Списку історичних населених місць України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.
Разом з тим прокурор зауважує, що порушення допущене самою Немирівською міською радою, яка є органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах. Тобто у цій справі один й той же орган місцевого самоврядування може бути лише однією стороною: або позивачем, або відповідачем. Водночас інший орган, який має повноваження щодо захисту інтересів держави або територіальної громади з вказаного питання відсутній, що дає підстави для самостійного звернення прокурора до суду задля захисту інтересів держави.
Оцінивши доводи прокурора, на підтримку підстав звернення до адміністративного суду з цим позовом, суд доходить висновку, що керівник Немирівської окружної прокуратури, реалізуючи свої представницькі повноваження, в достатньому обсязі обґрунтував у чому саме полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та передбачені законом підстави для звернення до суду.
Отже, прокурор правомірно та за наявності відповідних підстав звернувся до адміністративного суду з позовом для забезпечення представництва в суді законних інтересів держави.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд керується такими мотивами.
Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь врегульовано Законом України № 1805-III від 08.06.2000 року "Про охорону культурної спадщини" (далі - Закону № 1805-III).
За приписами статті 1 Закону України "Про охорону культурної спадщини" культурна спадщина - сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об`єктів культурної спадщини;
об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;
пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України;
охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини;
історичне населене місце - населене місце, яке зберегло повністю або частково історичний ареал і занесене до Списку історичних населених місць України.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 1805-III державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини, до яких, серед інших, належать виконавчі органи сільської, селищної, міської ради.
Частиною третьою статті 3 Закону № 1805-III визначено, що відповідний виконавчий орган сільської, селищної, міської ради населеного пункту, занесеного до Списку історичних населених місць України, утворюється місцевою радою за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.
Відповідно до частини другої статті 6 Закону № 1805-III до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить, зокрема, забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; забезпечення дотримання режиму використання пам`яток місцевого значення, їх територій, зон охорони; забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; організація відповідних охоронних заходів щодо пам`яток місцевого значення та їх територій у разі виникнення загрози їх пошкодження або руйнування внаслідок дії природних факторів чи проведення будь-яких робіт; застосування фінансових санкцій за порушення цього Закону.
Органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, відповідний виконавчий орган сільської, селищної, міської ради щорічно звітують перед центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини та громадськістю про стан збереження об`єктів культурної спадщини (частина третя статті 6 Закону № 1805-III).
Таким чином, на відповідний орган сільської, селищної, міської ради у сфері охорони культурної спадщини покладені відповідні функції щодо збереження пам`яток місцевого значення, а відсутність такого органу створює загрозу їх пошкодження чи знищення, а також уникнення фінансової відповідальності особами, якими допущено порушення вимог Закону № 1805-III.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За нормами абзацу 11 частини першої статті 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.97 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.
Стаття 5 Закону № 280/97-ВР визначає, що до системи місцевого самоврядування входять, зокрема, виконавчі органи сільської, селищної, міської ради.
Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи (частина перша статті 11 Закону № 280/97-ВР).
Відповідно підпункту 5 пункту "б" частини першої статті 31 Закону № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація охорони, реставрації та використання пам`яток історії і культури, архітектури та містобудування, палацово-паркових, паркових і садибних комплексів, природних заповідників.
Підпунктом 10 пункту "б" статті 32 Закону № 280/97-ВР визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад делеговано повноваження щодо забезпечення охорони пам`яток історії та культури, збереження та використання культурного надбання.
Згідно з частинами п`ятою та шостою статті 3 Закону № 1805-III виконавчий орган сільської, селищної, міської ради з питань, передбачених підпунктом 5 пункту "б" частини першої статті 31 і підпунктом 10 пункту "б" статті 32 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", підконтрольний відповідним органам виконавчої влади.
Рішення (розпорядження, дозволи, приписи, постанови) органів охорони культурної спадщини, прийняті в межах їхньої компетенції, є обов`язковими для виконання юридичними і фізичними особами.
З матеріалів справи слідує, що Оратівською селищною радою не утворено спеціально уповноважений орган у сфері охорони культурної спадщини.
Відповідна обставина також не заперечується представником відповідача.
Суд погоджується із доводами прокурора, що не утворення відповідного спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини та недотримання порядку призначення його керівника може стати передумовою визнання винесених, прийнятих, виданих неуповноваженим органом/особами розпоряджень, рішень, приписів, постанов, незаконними, а відтак відсутності державних механізмів захисту об`єктів культурної спадщини.
Отже, відсутність відповідного спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини Оратівської селищної ради слід вважати порушенням вимог Закону №1805-III, яке унеможливлює належне виконання повноважень, покладених на органи місцевого самоврядування у сфері охорони культурної спадщини на території Оратівської селищної ради.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши обґрунтованість вимог прокурора, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд. -
В И Р І Ш И В :
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Оратівської селищної ради щодо не утворення спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини.
Зобов`язати Оратівську селищну раду утворити спеціально уповноважений орган охорони культурної спадщини.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Керівник Немирівської окружної прокуратури в інтересах держави (вул. Шевченка, 23, м. Немирів, Вінницька область, код ЄДРПОУ 02909909)
Відповідач: Оратівська селищна рада (вул. Героїв Майдану, 78, смт. Оратів, Вінницька область, код ЄДРПОУ 04327985)
Третя особа: Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації (вул. Соборна, 15а, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 43723537)
Третя особа: Міністерство культури та інформаційної політики України (вул. Івана Франка, 19, м. Київ, код ЄДРПОУ 43220275)
СуддяпідписКрапівницька Н. Л.
Згідно з оригіналом Суддя:
Секретар:
Суд | Вінницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.12.2024 |
Оприлюднено | 06.12.2024 |
Номер документу | 123502230 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері містобудування; архітектурної діяльності |
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Крапівницька Н. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні