Рішення

від 04.12.2024 по справі 240/14548/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2024 року м. Житомир справа № 240/14548/24

категорія 111030300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Панкеєвої В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Віконт" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Віконт" із позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.06.2024 № 0161970407 на суму 64310,37 грн.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що він не погоджується з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, оскільки висновки камеральної перевірки, проведеної відповідачем щодо порушення строків реєстрації податкових накладних незаконні, так як не враховують фактичних обставин які зумовили об`єктивну неможливість зареєструвати такі накладні позивачем.

Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Представником відповідача надано відзив на позов, в якому сторона відповідача проти вимог поданого позову заперечує. Зазначає, що заява про неможливість своєчасного виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1. пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Кодексу, ТОВ НВФ "Віконт" до контролюючого органу не подавалась. На підставі вищезазначеного, ГУ ДПС вважає, що винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 26.06.2024 № 0161970407 є обґрунтованим та таким, що відповідає нормам чинного законодавства, а позовні вимоги є необґрунтованими та непідтверджені належними доказами.

У період із 02.09.2024 по 16.09.2024, 07.10.2024 та із 04.11.2024 по 18.11.2024 головуюча суддя перебувала у відпустці, із 25.11.2024 по 01.12.2024 - у відрядженні.

Зважаючи на незначну складність справи, суд вважає за необхідне розглянути її в порядку п.2 ч.1 ст.263 КАС України.

У відповідності до частини 4 статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом з матеріалів справи встановлено, що на підставі підпункту 20.1.4. пункту 20.1. статті 20 розділу І, пункту 75.1. статті 75 розділу ІІ Податкового кодексу України, у порядку визначеному пунктом 76.2. статті 76 розділу ІІ Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Віконт" щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних", за результатами якої складено акт від 14.04.2024 №8580/06-30-04-07.

За висновками акту перевірки зазначено про порушення товариством граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі зазначеного акта перевірки та з огляду на наведене порушення контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Н" від 26.06.2024 № 0161970407 на суму 64310,37 грн штрафних санкцій.

Позивач, вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким що підлягає скасуванню, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

В силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1. статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до положень підпунктів 19-1.1.1., 19-1.1.2. пункту 19-1.1. статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи, що визначені підпунктом 41.1.1. пункту 41.1. статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, зокрема, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків, контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

За змістом підпунктів 20.1.4., 20.1.19. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1. пункту 41.1. статті 41 цього Кодексу, мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пунктів 61.1., 61.2. статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 75.1. статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути, зокрема: своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних.

Пунктом 185.1. статті 185 ПК України зокрема передбачено, що об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до п.187.1. ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до пункту 201.1. статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з підпунктом 14.1.60. пункту 14.1. статті 14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п.201.7. ст.201 ПК України).

Відповідно до пункту 201.10. статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1. цієї статті та/або пунктом 192.1. статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16. цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зокрема: для податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Отже, статтею 201 ПК України визначений обов`язок продавця товарів/послуг в установлені строки скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН.

Згідно пункту 120-1.1. статті 120 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5. статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу 11 пункту 201.4 статті 201цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Таким чином, на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у строк, встановлений податковим законодавством, а саме для податкових накладних складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. Порушення вказаних строків реєстрації податкових накладних свідчить про наявність порушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу в залежності від терміну такого порушення, що передбачено пунктом 120-1.1. статті 120-1 ПК України.

Законом України від 12.01.2023 № 2876-IX "Про внесення змін до розділу XX "Прикінцеві положення" ПК України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування" (набрав чинності 08.02.2023) підрозділ 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнений пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану збільшені строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування та зменшені розміри штрафних санкцій за їх порушення.

Пунктом 89. підрозділу 2 Розділу ХХ ПК України у редакції Закону України від 12.01.2023 №2876-ІХ передбачено, що тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Тобто, п.89 підрозділу 2 Розділу ХХ ПК України у редакції Закону України від 12.01.2023 №2876-ІХ введено відмінні від п.201.10. ст.201 ПК України граничні строки реєстрації податкової накладної (та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної) в Єдиному реєстрі податкових накладних і при цьому законодавцем не указано окремо конкретної календарної дати, з якої п.89. підрозділу 2 Розділу ХХ ПК України у редакції Закону України від 12.01.2023 №2876-ІХ підлягає застосуванню.

