Ухвала

від 03.12.2024 по справі 120/11659/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про прийняття уточненої позовної заяви до розгляду

03 грудня 2024 року м. Житомир справа № 120/11659/24

категорія 108120000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Окис Т.О.,

за участю секретаря судового засіданняХодоровської Ю.С.,

розглянувши у підготовчому засіданні заяву Вінницького окружного адміністративного суду про уточнення позовних вимог у справі за позовом Вінницького окружного адміністративного суду до Державної аудиторської служби України, Північного офісу Держаудитслужби, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, Управління Північного офісу Держаудитслужби про визнання протиправними та скасування наказів,

установив:

Вінницький окружний адміністративний суд звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу Державної аудиторської служби України від 24 травня 2024 року №108 в частині внесення Вінницького окружного адміністративного суду до переліку підконтрольних установ (об`єктів контролю), зазначених у Додатку 4 до Плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на ІІІ квартал 2024 року (пункт 6.1) щодо проведення Управлінням Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Вінницького окружного адміністративного суду за період з 01 січня 2022 року по 31 липня 2024 року та наказу Північного офісу Держаудитслужби України від 13 червня 2024 року №150 в частині внесення Вінницького окружного адміністративного суду до переліку підконтрольних установ (об`єктів контролю), зазначених у Додатку 6 до розділу ІІ до Плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на ІІІ квартал 2024 року (пункт 2.6.1) щодо проведення Управлінням Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Вінницького окружного адміністративного суду за період з 01 січня 2022 року по 31 липня 2024 року.

Ухвалою суду від 10 вересня 2024 року відкрито спрощене провадження у справі та призначено розгляд справи без виклику сторін.

Ухвалою суду від 24 вересня 2024 року вирішено подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 08 жовтня 2024 року, яке відкладено на 03 грудня 2024 року на 11:00.

28 листопада 2024 року до суду від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, до якої долучено нову редакцію позовної заяви із уточненим предметом спору. В уточненій позовній заяві позивач просить визнати протиправними та скасувати попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства від 06 листопада 2024 року за №260208-14/3316-2024 та вимогу про усунення порушень від 06 листопада 2024 року №260208-14/3323-2024

02 грудня 2024 року до суду від Північного офісу Держаудитслужби надійшли заперечення на заяву про зміну предмета позову, в яких просить повернути зазначену заяву без розгляду з огляду на те, що позивач, подаючи заяву про зміну предмета позову у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС від 26 листопада 2024 року, в додатках додав документ «позовна заява» «в новій редакції», який збережений у форматі «.docx», який не підписаний електронним цифровим підписом.

Також до суду надійшли заперечення третьої особи, в яких зазначено, що уточнена позовна заява не підлягає прийняттю до провадження судом, оскільки в такій змінені підстави та предмет спору.

Дослідивши уточнену позовну заяву, суд дійшов висновку про прийняття її до розгляду з таких підстав.

Частиною 1 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною 7 статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною 1 або 3 цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні.

За результатами вивчення уточненої позовної заяви суд приходить до висновку, що у такій змінений виключно предмет спору. При цьому правові підстави звернення до суду залишилися незмінними.

Ураховуючи процесуальні права позивача, закріплені у частині 1 статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України, та відсутність підстав для відмови у прийнятті та поверненні зазначеної заяви, визначених у частині 7 статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приймає заяву позивача про уточнення позовних вимог до розгляду.

Надаючи правову оцінку запереченню відповідача щодо прийняття уточненої позовної заяви з огляду на те, що вона не підписання електронним цифровим підписом, суд уважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до частини 4 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Згідно з частиною 6 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Відповідно до абзаців 2, 3 частини 8 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.

Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Рішенням Вищої ради правосуддя №1845/0/15-21 від 17 серпня 2021 року затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі Положення).

Відповідно до вказаного Положення (в редакції, що діяла на час звернення представника позивача до суду), користувач єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи особа, яка пройшла процедуру реєстрації в підсистемі «електронний кабінет», пройшла автентифікацію та якій наданий доступ до підсистем єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи відповідно до її повноважень (пункт 5.6).

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система забезпечує обмін документами та інформацією (надсилання та отримання документів та інформації, спільна робота з документами) в електронній формі між судами, іншими органами та установами в системі правосуддя, учасниками судового процесу, а також проведення відеоконференції в режимі реального часу (пункт 6.5).

