Рішення

від 04.12.2024 по справі 140/13462/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2024 року ЛуцькСправа № 140/13462/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Димарчук Т.М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Володимирського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з позовом до Володимирського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі Володимирський відділ ДВС у Володимирському районі, відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця Чепелевської О.О. від 04.11.2024 у ВП №55605612 про стягнення виконавчого збору у розмірі 15520,71 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідно до постанови головного державного виконавця Нововолинського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Євдокимовим М.І. 23.01.2018 відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 0312/286/2012, виданим 14.02.2012 року Нововолинським міським судом (про стягнення аліментів з позивача).

З моменту відкриття виконавчого провадження за взаємною згодою боржника та стягувача аліменти сплачувалися в добровільному порядку та в повному обсязі особисто стягувачу.

13.10.2023 ОСОБА_2 (стягувач за виконавчим провадженням) подала державному виконавцю заяву про повернення без виконання виконавчого листа № 0312/286/2012 від 14.02.2012, виданого Нововолинським міським судом.

Незважаючи на відсутність заборгованості та ігнорування заяви про повернення виконавчого листа, 05.11.2024 з рахунку позивача було стягнуто грошові кошти у розмірі 15520,71 грн.

Позивачем 08.11.2024 отримано постанову про стягнення виконавчого збору винесену старшим державним виконавцем Володимирського відділу ДВС у Володимирському районі Чепелевською О.О. про стягнення з ОСОБА_1 15520,71 грн виконавчого збору, розрахунок заборгованості станом на 08.11.2024, постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 06.11.2024 на підставі пункту 1 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

ОСОБА_3 вважає, що державний виконавець, діючи всупереч вимогам законодавства, безпідставно стягнув виконавчий збір, незважаючи на відсутність заборгованості, виконання рішення суду боржником та подання стягувачем заяви про повернення виконавчого документа. Відтак дії старшого державного виконавця щодо стягнення виконавчого збору без фактичного виконання рішення суду є протиправними, оскільки суперечать принципу справедливості та порушують права та інтереси позивача.

Позивач вказує, що виконавчий збір на підставі частини другої статті 27 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження», Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.02.2012 №512/5, підлягає стягненню у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

За таких обставин позивач вважає, що при стягненні виконавчого збору без реального стягнення суми боргу з боржника у разі повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою створюються умови для стягнення грошових коштів з боржника без реального виконання рішення суду.

З наведених підстав просив позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи з урахуванням §2 глави 11 розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

У відзиві на позов представник відповідача позовні вимоги заперечила. В обґрунтування цієї позиції вказала, що до Нововолинського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області надійшла заява щодо виконання виконавчого листа № 0312/286/2012 від 14.02.2012. Державним виконавцем 23.01.2018 було відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліментів в розмірі 1/4 частини його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 20.01.2012 до досягнення дитиною повноліття.

У зв`язку з реорганізацією Нововолинського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області шляхом приєднання до Володимирського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області 01.06.2023 виконавче провадження № 55605612 було передано до вище зазначеного відділу.

У матеріалах виконавчого провадження №55605612 був наявний розрахунок заборгованості лише за період з 01.01.2018 по 30.06.2018. Відповідно до ч.4 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця, тому виконавцем Володимирського відділу ДВС у Володимирському районі було зроблено повний розрахунок заборгованості з долученням заяв стягувача за 08.05.2018, 03.07.2018, 14.01.2019, 05.07.2019, 05.07.2021, 13.10.2021, 06.06.2022, 11.12.2022.

Виходячи з розрахунку заборгованості у боржника виник борг, оскільки ні стягувач, ні боржник щомісячно не повідомляли виконавця про добровільну сплату аліментів. Розмір заборгованості становив 155207,19 грн, тобто виходячи з суми цього боргу сума виконавчого збору становить 15520,71 грн.

За виконавчими документами про стягнення аліментів за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців, державний виконавець нараховує виконавчий збір із заборгованості зі сплати аліментів. У подальшому державний виконавець зобов`язаний нараховувати виконавчий збір щомісяця у розмірі, визначеному частиною другою цієї статті, залежно від розміру простроченого щомісячного аліментного платежу. Постанова про стягнення виконавчого збору за виконавчими документами про стягнення аліментів виноситься державним виконавцем після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі або у разі повернення виконавчого документа стягувану чи закінчення виконавчого провадження на підставі розрахунку про його нарахування.