Отже, за загальним правилом положення пункту 89. підрозділу 2 Розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 12.01.2023 №2876-ІХ підлягають застосуванню до тих правовідносин, котрі виникнуть у часі після набрання законної сили нормами Закону України від 12.01.2023 №2876-ІХ (тобто після 08.02.2023) або стосовно тих накладних граничний строк реєстрації яких у Реєстрі не закінчиться перебігом на указану календарну дату.

Згідно з п.90 підрозділу 2 Розділу ХХ ПК України у редакції Закону України від 12.01.2023 №2876-ІХ тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:

2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Таким чином, до 07.02.2023 граничні строки реєстрації податкової накладної (та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної) в Єдиному реєстрі податкових накладних визначалися п.201.10. ст.201 ПК України, а з 08.02.2023 граничні строки реєстрації податкової накладної (та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної) в Єдиному реєстрі податкових накладних визначаються пункту 89. підрозділу 2 Розділу ХХ ПК України у редакції Закону України від 12.01.2023 №2876-ІХ

За порушення визначених п.201.10. ст.201 ПК України граничних строків реєстрації податкової накладної (та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної) в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягає застосуванню штраф у порядку п.120-1.1. ст.120-1 ПК України, а за порушення визначених пункту 89 підрозділу 2 Розділу ХХ ПК України у редакції Закону України від 12.01.2023 №2876-ІХ граничних строків реєстрації податкової накладної (та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної) в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягає застосуванню штраф у порядку пункту 90 підрозділу 2 Розділу ХХ ПК України у редакції Закону України від 12.01.2023 №2876-ІХ.

Згідно з пунктом 11. підрозділу 10 розділу XX "Інші перехідні положення" ПК України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Як видно з матеріалів справи, в рамках здійснення власної господарської діяльності позивачем було складено податкові накладні №6 від 16.02.2024, №7 від 16.02.2024, №8 від 17.02.2024, №9 від 17.02.2024, №10 від 17.02.2024, №11 від 17.02.2024, №12 від 17.02.2024, №13 від 17.02.2024, №14 від 17.02.2024, №15 від 19.02.2024, №16 від 23.02.2024, №17 від 28.02.2024, №18 від 28.02.2024, №19 від 28.02.2024, №20 від 28.02.2024, №21 від 28.02.2024, №22 від 28.02.2024, №23 від 29.02.2024, №24 від 19.02.2024, №25 від 29.02.2024, №26 від 29.02.2024, №27 від 29.02.2024, №28 від 29.02.2024, №29 від 29.02.2024, №30 від 29.02.2024, №31 від 29.02.2024, №33 від 29.02.2024, №34 від 29.02.2024, №35 від 29.02.2024, №36 від 29.02.2024, №37 від 29.02.2024, №38 від 29.02.2024, №39 від 29.02.2024, №40 від 29.02.2024, №41 від 29.02.2024, №42 від 29.02.2024, №43 від 29.02.2024, №44 від 29.02.2024, які 18.03.2024 головним бухгалтером Товариства ОСОБА_1 направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами направлення на реєстрацію вищевказаних накладних ТОВ НВФ "Віконт" отримало квитанції, в яких Державною податковою службою зазначено:

"Документ не прийнято. Виявлені помилки: порушення вимог п.5 постанови КМУ від 29 грудня 2010 №1246 "Про затвердження порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" із змінами і доповненнями, внесеними постановою КМУ від 30 січня 2015 року №20, а саме: невірна послідовність накладання підписів".

Також вказано, що підписи документа:

- перший печатка, 20423276 ТОВ НВФ "Віконт", сертифікат № 00b49049001a30410000000403c08e358892aa3f, видавець UA-43005393-0522 КНЕДП ДПС;

- другий - бухгалтер, 20423276, 2734509260 ОСОБА_1 , сертифікат (не чинний) № 00b49010001a303a0000000403c08e358892aa3f, видавець UA-43005393-0522 КНЕДП ДПС.