Відповідно до пунктів 8, 9 Положення підсистема «Електронний кабінет» підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті, який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.

Доступ користувачів до підсистем (модулів) ЄСІТС, окрім Електронного кабінету, також може забезпечуватися за допомогою сервісу обміну даними між відповідними підсистемами (модулями) ЄСІТС та іншими інформаційними системами.

Процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Користувачі зобов`язані вносити повну та актуальну інформацію в Електронний кабінет в обсязі, визначеному функціональними можливостями ЄСІТС, невідкладно після створення, отримання або зміни такої інформації.

Відповідно до абзацу 1 пункту 11 Положення процедура реєстрації Електронного кабінету фізичної особи та фізичної особи підприємця здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису такої особи.

Згідно з пунктом 13 Положення, для автентифікації в Електронному кабінеті користувач використовує чинний сертифікат відкритого ключа та особистий ключ кваліфікованого електронного підпису, що зберігається на захищеному носії особистих ключів або на звичайному носії інформації.

Відповідно до пункту 16 Положення, процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС з використанням власного кваліфікованого електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом.

Підсистема «Електронний суд» підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи (пункт 24 Положення).

Відповідно до пункту 27 Положення до створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.

Таким чином, законодавцем надано сторонам та учасникам справи альтернативне право звернення до суду з позовними заявами в електронній формі (з обов`язковою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та підписанням вказаних документів власним електронним підписом) або в паперовій формі (з обов`язковим скріпленням вказаних документів власноручним підписом учасника справи (його представника)).

Аналогічний висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі №9901/335/20 та від 01 липня 2021 року у справі №9901/76/21.

Згідно листа Державної судової адміністрації України №15-17888/21 від 04 жовтня 2021 року, кваліфікований електронний підпис, накладений на документи, що надсилаються до суду з використанням підсистеми «електронний суд», перевіряється автоматично засобами цієї підсистеми.

Отже, подання будь-якого документа, зокрема позовної заяви, через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» обов`язково передбачає накладення електронного цифрового підпису, дійсність якого перевіряється системою автоматично.

Північний офіс Держаудитслужби дійшов висновку, що уточнена позовна заява у форматі .doxc подана через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» з порушенням Положення, оскільки не підписана у встановленому законом порядку.

Такий висновок суд уважає помилковим, оскільки Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи не містить імперативних приписів щодо обов`язкового використання вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм при подання документів до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд».

Схожих висновків дійшов Другий апеляційний адміністративний суд у постанові від 28 листопада 2024 року у справі № 480/8168/24.

При цьому, з огляду на подання позивачем позовної заяви із уточненим предметом спору, суд уважає за необхідне виключити зі складу відповідачів Державної аудиторської служби України.

Водночас, суд визнає належним відповідачем у справі Північний офіс Держаудитслужби, а Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, з огляду на таке.

Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року №43 Державна аудиторська служба України (далі Держаудитслужба), є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

На підставі пункту 7 цього Положення Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Відповідно до Положення про Північний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Державної аудиторської служби України від 02 червня 2016 року №23, Північний офіс Держаудитслужби є міжрегіональним територіальним органом Державної аудиторської служби України. У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління у Вінницькій, Житомирській, Черкаській, Чернігівській областях. Управління здійснюють свої повноваження на території адміністративно-територіальної одиниці за їх місцезнаходженням відповідно.

Таким чином, Управління Північного офісу Держаудитслужби у області є структурним підрозділом Північного офісу Держаудитслужби, не є суб`єктом владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України та не може бути відповідачем у справі, а має бути третьою особою на стороні відповідача.

З метою забезпечення реалізації принципу змагальності сторін, закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд уважає за необхідне надати відповідачу додатковий час для подання доповнень до відзиву на позов з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Керуючись статтями 47, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Прийняти до розгляду заяву Вінницького окружного адміністративного суду про уточнення позовних вимог.

Розглядати справу у межах позовних вимог, визначених в уточнюючому позові Вінницького окружного адміністративного суду.

Надати Північному офісу Держаудитслужби та Управлінню Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області строк для подання відзиву на позов з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог до 04 грудня 2024 року разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються її заперечення.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.О. Окис