Відтак, державним виконавцем відповідно до частини четвертої статті 27 Закону №1404-VIII нараховано виконавчий збір із заборгованості зі сплати аліментів за виконавчим документом про стягнення аліментів за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців.

З наведених підстав вважає, що оскаржувана постанова державного виконавця винесена правомірно та підставно, у зв`язку із чим просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судове засідання, що відбулося 03.12.2024 позивач не з`явився, однак подав до суду заяву у якій просив справу розглядати за його відсутності, а позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача Чепелевська О.О. в судовому засіданні 03.12.2024 просила відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позов. Вказала, що виносячи оскаржувану постанову діяла виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України «Про виконавче провадження». Зокрема, зауважила, що у 2020 році у боржника була наявна заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищив суму відповідних платежів з дванадцять місяців (з січня по грудень 2020 року), тому державний виконавець нарахував виконавчий збір із заборгованості зі сплати аліментів, а в подальшому правомірно нараховано виконавчий збір щомісяця у розмірі визначеному частиною другою ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» залежно від розміру простроченого щомісячного аліментного платежу.

У судовому засіданні була оголошена перерва до 04.12.2024.

Позивач та представник відповідача у судове засідання, призначене на 04.12.2024 не з`явились.

Відповідно до частини третьої статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. Частиною дев`ятою статті 205 КАС України передбачено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Як передбачено частиною четвертою статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відтак, оскільки неприбуття у судове засідання представників позивача та відповідача не перешкоджає розгляду справи, судовий розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання технічними засобами.

Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення, з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що головним державним виконавцем Нововолинського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Євдокимовим М.І. 23.01.2018 на підставі заяви стягувача ОСОБА_2 від 22.01.2018 (а.с.31 (зворот) відкрито виконавче провадження №55605612 з примусового виконання виконавчого листа № 0312/286/2012 від 14.02.2012 виданого Нововолинським міським судом про примусове стягнення з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в розмірі 1/4 частини його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 20.01.2012 до досягнення дитиною повноліття (а.с.10).

30.01.2018 державним виконавцем за вих.№1879 надіслано запит до ПАТ «Ощадбанк», ПАТ «ПриватБанк», ЛОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», ПАТ «Укрсиббанк», ПАТ «Промінвестбанк», ПАТ «А-Банк», ПАТ «Дельтабанк» з вимогою повідомити про наявність відкритих боржником ОСОБА_4 рахунків з вказівкою на їх номери та залишок коштів на таких рахунках (а.с. 34 (зворот)).

Окрім того, 30.01.2018 за вих. №1880 державним виконавцем надіслано запит начальнику відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 (а.с. 35 (зворот)).

У зв`язку з реорганізацією Нововолинського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області шляхом приєднання до Володимирського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області 01.06.2023 виконавче провадження № 55605612 було передано до вище зазначеного відділу.

У матеріалах виконавчого провадження №55605612 наявний розрахунок заборгованості боржника ОСОБА_1 зі сплати аліментів, яка станом на вересень 2023 року становить 155207,19 грн (а.с. 7-8). З цього ж розрахунку вбачається, що у боржника ОСОБА_1 була наявна заборгованість зі сплат аліментів, сукупний розмір якої перевищив суму відповідних платежів з дванадцять місяців (з січня 2020 року по квітень 2021 року).

Старшим державним виконавцем Володимирського відділу ДВС у Володимирському районі Чепелевською О.О. винесена постанова ВП 55605612 від 04.11.2024 про стягнення з боржника ОСОБА_5 виконавчого збору у розмірі 10 % від суми боргу, що становить 15520, 71 грн (а.с. 6).

06.11.2024 старшим державним виконавцем Володимирського відділу ДВС у Володимирському районі Чепелевською О.О. винесена постанова ВП №55605612 про повернення виконавчого документа стягувачу (на підставі заяви стягувача ОСОБА_2 ) (а.с.9).

Вважаючи постанову від 04.11.2024 ВП 55605612 про стягнення виконавчого збору протиправною, позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Відповідно до статті 1 Закону УкраїниПро виконавче провадженнявід 02.06.2016 №1404-VІІІ (далі - Закон № 1404-VІІІ в редакції на час спірних відносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цимЗаконом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Пунктами 1, 5 частини першоїстатті 3 Закону № 1404-VІІІвстановлено, що рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбаченихзакономвипадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначенихзакономабо міжнародним договором України, а також постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди, підлягають примусовому виконанню відповідно до цьогоЗакону.

Згідно з частиною першоюстатті 5 Закону №1404-VІІІпримусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цимЗакономвипадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом УкраїниПро органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.