20.03.2024 позивачем повторно було подано вказані вище податкові накладні на реєстрацію вже за підписом ОСОБА_1 , як директора товариства та отримано 38 квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників з яких вбачається, що документи прийнято.

Разом з цим, за висновками акту перевірки відповідачем вказано про порушення ТОВ НВФ "Віконт" граничних термінів реєстрації вищевказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на 2 календарні дні.

Водночас, позивач не заперечує факту реєстрації податкових накладних з порушенням граничного терміну на 2 календарні дні, проте обґрунтовує свої дії тим, що до закінчення граничних строків встановлених законом, тобто до 18.03.2024 керівник юридичної особи помер, що позбавило товариство можливості подати вказані документи на реєстрацію за його підписом.

Перевіряючи доводи контролюючого органу про наявність у діях позивача податкового правопорушення як підстави для застосування до нього штрафних санкцій згідно з пунктом 90 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, суд враховує, що механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до ЄРПН визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №341, зі змінами; далі - Порядок №1246).

За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку №1246, податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Пунктом 5 Порядку №1246 встановлено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1. статті 192, пунктами 200-1.3., 200-1.9. статті 200-1 та пунктами 201.1., 201.10. і 201.16. статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України "Про електронний цифровий підпис", Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС України в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1. статті 192 та пунктом 201.10. статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1. статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3. і 200-1.9. статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку №1246 встановлено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі по тексту - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

Пунктом 15 Порядку №1246 унормовано, що у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Як вже зазначалось судом, відповідачем було направлено квитанції про неприйняття податкових накладних саме з посиланням на порушення 5 постанови КМУ від 29.12.2010 № 1246 "Про затвердження порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" із змінами та доповненнями, а саме: невірна послідовність накладення підписів.

Разом з цим, з аналізу вказаного пункту є незрозумілим, яка послідовність накладення підписів була порушена.

Згідно статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України "Про електронні довірчі послуги". Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, у тому числі транскордонних, права та обов`язки суб`єктів правових відносин у сфері електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації врегульовані Законом України "Про електронні довірчі послуги".

Відповідно до пунктів 12, 23 частини 1 статті 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги" електронний підпис - це електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис; кваліфікований електронний підпис - це удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

У частині 2 статті 17 Закону України "Про електронні довірчі послуги" встановлено, що електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг.

Наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року №261), затверджений Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами (далі по тексту -Порядок №557).

Пунктом 2 Розділу І Порядку №557 визначено, що електронний документообіг - це сукупність процесів створення, подання, приймання, ідентифікації, оброблення, зберігання, використання електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності та (у разі необхідності) з підтвердженням факту одержання таких документів; електронні документи - це документи (у тому числі податкова звітність, звітність зі сплати єдиного внеску, фінансова та статистична звітність, податкові та акцизні накладні, розрахунки коригування до податкових та акцизних накладних, заяви, довідки, сервісні запити, витяги, договори, повідомлення, рішення, інші документи), які створені в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг, складення, та/або подання, та/або надіслання яких передбачається Податковим кодексом України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання цього Кодексу, та/або пов`язане з реалізацією прав та обов`язків платника та/або контролюючих органів згідно із нормами цього Кодексу, та подаються у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку.

Пунктом 2 Розділу II Порядку № 557 встановлено, що автор створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов`язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки, керуючись цим Порядком, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами).

Створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності).

Автор має право отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Згідно із пунктами 5-7 Розділу II Порядку №557 у разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка.

Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня.

Автоматизована перевірка електронного документа включає:

- перевірку правового статусу кваліфікованого електронного підпису чи печатки відповідно до частини 2 статті 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги";

- перевірку обов`язковості та послідовності накладання на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки підписувачів у встановленому порядку;

- перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);

- перевірку наявності обов`язкових реквізитів;

- перевірку права підпису електронного документа підписувачем.

Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 7 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі (пункт 8 Розділу II Порядку № 557).

