Ухвала

від 02.12.2024 по справі 570/5943/24

РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 570/5943/24

провадження № 2/570/1751/2024

У х в а л а

02 грудня 2024 року

Суддя Рівненськогорайонного судуРівненської області Кушнір Н.В., перевіривши виконання вимог ст.175-177, 184 ЦПК України при подачі цивільного позову ОСОБА_1 до Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області про визнання права власності на житло,

в с т а н о в и в:

покликаючись на ненадання відповідачем виписки з погосподарської книги, яка унеможливлює реєстрацію права власності, представник позивача ОСОБА_2 просить визнати за позивачем право власності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями за переліком: А-2 житловий будинок, Б господарська будівля, розташований по АДРЕСА_1 .

15 листопада 2024 року позовна заява залишена без руху та наданий строк для усунення недоліків.

У поданій 02 грудня 2024 року через систему "Електронний суд" заяві про усунення недоліків вказаний представник позивача просить визначити ціну позову у 519 917 грн. 00 коп.; зменшити позивачу суму сплати судового збору за подання позову до Рівненського районного суду Рівненської області до суми 1 500 грн. та розстрочити її оплату в частині сплати суми 288,80 грн. до ухвалення рішення у справі, врахувавши зроблену оплату судового збору в сумі 1 211 грн. 20 коп. згідно з платіжною інструкцією від 13.11.2024 №9360-4813-4155-2708.

Розглянувши подане клопотання представника позивача, приходжу до висновку, що позивач не виконав повністю вимоги ухвали про залишення заяви без руху.

Ч.4 ст.177 ЦПК України передбачає, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У поданій заяві представник позивача просить зменшити ОСОБА_1 суму сплати судового збору, враховуючи суму доходу позивача за минулий 2023 рік .

Згідно ч.3 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, у порядку передбаченому законом, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

При цьому, звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи.

Особа, яка звертається із відповідним клопотанням, повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та подати суду відповідні докази (документи про рівень доходу позивача; документи про заборгованість перед іншими особами; документи про стягнення заборгованості з позивача в межах виконавчого провадження; документи про наявність утриманців тощо).

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Із змісту п.29 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014р. «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» вбачається, що відповідно до ст.8 Закону №3674-VI єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору, є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, склад сім`ї, наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Верховний Суд у постанові від 30 березня 2021 року у справі № 338/158/19, провадження № 61-11548св20, зауважив, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.

Отже, єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони фізичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду.

На підтвердження свого майнового стану представник позивача надав відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 13.11.2024 року за період з першого кварталу 2023 року по четвертий квартал 2023 року, з яких вбачається, що сума доходу ОСОБА_1 за липень місяць становить 30 000 грн.

Водночас, вказані відомості не можуть вважатись достатньою підставою для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, оскільки жодним чином не характеризують майновий стан позивача на момент подання позовної заяви. Такими документами, наприклад, можуть бути довідки про доходи (зокрема і фіскальних органів), довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, довідка органу Пенсійного фонду України про розмір отриманої пенсії, довідка управління соціального захисту департаменту соціальної політики про розмір отриманої допомоги, довідка про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.

Таким чином, відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела / суми виплачених доходів та утриманих податків (копія яких була долучена представником позивача як доказ матеріального становища) не виключають можливості отримання особою інших доходів, зокрема, від Пенсійного фонду України, Управління праці та соціального захисту населення, Державного центру зайнятості, тощо.

Зазначене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловлену в ухвалі від 04.04.2023 року у справі №901/988/18.

Зі огляду на зазначене, заявнику необхідно надати інші докази на підтвердження зазначених ним обставин щодо важкого майнового стану або документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Слід зазначити, що Верховний Суд у постанові від 02.02.2023 року у справі №320/2083/21 зазначив, що оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland»), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland»), заява № 73547/01).

З наведеного слідує, що саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати; обов`язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

У зв`язку з тим, що вимоги не додержані, суддя згідно з ч.1 ст.185 ЦПК України постановляє ухвалу про залишення заяви без руху. Строк для виправлення недоліків визначений ЦПК України. Якщо позивач виконає зазначені вимоги, позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених ст.353 цього Кодексу. Оскільки винесена ухвала не входить до вказаного переліку, тому оскарженню не підлягає, а заперечення проти неї можуть бути внесені до апеляційної скарги на рішення суду. Разом з тим,враховуючи вимоги ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено право на справедливий суд, позбавлення за даних обставин права на апеляційне оскарження є фактично порушенням принципів рівності всіх перед законом і судом та доступу до правосуддя.

На підставі вищевикладеного, керуючись ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя

п о с т а н о в и в:

залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області про визнання права власності на житло.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання даної ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя: Кушнір Н.В.