Відповідно до частини першоїстатті 13 Законупід час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цимЗакономта іншими нормативно-правовими актами.

Згідно із частиною п`ятоюстатті 26 Закону №1404-VІІІвиконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника податидекларацію про доходита майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленомустаттею 27 цього Закону.

Статтею 27 Закону № 1404-VІІІнадано визначення поняттявиконавчий збірта унормовано питання щодо його розміру, порядку та підстав стягнення.

Так, згідно із частиною першою, другоюстатті 27 Закону № 1404-VІІІвиконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Згідно з частиною четвертоюстатті 27 Закону №1404-VІІІдержавний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

За виконавчими документами про стягнення аліментів за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців, державний виконавець нараховує виконавчий збір із заборгованості зі сплати аліментів. У подальшому державний виконавець зобов`язаний нараховувати виконавчий збір щомісяця у розмірі, визначеному частиною другою цієї статті, залежно від розміру простроченого щомісячного аліментного платежу. Постанова про стягнення виконавчого збору за виконавчими документами про стягнення аліментів виноситься державним виконавцем після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі або у разі повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження на підставі розрахунку про його нарахування.

Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Частиною п`ятою статті 27 Закону УкраїниПро виконавче провадженняпередбачено, що виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом УкраїниПро гарантії держави щодо виконання судових рішень; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цьогоЗакону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону УкраїниПро заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведеннята Закону УкраїниПро заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу, а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами.

Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першоїстатті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (частина дев`ята статті 27 Закону УкраїниПро виконавче провадження).

Відповідно до Закону УкраїниПро органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів,Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIIIПро виконавче провадження, інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України і визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно доЗаконупідлягають примусовому виконанню, розроблено Інструкцію з організації примусового виконання рішень, затвердженоїнаказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5(далі - Інструкція).

Пунктом 8 розділу ІІІ Інструкції визначено, що стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону.

Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.

Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.

Якщо рішення про стягнення коштів було виконано боржником частково до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, виконавчий збір стягується із суми, яку не було сплачено боржником до відкриття виконавчого провадження.

За виконавчим документом про стягнення аліментів у разі, якщо розмір заборгованості боржника перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання, державний виконавець зобов`язаний нарахувати виконавчий збір із суми заборгованості зі сплати аліментів.

Розрахунок нарахування виконавчого збору (додаток 17) обчислюється державним виконавцем в автоматизованій системі виконавчого провадження та долучається до матеріалів виконавчого провадження.

Виконавчий збір нараховується із суми заборгованості, визначеної у розрахунку заборгованості зі сплати аліментів.

Надалі у разі прострочення боржником щомісячного аліментного платежу нарахування виконавчого збору здійснюється державним виконавцем щомісяця.

Не пізніше наступного робочого дня з дня погашення у повному обсязі заборгованості зі сплати аліментів, повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини першоїстатті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 7, 9, 14 частини першоїстатті 39 Закону, державний виконавець на підставі розрахунку нарахування виконавчого збору виносить постанову про стягнення виконавчого збору.

Виконання постанови про стягнення виконавчого збору здійснюється за рахунок стягнутих з боржника коштів за умови відсутності заборгованості зі сплати аліментів.

Системний аналіз викладених правових норм свідчить про те, що стягнення виконавчого збору (крім визначенихзакономвипадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання. Примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження останній повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору. Законодавцем виділений окремий випадок, коли при відкритті виконавчого провадження не виноситься постанова про стягнення виконавчого збору - за виконавчими документами про стягнення аліментів.

Стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 480/1558/19, від 31.05.2021 у справі №160/7321/19.

Державний виконавець під час примусового виконання судового рішення про стягнення аліментів зобов`язаний нарахувати суму виконавчого збору із суми заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців. При цьому, постанова ж про стягнення виконавчого збору виноситься державним виконавцем після погашення заборгованості зі сплати аліментів або у разі повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження на підставі розрахунку про його нарахування.

Так, у справі, що розглядаєтьсяпозивач оскаржує постанову державного виконавця про стягнення виконавчого збору від 04.11.2024, прийняту в межах ВП №55605612.

Оскаржуванапостанова про стягнення виконавчого збору від 04.11.2024 у ВП №55605612 з примусового виконання виконавчого листа №0312/286/2012 від 14.02.2012 прийнята у зв`язку з погашенням боргу по аліментам боржником (позивачем) та подачею заяви стягувача про повернення без виконання виконавчого листа).