Судом встановлено, що на час виникнення події, з якою ПК України пов`язує виникнення у платника податку обов`язку по складенню податкових накладних, директором ТОВ НВФ "Віконт" був ОСОБА_2 , однак станом на дату реєстрації вказаних податкових накладних він помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 12.03.2024.

Суд зауважує, що діяльність ТОВ НВФ "Віконт" регламентується нормами Статуту товариства в редакції 2018 року, згідно даних якого та відомостей з ЄДР учасниками товариства є :

- ОСОБА_2 , що володіє часткою в розмірі 66,66% голосів, що складає 300 000,00 грн;

- ОСОБА_1 , що володіє часткою в розмірі 33,34% голосів, що складає 150 000,00 грн.

Згідно п.9.6.1. Статуту Товариства, виконавчим органом Товариства, що здійснює управління Товариством є Директор Товариства.

Директор Товариства призначається Загальними зборами Учасників Товариства. Директор вирішує всі питання діяльності Товариства, крім тих, які віднесені до компетенції Загальних зборів Товариства та Наглядові ради Товариства (п.9.6.2. - 9.6.3.).

Пунктом 9.6.5. Статуту визначено, що Директор має право вчиняти від імені Товариства будь-які дії та всі інші юридично значимі дії, підписувати документи від імені Товариства, включаючи будь-які договори, угоди та інші правочини, фінансові платіжні документи, тощо.

На підставі рішення вищого органу управління, 31.12.2022 до переліку підписантів від імені товариства було внесено головного бухгалтера ТОВ НВФ "Віконт" - ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з ЄДР.

19.03.2024 приватним нотаріусом Мокрецькою О.О. було видано свідоцтво, яким посвідчено, що у складі спадщини після померлого ОСОБА_2 є корпоративні права, які складаються з 66,66% статутного капіталу ТОВ НВФ "Віконт".

Також, 19.03.2024 відбулися загальні збори учасників товариства на яких було прийнято рішення про виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про ОСОБА_2 , як про директора Товариства, у зв`язку зі смертю та обрати (призначити) директором Товариства ОСОБА_1 з 19.03.2024.

Вказане рішення вищого органу управління Товариством було надано для проведення реєстраційної дії в частині зміни керівника Товариства і 20.03.2024 до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис про зміну керівника Товариства та вказано керівником з 19.03.2024 ОСОБА_1 , що підтверджується відповідною випискою з ЄДР.

Після того, як 20.03.2024 було внесено зміни до ЄДР в частині призначення ОСОБА_1 директором Товариства та повторно подано вказані вище податкові накладні в кількості 38 шт. на реєстрацію вже за підписом ОСОБА_1 , як директора Товариства - такі було прийнято податковим органом та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, ЕЦП ОСОБА_1 , який було використано для реєстрації податкових накладних 18.03.2024 та 20.03.2024 є ідентичним - сертифікат № 00b4901d001a303a0000000403c08e358892aa3f, видавець UA-43005393-0522 КНЕДП ДПС.

Зважаючи на те, що 20.03.2024 податкові накладні були подані на реєстрацію до ЄРПН та були зареєстровані за тим самим ЕЦП як і 18.03.2024, то вказане свідчить про те, що Електронного цифрового підпису ОСОБА_1 на момент подання електронних документів для їх реєстрації у ЄРПН контролюючим органом не ставиться під сумнів.

Положеннями статей 192 та 201 ПК України не передбачено заборони щодо складення податкової накладної однією уповноваженою особою підприємства та її надіслання у подальшому іншою уповноваженою особою, якою набуто повноваження. При цьому, як слідує з порядку реєстрації податкових накладних, безпосереднім обов`язком відповідача є перевірка повноважень особи, яка підписує податкову накладну та надсилає її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд звертає увагу, що ПК України відрізняє подію виникнення обов`язку скласти податкову накладну від події зареєструвати податкову накладну у Єдиному реєстрі податкових накладних. Такі події не збігаються в часі їх виникнення. Так, у першому випадку момент виникнення обов`язку скласти податкову накладну виникає за першою подією у відповідності до вимог положень статті 187 ПК України, а подія зареєструвати податкову накладну протягом часу, зазначено в абзацах 14 - 18 пункту 201.10. статті 201 ПК України.

Протягом проміжку часу між вказаними подіями можуть відбуватися зміни як в структурі організації роботи платника податку, так і в особі, яку платник податку уповноважує складати та реєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних (як в результаті звільнення, відсторонення, так і за наслідками інших подій, як наприклад, хвороби або смерті особи). При цьому, такі зміни не можуть звільняти або позбавляти платника податку обов`язку та права зареєструвати податкову накладну у встановленому законом порядку.

Таким чином, податковим законодавством не встановлено прямої заборони щодо неможливості складення податкових накладних в один день, а подачу їх на реєстрацію в інший із застосуванням чинного електронного цифрового підпису іншої уповноваженої особи.

Відповідно до пункту 56.21. статті 56 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Сама юридична конструкція вказаної норми дає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду. Більше того, наведеною нормою охоплюються не лише очікування платника, запровадженням у податковому законодавстві цієї презумпції як принципу (основної засади) накладається відповідний таким очікуванням обов`язок вибору визначеного нею варіанту поведінки і контролюючим органом, і судом. Тягар доведення хибності (відсутності правових підстав) обраного платником варіанту поведінки покладається законом на контролюючий орган.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 10.02.2021 у справі №380/671/20.

При цьому, недосконалість законодавства та програмного забезпечення (телекомунікаційної системи) не може бути причиною неприйняття податкової накладної, враховуючи, що накладення кваліфікованого електронного підпису діючого керівника не завадить ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань. До того ж, діючий порядок не передбачає такої підстави для відхилення реєстрації податкової накладної як зміна посадової особи, що склала податкову накладну та посадової особи, що подала її для реєстрації.

Суд зауважує, що в силу частини 2 статті 2 КАС України будь-які рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Натомість застосування податковим органом у спірних правовідносинах формального підходу до вирішення питання про прийняття податкової накладної до реєстрації не відповідає принципу пропорційності рішення суб`єкта владних повноважень, оскільки має наслідком перешкоджання виконанню платником податків його обов`язку, встановленого пунктом 201.1. статті 201 ПК України, без належного обґрунтування необхідності або ж доцільності прийняття такого рішення у розрізі реалізації відповідачем повноважень з адміністрування податків та зборів.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи і чинне законодавство суд приходить до висновку про безпідставне і протиправне неприйняття органом ДПС податкових накладних №6 від 16.02.2024, №7 від 16.02.2024, №8 від 17.02.2024, №9 від 17.02.2024, №10 від 17.02.2024, №11 від 17.02.2024, №12 від 17.02.2024, №13 від 17.02.2024, №14 від 17.02.2024, №15 від 19.02.2024, №16 від 23.02.2024, №17 від 28.02.2024, №18 від 28.02.2024, №19 від 28.02.2024, №20 від 28.02.2024, №21 від 28.02.2024, №22 від 28.02.2024, №23 від 29.02.2024, №24 від 19.02.2024, №25 від 29.02.2024, №26 від 29.02.2024, №27 від 29.02.2024, №28 від 29.02.2024, №29 від 29.02.2024, №30 від 29.02.2024, №31 від 29.02.2024, №33 від 29.02.2024, №34 від 29.02.2024, №35 від 29.02.2024, №36 від 29.02.2024, №37 від 29.02.2024 №38 від 29.02.2024, №39 від 29.02.2024, №40 від 29.02.2024, №41 від 29.02.2024, №42 від 29.02.2024, №43 від 29.02.2024, №44 від 29.02.2024, оскільки з моменту смерті директора ОСОБА_2 і до моменту внесення змін до ЄДР щодо обрання нового директора позивач був позбавлений можливості вчиняти будь-які дії від імені товариства за підписом попереднього директора.

Суд зауважує, що останнім днем для реєстрації податкових накланих складених за період з 15.02.2024 по 29.02.2024 є 18.03.2024 і позивач у вказану дату подав вищезазначені податкові накладні на реєстрацію, тобто дотримався встановлених строків.