Як вбачається зі змісту відзиву та пояснень представника відповідача у судовому засіданні оскаржувана постанова прийнята відповідно до ст.ст. 3, 27, 40 Закону України«Про виконавче провадження»та обумовлена тим, що за виконавчим документом №0312/286/2012 від 14.02.2012 про стягнення аліментів була заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищив суму відповідних платежів за дванадцять місяців (з січня 2020 року по грудень 2020 року), а тому державним виконавцем нараховано виконавчий збір із заборгованості зі сплати аліментів у розмірі 10% залежно від розміру простроченого щомісячного платежу (з січня 2023 по вересень 2023, що становить 10 % від заборгованості 155207, 19 грн, а саме 15520, 71 грн).

Отже, враховуючи дату прийняття оскаржуваної постанови, а також те, що вона прийнята виконавцем за фактом погашення заборгованості зі сплати аліментів, посилання позивача на те, що розмір виконавчого збору мав бути визначений відповідно до фактично стягнутої суми державним виконавцем є необгрунтованими.

Суд вважає безпідставним посилання позивача ОСОБА_1 на те, що за своїм змістом виконавчий збір є винагородою за вчинення заходів примусового виконання рішення, лише за умови, що такі заходи привели до виконання рішення і що він стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом, оскільки позивач цитує положення статті 27 Закону №1404-VIII у редакції, яка діяла до 28.08.2018, тоді як чинна редакція вказаної частини другої статті 27 цього Закону (яка діяла на час винесення оскаржуваної постанови і чинна на сьогодні) розмір виконавчого збору ставить у залежність від суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Окрім того, суд вважає посилання позивачем на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 11.01.2021 у справі №400/4023/19 безпідставними, оскільки правовідносини у цій справі не є подібними до правовідносин у справі №400/4023/19, у якій, на відміну від справи що розглядається, періоди спірних правовідносин та норми, що їх регулюють інші (редакція Закону №1404-VІІІ до 28.08.2018).

Стосовно розміру виконавчого збору колегія суддів зазначає наступне.

Законом України від 03.07.2018 № 2475-VIII, який набрав чинності 28.08.2018, внесені зміни достатті 27 Закону № 1404-VІІІ, за змістом яких виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

До матеріалів справи відповідачем надано розрахунок заборгованості зі сплати аліментів (а.с. 42-43) за період з 2018 року по вересень 2023 року (включно), з якого вбачається, що станом на вересень 2023 року сукупний розмір заборгованості становив 155207, 19 грн.

Крім того, з розрахунку нарахування виконавчого збору на заборгованість зі сплати аліментів вбачається, що станом квітень 2021 року сукупний розмір заборгованості зі сплати аліментів перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців (з січня 2020 року по квітень 2021 року), тому в подальшому державний виконавець нараховував виконавчий збір щомісяця у розмірі, визначеному частиною другою ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», залежно від розміру простроченого аліментного платежу (10 % від 155207, 19 грн).

Таким чином, державним виконавцем у відповідності до частини четвертоїстатті 27 Закону № 1404-VIII, нараховано виконавчий збір із заборгованості зі сплати аліментів за виконавчими документами про стягнення аліментів за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців. У подальшому державний виконавець зобов`язаний нараховувати виконавчий збір щомісяця у розмірі, визначеному частиною другою цієї статті, залежно від розміру простроченого щомісячного аліментного платежу.

При цьому, вказаною нормою прямо передбачено, що постанова про стягнення виконавчого збору за виконавчими документами про стягнення аліментів виноситься державним виконавцем після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі або у разі повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження на підставі розрахунку про його нарахування.

З огляду на викладене, з урахуванням наведених законодавчих норм та встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що постанова від 04.11.2024 ВП №55605612 про стягнення виконавчого збору є правомірною, що у свою чергу свідчить про відсутність підстав для її скасування, та, як наслідок, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на встановлені обставини та з урахуванням наведених вище правових норм суд вважає доводи позивача безпідставними, в той час як відповідач належними та допустимими доказами довів правомірність спірної постанови. Відтак, в задоволенні позову належить відмовити повністю.

Керуючись статтями 243-246, 268, 271, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Володимирського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови від 04.11.2024 у ВП №55605612 про стягнення виконавчого збору, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його складення шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Володимирський відділ державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (44700, Волинська область, Володимирський район, м. Володимир, вул. Ковельська, 35, код ЄДРПОУ 35041810).

Повний текст рішення суду складений 04.12.2024

Суддя Т.М. Димарчук