Таким чином, судовим розглядом підтверджено відсутність порушення з боку позивача граничних термінів реєстрації податкових накладних №6 від 16.02.2024, №7 від 16.02.2024, №8 від 17.02.2024, №9 від 17.02.2024, №10 від 17.02.2024, №11 від 17.02.2024, №12 від 17.02.2024, №13 від 17.02.2024, №14 від 17.02.2024, №15 від 19.02.2024, №16 від 23.02.2024, №17 від 28.02.2024, №18 від 28.02.2024, №19 від 28.02.2024, №20 від 28.02.2024, №21 від 28.02.2024, №22 від 28.02.2024, №23 від 29.02.2024, №24 від 19.02.2024, №25 від 29.02.2024, №26 від 29.02.2024, №27 від 29.02.2024, №28 від 29.02.2024, №29 від 29.02.2024, №30 від 29.02.2024, №31 від 29.02.2024, №33 від 29.02.2024, №34 від 29.02.2024, №35 від 29.02.2024, №36 від 29.02.2024, №37 від 29.02.2024, №38 від 29.02.2024, №39 від 29.02.2024, №40 від 29.02.2024, №41 від 29.02.2024, №42 від 29.02.2024, №43 від 29.02.2024, №44 від 29.02.2024 на загальну суму штрафних санкцій 62015,21 грн (3,33 грн + 16,67 грн + 3080,97 грн + 6517,43 грн + 1083,42 грн + 3673,46 грн + 1642,05 грн + 1658,98 грн + 3080,97 грн + 4,61 грн + 7,10 грн + 3673,46 грн + 3080,97 грн + 1184,99 грн + 1895,98 грн + 3080,97 грн + 150,00 грн + 1201,92 грн + 3,34 грн + 4062,82 грн + 4062,82 грн + 1184,99 грн + 4062,82 грн + 4062,82 грн + 4062,82 грн + 1083,42 грн + 9,45 грн + 2,84 грн + 1,92 грн + 54,68 грн + 19,47 грн + 0,96 грн + 95,44 грн + 64,51 грн + 13,00 грн + 65,55 грн + 1,44 грн + 4062,82 грн).

Разом з цим, порушення строків реєстрації податкових накладних ТОВ НТВ "Віконт" спостерігається тільки по податкових накладних №34 від 30.06.2023, №17 від 10.07.2023, №71 від 30.11.2023, №12 від 06.03.2024, №40 від 18.03.2024, №1 від 01.03.2024, №30 від 02.04.2024 на загальну суму штрафних санкцій 2295,16 грн (14,02 грн + 71,67 грн+ 14,44 грн + 1450,00 грн + 23,60 грн + 674,10 грн + 47,33 грн), що позивачем не спростовано.

Інших доводів щодо правильності проведеного розрахунку застосованих штрафних (фінансових) санкцій матеріали справи не містять.

Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість вимог позивача про наявність підстав для визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 26.06.2024 №0161970407 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 62015,21 грн. В іншій частині таке рішення є законним і підстави для його скасування відсутні.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства.

Частиною 1 цієї правової норми закріплено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Станом на день постановлення рішення по суті спору на підтвердження розміру витрат, понесених позивачем у зв`язку з розглядом справи, суду надано платіжне доручення про сплату судового збору в розмірі 3028,00 грн. Будь-яких інших доказів щодо розміру витрат на правничу допомогу позивачем не надано.

За таких обставин, з огляду на висновок суду про часткове задоволення позову, суд приходить до висновку про стягнення судових витрат у вигляді судового збору в розмірі 2918,99 грн пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись положеннями статей 2, 9, 72-77, 139, 242-246, 251, 262, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 26.06.2024 № 0161970407 (за формою) "Н" в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) та/або пені в сумі 62015,21 (шістдесят дві тисячі п`ятнадцять) грн 21 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області (вул.Юрка Тютюнника,7, м.Житомир, 10003, ЄДРПОУ: 44096781) на користь товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Віконт" (вул.Бялика,10, м.Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл., 10020, ЄДРПОУ: 20423276)судовий збір у розмірі 2918,99 (дві тисячі дев`ятсот вісімнадцять) гривень 99 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Панкеєва

04.12.24